Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/14352/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2022. Зареєстровано: 01.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2022.
Дата набрання законної сили: 27.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4820/466/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019240010002266

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		27 липня 2022 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/14352/19
		Провадження № 11-кп/4820/466/22
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
		судді - доповідача         ОСОБА_1 ,
		суддів                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю секретаря         ОСОБА_4 ,
		прокурора             ОСОБА_5 ,        
		захисника             ОСОБА_6 ,        
		обвинуваченого          ОСОБА_7 ,            
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2022 року, - 
		в с т а н о в и л а :
		Вироком Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 22березня 2022року 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крачки, Хмельницького району, Хмельницької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-02.04.2010 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з встановленням іспитового строку на 2 роки; 
		- 18.02.2011 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185, ч.1, 2 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; 
		- 17.01.2017 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1190 грн.;
		- 20.03.2019 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ст.395 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці (покарання відбув); 
		- 27.03.2019 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. (штраф сплачено),
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України та призначено йому покарання: 
		- за ст. 185 ч. 2 КК України  2 роки позбавлення волі, 
		- за ст. 186 ч. 2 КК України  4 роки позбавлення волі. 
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. 
		 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 постановлено обчислювати з моменту приведення вироку у виконання. 
		 
		Зараховано ОСОБА_7 в строк відбуття покарання час його попереднього ув`язнення (2 дні) з 31.08.2020 року (дня затримання) по 01.09.2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		 
		Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		 
		Накладені ухвалами слідчих суддів на речові докази арешти  скасовано.
		 
		Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 1884 грн. 12 коп. процесуальних витрат.
		 
		За вироком суду, ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив нові корисливі кримінальні правопорушення.
		Так, ОСОБА_7 , 10.05.2019 року, близько 03 год., перебуваючи на дитячому майданчику біля кафе «Сілістра», що по вул. Свободи, 1Б в м. Хмельницькому прийняв рішення про вчинення відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_8 з метою власного збагачення.
		Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що за його діями спостерігає потерпілий ОСОБА_8 , який усвідомлював протиправний характер його дій, з корисливих мотивів, умисно, відкрито, повторно, з кишені джинсів останнього заволодів мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «J1» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 1066 грн. 67 коп., з прозорим силіконовим чохлом вартістю 150 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «лайфселл» № НОМЕР_3 , на рахунку якої коштів не було та яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, після чого, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 1216 грн. 67 коп.
		Також, 10.05.2019 близько 09 год. 40 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання свого товариша ОСОБА_9 , в кв. АДРЕСА_2 , помітив на ліжку в кімнаті ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi 6», належний ОСОБА_10 , та прийняв рішення про вчинення крадіжки з метою власного збагачення. Тоді ж, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi 6», ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 золотистого кольору, вартістю 2873 грн. 33 коп., який був у чохлі золотистого кольору зі шкірозамінника у формі книжки вартістю250 грн., в телефоні знаходилась флеш карта пам`яті microCD на 8 Гб, вартістю 200 грн., з сім карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_6 , на рахунку якої було 112 грн., сім карта вартості не представляє, який належить ОСОБА_10 після чого разом з викраденим покинув приміщення вказаної квартири. В подальшому, ОСОБА_7 , розпорядився викраденим у потерпілої ОСОБА_10 на власний розсуд, таким чином, заподіявши останній майнової шкоди на загальну суму 3435 грн. 33 коп.
		Окрім цього, ОСОБА_7 , 19 грудня 2019 року, близько 20 год., разом із потерпілим ОСОБА_11 перебував у кафетерії « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться на зупинці громадського транспорту «Схід», навпроти будинку №90 по вул. Курчатова у м. Хмельницький, та під час відпочинку помітив в останнього в користуванні мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J3», чорного кольору, у чохлі сірого кольору. В цей час у ОСОБА_7 виник умисел викрасти даний мобільний телефон. Тоді ж, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, з метою власної наживи, скориставшись тим, що потерпілий відлучився, а телефон залишив на лавці і за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав з лавки поруч із кафетерієм «Казік-кава», що знаходяться на зупинці громадського транспорту «Схід», навпроти будинку №90 на вул. Курчатова у м. Хмельницький, мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J3», чорного кольору, з об`ємом пам`яті 8 Gb ІМЕІ1: НОМЕР_7 ; ІМЕІ2: НОМЕР_8 , вартістю 1900 грн., на якому був чохол сірого кольору, який будь-якої цінності для потерпілого не представляє, з сім-картою ПрАТ «Київстар» з абонентським номером телефону НОМЕР_9 , на рахунку якого грошових коштів не було, та який майнової цінності для потерпілого не представляє, після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на суму 1900 грн.
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду в частині визнання його винним за ч.2 ст. 186 КК України скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України. 
		На думку апелянта, вирок суду в частині визнання його винним за ч.2 ст. 186 КК України не ґрунтується на нормах закону, судове рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження встановленим за результатами судового розгляду. 
		Вважає, що посилання суду на показання потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 є вибірковими. Суд залишив поза увагою показання зазначених осіб, які істотно впливають на висновки суду, а також в значній мірі ставлять під сумнів пред`явлене обвинувачення за ст. 186 ч.2 КК України. 
		Зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 вказали на те, що на дитячому майданчику в період часу, коли потерпілий втратив телефон перебувало близько чотирьох  п`яти осіб. Покази всіх допитаних свідків щодо цієї обставини узгоджуються між собою.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
		Відповідно дост.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до вимогст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, за наведених в вироку обставин підтверджуються зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується колегія суддів.
		Дії  ОСОБА_7 суд першої інстанції вірно кваліфікував за ч. 2 ст. 185 КК України  таємні викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно (за епізодами крадіжок майна ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) та ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб (за епізодом викрадення майна ОСОБА_8 ).
		Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинених діях за викладених у вироку обставинах, кваліфікація їх за ч.2 ст. 185 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та учасниками судового розгляду не оспорюються, відтак апеляційним судом вирок суду в цій частині не переглядається.
		В судіпершої таапеляційної інстанції ОСОБА_7  свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України не визнав та зазначив, що 10.05.2019 року у нічний час він перебував у кафе «Сілістра», що по вул. Свободи, 1Б в м. Хмельницькому, де відпочивав разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими особами, з якими вживав алкогольні напої. Близько 03 год. на дитячому майданчику біля вказаного кафе між ОСОБА_13 та потерпілим ОСОБА_8 виник конфлікт, який переріс у бійку. В подальшому до бійки приєднались інші особи. В той час коли він тримав у руках томатний сік потерпілий наніс йому удар ногою, таким чином сік розлився на одяг. Будучи обуреним, ОСОБА_7 наніс рукою два ляпаси потерпілому. Після того, як бійка закінчилась, на землі виявив мобільний телефон. В той час коли разом з іншими особами повертався від дитячого майданчика до кафе «Сілістра» запитав у присутніх чий це телефон, після чого ОСОБА_14 забрав його собі нічого не пояснюючи.
		Суд першоїінстанції повноюмірою перевіривтакі твердженняобвинуваченого,навів спростуваннятаких доводівобвинуваченого,з якимипогоджується колегіясуддів,позаяк такідоводи обвинуваченого,на переконанняапеляційного суду,вказують про намагання обвинуваченого уникнути настання відповідальності за вчинене.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_7  у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186ККУкраїни підтверджується наступними доказами, які дослідженні судом першої інстанції, яким суд дав вірну оцінку з якою погоджується колегія суддів.
		Із показів потерпілого ОСОБА_8 , в суді першої інстанції вбачається, що дійсно 10.05.2019 року близько 03 год. на дитячому майданчику біля кафе «Сілістра», що по вул. Свободи, 1Б в м. Хмельницькому, у нього виник конфлікт з хлопцем із іншої компанії, який переріс у бійку, до якої приєднались інші особи. Під час цих подій, обвинувачений ОСОБА_7 , повалив його на землю, наніс декілька ударів та забрав з кишені джинсових штанів мобільний телефон «Samsung» моделі «J1». Після цього, він зайшов в приміщення кафе «Сілістра» та попросив викликати поліцію.
		 
		Про факт відкритого викрадення мобільного телефону потерпілий ОСОБА_8 повідомив у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення (т.2 а.с.32). 
		 
		Протоколом огляду місця події від 10.05.2019 року, зафіксовано обстановку вчиненого кримінального правопорушення (т.2 а.с.38-41).
		 
		За даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 вказав на обвинуваченого ОСОБА_7 , як на особу, яка забрала його мобільний телефон.
		 
		Про обставини відкритого заволодіння обвинуваченим мобільним телефоном потерпілий вказав під час проведення слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі та додатку до нього  відеозапису даної слідчої дії (т.2 а.с. 70-73).
		 
		Згідно протоколу огляду від 14.06.2019, а саме DVD-R диску з відеозаписом із камер спостереження кафе «Сілістра», зафіксовано місце конфлікту, а також рух потерпілого близько 02 год. 48 хв. в сторону дитячого майданчика. Також на відеозаписі зафіксовано як обвинувачений ОСОБА_7 близько 02 год. 53 хв. повертається до приміщення кафе зі сторони дитячого майданчика (т.2 а.с. 65-69). 
		 
		Із показів ОСОБА_12 , в суді першої інстанції вбачається, що він у вказаний час перебував у кафе «Сілістра» та був свідком бійки, яка відбувалась на дитячому майданчику поблизу кафе. Після бійки, потерпілий ОСОБА_18 повідомляв, що його побили та забрали мобільний телефон. 
		 
		Свідок ОСОБА_13 , в суді першої інстанції вказав, що у вказаний час разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та іншими особами він відпочивав в кафе «Сілістра». У нього виник конфлікт із потерпілим, який в подальшому переріс у бійку. Дана бійка відбувалась на території дитячого майданчику навпроти кафе та у ній приймало участь багато осіб. Коли все закінчилось, він разом із ОСОБА_14 пішов з території дитячого майданчику в напрямку кафе. В цей час, на дитячому майданчику залишався потерпілий та обвинувачений, проте, через невеликий проміжок часу ОСОБА_7 наздогнав їх. У обвинуваченого в руках був мобільний телефон «Samsung» моделі «J1», тоді ОСОБА_14 забрав його, витягнув сім-карту, викинув її та передав йому телефон. В ході досудового розслідування даний телефон він добровільно видав працівникам поліції. 
		 
		Свідок ОСОБА_14 , в суді першої інстанції підтвердив факт конфлікту на дитячому майданчику біля кафе «Сілістра» між ОСОБА_13 та потерпілим, який переріс у бійку, у якій в подальшому приймало участь багато осіб з двох компаній. Також свідок зазначив, що коли бійка закінчилась, він побачив у ОСОБА_7 мобільний телефон, який забрав у нього та передав ОСОБА_13 .
		 
		Згідно протоколу огляду від 20.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Samsung» моделі «J1» ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 (т.2 а.с. 43). 
		 
		Окрім цього, вина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується вилученим речовим доказом (мобільним телефоном) та висновком експерта №12.1-0393:19 від 13.06.2019 щодо вартості мобільного телефону «Samsung» моделі «J1», яка ніким із учасників судового розгляду не оспорюється (т.2 а.с. 53). 
		 
		Зібрані та досліджені докази давали суду підстави для обґрунтованого висновку про вчинення  ОСОБА_7 злочину,за якиййого засуджено,тому доводиапеляційної скаргиобвинуваченого,що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, оскільки не здобуто об`єктивних та реальних доказів його вини, не можуть бути враховані, так як суперечать сукупності досліджених судом першої інстанції доказів, яким суд першої інстанції дав вірну кримінально правову оцінку.
		Твердження обвинуваченого стосовно того, що мобільний телефон марки «Samsung» моделі «J1» він у потерпілого ОСОБА_8 не викрадав, а підняв із землі на дитячому майданчику біля кафе «Сілістра» колегія суддів розцінює як спосіб захисту обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності, та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, яким суд дав вірну кримінально  правову оцінку. 
		 
		Доводи обвинуваченого та його захисника про неповноту судового слідства, колегія суддів також вважає такими, що суперечать зібраним доказам, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що впродовж судового розгляду були допитані всі свідки, ретельно досліджені докази по справі, які підтверджують обставини справи та якими в повному обсязі доведено вину обвинуваченого.
		 
		Крім того, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив версію захисту про те, що обвинувачений не мав наміру викрадати мобільний телефон в потерпілого ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_7 повертаючись з дитячого майданчика запитував у присутніх кому належить телефон, маючи намір його повернути. Цю версію правильно визнано безпідставною, оскільки вона суперечить встановленим фактичним обставинам, спростовується показаннями потерпілого та свідків, протоколом огляду предмета від 20.05.2019 року, які в сукупності дають підстави вважати, що в цьому випадку обвинувачений діяв із прямим умислом на заволодіння майном потерпілого. 
		Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що спосіб яким обвинувачений розпорядився викраденим мобільним телефоном, а саме передав його ОСОБА_14 , не свідчить про відсутність у нього умислу на заволодіння майном.
		 
		Колегія суддівпогоджується ізвисновком суду,що матеріаламикримінального провадження,які булидослідженні усудовому засіданні,не підтверджуютьпокази обвинуваченого ОСОБА_7  щодо його непричетності до інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений намагається заплутати слідство та ввести суд в оману з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Дані покази обвинуваченого є суперечливі та не узгоджуються із показами свідків та потерпілого щодо конкретних обставин справи вчинення кримінального правопорушення, а також матеріалами кримінального провадження.
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачений не конкретизує та не наводить переконливих аргументів, за яких надані стороною обвинувачення та досліджені судом докази, покладені в основу вироку, слід визнати неналежними та недопустимими згідно з критеріями, визначеними ст.ст.84-87 КПК України, а також не конкретизовано та не аргументовано, яка саме однобічність та неповнота дослідження обставин справибула допущенаорганами досудового розслідування та судом, які саме обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження, належним чином не з`ясовані,та на яку саменеузгодженість всіх обставин з матеріалами провадження місцевий суд не звернув своєї увагу.
		Відповідно дост.94 КПКУкраїни оцінкадоказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Згідно з ч.2ст.1 КПКта відповідно дост.17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України.
		Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. Рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Також ЄСПЛ відзначав, що з метою оцінки доказів суд повинен застосовувати особливо ретельний контроль, прийняття стандарту доведення «поза розумним сумнівом», проте такий доказ може випливати із співіснування достатньо сильних і узгоджуваних висновків або неспростованих фактів(Ghedir and others v. France, п. 110).
		Оцінюючи, чи було все відповідне провадження в цілому справедливим, слід взяти до уваги якість існуючих доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, які-небудь сумніви щодо їхньої достовірності й точності.
		Апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази були належним чином досліджені під час судового розгляду в суді першої інстанції та перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК, оцінені судом згідно ізст.94 КПК, та в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченого про не встановлення достатніх доказів для доведення його винуватості у вчиненні злочину за ч. 2 ст.186 КК України.
		В ході дослідження оскарженого вироку та матеріалів кримінального провадження, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції, ухвалюючи вирок та призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_7 покарання, повністю дотримався вимог кримінального та кримінально процесуального законодавства.
		Частиною 1Постанови № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання"із змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 ККстосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання узгоджується з вимогами ст. ст.50,65 КК Українита роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
		Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
		При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_8 фактично не визнав, у скоєному не розкаявся, негативно характеризується, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив цілий ряд нових умисних корисливих злочинів. Вказані обставини характеризують обвинуваченого як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.
		Призначене судом покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Врахувавши вищевикладені обставини, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання в виді позбавлення волі в межах санкцій ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, з визначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		 
		В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи захисту, які не потребують детального аналізу суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіRuizTorija v. Spainвід 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справіСерявін та інші проти Українивід 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
		 
		На думку колегії суддів, у цьому провадженні надані відповіді на всі суттєві аргументи поданої апеляційної скарги. 
		 
		Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку суду, не виявлено.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок ухвалений у відповідності до вимог ст.ст. 373, 374 КПК України, підстав для зміни чи скасування вироку в межах поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
		п о с т а н о в и л а :
		 
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2022 року щодо  ОСОБА_7  залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого  без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. 
		    
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...