Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/7257/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: 01.08.2022. Зареєстровано: 02.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2022.

Номер судового провадження: 2/761/417/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/7257/20
		Провадження № 2/761/417/2022
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(ЗАОЧНЕ)
		 
		       20 червня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
		                головуючого судді: Савицького О.А.,
		                при секретарі: Вдовкіній Ю.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Лівадія», Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд «Аквілон», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		05.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «КУА «Будівельні проекти», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Альфа-Банк», про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення, у якому просить: витребувати з чужого незаконного володіння відповідача у свою власність квартиру АДРЕСА_1 , а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, прийняте 05.08.2019 р. приватним нотаріусом КМНО Розсохою С.С. (номер запису про право власності 32688422).
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17.07.2007 р. Головним управлінням житлового забезпечення КМДА. 
		З метою забезпечення виконання своїх зобов`язань перед банком за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/4028 від 16.08.2007 р., позивач передав вказане майно у іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» за іпотечним договором № 02-10/2925 від 16.08.2007 р. 
		01.10.2013 р. заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/17647/13-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , вказаний позов задоволено та звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на неї. 
		08.02.2017 р. рішенням Апеляційного суду м.Києва, яке було залишено без змін постановою Верховного Суду від 29.08.2018 р., заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2013 р. у справі № 761/17647/13-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ПАТ «Укрсоцбанк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. 
		Позивач вважає, що за вказаних обставин йому було відновлено право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
		Разом з тим, 05.08.2019 р. не зважаючи на вказані обставини ПАТ «Укрсоцбанк» ініціює та проводить продаж належного позивачу нерухомого майна, шляхом укладення з ТОВ «Гранд Лівадія» договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Чорнєй В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1231. 
		05.08.2019 р. на підставі зазначеного договору купівлі-продажу проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Гранд Лівадія».
		В той же день, 05.08.2019 р. ТОВ «Гранд Лівадія» здійснює подальше відчуження належного позивачу майна, шляхом укладення з ТОВ «КУА «Будівельні проекти» договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Розсохою С.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 7769, та проводиться державна реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «КУА «Будівельні проекти».
		Про порушення своїх прав позивач дізнався тільки 18.10.2019 р., отримавши відомості з відкритого загальнодоступного джерела - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 
		З урахуванням того, що рішення суду, на підставі якого квартира вибула з володіння позивача, було скасовано, він вважає, що у даному випадку спірна квартири вибула з його власності поза його волею та підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння, а тому звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
		Ухвалою від 06.03.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою від 22.09.2020 р. залучено до участі у справі АТ «Альфа-Банк» як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «Укрсоцбанк», та встановлено йому строк для подання пояснення щодо позову і відзиву.
		Ухвалами від 17.11.2020 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та заяву представника третьої особи АТ «Альфа-Банк» про залишення позовної заяви без руху.
		Ухвалою від 19.05.2021 р. задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі ТОВ «Гранд Лівадія» та Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд «Аквілон» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а також встановлено їм строк для подання пояснення щодо позову і відзиву.
		Ухвалою від 23.09.2021 р. задоволено клопотання представника позивача, витребувано докази, залучено до участі у справі приватного нотаріуса КМНО Чорнєй В.В. як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також встановлено їй строк для подання пояснення щодо позову і відзиву.
		Ухвалою від 16.05.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечив.
		Представник третьої особи АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк», в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.
		Треті особи ТОВ «Гранд Лівадія», Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд «Аквілон» та приватний нотаріус КМНО Чорнєй В.В. в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.
		Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, при цьому належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
		Вислухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності, виданого 17.07.2007 р. Головним управлінням житлового забезпечення КМДА.
		З метою забезпечення виконання своїх зобов`язань перед банком за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 10-29/4028 від 16.08.2007 р., позивач передав вказане майно у іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» за іпотечним договором № 02-10/2925 від 16.08.2007 р.
		У зв`язку з неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .
		01.10.2013 р. заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/17647/13-ц вказаний позов задоволено та звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на неї.
		08.02.2017 р. рішенням Апеляційного суду м.Києва, яке було залишено без змін постановою Верховного Суду від 29.08.2018 р., заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2013 р. скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ПАТ «Укрсоцбанк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		05.08.2019 р. ПАТ «Укрсоцбанк» не зважаючи на скасування зазначеного заочного рішення, на підставі якого у нього виникло право власності на майно, здійснює його відчуження на користь ТОВ «Гранд Лівадія» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Чорнєй В.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1231. 
		При цьому, у розділі 1 зазначеного договору купівлі-продажу вказано скасоване заочне рішення у якості правовстановлюючого документ ПАТ «Укрсоцбанк» на спірну квартиру.
		Отже, приватним нотаріусом КМНО Чорнєй В.В. під час посвідчення правочину, чинність заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2013 р. у справі № 761/17647/13, тобто правовстановлюючого документа, належним чином не перевірено.
		05.08.2019 р. на підставі вказаного договору купівлі-продажу проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Гранд Лівадія».
		Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р. (далі - Порядок № 1127).
		Згідно наведеного Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
		В той же час, п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
		Згідно з ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1. Встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; 2. Перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстратор може відмовити у державній реєстрації права, якщо: 1. Подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 2. Заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою.
		В силу п.9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, у тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
		У відповідності до порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2022 р. № 282/20595, відповідно до ч.І Глави 5-8, 11, 15 та ч.ІІ Глави 1-2 підчас вчинення нотаріальних дій, реєстрації нотаріальних дій та визнання таких дій вчиненими, нотаріус зобов`язаний перевірити цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи та справжність правовстановлюючих документів щодо майна, відносно якого плануються провадитись такі нотаріальні дії, в тому числі якщо майно набуте на підставі рішення суду, нотаріус зобов`язаний отримати копію такого рішення суду, що вступило в законну силу, перевіривши дійсність такого рішення шляхом отримання інформації безпосередньо з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		У відповідності до Глави 6 Порядку нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення та дійсні наміри осіб при вчиненні нотаріальних дій.
		Нотаріус, у відповідності до ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» зобов`язаний використовувати відомості єдиних державних реєстрів під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном та у відповідності до ст. 51 Закону України «Про нотаріат» у разі виявлення порушення законодавства, нотаріус зобов`язаний вчинити певні дії з метою недопущення такого порушення.
		Отже, за таких обставин, у приватного нотаріуса КМНО Чорнєй В.В. були наявні правові підстави для забезпечення збереження законного права власності позивача, та відмовити ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», в укладенні правочину та вчиненні відповідних реєстраційних дій щодо спірної квартири. 
		З матеріалів справи вбачається, що того ж дня, зокрема 05.08.2019 р., на підставі зазначеного договору, приватним нотаріусом КМНО Розсохою С.С., вчинено дії щодо посвідчення правочину, зареєстрованого в реєстрі за № 7769, відносно спірної квартири, за яким право власності на цю квартиру набуло ТОВ «КУА «Будівельні проекти».
		05.08.2019 р. відповідно до вказаного договору купівлі-продажу приватним нотаріусом КМНО Розсохою С.С. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «КУА «Будівельні проекти» (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, номер запису про право власності 32688422).
		Згідно з ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав та не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі якщо майно у відповідності до п.3 ч. 1 ст. 388 ЦКУ вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		У постанові Верховного Суду від 11.11.2020 р. у справі № 206/6702/17 зазначено, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речового правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України. (правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 р. у справі № 6-2407цс15).
		За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. 
		Відповідно ст. 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Саме такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 11.06.2014 р. у справі № 6-52цс14 та від 24.06.2015 р. у справі № 6-535цс15, від 24.06.2015 р. у справі 6-251цс15.
		Цей висновок також був неодноразово підтриманий Великою Палатою Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 05.12.2018 р. у справах № 522/2110/15-ц та № 522/2201/15-ц.
		Положення ст.388 ЦК України застосовуються як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особі, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21.11.2016 р. у справі № 1522/25684/12).
		Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 р. у справі № 911/3680/17 власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. 
		Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, усіх договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. 
		Подібні за змістом правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 р. у справі № 911/3681/17, від 01.10.2019 р. у справі № 911/2034/16.
		У пунктах 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі № 522/2201/15-ц вказано, що право власника згідно з ч.1 ст. 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язано з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16.08.2017 р. у справі № 6-54цс17).
		Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника, або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 р. у справі № 645/747/16-ц зазначено, що відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 
		За змістом частини 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. 
		Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України, якщо такий є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. 
		Судом встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Гранд Лівадія» та ТОВ «КУА «Будівельні проекти» є афілійованими особами, які не могли не знати про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2013 р. по справі № 761/17647/13, за яким ПАТ «Укрсоцбанк» набуло у власність спірну квартиру.
		З`ясування «заінтересованості», «контролю», «пов`язаності» набувача майна з боржником (попередніми набувачами майна) безпосередньо пов`язане з визначенням критерію добросовісності/недобросовісності набувача та має бути досліджено судом.
		У статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» міститься поняття контролю - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. 
		Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. 
		Отже, учасниками вказаних правочинів, що є пов`язаними особами, достеменно було відомо про скасування підстави набуття права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на спірне майно. 
		У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 р. у справі № 910/17876/16 за позовом ТОВ «Бізнеспром Інвест» до АТ КБ «Приватбанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Поляріс М», про визнання недійсним договору поруки на підставі статті 230 Цивільного кодексу України викладено правову позицію про те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною, яку ввели в оману. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти розкриття інформації і можливість введення в оману є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або банк та пересічний громадянин, споживач банківської послуги. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
		Такий підхід використовується в кодифікованих джерелах звичаєвого права, так, стаття 3.8 Принципів міжнародних комерційних договорів (УНІДРУА) від 2010 року передбачає, що сторона може відмовитися від договору, якщо договір був укладений внаслідок обманних заяв іншої сторони, включно з мовою вираження чи способом дії або внаслідок недобросовісного утаювання фактів, які відповідно до розумних комерційних стандартів чесної ділової практики повинні були бути повідомлені цій стороні.
		У 2006 році Європейський Суд справедливості визначив, що добросовісність включає в себе «належну обачність». 
		Українські суди мають застосовувати європейську доктрину «належної обачності».
		Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 17.12.2020 р. у справі № 826/6821/13-а йшлося про те, належна обачність є законною передумовою отримання вигоди, та нерозумні, недобросовісні та без належної обачності діяння за умови існування можливості дотримуватися правил і норм тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
		На думку суду, набувач майна який діє добросовісно, має виявити «належну обачність» при придбанні майна та перевірити дійсність підстав реєстрації права власності за продавцем.
		Загальновизнаною є процедура «дью-ділідженс», «забезпечення належної сумлінності», з метою комплексної юридичної оцінки та перевірки об`єкту придбання/інвестування, що планується бути здійсненою від імені покупця/інвестора для формування об`єктивного уявлення про об`єкт купівлі/інвестицій. Зазвичай передує процедурі купівлі. Загалом становить собою систему заходів, спрямованих на всебічну перевірку законності та без ризиковості планованого правочину.
		У разі відсутності, «належна обачність» кваліфікується як «халатність» та накладає відповідальність за настання несприятливих подій на сторону, що не була обачливою, але могла та мала би бути такою.
		Належна обачність як елемент добросовісності, передбачає, що сторона діяла, по-перше, чесно, по-друге, стороною були вжиті заходи, аби не бути втягнутими у недобросовісні відносини. 
		Таким чином, суд вважає, що під час укладення договору купівлі-продажу квартири від 05.08.2019 р. ТОВ «КУА «Будівельні проекти»» не поводило себе добросовісно, обачливо і розумно, тому що однозначно усвідомлювало для себе ризики набуття права власності на квартиру на підставі правочину, проведеного на підставі рішення суду, що було скасоване і про що наявна інформація у відкритих загальнодоступних інформаційних джерелах.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, ТОВ «КУА «Будівельні проекти» є недобросовісним набувачем спірного майна.
		Верховний Суд України у постанові від 17.12.2020 р. у справі № 826/6821/13-а висловив позицію, за якою укладення між афілійованими особами правочинів щодо об`єкту нерухомості з метою ускладнення (унеможливлення) повернення такого об`єкту первісному власнику є однозначним свідченням недобросовісності таких осіб.
		Відповідно до приписів ст.ст. 387, 388 ЦК України право власника витребувати майно у недобросовісного набувача є безумовним.
		При цьому, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без правової підстави заволоділа ним (частина 1 ст. 387 ЦК України).
		Згідно з ч.2 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. 
		В силу приписів частини 3 статті 388 Цивільного Кодексу України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 р. у справі № 645/747/16-ц (провадження № 61-5240св19) зазначено, що під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі статтею 388 ЦК України має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач).
		Під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі статтею 388 ЦК України має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач). 
		Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження проведення оплати за договорами купівлі-продажу спірної квартири, зареєстрованих в реєстрі за № 7769 та за № 1231. 
		Щодо заяви представника відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне. 
		Заява аргументована тим, що ст.ст. 256, 257 ЦК України встановлено строк загальної позовної давності у три роки.
		За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 р. у справі № 914/3224/16 та від 30.01.2019 р. у справі 755/10947/17, відповідач робить висновок, що початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку ст. 388 ЦК України видліковується з моменту, коли особа довідалася або могла довідатись про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу, а не з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно. Оскільки позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про перегляд заочного рішення по справі № 761/17647/13-ц у вересні 2016 року, тобто був обізнаний із заочним рішенням суду, яким було звернуте стягнення на спірне майно, відповідач вважає, що саме з цього часу має відраховуватись позовна давність.
		Водночас, сторона відповідача не прийняла до уваги той факт, що заочне рішення у справі № 761/17647/13-ц було скасовано рішенням Апеляційного суду м.Києва від 08.02.2017р. та залишено без змін постановою Верховного Суду від 29.08.2018 р. ухвалене нове рішення про відмову в позові ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
		Тобто, суди апеляційної та касаційної інстанції у справі № 761/17647/13-ц, скасувавши заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 01.10.2013 р. фактично повернули спірне майно у власність ОСОБА_1 , який, відповідно, станом на 05.08.2019 р. був єдиним законним власником цього майна.
		Так, про посвідчення 05.08.2019 р. приватними нотаріусами вищевказаних правочинів та їх державну реєстрацію, внаслідок чого належне позивачу майно вибуло з його власності, останній дізнався із загальнодоступного інформаційного джерела - Державного реєстру речових права на нерухоме майно прав тільки 18.10.2019 р., отримавши відповідний витяг.
		Пунктом 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц зазначено, що факт заволодіння нерухомим майном (possessio) може підтверджуватись, зокрема державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). З урахуванням цього, позивач має розглядатися такою особою, яка втратила володіння своїм майном з моменту державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку за відповідачами у передбачений законодавством спосіб.
		Отже, з 05.08.2019 р., тобто з моменту держаної реєстрації за відповідачем права власності на спірне майно, позивач визнається такою особою, що втратив володіння своїм майном.
		Крім того, згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Як встановлено судом, позивач фактично проживав у спірній квартирі навіть після звернення до суду з цим позовом, належним чином сплачував та продовжує сплачувати за комунальні послуги. Таким чином саме позивач, відповідно до закону за своєю волею, здійснював своє право на спірну квартиру.
		Враховуючи вищенаведене, суд не може погодитись з доводами відповідача про закінчення строку позовної давності для звернення з позовом про витребування належного позивачу майна з чужого незаконного володіння, а тому вважає, що позивач звернувся до суду з цим позовом в вказаного строку. 
		16.01.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІХ від 05.12.2019 р.
		Вказаним Законом внесено зміни до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», зокрема, ч.3 ст.26 Закону викладено в наступній редакції: Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
		Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивач у встановленому законом порядку на підставі відповідного правочину зареєструвала за собою право власності на спірну квартиру, яка у подальшому вибула з власності останньої поза її волею, оскільки рішення суду, на підставі якого вказана квартира вибула з власності позивача, після його перегляду в апеляційному порядку було скасовано, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «КУА «Будівельні проекти» у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 311348980000), яка була набута ОСОБА_1 у власність на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2007 р., виданого згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА) від 10.07.2007 р. № 1228-С/КІ, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, прийняте 05.08.2019 р. приватним нотаріусом КМНО Розсохою С.С. (номер запису про право власності 32688422).
		Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10930,40 грн.
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Лівадія», Пайовий венчурний недиверсифікаційний закритий інвестиційний фонд «Аквілон», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віта Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення - задовольнити.
		Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 311348980000), яка була набута ОСОБА_1 у власність на підставі свідоцтва про право власності від 17.07.2007 р., виданого згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.07.2007 р. № 1228-С/КІ. 
		Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 48098465, прийняте 05.08.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою Сергієм Сергійовичем (номер запису про право власності 32688422).
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10930 (десять тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 40 коп. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...