Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4635/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2022. Зареєстровано: 04.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2022.
Дата набрання законної сили: 27.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		27 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/4635/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю., 
		секретар судового засідання - Астапова Ю. В., 
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (колегія суддів: Мальченко А. О., Козир Т. П., Агрикова О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі 
		за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" про стягнення 112 060 042,58 грн,
		за участю представників:
		позивача - Павлов Р. В.,
		відповідача - Деледивка С. Г.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У березні 2021 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" (далі - ТОВ "Мрія-Інвест") про стягнення, у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 18.09.2008 №   564 основної заборгованості, інфляційних втрат та пені, всього на суму 112 060 042,58 грн.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2.          Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		3.          Судове рішення мотивовано тим, що договір від 18.09.2008 № 564 був укладений відповідачем як забудовником і відповідний договір передбачав його обов`язок сплати пайового внеску саме як забудовника; з припиненням договорів оренди землі (двох ділянок) відповідач втратив статус забудовника (замовника) будівництва щодо будівництва торговельно-розважального комплексу на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) у Дарницькому районі м. Києва згідно з затвердженим проектом, для реалізації якого ним було укладено договір від 18.09.2008 №   564.
		4.          Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 рішення господарського суду першої інстанції змінено, мотивувальну частину викладено в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення залишено без змін.
		5.          Постанову мотивовано тим, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, проте у їх задоволенні має бути відмовлено у зв`язку із пропуском останнім позовної давності.
		Короткий зміст касаційної скарги
		6.          Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у сумі 112 060 042, 58 грн.
		7.          Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм права, зокрема статей 264, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також прийняттям судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		8.          ТОВ "Мрія-Інвест" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, постанову апеляційної інстанції змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021.
		9.          Відповідно до приписів частини другої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
		10.          Оскільки поданий ТОВ "Мрія-Інвест" відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а містить самостійні вимоги щодо зміни мотивувальної частини оскаржуваної постанови і за своєю суттю є касаційною скаргою, однак оформленою без дотримання вимог ГПК України, відзив залишається без розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		11.          Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		12.          При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
		13.          Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
		14.          Суд апеляційної інстанції, приймаючи судове рішення у справі, виходив з того, що надаючи оцінку укладеному між сторонами договору від 18.09.2008 № 564 в редакції додаткової угоди від 26.10.2015 № 2, суд установив, що останній відповідає приписам статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки містить усі істотні умови, встановлені частиною дев`ятою статті 40 цього Закону та розрахунок суми пайового внеску, який є невід`ємною частиною договору.
		15.          Отже, відповідач за умовами договору взяв на себе зобов`язання з оплати пайової участі (внеску) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі, зафіксованому у договорі (додатковій угоді № 2) та визначеному на підставі Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що є додатком № 19 до рішення Київської міської ради від 17.01.2008 № 3/4475 із визначеним сторонами строком виконання цього обов`язку до 31.08.2017.
		16.          Апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення суми основного боргу, а також у частині похідних вимоги про стягнення штрафних санкцій та інфляційних втрат.
		17.          Водночас, розглядаючи подане ТОВ "Мрія-Інвест" під час розгляду справи у суді першої інстанції клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача, суд установив таке.
		18.          Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		19.          Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		20.          Частинами четвертою, п`ятою статті 264 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		21.          Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна, окрема щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), - в один рік.
		22.          Одночасно статтею 266 ЦК України унормовано, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
		23.          У відповідності до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
		24.          Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
		25.          Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		26.          До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
		27.          Тобто, до уваги мають братись будь-які активні дії боржника, дослідивши які суд може зробити висновок про визнання боржником суми боргу, яка є предметом позовних вимог кредитора.
		28.          Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи не підтверджується вчинення ТОВ "Мрія-Інвест" будь-яких активних, юридично значимих дій, з яких суд убачав би визнання ним суми основного боргу, що є предметом позовних вимог Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		29.          З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовна давність за вимогами Департаменту про стягнення суми основного боргу у розмірі 59 224 050,00 грн та пені у сумі 2 216 070,00 грн, які є предметом договору від 18.09.2008 №564 у редакції додаткової угоди № 2, спливла 01.09.2020, а з позовом Департамент звернувся лише 23.03.2021, тобто з пропуском позовної давності.
		30.          Також суд відхилив доводи позивача про наявність поважних причин звернення з позовом з пропуском позовної давності зазначивши, що позивач мав можливість здійснити своїх прав протягом встановленого Цивільним кодексом України строку, однак, такою можливістю не скористався.
		У справі № 205/8202/15-ц, на постанову Верховного Суду від 06.02.2019 у якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про стягнення заборгованості за договором позики. Суд першої інстанції встановив, що розписка від 01.06.2009 підтверджує укладення договору позики, а також отримання фізичною особою від іншої фізичної особи грошових коштів із кінцевим поверненням 31.08.2009, проте позивач звернувся до суду із позовом 17.11.2015, тобто з пропуском позовної давності. Верховний Суд зазначив про правильність такого висновку місцевого господарського суду. 
		Водночас Верховний Суд погодився із висновком суду першої інстанції, що записи на зворотній стороні розписки, які здійснені позивачем, про часткове погашення відповідачем боргу за договором позики у 2012 та 2013 роках не підтверджують переривання позовної давності.
		31.          У справі № 905/2324/17, на постанову Верховного Суду від 30.01.2019 міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов про стягнення коштів з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором субпідряду в частині оплати вартості виконаних робіт.
		Суди попередніх інстанцій у цій справі дійшли висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості у заявленій позивачем сумі, а також висновку щодо безпідставності доводів відповідача про пропуск позовної давності.
		Верховний Суд погодився із такими висновками судів та зазначив, що відповідачем було вчинено дії, які свідчать про переривання позовної давності, зокрема, підписано та скріплено печатками акти звіряння взаємних розрахунків.
		Враховуючи, що відповідні дії вчинялися у період, коли позовна давність не сплинула, тобто перебіг позовної давності переривався та почав свій перебіг заново, суди дійшли правомірного висновку про те, що позивачем не пропущено позовну давність щодо позовних вимог про стягнення основної заборгованості.
		Водночас Верховний Суд зазначив, що визнання боржником основного боргу за актами звіряння взаємних розрахунків, саме по собі не є доказом визнання ним також і вимог позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втраті, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.
		32.          У справі № 904/3405/19, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у якій міститься посилання в касаційній скарзі, розглядався позов про стягнення коштів з підстав неналежного виконанням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж у частині оплати витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання.
		Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
		Зважаючи на факт порушення господарським судом провадження в іншій справі за позовом цього ж позивача до того самого відповідача з ідентичним позовом та її тривалий розгляд судом і, як наслідок, наявність для позивача підстав вважати, що його права будуть захищені в цьому судовому провадженні, а також звернення позивача до господарського суду з позовною заявою через незначний проміжок часу після залишення його попереднього позову без розгляду (з підстав неусунення недоліків позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому розмірі), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
		33.          Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами у справі, яка розглядається, відрізняються від правовідносин в указаних вище справах. При цьому справи відрізняються підставами позовів, змістом правовідносин, фактично-доказовою базою (обставинами справи та зібраними у них доказами).
		34.          Отже, правовідносини у справах на які посилається скаржник, не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається і наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
		35.          Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
		36.          У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягає.
		Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №   910/4635/21 закрити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    Є. В. Краснов
		 
		Суддя                                                                                                    Г. М. Мачульський
		 
		Суддя                                                                                                    В. Ю. Уркевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...