Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4518/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2022.
Дата набрання законної сили: 28.07.2022
Номер судового провадження: 12-16гс22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		28 липня 2022 року
		м. Київ
		 
		Справа № 910/4518/16
		Провадження № 12-16гс22
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідача Ткача І. В.,
		суддів Анцупової Т. О., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/4518/16
		 
		за касаційними скаргами Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (що є правонаступником Акціонерного товариства «Сбербанк») та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 (головуючий суддя Поляков Б. М., судді Хрипун О. О., Грек Б. М.) 
		у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхім-БТВ»
		до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь»
		 
		про банкрутство,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерхім-БТВ»звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (далі - ПрАТ «Азовелектросталь»),оскільки боржник неспроможний сплатити борг.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 (суддя Пасько М. Б.), серед іншого, визнано кредиторами ПрАТ «Азовелектросталь»:
		 
		- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Державний експортно-імпортний банк України») на суму 5 298 129 240,93 грн: 614 287 326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4 683 838 714,93 грн - вимоги четвертої черги, 3.200,00 грн - вимоги першої черги;
		 
		- Акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк) на суму 3 213 642 017,92 грн: 159 108 060,31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 3 054 530 757,61 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги;
		 
		- Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») на суму 1 398 066 618,56 грн: 1 397 697 663,67 грн - вимоги четвертої черги, 365 754,89 грн - вимоги шостої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги.
		 
		Затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 21 074 616 860,75 грн. Відмовлено у визнанні конкурсними кредиторами до ПрАТ «Азовелектросталь»: АТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 288 697 631,00 грн; АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 573 462 235,36 грн.
		 
		Зокрема, розглянувши грошові вимоги АТ «Сбербанк» на суму 3 213 642 017,92 грн, суд погодився з розрахунками кредитора на загальну суму заборгованості. Суд вважав, що не можуть бути застосовані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/17, щодо неможливості нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування або ж у разі використання кредитором встановленого частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) права на дострокову вимогу про повернення всієї суми кредиту. Суд виходив з того, що умовами укладених кредитних договорів погоджено, що встановлені кредитним договором проценти нараховуються та підлягають сплаті до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Натомістьвисновки у справі № 444/9519/17 від 28.03.2018 стосувались особливих умов кредитних договорів, якими не визначено моменту припинення нарахування процентів, а визначено лише строк кредитування та встановлені проценти, які нараховуються протягом такого строку. Застосування висновків щодо неможливості нарахування процентів після закінчення строку кредитування суд вважав хибним, оскільки в наведених постановах Верховного Суду досліджені умови кредитних договорів, які не є тотожними умовам кредитних договорів, укладених з АТ «Сбербанк».
		 
		Суд врахував, що в постанові від 14.05.2019 у справі № 910/22858/17 за позовом АТ «Сбербанк» до Державного підприємства «Донецька залізниця» Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погодився з висновками судів про існування підстав для нарахування позивачем процентів відповідно до порядку, визначеного умовами договору (пункт 6.2), у якому погоджено, що нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі; день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
		 
		Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, ПрАТ «Азовелектросталь» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 апеляційну скаргу ПрАТ «Азовелектросталь» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 в частині визнання вимог АТ «Державний експортно?імпортний банк України» на суму 5 298 129 240,93 грн; АТ «Сбербанк» на суму 3 213 642 017,92 грн та АТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 1 398 066 618,56 грн у справі № 910/4518/16 задоволено.
		 
		Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 910/4518/16 в частині визнання вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 5 298 129 240,93 грн: 614 287 326,00 грн - як таких, що забезпечені заставою, 4 683 838 714,93 грн - вимог четвертої черги, 3 200,00 грн - вимог першої черги; АТ «Сбербанк» на суму 3 213 642 017,92 грн: 159 108 060,31 грн - як таких, що забезпечені заставою, 3 054 530 757,61 грн - вимог четвертої черги, 3 200, 00 грн - вимог першої черги; АТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 1 398 066 618,56 грн: 1 397 697 663,67 грн - вимог четвертої черги, 365 754,89 грн - вимог шостої черги, 3 200, 00 грн - вимог першої черги, скасовано та прийнято в цій частині нове рішення.
		 
		Визнано вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 4 773 434 890,06 грн: 614 287 326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4 159 144 364,06 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги; АТ «Сбербанк» на суму 2 921 245 282,39 грн: 159 108 060,31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 2 762 134 022,08 грн - вимоги четвертої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги; АТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 1 110 330 968,55 грн: 1 109 962 013,66 грн - вимоги четвертої черги, 365 754,89 грн - вимоги шостої черги, 3 200,00 грн - вимоги першої черги.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції в частині визнання кредиторських вимог АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та АТ «Сбербанк» мотивована тим, що у випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Строк дії кредитних договорів, на підставі яких банками були нараховані боржнику проценти за користування кредитними коштами, є таким, що закінчився до дня порушення провадження в цій справі про банкрутство, як і право боржника законно користуватися позиченими коштами. Заявлені АТ «Сбербанк», АТ «Державний експортно-імпортний банк України» до визнання у справі про банкрутство проценти були нараховані поза межами строку кредитування, а відтак вони не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у силу норм чинного законодавства.
		 
		Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «Міжнародний резервний банк»), що є правонаступником АТ «Сбербанк», звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021, у якій просить її скасувати та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021.
		 
		АТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021, у якій просить її скасувати та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2021.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4518/16 за касаційною скаргою АТ «Міжнародний резервний банк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського судувід 15.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021; об`єднано вказані касаційні скарги в одне касаційне провадження.
		 
		Ухвалою від 29.06.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 910/4518/16на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) як таку, у якій наявна невирішена на даний момент виключна правова проблема щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
		 
		Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив про наявність різного підходу щодо визначення періоду нарахування таких кредиторських вимог з огляду на таке.
		 
		Ухвалюючи постанову від 04.11.2021 суд апеляційної інстанції в цій справі врахував висновки Верховного Суду про застосування норм права, викладені у:
		 
		- постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, згідно з якою припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		 
		- постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, з якої слідує, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 13.01.2018 у справі № 913/11/18, щодо того, що сторонами в пункті 2.7.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статей 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
		<s> </s>
		Разом з тим у пунктах 121 - 124 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 викладена така правова позиція. У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом. Відповідно до пункту 6.2 договору про відкриття кредитної лінії № 119 та аналогічного пункту в договорі № 120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів з розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів. Підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не вбачається, про що судами зроблено правомірний висновок.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає про наявність невирішеної на даний момент виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, з огляду на наявність різного підходу щодо визначення періоду нарахування таких кредиторських вимог.
		 
		Так, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13.12.2018 у справі № 913/11/18, з якого слідувало, що у випадку узгодження сторонами в кредитному договорі строку нарахування процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості до таких відносин не застосовується правило виплати процентів лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, встановлене абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України.
		 
		Натомість у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду визнала правомірним нарахування процентів за користування кредитом по день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
		 
		Додатково Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20) перевірявся на відповідність Конституції України припис першого речення частини першої статті 1050 ЦК України, згідно з яким якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		 
		У наведеному Рішенні Конституційного Суду України вказано, що приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 цього Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 зазначеного Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.
		 
		З урахуванням різного підходу щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, що за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, свідченням чого є висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та в постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, а також беручи до уваги тлумачення Конституційним Судом України припису першого речення частини першої статті 1050 ЦК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про передачу справи № 910/4518/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених положеннями частини п`ятої статті 302 ГПК України.
		 
		Згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022, та приймає справу до розгляду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 302 ГПК України.
		 
		Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		 
		З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
		 
		Керуючись статтями 120, 121, 196, 197, 234, 235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		1. Прийняти до розгляду справу № 910/4518/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерхім-БТВ» до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» про банкрутство за касаційними скаргами
		 
		 
		Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (що є правонаступником Акціонерного товариства «Сбербанк») та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021.
		 
		2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 19 жовтня 2022 року о 10 годині 30 хвилину приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		 
		3. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», зокрема, строк дії воєнного стану в України продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		 
		З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частин першої, другої статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
		 
		Участь представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції дозволить дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення засад господарського судочинства та водночас не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров`ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.
		 
		Крім того, відповідно до частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		 
		 
		 
		 
		 
		4. Копію цієї ухвали у справі № 910/4518/16надіслати учасникам справи.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                   І. В. Ткач                                                                                                                                               
		Судді:                         Т. О. Анцупова                                      Л. М.  Лобойко                                    І. В. Григор`єва                                      К. М. Пільков                                      М. І. Гриців                                      О. Б. Прокопенко                                      І. В. Желєзний                                      Л. І. Рогач                                      О. С. Золотніков                                      О. М. Ситнік                                      Л. Й. Катеринчук                                      В. М. Сімоненко                                      Г. Р. Крет                                      О. С. Ткачук                                                                            С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...