Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/823/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо цінних паперів.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2022. Зареєстровано: 04.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2022.
Дата набрання законної сили: 25.08.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		19.07.2022Справа №910/823/22
		За позовомНаціонального банку УкраїнидоДержавної іпотечної установи в особі комісії з реорганізаціїза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на сторонівідповідача: 1. Кабінету Міністрів України 2. Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія"прозобов`язання вчинити діїСуддя Бойко Р.В. 
		Секретар судового засідання Кучерява О.М.
		Представники сторін:
		від позивача:Звада Р.В.від відповідача:Качан В.В., Тодосієнко В.М.від третьої особи 1:Полець Д.М.від третьої особи 2:не з`явився 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної іпотечної установи в особі комісії з реорганізації, в якому просить зобов`язати останню включити до передавального акту від Державної іпотечної установи до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" вимоги Національного банку України в розмірі 82 540 673,71 грн., які складаються з: 3% річних в сумі 1 139 215,62 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 1 219 606,43 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; заборгованості в сумі 36 702 149,12 грн. по сплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 1 055 460,83 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 3 116 470,69 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 8 702 926,93 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 30 604 844,09 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не було прийнято у встановлені строки рішення за результатами розгляду кредиторських вимог Національного банку України в рамках процедури припинення Державної іпотечної установи шляхом її реорганізації, у зв`язку з чим вважає за необхідне звернення з даним позовом за захистом своїх прав кредитора шляхом зобов`язання комісії з реорганізації включити його вимоги до передавального акту.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/823/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України та Приватне акціонерне товариство "Українська фінансова житлова компанія"; призначено проведення підготовчого засідання на 01.03.2022.
		Судове засідання 01.03.2022 не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
		12.04.2022 засобами електронного зв`язку до відділу діловодства суду від представника третьої особи 1 надійшли письмові пояснення проти позовної заяви, відповідно до яких вказував на безпідставність та необґрунтованість позову з огляду на те, що: процедура реорганізації відповідача здійснюється в чіткій відповідності з вимогами чинного законодавства та Порядку здійснення заходів, пов`язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №945, а тому лише після закінчення вчинення комісією з реорганізації всіх необхідних заходів, передбачених таким порядком, зокрема, розгляду усіх кредиторських вимог, позивача буде повідомлено про результати розгляду його кредиторських вимог; позивачем здійснено невірне тлумачення положень норм статті 105 Цивільного кодексу України в частині визначення строків розгляду його кредиторських вимог; відсутні порушення прав позивача, адже відсутні докази відхилення його кредиторських вимог.
		13.04.2022 засобами електронного зв`язку до відділу діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на письмові пояснення щодо позовної заяви, за змістом яких вказував на те, що положеннями чинного законодавства України чітко визначено строки на розгляд його кредиторських вимог, яких в даному випадку комісією з реорганізації відповідача дотримано не було, що і свідчить про наявність його порушених прав, які підлягають захисту в обраний ним спосіб в межах поданого позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 призначено проведення підготовчого засідання на 02.06.2022.
		02.06.2022 через відділ діловодства суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої вказував на те, що після відкриття провадження у даній справі відбулися зміни у структурі боргу Державної іпотечної установи перед Національним банком України у зв`язку із надходженням 26.05.2022 коштів за облігаціями (ISIN UA4000178446)  на рахунок банку в сумі 36 702 149,12 грн., призначені для погашення заборгованості по сплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук, а тому просив вважати прохальну частину позовної заяви викладену в наступній редакції: зобов`язати Державну іпотечну установу в особі комісії з реорганізації включити до передавального акту від Державної іпотечної установи до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" вимоги Національного банку України в розмірі 45 838 524,59 грн., які складаються з: 3% річних в сумі 1 139 215,62 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 1 219 606,43 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 1 055 460,83 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 3 116 470,69 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 8 702 926,93 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 30 604 844,09 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук.
		Протокольними ухвалами суду від 02.06.2022 прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову; зобов`язано позивача направити заяву про зміну предмету позову іншим учасникам справи протягом трьох днів; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову - п`ятнадцять днів; встановлено третім особам строк для надання пояснень з урахуванням заяви про зміну предмету позову - десять днів; відкладено підготовче засідання на 23.06.2022.
		23.06.2022 засобами електронного зв`язку до відділу діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову, за змістом якого вказував на те, що: звернення з даним позовом до суду є фактичним намаганням позивача визнати грошові вимоги до відповідача у визначеній ним сумі, однак, заявлені нарахування не узгоджені сторонами і наразі є предметом розгляду у господарській справі №910/10721/21, неповідомлення обставин чого є по суті зловживанням позивачем своїми процесуальними правами; додатковим підтвердженням такого зловживання є те, що доказів відмови комісії з реорганізації відповідача у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду позивачем не надано; встановлені ст. 105 Цивільного кодексу України строку розгляду вимог кредитора не розповсюджуються на вимоги позивача; лише після закінчення вчинення комісією з реорганізації всіх необхідних заходів, передбачених Порядком здійснення заходів, пов`язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №945, позивача буде повідомлено про результати розгляду його кредиторських вимог, а тому заявлені ним в межах даного позову вимоги є передчасними, необґрунтованими та недоведеними, що в свою чергу свідчить про відсутність порушених права позивача та фактичного предмету спору.
		Також, представником позивача було подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відповідно до якого просив залучити Міністерство економіки України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Протокольними ухвалами суду від 23.06.2022 прийнято відзив відповідача до розгляду; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, оскільки відсутні визначені ст. 50 Господарського процесуального кодексу України правові підстави для вчинення таких дій; закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 19.07.2022.
		11.07.2022 засобами електронного зв`язку до відділу діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у відповідності до якої вказував на те, що позови у даній справі і справі №910/10721/21 не є тотожними за своїм предметом та підставами, а тому посилання відповідача на зловживання позивачем своїми правами є необґрунтованим; положеннями чинного законодавства України чітко визначено строки на розгляд його кредиторських вимог, яких в даному випадку комісією з реорганізації відповідача дотримано не було, що і свідчить про наявність його порушених прав, які підлягають захисту в обраний ним спосіб в межах поданого позову.
		18.07.2022 через відділ діловодства суду представником третьої особи 2 подано письмові пояснення, за змістом яких вказував на те, що виключно за результатами затвердження передавального акту буде можливим визначення обсягу прав та обов`язків отриманих від Приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" від Державної іпотечної установи, а тому звернення з даним позовом є передчасним. Також, просив здійснювати розгляд справи без участі третьої особи 2.
		В судове засідання 19.07.2022 з`явилися представники сторін та третьої особи 1, надали свої пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, а відповідач та третя особа 1 проти позову заперечують і у його задоволенні просять відмовити.
		В судовому засіданні 19.07.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		На підставі мирової угоди від 01.10.2019, укладеної між Національним банком України, Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" в межах справи №910/6514/17, затвердженої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15.01.2020, Національним банком України було набуто у власність емітовані Державною іпотечною установою облігації (серія ВЗ) з міжнародним ідентифікаційним номером UA4000178446 у кількості 9464 штук та датою погашення 18.11.2020 шляхом зарахування їх 21.11.2019 на рахунок банку.
		У відповідності до умов обігу облігацій, встановлених Проспектом емісії облігацій серій "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 5 000 000 000 гривень, 2013 рік (надалі - "Проспект"), відповідачем та його гарантом було здійснено виплату відсоткового доходу та погашення номіналу облігацій на користь Національного банку України, а саме: 23.06.2020 сплачено відсотковий дохід за 13 відсотковий період у розмірі 44 830 873,36 грн.; 30.10.2020 сплачено відсотковий дохід за 12 відсотковий період у розмірі 44 830 873,36 грн.; 11.03.2021 погашено номінал облігацій в сумі 946 400 000,00 грн. 
		05.10.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення Державної іпотечної установи шляхом її реорганізації, головою комісії з реорганізації призначено Притулу Єгора Михайловича про що зроблено відповідний запис, а також встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 12.12.2021.
		11.11.2021 за №18-0012/106543/БТ Національний банк України звернувся до Голови комісії з реорганізації Державної іпотечної установи із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, у відповідності до якої просив визнати вимоги Національного банку України у розмірі 82 540 673,71 грн., які складаються з: 3% річних в сумі 1 139 215,62 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 1 219 606,43 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; заборгованості в сумі 36 702 149,12 грн. по сплаті відсоткового доходу за 14 відсотковий період за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 1 055 460,83 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 3 116 470,69 грн. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 8 702 926,93 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 30 604 844,09 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук.
		Листом від 10.01.2022 №18-0006/1463 Національний банку України звернувся до Голови комісії з реорганізації Державної іпотечної установи з проханням повідомити про прийняте рішення за результатами розгляду кредиторських вимог банку з огляду на сплив визначеного законодавством тридцятиденного строку на розгляд поданої ним кредиторської вимоги.
		11.01.2022 Державною іпотечною установою листом №05/12/1-1 повідомлено Національний банк України про те, що заяву останнього з кредиторськими вимогами від 11.11.2021 №18-0012/106543/БТ прийнято до розгляду комісією з реорганізації і про результати їх розгляду буде повідомлено додатково.
		26.05.2022 на користь Національного банку України було перераховано кошти у розмірі 36  702 149,12 грн. в якості виконання зобов`язання відповідача з виплати відсоткового доходу за 14 відсотковий період за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук.
		Спір у справі стосується захисту прав Національного банку України як кредитора Державної іпотечної установи щодо розгляду його кредиторських вимог в процедурі припинення шляхом реорганізації такої особи.
		Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.
		Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
		У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Згідно із ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
		Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
		З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання та права вимоги його виконання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта в межах відповідних правовідносин.
		Підставою позову позивачем визначено невиконання відповідачем покладеного на нього приписами ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України обов`язку з розгляду поданої Національним банком України кредиторської вимоги у визначені строки.
		Частиною 1 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
		Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено порядок виконання рішення про припинення юридичної особи, а саме: учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи; до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
		В даному випадку рішення про припинення Державної іпотечної установи було прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №945 "Деякі питання приєднання Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія", згідно якої, зокрема, постановлено: реорганізувати Державну іпотечну установу шляхом її приєднання до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія"; затвердити Порядок здійснення заходів, пов`язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія", що додається; установити, що за договорами, укладеними Державною іпотечною установою, здійснюється перехід прав та обов`язків до приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" в обсязі та на умовах, що існуватимуть на момент підписання передавального акта.
		За змістом п.п. 2- 12 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з приєднанням Державної іпотечної установи до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №945, (надалі - "Порядок") заходи, пов`язані з приєднанням Установи, здійснюються за результатами інвентаризації майна, активів та зобов`язань, проведеної комісією з інвентаризації майна, активів та зобов`язань (далі - комісія), яка утворюється Установою з метою визначення наявності її майна, активів та зобов`язань. До компетенції комісії належить, зокрема: проведення інвентаризації майна, активів та визначення усіх видів зобов`язань, в тому числі активів, що обліковуються на позабалансових рахунках; складення переліку основних засобів, майна, активів, товарно-матеріальних цінностей, зобов`язань та власного капіталу, що передаються до Укрфінжитла, та переліку майна та/або активів, що підлягає списанню (виключенню з балансу). За результатами інвентаризації майна, активів та зобов`язань комісією складається акт, в якому зазначаються перелік основних засобів, наявних зобов`язань, активів та власного капіталу, види майна, товарно-матеріальних цінностей, їх вартість та кількість, що передаються Укрфінжитлу. Для здійснення заходів, пов`язаних з приєднанням Установи до Укрфінжитла, Мінекономіки утворює комісію з реорганізації, до складу якої включаються представники Установи, Укрфінжитла, Мінекономіки, ДПС, Фонду державного майна, та визначає спосіб та строк заявлення кредиторами своїх вимог. Комісія з реорганізації здійснює заходи, зокрема, щодо: внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про прийняття рішення щодо припинення Установи шляхом приєднання; проведення на підставі акта інвентаризації незалежної оцінки майна Установи; складення після закінчення строку пред`явлення вимог кредиторами та задоволення або відхилення таких вимог передавального акта, який підписується членом комісії - бухгалтером, головою комісії з реорганізації та передається для підписання Укрфінжитлу. Передавальний акт повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх прав та зобов`язань Установи, перелік майна та активів, власний капітал, перелік всіх її кредиторів та боржників, у тому числі зобов`язання, які оспорюються в судах, перелік майна, яке передається Укрфінжитлу на праві господарського відання. Передавальний акт підписується членом комісії - бухгалтером, головою комісії з реорганізації, уповноваженою особою від Укрфінжитла та затверджується Мінекономіки, в акті визначається, що правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Установи, що приєднується, виникає в Укрфінжитлі з дати затвердження передавального акта, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.
		05.10.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення Державної іпотечної установи шляхом її реорганізації, головою комісії з реорганізації призначено Притулу Єгора Михайловича про що зроблено відповідний запис, а також встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 12.12.2021.
		З огляду на викладене вбачається, що з прийняттям рішення про припинення шляхом реорганізації Державної іпотечної установи та внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із визначенням строків заявлення кредиторських вимог (12.12.2021) Національним банком України як власником облігацій такої установи було набуто права на пред`явлення своїх вимоги, які випливають з них, вчинення чого кореспондується обов`язок Державної іпотечної установи в особі відповідної комісії здійснити розгляд таких вимог у визначені законодавством строки.
		Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
		Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи звернення Національним банком України до комісії з реорганізації Державної іпотечної установи з заявою про розгляд його кредиторських вимог у межах визначених строків її пред`явлення, яку було отримано 23.11.2021.
		Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 105, ст. 530 Цивільного кодексу України комісія з реорганізації Державної іпотечної установи була зобов`язана не пізніше 23.12.2021 розглянути та прийняти рішення з приводу задоволення чи відхилення (включення до передавального акту) кредиторських вимог Національного банку України, викладених в заяві №18-0012/106543/БТ від 11.11.2021, та повідомити про це останнього.
		Посилання відповідача та третьої особи 1 на те, що положення ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватися до визначення строків розгляду кредиторських вимог в процедурі припинення Державної іпотечної установи, оскільки вимоги Національного банку України не стосуються сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, є необґрунтованими, адже проставлення законодавцем в такій нормі слова "зокрема" є виключно підкресленням таких вимог з поміж будь-яких інших, а не уточненням регулювання розгляду яких саме вимог даною нормою встановлюється.
		За будь-яких обставин жодних інших положень законодавства чи Порядку, які б визначали такі строки в даному випадку, не існує, а тому не в залежності від способу тлумачення даної норми її слід застосовувати за аналогією задля встановлення правової визначеності в межах спірних правовідносин з метою надання кредитору можливості контролю своїх прав та інтересів в процедурі припинення його боржника.
		Твердження відповідача та третьої особи 1 про те, що в даному випадку строк розгляду кредиторських вимог закінчується затвердженням передавального акта, а тому саме з даною обставиною слід пов`язувати сплив строку на розгляд кредиторської вимоги є абсурдним, адже як за змістом ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України, так і згідно приписів п.п. 4, 10 Порядку затвердження передавального акту здійснюється виключно за наслідком закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог, тобто, завершення розгляду кредиторської вимоги та повідомлення наслідків цього кредитору передує затвердженню передавального акту. 
		Крім того, як встановлено судом, розгляд заявлених Національним банком України кредиторських вимог до Державної іпотечної установи є обов`язком комісії з її реорганізації перед таким кредитором, а положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Із наявного в матеріалах справи листа Національного банку України від 10.01.2022 №18-0006/1463, отриманого відповідачем 10.01.2022, вбачається звернення з вимогою про повідомлення результатів розгляду заявлених ним кредиторських вимог.
		З огляду на викладенні обставини вбачається, що за будь-яких умов розгляд кредиторських вимог Національного банку України, викладених в заяві №18-0012/106543/БТ від 11.11.2021, мав буди здійснений не пізніше грудня 2021 року - січня 2022 року, тобто, до звернення з даним позовом до суду (20.01.2022).
		Посилання відповідача на необхідність йому додаткового часу для розгляду кредиторських вимог Національного банку України з огляду на існування невирішеного по сьогоднішній день спору про стягнення заборгованості з Державної іпотечної установи в якості відсоткового доходу та погашення облігацій (серія ВЗ) з міжнародним ідентифікаційним номером UA4000178446 у кількості 9464 штук, який став предметом розгляду справи №910/10721/21, могли б заслуговувати на увагу в розрізі оцінки поважності причин відсутності за спливом визначених строків рішення комісії з реорганізації щодо розгляду таких кредиторських вимог, однак, виключно у випадку повідомлення про це кредитору (позивачу) до спливу відповідних строків, в той час як у відповіді відповідача на вимогу позивача про повідомлення результатів розгляду заявлених ним кредиторських вимог жодних посилань на такі підстави чи продовження строків розгляду його вимог в цілому не зазначалось.
		Доказів розгляду відповідачем таких вимог та прийняття відповідного рішення за наслідками цього матеріали справи не містять, у зв`язку з чим доводи Національного банку України про наявність правових підстав для зобов`язання в судовому порядку Державної іпотечної установи в особі комісії з реорганізації включити до передавального акту від Державної іпотечної установи до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" його вимоги, які виникли за облігаціями облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук є обґрунтованими.
		Перевіряючи визначені позивачем обсяги таких вимог суд виходить з наступного.
		Так, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.06.2022, Національний банк України вказує на наявність на момент звернення з заявою про визнання кредиторських вимог №18-0012/106543/БТ від 11.11.2021 зобов`язань Державної іпотечної установи перед ним на загальну суму в розмірі 45 838 524,59 грн., які складаються з: 3% річних у розмірі 1  139  215,62  грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 219 606,43 грн., нарахованих за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук у період з 25.12.2019 по 29.10.2020; 3% річних у розмірі 1 055 460,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3 116 470,69 грн., нарахованих за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук у період з 19.11.2020 по 03.11.2021; 3% річних у розмірі 8 702 926,93 грн. та інфляційних втрат у розмірі 30 604 844,09 грн. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук у період з 19.11.2020 по 10.03.2021.
		Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		З огляду на викладені положення та такі принципи здійснення господарського судочинства як забезпечення змагальності та диспозитивності суду вбачається, що доведення існування або відсутність тих чи інших обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги / заперечення на позов, покладається саме на учасників судового процесу та здійснюється ними шляхом реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків, зокрема, в частині заперечень щодо заявлених позивачем вимог - шляхом подання відзиву на позов.
		Частиною 1 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
		Згідно пункту 5 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
		Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
		В той же час, матеріали справи не містять обґрунтованих заперечень відповідача та/або третіх осіб щодо визначених позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат чи доказів на їх спростування.
		Саме по собі посилання відповідача у поданому до суду відзиві на те, що такі суми не є погодженими сторонами не спростовує наведеного висновку суду, адже жодних обґрунтувань, доказів чи контррозрахунків на спростування наявності зобов`язань перед позивачем, які випливають з облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; визначених сум такого зобов`язання (наприклад щодо сум погашення та відсоткових доходів за 12 і 14 період); строків настання виконання таких зобов`язань; періодів прострочення та порядку обрахунку передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України нарахувань, відповідачем подано не було.
		Поряд з цим, здійснивши перевірку заявлених позивачем сум та порядку їх обрахування в сукупності з дослідженням наявних в матеріалах справи доказів, положень умов обігу спірних облігацій, визначених у проспекті емісії облігацій "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 5 000 000 000 гривень, 2013 рік, (зокрема, щодо прав власника облігацій; номінальної вартості облігації; відсоткової ставки та порядку її обрахунку; строків їх погашення та виплати відсоткового доходу) та врахуванням приписів ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, у суду відсутні правові підстави для висновку про їх необґрунтованість.
		З огляду на викладене та відсутність реального бажання відповідача реалізувати свої процесуальні права на спростування визначених позивачем сум вимог в межах даної справи, суд констатує відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на спростування визначеної Національним банком України суми його вимог до Державної іпотечної установи у загальному розмірі 45 838 524,59 грн.
		Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем у вказаному розмірі, яке випливає з умов обігу емітованих Державною іпотечною установою облігації (серія ВЗ) з міжнародним ідентифікаційним номером UA4000178446 у кількості 9464 штук.
		Вказаний розмір зобов`язання не спростовано відповідачем в межах розгляду даної справи. Доказів його припинення на момент прийняття рішення не надано.
		Поряд з цим, суд враховує існування наразі справи №910/10721/21 за позовом Національного банку України до Державної іпотечної установи, за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, про стягнення 82 492 407,87 грн. в якості відсоткового доходу та погашення облігацій (серія ВЗ) з міжнародним ідентифікаційним номером UA4000178446 у кількості 9464 штук, за наслідками розгляду якої Господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 21.12.2021 про задоволення позову в повному обсязі, однак, в силу оскарження його Державною іпотечною установою до суду апеляційної інстанції не набрало законної сили по сьогоднішній день.
		Однак, правові підстави з огляду на такі обставини для висновку про неможливість вирішення спору у даній справі чи неефективність обраного позивачем способу захисту відсутні, адже, по-перше, наявність невирішеного спору про стягнення заборгованості жодним чином не нівелює можливості суду здійснити її оцінку на предмет правомірності в межах іншого судового провадження між тим ж сторонами на підставі поданих ними доказів та обґрунтувань; по-друге, саме по собі рішення суду про стягнення заборгованості з боржника не нівелює необхідності вирішення питання щодо включення відповідних вимог кредитора до передавального балансу боржника в процедурі його припинення (при цьому, правомірність вимог в будь-якому випадку досліджується судом від час вирішення відповідного спору, а наявність судового рішення про встановлення відповідної суми впливає лише на спосіб доказування); по-третє, такий спосіб захисту порушених прав кредитора як включення його вимог до передавального акту боржника в процедурі його припинення встановлено законом (ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України), що саме по собі унеможливлює висновок про неефективність обраного способу захисту.
		Посилання представника відповідача на те, що заявлені позивачем позовні вимоги не належать до компетенції Державної іпотечної установи в особі комісії з реорганізації, адже передавальний акт затверджується Міністерством економіки України, не приймаються до уваги, оскільки заявлена Національним банком України вимога направлена виключно на включення до передавального акту його кредиторських вимог, складення якого у відповідності до п. 10 Порядку і є прямим обов`язком комісії з реорганізації, в той час як згідно п. 12 Порядку стадія затвердження такого акту Міністерством економіки України йде виключно за наслідками його складення комісією та підписання членом комісії - бухгалтером, головою комісії з реорганізації, уповноваженою особою від Укрфінжитла.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову Національного банку України до Державної іпотечної установи в особі комісії з реорганізації про зобов`язання вчинити дії в повному обсязі.
		В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги Національного банку України задовольнити повністю.
		2. Зобов`язати Державну іпотечну установу в особі комісії з реорганізації (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34; ідентифікаційний код 33304730) включити до передавального акту від Державної іпотечної установи (ідентифікаційний код 33304730) до Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова житлова компанія" (ідентифікаційний код 44098710) вимоги Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106) в розмірі 45 838 524 (сорок п`ять мільйонів вісімсот тридцять вісім тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн. 59 коп., які складаються з: 3% річних в сумі 1 139 215 (один мільйон сто тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять) грн. 62 коп. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 1 219 606 (один мільйон сто дев`ятнадцять тисяч шістсот шість)  грн. 43 коп. за прострочення сплати відсоткового доходу по 12 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 1 055 460 (один мільйон п`ятдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн. 83 коп. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 3 116 470 (три мільйони сто шістнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 69 коп. за прострочення сплати відсоткового доходу по 14 відсотковому періоду за облігаціями (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; 3% річних в сумі 8 702 926 (вісім мільйонів сімсот дві тисячі дев`ятсот двадцять шість) грн. 93 коп. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук; інфляційних втрат в сумі 30 604 844 (тридцять мільйонів шістсот чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 09 коп. за прострочення погашення облігацій (серії ВЗ) UA4000178446 в кількості 9464 штук. Видати наказ.
		3. Стягнути з Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34; ідентифікаційний код 33304730) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106) судовий збір у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено 04.08.2022.
		 
		Суддя                              Р.В. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...