Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/522/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2022. Зареєстровано: 04.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2022.
Дата набрання законної сили: 01.08.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 серпня 2022 року 
		 
		м. Київ
		 
		cправа №  903/522/21 
		 
		   
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Стратієнко Л.В.
		за участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.
		 
		та представників
		Позивача: ОСОБА_1 особисто
		Відповідача :  Сорока В.Г.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на постанову   Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022
		(головуючий - Філіпова Т.Л., судді Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.)
		та рішення   Господарського суду Волинської області від 08.11.2021
		(суддя - Дем`як В.М.)
		у справі №903/522/21
		за позовом ОСОБА_1 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенське міське споживче товариство"
		про   стягнення 749 418, 39 грн,
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожищенське міське споживче товариство? (далі  ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство", відповідач), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог,    про стягнення вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства у розмірі 749.418,39 грн, у зв`язку з виходом його із  складу учасників товариства.
		2. В обґрунтування позовних вимог  позивач посилається на те, що відповідач протягом одного року з дня, коли він дізнався про вихід учасника, не виплатив йому    як учаснику вартість його частки, а лише повернув внесок учасника до статутного капіталу.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		4. Рішенням    Господарського суду Волинської області від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022, у задоволені позову відмовлено.
		5. Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами, з урахуванням положень законодавства та Статуту товариства, дійсну вартість його частки у статутному капіталі товариства. 
		   
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		7. У скарзі скаржник посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 ГПК України,    зазначає, що судами помилково у судових рішеннях зазначено про відсутність підстав для виплати вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства, оскільки загальними зборами рішення про вихід    учасника та виплату йому частки не приймалось, учасники товариства щодо даної обставини не висловлювались. При цьому, судами не враховано правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 904/366/20. При цьому, судами належним чином не досліджувались докази та обставини справи. 
		8. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на п. 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, зазначає про невмотивоване відхилення апеляційним судом клопотання позивача про призначення експертизи, що є підставою для скасування судових рішень, зважаючи на положення п. 3 частини 3 статті 310 ГПК України
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність доводів і вимог, викладених у касаційній скарзі, просить залишить скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		10. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна, реєстрація юридичної особи - ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" відбулась 19.12.2016, запис № 11921450000000714.
		11. Статут ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" затверджено рішенням  учасників товариства, згідно  протоколу загальних зборів учасників №1 від 14.12.2016. 
		12. Пунктом 5.1 Статут визначено, що предметом діяльності Товариства є:
		5.1.1 здача в оренду об`єктів нерухомості, транспортних засобів, обладнання устаткування, іншого майна.;
		5.1.2 роздрібна і оптова торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, сільськогосподарською продукцією, сировиною, лікарськими засобами, ветеринарними медикаментами та препаратами, матеріалами, обладнанням, устаткуванням, транспортними засобами, запчастинами.
		5.1.3 закупівлі у населення і товаровиробників усіх форм власності сільськогосподарської продукції, сировини, дикорослинних плодів, ягід, лікарсько-технічної сировини, чорного і кольорового металобрухту, інших видів вторинної сировини виробів підсобних підприємств і промислів. 
		Згідно п.7.1. Статуту для забезпечення діяльності Товариства формується статутний (складений) капітал Товариства, який розподіляється на частки та складається з вартості вкладів його учасників. В якості вкладу до статутного (складеного) капіталу Товариства учасник може внести грошові кошти, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчуженні права, що мають грошову оцінку. Грошова оцінка вкладу учасника Товариства здійснюється за згодою учасників Товариства, а у випадках, встановлених чинним законодавством України, вона підлягає незалежній експертній перевірці. 
		13. Відповідно до п. 7.2 Статуту, розмір статутного капіталу Товариства складає  50 000 грн.
		14.  Згідно п. 7.3 Статуту розмір частки кожного учасника у статутному (складеному капіталі ) товариства визначається на підставі процентного співвідношення між вартістю вкладу кожного учасника та розміром статутного капіталу товариства. Розмір часток та склад вкладів учасників до статутного (складеного) капіталу Товариства:
		-  вклад учасника - Рожищенської районної спілки споживчих товариств до статутного (складеного) капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статного капіталу ;
		- вклад учасника - ОСОБА_2 до статутного (складеного) капіталу Товариства 10000 грн, що становить 20% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_3 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 5000 грн, що становить 10% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_4 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_1 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_5 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_6 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_7 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_8 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_9 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_10 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн, що становить 7% статутного капіталу.
		- вклад учасника - ОСОБА_11 до статутного (складеного) до капіталу Товариства 3500 грн., що становить 7% статутного капіталу.
		15. Пунктом 7.4 Статуту визначено, що учаснику товариства, який повністю вніс свій вклад до статутного (складеного) капіталу Товариства, видається свідоцтво Товариства. У свідоцтві Товариства зазначається сума грошового вкладу і дата його внесення або опис внесеного до статутного (складеного) капіталу товариства майна і дати його внесення. 
		16. Відповідно до п. 11.1. Статуту учасник товариства має право вийти з Товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці до виходу.
		17. Згідно із п. 11.2. Статуту, учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частки майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
		18. Відповідно до п. 11.6. Статуту товариства порядок і спосіб визначення вартості частини майна товариства, що пропорційна частці учасника у статутному (складеному) капіталі Товариства, а також порядок і строки виплати встановлюються чинним законодавством України.
		19. ОСОБА_1 став учасником ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство", що підтверджується Статутом товариства (п. 3.1) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		20. Заявою, яку нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу О.О. Пономаренком від 19.06.2018 та зареєстровано в реєстрі за №824, ОСОБА_1  повідомив ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" про свій вихід зі складу учасників (засновників) та просив оформити вихід згідно чинного законодавства.
		21. Згідно заяви, яку нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу С.В. Веремчук від 08.08.2018 та зареєстровано в реєстрі за №1781, ОСОБА_1 отримав від ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" у зв`язку із виходом з товариства вартість ринкової частки учасника товариства. Будь-яких претензій до ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" майнового та немайнового характеру не має.
		22. Також, як вбачається з матеріалів справи, на замовлення ОСОБА_1 експертом виготовлено       Звіти про експертну оцінку нерухомого майна       ТзОВ "Рожищенське міське споживче товариство", а саме:
		- 1) приміщення Універмагу, мета оцінки: визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на 06.07.2018, оціночна вартість об`єкту оцінки визначена судовим експертом в загальному розмірі 11.069.397,00 грн;
		- 2) приміщення магазину "Дитячий світ", мета оцінки: визначення ринкової вартості нерухомого майна станом на 06.07.2018, оціночна вартість об`єкту оцінки визначена  в загальній сумі 4.276.030,00 грн.
		23. Відтак, звертаючись до суду з позовною заявою позивач стверджує, що згідно статуту ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство", створеного 19.12.2016, ОСОБА_1 , поряд з іншими був учасником товариства. Частка позивача, яку було внесено до статутного капіталу товариства готівковими коштами в сумі 3.500, 00 грн, складала 7 % статутного капіталу товариства. Статутний капітал з моменту створення товариства незмінний і становить 50.000,00 гривень, що вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, станом на 01.01.2018. Статутний капітал товариства сформовано повністю, свідченням чому є баланс товариства наявний в матеріалах справи. Відтак, на думку позивача, розмір його частки у статутному капіталі складає в розмірі 7% вираженому у грошовому еквіваленті в сумі 749.418,39 грн.
		 
		Позиція Верховного Суду
		24. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення      позивача та представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		25. Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		26. Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		27. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		28. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		29. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		30. Суд зауважує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		31. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		32. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
		33. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		34. У пунктах 1   -   3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		35. Оскаржувані судові рішення зазначеним положенням процесуального законодавства не відповідають.
		36.   Так, як зазначалось предметом позову у даній справі є вимоги позивача про  стягнення з відповідача вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі товариства, у розмірі 749.418,39 грн, у зв`язку з виходом позивача із складу учасників товариства.
		37.   Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		38. Статтями 116 Цивільного кодексу України та статтею 24 Закону України " Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю " передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
		39. Відповідно до частин п`ятої - дванадцятої статті 24 Закону України " Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю " учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.
		Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ".
		Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.
		Вартість частки учасника визначається, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника.
		Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
		40. Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 144 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на день реєстрації ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство") статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. 
		Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.
		Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. 
		Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. 
		Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: 
		- про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; 
		- про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; 
		- про ліквідацію товариства. 
		Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. 
		41. Згідно з частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
		42. Частиною першою статті 66 та статтею 139 Господарського кодексу України встановлено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
		43. Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
		44. За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
		45. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 та постановах Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №920/831/20, 24.11.2021у справі №  911/2882/19. 
		46. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Статут ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" затверджено рішенням учасників товариства, згідно      протоколу загальних зборів учасників №1 від 14.12.2016. Державна реєстрація ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство"      відбулась 19.12.2016.
		47. Пунктом 7.3 Статуту визначено розмір часток кожного учасника товариства,      зокрема, частка ОСОБА_1 становить 7% статутного капіталу із розміром вкладу      3500 грн.
		48. Нотаріально посвідченою заявою від 19.06.2018 ОСОБА_1 повідомив ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" про свій вихід зі складу учасників (засновників) та просив оформити вихід згідно чинного законодавства.
		49. Згідно нотаріально посвідченої заяви від 08.08.2018, ОСОБА_1 отримав від ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" вартість ринкової частки учасника товариства, у зв`язку із виходом з товариства.
		50. Розглядаючи спір та відмовляючи у позові суд першої інстанції вказував на те, що      загальними зборами рішення про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та виплату йому вартості частки вираженої у грошовому еквіваленті не приймалось.
		51. Крім того, суд першої інстанції визнаючи позов необґрунтованим та відхиляючи подані позивачем звіти про оцінку нерухомого майна, посилався на те, що висновки експерта у вказаному звіті є суперечливими і неточними, що не дає можливості суду встановити дійсну вартість майна товариства.
		52. Отже, суд, в порушення положень ст.ст. 236, 237 ГПК України, фактично ухилився від дослідження та встановлення обставин необхідних для вирішення спору. 
		53. Водночас, касаційний суд зауважує, що в даному випадку для правильного вирішення спору суду необхідно, зокрема, встановити вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті. 
		54. У зв?язку з чим, відхиляючи подані позивачем звіти суд не встановлював і не досліджував інших доказів. Так, зокрема, позивач у заяві про зменшення позовних вимог, наводив розрахунок вартості частини майна товариства, яка належить виплаті у грошовому еквіваленті пропорційно частці позивача, посилаючись при цьому на звіт про фінансовий стан товариства. Вказані обставини не було досліджено та встановлено судом, незважаючи на положення частини 4 ст. 74 ГПК України.  Як і не досліджено належним чином обставин щодо оплати позивачем вартості вкладу до статутного капіталу товариства. При цьому, встановлення вказаних обставин є необхідним для правильного вирішення спору, незважаючи на вказане суд формально визнав подані позивачем докази неналежними та недостатніми.
		55. Тоді як, одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
		56. Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		57. Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.
		58. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
		59. Крім того, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		60. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
		61. У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. 
		62. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. 
		63. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11 (914/1919/20).
		64. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання, у тому числі, й з власної ініціативи, щодо призначення експертизи для з`ясування питань щодо обставин, які мають значення для справи, використавши при цьому всі повноваження визначені процесуальним законодавством.
		65. Незважаючи на вищезазначене суд вказавши, що позивачем не доведено належними доказами  позовних вимог, відмовив у позові.
		66. Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції фактично припустився тих же порушень, що і суд першої інстанції.
		67. Як вбачається з матеріалів справи, оголошуючи перерву у розгляді апеляційної скарги позивача, в ухвалі від 13.01.2022 апеляційний суд, зокрема, вказав позивачу та відповідачу надати апеляційному суду письмове обґрунтування щодо доцільності призначення економічної експертизи, в обґрунтуванні запропонувати питання, які необхідно поставити експерту, та експертну установу, яка може виконати експертне дослідження.
		68. 03.02.2022 від позивача  до апеляційного суд надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, в якому позивачем зазначено питання, які необхідно поставити експерту, а саме: Яка дійсна ринкова вартість усього майна ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" (враховуючи дані балансу станом на 30.06.2018), в тому числі основних засобів, оборотних активів, з урахуванням майнових зобов`язань товариства, станом на 04.07.2018 року? 2. Який розмір частини дійсної (ринкової) вартості майна (частини чистих активів) ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство", у грошовому еквіваленті, пропорційної розміру частки 7(сім) % в статутному капіталі станом на 04.07.2018 року? Проведення експертизи запропоновано доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз(вул. Червоного Хреста, 16, м. Луцьк, 43001). Витрати за проведення експертизи покласти на позивача.
		69. Апеляційний суд розглянувши вказане клопотання відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, посилаючись на те, що суд самостійно визначає обсяг необхідних йому доказів для повного і всебічного розгляду справи і апеляційний суд вважає достатнім для вирішення спору наявних у справі матеріалів, а проведення експертизи є недоцільним.
		70. В наступному,  апеляційний суд мотивуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції зазначив, що  наявні у справі докази не дають можливості достовірно встановити вартість чистих активів товариства станом на дату розрахунку. Крім того, суд вказав, що звіти про оцінку нерухомого майна ТОВ "Рожищенське міське споживче товариство" не можуть бути достатніми доказами для визначення вартості частки позивача в статутному капіталі відповідача, оскільки стосуються не оцінки вартості усіх активів товариства, відповідно  до частки позивача у статутному капіталі товариства, а лише визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна.
		71. Тобто, апеляційний суд фактично припустився суперечливих висновків вказуючи на достатність доказів для вирішення спору  і на неможливість встановити вартість майна, у зв?язку з недостатністю доказів у справі.
		72. Крім того, касаційний суд критично відноситься  до висновку апеляційного суду про те, що згідно з п.11.2 Статуту товариство зобов`язане виплатити колишньому учаснику не вартість його частки у обраному ним окремому майні (у даному випадку - об`єкті нерухомості) товариства пропорційно до розміру частки такого учасника у статутному капіталі товариства, а вартість його частки, виходячи з ринкової вартості всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника.
		73. Тоді як п. 11.2 Статуту товариства прямо визначає, що учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк 12 місяців з дня виходу.
		74. На вказані порушення вказував скаржник у касаційній скарзі, а тому касаційний суд вважає прийнятними доводи викладені у касаційній скарзі.
		75. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланнями на ненадання позивачем  належних доказів для вирішення спору, не надали оцінки зібраним у справі доказам, не дослідили питання щодо визначення вартості майна товариства, що є необхідним для вирішення спору у справі, дійшли передчасних висновків про відмову в задоволенні позову.
		76. Ураховуючи викладене, судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, визначені у положеннях ст. 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		77. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		78. Згідно з частинами 3, 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		79. Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене,    вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, надати доказам та доводам сторін належну правову оцінку, врахувати висновки Верховного Суду, і в залежності від цього ухвалити рішення, яке відповідатиме вимогам ст. ст. 236 -238 ГПК України.
		 
		Щодо судових витрат
		80. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		   
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову   Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 та рішення   Господарського суду Волинської області від 08.11.2021 у справі №903/522/21 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                         О. А. Кролевець
		   
		Судді                                                                                                  С.В. Бакуліна 
		 
		                                                                                                            Л.В. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...