Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/17589/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2022. Зареєстровано: 08.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2022.
Дата набрання законної сили: 29.11.2022
Номер судового провадження: 1-кп/752/182/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017100010007020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/17589/17
		Провадження № 1-кп/752/182/22 
		 
		                            
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 серпня 2022 року м. Київ
		Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві об`єднане кримінальне за №№ 12017100010007020, 12018100010006979, 1201900010002180, 12019100010009594, 12020100010002270, 12020100010004511 провадження по обвинуваченню  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коболчин, Сокирянського р-ну, Чернівецької обл., громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2020 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
		у чиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_8 ,
		 
		встановив:
		Обвинувачений ОСОБА_3 30.07.2017, приблизно о 15-10 год., перебуваючи в торгівельному залі магазину «Ашан», що розташований у ТРЦ «Океан Плаза», за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет». Реалізуючи свій умисел, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з вітрини товар на загальну суму 399,94 грн., а саме: форель філе холодного копчення «Flagman» 196,72 грн., та форель філе слабосолона«Flagman» 203,22 грн., який сховав собі за пояс штанів в які був одягнений. Після чого, з викраденим майном направився до виходу з гіпермаркету «Ашан», однак не довів кримінальне правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки пройшовши з викраденим майном повз торгівельні каси, був затриманий працівниками охорони даного гіпермаркету.
		Тобто, ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,  закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) не доведеного до кінця з причин, що не залежали від його волі.
		   
		   Крім того, ОСОБА_3 20.07.2018 приблизно о 01-00 год., разом із особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та вона оголошена у розшук ухвалою суду від 27.07.2021, перебуваючи біля будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 побачили раніше невідомого чоловіка, як в подальшому виявилось ОСОБА_6 . В цей момент у останніх, за попередньою змовою між собою, виник умисел на повторне, відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я.
		   Реалізуючи свій умисел, розподіливши між собою ролі, особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження разом із ОСОБА_3 , підійшли ззаду, впритул до потерпілого ОСОБА_6 після чого ОСОБА_3 наніс один удар, своєю лівою рукою в область лівої скроні потерпілого, внаслідок якого, потерпілому було завдано фізичного болю, але не було спричинено тілесних ушкоджень. Від вказаного удару ОСОБА_6 впав на землю та з переднього нагрудного карману сорочки, в яку він був одягнений, випав мобільний телефон марки «MotorolaXT1575 pure edition», в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Мтс». В подальшому, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, з метою подолання можливого супротиву зі сторони потерпілого, також наніс ОСОБА_6 , один удар, завдавши потерпілому ОСОБА_6 , ушкоджень, які не спричинили тимчасової втрати працездатності. Після чого ОСОБА_3 підняв з землі вказаний мобільний телефон та разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження почали тікати в тому напрямку з якого прийшли. Після чого ОСОБА_3 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди.
		   Крім того, 05.09.2018 о 19-42 год. ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні магазину «Наш Край», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т. Науки, 4, побачив раніше невідомого чоловіка, ОСОБА_7 , який у правій руці тримав грошову купюру номіналом 50 грн. В цей момент у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 підійшов впритул ззаду до потерпілого ОСОБА_7 та вихопив із рук останнього грошову купюру номіналом 50 грн. Після чого, потерпілий почав вимагати у останнього повернення вище вказаної купюри, на що ОСОБА_3 , з метою утримання при собі даного майна, наніс один удар своїм правим ліктем в область обличчя потерпілого, в результаті чого, потерпілому ОСОБА_7 було завдано фізичного болю. Після чого, ОСОБА_3 утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на 50 грн.
		Тобто, ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,  відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я.
		 
		Крім того, ОСОБА_3 17.03.2019 близько 04 год. 03 хв., перебував у приміщенні магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 107, де у нього виник умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: продуктів харчування. Пересуваючись по торговій залі, ОСОБА_3 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, із вітрин магазину таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», (код ЄДРПОУ 40720198), а саме: одну банку ікри лососевої «Шаланда», загальною вартістю 575 грн., яку поклав до зовнішньої кишені куртки, в яку був одягнений та попрямував до виходу із приміщення магазину. Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, пройшовши з викраденим майном повз торгівельні каси, які розміщенні в кінці торгівельної зали магазину «Сільпо», він був зупинений працівниками охорони даного магазину із викраденим майном.
		Крім того, 12.11.2019 приблизно о 19 год 45 хв., ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 107, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить TOB «СІЛЬПО-ФУД». Перебуваючи у вище вказаному магазині, ОСОБА_3 взяв з холодильної камери деякий товар, а саме: «Масло ValioТрадиційне 82%», 2 упаковки, загальною вартістю 381,70 грн. (без ПДВ), який поклав до прозорого поліетиленового пакету, який знаходився в нього в руках. Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном направився до виходу з магазину «Сільпо». Однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме пройшовши з викраденим майном повз торгівельні каси, ОСОБА_3 не довів його до кінця, з причин які не залежали від його волі, оскільки пройшовши лінію кас магазину, був зупинений працівником охорони.
		Крім того, 26.03.2020 приблизно о 17 год. 20 хв., ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу зайшов до приміщення магазину «Мега Маркет», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 50, створюючи вигляд добросовісного набувача товару, який здійснить оплату. Перебуваючи там вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «ЛАБР». Реалізовуючи свій умисел, ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав товар, а саме: ікру «Спецпосол» лососеву зернисту ж/б вагою 275 г., 2 шт., загальною вартістю 664,50 грн., який помістив до кишень власної куртки. Виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_3 пройшов касову зону, при цьому не оплатив товар, який знаходився у кишенях його куртки, але не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від волі останнього, оскільки в цей момент був зупинений працівниками охорони магазину.
		Крім того, 05.10.2020 приблизно о 21-45 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні гіпермаркету «Ашан», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «Ашан Гіпермаркет України». Перебуваючи у приміщенні торгівельного залу гіпермаркету, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 викрав 6 пачок масла LURPAK, загальною вартістю 523,20 грн., які сховав під власну кофту. Після чого, ОСОБА_3 вийшов за межі касової лінії, не розрахувавшись за викрадений товар, однак не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони супермаркету.
		Тобто ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,  закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, недоведеному до кінця з причин, що не залежали від його волі.
		Дії ОСОБА_3 за кожний епізод закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, недоведену до кінця з причин, що не залежали від його волі не потрібно кваліфікувати окремо, оскільки ним вчинені тотожні кримінальні правопорушення (Постанова Верховного суду від 08.02.2021 по справі 390/235/19)
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що пройшло багато часу і він погано пам`ятає. Так, 30.07.2017 був в Ашані, підтримує все, що вказано в акті, касову зону пройшов, товар повернуто. Пояснити причину він не може, був сам. 17.03.2019 у «Сільпо» намагався викрасти ікру, був затриманий охоронцями, цей товар не оплатив. 12.11.2019 у «Сільпо» намагався викрасти масло, пройшов лінію кас, товар повернуто. 26.03.2020 у «Мегамаркеті» намагався викрасти 2 банки ікри. 05.10.2020 в «Ашані» намагався викрасти 6 пачок масла. 
		За ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_3 вину не визнав. Зазначив, що по епізоду від 20.07.2018 у нього є алібі, він перебував у лікарні № 4 по вул. Солом`янська, 17. Потерпілого ОСОБА_9 не знає. З потерпілим ОСОБА_10 по епізоду 05.09.2018, який був по пр-ту Науки, пояснив наступне: він зі своїм молодшим братом стояли на касі, на камері все видно, перед ними було декілька людей, і до цього чоловіка ( ОСОБА_10 ) він висловив вимогу бути по швидше. Касиру почали казати чого так довго відпускає, вона пояснила, що не має здачі. У потерпілого була в руках купюра 50 грн., він запропонував оплатити його товар, запропонував розміняти, взяв у нього з рук 50 грн. та сказав, що зараз віддасть, розміняє. Повертаючись до брата дав йому 50 грн., бо кошти були у нього той почав їх розбивати. У цей час потерпілий почав кричати «віддайте мої кошти», підбіг охоронець, спитав, що таке, він натисне кнопку. В цей час він залишив товар і вийшов з магазину. Його брат залишився у магазині з їхнім товаром. Купюра залишилась у ОСОБА_11 (брата). Він не бачив, щоб потерпілий викликав поліцію. Він не мав умислу на грабіж. Брата допитала поліція і його відпустили. Він не знає чи повертав той кошти. Його тоді не допитували, давав такі ж пояснення. З потерпілим не було фізичного насильства, він трошки поштовхався з охороною.
		Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
		А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази в частині пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185,ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за погодженням з учасниками, не досліджувалися.
		Незважаючи на невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, крім показань ОСОБА_3 , на підтвердження встановлених судом обставин вчинення злочину, винним у вчинені якого визнається обвинувачений, свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що обвинуваченого до цих подій не знав, підстав оговорювати його не має. В суді впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , як одну із осіб, що вчинила відносно нього грабіж із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я. Так, він повертався додому пішки з гостей, приблизно о 1 год. ночі. Дійшов до пр-ту Науки, зайшов у магазин, пішов додому, біля 21 будинку його настигають чоловіки, б`ють у ліву скроню, він впав, вони схопили телефон та побігли. Удари наносили обоє. Телефон був у кармані, після першого удару він впав і телефон випав. Він не встиг їх наздогнати, вони побігли уперед. Вартість телефону 9000 грн., телефон не повернули. 
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та приведеним до присяги, надав суду показання про те, що обвинуваченого до цих подій не знав, підстав оговорювати його не має.Так, приблизно рік тому у магазині «Наш Край», він пішов купити каву, в одній руці кава в іншій 50 грн., тут у нього обвинувачений вихвачує 50 грн., він повертається, а той посміхається, і корчить з себе дурня. Він хотів забрати гроші, а той його вдарив прямо кулаком по лицю, він впав, і ногою на полу ще додав. Викликали поліцію. На наступний день викликав слідчий і він впізнав ОСОБА_3 з ним був ще напарник, молодше його і на відео видно, що він передав йому кошти. Що робив напарник він не пам`ятає.
		 
		На підтвердження встановлених судом обставин свідчать також протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, які були досліджені судом, зокрема:
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.07.2018, відповідно до якого, ОСОБА_6 звернувся із заявою до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві з приводу того, що 20.07.2018 біля 01-20 год. за адресою: м. Київ, пр-кт. Науки, 21 двоє невідомих осіб відкрито заволоділи мобільним телефоном Моторола 1576 чорного кольору (документів на телефон не має) та довідка про прийняття і реєстрацію заяви, відповідно до якої заява потерпілого ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, а саме: 20.07.2018 приблизно о 01-20 год. за адресою: м. Київ, пр-кт. Науки, 21, невстановлена слідством особа із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я відкрито заволоділа мобільним телефоном «Моторола», що належить ОСОБА_6 заява прийнята 20.07.2018 та зареєстрована в ЄДРДР за № 12018100010006979 (т. 7 а.с. 7-8);
		- протокол проведення слідчого експерименту від 04.10.2018, та флеш накопичувач до нього, який був переглянутий у судовому засідання, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 повідомив та відтворив, яким чином відносно нього було вчинено злочин. Так, в ході слідчого експерименту, потерпілий ОСОБА_6 пояснив що 20.07.2018 він повертався із гостей пішки з б-ру Л.Українки, зайшов до АТБ, попрямував додому, по пр-ту Науки, 21 його наздогнали 2 особи молодої статі, їх обличчя він бачив. Один удар був у ліву скроню, від якого він впав на живіт, в цей момент телефон випав із карману. Коли він почав підніматися, то отримав ще один удар від іншої особи. В цей час перша особа підняла телефон та вони втекли (т. 7 а.с. 10-12)
		- протокол пред`явлення особи для впізнання від 03.10.2018 із фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_3 , як особу, що ударила в ліву скроню. ОСОБА_3 із ще одним чоловіком відкрито із застосуванням насильства заволоділи мобільним телефоном ОСОБА_6 (т. 7 а.с. 14-17);
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.09.2018, відповідно до якого у ОСОБА_7 прийнято заяву про те, що 05.09.2018, близько 19-46 год. по пр-ту Науки, 4 в магазині «Наш Край» виник конфлікт з двома невідомими, в ході якого один з них забрав у потерпілого 50 грн. та наніс йому удар в обличчя (т. 7 а.с. 20),
		- рапорт, згідно якого виявлено камери відео нагляду в магазині «Наш Край» (т. 7 а.с. 21);
		- протокол огляду місця події від 05.09.2018 зі схемою та довідкою до нього, відповідно до яких, було оглянуто торгівельний зал магазину «Наш Край», що за адресою: м. Київ, пр-кт. Науки, 4 (т. 7 а.с. 22-26),
		- довідка про прийняття і реєстрацію заяви, відповідно до якої прийнято та зареєстровано заяву про кримінальне правопорушення про те, що 05.09.2018 приблизно о 19-40 год. за адресою: м. Київ, пр-кт. Науки, 4, в приміщенні магазину «Наш Край», двоє невстановлених слідством осіб із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров`я особи заволоділи грошовими коштами, що належать ОСОБА_7 , (т. 7 а.с. 27),
		- заява ОСОБА_7 про залучення до провадження, як потерпілого (т. 7 а.с. 28),
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками із фототаблицею до нього та довідкою, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 , як особу, що 05.09.2018 за адресою: м. Київ, пр-кт Науки, 4, у приміщенні магазину «Наш Край» вихопила з рук грошові кошти у сумі 50 грн., що належали потерпілому (т. 7 а.с. 29-32),
		- протокол огляду предмету від 14.09.2018 відповідно до якого оглянуто ДВД-диск із відеозаписом з магазину «Наш Край», відповідно до якого чоловік вихоплює у потерпілого грошові кошти, які останній тримав у руках, після чого наносить удар ліктем в голову чоловіку, у якого попередньо відкрито забрав гроші з рук, після чого побиття припиняє охоронець (т. 7 а.с. 38-41) 
		 
		Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		 
		Наступні докази: - чек від 04.10.2018 зі штампом «радіоринок пав 5-в, тел. 0636285779» на телефон «Моторола», відповідно до якого той коштує 9000 грн. (т. 7 а.с. 9); - протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, фототаблицею та додатком до нього, відповідно до яких ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_3 , як особу, що нанесла тілесні ушкодження потерпілому та викрала мобільний телефон (т. 7 а.с. 18-19),; - протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, фототаблицею та додатком до нього, відповідно до яких ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_3 , як особу, яка 05.09.2018 в приміщенні магазину «Наш край» побила літнього чоловіка та заволоділа його грошовими коштами (т. 7 а.с. 33-36); - додаток до протоколу огляду предмету від 14.09.2018 сд-диск (т. 7 а.с. 78); - суд не приймає до уваги, вважаючи їх неналежними доказами, з огляду на таке.
		Так, у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон було відкрито викрадено групою осіб із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я особи 20.07.2018, а тому чек від 04.10.2018 (тобто через 2,5 місяці після вчинення злочину), без підписів, зі штампом «радіоринок пав 5-в, тел. НОМЕР_1 » суд не може визнати належним доказом та таким, що підтверджує вартість телефону.
		На переконання суду, для визначення завданої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 мала б проводитись відповідна товарознавча експертиза.
		Між тим, для кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України сума матеріальної шкоди не має вирішального значення, тому судом із обвинувачення виключається твердження, що вартість телефону «Моторола» зі слів потерпілого становить 9000 грн. 
		Що стосується протоколів пред`явлення для впізнання, відповідно до яких ОСОБА_13 та ОСОБА_12 впізнали ОСОБА_3 як особу, що вчиняла злочини, то без безпосереднього допиту зазначених осіб у якості свідків, суд не може прийняти відомості, що містяться у цих документах, як докази. 
		Слід відмітити, що судом протокольною ухвалою від 13.07.2022 було встановлено граничний строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: забезпечити присутність свідків обвинувачення.
		Стороною обвинувачення в порушення вимог ч. 3 ст. 23 КПК України, щодо її обов`язку забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом, присутність свідків забезпечена не була.
		Додаток до протоколу огляду предмету від 14.09.2018 суд не приймає, оскільки виявилось, що диск пустий.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Суду не надано на спростування обвинувачення та підтвердження показів обвинуваченого жодного доказу, окрім як відповіді з лікарні, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 з 20.07.2018 по 01.08.2018 перебував у лікарні (т. 7 а.с. 103).
		Між тим, дана довідка не спростовує вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, так як стороною обвинувачення надана відповідь з лікарні, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 був доставлений до лікарні 20.07.2018 о 4-44 год. (т. 7 а.с. 114-)
		Отже, з огляду на те, що злочин був вчинений 20.07.2018 приблизно о 01-00 год. та потерпілий ОСОБА_6 впізнав в обвинуваченому ОСОБА_3 особу яка разом із іншою особою вчинила відносно нього злочин, суд розцінює покази обвинуваченого лише як намагання будь-яким чином зменшити чи взагалі уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони не узгоджується, та спростовуються із іншими дослідженими доказами у сукупності.
		Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		А тому, суд не приймає до уваги покази потерпілого та докази в частині того, що ОСОБА_3 вчинив злочин групою осіб по епізоду із потерпілим ОСОБА_7 від 05.09.2018. 
		Більше того, з огляду на положення ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості самостійно додатково окремо кваліфікувати цей епізод за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, та таким чином збільшити обсяг обвинувачення. 
		А тому, за двома епізодами відкритого викрадення майна, залишає кінцеву кваліфікацію, яка охоплює обидва епізоди грабежу, як ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я.
		 
		Стороною обвинувачення була надана вимога за судимість за 2018 рік, відповідно до якої ОСОБА_3 раніше не судимий. Хоча, у цьому провадженні було об`єднано шість обвинувальних актів за епізодами крадіжок та грабежу вчинених у 2017, 2018, 2019, 2020 роках. Сторона обвинувачення вважала за можливе призначити покарання за сукупністю злочинів та із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.
		При цьому із запитів пробації (т. 7 а.с. 102, 107), убачається, що ОСОБА_3 засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2020 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		Більше того, слід відмітити, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_3 обирався під час досудового розслідування за останнім епізодом крадіжки від 05.10.2020 року, що на переконання суду могло стати вирішальним при застосуванні такого виняткового заходу як тримання під вартою.
		Захисник стверджував, що по епізоду 2017 року пройшли строки давності, також наполягав на призначенні покарання не пов`язаного з позбавленням волі, зауважував, що протягом двох років обвинувачений нових злочинів не вчиняв, став на шлях виправлення, йому вистачило попереднього ув`язнення, а саме той сидів у СІЗО півтора роки.
		 
		Що стосується строків давності, то вони не закінчились з огляду на те, що ст. 49 КК України, передбачено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок 30.07.2017, після чого до спливу строків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК неодноразово вчиняв злочини 20.07.2018, 05.09.2018, 17.03.2019, 12.11.2019, 26.03.2020, 05.10.2020. Крім того, 08.09.2020 був засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України
		Отже, строки давності не закінчились.
		Твердження захисту, що ОСОБА_3 став на шлях виправлення та два роки не вчиняв нові злочину, суд розцінює критично, оскільки півтора роки з цих двох ОСОБА_3 перебував у СІЗО.
		 
		При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком,нетяжким та тяжким злочинами; данні про особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, характеризується посередньо, неодружений, раніше судимий.
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		Враховуючи дані про особу ОСОБА_3 відсутність обставин, що його пом`якшує чи обтяжує, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів в межах санкцій ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у видіарешту, позбавлення та обмеження волі відповідно, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України. 
		Верховним судом у справі 390/235/129 постанова від 08.02.2021 об`єднана палата робить наступний правовий висновок:якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частиниКК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4ст. 70 ККне застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частиниККта призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правиламист. 71 ККза сукупністю вироків.
		З огляду на те, що останній епізод закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинено ОСОБА_3 05.10.2020 року, тобто після постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2020, яким його засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, остаточне покарання ОСОБА_3 має бути призначено за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків у виді позбавлення волі.
		У строк покарання ОСОБА_3 , слід у відповідності до вимогст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення.
		На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Із клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу сторона обвинувачення не зверталась.
		Керуючись ст.371, 370, ч.2 ст.373, ст. ст.374,376 КПК України, -
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
		- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці;
		- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
		- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки. 
		Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
		На підставі ст. 71 КК України приєднати до призначеного покарання частину невідбутого покарання призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2020, призначивши ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
		Зарахувати у строк покарання термін попереднього ув`язнення починаючи з 05.10.2020 по 09.03.2022 включно. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати починаючи з дня його фактичного затримання.
		Речові докази: - флеш носій Кінгстон 16 Гб, на якому відображено слідчий експеримент від 04.10.2018, який долучено до матеріалів кримінального провадження (т. 7 а.с. 13),  залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження; - диск, що міститься у матеріалах кримінального провадження (т. 7 а.с. 79) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...