Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/4545/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2022. Зареєстровано: 09.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2022.
Дата набрання законної сили: 02.08.2022
Номер судового провадження: 1-кс/296/1810/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021060000000034

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/4545/22
		1-кс/296/1810/22 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		02 серпня 2022 рокум. Житомир
		 
		 
		Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 191 КК України,- 
		 ВСТАНОВИВ:
		Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021060000000034 від 28.05.2021 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 191 КК України.
		Досудовим розслідуванням установлено, що наказом Головного лікаря КУ «Обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради ОСОБА_8 за №93-к від 12.11.2015, ОСОБА_9 переведено у хіміотерапевтичне відділення завідувачем хіміотерапевтичного відділення з 12.11.2015.
		Обіймаючи посаду завідувача хіміотерапевтичним відділенням лікаря онколога першої кваліфікаційної категорії КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради ОСОБА_9 уповноважений на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому відповідно до ч. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою. 
		Так, ОСОБА_9 , не пізніше 31.08.2021 з метою подальшого заволодіння хіміопрепаратами КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, що придбаються за бюджетні кошти, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вирішив залучити до своєї злочинної діяльності осіб, які б погодились заздалегідь придбати майно, здобуте злочинним шляхом та збути таке майно, тобто виступити пособниками у злочинних діях ОСОБА_9 .
		Крім того, у вказаний час, місці, за вказаних обставин ОСОБА_9 до своєї злочинної діяльності залучив ОСОБА_6 , який заздалегідь пообіцяв здійснити перевезення та збут ОСОБА_10 хіміопрепаратів КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, що закуплені за бюджетні кошти.
		Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння 50 упаковками (флаконами) хіміопрепарату «Паклітеро» 16,7 мл (100 мг), концентрат для розчину інфузій серії РАС220609А належних КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, придбані за бюджетні кошти, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 21.09.2021 близько 15 год 27 хв в телефонній розмові із ОСОБА_6 досяг домовленості щодо перевезення та збуту останнім вказаного лікарського засобу ОСОБА_10 у м. Хмельницький.
		У свою чергу, ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел, досягнутий із ОСОБА_9 , у вказаний час, місці та обставин, отримав за його вказівкою 50 упаковок (флаконів) хіміопрепарату «Паклітеро» 16,7 мл (100 мг), концентрат для розчину інфузій серії РАС220609А для подальшого його збуту ОСОБА_10 у м. Хмельницький.
		Надалі, 24.09.2021 близько 11 год 38 хв ОСОБА_6 досяг домовленості із ОСОБА_10 про збут вказаного вище хіміопрепарату у зазначеній вище кількості, що мав відбутись на території КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська 1. 
		У подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, досягнутого із ОСОБА_9 , 24.09.2021 близько 13 год 30 хв, перебуваючи на території КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська 1, під час зустрічі із ОСОБА_10 , який також діяв у межах спільного злочинного умислу, досягнутого із ОСОБА_9 , збув ОСОБА_10 50 упаковок (флаконів) хіміопрепарату «Паклітеро» 16,7 мл (100 мг), концентрат для розчину інфузій серії РАС220609А за ціною 450 грн за одиницю на загальну суму 22500 грн, яким раніше заволодів ОСОБА_9 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, при цьому ОСОБА_10 виступив пособником у злочинних діях ОСОБА_9 .
		Таким чином, ОСОБА_6 , вчинив пособництво у заволодінні службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_9 хіміопрепаратом «Паклітеро» 16,7 мл (100 мг), концентрат для розчину інфузій серії РАС220609А у кількості 50 упаковок (флаконів), придбані за бюджетні кошти та належать КНП «Житомирський онкологічний диспансер» Житомирської обласної ради, загальна вартість яких становить 9700 грн. 
		Повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 191 КК України ОСОБА_6 складено та вручено 28.07.2022.
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив його задовольнити. Також прокурор наголосив на існуванні ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		Захисники підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі. Зазначили, що підозра необґрунтована. У запереченні ОСОБА_5 вказав що, докази на підтвердження ризиків відсутні. Наголосив на тому, що ОСОБА_11 з початку досудового розслідування співпрацює зі слідчими органами та наміру приховуватись не має. 
		Підозрюваний підтримав виступи захисників у повному обсязі.
		Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч.1 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
		Згідно ч. 4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Частиною 1 статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», а тому в оцінці цього питання слідчому судді належить керуватись практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
		У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
		Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 191 КК України. 
		Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно до частини 5 статті 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
		Слідчий у поданому клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин; ризик незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. 
		З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування розпочато 28.05.2021 року. ОСОБА_11 перебуваючи в статусі свідка, належним чином з`являвся до органів досудового розслідування для проведення необхідних слідчих, процесуальних дій, що вбачається з пояснень сторони захисту та не заперечується прокурором в судовому засіданні. Отримавши клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_6 з`явився в судове засідання, що спростовує ризик переховування від слідчих органів та суду.
		На переконання слідчого судді, ризик перешкоджання розслідування кримінального провадження іншим чином, слідчим та прокурором не конкретизований, відповідно, не доведений. 
		При цьому, суд не виключає ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження. Згідно з матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_6 знайомий зі свідками та співучасниками кримінального правопорушення, а тому може спілкуватись з ними з метою побудови власних версій захисту та виправдання злочинних дій., що може перешкоджати слідчим розшуковим діям.
		Суд також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
		З доданих до матеріалів клопотання доказів вбачається, що ОСОБА_6 має середній дохід. Отже, застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб спричинить погіршення матеріального становища підозрюваного. 
		Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
		З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами й інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури. 
		Оцінюючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та роль ОСОБА_6 у його вчиненні, наведені дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки та позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, офіційно працюючий ( іншого суду не надано) , має на утриманні малолітню дитину слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави не відповідатиме завданню кримінального провадження.
		Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
		Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
		Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. 
		Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби з 22.00 год. по 06.00 год. наступного дня, що на переконання слідчого судді достатньою мірою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків та буде співмірним з існуючими ризиками.
		Керуючись статтями 176-179, 193-194, 196, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя 
		 ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні клопотання слідчого відмовити.
		Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 28.09.2022
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов`язки:
		1) заборонити залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1 у визначений період доби - з 22.00 год. по 06.00 год. наступного дня;
		2) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування по суті пред`явленої підозри у кримінальному провадженні №42021060000000034 від 28.05.2021 із:
		- іншими підозрюваними: ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ;
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
		Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. 
		 
		   Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...