Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/1420/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2022. Зареєстровано: 09.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2022.
Дата набрання законної сили: 08.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/361/764/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022101110000088

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 361/1420/22
		провадження № 1-кп/361/764/22
		08.08.2022
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		08 серпня 2022 року                             м. Бровари
		Броварський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:
		головуючої судді  ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		захисника  ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022101110000088 від 18 квітня 2022 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.ВербкаКам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті,громадянина України,неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 , який є громадянином України, у період часу з 28 лютого по 30 березня 2022 року, а саме з моменту тимчасової окупації с. Перемога Броварського району Київської області, в умовах запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який продовжений 14 березня 2022 року Указом Президента № 133/2022, на всій території України воєнного стану, проживаючи в с. Перемога Броварського району Київської області, достеменно розуміючи, що діє на користь Збройних сил Російської Федерації, які здійснили окупації зазначеного населеного пункту, вступив у контакт з представниками військових Російської Федерації та прийняв рішення про здійснення підривної діяльності проти України.
		Злочин було вчинено за таких обставин.
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут ООН. До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24 серпня 1991 року - Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24 грудня 1991 року - Російська Федерація) та ще 49 країн - засновниць, а надалі до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування, як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності і суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) «Визначення агресії», серед іншого вказано, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою, порушуючи Статуту ООН.
		Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується, як акт агресії: 
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- за посилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або його значну участь у них.
		Ніякі міркування будь-якого характеру, будь-то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, що не спроможні служити виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги до прав, властивих суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, вступила в дію 26 січня 1910 року, 07 березня 1955 року визнано СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщений нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української РСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української РСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Відповідно до пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Згідно з пунктами 3, 8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності у Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, укладеного між державами СНД, серед яких є України та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів та територій лише мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо вони виникнуть; не встановлювати із нею політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій та комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічну, фінансову, військову та іншу допомогу.
		31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікованийЗаконом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВРта Федеральним Законом Російської Федерації від 02 березня 1999 року № 42 ФЗ). Відповідно до статей 2-3 цього Договору Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов`язалася будувати відносини один з одним на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності сил, загрози або мирного врегулювання, у тому числі економічних та інших способів тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, дотримання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей належить до території України.
		Положеннями статей 1 - 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною та незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Кожен зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України).
		Статтею 73 Конституції Українипередбачено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно достатей 132-134Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначенихКонституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		24 лютого 2022 року о 05 год. 00 хв. Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		Надалі Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах Збройних Сил України, а також підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань, після чого Російською Федерацією здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ із 05:30 год. 24лютого 2022року в Україні введено воєнний стан.
		Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ затверджено Указ Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 26березня 2022року строком на 30 діб.
		Так, у період часу з 28 лютого по 30 березня 2022 року, а саме з моменту тимчасової окупації с.Перемога Броварського району (колишнього Баришівського району) Київської області в умовах запровадженого на всій території України воєнного стану, громадянин України ОСОБА_6 , проживаючи в с. Перемога Броварського району Київської області, достеменно розуміючи, що діє на користь Збройних Сил Російської Федерації, які здійснили окупацію зазначеного населеного пункту, вступив у контакт з представниками військових Російської Федерації та прийняв рішення про здійснення підривної діяльності проти України.
		У період часу з 28 лютого по 30 березня 2022 року ОСОБА_6 , будучи місцевим жителем с.Перемога Броварського району Київської області, знаючи місцевість, місця розташування блок-постів територіальної оборони, володіючи інформацією стосовно місцевих мешканців с.Перемога, адреси проживання та роду професійної діяльності останніх, зокрема працівників правоохоронних органів, військовослужбовців, представників територіальної оборони, займався підривною діяльністю на користь окупаційних військ Російської Федерації, надаючи останнім цю інформацію, виконуючи доручення військових Російської Федерації.
		При цьому у зазначений період часу, отримавши гарантії особистої безпеки від представників окупаційних військ Російської Федерації, ОСОБА_6 допомагав останнім орієнтуватися на місцевості.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, не визнав повністю. У судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що він ніякої допомоги військовослужбовцям Російської Федерації не надавав, як і не ходив до них. Один раз він їх зустрів, як вони у односельчанина ОСОБА_8 поставили у дворі машини Град, потім два рази до нього приходили військовослужбовці Російської Федерації і він їм давав табак. Вони у нього не питали нічого про жителів села Перемога. У судовому засіданні ОСОБА_6 показав, що з поля бою він забрав чотири тіла загиблих односельчан, а саме двох молодих людей та двох осіб похилого віку, оскільки його про це попросили родичі загиблих. Обвинувачений в судовому засіданні заперечував те, що він їздив на БТР. На його думку, односельчани все вигадали, і про «Васю міліціонера», мабуть, як помсту йому за те, що він зловживав спиртними напоями у селі. Зазначив, що його затримали 25 березня 2022 року. Обвинувачений суду показав, що насправді військовослужбовці Російської Федерації у село зайшли 25 лютого, а не 28 лютого 2022 року, оскільки він у той час сидів на кладовищі, на могилі його померлої дружини, і він бачив, як поряд проїхали танки Російської Федерації. Також ОСОБА_6 суду пояснив, що він за час окупації села кожного дня ходив із сумкою, в якій було печиво, цукерки та спиртне, на могилу до померлої дружини, де він сидів з вечора до ранку, а вранці йшов додому поїсти і знову йшов на кладовище. При цьому пояснив, що кожного дня він був у стані алкогольного сп`яніння. Також суду пояснив, що військовослужбовці Російської Федерації дозволили пересуватися по селу з білої пов`язкою, і тому він її одягав і вільно ходив по селу, крім того, по селу не тільки він, а й інші люди вільно пересувався із білою пов`язкою. По селу він також ходив до сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких він забрав до себе і які сиділи у нього в погребі. Також суду пояснив, що у нього військовослужбовці Російської Федерації забрали телефон і тому він нікому не міг зателефонувати. У селі блок-постів не було. До сестри він не ходив в період окупацїі села, оскільки перебував із нею у сварці. Обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що визнає вину у тому, що давав солдатам Російської Федерації табак.
		Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, суд, вислухавши показання свідків, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, доведена належними та допустимими доказами.
		Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що обвинувачений є її сусідом, якого вона добре знає, оскільки вона все своє життя проживала і проживає у с.Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області. Станом на 24 лютого 2022 року вона перебувала в селі за місцем свого проживання. Її чоловік працює в поліції. 28 лютого 2022 року військовослужбовці Російської Федерації заїхали в їхнє село, в якому перебували до 30 березня 2022 року, тобто село Перемога було місяць в окупації представниками іноземної держави. Вона перебувала в селі за місцем свого проживання до 08березня 2022 року, після чого його змінила, оскільки 07 березня 2022 року близько 16 год. 30 хв. до них у двір прийшли двоє військовослужбовців Російської Федерації і сказали: «Где проживает милиционер Василий, и есть ли у него оружие? Нам об этом сказал сосед Толик». Вона тоді відразу зрозуміла, що ОСОБА_12  це їхній сусід, який наразі є обвинуваченим. На момент військових дій її чоловіка не було вдома, оскільки він працює у поліції. Коли росіяни говорили зазначені слова, то таке чула також її мама. Обвинуваченого в судовому засіданні охарактеризувала з негативної сторони, як людину, який постійно здійснює крадіжки у селі, та якого всі місцеві жителі бояться. Також суду показала, що на території села військовослужбовцями Російської Федерації були розстріляні хлопці з територіальної оборони. Спочатку їх було п`ятеро, згодом знайшли вбитих ще двох чи трьох чоловік. Свідок суду показала, що у їхньому селі проживає сестра обвинуваченого і їй не відомо, що відносно останньої з боку росіян були застосовані будь-які ушкодження. Також суду показала, що їхнє село зазнало бомбардувань, у цей час вони знаходилися у погребі, коли не бомбили, вони виходили, щоб взяти їжі в будинку, тоді вона бачила як обвинувачений ОСОБА_13 вільно ходив з пакетами по вулиці до магазину. Також їй відомо, що обвинувачений забирав тіла загиблих односельчан і допомагав у їх похованні.
		Свідок ОСОБА_14 суду показав, що обвинувачений є її сусідом, якого вона добре знає, оскільки вона з народження проживала і проживає у АДРЕСА_1 . Станом на 24 лютого 2022 року вона була вдома, до неї прийшла дочка ОСОБА_15 і вони разом пішли до неї у погріб. Військовослужбовці Російської Федерації заїхали в їхнє село 28 лютого 2022 року. Її дочка ОСОБА_15 17 років проживає з чоловіком ОСОБА_16 , який працює в поліції, та сином. Коли двоє військовослужбовців Російської Федерації прийшли до них у двір, то вона чула, як вони питали в ОСОБА_15 , що десь тут живе «Василий милиционер» і в нього є «оружие», і що це їм сказав ОСОБА_13 . Вона тоді відразу подумала про сусіда ОСОБА_13 , оскільки в селі більше немає іншого чоловіка з ім`ям ОСОБА_13 . Суду показала, що їй відомі випадки розстрілів 5 хлопців в селі військовослужбовцями Російської Федерації. На її думку, на вбивство цих хлопців направив ОСОБА_13 . Також суду показала, що сестра обвинуваченого також проживає у їхньому селі Перемога, проте їй не відомо, що відносно останньої було застосовано насильство. Вона також бачила, як обвинувачений ОСОБА_6 вільно ходив протягом дня сам по вулиці, хоча всім іншим місцевим жителям було заборонено пересуватися по селу, всі сиділи по хатах чи погребах, проте ОСОБА_6 спокійно ходив вулицею. Також суду показала, що в мирний час ОСОБА_6 займався у селі крадіжками.
		Свідок ОСОБА_17 суду показала, що з обвинуваченим у жодних відносинах не перебуває, особисто з ним не знайома, проте знає, що він є «Стаськін брат». Зі свого народження і на даний час вона проживає у с.Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області. Станом на 24 лютого 2022 року вона була вдома. Військовослужбовці Російської Федерації з 28 лютого 2022 року вже були в їхньому селі біля сільради. Вона зі своїм чоловіком ОСОБА_18 з 28 лютого по 07 березня 2022 року були в селі. За два  три дні до їхнього від`їзду вона один раз бачила обвинуваченого через вікно, як він їхав на танку чи БТР по АДРЕСА_2 , він сидів зверху разом із військовими Російської Федерації, це було до обіду, бачила добре обвинуваченого, оскільки відстань між вікном та ними була до 100-150 метрів. Показала суду, що обвинувачений, на її думку, не був у полоні росіян, поводив себе вільно, насильницьких дій відносно нього не бачила, він без примусу їхав із росіянами на їхній військовій техніці, був одягнутий у щось темне. Її чоловік також бачив, як обвинувачений ОСОБА_19 їхав на танку. Також суду показала, що знає, що в їхньому селі проживає ОСОБА_20 , яка є сестрою ОСОБА_21 . Їй також відомі факти розстрілів військовослужбовцями Російської Федерації, оскільки з нею в погребі сиділа мама, сина якої було розстріляно 28лютого 2022 року, який був у територіальній обороні їхнього села. Також їй відомо, що біля ОСОБА_22 пошти ще знайшли тіла чоловіків. Загалом убитих було близько 8 осіб.
		Свідок ОСОБА_23 суду показав, що з обвинуваченим в жодних відносинах не перебуває. Один раз його бачив, як він їхав по АДРЕСА_2 на танку з військовослужбовцями Російської Федерації, що знаходиться на відстані близько 100 метрів від будинку, в якому він з дружиною ОСОБА_24 проживає. Станом на 24 лютого 2022 року він був у селі. На територію населеного пункту 28 лютого 2022 року зайшли війська Російської Федерації. Він робив коктейлі молотова, тому знав хлопців з територіальної оборони села. Суду свідок пояснив, що добре бачив обвинуваченого, який сидів на БТР росіян, оскільки була світла пора доби, при цьому ОСОБА_19 був веселим, поводив себе як серед своїх, росіяни були у військовій формі, ОСОБА_19 був одягнутий звичайно.
		Свідок ОСОБА_25 суду показав, що з обвинуваченим не знайомий. Один раз його бачив. До евакуації з села він проживав у с. Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області, в тому числі станом на 24 лютого 2022 року. 28лютого 2022 року у це село заїхали військовослужбовці Російської Федерації. Він був із сусідкою ОСОБА_26 у с. Перемога, до них на вулиці підійшло троє осіб, серед яких був обвинувачений.
		Свідок ОСОБА_27 суду показав, що з обвинуваченим у жодних відносинах не перебуває, знає його, оскільки ОСОБА_19 проживає на одній із ним вулиці у селі Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області. В цьому селі він проживає з 2013року, станом на 24 лютого 2022 року він перебував у цьому селі. 28лютого 2022 року у село заїхали військовослужбовці Російської Федерації. Бачив як ОСОБА_28 ходив із російськими солдатами і показував, хто і де живе, він розказував, хто працює в СБУ, в поліції. Разів десять він бачив, як ОСОБА_19 ходив із російськими солдатами, при цьому вони ходили як друзі, сміялися, крім того, у ОСОБА_29 на руці була біла пов`язка, як у російських солдат. Сестра обвинуваченого проживає в с. Перемога, і щодо неї не застосовувалися жодні насильницькі дії. Свідок суду показав, що йому відомі факти вбивств чоловіків, це були прості сільські хлопці, які були в територіальній обороні села.
		Свідок ОСОБА_30 суду показав, що з обвинуваченим у жодних відносинах не перебуває, знає його, оскільки проживає недалеко від нього, десь за 5 будинків. Зазначив, що у селі Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області проживає 37 років. Станом на 24 лютого 2022 року він перебував у цьому селі. Близько місяця у їхньому населеному пункті знаходилися військовослужбовці Російської Федерації, а саме заїхали 28лютого 2022 року. Свідок суду показав, що ОСОБА_28 ходив і спілкувався із російськими солдатами, він добровільно до них ходив. Він це бачив зі свого будинку, як близько тижня кожного дня зранку ОСОБА_28 ходив до військовослужбовців Російської Федерації. Також свідок суду пояснив, що місцевим жителям не дозволяли вільно пересуватися по селу, проте обвинувачений вільно ходив по вулицях їхнього населеного пункту. Вказав, що в селі проживає сестра обвинуваченого, проте йому не відомо, чи до останньої застосовувалися насильницькі дії. Свідок суду пояснив, що в селі були хлопці у територіальній обороні, які були розстріляні.
		Свідок ОСОБА_31 суду показала, що з обвинуваченим в жодних відносинах не перебуває, знає його, оскільки останній є жителем села Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області, в якому вона також проживає з 1960 року. Станом на 24 лютого 2022 року вона їхала з роботи з м. Києва в село Перемога. 28 лютого 2022 року в зазначене село заїхали військовослужбовці Російської Федерації, тоді і був розстріляний її внук і ще 5 хлопців. Російські солдати до неї зайшли у двір з автоматами, проте її не чіпали. Бачила, як ОСОБА_28 сидів на танку, при цьому чула розмову російських військових між собою про те, що «поехал тот, что всех предает», які вказували на ОСОБА_32 . Коли вона подивилася після таких слів на танк, то побачила на ньому ОСОБА_21 , який знаходився на ньому, наче президент. Суду показала, що обвинувачений у селі характеризується з негативної сторони, на якого не було управи, усі ОСОБА_12 по селу боялися. Другий раз вона бачила ОСОБА_21 на велосипеді, який їхав по вулиці села. На її думку, обвинувачений міг зрадити своїх односельчан і видавати їх росіянам. Також суду показала, що у селі були пошкоджені магазин і церква. 
		Свідок ОСОБА_33 суду показав, що з обвинуваченим в жодних відносинах не перебуває. Він постійно проживає у селі Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області протягом останніх двох років. Станом на 24 лютого 2022 року він знаходився у с. Перемога. Село було в окупації військовослужбовцями Російської Федерації з 28 лютого по 30 березня 2022 року, він весь цей час теж був у селі. ОСОБА_29 він знає, оскільки живуть на одній вулиці зазначеного населеного пункту, він бачив його, як той зазирав у кожний двір, знає ОСОБА_29 як особу, яка постійно щось викрадає у селі. По чуткам чув, що обвинувачений співпрацював з російськими солдатами. Пояснив суду, що під час окупації села, місцеві жителі могли тільки пересуватися недалеко, в межах сусідів, проте вільно пересуватися по селу не могли, російські військові забороняли вільно пересуватися. Йому також відомо, що хлопці з села були розстріляні. Йому також відомі факти, що ОСОБА_28 забирав померлих людей і допомагав із похованням, оскільки тільки він міг вільно пересуватися по селу.
		Свідок ОСОБА_34 суду показав, що з обвинуваченим у жодних відносинах не перебуває, проте його добре знає, може ОСОБА_13 і вдень, і вночі впізнати. Він проживає у селі Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області. Станом на 24 лютого 2022 року був удома. 28 лютого 2022 року у їхнє село заїхали військовослужбовці Російської Федерації. Російські солдати жили через дорогу від нього, а тому він добре бачив, як обвинувачений ОСОБА_19 до них ходив, носив їм продукти, було дуже добре видно, що останній перебував у дружніх стосунках із військовослужбовцями Російської Федерації, не бачив, щоб ОСОБА_35 наносили тілесні ушкодження, як і його сестрі, яка проживає також у с. Перемога. В судовому засіданні свідок надав негативну характеристику обвинуваченому, охарактеризувавши останнього як відомого у селі крадія.
		Свідок ОСОБА_36 суду показав, що з обвинуваченим в жодних відносинах не перебуває, просто його знає. Він (свідок) проживає у селі Перемога Броварського району (раніше Баришівського району) Київської області протягом тридцяти років. Станом на 24лютого 2022року був удома. Суду показав, що на території села знаходилися військовослужбовці Російської Федерації. Одного разу він почув і побачив, як стояло 20 чоловік російських солдат на вулиці села, ОСОБА_6 стояв за ними і сказав, що може показати, де живуть заможні люди і орендатори, відразу заховавшись за спини цих солдат, бо він відкрив двері хвіртки і вийшов, щоб подивитися. При цьому на ОСОБА_29 не було направлено дуло автомата, не наносилися тілесні ушкодження російськими солдатами, як і будь-якого іншого тиску з їх боку. Також він чув, що на території села знайшли людей, які були розстріляні і закатовані. Знає, що у с. Перемога проживає сестра обвинуваченого, проте чи застосувалися до неї тілесні ушкодження, йому не відомо.
		Свідок ОСОБА_37 суду показав, що обвинуваченого знає як сусіда. У селі Перемога Броварського району проживає з 1983 року. Суду показав, що 28 лютого 2022 року у їхнє село зайшли війська Російської Федерації, вийшли приблизно 28-30 березня 2022 року. Коли село у цей час було в окупації, то він декілька раз бачив, як обвинувачений ходив та спілкувався з російськими військовослужбовцями. Також свідок суду показав, що він боявся під час окупації ходити по вулицях села Перемога, зокрема в його районі ніхто з жителів не ходив. Як обвинувачений їздив на БТР він не бачив. Фактів катування військовослужбовцями Російської Федерації сестри обвинуваченого, яка також проживала в с. Перемога, йому не відомо. 
		Свідок ОСОБА_38 суду показав, що він обвинуваченого знає як жителя села Перемога, оскільки також проживає у цьому селі більше 20 років. Станом на 24 лютого 2022року він перебував удома у с. Перемога. Суду показав, що він особисто не бачив, як обвинувачений ходив до військовослужбовців Російської Федерації, йому такі факти відомі зі слів односельчан. Фактів насильницьких дій щодо обвинуваченого чи його сестри військовослужбовцями Російської Федерації йому не відомо.
		Свідок ОСОБА_39 суду показала, що обвинуваченого добре знає, оскільки є сусідами у с. Перемога. Суду показала, що ОСОБА_6 11 березня 2022 року допомагав забрати з поля бою тіло загиблого племінника її невістки. При цьому пояснила, що у той час не було до кого звернутися, ні вона, ні її рідні не могли самостійно забрати тіло загиблого, а ОСОБА_6 вільно пересувався по селу, мав доступ до російських солдат, тому її родина до нього і звернулася по допомогу. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_6 не боявся російських солдат, чому саме, їй не відомо, проте добре знає, що у селі вільно пересуватися ніхто не міг, вони не могли виходити навіть зі свого двору. ОСОБА_6 тіло загиблого забрав за винагороду, а саме 600грн і 1 л спиртного, хоче попросив за свої послуги значно більше. Суду також показала, що з 28 лютого 2022 року по селу ніхто не міг вільно пересуватися і вона бачила, як обвинувачений вільно ходив із російськими солдатами по селу.
		Свідок ОСОБА_40 суду показала, що вона з обвинуваченим особисто не була знайома, знає його як місцевого жителя с. Перемога. Суду показала, що з початком війни  24 лютого 2022 року вона зі своєю сім`єю виїхала з м. Києва до с. Перемога Броварського району, де проживали її батьки. Проте 11 березня 2022 року вони вирішили покинути це село і їхали колоною 5 машинами, проте автомобіль її батьків був розстріляний, її батьки загинули, вона з дітьми повернулася назад в село. Тоді вона стала шукати людину, яка б допомогла забрати розстріляні тіла її батьків. За порадою ОСОБА_39 , в якої був розстріляний родич, вона звернулася до ОСОБА_6 . Останній вільно пересувався по селу і за винагороду погодився забрати тіла її батьків з поля бою, що він і зробив.
		Показання свідків є логічними та послідовними, не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості, є достатніми для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.
		Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Показання обвинуваченого, що він не вчиняв злочин, а свідки його оговорюють, суд вважає недоведеним та оцінює критично, оскільки зазначені обвинуваченим обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Показання обвинуваченого суд розцінює як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення відповідальності за скоєне, а його захисна версія про невчинення ним злочину не підтверджена жодним доказом, як і не встановлена в судовому засіданні.
		Показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_41 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_34 , ОСОБА_37 , які безпосередньо бачили як обвинувачений перебував на БТР військовослужбовців Російської Федерації, або чули від останніх, як обвинувачений говорив, що покаже, де проживають працівники правоохоронних органів, як і те, що обвинувачений неодноразово вільно ходив до російських солдат, спілкувався з ними, показання свідків ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , які показали, що ОСОБА_6 вільно пересувався по селу Перемога, суд кладе в основу обвинувального вироку і визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати те, що своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 вчинив злочин проти основ національної безпеки України, передбачений ч. 2ст.111 КК України, а саме  державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі, її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
		Підстав відповідно до частини третьої статті 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
		Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_6 , суд керується вимогами ст. ст. 65  67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до положень статті 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
		Надаючи оцінку особистості обвинуваченого  ОСОБА_6 , суд зазначає, що останній на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, є особою похилого віку, раніше не судимий.
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства, однак, можуть бути досягнуті у разі відбуття ним покарання не у максимальній межі санкції інкримінованого йому злочину.
		Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК Українипри призначенні покарання обвинуваченому  ОСОБА_6 відсутні.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		На підставі наведених норм права обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, - з 31 березня 2022 року до дня набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою  ОСОБА_6  залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 100, 124, 368 - 371, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_21  визнативинуватим увчиненні злочину,передбаченого ч.2ст.111КК України,та призначитийому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років, з конфіскацією майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою  ОСОБА_21 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_21 обчислювати з дня набуття вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому  ОСОБА_6 за цим вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах цього кримінального провадження з 31 березня 2022 року, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, до набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                              ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                     ОСОБА_2 
		 
		                                    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...