Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/5033/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2022. Зареєстровано: 09.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2022.
Дата набрання законної сили: 08.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/199/490/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226110000111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/5033/22
		(1-кп/199/490/22) 
		ВИРОК 
		іменем України
		 
		08.08.2022                                            м. Дніпро 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12022226110000111 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2022, відносно:
		ОСОБА_3 ,який народивсяу 1972році жовтня місяця 17 дня у місті Ізмаїл Одеської області, громадянина Україні, українця, не одруженого, із середньої спеціальною освітою, не працюючого, без постійного місця реєстрації, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		-17.01.2001 Іллічівським районним судом міста Одеси за ч. 3 ст. 222 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 місяців;
		-10.12.2002 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
		-10.07.2008 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч.2 ст. 342, ч.2 ст.345, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки;
		-03.09.2010 Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч.3 ст. 187, ст.ст. 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю строку покарання 27.03.2018;
		-12.05.2021 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
		20.01.2022 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 125, ст. ст. 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк на 3 роки 25 днів позбавлення волі;
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.190 КК України, 
		 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор  ОСОБА_4 
		обвинувачений  ОСОБА_3 
		захисник  ОСОБА_5 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		1-й епізод:
		Судом визнано доведеним, що  ОСОБА_3 01.06.2022, приблизно об 11:00, з метою шахрайських дій відносно ОСОБА_6 прийшов до кв. АДРЕСА_2 , де діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка 01.06.2022, близько 10:30 год. зателефонувала на стаціонарний телефон за номером НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_6 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомила останній що її онука потрапила в дорожньо - транспортну пригоду та отримала в ході неї численні тілесні ушкодження, у зв`язку із чим для її лікування необхідні грошові кошти,які треба передати знайомому онуки, котрий прийде до неї за вищевказаною адресою.
		Таким чином, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ввела в оману ОСОБА_6 та викликала у неї впевненість в необхідності передачі грошових коштів.
		Після чого, 01.06.2022 року близько 11:00, ОСОБА_3 діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, повторно, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , в якій мешкає ОСОБА_6 , де остання передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 30000 гривень.
		Після чого, ОСОБА_3 заволодівши чужим майном, з місця вчинення злочину зник, розпорядився на ним власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вищевказану суму.
		Умисні дії,  ОСОБА_3 , що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 190 КК України.
		 
		2-й епізод:
		Судом визнано доведеним, що  ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, 02.06.2022, приблизно о 10:30, з метою шахрайських дій відносно ОСОБА_7 прийшов до кв. АДРЕСА_4 де діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка 02.06.2022, близько 10:00 зателефонувала на мобільний телефон за номером НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_7 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_5 , та повідомила останній, що її донька потрапила в дорожньо - транспортну пригоду та отримала в ході неї численні тілесні ушкодження, у зв`язку з чим для її лікування та оплати лікування водія автомобіля необхідно грошові кошти, які остання мусить передати помічнику слідчого, котрий прийде до неї за вищевказаною адресою.
		Таким чином, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ввела в оману ОСОБА_7 та викликала у неї впевненість в необхідності передачі грошових коштів.
		Після чого, 02.06.2022, близько 12:40, ОСОБА_3 діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, повторно, за попередньою змовою із невставленою в ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, прийшов до квартири АДРЕСА_4 , в якій мешкає ОСОБА_7 , де остання передала ОСОБА_3 гроші в сумі 10000.00 гривень та вироби із золота, а саме золоту каблучку 583 проби (вартість не визначена), золоті сережки 583 проби вартістю 3799 гривень 10 копійок, золотий браслет 585 проби вартістю 10183 гривні 12 копійок, золотий кулон 583 проби вартістю 1456 гривень 72 копійки, золотий годинник 583 проби (вартість не визначена).    
		Після чого, ОСОБА_3 заволодівши чужим майном, з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 25438 гривень 94 копійки.
		Умисні дії,  ОСОБА_3 , що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб,кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 190 КК України.
		 
		2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого  ОСОБА_3 у суді. 
		Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчинені кримінальних правопорушень при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчинених ним кримінальних правопорушень.  ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно 01.06.2022 року близько 11:00, шляхом обману заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами в сумі 30000.00 гривень, належними потерпілій ОСОБА_6 . Він бачив, що потерпіла є особою похилого віку, проте, все одно забрав у потерпілої грошові кошти. Потім він, 02.06.2022, шляхом обману заволодів чужим майном, а саме грошовими коштами в сумі 10000.00 гривень та золотими прикрасами, належними потерпілій ОСОБА_7 . 
		 
		Винуватість обвинуваченого  ОСОБА_3 підтверджується, окрім визнання ним своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні. 
		Так, до поліції із заявою 01.06.2022 звернулася  ОСОБА_6 , а 02.06.2022 із заявою звернулася ОСОБА_7 , кожна окремо, просили правоохоронні органи вжити заходи до невідомих осіб які шахрайським шляхом заволоділи належними їм грошовими коштами, а потерпілої ОСОБА_7 і ювелірними виробами.
		Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання від 03 червня 2022 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 впізнали ОСОБА_3 , як особу, якій вони передали, а саме ОСОБА_6 30000.00 гривень, а ОСОБА_7 10000.00 гривень та золоті прикраси.
		Під час проведення слідчих експериментів 07.07.2022 за участі потерпілої ОСОБА_7 , та 09.07.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 , потерпілі вказали на детальні обставини вчинення відносно них кримінальних правопорушень.
		Як слідує із протоколу №18/86 від 02.06.2022 затримання ОСОБА_3 , останній у присутності понятих видав: предмет схожий на золотий браслет, каблучку з металу жовтого кольору із червоним каменем, дві сережки, кулон з металу золотого кольору, годинник з металу золотого кольору, мобільний телефон ZTE BLADE з сім карткою НОМЕР_3 , банківську картку «Ощадбанку» НОМЕР_4 .
		Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 03.06.2022; браслет з металу жовтого кольору, каблучку з металу жовтого кольору із червоним каменем, пара сережок з металу жовтого кольору, кулон з металу жовтого кольору, часи з металу жовтого кольору  передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 , про що свідчить її розписка від 26.07.2022; мобільний телефон ZTE BLADE, банківську картку «Ощадбанку» НОМЕР_4  передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області.
		Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ZTE Blade L 8, встановлено пошкодження скла телефону, телефон у робочому шані. Слоти телефону оснащені сім-картою оператора «Водафон» з номером НОМЕР_5 . В ході огляду в системі телефону встановлено додаток «Viber». З телефоні маються різного роду чати з різними абонентами. В спілкуванні з абонентом « ОСОБА_8 » мається наступний зміст повідомлень: « твои 3000 тысячи на 7000 тыс. и 10000 тыс. вчерашню Вот номер карти 4441114451819872 - 8000 тыс. Владислав В. 21.000. тыс. сюда скидуй только без комиссии Смотри это монобанк» Вказані повідомлення з абонентом датовані за 01 та 02 червня 2022 року. Зі змісту смс - повідомлень встановлено, що отримані шахрайським шляхом гроші ОСОБА_3 переводив на надану йому карту в повідомленні.
		Відповідно до проведеного 07.06.2022 слідчого експерименту ОСОБА_3 , у присутності понятих та захисника ОСОБА_5 , вказав на обставини вчинення ним злочинів шахрайським шляхом.
		За результатами висновку експерта № СЕ19/121-22/8399-ТВ від 22.07.2022 року, ринкова вартість наданих на дослідження предметів, на момент скоєння правопорушення становила: каблучка, пробою золота 583, масою 5,3689 г.  ринкова вартість не визначена; сережки пробою золота 583 - 3799 гривень 10 копійок; браслету пробою золота 585 - 10183 гривні 12 копійок; кулону пробою золота 583 -1456 гривень 72 копійки; жіночого наручного годинника «Заря» пробою золота - 583  визначена не була.     
		 
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаного в суді обвинуваченого у суду немає, оскільки  ОСОБА_3 суду пояснив, що він добре розумів протиправність своїх дій, як і добре розумів їх наслідки. Зокрема, як зазначив обвинувачений, він добре розумів, що потерпіла ОСОБА_6 є особою похилого віку, проте все одно вчинив відносно неї злочин.
		При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованихст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбаченіст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
		Доводи захисника ОСОБА_5 про те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення через збіг тяжких життєвих обставин, за час судового розгляду свого підтвердження - не знайшли. Навпаки, як свідчать матеріали кримінального провадження, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя,
		 
		3.Статті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність,що передбачаєвідповідальність закримінальне правопорушення,винним увчиненні якоговизнається обвинувачений. 
		Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого  ОСОБА_3  і його умисні дії за першим та другим епізодами правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як такі, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.
		 
		4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		 
		Суд невідносить дообставини,що пом`якшуєпокарання обвинуваченому  ОСОБА_3 , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки його каяття і сприяння розкриттю злочину висловлене вже після викриття його злочинних дій, та продиктоване бажанням пом`якшити персональну відповідальність за скоєне, а в свою чергу щире каяття, передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття  це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття  це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
		Однак вказане у суб`єктивному ставленні  ОСОБА_3  до вчиненого ним злочину відсутнє оскільки обвинувачений не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, однак жодних заходів для відшкодування спричиненої шкоди не вжив, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття. 
		 
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, суд відносить: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
		 
		5.Мотиви призначення покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому  ОСОБА_3  суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідност. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим  ОСОБА_3  кримінальних правопорушень, які скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю, але з метою уникнути покарання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, за місцем проживання зарекомендував себе з негативної сторони, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, вчинив кримінальні правопорушення у даному провадженні не відбувши покарання за двома вироками: Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 12.05.2021 та Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.01.2022. При цьому спосіб вчинення кримінальних правопорушень у даному провадженні є аналогічним за вироком суду від 12.05.2021.
		Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
		вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, потерпілі при призначенні покарання покладалися на розсуд суду, обвинувачений та захисник, просили суворо не карати, також суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, дані про особу  ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 190 України з реальним його відбуттям із застосуванням положення ст. 71 КК України, оскільки злочин за даним кримінальним провадженням ОСОБА_3 вчинив не відбувши покарання за вироками Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 12.05.2021 та Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.01.2022.
		Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення  ОСОБА_3  та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		Встановлені судом обставини даного кримінального провадження свідчать про наявність у ОСОБА_3 стійкої направленості умислу на вчинення злочинів і небажання ставати на шлях виправлення, бути корисним для суспільства, а тому призначення більш м`якого покарання, або ж застосування положень ст. ст. 75, 76 КК України, не буде відповідати меті покарання, буде суперечити вимогам ст.65 КК України і не сприяти вихованню  ОСОБА_3  в дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо. 
		 
		6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно  ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити колишній  тримання під вартою.
		За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.
		Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, та ст.ст. 961, 962 КК України.
		Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,- 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. 
		На підставі ст. 71 КК України  ОСОБА_3  до призначеного покарання частково приєднати покарання не відбуте за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.01.2022, яким враховано вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 12.05.2021, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років.
		Початок строкувідбування покаранняобвинуваченому ОСОБА_3  рахувати з 02.06.2022.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили, залишити колишній  тримання під вартою.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави витрати пов`язані із проведенням судово-товарознавчої експертиз в сумі 1321.46 гривень.
		 
		Речові докази: 
		-браслет з металу жовтого кольору, каблучку з металу жовтого кольору із червоним каменем, пара сережок з металу жовтого кольору, кулон з металу жовтого кольору, часи з металу жовтого кольору  передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 , залишити останній за належністю.
		-банківську картку «Ощадбанку» НОМЕР_4  (зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області)  повернути до «Ощадбанку».
		-мобільний телефон ZTEBLADE  (зберігається укімнаті зберіганняречових доказівЛозівського РВПГУНП вХарківській області.)- примусово безоплатно вилучити у власність держави в порядку спеціальної конфіскації згідно ст.ст. 961, 962 КК України.
		 
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення,а обвинуваченим, який перебуває під вартою,  з моменту вручення йому копії вироку,до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний судміста Дніпропетровська.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя    Амур-Нижньодніпровського 
		районного суду м. Дніпропетровська                             ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...