Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/2944/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2022. Зареєстровано: 09.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/537/2/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016170000000111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/2/2022 
		Справа № 537/2944/16-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   08.08.2022 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , захисників обвинуваченого  адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016170000000111 від 30.03.2016 за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пирятин Полтавської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню та малолітню дитину, працюючого на посаді майстра дільниці в управлінні з ремонту технологічного обладнання ПГЗК Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОСТРОЙ», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		установив:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_9 будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди при таких обставинах. 
		Відповідно до наказу начальника Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області №38о/с від 27.07.2012 ОСОБА_9 , який має спеціальне звання майор внутрішньої служби (наказ №21/ос-13 від 28.03.2013), призначений на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69) (далі  Кременчуцька ВК №69). Згідно із посадовою інструкцією начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Кременчуцької ВК №69, яка затверджена начальником Кременчуцької ВК №69 від 10.03.2014, основними завданнями та обов`язками ОСОБА_9 є: 
		-у період відбування покарання засудженими вивчати їх особистість, аналізувати стан виконання індивідуальних програм роботи із засудженими та періодично здійснювати оцінку ступеня виправлення засуджених;
		-складання характеристики на засуджених для розгляду питань щодо зміни умов тримання, заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, застосування амністії або помилування та в інших необхідних випадках.
		Водночас, у відповідності до вимог вищевказаної посадової інструкції ОСОБА_9 має право:
		-брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до інших структурних дільниць або інших установ, застосування до засуджених заохочувальних норм, амністії або помилування та інших комісій, доповідати про свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень стосовно засуджених;
		-вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально-виконавчим законодавством.
		ОСОБА_9 відповідно ч. 3 ст. 135 КВК України уповноважений застосовувати в усній формі такі заходи стягнення у виді попередження та догани.
		Згідно з примітками до ст. 364, 368 КК України ОСОБА_9 , відповідно до своїх службових повноважень, здійснює функції представника влади, організаційно-розпорядчі функції, є керівником структурної одиниці підрозділу органу державної влади та відповідно службовою особою.
		Так, 10.03.2016 ОСОБА_9 , будучи службовою особою, у приміщенні свого робочого кабінету, розташованому на території Кременчуцької ВК №69 за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Зональний, 1, поставив вимогу засудженому ОСОБА_12 , який відбував покарання у Кременчуцькій ВК №69, щодо надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 грн за підготовку документальних матеріалів про застосування до останнього заохочувальної пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання. При цьому, ОСОБА_9 повідомив, що у разі відмови ОСОБА_12 від виконання вказаної вимоги, до останнього будуть застосовані дисциплінарні стягнення, що унеможливить його умовно-дострокове звільнення. Продовжуючи свою злочинну діяльність 07.04.2016 ОСОБА_9 будучи службовою особою, з прямим умислом та корисливою метою, перебуваючи у приміщенні свого робочого кабінету, розташованому на території Кременчуцької ВК №69 за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Зональний, 1, під час розмови із засудженим ОСОБА_12 , продиктував останньому номер мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , рахунок якого необхідно поповнити на суму 2000 грн для вирішення питання щодо підготовки відповідних документів для прийняття позитивного рішення з приводу умовно-дострокового звільнення ОСОБА_12 . На виконання вищевказаної незаконної вимоги, за проханням ОСОБА_12 , його мати ОСОБА_13 перерахувала грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_14 , яка в свою чергу 07.04.2016 у приміщенні магазину «Світанок», розташованому за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 21, за допомогою терміналу самообслуговування ПАТ КБ «ПриватБанк», здійснила платіж, в якості поповнення рахунку номеру мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 . В подальшому 08.04.2016 ОСОБА_14 за аналогічних обставин здійснено поповнення рахунку номеру мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 в сумі 1000 грн. У подальшому 07 та 08 квітня 2016 року на рахунок ОСОБА_9 у ПАТ КБ «ПриватБанк», що обслуговується карткою НОМЕР_2 надійшло два платежі в сумі 955,20 грн кожний, після чого отриманими грошовими коштами ОСОБА_9 розпорядився на власний розсуд. 
		Отже ОСОБА_9 вчинив злочин,передбачений ч.3ст.368КК України,а саме будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою причетність до вчинення злочину не визнав. По суті обвинувачення повідомив, що з 2006 року працював в колонії на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69). Засуджений ОСОБА_12 перебував у 13 відділенні, яке було безпосереднього в його підпорядкуванні. В його підпорядкуванні було 12 та 13 відділення, в яких знаходилось 120 засуджених. 27.03.2016 він заступив на добове чергування в колонію. В цей день разом з ним заступили на зміну ОСОБА_15 , від керівництва установи заступив ОСОБА_16 , а від оперативних ОСОБА_17 . Ввечері, близько 20 год. 20 хв. до нього в кабінет прийшов ОСОБА_12 , одягнутий в куфайку. ОСОБА_12 працював пакувальником жерстяних виробів та допомагав на промисловій зоні, приносив відходи стрейчплівку, яка залишалась після пакування. Розмова зі ОСОБА_12 почалась саме з того, що він назбирав відходи та передасть йому. В цей час ОСОБА_9 готував чай, оскільки був застуджений. Під час розмови зі ОСОБА_12 до нього в кабінет зайшов інший засуджений на ім`я ОСОБА_18 . ОСОБА_9 в нього запитав, чи є лимони, на що той повідомив, що є 2 шт. та дав йому блюдце з лимонами. В цей час ОСОБА_12 продовжив розмову з приводу написання заяви на умовно-дострокове звільнення, оскільки вважав, що в нього відкрилась пільга. Повідомив, що ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука ОСОБА_19 йому по закону « ОСОБА_20 » було зараховано в покарання термін тримання під вартою та змінено строк відбування покарання. ОСОБА_9 в нього попросив ухвалу, щоб вирахувати коли в нього розпочинається пільга на звільнення. ОСОБА_12 пізніше приніс йому ухвалу, та повідомив що заву до суду він напише сам. Попросив його мобільний номер телефону, щоб коли він напише заяву зателефонувати ОСОБА_9 та повідомити, де він залишить конверт, щоб той відправив до суду. Також ОСОБА_9 повинен був йому повідомити, чи долучили до його матеріалів справи заохочення, яке було йому виписано, та з яким ОСОБА_9 його ознайомлював 24 березня 2016 року. Окрім того ОСОБА_12 просив його номер телефону для того, щоб з ним зв`язалась його мати, на що він не заперечував, оскільки постійно спілкувався з ріднею засуджених. Проте жодних зустрічей та телефонних розмов у нього з матір`ю ОСОБА_12 не було. 30.03.2016 він зустрівся зі ОСОБА_12 в їдальні, та той передав йому конверт з заявою про умовно-дострокове звільнення. Також надав клопотання, відповідно до якого просив суд розглядати заяву без його участі. Він йому повідомляв, що чекає від матері гроші на звільнення. В подальшому ОСОБА_12 йому телефонував та казав, що мати перекинула гроші, на що він відповів йому, що «все нормально». Про те, що гроші були призначені йому він навіть не здогадувався. 07.04.2016 та 08.04.2016 дійсно на його рахунок надійшло 5000 грн, він гадав, що то гроші від жінки ОСОБА_21 , якій він давав в борг гроші. Про те, що гроші були не від тієї жінки навіть не здогадувався. Пізніше він їй зателефонував та вона йому повідомила, що перерахувала йому лише 3000 грн, а 2000 грн хто йому перерахував невідомо. Він ці гроші вивів собі на банківську картку ПриватБанк. Йому часто рідні перераховували гроші на номер мобільного телефону. Номер картки він нікому не давав. Коли на мобільний телефон приходили гроші, то йому приходило смс-повідомлення, однак від кого ці гроші видно не було. Зазначив, що вплинути на рішення суду про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_12 він ніяк не міг, оскільки в той час був вже затриманий. В його повноваження входило підготувати документи, як на стягнення так і на заохочення засуджених. Проте вони підписувались не тільки ним, а складом із чотирьох осіб та начальником установи. Окрім того вказав, що засудженому для врахування при умовно-достроковому звільненні не достатньо мати в матеріалах справи лише його заохочення, потрібне ще заохочення начальника колонії. Тому він ніяким чином не міг посприяти в умовно-достроковому звільненні засудженого. Пояснив, що при вході на територію колонії мобільний телефон та гроші здаються на зберігання, вони кладуться в ячейки та видається жетон. Доступ до мобільного телефону могла мати охорона, начальники відділення та оперативні працівники. Щодо НСРД пояснив, що на записі 27.03.2016 дійсно він, щодо останніх двох записів підтвердити, що то був він не може, оскільки запис нечіткий. Коли до нього приїхала СБУ та повідомило, що вони вже два місяці його прослуховують, він пригадав, що до нього 20.02.2016 звернулась жінка, яка взяла у нього в борг 5000 грн на ремонт автомобіля. Оскільки СБУ його вело з лютого 2016 року, то їм було відомо про це, та вважає, що на підставі цього вони сфабрикували справу відносно нього. Вважає, що влаштував це все ОСОБА_17 , оскільки саме він керував діями засудженого ОСОБА_12 . Вказує на те, що відносно нього була провокація, оскільки з керівництвом у нього був конфлікт. Йому було запропоновано зайняти нижчу посаду, на що він відмовився, та це послугувало тим, щоб його вирішили прибрати таким чином. Вказує на те, що жодних вимагань з його боку не було. 
		Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю доводиться доказами, що перевірені та співставлені судом, відповідно до ст. 94 КПК України, а саме показаннями свідків, які у поєднанні з відповідями на поставлені питання сторонами кримінального провадження та судом, можуть бути зведені таким чином.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду дав показання про те, що він до 01 квітня 2019 року працював в Кременчуцькій ВК №69 начальником оперативного відділу. ОСОБА_12 не пам`ятає, прізвище йому знайоме. Пам`ятає іншого ОСОБА_22 , який не проходив по цій справі. ОСОБА_9 він безпосередньо знає, працював разом з ним в Кременчуцькій ВК №69. Коли ОСОБА_9 був начальником відділення до його функціональних обов`язків належали виховні профбесіди, оцінка ступеня виправлення засуджених, складання характеристик, планів роботи тощо. Довідку на ОСОБА_12 повинен був складати начальник відділення ОСОБА_9 . Ця характеристика є важливою, вона підписується заступником начальника і затверджується начальником колонії. Рішення про умовно-дострокове звільнення засуджених приймає комісія, хто саме був в комісії, він не пам`ятає, бо пройшов значний час. Згідно чинного законодавства начальник відділення має право застосовувати стягнення, які можуть вплинути на умовно-дострокове звільнення засуджених. Об`єктивність характеристики можна перевірити, бо вони беруться з особової справи засудженого та індивідуальної програми. Чи радив він ОСОБА_12 заробляти заохочення, після чого підійти до начальника відділення не пам`ятає. Пам`ятає, що нібито ОСОБА_12 звільнявся умовно-достроково. Щодо написання заяви на ОСОБА_9 , він не надавав таких порад ОСОБА_12 . Особисто він не роз`яснював ОСОБА_12 процедуру умовно-дострокового звільнення. Випадків коли ОСОБА_12 працював в неділю не пам`ятає, але таке могло бути. Про психологічне здоров`я ОСОБА_12 нічого не знає, бо це не входило в його обов`язки. Пояснив, щоб зайти до начальника відділення треба пройти КПП, де пропонують віддати всі заборонені речі, там знаходиться працівник відділу нагляду, який оглядає сумку, особисті речі, з метою виявлення зброї тощо є металодетектор. Вказав, що засудженим мобільні телефони заборонено. Начальник установи дозволяв для працівників заносити власні телефони з власною сімкартою. Були 2 мобільні телефони, якими можна було користуватись засудженим під підпис в журналі, з власними сімкартами. Цей дозвіл надає начальник установи, або заступник начальника з виховної роботи. Чи вилучались заборонені речі у ОСОБА_12 не пам`ятає. Він не надавав телефон ОСОБА_12 , в його присутності засуджений не робив дзвінків. Диктофон засудженому також не надавав і не говорив зробити запис. Засуджений повинен був звертатися з заявою щодо дзвінків. Свідок не контролював і не пам`ятає чи телефонував комусь ОСОБА_12 . Про заяву ОСОБА_12 на звільнення також не пам`ятає. Факт передання коштів йому не відомий. Будь-яку інформацію щодо ОСОБА_9 він співробітнику СБУ не надавав. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду дав показання про те, що він працював в Кременчуцькій ВК № 69 з 2003 по 2018 рік. ОСОБА_9 працював разом з ним на посаді начальника відділення, був його підлеглим. Скляр ОСОБА_23 відомий йому з матеріалів справи. Йому нічого не відомо, щодо взаємовідносин ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . Щодо складання матеріалів на умовно-дострокове звільнення засуджених пояснив, що характеристику складає начальник відділення, довідку-характеристику на ОСОБА_12 готував ОСОБА_9 . Стягнення на засуджених має право накладати начальник відділення одноособово, вони мають значення для звільнення останніх умовно-достроково. Характеристика затверджується колегіально. Йому нічого не відомо щодо отримання ОСОБА_9 неправомірної вигоди. В лютому 2016 року можливо він був в складі комісії при розгляді переведення засудженого до виправного центру, в складі комісії щодо умовно-дострокового звільнення засудженого не пам`ятає. Він не говорив ОСОБА_12 , що краще звільнитися умовно-достроково, чим їхати до виправного центру. Хто саме затверджував характеристику на ОСОБА_12 , тоді коли начальник колонії ОСОБА_24 був у відпустці він не пам`ятає. Також не пам`ятає на якій ділянці працював ОСОБА_12 , та чи писав він заяву, щоб зателефонувати. Вказав, що в неділю засуджені не працюють, але ті хто входить в склад ремонтних робіт, можуть працювати. Той день коли в квітні ОСОБА_9 було запропоновано приїхати до прокуратури не пам`ятає. Пояснив, що засудженні можуть залучатися до виробництва, в квітні були ремонтні роботи, однак без дозволу керівництваматеріали для ремонту на територію не можна завезти. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду дав показання про те, що з ОСОБА_9 він познайомився в 2014 році коли влаштувався на роботу. Засудженого ОСОБА_12 він пам`ятає, останній працював на виробництві та перебував на обліку, був провокативний. ОСОБА_12 здійснив спробу самогубства і це питання розглядалось комісією. В комісії був начальник колонії ОСОБА_24 , замполіт ОСОБА_16 . ОСОБА_12 був звільнений умовно-достроково за рішенням суду в березні або в квітні місяці. Свідок перебував в черговій частині до 21:00 год. і зателефонував ОСОБА_9 , який хворів і сказав, що вип`є чай з лимоном і підійде. Коли вони були в кабінеті ОСОБА_9 до кабінету зайшов ОСОБА_12 з заявою та спитав коли йому перерахують строк. ОСОБА_9 сказав, що скаже ОСОБА_12 коли в нього буде пільга на умовно-дострокове звільнення, це було в неділю. Пояснив, що телефони є заборонені і згідно закону засуджені мають право телефонувати до рідних в присутності працівників. Під час обшуків бували випадки коли знаходили телефони в засуджених. Вказав, що звернення про умовно-дострокове звільнення засуджених до суду проходили безпосередньо до начальника колонії. Пояснив, що коли суд розглядає це відбувається швидше, ніж комісією колонії. Характеристика для комісії та для суду відрізняється висновком, для комісії є висновок, для суду просто про особу. Начальник не може написати додаткові стягнення, бо характеристика перевіряється іншими робітниками. Вказав, що в квітні місяці на відділені №12/13 були ремонтні роботи, в організації ремонтних робіт брав участь ОСОБА_9 . Чому засуджений ОСОБА_12 зайшов до кабінету сам пояснити не може, зазвичай засуджених проводять відповідальні особи. Зазначив, що є випадки благодійних внесків на будівельні матеріали і це все задокументовано. Свідку нічого не відомо щодо вимагання неправомірної вимоги з засуджених ОСОБА_9 , номер мобільного телефону ОСОБА_9 не пам`ятає. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду дала показання про те, що вона є матір`ю засудженого ОСОБА_12 . Розповіла, що її син ОСОБА_12 відбував покарання в Кременчуцькій ВК №69. Він їй зателефонував десь в березні місяці, чи наприкінці чи в середині місяця, точно вона не пам`ятає і сказав, що пільга на його умовно-дострокове звільнення погоджена в січні місяці. Сказав, що для того щоб його звільнили умовно-достроково потрібні терміново гроші, назвав суму, яку саме точно вона не пам`ятає десь 2000-2500 грн. Також її син ОСОБА_12 їй повідомив, що гроші у нього вимагає ОСОБА_9 і їх потрібно перерахувати на його телефон, номер якого їй продиктував. Сказав, що якщо грошові кошти не будуть перераховані, то він буде сидіти далі і його не звільнять умовно-достроково. Після чого вона звернулась до юриста, який їй порадив, як діяти в такому випадку, тобто звернутись до правоохоронних органів, що вона і зробила. Потім вона попрохала у свого керівництва наперед заробітну платню і пішла до відділення банку, де зустрілась з працівниками правоохоронних органів, які грошові кошти перерахували та переписали, після чого вона їх перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_25 (Холоден) Насті, яка була на той час цивільною дружиною її сина ОСОБА_12 . Вона її попрохала перерахувати гроші на мобільний телефон ОСОБА_9 . Потім Настя їй передзвонила та повідомила, що вдалось перерахувати лише тисячу гривень, оскільки встановлений ліміт банком, іншу суму Настя перерахувала на наступний день. Коли було перераховано частину коштів, її син подзвонив і сказав, що цікавляться коли саме буде перераховано іншу частину грошей. Точну суму назвати свідок не може, начебто спочатку звучало чотири тисячі, на що вона повідомила, що може надати лише 2500 грн. Сину про те, що звернулась до правоохоронних органів не повідомляла. Також не повідомляла про це Настю, якій також не було відомо про вимагання грошей. Спочатку вона звернулась з відповідною заявою в Сумську прокуратуру, їй там сказали їхати в Полтавську, оскільки не їх область. На який саме номер мобільного телефону син прохав перерахувати гроші зараз не пам`ятає, вона його тоді записувала, це був номер оператора ОСОБА_26 . На номер, на який перекидались кошти не телефонувала, бо не бачила в цьому сенсу і вважала, що це в подальшому зашкодить її сину. Перерахувати кошти саме через банківську картку їй порадив юрист, тому вона і перерахувала їх на карту Насті, а не безпосередньо на номер телефону ОСОБА_9 . При перерахуванні коштів у банку були присутні працівники правоохоронних органів. Її син звільнився умовно-достроково після перерахування коштів ОСОБА_9 .
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду дала показання про те, що мама ОСОБА_12 попрохала її перерахувати гроші в сумі 2000 грн на номер телефону з карточки на термінал, яка саме мета переводу їй відомо не було. Коли ОСОБА_12 відбував покарання вона проживала разом з його матір`ю. Номер телефону на який потрібно було перерахувати кошти дала їй мати ОСОБА_12 . Вона не пам`ятає, як саме отримала гроші від матері. Гроші вона перерахувала за два рази, оскільки був встановлений ліміт. Коли вона перераховувала, то не знала для чого саме ці кошти. ОСОБА_12 дзвонив їй з різних телефонів, поповнити телефон не просив, говорив, що влаштувався на промзону і більше нічого не розказував. Особисто ОСОБА_23 не просив її перевести 2000 грн. На другий день також вона разом з мамою перевела другу половину суми. З якого саме торгового центру вона переховувала кошти не пам`ятає. Також не пам`ятає, чи допитували її співробітники поліції. 
		Показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_27 суд бере до уваги та вважає їх показання, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, належними та допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом їх безпосередніх допитів в судовому засіданні. У суду не має підстав не довіряти свідкам, їх показання в силу ст. 84 КПК України є джерелом доказу, які можуть бути покладені в основу вироку.
		Будь-яких підстав ставити під сумнів достовірність показань свідків, чи підстав вважати, що свідки оговорили обвинуваченого суд не встановив.
		При цьому оцінюючи покази свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 суд вважає, що вони не підтверджують обставини кримінального правопорушення, разом із тим їх покази підтверджують вважливе значення змісту характеристики та інших документів, що складалися (готувалися) начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_12 .
		Також в судовому засіданні було досліджено запис судового засідання 28.08.2017, проведеного в режимі відеоконференції з Сумським районним судом Сумської області на якому зафіксований допит свідка ОСОБА_12 . 
		Так, під час зазначеної відеоконференції зафіксований допит свідка ОСОБА_12 , який суду дав показання про те, що він відбував покарання в Кременчуцькій ВК №69. Коли була комісія по заміні його покарання більш м`яким йому відмовили та повідомили, що для того щоб його умовно-достроково звільнили, потрібно ще одне заохочення і щоб начальник відділення ОСОБА_9 підготував позитивну характеристику. Коли він вийшов з комісії, то зустрів ОСОБА_9 , який запитав: «що в тебе там?». ОСОБА_12 відповів, що сказали почекати умовно-дострокового звільнення, і щоб він ( ОСОБА_9 ) підготував йому характеристику та всі папери. На що ОСОБА_9 йому відповів: «скинеш гроші мені на телефон і тоді поговоримо про УДО», конкретну суму не називав. Потім десь через 2-3 дні потому, він пішов до ОСОБА_9 в його кабінет з метою вирішення питання щодо його умовно-дострокового звільнення. Підійшов до КПП, де його спитали куди він йде, він відповів, що до начальника відділення, його пропустили. Коли він підійшов до кабінету ОСОБА_9 , останній виходив з нього, він йому сказав, що він прийшов поговорити. ОСОБА_9 сказав: «добре пішли», та відкрив двері кабінету. Під час розмови ОСОБА_9 написав йому на папері скільки саме грошей потрібно для вирішення питання, чи 4 тисячі гривень чи 2 він точно не пам`ятає. ОСОБА_12 сказав ОСОБА_9 , що дві тисячі, це максимум що він може знайти для нього. ОСОБА_9 натякав, що якщо не буде грошей він може не пройти комісію і буде сидіти до дзвінка. Потім ОСОБА_9 продиктував йому номер телефону на який необхідно було перерахувати гроші, який ОСОБА_12 записав на папері. ОСОБА_9 конкретно назвав йому суму за те, що у нього буде позитивна характеристика і що він пройде комісію на умовно-дострокове звільнення. Свідок про це стверджує, оскільки у нього була зразкова поведінка, були заохочення, він не розумів за що він повинен був платити ОСОБА_9 , але він дуже хотів звільнитись, в зв`язку з чим йому було однаково чи платити, чи ні. ОСОБА_9 назвав йому суму, він постарався її зробити. Це все було ввечері десь близько 19-21 год., він тоді працював у другу зміну. Чи в кабінет хтось заходив не пам`ятає, може хтось і заходив. На наступний день після розмови ОСОБА_12 попросив перерахувати гроші ОСОБА_9 свою матір ОСОБА_13 , продиктував їй номер телефону на який необхідно перерахувати гроші, сказав що це телефон начальника відділення ОСОБА_9 . Потім передзвонив їй, вона сказала що всю суму не змогла перерахувати, через ліміт банку, що іншу перерахує завтра і перерахувала. Коли перерахували першу суму, він подзвонив ОСОБА_9 та запитав, на що останній йому відповів що все добре, ОСОБА_12 повідомив про те, що іншу суму перерахують завтра. ОСОБА_9 повинен був підготувати всі документи по умовно-достроковому звільненню в суд, щоб справа пройшла позитивно, чи писав заяву особисто в суд не пам`ятає, нібито документи подавала комісія, точно не пам`ятає. На суді під час вирішення питання щодо його умовно-дострокового звільнення присутній не був, чи отримував ухвалу не пам`ятає. Звільнився умовно-достроково 10.05.2016. Допитували його працівники правоохоронних органів десь за 3-5 днів до звільнення. Характеристику на нього готував на суд ОСОБА_9 , сказав що вона відмінна, заохочення виписав майстер. Яким чином перераховані були гроші ОСОБА_9 не знає, це робила його мати. Ніхто ніякого тиску на нього не здійснював. Про заяву, в якій написано, що піти до ОСОБА_9 його попрохав ОСОБА_17 вперше чує, заяву не писав, хто міг написати не знає. 
		Враховуючи те, що покази свідка ОСОБА_12 не можуть безпосередньо сприйматися в судовому засіданні, оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області (т. 3 а.с. 73) та актовим записом про смерть №219 від 17.05.2019 (т. 3 а.с. 85), суд вважає, що показання свідка ОСОБА_12 , які були надані ним безпосереднього в судовому засіданні 28.08.2017 під час відеоконференції є допустимими доказами, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даному провадженні, а також здобуті, шляхом його безпосереднього допиту в судовому засіданні. 
		При цьому даний допит свідка проведений відповідно до ст. 352 КПК України, права сторони захисту були забезпечені повною мірою, сторонам була надана необмежена можливість піддати цього свідка перехресному допиту, і матеріали провадження підтверджують, що сторони повною мірою скористалися такою можливістю, зокрема й можливістю дискредитувати ці показання. 
		Окрім того показання даного свідка є важливим елементом у сукупності доказів, представлених сторонами під час судового розгляду. Також під час судового розгляду не було встановлено будь-яких суттєвих обставин, які не були б відомі під час попереднього судового засідання і які б вимагали повторного допиту цього свідка. Так, в судовому засіданні був досліджений запис судового засідання проведеного в режимі відеоконференції з іншим судом на якому зафіксовані запитання та відповіді під час перехресного допиту, що дає суду можливість не лише сприймати зміст показань свідка, але й спостерігати манеру його поведінки під час допиту і робити висновки для оцінки їх достовірності. Сторона захисту під час розгляду справи не була позбавлена можливості при дослідженні запису або інших доказів звертати увагу суду на ті аспекти показань, які є важливими для оцінки їх достовірності. Враховуючи дані фактори, суд вважає, що за обставин цієї справи дослідження показань свідка ОСОБА_12 , які він давав під час судового засідання 28.08.2017, забезпечувало сторонам достатні процесуальні гарантії, здатні компенсувати неможливість його допиту під час судового розгляду, а тому визнання цих показань допустимим доказом не порушує право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд. 
		Неякісний звук на аудіо записі судового засідання 28.08.2017, не позбавляє суд можливості дослідити та взяти до уваги відеозапис судового засідання від 28.08.2017, який було здійснено в режимі відеоконференції, який є належної відео та аудіо якості. 
		Так Верховний Суд колегією суддів Першої палати Касаційного кримінального суду в постанові від 19.11.2019 по справі №750/5745/15-к зазначив, що на відміну від позасудових показань, які прямо визнаються недопустимими доказами (друге речення ч. 4 ст. 95 КПК України), Кодекс не містить положення, яке вирішує питання допустимості показань свідка, допитаного в суді в тій же справі, але під час минулого розгляду. Звертає увагу на те, що вимога безпосередності сформульована як принцип, яким має керуватися суд, приймаючи процесуальні рішення в конкретній ситуації, у тому числі рішення щодо допустимості або недопустимості доказів. Засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб. Наприклад, принцип безпосередності зазнає певних легітимних обмежень у випадку допиту особи, до якої застосовані заходи безпеки або яка відсутня безпосередньо в залі судового засідання (стаття 232 КПК), і такі легітимні обмеження не можна вважати порушенням принципу безпосередності. Таким чином, Суд вважає, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення ч. 4 ст. 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі. У контексті викладеного, Суд вважає, що показання, які особа надавала під час минулого судового розгляду, не можуть вважатися недопустимими доказами лише на тій підставі, що неможливо було забезпечити явку такої особи під час нового судового розгляду. Суд при розгляді справи повинен забезпечити право сторін на допит особи, яка дає показання, важливі для вирішення справи, і не вправі використовувати позасудові свідчення такої особи. Що стосується судових свідчень особи під час минулого розгляду, то навіть за умови наявності таких свідчень, сторона має право вимагати допиту такої особи під час нового судового розгляду, і в такому випадку суд має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення такого права. У той же час, якщо попри всі необхідні заходи забезпечити явку такої особи виявилося неможливим, сторона на доведення своєї позиції може надати суду показання особи, які та давала під час минулого судового розгляду, і сам факт відсутності такої особи під час нового розгляду не може бути підставою для визнання таких її показань недопустимим доказом. Водночас, дослідивши ці показання, суд повинен дати їм оцінку з погляду допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони під час допиту особи в минулому розгляді. Факт неможливості допиту цієї особи під час нового судового розгляду має враховуватися судом при оцінці достовірності цього доказу у сукупності з іншими доказами у справі.
		Також вина обвинуваченого ОСОБА_9 повністю підтверджується дослідженими судом безпосередньо у судовому засіданні, у порядку ст. 357-359 КПК України, наданими стороною обвинувачення під час судового провадження доказами, а саме: 
		-протоколом огляду предметів від 07.04.2016 з чотирма фотознімками, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, який належить ОСОБА_14 , де зафіксовано, що 07.04.2016 о 14 год. 23 хв. був здійснений дзвінок абоненту на ім`я « ОСОБА_28 ». Дослідженням sms-повідомлень встановлено, що 07.04.2016 в 16 год. 47 хв., від абонента « НОМЕР_4 » надійшло sms-повідомлення про поповнення мобільного номеру НОМЕР_5 на суму 1 005 грн 00 коп. в 16 год. 45 хв. (т. 2 а.с. 47-53);
		-протоколом огляду від 24.05.2016, згідно якого в кабінеті №49 Кременчуцької місцевої прокуратури оглянуто чек № ТS210383 від 07.04.2016 ПриватБанку, який наданий свідком ОСОБА_13 , документ свідчить про поповнення картки за номером на суму 2000 грн (т. 2 а.с. 44);
		-чеком № ТS210383 від 07.04.2016 ПриватБанку, згідно якого поповнено картку за номером НОМЕР_6 на 2000 грн (т. 2 а.с. 45);
		-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2016 з CD-R диском, наданого на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.04.2016, згідно якого вилучено роздруківку по картковому рахунку№ НОМЕР_2 відкритого на ім`я ОСОБА_9 у ПАТ КБ «ПриватБанк», копію паспорта ОСОБА_9 , копію анкети-зави, копія додаткової інформації, виписки по картках ОСОБА_9 , диск CD-R вх. 205607 на якому зафіксовано фотознімки з камери банкомату. З вилучених копій зазначених документів вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкрито на ім`я ОСОБА_9 в ПАТ КБ «ПриватБанк», 07.04.2016 та 08.04.2016 на зазначений рахунок надійшло два платежі в сумі по 955 грн 20 коп. (т. 2 а.с. 64-74);
		-листом від 30.03.2016 №14/1827п, на виконання доручення у порядку ст. 40,41 КПК України, згідно якого встановлено, що ОСОБА_9 користується послугами оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» номер мобільного телефону НОМЕР_7 та має банківський рахунок в «ПриватБанк» № НОМЕР_2 . Також встановлено, що в Кременчуцькій ВК №69 відбуває кримінальне покарання засуджений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Краматорськ Донецької області, до засудження мешкав в АДРЕСА_3 (т.2 а.с. 121);
		-протоколомтимчасового доступудо речейі документіввід 19.05.2016з DVD-Rдиском,наданого напідставі ухвалислідчого суддіОктябрського районногосуду м.Полтави від19.04.2016,згідно якоговстановлено інформаціюпро зв`язокабоненту НОМЕР_7 ,надання телекомунікаційнихпослуг,у томучислі,отримання послуг,їх тривалість,зміст (вхідніта вихідніз`єднання,SMS,MMSтощо),маршрут передавання,інформацію пропоповнення тасписання коштів,місцезнаходження радіоелектронногозасобу уперіод з00:00год.30.03.2016по 09:00год.19.05.2016,копію якоївилучено налазерному диску.Так знаданої інформаціївбачається,що 07.04.2016та 08.04.2016з терміналубуло поповненорахунок номерумобільного операторазв`язку ПрАТ«Київстар» НОМЕР_1 ,яким користується ОСОБА_9 в суміпо 1000грн (т.2а.с.125-127); 
		-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від 14.04.2016, яким зафіксовано розмова між начальником відділення СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 та засудженим ОСОБА_12 , яка відбувалась 07.04.2016 на території Кременчуцької ВК УДПтСУ в Полтавській області №69 за адресою: м. Кременчук, провул. Зональний, 1. В ході даної розмови ОСОБА_9 продиктував засудженому ОСОБА_12 номер мобільного телефону оператора «Київстар» НОМЕР_7 , на який потрібно зробити поповнення коштів в сумі 2000 грн, за позитивне вирішення питання щодо його умовно-дострокове звільнення з колонії. В подальшому засуджений ОСОБА_12 зателефонував своїй матері ОСОБА_13 та попрохав її поповнити мобільний телефон НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_9 на суму 2000 грн, роз`яснивши матері про те, що кошти потрібні щоб його звільнили умовно-достроково, в разі не сплати коштів в нього можуть виникнути проблеми через, які він не зможе звільнитися умовно-достроково з колонії та продиктував їй номер мобільного телефону ОСОБА_9 . В подальшому 07.04.2016 ОСОБА_13 звернулась за допомогою до співмешканки свого сина ОСОБА_14 зателефонувавши їй, та повідомила прохання сина щодо поповнення на номер мобільного телефону НОМЕР_7 на суму 2000 грн. Потім ОСОБА_14 погодилася допомогти ОСОБА_13 виконати дану фінансову операцію, але спочатку остання повинна буде поповнити на 2000 грн, її банківську картку № НОМЕР_8 ПАТ «ПриватБанк». Через деякий час ОСОБА_13 в приміщенні відділення ПАТ «ПриватБанк» в м. Суми зробила поповнення на 2000 грн банківської картки № НОМЕР_8 ПАТ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_14 . Після цього ОСОБА_14 об 16 год. 45 хв. з банківської картки № НОМЕР_8 ПАТ «ПриватБанк» зробила поповнення мобільного телефону НОМЕР_7 на 1000 грн та повідомила про це ОСОБА_13 . В зв`язку з тим, що технічні можливості банку дозволяють поповнення мобільних телефонів «Київстар» до 1000 грн і тільки один раз на добу, ОСОБА_14 пообіцяла ОСОБА_13 зробити поповнення мобільного телефону НОМЕР_7 , ще на 1000 грн наступного дня, тобто 08.04.2016. Також зафіксовано розмову 07.04.2016 в другій половині дня в Кременчуцькій ВК №69 між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , вході якої останній повідомив ОСОБА_9 про те, що на номер мобільного телефону, який вій йому надав НОМЕР_7 мати зробила поповнення коштів в сумі 1000 грн, решту коштів в сумі 1000 грн буде переказано наступного дня, а саме 08.04.2016. З метою підтвердження факту переказу коштів в сумі 1000 грн на номер мобільного телефону ОСОБА_9 наказав засудженому щоб той зателефонував до нього через одну годину. 07.04.2016 вечері засуджений ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_9 та в ході телефонної розмови останній підтвердив отримання коштів в сумі 1000 грн на номер мобільного телефону. Окрім того зафіксовано розмову 08.04.2016 в першій половині дня в Кременчуцькій ВК №69 між ОСОБА_9 та засудженим ОСОБА_12 про те, що об. 8 год. 48 хв. на номер мобільного телефону НОМЕР_7 зроблено поповнення коштів в сумі 1000 грн. В подальшому ОСОБА_9 та засуджений ОСОБА_12 обговорили строки та умови дострокового звільнення останнього з Кременчуцької ВК №69 (т. 2 а.с. 131-132);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 12.04.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №766т, проведено аудіо контроль ОСОБА_12 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1464/к від 07.04.2016. Так зафіксовано розмову засудженого ОСОБА_12 з начальником СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 , згідно якої останній говорить: «… дві штуки …», ОСОБА_12 говорить: «так, а що ОСОБА_29 , давай завтра перекинемо. Там куди треба?», ОСОБА_9 відповідає: «на телефон». Потім йде розмова щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_12 . На 04 хв. 30 сек. ОСОБА_9 називає номер телефону на який потрібно перерахувати кошти НОМЕР_7 (т.2 а.с. 133-135);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 12.04.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №766т, проведено аудіо контроль ОСОБА_12 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1464/к від 07.04.2016. Так зафіксовано розмову засудженого ОСОБА_12 з матір`ю ОСОБА_13 . В ході даної розмови засуджений ОСОБА_12 прохає свою матір ОСОБА_13 перерахувати дві тисячі гривень на номер телефону начальника СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 , який сприятиме умовно-достроковому звільненню засудженого (т.2 а.с. 136-137);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 12.04.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №766т, проведено аудіо контроль ОСОБА_12 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1464/к від 07.04.2016. Так зафіксовано розмову начальника СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 з засудженим ОСОБА_12 , яка відбулась в Кременчуцькій ВК УДПтСУ в Полтавській області №69 за адресою: м. Кременчук, пров. Зональний, 1. В ході даної розмови засуджений ОСОБА_12 повідомляє ОСОБА_9 про те, що його матір перерахувала лише тисячу гривень, в зв`язку з обмеженням встановленими банком (т.2 а.с. 138-139);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 12.04.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №766т, проведено аудіо контроль ОСОБА_12 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1464/к від 07.04.2016. Так зафіксовано розмову між засудженим ОСОБА_12 та начальником СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 . В ході даної розмови ОСОБА_12 цікавиться чи надійшла тисяча гривень, на що ОСОБА_9 відповідає, що все нормально. ОСОБА_12 повідомляє, що ще тисячу гривень буде перераховано завтра (т. 2 а.с. 140);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 12.04.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №766т, проведено аудіо контроль ОСОБА_12 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1464/к від 07.04.2016. Так зафіксовано розмову начальника СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 з засудженим ОСОБА_12 , яка відбувається в Кременчуцькій ВК УДПтСУ в Полтавській області №69 за адресою: м. Кременчук, пров. Зональний, 1. В ході розмови ОСОБА_9 повідомив засудженого ОСОБА_12 про те, що всі документи на його умовно-дострокове звільнення готові, тепер чекати потрібно суду, сказав, що на «майські» засуджений буде вдома. (т. 2 а.с. 141-143);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 11.05.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №757т, проведено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, а саме з мережі мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з можливістю отримання інформації про зв`язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, яка надходить на його кінцеве обладнання, що має номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1473/к від 10.04.2016. Так зафіксовано розмову між ОСОБА_9 та не ідентифікованою особою жіночої статі НОМЕР_9 . В ході розмови ОСОБА_9 повідомив про те, що скоріш за все його затримали за перекази від Скляр, який скидав йому один три нуля - два рази (т.2 а.с. 149-150);
		-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 11.05.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №757т, проведено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, а саме з мережі мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з можливістю отримання інформації про зв`язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, яка надходить на його кінцеве обладнання, що має номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1473/к від 10.04.2016. Так зафіксовано розмову між ОСОБА_9 та не ідентифікованою особою чоловічої статті НОМЕР_10 . В ході розмови ОСОБА_9 повідомив про те, що ОСОБА_30 (Скляр) скинув йому на карточку дві тисячі. Домовляється в подальшому говорити, що це були гроші на стройматеріали на ремонт бараку (т.2 а.с. 145-146);
		-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.05.2016, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2016, отримано тимчасовий доступ до матеріалів справи засудженого ОСОБА_12 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення (т.2 а.с. 160-162); Так отримано копії справи №249/2227/16-к, провадження №1-в/537/1349/2016, з розгляду клопотання засудженого ОСОБА_12 про застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. З даної справи вбачається, що 14.04.2016 ОСОБА_12 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з заявою про умовно-дострокове звільнення, в зв`язку з відкриттям пільги. Характеристику на засудженого надано 12.04.2016 за підписом начальника відділення №13 соціально-психологічної служби Кременчуцької виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області (№69) ОСОБА_9 , яка є позитивною. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2016 клопотання ОСОБА_12 задоволено, останнього умовно-достроково звільнено від подальшого відбування покарання визначеного вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ч. 2 ст. 186, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі  на невідбутий строк 7 місяців 29 днів (т. 2 а.с. 163-178);
		-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 25.05.2016, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2016, отримано тимчасовий доступ до особової справи ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебуває у володінні Кременчуцької виправної колонії №69 УДПтСУ у Полтавській області за адресою: м. Кременчук, проїзд Зональний, 1. Так з копій особової справи вбачається, що відповідно до висновку наданого психологом відділу СВПР ОСОБА_31 05.06.2015, засуджений ОСОБА_12 схильний до членоушкодження, в зв`язку з чим його поставлено на профілактичний облік, для здійснення контролю за поведінкою засудженого закріплено за ним начальника відділення соціально-психологічної служби №13 ОСОБА_9 . Висновок комісії за результатами розгляду матеріалів щодо ОСОБА_12  не заслуговує. Характеристика від 11.09.2015 на засудженого ОСОБА_12  незадовільна, підписана начальником відділення №13 соціально-психологічної служби Кременчуцької виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області (№69) ОСОБА_9 . Характеристика від 11.02.2016 на засудженого ОСОБА_12  задовільна, підписана начальником відділення №13 соціально-психологічної служби Кременчуцької виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області (№69) ОСОБА_9 . Відповідно до рапортів за підписом ОСОБА_9 , засуджений ОСОБА_12 намірів вчиняти членоушкодження не проявляє, на бесіду реагує добре, робить для себе правильні висновки (т. 2 а.с. 182-211).
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
		-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016170000000111 від 30.03.2016, згідно якого внесено відомості за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень такого змісту: «співробітник Кременчуцької ВК УДПтСУ в Полтавській області ОСОБА_9 вимагає неправомірну вигоду від засудженого ОСОБА_12 у сумі 4000 грн за позитивне вирішення питання щодо його умовно-дострокового звільнення», правова кваліфікація: ч. 3 ст. 368 КК України, орган досудового розслідування прокуратура Полтавської області (т. 2 а.с 32);
		-рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 2-го сектору ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_32 від 28.03.2016 №14/124КП, з якого вбачається, що під час виконання визначених законодавством завдань щодо забезпечення державної безпеки, зокрема протидії корупції в сфері діяльності органів Державної пенітенціарної служби України, була отримана інформація про готування співробітником Кременчуцької ВК УДПтСУ в Полтавській області №69, а саме майором вн.сл. ОСОБА_9 начальником відділення СПС Кременчуцької ВК №69 до здійснення протиправної діяльності, пов`язаної з отримання неправомірної вигоди від засудженого ОСОБА_12 , який відбуває кримінальне покарання в підпорядкованому йому відділенні соціально-психологічної служби установи, за позитивну підготовку документальних матеріалів про застосування до нього заохочувальної пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі (т. 2 а.с. 34); 
		-заява ОСОБА_13 від 01.04.2016, зі змісту якої вбачається, що остання повідомляє прокурора Полтавської області, що з її сина ОСОБА_12 , який відбуває покарання у 69 колонії вимагають неправомірну вигоду за умовно-дострокове звільнення (т. 2 а.с. 42);
		-ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.04.2016, згідно якої надано тимчасовий доступ до інформації по картковому рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 63);
		-ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2016, згідно якої надано тимчасовий доступ до справи провадження в порядку виконання судових рішень в порядку ст. 537-539 КПК України відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебуває у володінні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Троїцька, 37/49 (т. 2 а.с. 159);
		-ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2016, згідно якої надано тимчасовий доступ до особової справи ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебуває у володінні Кременчуцької виправної колонії №69 УДпСУ в Полтавській області за адресою: м. Кременчук, проїзд Зональний, 1 (т.2 а.с. 181);
		-ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.04.2016, згідно якої надано тимчасовий доступ та вилучення (здійснення виїмки) до електронних документів, що перебувають у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та місять дані про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_1 , у період часу з 00 год. 00 хв. 30.03.2016 по момент виконання відповідної ухвали суду (т. 5 а.с. 106); 
		-ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2016, згідно якої надано тимчасовий доступ до особової справи начальника відділення соціально-психологічної служби Кременчуцької ВК 69 УДПтСУ в Полтавській області ОСОБА_9 (т.5 а.с. 117);
		-посадова інструкція начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи, затверджена начальником Кременчуцької виправної колонії УДПтСУ в Полтавській області (№69) ОСОБА_33 05.08.2012, згідно якої основними завданнями та обов`язковими ОСОБА_9 є: в період відбування покарання засудженими вивчати їх особистість, аналізувати хід виконання індивідуальних програм соціально-психологічної роботи із засудженими та періодично здійснювати оцінку ступеня виправлення засуджених (п.2.16); складати характеристики на засуджених для розгляду питань щодо переведення їх до колоній з іншим режимом тримання, умовно-дострокового звільнення від покарання, застосування амністії або помилування та в інших необхідних випадках (п. 2.18). Відповідно до вимог посадової інструкції ОСОБА_9 має право: брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до колоній з іншим режимом тримання, умовно-дострокового звільнення від покарання, застосування амністії або помилування та бути присутнім на щодобових оперативних нарадах при підведенні роботи за зміну, доповідати про свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень відносно засуджених (п.3.3); вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально-виконавчим законодавством (п. 3.4) З даною посадовою інструкцією ОСОБА_9 ознайомлений під особистий підпис (т. 2 а.с. 219-221);
		-свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, відповідно до якого ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3 а.с.73);
		-актовий запис про смерть №219 від 17.05.2019, згідно якого ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3 а.с. 85);
		-квитанція №45 від 10.05.2016, згідно якої ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснив оплату застави за ОСОБА_9 в сумі 55120,00 грн (т. 5 а.с. 48);
		-ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.04.2016, згідно якої обрано відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою з 20 год. 50 хв. 27.04.2016 по 27.06.2016, визначено розмір застави в сумі 55120,00 грн (т. 5 а.с. 50-54);
		-довідка про звільнення серія ПОЛ №17557 від 12.05.2016, де зазначено, що ОСОБА_9 відбував покарання з 28.04.2016 по 12.05.2016, звільнений в зв`язку з внесенням застави (т.5 а.с. 55);
		-наказ №38о/с від 27.07.2012, згідно якого призначено капітана внутрішньої служби ОСОБА_9 начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально виховної та психологічної роботи Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69) (т. 5 а.с. 114);
		-протокол тимчасового доступу речей і документів від 24.05.2016, згідно якого отримано доступ до особової справи ОСОБА_9 . З даних матеріалів особової справи ОСОБА_9 вбачається, що останній згідно наказу №38 о/с від 27.07.2012 призначений начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально виховної та психологічної роботи Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області(№69) та неодноразово був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді: догани (наказ №117 від18.07.2001; наказ №103 від 21.10.2003; наказ № 79 о/с від 14.05.2014; наказ №193 о/с від 31.10.2014); сувора догана (наказ №43 від 11.05.2004; наказ №17о/с-15 від 21.01.2015); попередження (наказ №5 від 10.01.2005; наказ №226 від 27.09.2010); міститься кодекс етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, з яким ОСОБА_9 ознайомлений під особистий підпис 15.03.2012; письмова розписка від ОСОБА_9 , згідно якої останній 28.10.2011 ознайомлений з Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції»; рішення зборів середнього та старшого начальницького складу Кременчуцької виправної колонії ДПтСУ в Полтавській області (№69) від 21.01.2015, 21.10.2014, 31.10.2014 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_9 (т.5 а.с. 118-136);
		-постанова про визначення групи прокурорів від 07.07.2016, згідно якої заступником прокурора області визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 у складі прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Полтавської області ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та прокурорів Кременчуцької місцевої прокуратури  ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 (т. 1 а.с.55);
		-постанова про внесення змін до складу групи прокурорів від 19.10.2017, згідно якої визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 із числа прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області у складі ОСОБА_37 , ОСОБА_36 , ОСОБА_35 , ОСОБА_42 , а також прокурорів Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_39 , ОСОБА_43 (т.2 а.с. 6);
		-доручення від 30.03.2016, згідно якого старшому слідчому СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 доручено розслідування кримінального провадження №42016170000000111 від 30.03.2016 за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 2 а.с.35);
		-повідомлення про початок досудового розслідування від 30.03.2016, згідно якого старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 повідомляє заступника прокурора Полтавської області про початок досудового розслідування №42016170000000111 від 30.03.2016 (т.2 а.с. 36);
		-постанова про створення слідчої групи від 05.05.2016, згідно якої створено у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 слідчу групу до складу якої включено: слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_45 ; старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 , старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_46 (т.2 а.с.37);
		-постанова про передачу кримінального провадження іншому слідчому від 05.05.2016, згідно якої передано кримінальне провадження №42016170000000111 від 30.03.2016 за ч. 3 ст. 368 КК України від старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 до слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_45 і визначити останнього слідчим (т. 2 а.с.38);
		-повідомлення про початок досудового розслідування від 06.05.2016, згідно якого слідчий в ОВС СВ прокуратури області ОСОБА_45 повідомляє заступника прокурора Полтавської області про початок досудового розслідування №42016170000000111 від 30.03.2016 (т.2 а.с. 39);
		-постанова про визначення групи прокурорів від 06.05.2016, згідно якої визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 у складі прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Полтавської області ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури  ОСОБА_39 (т. 2 а.с.40);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 18.04.2016, згідно якого старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 просить надати тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володіння ПАТ КБ «ПриватБанк» за період часу з 01.04.2016 по момент виконання відповідної ухвали суду щодо картрахунку, який обслуговується карткою НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 59-61);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 18.04.2016, згідно якого старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 просить надати тимчасовий доступ до електронних документів, що перебувають у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та містять дані про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_1 , у період часу з 00 год. 00 хв. 30.03.2016 по момент виконання відповідної ухвали суду (т. 2 а.с. 122-124);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 17.05.2016, згідно якого слідчий ОВС СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_45 просить надати тимчасовий доступ до справи провадження в порядку виконання судових рішень в порядку ст. 537-539 КПК України відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебуває у володінні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області (т. 2 а.с. 157-158);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 17.05.2016, згідно якого слідчий ОВС СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_45 просить надати тимчасовий доступ до особової справи засудженого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що перебуває у володінні Кременчуцької виправної колонії №69 Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (т. 2 а.с. 179-180);
		-клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 17.05.2016, згідно якого прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Полтавської області ОСОБА_36 просить надати тимчасовий доступ до особової справи начальника відділення соціально-психологічної служби Кременчуцької ВК 69 УДПтСУ в Полтавській області ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває у володінні Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (т. 5 а.с. 115-116);
		-постанова про зміну складу групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні від 17.03.2021, згідно якої визначено склад групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.06.2016 у складі: прокурорів Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_47 (т. 4 а.с. 199); 
		-протокол про надання доступу до додаткових матеріалів досудового розслідування від 15.11.2021, згідно якого прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 надав обвинуваченому ОСОБА_9 та його захисникам ОСОБА_11 та ОСОБА_10 доступ до додаткових матеріалів досудового розслідування, а саме: 1) супровідний лист Полтавської обласної прокуратури №31-859 вих 21 від 07.07.2021; 2) клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації №17/7-850т/16 від 18.04.2016; 3) клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації №17/7-852т/16 від 18.04.2016; 4) клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації №17/7-1041т/16 від 13.05.2016; 5) постанова про контроль за вчиненням злочину №17/7-701т/16 від 04.04.2016; 6) доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №17/7-700т/16 від 04.04.2016; 7) доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №17/7-730т/16 від 07.04.2016; 8) доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №17/7-739т/16 від 08.04.2016; 9) супровідний лист Полтавської обласної прокуратури №31-891 вих 21 від 14.07.2021; 10) клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо контролю особи №17/7-715т/16 від 06.04.2021; 11) клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спостереження за особою, аудіо-, відео контроль особи №17/7-716т/16 від 06.04.2021; 12) супровідний лист Полтавської обласної прокуратури №31-910 вих 21 від 27.07.2021; 13) супровідний лист Полтавського апеляційного суду №4.1-01/148/21 від 20.07.2021; 14) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №600 від 06.04.2016; 15) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №600 від 06.04.2016; 16) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №601 від 06.04.2016; 17) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області №601 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.04.2016; 18) супровідний лист Прокуратура Полтавської області №17/1-6027-16 від 25.04.2016; 19) ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до електронних документів, що перебувають у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та містять дані про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_1 від 19.04.2016; 20) інформація оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка містить дані про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_1 ; 21) протокол огляду предмету та додаток фото таблиця від 03.06.2016. ознайомлення проводилось в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 15.11.2021 (т. 5 а.с. 103);
		-постанова про проведення процесуальних дій на іншій території від 13.05.2016, згідно якої доручено органу досудового розслідування прокуратури Сумської області провести у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України допит свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 5 а.с. 138-139);
		-повідомлення від 31.05.2016, згідно якого повідомлено ОСОБА_9 , що стосовно нього проводились негласні слідчі дії відповідно до ст. 260 КПК України, внаслідок чого тимчасово були обмежені його конституційні права (т. 5 а.с. 146);
		-клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 18.04.2016 вих. 17/7-850т/16, згідно якого заступник прокурора Полтавської області ОСОБА_48 просить заступника начальника управління  начальника ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_49 скасувати гриф секретності із протоколів про проведення негласної (розшукової) дії №14/2108п від 12.04.2016, №14/2109п від 12.04.2016, №14/2110п від 12.04.2016, №14/2111п від 12.04.2016, №14/2112п від 12.04.2014, а також диска DVD із реєстраційним №1464/к від 07.04.2016 (т. 5 а.с.148-149); 
		-клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 18.04.2016 вих. 17/7-852т/16, згідно якого заступник прокурора Полтавської області ОСОБА_48 просить заступника начальника управління  начальника ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_49 скасувати гриф секретності із протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії №14/2216п від 15.04.2016 (т. 5 а.с.150-151); 
		-клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 13.05.2016 вих. 17/7-1041т/16, згідно якого заступник прокурора Полтавської області ОСОБА_50 просить заступника начальника управління  начальника ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_49 скасувати гриф секретності із протоколів про проведення негласної (розшукової) дії №14/2842п від 11.05.2016, №14/2843п від 11.05.2016, №14/2844п від 11.05.2016, №14/2845п від 11.05.2016, №14/2846п від 11.05.2014, а також диска DVD із реєстраційним №1473/к від 10.04.2016 (т. 5 а.с.152-153); 
		-постанова про контроль за вчиненням злочину №17/7-701т/16 від 04.04.2016, згідно якої визначено провести у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 негласну слідчу (розшукову) дію у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в термін 2 місяці, тобто з 04.04.2016 по 04.06.2016, з метою отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування та викривають винних осіб у скоєнні злочину, а саме способу передачі неправомірної вигоди, її суми, осіб, причетних до злочину, їх дії, за отримання яких отримуються кошти, до проведення слідчої дії залучити свідка ОСОБА_12 , проведення негласної слідчої (розшукової) дії доручити уповноваженому оперативному підрозділу  ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області (т. 5 а.с. 154-156);
		-доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04.04.2016 вих. №17/7-700т/16, згідно якого доручено оперативному підрозділу ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області з метою отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування та викривають винних осіб у скоєнні злочину, провести негласну слідчу (розшукову) дію у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту у кримінальному провадженні №42016170000000111 (т. 5 а.с. 157-158); 
		-доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.04.2016 вих. №17/7-730т/16, згідно якого доручено оперативному підрозділу ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області з метою отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування та викривають винних осіб у скоєнні злочину, провести негласну слідчу (розшукову) дію у кримінальному провадженні №42016170000000111 щодо ОСОБА_12 у виді аудіо контролю особи (т. 5 а.с. 159-160); 
		-доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.04.2016 вих. №17/7-739т/16, згідно якого доручено оперативному підрозділу УСБУ в Полтавській області з метою отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування та викривають винних осіб у скоєнні злочину, провести негласну слідчу (розшукову) дію у кримінальному провадженні №42016170000000111 щодо ОСОБА_9 у виді аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою (т. 5 а.с. 161-162); 
		-клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо контролю особи від 06.04.2016 №17/7-715т/16, згідно якого прокурор прокуратури Полтавської області ОСОБА_36 просить суд надати дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо контролю особи, за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації стосовно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на даний час утримується у Кременчуцькій ВК №69 (т. 5 а.с. 164-165); 
		-клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спостереження за особою, аудіо-, відео контролю особи від 06.04.2016 №17/7-716т/16, згідно якого прокурор прокуратури Полтавської області ОСОБА_36 просить суд надати дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_9 у виді аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою (т. 5 а.с. 166-168); 
		-супровідний лист Полтавського апеляційного суду від 20.07.2021 №4.1-01/148/21, з якого вбачається, що 20.07.2021 знято гриф секретності з ухвал №757т від 06.04.2016 та №766т від 06.04.2016 (т. 5 а.с. 170); 
		-ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №600, згідно якої надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_9 у виді аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою (т.5 а.с. 171-173);
		-ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №601, згідно якої надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_12 у виді аудіо контролю особи за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації (т.5 а.с. 171-173); 
		-протокол тимчасового доступу речей і документів від 24.05.2016, згідно якого отримано доступ до особової справи ОСОБА_9 . З даних матеріалів особової справи ОСОБА_9 вбачається, що останній згідно наказу №38 о/с від 27.07.2012 призначений начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально виховної та психологічної роботи Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області(№69) та неодноразово був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді: догани (наказ №117 від18.07.2001; наказ №103 від 21.10.2003; наказ № 79 о/с від 14.05.2014; наказ №193 о/с від 31.10.2014); сувора догана (наказ №43 від 11.05.2004; наказ №17о/с-15 від 21.01.2015); попередження (наказ №5 від 10.01.2005; наказ №226 від 27.09.2010); міститься кодекс етики та службової поведінки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, з яким ОСОБА_9 ознайомлений під особистий підпис 15.03.2012; письмова розписка від ОСОБА_9 , згідно якої останній 28.10.2011 ознайомлений з Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції»; рішення зборів середнього та старшого начальницького складу Кременчуцької виправної колонії ДПтСУ в Полтавській області (№69) від 21.01.2015, 21.10.2014, 31.10.2014 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_9 (т.5 а.с. 118-136);
		-лист-відповідь адвокату ОСОБА_11 , від 2016 за вих. № 7/05-2, згідно якого в.о. начальника установи ОСОБА_51 повідомляє про те, що засуджений ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засуджений 04.02.2015 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 186, 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ухвали від 04.02.2016 Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, відповідно ст. 9, 537, 539 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, Закону України №838-УІІІ від 26.11.2015 зараховано термін попереднього ув`язнення з 04.11.2014 по 10.03.2015 із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дня позбавлення волі. Початок строку покарання 04.11.2014. Кінець строку покарання 28.12.2016. До кременчуцької виправної колонії управління ДПтС України в Полтавській області /№69/ ОСОБА_12 прибув 02.04.2015 з Сумського слідчого ізолятора. Звільнився 10.05.2016 за ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.04.2016 відповідно до ст. 81 КК України умовно-достроково на 7 місяців 29 днів. Згідно журналу обліку телефоних розмов засуджених з письмовими заявами про надання йому телефонних розмов засуджений ОСОБА_12 у період з 01.01.2016 по 10.05.2016 не звертався (т. 5 а.с. 181); 
		-лист-відповідь начальника установи ОСОБА_24 від 26.05.2016 вих. №7/14-1/3710, згідно якого вбачається, що відповідно до записів журналу входу, виходу співробітників установи на територію охороняємого об`єкта ОСОБА_9 в період з 06.04.2016 по 08.04.2016 виходив із та заходив до охороняємої зони наступні години несення служби: 05.04.2016 о 08:08 год.  заступив на службу  06.04.2016 о 09:42 год.  вийшов із охороняємої зони; 07.04.2016  зайшов о 08:10 год.  вийшов о 10:55 год., зайшов о 12:07 год.  вийшов о 15:22 год., зайшов о 16:03 год.  вийшов о 18:29 год.; 08.04.2016  зайшов о 08:17 год.  вийшов о 11:12 год., зайшов о 12:21 год.  вийшов о 13:40 год., зайшов о 16:47 год.  вийшов о 17:59 год. (т.1 а.с.34). 
		Таким чином суд дійшов висновку, що вищезазначені письмові документи складені та проведені уповноваженими особами відповідно до вимог діючого КПК України, підписані усіма учасниками слідчої дії, узгоджуються між собою так і з іншими матеріалами кримінального провадження, відповідають показанням свідків по справі та є такими, що в своїй сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому злочину у визначений обвинувальним актом період часу.
		Разом з цим, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає неналежними доказами: письмову заву ОСОБА_12 від 16.05.2016 вх. № ел. 3420, згідно якої останній повідомляє прокурору Полтавської області про те, що на початку березня 2016 року його визвав до себе оперативник ОСОБА_17 , який сказав, що може переговорити з керівництвом установи щоб вони клопотали про його умовно-дострокове звільнення, йому тільки треба було підійти до отрядника ОСОБА_9 попрохати його написати характеристику, при цьому запропонувати йому гроші на ремонт отряду, які можна перевести на карту чи телефон. Після чого ОСОБА_17 надав йому мобільний телефон і сім-карту МТС, з яким він повинен перебувати при розмові з ОСОБА_9 та дзвонити своїм родичам. Якщо він цього не виконає на нього буде складені рапорти про порушення режиму. Після чого 07.04.2016 ОСОБА_12 прийшов в кабінет до ОСОБА_9 , де попросив щоб він почав писати характеристику, так як в нього відкрилась пільга на УДО та зробив жест рукою і показав два пальці. Потім ОСОБА_9 з подивом проговорив дві тисячі, які він може скинути на телефон. Він попрохав у нього номер телефону на який могла б подзвонити його мама. 07.04.2016 він зателефонував мамі і сказав, щоб вона перевела на мобілку ОСОБА_9 2000 грн. 29.04.2016 він пройшов суд на УДО та дізнався в колонії, що отрядника ОСОБА_9 затримали оперативники. Хоче повідомити, що він це зробив під впливом оперативника ОСОБА_17 . Сам ОСОБА_9 гроші не вимагав. (т.2 а.с. 118); письмову заяву ОСОБА_12 від 16.05.2016 вх. №9418, згідно якої останній повідомляє Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області про аналогічні обставини викладені в заяві до прокуратури (т. 2 а.с. 119), оскільки викладені в заявах обставини під час судового розгляду підтверджені не були. Під час безпосереднього допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_17 , останні викладені обставини не підтвердили.
		Також судвважає неналежнимдоказом протоколза результатамипроведення негласноїслідчої (розшукової)дії укримінальному провадженні№42016170000000111від 11.05.2016,відповідно доякого згідноухвали слідчогосудді Апеляційногосуду Полтавськоїобласті від06.04.2016№757т,проведено зняттяінформації зтранспортної телекомунікаційноїмережі,а самез мережімобільного оператораПрАТ «Київстар»з можливістюотримання інформаціїпро зв`язокабонента,надання телекомунікаційнихпослуг,яка надходитьна йогокінцеве обладнання,що маєномер НОМЕР_1 ,яким користується ОСОБА_9 .Розмову зафіксованона оптичномудиску DVD-Rреєстраційний №1473/квід 10.04.2016.Так,зафіксовано розмовуміж ОСОБА_9 та неідентифікованою особоючоловічої статі НОМЕР_11 .В ходіданої розмови ОСОБА_9 повідомляє чоловікапро те,що йоговезуть допрокуратури вм.Полтава надопит.Чому самевін незнає.Говорить:«ну можев нихє якісьчеки,що поповнилиномер телефону,оце максимум»(т.2а.с.151-153),оскільки він не може бути доказом винуватості обвинуваченого та не містить інформації щодо обставин події вчинення кримінального правопорушення, тому наданий суду документ не встановлює наявності чи відсутності обставин, викладених у обвинувальному акті.
		З аналогічних підстав, суд вважає неналежним доказом протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 11.05.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №757т, проведено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, а саме з мережі мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з можливістю отримання інформації про зв`язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, яка надходить на його кінцеве обладнання, що має номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1473/к від 10.04.2016. Так, зафіксовано розмову між ОСОБА_9 та не ідентифікованою особою чоловічої статі НОМЕР_12 . В ході даної розмови ОСОБА_9 повідомляє чоловіка про те, що його везуть на допит в поліцію і він вважає, що все це із-зі Скляра (т.2 а.с. 147-148); протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 11.05.2016, відповідно до якого згідно ухвали слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №757т, проведено зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, а саме з мережі мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з можливістю отримання інформації про зв`язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, яка надходить на його кінцеве обладнання, що має номер НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_9 . Розмову зафіксовано на оптичному диску DVD-R реєстраційний №1473/к від 10.04.2016. Так, зафіксовано розмову між ОСОБА_9 та не ідентифікованою особою жіночої статі НОМЕР_9 . В ході даної розмови ОСОБА_9 повідомляє жінку про те, що йому вручили повідомлення про підозру у вчиненні злочину «взятка», що він прийняв на телефон дві тисячі гривень, що йому дають безкоштовного адвоката, що ввечері буде суд з приводу взяття його під варту (т. 2 а.с.с 154-155); протокол огляду від 27.04.2016 з DVD-R диском, згідно якого старший слідчий СВ прокуратури Полтавської області ОСОБА_44 за участю підозрюваного ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_52 , оглянув мобільний телефон марки Nokia Х2-00 в чорному корпусі із вставками червоного кольору по боках, який належить ОСОБА_9 . Під час огляду виявлено, що серійний номер телефону НОМЕР_13 . (т.2 а.с. 128-129); дублікат чеку від 07.04.2016 №0462-5904-4645-0688 на суму 2010,05 грн, результат  вдало, одержувач ОСОБА_14 (т. 4 а.с. 238-239).
		Окрім того письмові пояснення ОСОБА_53 , згідно яких остання повідомила, що приблизно в кінці лютого 2016 вона позичила у ОСОБА_9 5000 грн. Частину коштів на початку квітня 08 числа близько 18:00 год. перевела на телефон ОСОБА_9 через термінал 3000 грн, іншу части 2000 грн 31.05.2016 повернула особисто (т. 3 а.с. 169-170); протокол допиту ОСОБА_12 від 06.05.2016 (т. 5 а.с.192-193); письмові пояснення ОСОБА_54 від 28.05.2016, ОСОБА_55 від 28.05.2016 (т. 1 а.с. 35-36); письмові пояснення ОСОБА_15 від 10.06.2016 (т. 3 а.с. 168), суд також вважає неналежними доказами, оскільки ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 безпосередньо допитані в судовому засіданні не були, викладені в заявах обставини належними та допустимими доказами не підтверджені, а свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_15 безпосередньо були допитані в судовому засіданні. 
		Також суд вважає, слушними доводи обвинуваченого про визнання протоколу огляду предмету від 03.06.2016 (т.5 а.с.140-142), недопустимим доказом, оскільки даний протокол складений після завершення досудового розслідування, що підтверджується матеріалами справи.
		Окрім того слушними є доводи обвинуваченого щодо недопустимості, як доказу протоколу огляду грошових коштів від 07.04.2016 з їх ксерокопією, згідно якого в ТЦ «Світанок», що знаходиться в м. Суми по вул. Інтернаціоналістів, 21, оглянуто грошові кошти в сумі 2000 грн, які добровільно надала для огляду ОСОБА_13 , а саме: грошові кошти номіналом: по 200 грн в кількості 9 шт. (МБ4533755; ЕБ9810399; ЕЩ0223393; ЄУ0198564; ЕД9343550; ЕБ9205186; СВ1935762; ЕД3949723; ВЄ7632205), по 100 грн в кількості 2 шт. (МП2749920; КУ9330798) (т. 2 а.с. 54-58), оскільки в даному протоколі відсутній підпис ОСОБА_13 , що суперечить нормам ст. 237 КПК України. При цьому враховуючи показання свідка ОСОБА_13 , що були надані в судовому засіданні недопустимість даного доказу не може повністю спростувати фактів які зафіксовані в даному протоколі, враховуючи те, що свідок підтвердила факт надання грошових коштів для огляду. Дана позиція узгоджується з постановою ВС від 11.04.2019 по справі №642/5974/13-к, де зазначено про те, що встановлення судом недопустимості доказів або порушень вимог процесуального закону під час збирання доказів не може повністю спростовувати фактів, які в них зафіксовано, та показання потерпілих та/або свідків. 
		Однак виключення вказаних доказів не впливає на переконливість решти доказів у провадженні, сукупність яких є достатньою для доведення винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Щодо клопотань обвинуваченого про визнання рапорту працівника УСБУ від 28.03.2016 та заяви ОСОБА_13 про вчинення злочину від 01.04.2016 не допустимими доказами.
		В даному клопотанні обвинувачений просить визнати недопустимим доказом рапорт від 28.03.2016 за номером 14/124-КП, підписаним старшим оперуповноваженимо в ОВС 2-го сектору ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_32 , оскільки він складений формально та не відповідає дійсності, а також з грубим порушенням вимог закону. 
		Суд критично оцінює доводи обвинувачено з огляду на таке. Так з рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС 2-го сектору ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_32 від 28.03.2016 №14/124КП вбачається, що під час виконання визначених законодавством завдань щодо забезпечення державної безпеки, зокрема протидії корупції в сфері діяльності органів Державної пенітенціарної служби України, була отримана інформація про готування співробітником Кременчуцької ВК УДПтСУ в Полтавській області №69, а саме майором вн.сл. ОСОБА_9 начальником відділення СПС Кременчуцької ВК №69 до здійснення протиправної діяльності, пов`язаної з отримання неправомірної вигоди від засудженого ОСОБА_12 , який відбуває кримінальне покарання в підпорядкованому йому відділенні соціально-психологічної служби установи, за позитивну підготовку документальних матеріалів про застосування до нього заохочувальної пільги у вигляді умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі (т. 2 а.с. 34).
		В клопотанні обвинувачений зазначає, що обставини викладені в рапорті не відповідають дійсності, ґрунтуються на припущеннях, не зрозуміло хто саме надав таку інформацію.
		Суд зазначає, що зазначений рапорт береться до уваги не як окреме процесуальне джерело доказу для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, а як інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у відповідній процесуальній формі, що слугує підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) з подальшим проведенням досудового розслідування та здійсненням окремих слідчих дій у даному кримінальному провадженні.
		Так відповідно до даного рапорту були правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ч. 3 ст. 368 КК України. На переконання суду викладені в рапорті обставини загалом не суперечать обставинам справи, певні неточності та розбіжності були встановлені в ході проведення досудового розслідування згідно розділу ІІІ КПК України та під час розгляду справи судом. Отже суд вважає, що розслідування проводилось в межах викладених обставин, а дані недоліки жодним чином істотно не порушують права і свободи людини, в тому числі права на захист, що визначено у ст. 20, 42 КПК України. 
		Суд також не може погодитися з позицією обвинуваченого про визнання рапорту недопустимим та неналежним доказом, оскільки в рапорті відсутні відомості про повідомлення особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, оскільки чинний КПК України не містить вимог щодо попередження особи про кримінальну відповідальність за ст. 383 КПК України при поданні рапорту про злочин, в зв`язку з чим його відсутність не тягне за собою жодних правових наслідків. 
		З аналогічних підстав суд ставиться критично до доводів обвинуваченого про визнання недопустимим доказом заяви ОСОБА_13 про вчинення злочину від 01.04.2016. 
		Так зі змісту заяви ОСОБА_13 від 01.04.2016 вбачається, що остання повідомляє прокурора Полтавської області, що з її сина ОСОБА_12 , який відбуває покарання у 69 колонії вимагають неправомірну вигоду за умовно-дострокове звільнення (т. 2 а.с. 42). 
		Суд вважає, що ОСОБА_13 , не було викривлено фактичних даних при написанні заяви, виклад ґрунтувався на суб`єктивному розумінні ситуації людиною, яка не володіє правовими знаннями. При цьому в судовому засіданні ОСОБА_13 підтвердила написання даної заяви та вказала, що будь-якого тиску на неї здійснено не було. 
		Щодо клопотання обвинуваченого про визнання оптичного диску з допитом свідка ОСОБА_14 від 16.01.2020 допустимим доказом.
		Положеннями ст. 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Суд сприймає показання свідків безпосередньо, тобто вони допитуються особисто в судовому засіданні. Тобто, враховуючи те, що свідок ОСОБА_14 була безпосередньо допитана в судовому засіданні 11.06.2021, суд не вбачає підстав для визнання диску з допитом свідка ОСОБА_14 від 16.01.2020 допустимим доказом.
		Щодо твердження обвинуваченого про те, що витяг з ЄРДР є не достовірним, оскільки в ньому не вказані, ні дата, ні час реєстрації провадження, відсутній час внесення відомостей до ЄРДР, фабула злочину не відповідає змісту визначеної суми неправомірної вигоди, яка зазначена в обвинувальному акті.
		Згідно ст. 214 КПК України (в редакції станом на 10.03.2016) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		Суд дослідивши витяг з ЄРДР встановив, що у витязі зазначено дата надходження заяви: 30.03.2016, дата внесення до ЄРДР: 30.03.2016, фабула: «співробітник Кременчуцької ВК УДПтСУ в Полтавській області ОСОБА_9 вимагає неправомірну вигоду від засудженого ОСОБА_12 у сумі 4000 грн за позитивне вирішення питання щодо його умовно-дострокового звільнення». Не зазначення часу внесення відомостей до ЄРДР та неточності у фабулі, що були усунуті та встановлені в подальшому, не може спростовувати або підтверджувати належність та допустимість всього об`єму доказів у кримінальному провадженні.
		Окрім того суд зазначає, що витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів. Реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України.
		Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 по справі №761/28347/15-к.
		Щодо твердження обвинуваченого про отримання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій з очевидними порушеннями вимог закону суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є постанови прокурора та ухвали слідчого судді про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у них зазначається уся наявна інформація, одержана в установленому законом порядку, що потребує перевірки. Тобто, саме з цих процесуальних документів суд може дійти висновку, чи були в органу досудового розслідування наявні законні підстави для проведення таких заходів, результати яких виступають доказами у кримінальному провадженні.
		Так, із матеріалів провадження вбачається, що ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016 №600, №601 надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_9 у виді аудіо-, відео контролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою та надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_12 у виді аудіо контролю особи за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації . На виконання ухвал, розмови обвинуваченого та ОСОБА_12 зафіксовано на оптичні диски, складені відповідні протоколи, що разом із документами, які стали правовою підставою для НСРД, досліджено в судовому засіданні. При цьому як захисники, так і обвинувачений коментували прослухані аудіозаписи розмов. Крім того, за наявності сумнівів, що зафіксований на аудіозаписах голос належить обвинуваченому, сторона захисту не була позбавлена можливості заявити перед судом клопотання про призначення фоноскопічної експертизи. Статтею 23 КПК передбачено здійснення кримінального провадження на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а тому перекладення обов`язку щодо призначення відповідної експертизи на суд без відповідних клопотань учасників судового провадження недопустиме. Отже судом встановлено, що отриманні в ході проведення санкціонованих судом НСРД є належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, твердження обвинуваченого про отримання результатів проведення НСРД з очевидними порушеннями вимог закону не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не приймаються судом. 
		Щодо доводів обвинуваченого про визнання протоколу про результати контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від 14.04.2016 недопустимим доказом.
		Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України).
		Постановою про контроль за вчиненням злочину №17/7-701т/16 від 04.04.2016 прокурором прийнято рішення про проведення у кримінальному провадженні №42016170000000111 від 30.03.2016 негласну слідчу (розшукову) дію у виді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в термін 2 місяці, тобто з 04.04.2016 по 04.06.2016, з метою отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування та викривають винних осіб у скоєнні злочину, а саме способу передачі неправомірної вигоди, її суми, осіб, причетних до злочину, їх дії, за отримання яких отримуються кошти, до проведення слідчої дії залучити свідка ОСОБА_12 , проведення негласної слідчої (розшукової) дії доручити уповноваженому оперативному підрозділу  ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області (т. 5 а.с. 154-156). 
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 271 КПК України спеціальний слідчий експеримент є формою контролю за вчиненням злочину, що полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, спостереження за їх поведінкою.
		В процесі проведення спеціального слідчого експерименту важлива роль належить таким негласним слідчим (розшуковим) діям як аудіо-, відео- контроль особи та місця, які проводяться в комплексі зі спеціальним слідчим експериментом.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отриманні під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		Так органом досудового розслідування було складено протокол про результати контролю за вчиненням злочину  спеціального слідчого експерименту від 14.04.2016, яким зафіксовано розмова між начальником відділення СПС Кременчуцької ВК №69 ОСОБА_9 та засудженим ОСОБА_12 , яка відбувалась 07.04.2016 на території Кременчуцької ВК УДПтСУ в Полтавській області №69 за адресою: м. Кременчук, провул. Зональний, 1 (т. 2 а.с. 131-132).
		Дослідивши зазначений протокол судом встановлено, що він складений з дотриманням вимог статей 104, 105, 252 КПК України. Доводи обвинуваченого про суттєві недоліки вказаного процесуального документу є безпідставними та не впливають на його зміст, а отже не можуть бути визнані істотними порушеннями, які тягнуть за собою визнання відповідних доказів недопустимими, даний доказ є належним та допустимим, твердження обвинуваченого не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не приймаються судом. 
		До тверджень обвинуваченого про недопустимість як доказу постанови про контроль за вчиненням злочину від 04.04.2016, суд також ставиться критично, оскільки при дослідженні даного протоколу очевидних порушень вимог закону судом не встановлено.
		Щодо доводів сторони захисту про недопустимість матеріалів НСРД та документів, які стали правовою підставою їх проведення, оскільки вони не були відкриті на досудовому слідстві стороні захисту.
		З такими твердженнями сторони захисту суд погодитись не може, з такий підстав.
		Так з протоколу про надання доступу до додаткових матеріалів досудового розслідування від 15.11.2021 вбачається, що прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 надав обвинуваченому ОСОБА_9 та його захисникам ОСОБА_11 та ОСОБА_10 доступ до додаткових матеріалів досудового розслідування, а саме до: 1) супровідний лист Полтавської обласної прокуратури №31-859 вих 21 від 07.07.2021; 2) клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації №17/7-850т/16 від 18.04.2016; 3) клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації №17/7-852т/16 від 18.04.2016; 4) клопотання про розсекречення матеріальних носіїв інформації №17/7-1041т/16 від 13.05.2016; 5) постанова про контроль за вчиненням злочину №17/7-701т/16 від 04.04.2016; 6) доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №17/7-700т/16 від 04.04.2016; 7) доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №17/7-730т/16 від 07.04.2016; 8) доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №17/7-739т/16 від 08.04.2016; 9) супровідний лист Полтавської обласної прокуратури №31-891 вих 21 від 14.07.2021; 10) клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо контролю особи №17/7-715т/16 від 06.04.2021; 11) клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спостереження за особою, аудіо-, відео контроль особи №17/7-716т/16 від 06.04.2021; 12) супровідний лист Полтавської обласної прокуратури №31-910 вих 21 від 27.07.2021; 13) супровідний лист Полтавського апеляційного суду №4.1-01/148/21 від 20.07.2021; 14) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №600 від 06.04.2016; 15) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №600 від 06.04.2016; 16) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №601 від 06.04.2016; 17) ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області №601 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.04.2016; 18) супровідний лист Прокуратура Полтавської області №17/1-6027-16 від 25.04.2016; 19) ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме до електронних документів, що перебувають у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та містять дані про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_1 від 19.04.2016; 20) інформація оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», яка містить дані про зв`язок абонентського номеру НОМЕР_1 ; 21) протокол огляду предмету та додаток фото таблиця від 03.06.2016. Ознайомлення проводилось в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 15.11.2021 (т. 5 а.с. 103).
		Верховний Суд України в постанові від 16.03.2017 у справі №5-364кс16 зробив висновок, що невідкриття в порядку ст. 290 КПК матеріалів які є правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в тому числі ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД є підставою для визнання таких доказів недопустимими.
		В постанові ВП ВС по справі №751/7557/15-к від 16.01.2019 зазначено, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій. За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази. 
		В подальшому ВП ВС у справі №640/6847/15-к (провадження №13-43кс19) від 16.10.2019 вказав, що якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. 
		Окрім того у постанові ВС від 08.07.2020 по справі № 718/1433/17 був сформований висновок, згідно з яким процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі й відповідні постанови прокурора та ухвали слідчих суддів) повинні бути досліджені судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.
		Беручи до уваги те, що КПК України чітко встановлює процесуальні підстави проведення НСРД, а в протоколі про результати їх проведення завжди вказується, на підставі якого рішення такі дії проводилися, не можна говорити про те, що для сторони захисту в цілому буде неочікуваним побачити відповідний процесуальний документ, якщо його буде відкрито не на стадії закінчення досудового розслідування, а дещо пізніше.
		Більше того, змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів. Це, зокрема, прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 89 КПК України, яка передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Цьому праву кореспондує відповідний обов`язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (ч. 2 ст. 92 КПК України).
		Принцип диспозитивності (ст. 26 КПК України), який відноситься до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК України, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесено на їх розгляд сторонами та віднесено до їх повноважень цим Кодексом.
		У зв`язку з цим розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту. Отже, якщо сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявний протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, які стали підставою для проведення цих дій, і вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими документами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних документів до матеріалів провадження (що цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини).
		Тому баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушено не стільки у випадку, якщо відповідний процесуальний документ не буде відкрито на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо всупереч клопотанню, своєчасно заявленому в суді стороною захисту, цей документ так і не буде відкритий або буде відкритий із невиправданою затримкою, коли сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати лінію захисту.
		Так як зазначалось вище стороні захисту матеріали були відкриті 15.11.2021.
		З моменту відкриття прокурором під час судового розгляду цих документів, у сторони захисту було достатньо часу для ознайомлення з ними, підготувати або скорегувати лінію захисту у зв`язку з їх відкриттям їм. Тому підстав для визнання вищевказаних доказів недопустимими, судом не знайдено. При цьому суд враховує те, що правова позиція Верховного Суду України щодо не визнання доказів недопустимими через невідкриття в порядку ст. 290 КПК України матеріалів які є правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій викладена в постанові від 16.03.2017, а матеріали кримінального провадження даної справи відкриті сторонам в 2016 році.
		Щодо твердження сторони захисту про провокацію злочину. 
		Сторона захисту, у тому числі під час виступів у судових дебатах, посилалася в цій справі також на провокацію злочину. Захисник ОСОБА_10 стверджував, що з заяв ОСОБА_12 в прокуратуру та суд видно, що це провокація одержання неправомірної вигоди.
		Надаючи оцінку вказаним доводам, суд виходить із таких міркувань.
		В матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_12 від 16.05.2016 вх. № ел. 3420, згідно якої останній повідомляє прокурору Полтавської області про те, що на початку березня 2016 року його визвав до себе оперативник ОСОБА_17 , який сказав, що може переговорити з керівництвом установи щоб вони клопотали про його умовно-дострокове звільнення, йому тільки треба було підійти до отрядника ОСОБА_9 попрохати його написати характеристику, при цьому запропонувати йому гроші на ремонт отряду, які можна перевести на карту чи телефон. Після чого ОСОБА_17 надав йому мобільний телефон і сім-карту МТС, з яким він повинен перебувати при розмові з ОСОБА_9 та дзвонити своїм родичам. Якщо він цього не виконає на нього буде складені рапорти про порушення режиму. Після чого 07.04.2016 ОСОБА_12 прийшов в кабінет до ОСОБА_9 , де попросив щоб він почав писати характеристику, так як в нього відкрилась пільга на УДО та зробив жест рукою і показав два пальці. Потім ОСОБА_9 з подивом проговорив дві тисячі, які він може скинути на телефон. Він попрохав у нього номер телефону на який могла б подзвонити його мама. 07.04.2016 він подзвонив мамі і сказав, щоб вона перевела на мобілку ОСОБА_9 2000 грн. 29.04.2016 він пройшов суд на УДО та дізнався в колонії, що отрядника ОСОБА_9 затримали оперативники. Хоче повідомити, що він це зробив під впливом оперативника ОСОБА_17 . Сам ОСОБА_9 гроші не вимагав. (т.2 а.с. 118). Також міститься письмова заява ОСОБА_12 від 16.05.2016 вх. №9418, згідно якої останній повідомляє Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області про аналогічні обставини викладені в заяві до прокуратури (т. 2 а.с. 119). 
		При цьому під час допиту свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні 28.08.2017, останній повідомив, що про дані заяви чує вперше та він їх не писав. Також свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні заперечував обставини, що викладені в заявах ОСОБА_12 . Будь-яких доказів в підтвердження достовірності викладених в заявах обставин стороною захисту суду не надано. Отже суд, беручи до уваги принцип безпосередності, як вже зазначалось вище, зазначені заяви ОСОБА_12 до уваги не бере та вважає їх не належними доказами. 
		Щодо наявності провокації слід значити. 
		У розумінні Європейського суду з прав людини, якщо особа заявляє про наявність провокації, вона насправді підтверджує скоєння нею злочину. У даному випадку мова йде про те, хто сформував у особи умисел на вчинення злочину, тобто про суб`єктивну сторону складу злочину, але при цьому інші ознаки складу злочину існують і не оспорюються.
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини виробив ряд критеріїв, такі як змістовний та процесуальний.
		Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим для свого захисту («процесуальний критерій провокації»; пункти 37, 51 рішення у справі «Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року, заява № 18757/06).
		Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке би вона в іншому випадку не вчинила, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне переслідування (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).
		Аби встановити, чи було розслідування «суто пасивним», Суд вивчає мотиви, що виправдовували операцію проникнення, і поведінку державних органів, які її здійснювали. Зокрема, Суд встановлює, чи були об`єктивні сумніви у тому, що заявника втягнули у злочинну діяльність або схилили скоїти кримінальне правопорушення.
		Так, для визначення провокації злочину Європейський суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Під час судового розгляду, судом не встановлено факту підбурювання обвинуваченого ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, не наведено стороною захисту та обвинуваченим і доводів, які би свідчили про «активність» дій працівників органу досудового розслідування. У матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину, оскільки з показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , документів, досліджених судом, протоколів про проведення негласних слідчих дій вбачається, що обвинувачений ОСОБА_9 приступив до виконання кримінального правопорушення до початку контролю за його вчиненням, був ініціатором одержання та вимагання неправомірної вигоди, визначивши її розмір та порядок передачі. Неможливість свідків точно вказати суму неправомірної вигоди суд вважає такою, що обумовлюється тривалим часом, що минув з 2016 року, а тому на достовірність показань свідка в цій частині не впливає.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до початку проведення негласних слідчих (розшукових) дій, матеріали кримінального провадження містили дані, які вказують на реалізацію обвинуваченими своєї мети - одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища. Негласні слідчі (розшукові) дії у цьому кримінальному провадженні супроводжувалися судовим контролем, оскільки для їх проведення було отримано дозволи слідчих суддів, як це вбачається із ухвал Апеляційного суду Полтавської області від 06.04.2016.
		Окрім того суд вважає, що умисел на скоєння кримінального правопорушення виник у ОСОБА_9 самостійно без активного втручання сторонніх осіб, про що свідчать матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та інші докази. Як вбачається із вказаних записів, під час розмов ОСОБА_9 з засудженим ОСОБА_12 та матеріалів справи, результат вирішення питання щодо складання необхідних документів для умовоно-дострокового звільнення засудженого, залежав саме від ОСОБА_9 , за що він і вимагав неправомірну вигоду. При цьому судом під час розгляду справи не встановлено, що був здійснений тиск на обвинуваченого. Засуджений ОСОБА_12 не вчиняв жодних активних дій з метою викликати у обвинуваченого намір на вчинення злочину. Окрім того, поведінка обвинуваченого та засудженого ОСОБА_12 свідчать про те, що такий злочин був би вчинений і без втручання представників правоохоронного органу.
		Враховуючи дані обставини, з огляду на вищевикладене у даному кримінальному провадженні відсутні провокативні дії, як з боку правоохоронних органів, так і з боку засудженого ОСОБА_12 чи інших осіб, тобто суд констатує відсутність провокації.
		Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до статей 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		Також докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінки доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких й узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Таким чином при встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази з точки зору їх достатності належності, достовірності, допустимості та взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що наведені докази в своїй сукупності поза всяким розумним сумнівом доводять факт того, що ОСОБА_9 будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто в судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Суд ставиться критично до показів обвинуваченого, які були надані останнім в своє виправдання в залі судового засідання та знаходить їх такими, що спростовуються сукупністю інших узгоджених між собою доказів і розглядає останні як спосіб захисту та спробу уникнення останнього від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
		Обставин, які в силу ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_9 відсутні.
		Обставини, які в силу ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_9 не встановлено.
		Визначаючи міру покарання ОСОБА_9 суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те що злочин відноситься до категорії тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та малолітню дочку ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , працюючого на посаді майстра дільниці в управлінні з ремонту технологічного обладнання ПГЗК Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРОСТРОЙ», на обліку у лікаря  нарколога та лікаря  психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. 
		Відповідно до службової характеристики від 12.05.2016, за підписом заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_16 , майор внутрішньої служби ОСОБА_9 , який з серпня 2005 року працював на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби Кременчуцької виправної колонії (№69) за період проходження служби на посаді зарекомендував себе посередньо (т. 2 а.с. 217). 
		Суд, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , приймаючи до уваги його відношення до вчиненого злочину, вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 368 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією майна, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових злочинів, та не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69, 75 КК України.
		Також суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 ст. 961 КК України.
		Судом встановлено, що ОСОБА_9 по даному кримінальному провадженню відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.04.2016 було обрано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 55120, 00 гривень.
		Відповідно до довідки про звільнення серія ПОЛ №17557, ОСОБА_9 був звільнений з-під варти 12.05.2016 у зв`язку з внесенням застави у розмірі 55120,00 гривень, а саме згідно квитанції №45 від 10.05.2016, заставодавцем ОСОБА_34 
		ОСОБА_9 утримувався під вартою з 28.04.2016 по 12.05.2016.
		Згідно вимог Закону України «Про внесення змін до КК України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26.11.2015 №838-VIII, який набрав чинності 24.12.2015 та діяв станом на 10.03.2016, до ч. 5 ст. 72 КК України внесено зміни, згідно яких зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Отже ОСОБА_9 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28.04.2016 по 12.05.2016 включно у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 № 27) передбачений і порядок їх повернення.
		Враховуючи, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави останніми не був порушений, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню після набрання вироком законної сили.
		Цивільній позов не заявлено.
		Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, призначивши покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк два роки, з конфіскацією майна, що є його власністю.
		Зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 28 квітня 2016 року по 12 травня 2016 року включно у строк відбування покарання з розрахунку один день ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.
		Заставу визначену ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.04.2016, в сумі 55120,00 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять грн. 00 коп.), внесену 10.05.2016 за обвинуваченого ОСОБА_9 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, згідно квитанції №45 від 10.05.2016, повернути заставодавцю  ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.
		Речові докази по справі:
		-чек №ТS210383 від 07.04.2016, визнаний речовим доказом постановою від 24.05.2016  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику, прокурору та іншими учасниками процесу.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...