Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3601/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2022. Зареєстровано: 09.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2022.
Дата набрання законної сили: 18.10.2022
Результат оскарження 18.10.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд: повернуто апеляційну скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		"28" липня 2022 р.м. Одеса  Справа № 916/3601/21
		Господарський суд Одеської області
		У складі судді   Желєзної С.П.
		Секретаря судових засідань Ловга В.М.  
		За участю представників сторін:
		Від позивача: Воронюк М.О. на підставі ордеру;
		Від відповідача:   Щукін О.С. на підставі ордеру;
		Від третьої особи: не з`явився;  
		 
		          Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дизайн інтер`єр" до ОСОБА_1 , за участю   третьої особи, яка   не заявляє   самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Граніттрансстрой", про стягнення 1 848  000,00 грн., -  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство   з обмеженою відповідальністю „Дизайн інтер`єр" (далі по тексту -   ТОВ „Дизайн інтер`єр") звернулось   до господарського суду із позовною заявою до ОСОБА_1    (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про стягнення штрафу у розмірі 850  000,00 грн., основного боргу   у розмірі 499  000,00 грн. та штрафу у розмірі 499  000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Граніттрансстрой" (далі по тексту - ТОВ „Граніттрансстрой")   зобов`язань за договором про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р. (в редакції додаткової угоди №1 від 28.07.2020р.),   поручителем за яким виступає    ОСОБА_1 .
		Ухвалою суду від 13.12.2021р. дана справа була   призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням   ТОВ „Граніттрансстрой" до участі у дану справу в якості третьої особи, яка    не заявляє   самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		ОСОБА_1    повністю заперечував проти задоволення   заявлених   позивачем, вимог посилаючись на їх необґрунтованість   та безпідставність. Так, відповідачем було вказано, що остання сторінка   додаткової   угоди   №1 від 28.07.2020р.   не містить підпису ОСОБА_1 , тобто   Поручителя за договором,   що свідчить про недоведеність позивачем факту виникнення   між сторонами будь-яких договірних правовідносин. Крім того,   відповідачем було наголошено про сумнівність поданих   до суду   доказів, оскільки   додаткова угода не була подана   ТОВ „Дизайн інтер`єр" у межах справи №916/704/21 про стягнення із   ТОВ „Граніттрансстрой"   заборгованості за договором №28/07 від 28.07.2020р.; остання сторінка    договору №28/07 від 28.07.2020р. та додаткової   угоди №1 є повністю ідентичними.  
		ТОВ „Граніттрансстрой" у поданих до суду письмових поясненнях заперечувало проти задоволення   заявлених   позивачем   вимог, посилаючись на відсутність у нього будь-яких даних    про укладення з позивачем   додаткової угоди №1 від 28.07.2020р. до договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р. Крім того, за переконанням   третьої особи, додаткова угода №1 від 28.07.2020р. була   складена шляхом використання останньої сторінки   договору №28/07 від 28.07.2020р.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу,   господарський суд встановив наступне.
		28.07.2020р. між ТОВ „Граніттрансстрой" (Починальник) та ТОВ „Дизайн інтер`єр" (Позикодавець) було укладено договір   про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07, відповідно до п.1.1 якого Позикодавець зобов`язується до 29.07.2020р. надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу (позику) в сумі 850 000 грн. без ПДВ, на умовах договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
		Згідно з п. п.2.2. договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р. поворотна фінансова допомога надається терміном на 30 (тридцять) календарних днів та повинна бути повернута до 27.08.2020р. Позичальник повертає суму фінансової допомоги в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Позикодавця.  
		Умовами п. 3.1 договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р.   передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов цього договору. У разі прострочення повернення фінансової допомоги частково або в повному обсязі більше, ніж на 5 календарних днів, Позичальник сплачує Позикодавцеві штраф у розмірі 100 (сто) % від суми отриманої фінансової допомоги (позики). У випадку, якщо термін прострочення становить менше 5 календарних днів, Позикодавець має право застосувати до Позичальника штрафні санкції, передбачені пунктом 3.2. цього договору.  
		Відповідно до п. 3.2 договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р. у разі неповернення фінансової допомоги у передбачений п. 2.2 строк, Позичальник сплачує Позикодавцеві штраф у розмірі 10% від суми фінансової допомоги (позики).
		28.07.2020р. між ТОВ „Граніттрансстрой" (Починальник) та ТОВ „Дизайн інтер`єр" (Позикодавець) було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р., згідно умов якої   сторонами було доповнено п. 3.1 новими абзацами та   договір викладено у новій редакції.
		Відповідно до п. 3.1   договору   про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов цього договору. Позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій за договором складає три роки. В якості забезпечення виконання зобов`язань солідарну відповідальність за цим договором несе ОСОБА_1    - підписант та засновник Позичальника, усім належним йому рухомим/нерухомим майном і грошовими коштами, про що свідчить його підпис у розділі «Реквізити і підписи сторін» договору. У разі прострочення повернення фінансової допомоги частково або в повному обсязі більше, ніж на 5 календарних днів, ОСОБА_1 сплачує Позикодавцеві штраф у розмірі 850 000,00 грн.  
		Слід зазначити, що оригінал договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р.   та оригінал додаткової   угоди №1 від 28.07.2020р.   були    оглянуті   судом у підготовчому засіданні, яке відбулось 04.07.2022р. Оригінали вказаних доказів   були   надання   позивачем для огляду на виконання вимог ухвалу суду   від 04.05.2022р.  
		Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2021р. по справі №916/704/21 позовні вимоги ТОВ „Дизайн інтер`єр" до ТОВ „Граніттрансстрой" було задоволено   частково   шляхом   присудження до стягнення на користь   позивача заборгованість у розмірі 499   000,00 грн. та штраф у розмірі   499  000 грн.
		Підставою для звернення ТОВ „Дизайн інтер`єр" до господарського суду із позовними   вимогами у межах справи №916/704/21 стало   неналежне виконання ТОВ „Граніттрансстрой" зобов`язань за договором про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р. в частині повернення грошових коштів. При цьому, грошові кошти були перераховані на рахунок ТОВ „Граніттрансстрой"   згідно платіжного доручення №891 від 28.07.2020р.,   у колонці призначення платежу якого було вказано: надання поворотної фінансової допомоги (позики) згідно договору №28/07 від 28.07.2020р.
		Слід зазначити, що по тексту   рішення суду від 13.07.2021р. по справі №916/704/21   відсутні відомості   про   надання ТОВ „Граніттрансстрой" або ТОВ „Дизайн інтер`єр" суду    додаткової угоди №1 від 28.07.2020р. до договору або звернення сторін із клопотанням про залучення ОСОБА_1 до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог   на предмет спору.
		16.02.2022р. ОСОБА_1 звернувся   до відділу поліції №1 Одеського районного управління   поліції №1 Головного управління Національної поліції   в Одеській області із заявою про вчинення   кримінального правопорушення, а саме: підроблення підпису на додатковій угоді №1 від   28.07.2020р. до договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р.
		Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами   до ОСОБА_1 про стягнення 1 848  000,00 грн.,   позивачем було наголошено, що неналежне виконання ТОВ „Граніттрансстрой"    зобов`язань за договором №28/07 від 28.07.2020р., виконання   якого було забезпечено порукою, умова   про яку була включена   до додаткової угоди №1 від 28.07.2020р. до договору   №28/07 від 28.07.2020р., є підставою для   задоволення   заявлених позовних вимог. При цьому,   в процесі вирішення судом даного спору позивачем було наголошено, що необхідність у додатковому    підписанні      додаткової угоди №1 від 28.07.2020р.    ОСОБА_1 як фізичною особою та Поручителем, була відсутня оскільки був директором   ТОВ „Граніттрансстрой", а, отже, був обізнаний із змістом   додаткової угоди.
		Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
		Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України     кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік   способів   захисту цивільних прав та інтересів.  
		Варто зауважити, що застосування   конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим,   суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.  
		При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
		Предметом заявлених ТОВ „Дизайн інтер`єр" позовних вимог до    ОСОБА_1 є вимоги про стягнення   штрафу   у розмірі 850  000,00 грн. у зв`язку із порушенням ТОВ „Граніттрансстрой"   грошових зобов`язань   в частині своєчасного повернення поворотної фінансової допомоги,   а також стягнення із    ОСОБА_1    суми боргу та штрафних санкцій,   які були присуджені   до стягнення із ТОВ „Граніттрансстрой"   рішенням суду від 13.07.2021р. по справі №916/704/21. В обґрунтування   заявлених позовних вимог ТОВ „Дизайн інтер`єр" посилається на укладення   з відповідачем договору   поруки, умови якого були включені   до   додаткової угоди №1 від 28.07.2020р. до договору про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р.  
		Враховуючи доводи ОСОБА_1 , яким в процесі розгляду справи було наголошено про укладення між сторонами договору поруки взагалі, господарський суд вважає за необхідне першочергово   надати правову   оцінку   доводам   відповідача у названій частині.
		Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		За твердженням ТОВ „Дизайн інтер`єр" додатковою угодою №1 від 28.07.2020р. договір   про надання   поворотної фінансової допомоги (позики)   №28/07 від 28.07.2020р.   було викладено    у новій редакцій   у зв`язку із включенням до нього умови про   солідарну відповідальність    ОСОБА_1 за   невиконання   ТОВ „Граніттрансстрой"   грошових зобов`язань. Враховуючи доводи   позивача у названій частині можна   дійти висновку, що додаткова угода №1 від 28.07.2020р., за переконанням позивача, є за своєю правовою природою   змішаним договором, оскільки містить   умови   як договору позики, так і договору   поруки.  
		Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
		В силу вимог п. 2 ч. 1   ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.  
		Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
		Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Положеннями ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
		Підсумовуючи викладене вище приписи   чинного законодавства,   господарський суд доходить висновку, що договір поруки між ТОВ „Дизайн інтер`єр" та ОСОБА_1 повинен в обов`язковому порядку   укладатися у   письмовій формі, оскільки, по-перше,   сторонами за договором є фізична   та юридична   особи, по-друге,   правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі, оскільки в   іншому випадку є нікчемним.
		З   преамбули   додаткової угоди №1 від 28.07.2020р. вбачається, що остання   була укладена між ТОВ „Дизайн інтер`єр" (Позикодавець) та ТОВ „Граніттрансстрой" (Позичальник), від імені   якого діяв   директор - ОСОБА_1 . При цьому, остання   сторінка   додаткової угоди №1 від 28.07.2020р. є повністю тотожній    останній сторінці   договору №28/07 від 28.07.2020р., тобто містить   реквізити позивача та третьої особи.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.  
		Частиною 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Враховуючи вимоги ст. 207 ЦК України господарський суд вважає за необхідне зазначити, що   правочин   повинен містити відомості про сторін, які його   укладають   та підписують, чим засвідчують своє волевиявлення на настання правових   наслідків, пов`язаних із укладенням   відповідного правочину.
		Проте, як вбачається з тексту додаткової угоди №1 від 28.07.2020р., остання була підписана з боку   ТОВ „Дизайн інтер`єр" та ТОВ „Граніттрансстрой". ОСОБА_1 , як фізичною особою,   яка в даному випадку виступає самостійним учасником цивільних відносин, додаткова угода підписана не була.   Господарський суд звертає увагу позивача,   що перебування відповідача на   посаді    директора ТОВ „Граніттрансстрой"   жодним чином не змінює   порядку   укладення   договорів, встановленого приписами чинного законодавства, а, отже, ОСОБА_1 ,   маючи намір   вступити у цивільні правовідносини   має засвідчити своє власне волевиявлення підписом   на договорі.
		При цьому, включення до п. 3.1 договору №28/07 від 28.07.2020р. (в редакції додаткової угоди №1 від 28.07.2020р.) умови, згідно якої    ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність за договором, про   свідчить його підпис у розділі «Реквізити і підписи сторін» договору, як на підтвердження   факту   укладення договору між ТОВ „Дизайн інтер`єр" та ОСОБА_1 господарським судом відхиляються, оскільки імперативні вимоги цивільного   законодавства, які регулюють   порядок укладення   правочину, не можуть   бути змінені сторонами на власний розсуд.
		Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність підпису    ОСОБА_1 , який виступає самостійним учасником цивільних правовідносин,   як Поручителя   на додатковій   угоді   №1 від 28.07.2020р.,   господарський суд доходить висновку, що договір поруки між ТОВ „Дизайн інтер`єр" та ОСОБА_1 укладений не був, оскільки сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, факт досягнення яких   мав бути засвідчений підписом відповідача.  
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
		Згідно з ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
		Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Слід зазначити, що в процесі вирішення судом даного спору ОСОБА_1 та ТОВ „Граніттрансстрой"    неодноразово   було наголошено, що додаткова угода №1 від 28.07.2020р. не була подана   позивачем до суду   у межах справи   №916/704/21, а, отже, судове   рішення про стягнення   заборгованості із ТОВ „Граніттрансстрой" було прийнято   на підставі   договору у первісній редакції.  
		Господарський суд зазначає, що договір №28/07 від 28.07.2020р.   був викладений у новій редакцій у зв`язку з підписанням в той же день - 28.07.2020р., додаткової угоди №1, а отже, на підставі саме цього договору (у новій редакції) і повинні були пред`являтися   вимоги у межах справи №916/704/21.
		Таким чином, доводи позивача про самостійну реалізацію   ним права на обрання способу захисту порушеного права (звернення із   позовом до Позичальника) не спростовують   встановлений судом факт   неподання до суду   у межах справи №916/704/21 договору у редакції додаткової угоди,   в тому   числі, для вирішення   питання про   залучення ОСОБА_1 до участі у справу, рішення за результатами розгляду   якої фактично, виходячи із позиції позивача,   може   вплинути на права та обов`язки    ОСОБА_1 .
		Підсумовуючи   викладене вище, враховуючи наведені по тексту рішення вище висновки про відсутність між   ТОВ „Дизайн інтер`єр" та ОСОБА_1 укладеного   договору поруки,   господарський суд доходить висновку   про необхідність відмови у задоволенні   заявлених позивачем вимог у повному обсязі.  
		Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Разом з тим, ст.   86 ГПК України передбачено, що   суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо правомірності та законності   відмови у задоволенні заявлених товариством   з обмеженою відповідальністю „Дизайн інтер`єр"   до     ОСОБА_1 позовних вимог   про стягнення 1 848  000,00 грн.
		Судові витрати зі сплати судового збору   за подання позовної заяви   покладаються на позивача   відповідно до   приписів   ст. 129   ГПК України.  
		 
		Керуючись ст. ст.   86, 129, 130, 236 - 238, 240    ГПК України, суд,   -
		 
		ВИРІШИВ:  
		1.          В позові відмовити.
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241   ГПК України.
		Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
		Повний текст рішення складено  08 серпня 2022 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                              С.П. Желєзна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...