Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/15323/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2022.
Дата набрання законної сили: 03.08.2022
Номер судового провадження: 61-4862ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                           
		Іменем України
		03 серпня 2022 року
		м. Київ
		справа № 344/15323/16-ц
		провадження № 61-4862св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),        Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Державна казначейська служба України, Івано-Франківська обласна прокуратура, слідчий управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року у складі судді Пастернак І. А. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду   від 19 квітня 2022 року у складі колегії судів: Василишин Л. В.,                 Фединяка В. Д., Максимів Ю. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог                  
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подано позов до Державної казначейської служби України, прокуратури Івано-Франківської області, слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області (далі - СУ ФР ГУ Міндоходів в     Івано-Франківській області), Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 листопада 2010 року порушена кримінальна справа № 326320 щодо службових осіб відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» (далі - ВАТ «Пресмаш») за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК України, а 17 листопада 2011 року порушено кримінальну справу за фактами зловживання службовими особами ВАТ «Пресмаш» службовим становищем, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 212, частиною другою статті 364 КК України, яку об`єднано в одне провадження з кримінальною справою № 326320.
		У приміщеннях товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Хімтехнопласт» (далі - ТОВ «Фірма «Хімтехнопласт»), приватного підприємства «Вестхім» (далі - ПП «Вестхім»), ВАТ «Пресмаш», у приватних помешканнях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 21 листопада    2011 року проведено обшуки. При обшуках вилучено всю первинну бухгалтерську та іншу документацію (вхідну, вихідну кореспонденцію, технічну документацію), яка складалася у мішки без належного опису вилученого, без залишення копій документів; комп`ютерні системні блоки; печатку ВАТ «Пресмаш» та всі грошові кошти, які належали сім`ї позивача, що не були зазначені в постанові та не мали відношення до кримінальної справи.
		Повторні обшуки з вилученням документів проведено 24 січня 2012 року. Старшим слідчим ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбнею О. В. 21 лютого 2012 року порушено кримінальну справу № 323620 щодо голови правління                         ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, на підставі доказів, отриманих всупереч вимогам КПК України.
		Слідчим 22 лютого 2012 року направлено суду подання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 287 196,00 грн, яке задоволено та про що Івано-Франківським міським судом ухвалена постанова 22 лютого 2012 року, незважаючи на те, що позивач був публічною особою, мав постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, від слідства суду не ухилявся та не перешкоджав встановленню істини у справі. Цього ж дня йому оголошена постанова про обрання запобіжного заходу, суть якого полягала у обмеженнях не відлучатися із населеного пункту (підписка про невиїзд) та здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон. Слідчим              Довбнею О. В. 28 лютого 2012 року дії голови правління ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 перекваліфіковано з частини другої статті 364 КК України на частину другу статті 364-1 КК України та цього ж дня винесено постанову про притягнення його як обвинуваченого у справі, пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України.
		Слідчим Довбня О. В. 01 березня 2012 року в рамках кримінальної справи       № 326320, порушеної за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України, винесена постанова про відсторонення його від посади голови правління ВАТ «Пресмаш», яка 02 березня 2012 року санкціонована заступником прокурора Івано-Франківської області Грищенком В. А. Слідчий Дробіняк М. І. 30 березня 2012 року порушив щодо нього кримінальну справу за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України у цивільно-правовій угоді, яка є законною та перевірками податкових органів та інших органів ніяких порушень встановлено не було. Йому 12 квітня 2012 року пред`явлено обвинувачення в рамках кримінальної справи № 332214 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України.
		На підставі подання слідчого 24 квітня 2012 року Івано-Франківським міським судом винесено постанову про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 186 972,00 грн. Для виконання вищевказаної постанови 27 квітня 2012 року було розірвано депозитний договір, укладений між ПАТ «Банк національний кредит» та ним, а 28 квітня 2012 року, відповідно поданої ним заяви, ПАТ «Банк національний кредит» платіжним дорученням № 1 сплачено заставу по кримінальній справі № 332214 за ОСОБА_1 від ОСОБА_1 , у розмірі 186 972,00 грн.
		Слідчим Дробіняком М. І. 24 вересня 2012 року винесена постанова про закриття у зв`язку із відсутністю складу злочину кримінальної справи                 № 332214, порушеної щодо ОСОБА_1 по епізоду легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України.
		За результатами розгляду кримінальних справ № 323620, № 332214 за обвинуваченням його у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364-1 КК України Івано-Франківським міським судом 12 червня           2014 року винесено постанову про повернення кримінальної справи                  (№ 0907/15863/12, провадження 1/344/53/14) на додаткове розслідування.
		Старшим слідчим ОВС слідчого управління фінансових розслідувань                              ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Дацко Н. І. 18 грудня 2014 року винесена постанова про припинення застосування заходу у вигляді відсторонення від посади голови правління ВАТ «Пресмаш», обраного ОСОБА_1 згідно постанови слідчих СВ ДПС в Івано-Франківській області від 01 березня 2012 року та від 17 травня              2012 року. За результатом проведення додаткового розслідування кримінальних справ № 323620, № 332214 внесено відомості до ЄРДР за            № 320140900000047 та 22 грудня 2014 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
		Своїми незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) держава України в особі органу дізнання і досудового слідства СУ ФР ГУ Міндоходів в              Івано-Франківській області, яке перебуває в структурному підпорядкуванні прокуратури Івано-Франківської області, завдала йому значної майнової (матеріальної) і моральної (немайнової) шкоди внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, незаконного проведення в ході розслідування кримінальної справи обшуків, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади), незаконного застосування запобіжних заходів застава та підписки про невиїзд.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути за рахунок державного бюджету (Державне казначейство України) завдану СУ ФР ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, прокуратурою Івано-Франківської області майнову (матеріальну) шкоду в розмірі 370 019,11 грн та моральну шкоду в розмірі 360 000,00 грн, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органами дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду та зобов`язання вчинити дії.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області          від 30 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь               ОСОБА_1 втрачений заробіток за період з 02 березня 2012 року по                  18 грудня 2014 року в розмірі 123 278, 22 грн та моральну шкоду -                        201 288,00 грн.
		Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби в                   Івано-Франківській області оприлюднити в засобах масової інформації інформацію, яка реабілітує ОСОБА_1 .
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за                 № 32014090000000047 за підозрою службових осіб ВАТ «Пресмаш» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за частиною першою статті 212, частиною другою статті 364-1 КК України було закрито за відсутністю в діяннях службових осіб ВАТ «Пресмаш» складів зазначених кримінальних правопорушень, що є підставою для відшкодування позивачу шкоди.
		Судом встановлено, що в період з 02 березня 2012 року по 18 грудня             2014 року (до моменту винесення постанови про припинення застосування заходу у вигляді відсторонення) позивачеві не виплачувалась заробітна плата.Судом здійснено власний розрахунок, яким встановлено, що кількість робочих днів з 02 березня 2012 року по 18 грудня 2014 року становить             702 дні. 175,61 грн (середньоденна заробітна плата) Х 702 = 123 278,22 грн.
		З врахуванням викладеного, суд вважав за необхідне стягнути на користь позивача середній заробіток за час відсторонення від посади за період з        02 березня 2012 року по 18 грудня 2014 року в розмірі 123 278,22 грн.
		Оскільки між позивачем та відповідачем не виникало договірних зобов`язань, та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», нормами КПК України не передбачають повернення інфляційних втрат за внесення застави, тому у цій позовній вимозі суд відмовив.
		Враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позивач, перебуваючи під слідством та судом протягом значного періоду часу, а також під дією запобіжних заходів протягом часу досудового розслідування і судового розгляду, дійсно зазнав моральної шкоди, яка виразилася у порушенні нормальних життєвих зав`язків, погіршенні стосунків із оточуючими, негативних змінах в емоційному стані, що надає позивачеві право на отримання компенсації на підставі положень статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		Розмір відшкодування суд розраховував виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом, і визначив моральну шкоду, що підлягає компенсації позивачеві, яка становить 201 288,00 грн.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року, з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 23 травня         2022 року, апеляційну скаргу ГУ ДФС в Івано-Франківській області залишено без задоволення. Апеляційні скарги Івано-Франківської обласної прокуратури і ОСОБА_1 задоволено частково. 
		Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області         від 30 вересня 2021 року змінено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу у розмірі 92 728,23 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн. Рішення у частині зобов`язання ГУ ДФС в Івано-Франківській області оприлюднено в засобах масової інформації інформацію, яка реабілітує ОСОБА_1 , скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення у частині задоволення позову про відшкодування середнього заробітку у розмірі 123 278,00 грн, відмови у задоволенні позову про відшкодування процентів за депозитним вкладом та витрат на професійну правничу допомогу залишено без змін.
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю в діях службових осіб                  ВАТ «Пресмаш», зокрема і ОСОБА_1 , складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 212, частиною другою статті 364-1 КК України, що є підставою для відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди. Матеріали справи не містять відомостей про виконання щодо ОСОБА_1 передбаченого статтею 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду про відшкодування шкоди» обов`язку роз`яснення порядку поновлення його порушених прав та встановленого пунктами 6, 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення). Однак, зазначені обставини не є підставою для відмови судом у захисті його порушеного права.
		За аналізом наявної в матеріалах справи інформації слідчого відділу Державної податкової служби в Івано-Франківській області встановлено, що оприлюднена інформація в мережі інтернет на сайті Державної податкової служби не містить інформації стосовно повідомленої позивачу ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, конкретизації осіб, щодо яких порушено кримінальну справу, не містить інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, а в загальному викладено інформацію про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ВАТ «Пресмаш». Викладена інформація за своїм загальним змістом містить констатацію публікації Державної податкової служби. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про оприлюднення інформації в ЗМІ з метою його реабілітації є необґрунтованою та не підлягала задоволенню, а суд першої інстанції в цій частині помилково задовольнив позов.
		Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито з реабілітуючих підстав, суд дійшов правильного висновку про зобов`язання виплатити позивачу з рахунку державного бюджету в рахунок відшкодування шкоди відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органами дізнання, відповідні суми. 
		Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення на користь позивача втраченого заробітку в розмірі 123 278,22 грн, суд врахував положення статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а також пункт 8 Положення.
		З огляду на те, що в рахунок застави були внесені особисті кошти                ОСОБА_1 , він не мав можливості ними користуватися, за час ведення досудового слідства кошти знецінилися, слід стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу у розмірі 92 728,23 грн.
		Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції правильно керувався тим, що на підставі положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, яку необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в діяннях службових осіб                              ВАТ «Пресмаш» складів зазначених кримінальних правопорушень.
		Разом із тим, визначений законом розмір є мінімальним, який гарантований державою, а тому суд, виходячи із обставин конкретної справи може визначити і більший розмір відшкодування, оскільки обмежень щодо максимального розміру закон не містить. Суд дійшов висновку про доведеність факту понесення позивачем моральних страждань та переживань з приводу порушеної кримінальної справи та розгляду кримінального провадження, що призвели до погіршення стану здоров`я, зміни звичного укладу життя протягом тривалого часу та порушення нормальних життєвих зав`язків, слід стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 250 000,00 грн.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		У травні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку              Івано-Франківська обласна прокуратура подала касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі                   № 464/3789/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 522/17164/16-ц,                         від 13 листопада 2019 року у справі № 583/1075/16-ц та № 405/2480/16-ц,              від 20 листопада 2019 року у справі № 463/4008/17, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що підстав для відшкодування шкоди згідно із статтею 1176 ЦК України немає, тому що незаконність дій державного органу не встановлена. Отже, у ОСОБА_1 в розумінні статей 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не виникло права на відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутнє судове рішення, яким установлено протиправність дій органу досудового слідства.
		Крім того, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді застави у розмірі 186 972,00 грн обирався 24 квітня 2012 року Івано-Франківським міським судом на підставі зібраних доказів, які судом визнані достатніми.
		Обставини, які б свідчили про моральні втрати, порушення життєвих зв`язків ОСОБА_1 , а також про те, які саме зусилля докладені позивачем для організації свого життя, судом не перевірялися та не досліджувалися. У матеріалах справи відсутні докази, які мав надати позивач для підтвердження заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат майнового характеру.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 
		У червні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду. 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року справу за позовом                     ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Івано-Франківської обласної прокуратури, СУ ФР Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області, ГУ ДФС в Івано-Франківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, суду, призначено до розгляду.
		Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Із матеріалів кримінального провадження № 32014090000000047 за фактом вчинення службовими особами ВАТ «Пресмаш» кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною другою статті 191, статтею 219 КК України, оглянутого в судовому засіданні встановлено.
		17 листопада 2011 року старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА в Івано-Франківській області Довбнею О. В. винесено постанову про порушення кримінальної справи за частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК України за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб службовими особами ВАТ «Пресмаш», а також невстановленими особами, які діяли від імені ПП «Мет-Стил». Кримінальній справі присвоєно № 326320 (а. с. 1-2, т. 1).
		17 листопада 2011 року старшим слідчим ОВС слідчого відділу податкової міліції Довбнею О. В. винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактами зловживання службовими особами ВАТ «Пресмаш» службовим становищем, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, умисного ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розрізах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною другою статті 212 КК України. Кримінальну справу об`єднано з основною та розпочато судове слідство          (а. с. 4-5, т. 1).
		У подальшому старшим слідчим ОВС слідчого відділу податкової міліції Довбнею О. В. винесено ряд постанов про проведення слідчих дій: про виїмку в адміністративному приміщенні ДПІ в м. Івано-Франківськ оригіналів документів ВАТ «Пресмаш» від 05 грудня 2011 року; про визнання та долучення до справи речових доказів від 16 лютого 2012 року; про накладення арешту на майно від 02 березня 2012 року та інші (а. с. 1, т. 2;           а. с. 90, 124, т. 3, а. с. 219, т. 4, а. с. 3-4, т. 6, а. с.171,172, т. 7, а. с. 42-43, т. 8).
		Постановою старшого слідчого ОВС слідчого відділу податкової міліції Довбні О. В. від 29 лютого 2012 року виділено з кримінальної справи № 326320 в окреме провадження всі матеріали, що стали підставою для порушення та зібрані в ході розслідування кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК України, за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб службовими особами ВАТ «Пресмаш». Виділеній кримінальній справі присвоєно № 332214 (а. с. 178-179, т. 7).
		Слідчим з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбнею О. В. постановою від 20 лютого 2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за частиною другою статті 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. Кримінальну справу об`єднано з основною та розпочато досудове слідство (а. с. 1-2, т. 8, а. с. 22, т. 1 цивільної справи).
		Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2012 року обрано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 287 196,00 грн (а. с. 7, т. 8, а. с. 23, т. 1 цивільної справи).
		Слідчим з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбнею О.В. 22 лютого 2012 року винесено постанову про обрання міри запобіжного заходу щодо голови правління ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 , не пов`язаного з триманням під вартою, та покладено на нього відповідні обов`язки (а. с. 10-11, т. 8).
		Постановою слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбні О. В. від 29 лютого           2012 року ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді застави на письмове зобов`язання відповідно до статті 148 КПК України (а. с. 13-14,             т. 8).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбні О. В.                   від 28 лютого 2012 року дії голови правління ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 перекваліфіковано з частиною другою статті 364 КК України на частину другу статті 364-1 КК України. Порушено щодо ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України за фактом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило громадським інтересам тяжкі наслідки (а. с. 16-17, т. 8).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбні О. В.               від 29 лютого 2012 року накладено арешт на всі цінності, а також на все нерухоме та рухоме майно підозрюваного ОСОБА_1 , шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт (а. с. 24, т. 8).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбні О. В.                 від 29 лютого 2012 року дії голови правління ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 перекваліфіковано з частини другої статті 212, частини другої статті 364 КК України на частину другу статті 364-1 КК України. Порушено стосовно             ОСОБА_1 кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України за фактом зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило громадським інтересам тяжкі наслідки (а. с. 26-27, т. 8).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбні О. В.                від 29 лютого 2012 року притягнуто ОСОБА_1 як обвинуваченого по цій справі у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України, про що йому оголошено (а. с. 31-34, т. 8).
		Протоколом від 01 березня 2012 року ОСОБА_1 , пред`явлено обвинувачення по частині другій статті 364-1 КК України та вручено копію постанови                   від 29 лютого 2012 року (а. с. 35, т. 8, а. с. 21, т. 1 цивільної справи).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області підполковником податкової міліції Довбні О. В.                від 01 березня 2012 року відсторонено ОСОБА_1 від посади голови правління ВАТ «Пресмаш» (а. с. 39-40, т. 8).
		12 березня 2012 року складено обвинувальний висновок по кримінальній справі № 326320 по обвинуваченню ОСОБА_1 за частиною другою статті 364-1 КК України (а. с. 86-97, т. 8).
		Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2012 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України прийнято до провадження даного суду (а. с. 110, т. 8).
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 27 березня 2012 року порушено кримінальну справу № 332214 відносно ОСОБА_1 , за фактом зловживання повноваженнями юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України (а. с. 125, т. 8; а. с.1-2, т. 9, а. с. 20, т. 1 цивільної справи).
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 28 березня 2012 року кримінальну справу № 332214, порушену за фактом замаху на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, службовими особами ВАТ «Пресмаш», за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятої статті 191 КК України, об`єднано в спільне провадження з кримінальною справою, порушеною щодо голови правління ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 за фактом зловживання ним повноваженнями юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України. Об`єднаній кримінальній справі присвоєно № 332214 (а. с. 8, т. 9).
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 30 березня 2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України. Кримінальну справу об`єднано в одне провадження з кримінальною справою № 332214 (а. с. 13-14, т. 9,                а. с. 25, т. 1 цивільної справи).
		Кримінальну справу № 332214, порушену щодо ОСОБА_1 за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України, закрито постановою від 24 вересня 2012 року у зв`язку із відсутністю складу злочину (а. с. 16-17, т. 9).
		Кримінальну справу № 332214 по епізоду замаху на заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, службовими особами        ВАТ «Пресмаш», за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 15, частиною першою статті 191 КК України у зв`язку із відсутністю складу злочину закрито (а. с. 19, т. 9).
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 11 квітня 2012 року притягнуто ОСОБА_1 як обвинуваченого та пред`явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України    (а. с. 106-108, т. 9).
		Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2012 року обрано щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 186 972,00 грн (а. с. 192, т. 9, а. с. 24, т. 1 цивільної справи).
		В матеріалах кримінальної справи міститься платіжне доручення про внесення застави по кримінальній справі № 332214 за ОСОБА_1 від           ОСОБА_1 №  1, датоване 28 квітня 2012 року, на суму 186 972,00 грн (а. с.185, 193, т. 9).
		Відповідно до заяви про перерахунок з депозитного рахунку від 27 квітня 2012 року, ОСОБА_1 вніс заставу по кримінальній справі № 332214 в розмірі 186 972, грн (а. с. 28, т. 1 цивільної справи).
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 17 травня 2012 року покладено на ОСОБА_1 відповідні зобов`язання (а. с.194, т. 9).
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 17 травня 2012 року відсторонено ОСОБА_1 від посади голови правління ВАТ «Пресмаш»            (а. с. 195, т. 9).
		В матеріалах кримінальної справи містяться постанови старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. про зупинення та відновлення досудового слідства (а. с. 45, 46, 58, 59, 68, 69, т. 10).
		Постановою начальника відділу прокуратури Івано-Франківської області Процюка І. В. від 01 жовтня 2012 року скасовано постанову старшого слідчого СВ ДПС в Івано-Франківської області Дробіняка М. І. від 24 вересня 2012 року про закриття кримінальної справи № 332214 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191 КК України (а. с. 79, т. 10, а. с. 26, т. 1 цивільної справи).
		Протоколом старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківської області майора податкової міліції Дробіняка М. І. від 03 жовтня 2012 року оголошено обвинуваченому ОСОБА_1 про закінчення досудового слідства (а. с. 207,  т. 10).
		11 жовтня 2012 року затверджено обвинувальний висновок в кримінальній справі № 332214 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України (а. с. 209-217, т. 10).
		Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2014 року, повернуто кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364-1 КК України для організації додаткового розслідування. Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено раніше обраний - заставу (а. с. 177-179, 211-212, т. 11, а. с. 17-19, т. 1 цивільної справи).
		Постановою старшого прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області О. Бурмея від 02 жовтня 2014 року матеріали кримінальних проваджень № 32014090000000047 та № 32014090000000065 об`єднано в одне провадження (а. с. 11, т. 12).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області Дацко Н. І.                 від 18 грудня 2014 року припинено застосування заходу у вигляді відсторонення від посади голови правління ВАТ «Пресмаш», обраного             ОСОБА_1 згідно постанов слідчих СВ ДПС в Івано-Франківської області                   від 01 березня 2012 року та від 17 травня 2012 року (а. с. 77, т. 13, а. с. 16,        т. 1 цивільної справи).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області Дацко Н. І.                 від 22 грудня 2014 року закрито кримінальне провадження                                             № 32014090000000047 за частиною першою статті 212, частиною другою статті 364-1 КК України у зв`язку з відсутністю в діяннях службових осіб           ВАТ «Пресмаш» складів зазначених кримінальних правопорушень (а. с. 96-97, т. 13, а. с. 14, т. 1 цивільної справи).
		Постановою першого заступника Генерального прокурора України                             від 17 травня 2016 року постанову старшого слідчого з СУ ФР ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 22 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження № 32014090000000047 за частиною першою статті 212 КК України скасовано та надіслано для організації подальшого досудового розслідування (а. с. 101-102, т. 13).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області Дацко Н. І.                   від 24 червня 2016 року закрито кримінальне провадження                                         № 32014090000000047 за частиною першою статті 212, частиною другою статті 364-1 КК України у зв`язку з відсутністю в діяннях службових осіб                  ВАТ «Пресмаш» складів зазначених кримінальних правопорушень (а. с. 153-154, т. 13).
		Постановою прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури                Ільчишина Б. М. від 24 грудня 2015 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 12015090010004137 від 09 жовтня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною другою статті 191 КК України та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР          № 42015090010005141 від 15 грудня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 219 КК України, об`єднано в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під ЄРДР № 12015090010004137 (а. с. 2, т. 14).
		Постановою заступника прокурора Івано-Франківської області Вахітова Р. Ф. від 07 грудня 2016 року скасовано постанову від 24 червня 2016 року закрито кримінальне провадження № 32014090000000047 (а. с. 2-3, т. 18).
		Постановою начальника відділу прокуратури Івано-Франківської області Бурмей О. О. матеріали кримінальних проваджень № 32014090000000047 та № 12015090010004137 об`єднано в одне провадження (а. с. 4, т. 18).
		Постановою старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області Осадців М. Ю.         від 08 серпня 2017 року кримінальне провадження № 32014090000000047 в частині кримінальних правопорушень, передбачених за частиною першою статті 212, частиною другою статті 364-1 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях службових осіб ВАТ «Пресмаш» складів зазначених кримінальних правопорушень (а. с. 264-266, т. 18).
		Постановою старшого слідчого відділу Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області Раінчука С. Д. від 13 вересня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного ре реєстру досудових розслідувань за                                                    № 32014090000000047 від 03 липня 2014 року, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 219, 191, 366, 212, 364-1 КК України (а. с. 268-270, т. 18).
		Постановою Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2012 року скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з ОВС СВ ДПС в Івано-Франківській області майора податкової поліції Дробіняка М. І. від 30 березня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 209 КК України, залишено без задоволення (а. с. 27, т. 1).
		ОСОБА_1 був відсторонений від посади голови правління ВАТ «Пресмаш» з 01 березня 2012 року по 18 грудня 2014 року.
		Отже, в період з 02.03.2012 року по 18.12.2014 року (до моменту винесення постанови про припинення застосування заходу у вигляді відсторонення) позивачеві не виплачувалась заробітна плата.
		Судом встановлено, що кількість робочих днів з 02 березня 2012 року по            18 грудня 2014 року становить 702 дні.
		Згідно довідки ВАТ «Пресмаш» від 24 лютого 2015 року № 134/02, середньомісячна заробітна плата на 03 березня 2012 року ОСОБА_1 (на момент його відсторонення) складала 3 600,00 грн, а середньоденна -            175,61 грн (а. с. 12, т. 1 цивільної справи).
		Позиція Верховного Суду
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                              і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя               і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. 
		Положеннями частин першої, другої статті 1176 ЦК України передбачено,  що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. 
		Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки                по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;        3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
		Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5               статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин                з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (стаття 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури                     і суду»).
		Питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12 (частина перша                       статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури                   і суду»).
		Пунктом 8 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, передбачено, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначаються з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
		Середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100) та                           від 05 травня 1995 року № 348 «Про внесення змін і доповнень до Порядку         № 100» (підпункт 1 пункту 9 вищезгаданого Положення).
		Відповідно до положень пункту 2 частини ІІ «Період, за яким обчислюється середня заробітна плата» Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
		Наведене узгоджується з правовими висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі                                  № 161/15362/16-ц (провадження № 14-592цс18).
		Верховний Суд врахував, що оцінка моральної шкоди за своїм характером             є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 12 липня 2007 року «STANKOV v. BULGARIA», § 62).
		Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю                          та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості                   їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина              є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру                  не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. 
		Тобто Законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди             за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом                із врахуванням мінімального розміру заробітної плати.
		Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому визначений законом розмір відшкодування              є тим мінімальним розміром, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування.
		Згідно із правовим висновком, викладеним Верховним Судом України                   у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-2203цс15, відповідно               до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи.
		З урахуванням засад виваженості, розумності та справедливості суд може збільшити розмір відшкодування, обмеження максимального розміру моральної шкоди Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року                    у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено висновок про те, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело              до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок                      і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють під час розгляду справи. Законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
		Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),                       що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином оцінивши наявні у матеріалах справи докази та встановивши, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом більше 33 місяців, дійшли правильного висновку про те, що позивач довів його право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди, завданої перебуванням під слідством і закриттям кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діяннях цієї особи складу кримінального правопорушення.
		Суди вірно встановили кількість робочих днів з 02 березня 2012 року по               18 грудня 2014 року, яка становить 702 дні. 
		З врахуванням викладеного, суд правильно стягнув на користь позивача середній заробіток за час відсторонення від посади голови правління                ВАТ «Пресмаш» за період з 02 березня 2012 року по 18 грудня 2014 року (175,61 грн (середній заробіток) Х 702 (кількість робочих днів за період                            з 02 березня 2012 року по 18 грудня 2014 року) у розмірі 123 278,22 грн.
		Змінюючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що її розмір за кожен місяць перебування ОСОБА_1 під слідством необхідно визначити, приймаючи за розрахункову величину розмір мінімальної заробітної плати, який діяв на час розгляду справи у суді, встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік»,                  6 000,00 грн.
		При цьому, судом апеляційної інстанції враховані конкретні обставини справи, особливості впливу події незаконного притягнення до кримінальної відповідальності на позивача, тривалість його перебування під слідством і судом, глибину переживань у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, змін у житті, а також засади розумності, виваженості та справедливості.
		Чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, у тому числі й відшкодування (повернення) сум, сплачених за надання йому юридичної допомоги.
		На день розгляду справи єдиним таким законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», прийнятий у 1994 році, сфера дії якого поширюється на широке коло суб`єктів, у тому числі й на осіб, стосовно яких закрито кримінальне провадження за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
		Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат внаслідок внесення позивачем застави, то колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частин першої, одинадцятої статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частиною п`ятою статті 11 ЦК України передбачається виникнення цивільних прав та обов`язків з рішення суду. Таким чином, на підставі рішення суду можуть виникати зобов`язання, які залежно від змісту можуть бути грошовими або не грошовими.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
		За змістом статей 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
		Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.
		За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
		Стягуючи за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу в розмірі    92 728,23 грн, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом не існувало невиконаного грошового зобов`язання держави перед ним у частині відшкодування майнової шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому положення частини другої статті 625 ЦК України не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
		Тому правильним є висновок суду першої інстанції в цій частині про те, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено стягнення інфляційних втрат від знецінення суми внесеної позивачем застави як запобіжного заходу у кримінальному провадженні, оплати банківських послуг при внесенні та поверненні суми застави.
		Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня                2018 року у справі № 483/704/17 (провадження № 61-27888св18).
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За змістом пункту 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Оскільки постанова апеляційного суду не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства щодо законності й обґрунтованості в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача матеріальної шкоди у формі інфляційних втрат за внесену заставу у розмірі 92 728,23 грн, то відповідно до положень статті 413 ЦПК України є підстави для її скасування в цій частині із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити частково.
		Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у формі інфляційних втрат за внесену заставу в розмірі 92 728,23 грн скасувати та залишити в силі в цій частині рішення                       Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2021 року про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В іншій частині постанову Івано-Франківського апеляційного суду                        від 19 квітня 2022 року та рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в незміненій при апеляційному перегляді частині залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту                     її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                                      О. В. Білоконь
		 
		       О. М. Осіян
		 
		       С. Ф. Хопта
		 
		       В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...