Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/2027/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2022. Зареєстровано: 11.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/501/199/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017162020000046

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 18.07.2022
		Справа № 501/2027/17
		1-кп/501/199/22 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 липня 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретарів судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисника  адвоката ОСОБА_9 ,
		потерпілої  ОСОБА_10 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження №42017162020000046 від 03 липня 2017 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олександрівки Ширяївського району Одеської області, громадянки України, одруженої, яка має середню освіту, працює молодшою медсестрою у КУ «Чорноморська лікарня водного транспорту», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		Формулювання обвинувачення, відповідно до обвинувального акту від 22 вересня 2017 року, яке пред`явлене  ОСОБА_11 і визнане судом не доведеним.
		ОСОБА_11 в червні 2017 року, перебуваючи на території Овідіопольського району Одеської області, умисно, на ґрунті виниклих неприязних відносин із ОСОБА_10 , з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров`я людини, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, вирішила здійснити протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 .
		Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_12 , приблизно у цей же час, вирішила підшукати співучасника-виконавця вчинення умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_13 для її вбивства за грошову винагороду, тобто на замовлення.
		В подальшому, з червня по липень 2017 року ОСОБА_11 організувала вчинення умисного на замовлення, визначивши роль ОСОБА_14 як виконавця вбивства за грошову винагороду, надала необхідні відомості, які сприяли його вчиненню та обумовлені грошові кошти, таким чином виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_10 були попереджені діями працівників правоохоронних органів.
		25 липня 2017 року о 13 годин 30 хвилин ОСОБА_11 була затримана на місці події за адресою: АДРЕСА_2 .
		На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_11 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України  організація закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене на замовлення.
		ОСОБА_12 показала суду, що її чоловік працював з коханкою ОСОБА_10 на однієї роботі, коли він пішов з сім`ї їй було тяжко виховувати останню неповнолітню дитину. Всі зустрічі з ОСОБА_15 та розмови підтвердила, але жодного разу вона не казала, що хоче вбивати, казала щоб налупити, та інше, щоб вона відчепилась від нього. Адресу та телефони ОСОБА_16 надавала, що б той з нею поспілкувався, наказав якось. Не мала наміру її вбивати, казала також, що можливо навіть, щоб вона тут не жила в Одеській області, щоб він її не бачив, щоб вони навіть вмісті не працювали з її чоловіком. Гадала, що він з ній зустрінеться поговорить, питала щоб руки ноги поламати, таке творилось на душі. Коли він показав світлину із жінкою, вона злякалась. Під час першої розмови між нею та ОСОБА_15 , вона не виключає можливість, що ОСОБА_15 міг сприйняти її висловлювання як намір вбити, оскільки перебувала дуже в тяжкому емоційному стані, але вбивати не хотіла, це точно.
		В судовому засіданні були допитані потерпіла та свідки, які надали суду наступні показання.
		Потерпіла ОСОБА_13 показала суду, що приблизно з лютого 2017 року зустрічалась та мала близькі відносини з чоловіком обвинуваченої  ОСОБА_17 . Працівники СБУ повідомили їй, що ОСОБА_18 із за ревнощів замовила її вбивство якомусь чоловіку, і пояснили що треба інсценувати її смерть, поклали на підлогу, чимось облили та сфотографували. На наступний день подзвонили та повідомили, що все закінчено. До Коленковської жодних претензій не має, не бажає, щоб її позбавляли волі.
		Свідок ОСОБА_19 - матір обвинуваченої, в судовому засіданні показала, що за дорученням донька виїжджала до автостанції «Привоз» в Одесі, де незнайому чоловіку біля 5-ї каси передала згорнутий папірець в якому були 100 доларів США. Пояснила, що у чоловіка ОСОБА_18 появилась інша жінка, донька на ґрунті ревнощів хотіла побити коханку, потягати за волосся. 
		Свідок ОСОБА_20 ,показала суду,що вонабула присутняв якостіпонятої підчас оглядумісця події біля лікарні, де були присутні ще одна понята та співробітники органів. ОСОБА_12 добровільно видала мобільний телефон. Потім якісь чоловік, видав документи, світлину та гроші.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченою він раніше не був знайомий. В літку 2017 року від свого знайомого дізнався, що ОСОБА_18 необхідна допомога, за яку вона відплатить та надав номер телефону. Оскільки в нього були матеріальні проблеми він вирішив дізнатись, що їй потрібно. Під час телефонної розмови вона повідомила про необхідність, щоб певної жінки не стало. Він зрозумів про що йдеться мова та звернувся до СБУ. Після чого він зустрівся з ОСОБА_18 на вокзалі, де вона пояснила, що в сім`ї проблема, муж пішов жити до іншої жінки і щоб повернути чоловіка вона хотіла її прибрати. Він спитав її, що можливо якось по іншому вирішити це питання, не завжди треба піти таким шляхом. На що обвинувачена відповіла, що жінку требу видалити із її життя. Її слова можна було зрозуміти по різному, але він особисто дійшов висновку, що ОСОБА_18 хоче вбити суперницю. Обвинувачена передала частину грошових коштів  1100,00грн, як аванс. Під час цієї зустрічі на ньому була апаратура для фіксації спілкування, яку на нього наділи працівники СБУ. Прізвище жінки під час першої зустрічі вона не називала, ім`я не пам`ятає чи називала. Вони домовились, що при наступній зустрічі вона повідомить всі данні, а саме адресу, номер телефону, світлини у неї не було. Наступного разу зустрівся вже з її матір`ю на автостанції «Привоз», оскільки ОСОБА_18 не могла приїхати до Одеси, її матір передала аркуш з грошима  100 доларів США, номер мобільного телефону та приблизну адресу проживання той жінки. Подалі він повідомив ОСОБА_18 , що ця сума мала, ніхто не зробить за таку суму коштів, хто буде вбивати людину за 250 доларів США, яку вона запропонувала під час першої зустрічі, на що ОСОБА_18 пояснила, що в неї більше немає, оскільки вона мало заробляє. Домовились, що він принесе їй світлину у підтвердження виконання замовлення, а вона віддасть залишок коштів.
		В той день, коли він нібито виконав роботу, вбивство було імітоване, співробітниками СБУ була підготовлена світлина на якій зображена жінка на підлозі, залита кров`ю. Під час зустрічі, він повідомив ОСОБА_18 , що той жінки вже немає та передав світлину. Вона тяжко к цьому віднеслась, світлину не взяла, передала йому 100 доларів США, спитала, чи можливо в подальшому скористатись ще його послугами. За весь час спілкування чіткого висловлювання з боку ОСОБА_18 , щоб вбити ту жінку не було. Можливо вона свої слова сприймала і по іншому, а ніж як він сприймав.
		Свідок ОСОБА_21 - чоловік обвинуваченої, в судовому засіданні показав, що у зв`язку з любовними стосунками пішов із сім`ї та деякий час проживав з ОСОБА_10 . У цей період з ОСОБА_18 не спілкувався, через нього вона ОСОБА_16 не погрожувала, що вб`є. Потім повернувся до сім`ї. 
		 
		Висновки суду щодо проведення досудового розслідування.
		Допитавши обвинувачену, свідків, здійснивши повне та всебічне дослідження обставин кримінального провадження й оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів - з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, суд дійшов до такого.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі  Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до положень статей 3, 8 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь та гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно із статтею 8 КІІК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Статтею 9 КПК України на слідчого, прокурора покладений обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).
		Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов`язковими елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.
		Відповідно до вимог ст. 86 КПК докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином.
		Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
		Як убачається з матеріалів справи, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 органи прокуратури діяли поза межами визначених КПК повноважень.
		Так, ОСОБА_14 із заявою про кримінальне правопорушення звернувся до УСБ України в Одеській області 27 червня 2017 року, звідки з рапортом оперативного працівника УСБ України в Одеській області перенаправлені до Одеської місцевої прокуратури №2 прокуратури Одеської області, куди надійшли 03 липня 2017 року. В той же день прокурор зазначеного органу прокуратури ОСОБА_8 вніс відомості про кримінальне правопорушення, яке готується, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) та визначено групу прокурорів у складі прокурорів: ОСОБА_8 , ОСОБА_22 (старший групи), ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_7 .
		Прокурор ОСОБА_8 постановою від 03 липня 2017 року визначив підслідність кримінального провадження за СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області та постановив направити кримінальне провадження до вказаного органу досудового розслідування.
		Відповідно до ст. 216 КПК України дане кримінальне правопорушення віднесено до підслідності слідчих органів Національної поліції.
		Тому, навіть розпочавши кримінальне провадження, прокурор на підставі ч. 7 ст. 214 КПК України (в редакції станом на час інкримінованого злочину) зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, передати наявні у нього матеріали до слідчих органів Національної поліції та доручити проведення досудового розслідування.
		В супереч постанови прокурора ОСОБА_8 та нормам процесуального закону кримінальне провадження до СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області не було направлено, а органи прокуратури, в особі прокурора ОСОБА_7 , з 03 липня 2017 року до 25 липня 2017 року (дата постанови про створення слідчої групи), тобто протягом двадцяти двох днів, здійснювали досудове розслідування з порушенням визначеної ст. 216 КПК України підслідності, в ході чого провели ряд слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, у тому числі й негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких було покладено в основу обвинувачення.
		Відповідно до постанови керівника СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області матеріали кримінального провадження надійшли 25 липня 2017 року та в той же день визначено групу слідчих, які здійснюють досудове розслідування.
		З яких підстав кримінальне провадження до 25 липня 2017 року не було відправлено до органу досудового розслідування та прокурор ОСОБА_7 самостійно проводив досудове розслідування - не встановлено.
		При цьому,прокурор ОСОБА_7 звертаючись зклопотаннями від06липня 2017року прозняття інформаціїз транспортноїтелекомунікаційної мережіта аудіо-,відео контролюособи (а.с.80-81,105-106) до слідчого судді Апеляційного суду Одеської області безпідставно зазначив, що кримінальне провадження перебуває в провадження СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, розуміючі що це було обов`язковою умовою отримання відповідних дозволів.
		Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2017 року надано дозвіл на проведення НСРД.
		Згідно положень ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Водночас, не зважаючи на вищевказані вимоги, прокурорами було доручено проведення зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі та аудіо-, відео контролю особи оперуповноваженим УСБУ в Одеській області.
		Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» (далі  Закон) на прокуратуру покладається, зокрема, така функція: нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
		Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
		Безумовно, що при встановленні підстави «в необхідних випадках» береться до уваги сукупність чинників, зокрема неналежне виконання слідчим обов`язків, передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством, в тому числі з об`єктивних причин, що впливає на швидке, повне і неупереджене досудове розслідування, інші обставини, але які виникають під час нагляду за додержанням законів органом досудового розслідування.
		В будь-якомувипадку прокурорне маєповноважень безпосередньоочолювати тапроводити досудоверозслідування,не передаючіматеріали кримінальногопровадження дооргану досудовогорозслідування,а вданому випадку прокурор, в порушення вимог закону, самостійно провів майже все досудове розслідування.
		Згідно зі ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		З огляду на вказане, отримані в результаті проведення таких процесуальних дій докази суд визнає недопустимими, а саме:
		протокол прокурора ОСОБА_7 від 19 липня 2017 року про отримання добровільно наданих речей (а.с.66), відповідно до якого він отримав від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 1100 грн, серії 100 грн. №МЗ2461671, 500 грн №ВА7671238, 500 грн №СЖ3612033, які той отримав 10 липня 2017 року;
		протокол прокурора ОСОБА_7 від 19 липня 2017 року про огляд речей і документів (а.с.67, 68- фотокопії), відповідно до якого ним було оглянуто отримані від ОСОБА_14 грошові кошти у сумі 1100 грн, серії 100 грн. №МЗ2461671, 500 грн №ВА7671238, 500 грн №СЖ3612033;
		постанову прокурора ОСОБА_7 від 19 липня 2017 року про долучення до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів отримав від ОСОБА_14 грошових коштів (а.с. 69, 70  оригінали грошових коштів);
		протокол прокурора ОСОБА_7 від 19 липня 2017 року про отримання добровільно наданих речей (а.с.71), відповідно до якого він отримав від ОСОБА_14 згорток від банківської картки «Приват-Банк» в якому знаходиться: 1 купюра 100 доларів США серія КВ50443567М, 1 аркуш паперу в якому зазначено рукописним текстом (мовою оригіналу) «Оля Иваненко 1984 год рождения Таирово ул. Архитекторская (вроде бы) 0631368288, 0685255381»
		протокол прокурора ОСОБА_7 від 19 липня 2017 року про огляд речей і документів (а.с.72, 73-75 - фотокопії), відповідно до якого ним було оглянуто отримані від ОСОБА_14 згорток від банківської картки «Приват-Банк» в якому знаходиться: 1 купюра 100 доларів США серія КВ50443567М, 1 аркуш паперу в якому зазначено рукописним текстом (мовою оригіналу) «Оля Иваненко 1984 год рождения Таирово ул. Архитекторская (вроде бы) 0631368288, 0685255381»;
		постанову прокурора ОСОБА_7 від 19 липня 2017 року про долучення до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів згортка від банківської картки «Приват-Банк» в якому знаходиться: 1 купюра 100 доларів США та аркуш паперу з рукописним текстом (а.с. 76, 77 оригінал грошових коштів, конверту та листка);
		супровідний лист Управління СБУ в Одеській області №65/4-7659 від 04 вересня 2017 року (а.с.79) керівнику Одеської місцевої прокуратури №2 прокуратури Одеської області щодо направлення розсекречених матеріалів, а саме протоколів НСРД, флеш-накопичувачів, ДВД-дисків;
		клопотання прокурора ОСОБА_7 про надання дозволу на проведення НСРД (а.с.80-81), а саме щодо зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, відносно ОСОБА_11 , за номером НОМЕР_1 , оператора ПАТ «ВФ Україна»;
		ухвала слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2017 року, вих. №5104) (а.с.83-84) щодо надання на зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі, відносно ОСОБА_11 , за номером НОМЕР_1 , оператора ПАТ «ВФ Україна»; 
		протокол оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 17 серпня 2017 року за результатами проведення негласного розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.с.85, 95- диск);
		протокол оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 26 серпня 2017 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України,: аудіо-, відео контроль особи (а.с.96, 99- диск);
		постанова прокурора ОСОБА_7 від 07 липня 2017 року за №355 (а.с.99-100) про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчинення злочину у формі імітування обстановки злочину щодо ОСОБА_11 , який доручено підрозділу УСБУ в Одеській області;
		протокол оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 27 липня 2017 року про результати контролю за вчиненням злочину (а.с.101-102, 103-104);
		клопотання прокурора ОСОБА_7 від 06.07.2017 року (а.с.105-106) про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи  ОСОБА_11 за місцем її фактичного знаходження;
		ухвала слідчого судді Апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2017 року, вих. №5103) (а.с.107-109) про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи  ОСОБА_11 за місцем її фактичного знаходження;
		протокол оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 12 серпня 2017 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 260 КПК України, : аудіо-, відео контроль особи (а.с.110  114, 115 - диск);
		Наведене узгоджується з правовою позицією висловленою в постановіТретьої судової палати Касаційного кримінального судуВерховного суду від 07.10.2020 року, справа № 235/5633/18, щодо проведення досудового розслідування неповноважними особами.
		 
		Висновки суду щодо проведення НСРД, оформлення їх результатів та ознайомлення з ними стороною захисту.
		Крім доказів, спільним наказом Генерального прокуратура України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України, Голови Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністра фінансів України, Міністра юстиції України від 16 листопада 2012 року №114/1042/516/1199/936/1687/5 затверджено Інструкцію "Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні" (далі Інструкція), якою визначено загальні основи організації проведення НСРД, забезпечення додержання конституційних прав та законних інтересів учасників досудового розслідування, швидкого, повного та неупередженого розслідування злочинів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, зокрема, аудіо-, відео контроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контроль за вчиненням злочину.
		Відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноваженим оперативним підрозділам <…>. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Пунктом 3.3. Інструкції визначено, що слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
		Відповідно до п. 3.4.2. Інструкції доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст. 252 КПК України. Оперативний підрозділ не має права передоручати виконання доручення іншим оперативним підрозділам.
		Відповідно доч.1ст.271КПК Українита п.1.23Інструкції контрольза вчиненнямзлочину проводитьсяв такихформах: 1)контрольована поставка; 2)контрольована таоперативна закупка; 3)спеціальний слідчийексперимент; 4) імітування обстановки злочину.
		Згідно із п. 1.12.5. Інструкції імітування обстановки злочину полягає в діях слідчого, уповноваженої особи, з використанням імітаційних засобів, які створять у оточуючих уяву про вчинення реального злочину, з метою його запобігання та викриття відомої чи невідомої особи (осіб), яка планувала чи замовляла його вчинення.
		Частиною 4 статті 271 КПК України передбачено, що про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		Судом встановлено, що матеріали кримінального провадження містять лише одну постанову прокурора ОСОБА_7 від 07 липня 2017 року за №355 (а.с.99-100) про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчинення злочину у формі імітування обстановки злочину щодо ОСОБА_11 , який доручено підрозділу УСБУ в Одеській області, згідно якої необхідно було імітувати вбивство ОСОБА_10 .
		Під час огляду місця події від 25 липня 2017 року (а.с.117-119) були вилучено два аркушу паперу формату А-5 з чорно-білою світлиною із зображення жінки, та сторона обвинувачення під час судового розгляду стверджує, що дані світлини зроблені як імітування обстановки вчинення злочину, оскільки на світлинах зображена жінка, яка лежить на підлозі в калюжі якоїсь рідини.
		Дану версію сторони обвинувачення в судовому засіданні і виказав свідок ОСОБА_14 , який пояснив, що 25 липня 2017 року йому співробітниками СБУ було надано два аркушу паперу формату А-5 з чорно-білою світлиною на якій зображена жінка, яку він повинен був показати обвинуваченій ОСОБА_11 , як підтвердження виконання замовлення.
		Однак суду не надано належного протоколу за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контролю за вчинення злочину у формі імітування обстановки злочину, де було б викладено процес імітування вбивства ОСОБА_10 , у зв`язку із чим суд вважає, що дана слідча дія не проводилась, а доказ  два аркуші паперу формату А-5 з чорно-білими світлинами із зображення жінки, зроблений в непередбачений КПК України спосіб, а тому суд визнає їх недопустимими. 
		При цьому, суд також зауважує, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано жодного доручення на проведення НСРД, зокрема на проведення аудіо-, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж УСБУ в Одеській області.
		Також, наявні в матеріалах справи протоколи оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 12, 17 та 26 серпня 2017 року за результатами проведення аудіо-, відео контролю особи (а.с.96, 99  диск, 110  114, 115 - диск), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.с.85, 95- диск) не містять посилань на дозвільні документи на проведення аудіо-, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
		Дані протоколи містять посилання щодо надання постанови прокурора ОСОБА_7 про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину (вих.№355т від 07.07.2017) та доручення прокурора ОСОБА_7 про проведення НСРД  контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину (вих. №356т від 07.07.2017; - постанови прокурора ОСОБА_7 про здійснення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину (вих.№355т від 07.07.2017), однак дані документи не наділяють оперуповноваженого УСБУ в Одеській області повноваженнями на проведення аудіо-, відео контролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які були здійсненні.
		Дані документи прокуратури під час судового розгляду суду також не були надані.
		Таким чином, працівники УСБУ в Одеській області проводили аудіо-, відео контроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з наступним складанням відповідних протоколів, з перевищенням повноважень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
		За таких обставин суд вважає дані обставини, як окремі підстави для визнання протоколів оперуповноваженого УСБУ в Одеській області від 12, 17 та 26 серпня 2017 року за результатами проведення аудіо-, відео контролю особи (а.с.96, 99  диск, 110  114, 115 - диск), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.с.85, 95- диск), недопустимими доказами.
		Крім того, матеріали кримінального провадження не містять підтверджень ознайомлення сторони захисту під час досудового розслідування, в порядку передбаченому ч. 2 ст. 290 КПК України, з дорученнями та постановами прокурора щодо НСРД. 
		 
		 
		 
		Висновки суду щодо наявності ознак можливої провокації злочину.
		Незалежно від того, що вищезазначені докази визнані недопустимими, суд вважає за необхідне дослідити матеріали провадження з огляду на наявність ознак можливої провокації злочину.
		З огляду на це, аналізуючи матеріали провадження суд зазначає, що для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив ряд критеріїв, такі як: a) змістовний критерій, б) процесуальний критерій. При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним  наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін. У своєму рішенні «Банніков проти Росії» на обґрунтування факту порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ посилається на своє рішення «Худобін проти Російської Федерації», «Тейшейро де Кастро проти Португалії», зміст цих рішень зводиться до вислову «не було б скоєно, якби не було спровоковано». Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, означає, що методи проведення негласних слідчих дій, їх використання, повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину. Для визначення провокації злочину ЄСПЛ встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		З дослідженого судом протоколами про результати аудіо-, відео контролю та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у відношенні ОСОБА_11 судом встановлені наступні елементи (розмови мовою оригіналу):
		 
		Під час особистої розмови 10.07.2017 ОСОБА_18 (далі - К.) запитала ОСОБА_15 (далі  ОСОБА_25 ) чи сказав йому їх сумісний знайомий (мовою оригінала):
		ОСОБА_26 : Что можно вывезти её в другую область и она там пропадет, что её собьёт машина или как, я говорю мне надо чтобы её не стало.
		Ч.: ОСОБА_27 ее не стало. Хорошо. Следующее, как лучше сделать? Или несчастный случай, как Вы?
		ОСОБА_26 : Мне все равно.
		Ч.: ОСОБА_28 все равно?
		ОСОБА_26 : Да.
		К.: Главное нет ее.
		………
		Ч.: ОСОБА_29 . Вот, Вы хотите вот именно что б было как.
		К.: Так, чтоб она исчезла. Шоб. Мне нужно чтобы муж был дома и вообще.
		Ч.: Вы уверенны, …. что Вы так готовы...
		К.: ОСОБА_30 честно уже не знаю.
		Ч.: На такое пойти?
		К.: Отомстить хочу.
		Ч.: Может не стоит это делать, может вы …
		К.: Ну, а как делать по другому?
		Ч.: Смотрите грех большой, я сразу предупреждаю, это первое, второе, вы должны понять, если она пропадает, нас потом начинают искать. 
		……
		Ч. Поэтому вы просто поймите, может действительно не стоит?
		К.: А что вы можете предложить другое? Как сделать так?
		Ч.: А здесь я вам ничего, это ваша жизнь это вы решаете.
		К.: Ну понятно, я просто с ОСОБА_31 переговорила что мне надо, что я хочу сделать так чтобы он с ней не был.
		Ч.: Ну давайте так.
		ОСОБА_26 : Набить её, прибить.
		Ч.: Не поможет.
		К.: Сделать ее калекой или как, я говорю, какие варианты есть?
		Ч.: Честно сказать, ваша жизнь  это вопросы как вы решаете, я просто вам помогаю в этой ситуации
		К.: Ну я поняла, да, ну вы что можете? ….
		Ч.: ОСОБА_32 я еще подумаю. 
		К.: Да мне это надо уже. Я уже устала. Честно. Мне надо уже просто.
		Ч.: Значит, будет все хорошо не переживайте.
		…..
		К.: Вы мне расскажите, что вы с ней сделаете, мне то все-равно конечно, ну как?
		Ч.: Это уже никакого отношения не имеет.
		…….
		Ч.: ОСОБА_33 даже знаете как сделать, сейчас знаете какой криминал, человек идет, идет, можно просто будет сделать грабеж и там как бы случайно человек раз и пострадал. Вот так, вот, я думаю этот вариант будет самый оптимальный. Там золото на ней есть какое то?
		К.: Ну да, наверное. Я просто мне не приходилось. У меня сильный стресс перенесла в мене ещё стресса такого в жизни не было я и зрение потеряла и все у меня такой удар был стресса.
		Ч.: Не волнуйтесь, а вы долго с ним прожили?
		К.: Да 14 лет, а ребенок два дня лежал не вставал, головой в подушку, такой удар був. И это все случилось у них на работе. Она там работает и все. Понимаете, Надо как-то так шоб.
		Ч.: Не волнуйтесь.
		………
		Ч.: В течении трех дней у вас будет результат.
		К.: Хорошо.
		17.07.2017 під час телефонної розмови (мовою оригінала):
		…..
		ОСОБА_26 : Да, да, да, а ну скажите мне ви там хоть чуть-чуть пробили, что она, где она и ...?
		Ч.: Это уже всё не по телефону.
		ОСОБА_26 : Поняла.
		Ч.: И надо мне с вами встретиться.
		К.: ОСОБА_34 не могу никак.
		…..
		Ч.: Так, в среду в двенадцать часов дня, ну смотрите вы передайте ей (маме) всё, фотографию, всё как положено.
		К.: А где я вам возьму фотографию, у меня нет.
		Ч.: Ну на чем она едет, там, как она передвигается, у вас на телефоне есть надпись правильно?
		ОСОБА_26 : Ну да, да.
		Ч.: Вот это тоже подойдет, нормально.
		ОСОБА_26 : ОСОБА_33 я вам номер телефона просто дам?
		Ч.: И скинуть нормально ММСочкой оно тоже все нормально подойдет.
		К.: Ага, ага, ага.
		Ч.: Так, всё. Передайте мамой полностью весь пакет, документов, как мы и договаривались. ОСОБА_35 , правильно?
		ОСОБА_26 : Да.
		…….
		К.: Слушайте, а как же я, я знаю, что она живёт где-то на Таирово и номер телефона и всё.
		Ч.: Уже достаточно.
		…….
		 
		20.07.2017 під час телефонної розмови (мовою оригінала):
		….
		Ч.: Поэтому нам надо с вами встретиться до субботы, мы не определили две вещи: сумму и что вам необходимо для подтверждения, вот так вот. Любое время назовите, когда вы сможете подъехать, и мы обсудим всё это, что б не по телефону.
		К.: Что еще? Сумма нужна?
		Ч.: Ну конечно, я же не знаю за какие деньги я работаю.
		К.: Я же дала сто пятьдесят долларов, что это не всё?
		Ч.: Конечно нет.
		К.: Ууууу, я думала, что это уже всё.
		Ч.: Не, не, не вы не беспокойтесь по этому поводу. Оно не будет там сильно больше, меня больше интересует второй вопрос.
		К.: ОСОБА_36 второй?
		ОСОБА_25 : 
		ОСОБА_37 : В смысле подтверждение? Что-то не могу понять?
		Ч.: Ну как вы поймёте сделано или нет?
		К.: Ааа. 
		……..
		 
		Розмова за 21.07.2017 під час телефонної розмови (мовою оригінала):
		…….
		К.: Слушайте, я не могу никак сейчас увидится с вами. Я просто думаю, что если большая сумму, то я, наверное, буду давать задний ход, я, наверное, не потяну.
		Ч.: Да нет. Можете за это даже не переживать.
		К.: Ну, а какая сумму? Скажите мне?
		Ч.: Ну я думаю, в пределах еще плюс сто долларов добавим и всё. То есть я ж сказал, что она для вас будет подъемная, потому что вы не чужой человек.
		К.: Я просто, может вам не говорили, я просто сама ребенка воспитываю и очень маленькая зарплата, я вам честно признаюсь, работаю санитаркой.
		……
		К.: Я просто не знаю, у меня сейчас пока нет даже этой суммы, понимаете.
		Ч.: Ничего страшного. Оно всё нам не горит. Мы ж нормальные люди, правильно? Поэтому не переживайте. Всё будет в порядке.
		К.: ОСОБА_30 , как-то с деньгами мне повременить или как?
		Ч.: Конечно повременим, ни о чем не переживайте, всё будет хорошо. Просто чтобы вы были в курсе. Поэтому нам надо как-то в понедельник.
		К.: Я никак не могу, я честно вам говорю, я не могу, вот до конца сентября никак не могу, вот никак, понимаете никак.
		Ч.: Ну хорошо, тогда скажите мне уже таким образом, какое вам надо подтверждение или вы просто сами увидите, что её нет и поймёте.
		К.:Мне простонадо чтобну как,не имеюввиду,это непо телефону,ну выпоняли,что…Или область другая или что, как говорили.
		Ч.: Я понял, хорошо. 
		К.: Слушай, так мы с вами договариваемся, вы это сделаете, с деньгами потом или как, чтобы я знала?
		Ч.: Да, я подожду немножко.
		……..
		 
		Розмова за 21.07.2017 під час телефонної розмови (мовою оригінала):
		……
		Ч.: Здравствуйте это я. Смотрите, сегодня вечером я заканчиваю работу, и я так подразумеваю что её сегодня уже не станет. Смотрите, что мне от вас требуется. Я буду уезжать, скажите пожалуйста куда мне можно будет завтра подъехать, я привезу фотографию вам, как доказательство и какие-то пару копеечек, чтобы вы мне подбросили.
		К.: Угу.
		Ч.: Скажите куда подъехать завтра и в какое время вам удобно будет.
		К.: Ой, сейчас, сейчас, а то как-то так сразу.
		Ч.: Ну понятно. Это не всем легко, ну что делать.
		К.: Ага, ага. Так, вы уже всё разузнали? Я думала вас в семь часов набирать, думала вы сказали после семи.
		Ч.: Не надо, я сам в курсе, всё сделаю.
		К.: А, так вы уже с ней как бы общались?
		Ч.: Я уже готов ко всему, просто мне скажите куда мне завтра подъехать и …?
		…….
		К.: Ну, так как вы и просили сто, да?
		Ч.: Да.
		К.: Да, да, да. Скажите пожалуйста, ну это, как потом ни я, ни вы, не она не узнает, что, что это было от меня, ничего да?
		Ч.: Конечно нет, ну ОСОБА_38 , мы что дети или что?
		……..
		 
		Аналіз неодноразових розмов обвинуваченої ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_14 у своєї хронології при наявності її суперечливих висловлювань, свідчать про її невпевненість та остаточну невизначеність у намірах та замовленні.
		В даному випадку, при відсутності будь яких відомостей на підтвердження аргументу схильності ОСОБА_11 до вчинення подібного злочину, дії ОСОБА_14 , які вчинялись під контролем прокуратури та СБУ, мали провокаційний характер, оскільки він прямо спонукав ОСОБА_11 до вчинення злочину, з одного боку надаючи привабливі умови фінансової забезпечення «послуги», з іншого  підштовхуючи до прийняття рішення про замовлення найбільш жорстоких дій.
		Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_11 так і не прийняла остаточного рішення щодо змісту «замовлення», а ОСОБА_14 самостійно прийняв на себе обов`язок визначити вид та форму дій, які дозволять їй повернути чоловіка та помститися коханці.
		На підставі наведеного аналізу рішень ЄСПЛ та оцінки доказів у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку що дії ОСОБА_14 , який при відсутності реальних дій з боку обвинуваченої на замовлення саме вбивства потерпілої ОСОБА_10 , звернувся до органів СБУ із заявою про злочин, носили провокаційний характер, оскільки як убачається з матеріалів даного кримінального провадження прокурор не обмежився пасивним розслідуванням, а виступив з активними діями, оскільки не провів перевірку та не отримав доказів зовнішньої інформації про вчинення обвинуваченою чи готування до вчинення злочинів, не підтвердив її перед судом, провів так зване «імітування обстановки злочину», підбуривши обвинувачену діями ОСОБА_14 на вчинення інкримінованого їй злочину з метою її подальшого викриття, який не був би вчинений обвинуваченою без участі з боку правоохоронних органів, оскільки співробітники правоохоронних органів не «приєдналися» до злочину, який особа вже почала вчинювати, а безпосередньо спонукали та підбурили її до його вчинення.
		Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» умисне вбивство, вчинене на замовлення п. 11 ч. 2 ст. 115 КК - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
		Відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь іншій насильницький злочин щодо неї. Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.
		При цьому суд звертає увагу, що аналізуються дії ОСОБА_11 щодо «замовлення» вбивства, а не «замовлення» будь-якого іншого кримінального правопорушення.
		З огляду на те, що ОСОБА_11 хоча і бажала замовити ушкодження здоров`ю ОСОБА_10 , однак не визначилась зі ступенем їх тяжкості, у зв`язку із чим, суд позбавлений можливості кваліфікувати її дії за іншими статтями КК України. 
		Суд, після ретельної перевірки матеріалів кримінальної справи, з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, робить висновок, що всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку прокуратури та СБУ, є також недопустимими.
		 
		Стороною обвинувачення надано суду інші документи в якості доказів винуватості:
		витяг з ЄРДР від 03 липня 2017 року в якому визначено в якості органу досудового розслідування Малиновський ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (а.с. 60);
		постанова про визначення групи прокурорів (а.с.61);
		постанова від 03 липня 2017 року про визначення підслідності за Малиновським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області (а.с.62);
		рапорт старшого уповноваженого в ОВС 3 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_39 від 27 червня 2017 року, відповідно до якого ним здобута інформація про те, що ОСОБА_11 пропонує грошову винагороду у розмірі 5000 доларів США за виконання вбивства ОСОБА_10 (а.с.64);
		заява ОСОБА_14 до УСБУ в Одеській області від 27 червня 2017 року про можливе вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо підготовки вбивства коханки чоловіка за ім`ям ОСОБА_38 (а.с.65);
		постанова начальника СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_40 від 25.07.2017 року про створення групи слідчих (а.с.116), відповідно до якої 25 липня 2017 року до СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшли матеріали кримінального провадження №4201716202000046 від 03.07.2017 року за матеріалами УСБУ в Одеській області;
		протокол огляду місця події від 25.07.2017 року (а.с.120-122), відповідно до якого була оглянута ділянка місцевості біля території Чорноморської міської лікарні за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В.Шума, 4, виявлено жінку ОСОБА_11 , та вилучено в неї мобільний телефон «Номі» с сім-картами «МТС» та «Київстар»;
		протокол огляду предмета від 04 вересня 2017 року  мобільного телефону (а.с.123-128), на який ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2017 року накладено арешт (а.с.140), та який було повернуто на зберігання ОСОБА_12 (а.с. 129);
		протокол огляду місця події від 25.07.2017 року (а.с.117-119), відповідно до якого була оглянута ділянка місцевості біля території Чорноморської міської лікарні за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. В.Шума, 4, виявлено чоловіка ОСОБА_14 , та вилучено купюру 100 доларів США та два аркуші паперу формату А-5 з чорно-білими світлинами (а.с. 78);
		протокол обшуку від 25 липня 2017 року (а.с.130-134) про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого нічого не виявлено та не вилучено;
		ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26 липня 2017 року (а.с.141), відповідно до якої надано дозвіл на проведений 25 липня 2017 року обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_11 ;
		висновок судово-психіатричної експертизи №339 від 11.08.17 року (а.с.145-148), відповідно до якого обвинувачена на хронічне психічне захворювання не страждала і не страждає, під час вчинення інкримінованого їй діяння ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляла, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Суд вважає, що ці докази, як окремо пособі, так і в сукупності з іншими доказами, зокрема, показами обвинуваченої, потерпілої та свідків, не доводять обвинувачення ОСОБА_12 у організація закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене на замовлення.
		 
		Висновки суду щодо невинуватості  ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (п. 2 ст. 6 Конвенції).
		Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводи свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний СудУкраїни уРішенні від26лютого 2019року №1-р/2019у справіщодо відповідностіКонституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чине спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів  це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		За таких обставин суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі й щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду наявність у діянні ОСОБА_11 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, не доведена.
		Таким чином, ОСОБА_11 підлягає виправданню за пред`явленим їй обвинуваченням зач. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України - організація закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене на замовлення - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки зібраними стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено наявність в її діях складу кримінального правопорушення.
		Керуючись ст. ст. 368-374 КПК України,
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_11 у пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КПК України, визнати невинуватою на підставіп. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із недоведеністю, щов діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення,і виправдати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2017 року на мобільний телефон «Номі» с сім-картами «МТС» та «Київстар» - скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 липня 2017 року на два аркуші паперу зі світлинами та одну купюру 100 доларів США  скасувати.
		Речові докази: DVD -диски  залишити в матеріалах судового провадження; грошові кошти, мобільний телефон  повернути (залишити) ОСОБА_11 ; два аркуші паперу зі світлинами та аркуш паперу із зображенням «ПриватБанку» - знищити. 
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Судді
		 
		ОСОБА_1             ОСОБА_2                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...