Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/634/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2022. Зареєстровано: 11.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2022.
Дата набрання законної сили: 07.02.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02.08.2022 Справа № 914/634/22 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
		за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
		за позовом: Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Позивача: Львівської міської ради, м. Львів
		до відповідача - 1: Львівського комунального підприємства « Спортресурс», м. Львів,
		до відповідача  2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Концертно-спортивний комплекс «Львів», м. Львів,
		про: розірвання договору про спільну діяльність, припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки
		за участю представників сторін:
		прокурор: Леонтьєва Н.Т.;
		від позивача: Гордєєва О.В.;
		від відповідача - 1: Гелемей Ю.М.;
		від відповідача - 2: не з`явився;
		 
		Хід розгляду справи.
		Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Львівської міської ради з позовом до Львівського комунального підприємства «Спортресурс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Концертно-спортивний комплекс «Львів» про розірвання договору про спільну діяльність, припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.
		Ухвалою від 06.04.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 24.05.2022.
		Ухвалою від 24.05.2022 суд відклав розгляд справи на 07.06.2022.
		06.06.2022 на адресу суду надійшли пояснення прокурора (Вх. № 11825/22).
		Ухвалою від 06.06.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відклав розгляд справи на 27.06.2022.
		Ухвалою від 27.06.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 02.08.2022.
		В судове засідання 02.08.2022 з`явився прокурор, надав пояснення по суті спору, просив позов задоволити, представник позивача підтримала позовні вимоги, представник відповідача  1 проти задоволення позову не заперечив, зазначив, що погоджуються із позовними вимогами. Представник відповідача - 2 не з`явився, причин не явки не вказав. Відповідачі 1, 2 відзиву на позовну заяву не подали.
		Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		В судовому засіданні 02.08.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Правова позиція прокурора в інтересах Львівської міської ради.
		Прокурор з підстав неналежного виконання відповідачами 1, 2 взятих на себе договірних зобов`язань просить суд:
		- розірвати укладений між відповідачем - 1 та відповідачем  2 Договір про спільну діяльність №б/н від 12.05.2009 р.;
		- припинити право постійного користування ЛКП «Спортресурс» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137500:05:003:0112 площею 2,2371 га, яке виникло на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №177046;
		- зобов`язати «Концертно-спортивний комплекс «Львів» повернути Львівській міській раді спірну земельну ділянку, передану згідно з актом приймання-передачі від 29.05.2009 на виконання договору про спільну діяльність.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач, як виконувач обов`язків щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незважаючи на істотне порушення договору про спільну діяльність відповідачами, щодо будівництва концертно-спортивного комплексу, а саме користування земельною ділянкою не за цільовим призначенням (як автостоянка, а не будівництво та функціонування концертно-спортивного комплексу), самостійно не ініціював розірвання Договору. 
		Неналежне виконання своїх обов`язків Позивачем у справі обґрунтовано Прокурором в позовній заяві.
		Правова позиція Позивача.
		Представник Львівської міської ради в судових засіданнях позовні вимоги підтримував.
		Правова позиція відповідачів 1, 2.
		Відповідачі 1, 2 не скористались своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подали.
		В судових засіданнях представник ЛКП «Спортресурс» повідомив суд, що не заперечує проти задоволення позову, про що подав відповідне клопотання 07.06.2022 Вх. № 11991/22.
		Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		Фактичні обставини встановлені судом.
		Ухвалою Львівської міської ради від 07.04.2005 №2220 надано ТОВ «Автолюбитель-Плюс» в оренду терміном на 1 рік земельну ділянку площею 1.7813 га на вул. Торф`яній, 12 у м. Львові для обслуговування автостоянки.
		25.05.2005 укладено договір оренди землі.
		Ухвалою Львівської міської ради від 26.01.2006 №3149 погоджено ЛКП «Спортресурс» місце розташування земельної ділянки і надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 2,4761 га на пр. В. Чорновола - вул. Торф`яній у постійне користування для будівництва та обслуговування концертно-спортивного комплексу.
		Ухвалою Львівської міської ради №1790 від 15.05.2008 припинено ТОВ «Автолюбитель-Плюс» право користування земельною ділянкою площею 1.7813 га на вул. Торф`яній, 12 у м. Львові, затверджено ЛКП «Спортресурс» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,2371 га на пр. В. Чорновола -вул. Торф`яній і надано її в постійне користування для будівництва та обслуговування концертно-спортивного комплексу за рахунок земель, що не надані у власність або користування, за функцією використання - землі змішаного використання.
		Цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 4610137500:05:003:0112 - для будівництва та обслуговування концертно- спортивного комплексу.
		23.12.2008 ЛКГ1 «Спортресурс» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 177046.
		Крім того, п.3.2. вказаної ухвали Львівської міської ради №1790 від 15.05.2008 зобов`язано ЛКП «Спортресурс» укласти інвестиційну угоду та подати її на затвердження на сесію Львівської міської ради.
		Відповідно до пункту 1 ухвали Львівської міської ради № 2519 від 19.03.2009 ТзОВ концертно- спортивним комплекс «Львів» та ЛКП «Спортресурс» було погоджено укладення договору про спільну діяльність.
		Крім того, вказаною ухвалою Львівської міської ради ТОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» зобов`язано завершити будівництво концертно-спортивного комплексу протягом 3 років з дати підписання договору про спільну діяльність та після завершення будівництва концертно-спортивного комплексу з метою розвитку масових видів спорту серед дітей та юнацтва забезпечити реалізацію соціальних програм шляхом укладення відповідного договору з ЛКП «Спортресурс».
		На виконання зазначеної вище ухвали ЛКП «Спортресурс» 12.05.2009 було підписано договір про спільну діяльність з ТзОВ «Концертно-спортивним комплексом «Львів».
		Відповідно до розділу 1 Договору про спільну діяльність укладеного між ЛКП «Спортресурс» та ТзОВ «Концертно-спортивним комплексом «Львів» від 19.03.2009, сторони об`єднують свої матеріальні, фінансові, технічні, управлінські, трудові та інші ресурси для здійснення спільної діяльності, спрямованої на підготовку проектно-кошторисної документації, початок будівництва, будівництво та завершення будівництва концертно-спортивного комплексу на земельній ділянці площею 2,2371 га на пр. В. Чорновола - вул. Торф`яній у м. Львові.
		Відповідно до п.2.3.2. договору сторони зобов`язуються щорічно погоджувати план спільної господарської діяльності на наступний рік.
		Відповідно до п.10.1. вказаного Договору - Договір укладений на термін будівництва концертно-спортивного комплексу і набирає чинності з часу його підписання Сторонами.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 29.05.2009, на виконання умов договору ЛКП «Спортресурс» було передано земельну ділянку площею 2,2371 га на просп. В. Чорновола - вул. Торф`яній у м. Львові, як внесок до спільної діяльності з метою спорудження концертно-спортивного комплексу.
		Згідно наданої Львівською міською радою інформації (Вих. №2901- 124168 від 29.12.2021) інших угод на виконання ухвали ЛМР №1790 від 15.05.2008 не укладалось.
		Разом з тим, прокурор зазначає, що з часу укладення Договору про спільну діяльність від 12.05.2009, ні ТОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» ні ЛКП «Спортресурс» не виконувало умов договору та не вчиняло жодних дій для реалізації мети вказаного Договору, натомість, вказана земельна ділянка продовжувала використовуватись як автомобільна стоянка.
		З 2014 року до квітня 2022 року Відповідачі 1, 2 не вжили жодних дій для підготовки чи будівництва передбаченого договором спортивно-розважального комплексу.
		Станом на квітень 2022 року умови вищевказаного Договору про спільну діяльність щодо будівництва концертно-спортивного комплексу не виконано.
		Відтак, прокурор просив розірвати укладений між відповідачем - 1 та відповідачем  2 Договір про спільну діяльність №б/н від 12.05.2009 р., припинити право постійного користування ЛКП «Спортресурс» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137500:05:003:0112 площею 2,2371 га, яке виникло на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №177046 та зобов`язати «Концертно-спортивний комплекс «Львів» повернути Львівській міській раді спірну земельну ділянку, передану згідно з актом приймання-передачі від 29.05.2009 на виконання договору про спільну діяльність.
		Оцінка суду.
		Щодо звернення до господарського суду Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 Конституції України на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
		Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
		Згідно ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		У випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру» та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).
		Згідно з ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
		Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, встановлено наступне:
		«Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».
		Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, перед зверненням до суду з позовом в інтересах Позивача, в порядку дослідження підстав для представництва, листами №3002612920154 від 24.03.2021 та №14.50/105-9287Вих.-21 від 22.12.2021 Прокурор звертався до Позивача з інформацією щодо порушення інтересів держави та надавав можливість відреагувати на нього.
		Однак, незважаючи на володіння Позивачем інформацією порушення інтересів держави щодо використання земельної ділянки за Договором про спільну діяльність, Позивачем не вжито жодних ефективних заходів до захисту порушеного права, останнім до суду позову не подавалося, що підтверджується Листом вих. №24-вих-97491 від 23.10.2021.
		Крім того, в матеріалах справи наявний лист №14.50/105-1393Вих.-22 від 14.02.2022 Прокурор повідомив Позивача про вжиття заходів представницького характеру шляхом подання позову про розірвання договору та повернення земельної ділянки до суду.
		З врахуванням наведеного суд констатує, що Прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі Позивача є тривале невжиття Позивачем заходів щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Позивача.
		Крім того, відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Згідно з п.1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.
		Згідно з п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
		Таким чином, прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи.
		Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
		Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Як встановлено судом, на підставі ухвали Львівської міської ради №1790 від 15.05.2008 між ЛКП «Спортресурс» та ТзОВ «Концертно- спортивний комплекс «Львів» було підписано договір про спільну діяльність відповідно до якого сторони об`єднують свої матеріальні, фінансові, технічні, управлінські, трудові та інші ресурси для здійснення спільної діяльності, спрямованої на підготовку проектно-кошторисної документації, початок будівництва, будівництво та завершення будівництва концертно-спортивного комплексу на земельній ділянці площею 2,2371 га на пр. В. Чорновола - вул. Торф`яній у м. Львові.
		Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:05:003:0112 площею 2,2371 га, що за адресою: м. Львів, вул. Торф`яна, 12, судом встановлено, що така належить до комунальної власності. Цільове призначення вказаної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування концертно-спортивного комплексу.
		Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.
		Статтею 1131 ЦК України передбачено, що Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
		У постанові Верховного Суду від 22.06.2020 (справа№ 922/2216/19) зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору, як підстави дострокового розірвання договору на вимогу сторони в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони. Зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Будівництво концертно-спортивного комплексу є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.
		Судом встановлено факт невиконання ТзОВ «КСК «Львів» розділу 1 договору про спільну діяльність від 12.05.2009, зокрема щодо будівництва концертно-спортивного комплексу, що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє ЛМР можливості отримувати доходи від експлуатації запланованих об`єктів будівництва, а також встановлено, що земельну ділянку позивача використовує третя особа.
		Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
		Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
		Відповідно до ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зокрема зобов`язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
		Суд звертає увагу, що реалізація підстав припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою відбувається з настанням певних умов. При цьому припинення, як і набуття, одних прав може здійснюватися в добровільному порядку, а інших - при настанні спеціальних умов, які реалізуються лише у судовому порядку.
		Таким чином, зазначена прокурором у позові підстава, а саме: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, відноситься як до визначених у п. ґ) ст. 141 ЗК підстав припинення права користування земельною ділянкою, так і визначених у п. а) ст.143 ЗК України підстав примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку.
		Примусовий порядок припинення прав на землю закріплено в єдиній нормі земельного закону, що охоплює припинення як права власності на землю, так і права користування земельною ділянкою. В нормах ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України детально регламентуються особливості умов їх реалізації стосовно кожного способу припинення права на земельну ділянку та права землекористування. Проте, оскільки примусове припинення зазначених суб`єктивних прав на землю здійснюється не з волі її власників або землекористувачів, загальним для примусових підстав, які припиняють право власності на землю та право землекористування, є судовий порядок їх застосування.
		Так, згідно зі ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.
		Нормами п. а) ст. 143 ЗК України окремо передбачені підстави примусового припинення прав на земельну ділянку, які здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
		З урахуванням наведеного, вбачаються достатні підстави для розірвання договору та припинення права постійного користування на земельну ділянку, оскільки відповідачі 1, 2 не виконали взяті на себе згідно Договору про спільну діяльність зобов`язання та використовували вказану земельну ділянку не за цільовим призначенням.
		Разом з тим, земельна ділянка на вул. Торф`яній, 12 у м. Львові площею 1,7813 га, яку орендувало ТзОВ «Автолюбитель-Плюс», входить в межі земельної ділянки площею 2,4761 га на пр. В. Чорновола - вул. Торф`яній, яка надана ЛКП «Спортресурс».
		Також, факт небажання ТзОВ «КСК «Львів» здійснювати будівництво концертно-спортивного комплексу підтверджується тим, що з 2009 року до 2016 за аналогічним чином, вказану земельну ділянку площею 2,2371 га для облаштування автостоянки використовувало ТзОВ «Автолюбитель-плюс», що підтверджується матеріалами справи. (Протокол огляду місця події від 07.05.2021)
		Відповідно до п. 11.2 договору без письмової згоди іншої Сторони жодна зі сторін не має права передавати свої права по Договору третій особі.
		Зазначене свідчить про систематичне порушення ТОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» умов Договору про спільну діяльність, щодо будівництва концертно-спортивного комплексу, оскільки на даний час останній так і не збудовано.
		Відповідно до наданої Департаментом містобудування Львівської міської ради інформації №24-вих-97491 від 23.10.2021, на момент подання позовної заяви договір про спільну діяльність від 12.05.2009 р. - не розірваний.
		Крім того, ЛКП «Спортресурс» не виконано п.3.2. ухвали Львівської міської ради №1790 від 15.05.2008, відповідно до якого ЛКП «Спортресурс» було зобов`язано укласти інвестиційну угоду та подати її на затвердження на сесію ЛМР.
		З врахуванням встановлених обставин справи, ґрунтуючись на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачами 1, 2 взятих на себе договірних зобов`язань щодо будівництва концерно-спортивного комплексу встановлених Договором про спільну діяльність, доведеність Прокурором підстав істотного порушення Відповідачами 1, 2 умов укладеного Договору, як підстави для його розірвання. Суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про розірвання укладеного між ТОВ «Спортивно-концертний комплекс «Львів» та ЛКП «Спортресурс» Договору про спільну діяльність № б/н від 12.05.2009, припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою ЛКП «Спортресурс» та зобов`язання ТОВ «Концертно-спортивний комплекс «Львів» повернути Львівській міській раді земельну ділянку, передану згідно з актом приймання-передачі від 29.05.2009 на виконання договору про спільну діяльність є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.
		Судові витрати.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог. Отже, судовий збір в розмірі 7443,00 грн покладається порівно на відповідачів 1, 2.
		Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд 
		В И Р І Ш И В :
		1. Позовні вимоги задовольнити.
		2. Розірвати договір про спільну діяльність від 12.05.2009 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Концертно-спортивний комплекс «Львів» (ЄДРПОУ 33533079) та Львівським комунальним підприємством «Спортресурс» (ЄДРПОУ 33073600).
		3. Припинити право постійного користування Львівським комунальним підприємством «Спортресурс» (ЄДРПОУ 33073600) земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137500:05:003:0112 площею 2,2371 га, яке виникло на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №177046.
		4. Зобов`язати «Концертно-спортивний комплекс «Львів» (ЄДРПОУ 33533079) повернути Львівській міській раді спірну земельну ділянку, передану згідно з актом приймання-передачі від 29.05.2009 на виконання договору про спільну діяльність.
		5. Стягнути з Львівського комунального підприємства « Спортресурс» на користь на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910031) судовий збір в розмірі 3721,50 грн.
		6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Концертно-спортивний комплекс «Львів» на користь на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02910031) судовий збір в розмірі 3721,50 грн.
		Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного 
		господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
		Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2022.
		 
		Суддя Запотічняк О.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...