Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/2513/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2022. Зареєстровано: 11.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2022.
Дата набрання законної сили: 09.08.2022
Номер судового провадження: К/9901/44898/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 серпня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 580/2513/21
		адміністративне провадження № К/9901/44898/21  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка  Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Черкаській області
		про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області
		на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Бабич А.М. від 13 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Федотова І.В., Єгорової Н.М. від 19 листопада 2021 року,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У квітні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач), у якому з урахуванням уточнень (вх. від 17.05.2021) просила:
		- визнати протиправним і скасувати розпорядження від 8 квітня 2021 року №348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне»;
		-  зобов`язати видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Реєстр) інформацію (відомості) про анулювання ліцензії № НОМЕР_1 на право здійснення роздрібної торгівлі пальним та поновити інформацію (внести відомості) в Реєстр про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним позивачки (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, терміном дії 5 років, а саме до 24 липня 2024 року. Адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , АГЗП. Орган, що видав ліцензію: ГУ ДФС у Черкаській області).
		2. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що спірне рішення прийнято за відсутності факту порушення та правових підстав, оскільки відповідач у спірному розпорядженні не обґрунтував, у чому саме полягає недостовірність даних, у яких документах її виявлено і чим це підтверджується. Позивач також зазначив, що під час отримання ліцензії у 2019 році було подано повний пакет документів, що вимагалися відповідним законодавством; позивачка має дозволи територіального управління Держпраці експлуатувати обладнання та механізми підвищеної небезпеки, а тому не має обов`язку вводити в експлуатацію визначені об`єкти. Крім того позивачка вважає, що анулюванню ліцензії мала передувати податкова перевірка, яку відповідач не провів.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано розпорядження ГУ ДПС у Черкаській області від 8 квітня 2021 року № 348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне» в частині анулювання ФОП ОСОБА_1 ліцензії № НОМЕР_1 на право здійснення роздрібної торгівлі пальним (у додатку № 2); зобов`язано ГУ ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензії № НОМЕР_1 на право здійснення роздрібної торгівлі пальним ФОП ОСОБА_1 та поновити інформацію (внести відомості) в цей Реєстр про таку ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, терміном дії до 24 липня 2024 року. Адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , АГЗП. Орган, що видав ліцензію: ГУ ДФС у Черкаській області). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вказана в спірному рішенні відповідача підстава анулювання ліцензії не відповідає підставам, визначеним у законі, що свідчить про протиправність такого рішення у частині, яка стосується позивачки.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ГУ ДПС у Черкаській області звернулась з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		6. Касаційну скаргу подано до суду 18 січня 2022 року.
		7. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №  580/2513/21, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області.
		8. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», внаслідок чого, на думку скаржника, суди дійшли необґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
		10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема, щодо правомірності анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з відсутністю акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації, сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального. 
		11. Від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки судами було надано оцінку всім доказам поданим сторонами, зроблено висновки, які відповідають обставинам справи, правильно застосовано для вирішення спору норми матеріального права та дотримано норми процесуального права; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12. Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець з 1 липня 2019 року. Зареєстровані види господарської діяльності: 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		13. Місце господарської діяльності (реєстрації) використовується позивачкою на підставі договорів:
		1) зі Смілянським районним споживчим товариством:
		купівлі-продажу від 8 грудня 2016 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області (зареєстровано в реєстрі № 1285) Леусом Н.В. , щодо 53/100 частини нежитлової будівлі, магазину-контори;
		купівлі-продажу від 9 грудня 2016 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області (зареєстровано в реєстрі № 1293) Леусом Н.В., щодо 47/100 частин нежитлової будівлі, магазину-контори;
		2) зі Смілянською міською радою від 29 травня 2018 року - оренди земельної ділянки, площею 0,7541  га, кадастровий номер 7110500000:02:001:0330 - забудовані землі, у т.ч. землі, що використовуються в комерційних цілях, укладений терміном на 10 років - до 29 березня 2028 року. Умови використання: земельна ділянка передається під нежитловою будівлею магазину-контори; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
		14. На підставі договору від 15 березня 2019 року № 1-15/03/19, видаткової накладної № 5 позивачка придбала в ТОВ «ГАЗ ГРАНД ПРОЕКТ» обладнання - автомобільний газозаправний пункт (АГП) з ємністю для зрідженого газу V=9,96 м3, двухрукавною газозаправною колонкою, насосом, запірно-запобіжною арматурою та всією необхідною газопровідною обв`язкою (модульного типу).
		15. Також відповідно до договору від 9 грудня 2019 року № 1-09/12/19 та видаткової накладної №  1 придбала в ТОВ «ГАЗ ГРАНД» АГП з ємністю для дизельного палива V=10м3  з однорукавною паливо-роздавальною колонкою та всією необхідною комплектацією даного модулю.
		На зазначене обладнання наявні посвідчення про якість та паспорти, сертифікати відповідності.
		16. 3 липня 2019 року позивачка отримала в Управлінні Держпраці у Черкаській області дозволи:
		1) № 229.19.71 про виконання робіт підвищеної небезпеки на термін з 3 липня 2019 року до 3 липня 2024 року: газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; заповнення, злив цистерн та інших ємностей із зрідженим вибухонебезпечним газом;
		2) № 037.20.71 на експлуатацію обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі, терміном з 14 січня 2020 року до 14 січня 2025 року: модуль паливозаправний типу «МПЗ 10-1-1» зав.№ 036, 2019 року випуску; резервуар типу «РГС-10», зав.№ 109, 1988 року виготовлення; колонку паливороздавальну типу «Шельф 100-1», зав.№ 13071, 2019 року випуску;
		3) № 230.19.71 - експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, терміном з 3 липня 2019 року до 3 липня 2024 року:
		устаткування, пов`язане з використанням та зберіганням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин: станція стаціонарна для заправки автомобілів скрапленим газом типу СНГ-10-1, зав.№ 24/26-04, 2019 року виготовлення; насос для ЗВГ типу «Hydro-Vacuum SKS 4.08.5.1160 LPG», 2016 року виготовлення; колонка роздавальна типу «PRIMUS LPG 02ok», зав.№ 064, 2019 року виготовлення;
		посудини, що працюють під тиском понад 0,05МПа: резервуар ЗВГ-10-Н.-1.-УХЛ1, об`єм 9,96 м3, зав.№  2674, 2019 року виготовлення.
		17. 23 липня 2019 року позивачка звернулася до ГУ ДФС в Черкаській області із заявою з додатковими документами (договори купівлі-продажу будівель та поставки обладнання, оренди землі, акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пуско-налагоджувальних робіт), посвідчення про якість виготовлення посудини (резервуарів) акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, паспорти на станцію стаціонарну для заправлення автомобілів скрапленим газом типу СНГЗ-10-1 та на посудину, що працює під тиском, указані вище дозволи Управління Держпраці у Черкаській області, квитанції про оплату за отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним (код 47.30) за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: АДРЕСА_1).
		18. У результаті їх розгляду вказаний державний орган 24 липня 2019 року видав їй відповідну ліцензію: реєстраційний № НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, терміном дії 5 років, а саме - до 24 липня 2024 року; адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2.
		19. 8 квітня 2021 року на адресу відповідача на його запит надійшов лист Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (вих.№ 1023-7-114/113), згідно з яким повідомлено про видачу документів про готовність об`єктів до експлуатації:
		свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 13 квітня 2009 року № 2300000040 за адресою: АДРЕСА_3;
		декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 6 жовтня 2014 року № ЧК 142142790181 за адресою: АДРЕСА_4.
		20. Того ж дня начальник управління контролю за підакцизними товарами склав доповідну записку на ім`я керівника з пропозицією анулювати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єктам господарювання згідно з переліком, до якого ввійшла позивачка, у зв`язку з відсутністю в них документів про прийняття в експлуатацію.
		21. 8 квітня 2021 року відповідач видав оспорюване розпорядження № 348-рл, посилаючись на виконання абзаців 9-10 частини п`ятдесятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на підставі доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами від 8 квітня 2021 року № 440/23-00-09-0333 щодо анулювання ліцензій суб`єктам господарювання: на право на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно з додатком 1, а також на право роздрібної торгівлі пальним згідно з додатком 2.
		22. У додатку 2 зазначено про анулювання позивачці вищевказаної ліцензії у зв`язку з отриманням від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом з заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами, у зв`язку зі встановленням факту подання заявником недостовірних даних.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		26. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		27. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
		28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		29. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		30. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, передусім повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		31. У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», унаслідок чого, на думку скаржника, суди дійшли неправильного висновку про те, що викладена у листі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області № 1023-7-114/113 інформація не свідчить про наявність підстав для анулювання ліцензії відповідно до абзаців дев`ятого та десятого частини п`ятдесятої статті 15 вищезазначеного Закону.
		32. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), колегія суддів виходить із такого.
		33. Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
		34. Відповідно до частини двадцятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
		35. Частиною тридцятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років
		36. Згідно частин тридцять другої - тридцять п`ятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
		37. Відповідно до частини тридцять сьомої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
		-  документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
		-  акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
		-  дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
		38. Відповідно до частини тридцять дев`ятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
		39. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
		40. Цей висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 6 квітня 2021 року у справі № 240/8544/20.
		41. Як установлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, для отримання ліцензії 23 липня 2019 року позивачкою подано до ГУ ДФС в Черкаській області заяву з документами для отримання ліцензії: 
		- договори купівлі-продажу будівель та поставки обладнання, 
		- договори оренди землі, 
		-  акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пуско-налагоджувальних робіт), 
		-  посвідчення про якість виготовлення посудини (резервуарів), 
		-  акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, 
		-  паспорти на станцію стаціонарну для заправлення автомобілів скрапленим газом типу СНГЗ-10-1 та на посудину, що працює під тиском, 
		-  дозволи Управління Держпраці у Черкаській області, 
		-  квитанції про оплату за отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним (код 47.30) за адресою: місця роздрібної торгівлі пальним: АДРЕСА_1.
		42. Судами також установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що за результатами розгляду поданих позивачкою документів ГУ ДПС у Черкаській області 24 липня 2019 року видано відповідну ліцензію: реєстраційний номер НОМЕР_1 від 24 липня 2019 року, терміном дії 5 років, а саме - до 24 липня 2024 року; адреса місця торгівлі: АДРЕСА_2.
		43. Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 8 квітня 2021 року на адресу відповідача на його запит стосовно надання інформації про реєстрацію документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію об`єктів, надійшов лист Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області (вих.№ 1023-7-114/113), згідно з яким повідомлено, що в Управління наявна інформація лише щодо таких документів про готовність об`єктів до експлуатації: 
		-  свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 13 листопада 2009 року № 2300000040 за адресою: АДРЕСА_3; 
		-  декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 6 жовтня 2014 року № ЧК 142142790181 за адресою: АДРЕСА_4.
		44. З огляду на відсутність акта про введення в експлуатацію АГЗП за адресою: АДРЕСА_1, відповідач на підставі доповідної записки від 8 квітня 2021 року № 440/23-00-09-0333 Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Черкаській області з посиланням на положення абзаців дев`ятого та десятого частини п`ятдесятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» прийняв спірне розпорядження від 8 квітня 2021 року № 348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне». 
		45. Суди першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що наведені у спірному розпорядженні підстави не узгоджуються з положеннями абзаців дев`ятого та десятого частини п`ятдесятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», частково задовольнили позов, визнали протиправним та скасували розпорядження ГУ ДПС у Черкаській області від 8 квітня 2021 року № 348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне».
		46. Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке. 
		47. Відповідно до абзаців дев`ятого та десятого частини п`ятдесятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема:
		-  отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
		-  встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
		48. Судами попередніх інстанцій установлено та не заперечується сторонами, що ГУ ДПС у Черкаській області як на підставу анулювання позивачці ліцензії посилається на отримання від Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області листа вих.№ 1023-7-114/113 від 8 квітня 2021 року, зі змісту якого вбачається, що на розміщення АГЗП за адресою: АДРЕСА_1, не було видано акта чи сертифіката про введення об`єкта в експлуатацію.
		49. Щодо необхідності отримання документа про введення в експлуатацію АГЗП колегія суддів зазначає наступне. 
		50. Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		51. Відповідно до частини другої статті 39 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).
		52. Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 823/1850/16, розміщення виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного заправника газом відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		53. Цей висновок застосований також у постановах Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі №  802/1696/16-а, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18, від 20 квітня 2021 року у справі №  817/1269/17, від 27 травня 2021 року у справі № 823/1955/16, від 23 листопада 2021 року у справі №  280/2701/19 та від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20.
		54. Колегія суддів у цій справі також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 340/3135/20, відповідно до якого правомірною є відмова у видачі ліцензії суб`єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.
		55. Водночас, установлення на бетонний майданчик АЗС, які виконані як цілісний заводський виріб і для їх установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщені такої АЗС не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.
		Такий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №  640/19955/19.
		56. Отже, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаного цілісним заводським виробом стаціонарного АЗС, проте такий обов`язок не виникає, якщо АЗС розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.
		Тому для визначення того, чи відноситься АГЗП, належний позивачці, до об`єкту будівництва у розумінні містобудівного законодавства та чи потребує введення в експлуатацію, необхідно визначити вид цього АГЗП.
		57. Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року (далі - Правила), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.
		58. Відповідно до пункту 3 цих Правил АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.
		Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками.
		На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.
		Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.
		Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.
		Стаціонарні АЗС розташовуються у населених пунктах, а також на автомобільних дорогах.
		Використання пересувних АЗС дозволяється лише для реалізації населенню пічного палива, а також для реалізації палива на місці розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або чистки резервуарів.
		Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і катерів, пристанях, в гаражних кооперативах та сільській місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС.
		59. Відповідно до ДБН В.1.1-7 «Автозаправні станції. основи проектування та будівництва» АЗС класифікуються за потужністю та технологічними рішеннями, зокрема, АГЗС - Автозаправна станція зріджених вуглеводневих газів пропан-бутан з резервуарами від 20 м до 100 куб. м.
		АГЗП - автогазозаправний пункт зріджених газів з надземними резервуарами до 10 куб. м або з підземними до 20 куб. м.
		60. Відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» до складу систем газопостачання входять, у тому числі: газонаповнювальні станції (далі - ГНС) і пункти (далі - ГНП), проміжні склади балонів (далі - ПСБ), стаціонарні автомобільні газозаправочні станції (далі - АГЗС) і пункти (далі - АГЗП), резервуарні установки, групові та індивідуальні газобалонні установки (далі - ГБУ ІГБУ), випарні та змішувальні установки ЗВГ.
		АГЗС та АГЗП призначені для прийому, зберігання ЗВГ та заправки газобалонних автомобілів.
		АГЗП підрозділяються на стаціонарні та тимчасові.
		У складі стаціонарного АГЗП передбачаються:
		- резервуари для ЗВГ ємкістю до 10 м3, що установлюються надземно (без обвалування); 
		- резервуари для ЗВГ ємкістю до 20 м3, що установлюються підземко; 
		- приймальні та заправні колонки; 
		- обладнання для перекачування газу;
		-  операторну, туалет; 
		-  засоби пожежогасіння; 
		-  навіс із негорючих матеріалів над технологічним обладнанням; 
		-  систему електропостачання, КВП і А та захист від блискавки; 
		-  сітчасту огорожу із негорючих матеріалів.
		У складі тимчасового АГЗП, що працює від автоцистерни з резервуаром, що не перевищує 10 м3, передбачають об`єкти аналогічні для стаціонарних АГЗП, замінивши стаціонарні резервуари для ЗВГ на автоцистерну з резервуаром до 10м3.
		Дозволяється встановлювати на АГЗП стаціонарні заправники газу заводського виготовлення, укомплектовані: резервуарами для газу загальним корисним об`ємом до 10 м3, насосами для перекачування газу, заправною колонкою, відповідними газопроводами та КВП.
		Транспортна цистерна, що привозить газ від ГНС, повинна установлюватися від стаціонарної цистерни не ближче - 5 м.
		61. Отже, для правильного вирішення цієї справи суди мали встановити, чи розміщений АГЗП за адресою: АДРЕСА_1 цілісним стаціонарним заводським виробом та, відповідно, чи потребувало його розміщення отримання дозволу на будівництво та подальшого введення в експлуатацію. 
		62. Встановлення цієї обставини має значення для визначення повноти поданих позивачкою документів під час отримання ліцензії для здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, та, відповідно, наявності підстав, передбачених абзацами дев`ятим та десятим частини п`ятдесятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», для анулювання такої ліцензії з огляду на відсутність акта або введення в експлуатацію АГЗП.
		63. Суд також враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
		об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;
		небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.
		64. Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
		65. Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		66. Отже, експлуатація стаціонарної АГЗП, розміщеного цілісним заводським виробом, без отримання відповідного акта або сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації, може призвести до негативних наслідків для життя та здоров`я людей, оскільки цей об`єкт у силу приписів статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» має ознаки об`єктів підвищеної небезпеки.
		67. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18 та від 20 квітня 2021 року у справі №  817/1269/17.
		68. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про те, що суди попередніх інстанцій не встановили усі обставини, що мають значення для розгляду цієї справи та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення, а саме - не перевірили, чи належить АГЗП за адресою: АДРЕСА_1 до стаціонарної модульної станції або є пересувною спорудою та, відповідно, чи потребувало її розміщення отримання дозволу на будівництво та подальше введення в експлуатацію. 
		69. Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).
		70. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		71. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		72. Однак без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, що відповідно до статті 353 КАС України є достатньою підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		73. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		74. Під час нового розгляду суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити, відповідно, всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. Суд повинен дати відповідь на кожний аргумент позивачки та відповідача. У разі необхідності суд може зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, у яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242  КАС України.
		75. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити частково. 
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року скасувати.
		Справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач Я.О. БерназюкСуддіН.В. Коваленко  С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...