Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/259/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 10.08.2022. Зареєстровано: 11.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2022.
Дата набрання законної сили: 10.08.2022
Номер судового провадження: К/9901/17574/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 серпня 2022 року 
		м. Київ
		справа №260/259/20
		адміністративне провадження № К/9901/17574/21  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Шарапи В.М., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Максавто» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Максавто» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М., Улицького В.З. від 14.04.2021,
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Максавто» (далі також ТОВ Компанія «Максавто», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі також Управління ДАБК, відповідач), у якому просило: 
		- визнати протиправною позапланову перевірку на підставі наказу №345 від 26.12.2019 та направлення на проведення позапланової перевірки №345 від 26.12.2019 у період з 26.12.2019 - 11.01.2020 приміщення №1 та реконструйованого сараю літ «Б» по вул. Підградській, 27, прим.1 у м. Ужгороді (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019;
		- скасувати постанову №4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.01.2020; 
		- скасувати постанову №3 у справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020;
		- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020 (далі також спірна перевірка, спірні, оскаржувані припис та постанови).
		2.          У позовній заяві наводились аргументи про те, що 13.01.2020 у службових приміщеннях відповідача позивач отримав пакет документів, на підставі яких йому стало відомо, що в період з 26.12.2019 по 11.02.2020 відповідачем проводилась позапланова перевірка приміщення №1 та реконструйованого сараю літ. «Б» по вул. Підградській, 27, прим. 1 у м. Ужгороді щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ «Максавто» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу №345 від 26.12.2019 та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019.
		3.          На думку позивача, відповідачем здійснено незаконну позапланову перевірку з системним порушенням процедури та порядку її проведення, на етапі видання наказу №354 від 26.12.2018 про проведення позапланової перевірки та всього часу так званої «перевірки», що є окремою підставою визнання наслідків перевірки незаконними. В тому числі, перевірка проведена без визначених законом підстав, у ході перевірки відповідач вийшов за межі предмету «звернення» на яке посилається - предмет перевірки.
		4.          Крім того, позивач зазначав, що акт перевірки складений з порушенням строку перевірки, а також, постанова про накладення штрафу, на думку позивача, навмисно направлена за неправильною адресою з метою блокування господарської діяльності Товариства шляхом направлення постанови після терміну на її оскарження на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби.
		5.          На підставі незаконної перевірки, постановою №4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.01.2020 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в частині здійснення реконструкції власного сараю без дозвільних документів та накладено штраф у розмірі 75672,00 грн. 
		6.          При цьому, позивач стверджував, що не здійснював даної реконструкції без дозвільних документів, що підтверджується актом відповідача №1 від 11.01.2020, у якому вказано, що будівництво не ведеться, а також, попередньою позаплановою перевіркою позивача, що мала місце в період з 22.10.2018 по 30.10.2018, акт відповідача за результатами проведення позапланової перевірки №326 від 02.11.2018, за змістом якого відповідач підтвердив, що Товариство не здійснювало ні реконструкцію, ні переобладнання належного йому на праві власності приміщення.
		7.          Товариство вказувало на незаконність вищевказаних дій Управління ДАБК, оскільки такі, на думку позивача, вчинені з перевищенням наданих Законом повноважень, із зловживанням повноважень контролю метою, для якої вони надані, необґрунтованими, вчиненими без дотримання балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів Товариства і цілями, на досягнення яких спрямовані дії відповідача та ухвалені ним рішення.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		8.          Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 позов задоволено, а саме:
		-          визнано протиправними дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСАВТО» на підставі наказу №345 від 26.12.2019 та направлення на проведення позапланової перевірки №345 від 26.12.2019 в період з 26.12.2019 по 11.01.2020 приміщення №1 та реконструйованого сараю літ «Б» по вул. Підградській, 27, прим.1 у м. Ужгороді (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112) щодо дотримання суб`єктом містобудування Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСАВТО» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019.
		-          визнано протиправною та скасовано постанову №4 від 21.01.2020 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСАВТО» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 75672,00 грн.
		-          визнано протиправною та скасовано постанову №3 від 21.01.2020 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСАВТО» адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.
		-          визнано протиправним та скасовано припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.01.2020.
		9.          Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що абзац шостий частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю дійсно передбачають повноваження органів ДАБК призначати проведення позапланової перевірки на підставі вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки.
		10.          Суд першої інстанції визнав, що Національна поліція України за своїм правовим статусом є правоохоронним органом, однак, на переконання суду першої інстанції, зі змісту листа старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 за № 5282/1/106/7-2019, на підставі якого у межах спірних правовідносин Управління ДАБК провело позапланову перевірку Товариства, не вбачається направлення його або на підставі Закону України «Про Національну поліцію» або в межах Кримінального процесуального кодексу України.
		11.          Проаналізувавши норми Закону України «Про Національну поліцію» та Кримінального процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ані вищевказані акти законодавства, ані жоден інший нормативно - правовий акт не наділяють поліцію повноваженнями звертатись до органів державної влади з вимогою щодо проведення перевірок (ревізій) суб`єктів господарювання.
		12.          З урахуванням цього, суд першої інстанції констатував, що лист старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 за №5282/1/106/7-2019 не є вимогою правоохоронного органу про проведення перевірки. 
		13.          За висновками суду першої інстанції, вказаний вище лист не можна розцінювати і як звернення юридичної особи про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки такий підписаний не керівником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, а слідчим слідчого управління, при тому, що Закон України «Про Національну поліцію» не наділяє структурні підрозділи статусом юридичних осіб та не надає керівникам таких підрозділів права на підписання запитів, звернень.
		14.          При цьому, суд першої інстанції підкреслював, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЕДРПОУ 40108913) має статус юридичної особи, тоді як слідче управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області таким статусом не наділене.
		15.          Усе вищевикладене, на думку суду першої інстанції, засвідчує, що лист від 13.12.2019 за №5282/1/106/7-2019 не міг слугувати підставою для проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства, а тому така перевірка, на переконання суду, є незаконною, оскільки призначена і проведена за відсутності передбачених для цього правових підстав.
		16.          Вирішуючи цей спір по суті, суд першої інстанції також зауважив, що як вбачається зі змісту листа, який зумовив проведення позапланової перевірки на належних Товариству об`єктах, у ньому повідомлялось про здійснення позивачем комерційної діяльності, без приведення у відповідність до вимог законодавства документації на зазначені земельні ділянки. Проаналізувавши зміст вищезгаданого листа, суд першої інстанції відзначив, що фактично слідче управління вважає, що позивач здійснює комерційну діяльність на земельних ділянках не за їх цільовим призначенням.
		17.          Однак, на переконання суду першої інстанції, наведена у листі органу поліції інформація могла свідчити про наявність підстав для здійснення державного контролю за охороною та використанням земель державним інспектором Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.
		18.          Таким чином суд першої інстанції констатував, що перевірка дотримання ТОВ «Максавто» вимог земельного законодавства в частині приведення у відповідність до вимог законодавства документації на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 була проведена не уповноваженим органом.
		19.          У рішенні суду першої інстанції вказано й про те, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування позиції позивача та підтвердження своїх обґрунтувань щодо правомірності призначення та проведення перевірки, відсутні докази повідомлення позивача про призначення перевірки та присутності представника під час проведення такої. Відповідач з цього приводу не надав жодних спростувань та пояснень.
		20.          Встановивши наявність вищезазначених процедурних порушень з боку відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
		21.          Такий висновок обґрунтовано й тим, що оскільки у даному випадку доведеним є факт незаконності перевірки, то й прийняті за її результатами акти індивідуальної дії (оскаржувані Товариством припис і постанови про накладення штрафів) також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
		22.          Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов у частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020 - залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		23.          Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимога правоохоронного органу від 13.12.2019 №5282/1/106/7-2019 не може бути підставою для проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства.
		24.          Суд апеляційної інстанції наголошував, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради в межах повноважень та у спосіб визначений законом та Конституцією України провело позапланову перевірку, оскільки не здійснювало перевірки використання позивачем земельної ділянки як вважає суд першої інстанції, а проводило перевірку використання об`єкту за його призначенням та за умови використання земельної ділянки згідно вимог містобудівної документації.
		25.          У оскаржуваній постанові апеляційного суду звернуто увагу й на те, що законодавством України не передбачено вимоги та обов`язку органів ДАБК повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, а крім того, суд апеляційної інстанції установив, що позивач був присутній на об`єкті перевірки під час її проведення, що підтверджується підписом директора ТзОВ Компанія «Максавто» Добош Д.Д. у акті перевірки №1 від 11.01.2020.
		26.          За таких обставин, апеляційний суд констатував, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Тому, за висновками апеляційного суду, позовні вимоги про визнання протиправних дій щодо проведення позапланової перевірки та визнання протиправними і скасування постанови №4 від 21.01.2020 та припису від 11.01.2020 задоволенню не підлягають за безпідставністю.
		27.          Здійснюючи апеляційний перегляд справи, апеляційний суд дійшов висновку й про те, що позов у частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020 слід залишити без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		28.          З цього приводу у мотивувальній частині постанови апеляційного суду зазначено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2021, яке не набрало законної сили, у справі №308/962/20 позов директора ТзОВ «Максавто» Добоша Д.Д. до Виконавчого комітету управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про скасування постанови №3 по справі про адміністративне правопорушення від 21.01.2020 задоволено. Скасовано вказану постанову та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		29.          Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		30.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2019 наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №345 «Про направлення для проведення позапланової перевірки», направлення для проведення позапланового заходу №345 від 26.12.2019 на підставі звернення старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 уповноважено посадових осіб управління провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті по вул. Підградська, 27, прим. 1 в м. Ужгород (кадастрові номери земельних ділянок 2110100000:08:002:0113 та 21101000:08:002:0112) з 26.12.2019 по 11.01.2020.
		31.          Як підставу для прийняття даного наказу про проведення позапланової перевірки зазначено звернення старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019.
		32.          Зі змісту вимоги старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 за №5282/1/106/7-2019, адресованого голові Ужгородської міської ради Андріїву Б.Є., встановлено, що слідчим управління ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070000000203 від 24.07.201, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України. Повідомлено, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ТОВ «Максавто» за адресою м. Ужгород, вул. Підградська, 27 (приміщення 1) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 здійснює комерційну діяльність, без приведення до вимог законодавства документації на зазначені земельні ділянки. Повноваженнями здійснити перевірку вказаного факту наділено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради. У відповідності до частини другої статті 93 Кримінального процесуального кодексу України слідчий просить надати для використання в процесі розслідування матеріали перевірки за результатами розгляду викладених фактів.
		33.          За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності контролюючий орган склав акт від 11.01.2020, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2020 про порушення позивачем порушень пункту 1 частини першої статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу п`ятого статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		34.          З акту перевірки від 11.01.2020 вбачається, що в ході перевірки ТзОВ Компанія «Максавто», контролюючий орган встановив, що нежитлове приміщення, торгово-офісного приміщення та сарай під літ. Б розташовані на земельних ділянках за кадастровими номерами 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 відповідно яких, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
		35.          Встановлено, що на власних земельних ділянках влаштовано навіс та сарай, які відсутні в технічному паспорті та встановлено, що приміщення сараю під літ. Б використовується частково як майстерня та частково як магазин, що не відповідає функціональному призначенню - сарай. Тобто, змінено функціональне призначення сараю під літ. Б, що згідно пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2-14 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» є реконструкцією, тобто перебудова введеного в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		36.          Орган ДАБК стверджував, що на здійснення такої реконструкції позивач не отримував жодних дозвільних документів, які вимагаються законодавством, або документи, які підтверджують, що приміщення під літ. Б - є господарсько-складським приміщенням.
		37.           11.01.2020 приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради зобов`язано ТзОВ Компанія «Максавто» привести дозвільну документацію на об`єкті по вул. Підградська, 27 прим.1 в місті Ужгород з кадастровими номерами: 2110100000:08:002:0113 та 2110100000:08:002:0112 у відповідність до вимог чинного законодавства до 11.03.2020.
		38.          Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №4 від 21.01.2020 у зв`язку із порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу п`ятого статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» (проведення реконструкції приміщень без дозвільних документів) - ТзОВ Компанія «Максавто» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі - 75672 грн.
		39.           21.21.2020 постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №3 у зв`язку із порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу п`ятого статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» (проведення реконструкції приміщень без дозвільних документів) директора ТзОВ - Компанія «Максавто» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		40.          Згідно з викладеними у касаційній скарзі аргументами, Товариство вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 07.02.2019 у справі №201/3017/17, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/17, від 23.01.2018 у справі №804/12558/14, у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі №21-425а14, відповідно до яких акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
		41.          Також скаржник зазначає, що відповідач у період з 22.10.2018 по 02.11.2018 здійснював позапланову перевірку з того ж предмету з питання дотримання ТОВ Компанія «Максавто» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил саме на об`єкті: Ремонт приміщень № 1 та відновлення господарської будівлі літ. «Б» та навісу літ. «Д» на власних земельних ділянках по вул. Підградська, 27 у м. Ужгороді, тобто на тому ж самому об`єкті, що у й цій справі. За наслідками якого складено акт №326 від 02.11.2018, відповідно до якого порушень не встановлено.
		42.          У касаційній скарзі викладено доводи й про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наданий скаржником висновок експерта ОСОБА_1 щодо технічного стану будівлі сарай літ. «Б» та навіс літ. «В», оскільки відсутнє попередження експерта про кримінальну відповідальність. Однак, цей експертний висновок повністю підтверджує висновок відповідача, викладений у його акті №326 від 02.11.2018 в тій частині, що вказана будівля відноситься до тимчасових споруд, а тому відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 07.06.2017 №406, виконані позивачем роботи не потребували отримання жодних дозвільних документів.
		43.          Окрім цього, скаржник вказує, що при здійсненні апеляційного перегляду справи апеляційним судом допущено порушення статей 293, 310 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права на подання апеляційної скарги та правил розгляду справи судом, оскільки Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.01.2021 відкрив провадження за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.11.2020. Однак, скаржник звертає увагу на те, що відповідно до статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України Управління не наділено правом оскарження судового рішення, оскільки не є юридичною особою.
		44.          Судом апеляційної інстанції, на думку скаржника, необґрунтовано відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи у зв`язку із хворобою представників товариства, що спричинило те, що справа була розглянуто без участі представників скаржника.
		45.          У відзиві на касаційну скаргу відповідач висловлює незгоду з доводами та вимогами, викладеними Товариством, й наголошує, що у розумінні норм статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Управління ДАБК є органом, уповноваженим на здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, а проведена у межах спірних правовідносин позапланова перевірка була призначена з передбачених пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» підстав у зв`язку з вимогою правоохоронного органу, якою, на думку автора відзиву, є звернення старшого слідчого ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М. від 13.12.2019.
		46.          Відповідач вважає безпідставними посилання Товариства на порушення ним процедури здійснення позапланового заходу державного архітектурно - будівельного контролю, оскільки законодавство України не містить вимог щодо повідомлення суб`єкта містобудування про його проведення і не покладає на орган ДАБК такого обов`язку. 
		47.          При цьому, відповідач наголошує, що як встановлено судом апеляційної інстанції, Товариство брало участь у проведенні перевірки через його керівника і такі обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
		48.          На думку відповідача, обставинами цієї справи повністю підтверджується й наявність правопорушень, які встановлені перевіркою, а саме - використання господарської будівлі (сараю під літ. Б) частково як майстерню та частково як магазину, що не відповідає її функціональному призначенню. 
		49.          Відповідач наполягає, що змінена функціонального призначення такої господарської споруди у розумінні пункту 3.21. ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» є реконструкцією, і право на здійснення такого виду будівництва виникає лише після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю і порядку, встановленому статтями 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чого Товариством зроблено не було і ним не заперечується.
		50.          З огляду на це, відповідач вважає оскаржувану Товариством постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
		51.          Після ознайомлення з відзивом на касаційну скаргу, позивач подав заперечення на нього, у яких наголошує на необґрунтованості та помилковості наведених відповідачем аргументів.
		52.          Так, Товариство зазначає, що про перевірку позивач дізнався вже після її проведення, і такий захід контролю всупереч вимог законодавства здійснювався за його відсутності.
		53.          Товариство вкотре наголошувало, що виконало санітарні та ремонтні роботи й жодних будівельних робіт з реконструкції вищевказаного сараю не здійснювало. Таких обставин судовим розглядом цієї справи не встановлено і доказів щодо цього в матеріалах справи не міститься.
		54.          Позивач вважає, що викладені у відзиві на касаційну скаргу аргументи жодним чином не спростовують правильних, на думку Товариства, висновків судів першої інстанції про безпідставність і незаконність перевірки та складених за її результатами актів у формі припису та постанов про накладення штрафів, а також про вихід Управління ДАБК за межі наданих йому повноважень.
		55.          У запереченні на відзив на касаційну скаргу Товариство також відзначає, що відповідачем не було враховано й тих обставин, що виконані на об`єкті санітарні та ремонтні роботи охоплюються дією пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» від 07.06.2017 №406, а отже не потребували повідомлення органу ДАБК про їх виконання і прийняття такого об`єкта в експлуатацію.
		РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		56.          Згідно з преамбулою до Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» цей Закон визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
		57.          За наведеними у абзацах другому, третьому частини першої статті 1 вищевказаного Закону визначеннями основних термінів архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.
		Об`єкти архітектурної діяльності (об`єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
		58.          Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (преамбула до Закону).
		59.          Відповідно до пункту 1 частини першої, частин другої, четвертої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
		Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
		Реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
		60.          За змістом частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
		61.           Згідно з положеннями пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, у тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
		62.          Нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики (частин перша статті 9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		63.          Відповідно до пункту 1 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2-14 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ці Норми встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
		64.          За визначеннями термінів, наведених у пунктах 3.2, 3.21, 3.22 вищевказаних ДБН будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. 
		65.          Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
		66.          Споруда - штучно створений об`ємний, площинний або лінійний об`єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей.
		67.          Визначення поняття «споруда» наведено й у Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстату України від 17.08.2000 №507, під яким розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
		68.          Окрім цього, наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 №186), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773, затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, у пунктах, 1, 3, 4 розділу ІІ, пункті 1 розділу 3 зазначено таке.
		До об`єктів, що підлягають технічній інвентаризації та на які складаються інвентаризаційні справи і технічні паспорти, належать, у тому числі: (завершені та незавершені будівництвом) будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси.
		Господарські (допоміжні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники тощо) та споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо) підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі.
		На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються допоміжні (господарські) будівлі (сараї, хліви, літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).
		Господарські (допоміжні) будівлі (котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, гаражі, сараї, сміттєзбірники тощо), розміщені на земельних ділянках або територіях житлових, громадських та інших будинків, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.
		Кожен будинок та господарська будівля, починаючи з основної, літерується великими літерами алфавіту. Наприклад, «А» - житловий будинок; «Б»; «В» - господарські будівлі (сарай, гараж, літня кухня тощо).
		69.          У розумінні абзацу другого пункту 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №747), будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
		70.          Абзацами першим, другим пункту 5 цього ж Порядку встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
		71.          За визначенням, наведеним у абзаці першому частини першої статті 41 вищевказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		72.          Абзацом другим цієї ж норми визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		73.          Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. за змістом пунктів 17, 20 та 22 якого у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
		У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
		74.          Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», частинами першою, другою статті 1 якого передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. 
		Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. 
		75.          Пунктом 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		76.          Перелік органів, уповноважених розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також порядок накладення штрафів за такі правопорушення наведено у статтях 3, 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за змістом яких справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. 
		Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
		Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. 
		77.          Статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» регламентовано право на оскарження рішень у справах про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності 
		78.          Цією статтею передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		79.          Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		80.          Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
		81.          Враховуючи наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, під час її касаційного розгляду належить перевірити, чи ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і дотримання норм процесуального права висновки суду апеляційної інстанції про те, що у межах спірних правовідносин Управління ДАБК провело позапланову перевірку за наявності передбачених для цього законом підстав та з дотриманням визначеної законодавством процедури її проведення, а також про те, що виявлені перевіркою порушення у дійсності мали місце і це зумовлює наявність підстав для притягнення Товариства до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		82.          Під час розгляду цієї справи у касаційному порядку належить також перевірити, чи враховано судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови висновки Верховного Суду щодо застосування норми права, викладені у постановах від 27.02.2019 у справі №210/3059/17 та від 07.02.2019 у справі №201/3017/17, а також Верховного Суду України. відображені у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, відповідно до яких акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
		83.          Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
		84.          Так, за змістом пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю однією з підстав для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		85.          Висновки щодо застосування вищевказаної норми права у правовідносинах, подібних до тих, які виникли у справі, що розглядається, неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де колегія суддів Касаційного адміністративного суду, провівши аналіз положень пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, констатувала, що вимога правоохоронних органів про проведення перевірки є достатньою самостійною правовою підставою для здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю з питань перевірки суб`єкта містобудування на предмет виконання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності. Однак, контролюючий орган, здійснюючи позаплановий захід з питань перевірки суб`єкта містобудування на вимогу правоохоронних органів, має дотримуватися порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		86.          Про об`єктивне існування фактичних підстав, передбачених пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки, окрім процесуальних рішень, оформлених у відповідності з статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України (ухвали, постанови або вирок), може свідчити й лист органу досудового розслідування. 
		87.          Зокрема, Верховний Суд у справі №820/6909/16 (постанова від 28.01.2020) визнав достатньою підставою для призначення і проведення позапланової перевірки наявність листа слідчого відповідного органу Національної поліції України, який здійснював досудове розслідування у кримінальній справі, незважаючи на те, що таке звернення не було оформлене у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.
		88.          Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №804/6791/17, згідно з фактичними обставинами якої органом державного архітектурно - будівельного контролю також була проведена позапланова перевірка на підставі, передбаченій пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що органи архітектурно-будівельного контролю не наділені повноваженнями щодо дослідження та аналізу обґрунтованості вимоги правоохоронного органу про проведення перевірки.
		89.          У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що підставою для проведення позапланової перевірки об`єктів, розміщених на земельних ділянках, на яких ТОВ «Максавто» здійснює комерційну діяльність, слугувало звернення (вимога) старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 за №5282/1/106/7-2019, оформлена у формі листа.
		90.          Під час апеляційного перегляду цієї справи встановлено, що така вимога звернена до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради у зв`язку з проведенням слідчим управління ГУ НП в Закарпатській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019070000000203 від 24.07.2019, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.
		91.          Водночас, скаржник наполягає на правильності висновків суду першої інстанції, який зазначав, що правоохоронним органом є безпосередньо Національна поліція України, а тому правом на звернення з вимогою до контролюючих органів про проведення перевірок від імені Національної поліції України є її керівник.
		92.          За висновками суду першої інстанції, оскільки у спірних правовідносинах вимога про проведення заходу державного архітектурно - будівельного контролю складена слідчим органу досудового розслідування, а не керівником Національної поліції України, то такий документ не зумовлював наявності підстав для проведення перевірки, передбачених пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки.
		93.          Однак, колегія суддів такі аргументи касаційної скарги відхиляє, оскільки згідно з вищевикладеними висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, звернення до органів ДАБК, викладене у формі листа слідчого органу досудового розслідування Національної поліції України, є належною і передбаченою законом підставою для проведення позапланового заходу контролю.
		94.          Окрім цього, за змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		95.          Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (преамбула до цього Закону).
		96.          Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
		97.          Загальна система поліції визначена статтею 13 цього ж Закону, відповідно до частин першої - четвертої якої систему поліції складають:
		1) центральний орган управління поліцією;
		2) територіальні органи поліції.
		До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
		У складі поліції функціонують:
		1) кримінальна поліція;
		2) патрульна поліція;
		3) органи досудового розслідування;
		4) поліція охорони;
		5) спеціальна поліція;
		6) поліція особливого призначення.
		У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення.
		98.          Системний аналіз вищевикладених правових норм з урахуванням висловленого Верховним Судом і наведеного вище у цій постанові правозастосування, дає колегії суддів підстави для висновку, що Національна поліція України та її територіальні органи, зокрема, органи досудового розслідування, які входять до системи поліції, є правоохоронними органами у розумінні абзацу дев`ятого пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а тому вимога у формі листа, складеного слідчим відповідного органу досудового розслідування Національної поліції України, зумовлює наявність передбачених законом підстав для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
		99.          При цьому, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, законодавець не встановлює критеріїв щодо змісту такої та не вимагає від контролюючих органів проведення позапланового заходу у строк, що встановлений, правоохоронними органами. Нездійснення заходів щодо проведення архітектурно - будівельного контролю у строк, встановлений правоохоронними органами у своїй вимозі, не змінює та не скасовує статусу цього документу, як обов`язкової підстави для ініціювання перевірки.
		100.          Колегія суддів критично оцінює доводи касаційної скарги, про те, що вимога старшого слідчого в ОВС ГУНП в Закарпатській області Сингаєвської М.І. від 13.12.2019 за №5282/1/106/7-2019 про проведення позапланової перевірки не була обґрунтованою і не свідчила про виникнення у відповідача підстав для здійснення такого заходу контролю, оскільки органи архітектурно-будівельного контролю не наділені повноваженнями щодо дослідження та аналізу обґрунтованості вимоги правоохоронного органу про проведення перевірки (висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №804/6791/17).
		101.          Суд також підкреслює, що для проведення контролюючим органом позапланової перевірки згідно з абзацом дев`ятим пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю закон не встановлює жодних додаткових вимог, окрім наявності самої вимоги правоохоронних органів про проведення такої перевірки як обов`язкової підстави для її ініціювання.
		102.          За таких обставин, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність у даному конкретному випадку передбачених законом підстав для проведення у межах спірних правовідносин позапланової перевірки дотримання Товариством вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації та інших нормативних документів під час виконання будівельних робіт.
		103.          Що ж до наведених у касаційній скарзі посилань Товариства на порушення Управлянням ДАБК процедури проведення перевірки й помилковості висновків суду апеляційної інстанції про її дотримання відповідачем, колегія суддів зазначає таке.
		104.          В обґрунтуванні вищевикладених доводів касаційної скарги позивачем наводяться мотиви про те, що у спірних правовідносинах відповідач, усупереч приписів пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, провів позапланову перевірку без участі уповноваженого представника Товариства як суб`єкта містобудування та без його повідомлення про проведення такої перевірки, що, за твердженнями скаржника, призвело до порушення його процедурних прав та гарантій.
		105.          Стверджує Товариство й про те, що відповідач у даному випадку провів позапланову перевірку з питань, які виходять за межі його повноважень, а саме - щодо дотримання вимог земельного законодавства в частині використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.
		106.          Разом з тим, як установлено під час апеляційного перегляду справи, Управління ДАБК провело позапланову перевірку приміщення №1 та реконструйованого сараю під літ. «Б» на предмет дотримання Товариством як суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		107.          За результатами перевірки було встановлено порушення Товариством вимог пункту 1 частини першої статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу п`ятого статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		108.          Тобто, як обґрунтовано вказано у оскаржуваній постанові апеляційного суду, відповідачем не здійснювалась перевірка дотримання Товариством вимог земельного законодавства і не встановлювалось відповідних порушень.
		109.          Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, у перевірці брав участь директор Товариства, що підтверджується підписом директора ТОВ Компанія «Максавто» Добош Д.Д. у акті перевірки №1 від 11.01.2020.
		110.          Таким чином, аргументи позивача про порушення відповідачем встановленої законом процедури проведення позапланової перевірки спростовуються встановленими судовим розглядом цієї справи фактичними обставинами і наявними у матеріалах судового провадження доказами.
		111.          Оцінка ж наведених Товариством аргументів у вищевказаній частині потребує додаткової перевірки і повторної оцінки та дослідження наявних у справі доказів, що, однак, виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
		112.          Перевіряючи доводи касаційної скарги стосовно помилковості, на думку Товариства, викладених у акті перевірки висновків посадових осіб Управління ДАБК та суду апеляційної інстанції про наявність допущених ним порушень, колегія суддів виходить з такого.
		113.          Суть виявлених порушень полягала у тому, що Товариство виконало реконструкцію сараю під літ. «Б» без отримання передбачених законом документів, які дають право на виконання таких робіт. При цьому, ця споруда станом на момент проведення перевірки, використовується частково як майстерня та частково як магазин, що не відповідає функціональному призначенню такої споруди.
		114.          Заперечуючи наявність таких порушень, Товариство посилалося на те, що жодних робіт з реконструкції або переобладнання не виконувало, а лише здійснило ремонтні та санітарні роботи, а саме: змінено покрівлю даху; утеплено фасад; дерев`яна підлога замінена на бетонну стяжку та керамічну плитку.
		115.          Необхідність виконання таких робіт, за твердженнями Товариства, зумовлено аварійним станом споруди з метою дотримання санітарно - гігієнічних норм, приведення її зовнішнього вигляду до задовільного естетичного стану й такі роботи не призвели до зміни геометричних параметрів будівлі.
		116.          Скаржник також наполягає, що вищевказана споруда є тимчасовою, а тому на спірні у цій справі правовідносини поширює дію пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».
		117.          Оцінюючи вищевикладені аргументи касаційної скарги, колегія суддів зауважує, що згідно з Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна сарай класифікується як допоміжна господарська будівля.
		118.          Відповідно до пункту 2 розділу І вищевказаної Інструкції допоміжні (господарські) будівлі, до яких належать й сараї, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.
		119.          Колегія суддів підкреслює, що відповідно до правової регламентації спірних правовідносин, яка міститься у Законі України «Про архітектурну діяльність», Державних будівельних нормах України А.2.2-3-2-14 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція є одним з видів будівництва, а роботи з реконструкції охоплюються поняттям «будівельні роботи», що виплаває з приписів абзацу другого пункту 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт.
		120.          При цьому, відповідно до Державних будівельних норм України А.2.2-3-2-14 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає або зміну його геометричних розмірів, або зміну його функціонального призначення, або наявність цих факторів одночасно.
		121.          У справі ж, яка розглядається, суд апеляційної інстанції установив, що Товариством було здійснено роботи з зміни покрівлі даху; утеплення фасаду; заміни дерев`яної підлоги на бетонну стяжку та керамічну плитку. Суд також установив, що після виконання цих робіт та станом на момент проведення перевірки Управлінням ДАБК, сарай під літ. «Б» використовувався Товариством у господарській діяльності частково як майстерня та частково як магазин, що не відповідає функціональному призначенню такої будівлі, яка є будівлею допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.
		122.          Вищенаведене підтверджує правильність висновків суду апеляційної інстанції про те, що у даному конкретному випадку Товариством здійснено саме реконструкцію допоміжної господарської будівлі - сараю із зміною його функціонального призначення.
		123.          Однак, за правилами пункту 1 частини першої, частини другої статті 34, частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», такі будівельні роботи можуть виконуватися замовником лише після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи, зокрема, з реконструкції об`єктів без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється в силу прямої вказівки про це у законі.
		124.          Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на норми пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».
		125.          З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом вищевказаної норми постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 до об`єктів, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, законодавець відносить зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів.
		126.          Водночас, у межах спірних правовідносин, встановлено, що Товариство не зводило сарай, про який іде мова у акті перевірки, а здійснило його реконструкцію. При цьому, така допоміжна господарська будівля як сарай пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 напряму не визначена.
		127.          До того ж, згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування наведеної вище правової норми, викладеним у постанові від17.10.2018 у справі №806/22/18, зі змісту вказаної норми вбачається, що основними критеріями для віднесення об`єктів будівництва до таких, що не потребують дозвільних документів для їх спорудження та подальшої експлуатації, є тимчасовість створення таких об`єктів та відсутність фундаменту.
		128.          У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що капітальна будівля завжди тісно пов`язана із земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки воно має фундаментну основу. Це означає, що капітальну будівлю не може бути без негативних наслідків для конструкції розібрано і переміщено, адже в даному випадку всій споруді буде завдано непоправної шкоди.
		129.          На переконання колегії суддів, про тимчасовий характер будівлі (споруди) може свідчити те, що така є тимчасовою збірно-розбірною будівлею, зведена (влаштована) без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання без утеплення основних огороджувальних конструкцій (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, вбиральні, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо).
		130.          Такі критерії тимчасовості споруди визначені у пункті 2 розділу ІІІ Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна.
		131.          Господарські ж (допоміжні) будівлі, у тому числі сараї, підлягають технічній інвентаризації в складі основної будівлі - об`єкта нерухомого майна, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків, тобто є нерозривно з ними пов`язані, обліковуються у технічному паспорті, зокрема, індивідуальних (садибних) житлових будинків як єдиний комплекс будівель.
		132.          Наявні ж у справі, яка розглядається, матеріали, які були досліджені у суді апеляційної інстанції, не дають підстав стверджувати, що будівля - сарай під літ. «Б», відображена у акті перевірки, є тимчасовою спорудою, оскільки, як це вбачається з матеріалів перевірки, таку зведено на бетонній основі (площадці), стіни - піноблок, фасад утеплений, перекриття - дерев`яне по дерев`яним балкам, покриття даху - металопрофіль, вікна, двері - металопластикові, підлога - бетонна стяжка та керамічна плитка.
		133.          Такі обставини справи, які доводами касаційної скарги не спростовуються, засвідчують, що будівля - сарай під літ. «Б», відображена у акті перевірки, є капітальною спорудою, а тому роботи з її реконструкції, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, могли виконуватись лише після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, й така будівля підлягала прийняттю в експлуатацію у порядку, встановленому законодавством.
		134.          Варто також зауважити, що згідно з пунктом 3 примітки до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення повинно здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації.
		135.          Важливість таких етапів створення об`єкта архітектури як повідомлення про початок будівельних робіт та прийняття в експлуатацію реконструйованого об`єкту у спірних правовідносинах обумовлюється й тим, що такий використовується у господарській діяльності Товариства як майстерня і магазин, тобто передбачає перебування у такій будівлі відвідувачів, клієнтів, осіб, яким надаються послуги та реалізуються товари, встановлення там додаткового обладнання і устаткування, збільшення навантаження на таку будівлю, зміну її основних техніко-економічних показників тощо.
		136.          Реконструкція такого об`єкта без повідомлення про початок виконання будівельних робіт і його використання без прийняття в експлуатацію, тобто без переконання у тому, що такий об`єкт після реконструкції відповідає усім вимогам щодо стійкості і міцності конструкції в цілому та її окремих елементів, можливості його експлуатації згідно з зміненим функціональним призначенням (з будівлі допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків на магазин та майстерню), створює загрозу для життя і здоров`я відвідувачів та клієнтів, що є неприпустимим.
		137.          Отже, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що Товариство допустило порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, а тому правомірно притягнуто до відповідальності згідно з пунктом 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		138.          Касаційний суд критично оцінює посилання скаржника на те, що відповідач у період з 22.10.2018 по 02.11.2018 здійснював позапланову перевірку з того ж предмету з питання дотримання ТОВ Компанія «Максавто» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил саме на об`єкті: Ремонт приміщень № 1 та відновлення господарської будівлі літ. «Б» та навісу літ. «Д» на власних земельних ділянках по вул. Підградська, 27 у м. Ужгороді, тобто на тому ж самому об`єкті, що у й цій справі, за наслідками якого складено акт №326 від 02.11.2018, відповідно до якого порушень не встановлено.
		139.          Колегія суддів підкреслює, що відповідно до обставин, зафіксованих у вищевказаному акті перевірки, Товариством здійснювалось саме відновлення, а не реконструкція господарської будівлі (сараю) у зв`язку з її аварійним станом й, до того ж, станом на той час такі роботи не були завершені і фактично тривали на момент проведення перевірки. Обставин, які б свідчили про використання цієї будівлі як майстерні та магазину, або про такі наміри, посадовими особами органу державного архітектурно - будівельного контролю встановлено та зафіксовано не було.
		140.          Варто акцентувати увагу й на тому, що у спірних правовідносинах перевірка, на підставі акту якої Товариство притягнуто до відповідальності, проводилась наприкінці грудня 2019 року - початку січня 2020 року, тобто більш ніж через рік з моменту закінчення проведення попередньої перевірки, й обставини з того часу суттєво змінились, є іншими, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посилання позивача на вищезгаданий акт перевірки не спростовують зафіксованих відповідачем обставин у акті, складеному за наслідками останньої перевірки об`єкта.
		141.          На думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, надаючи оцінку поданому Товариством висновку експерта ФОП ОСОБА_1 щодо технічного стану будівлі сарай літ. «Б» та навіс літ. «В».
		142.          Так, частина перша статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній станом на час апеляційного перегляду цієї справи та прийняття апеляційним судом оскаржуваної постанови, надавала учаснику справи право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		143.          Водночас, за правилами частин шостої, сьомої вищевказаної норми процесуального права, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
		144.          Неможливість прийняття як доказу вищевказаного висновку експерта апеляційний суд мотивував відсутністю у матеріалах такого висновку попередження про кримінальну відповідальність експерта. Окрім цього, у цьому висновку експерта не було зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду.
		145.          З наведеного констатується, що висновок експерта ФОП ОСОБА_1 щодо технічного стану будівлі сарай літ. «Б» та навіс літ. «В» не відповідав вимогам частини шостої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у ньому не було зазначено, що цей висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
		146.          За правилами частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		147.          При цьому, висновки, викладені у оскаржуваній постанові апеляційного суду, ґрунтуються на обставинах, встановлених контролюючим органом під час здійснення перевірки на предмет дотримання позивачем законодавства у сфері містобудування під час здійснення реконструкції об`єкту. У суду апеляційної інстанції була достатня доказова база для констатації вчинення позивачем порушення вимог законодавства під час здійснення реконструкції будівлі.
		148.          У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права під час оцінки доказів, наявних у матеріалах цього судового провадження.
		149.          Не є переконливими доводи скаржника й про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено у клопотанні про перенесення розгляду справи у зв`язку із хворобою представників товариства, що спричинило розгляд справи за відсутності представників скаржника.
		150.          З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні, призначеному на 15:30 год. 14.04.2021, представник Товариства Сковородько І.Ф. був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, наявна у матеріалах справи.
		151.          Клопотання про перенесення розгляду справи надійшло від директора Товариства Добош Д.Д. у день судового засідання й до нього не було додано жодних доказів існування обставин, на які посилався заявник. При цьому, не було повідомлено про неможливість представлення інтересів Товариства у суді його керівником, який уповноважений на це законом.
		152.          Згідно ж з приписами частин першої, другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		153.          У даному випадку, передбачені процесуальним законом обов`язкові підстави для відкладення розгляду справи були відсутні, а повідомлені директором Товариства причини неявки визнано судом неповажними. Перешкод для розгляду справи в апеляційному порядку не встановлено.
		154.          За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи вищезгадане клопотання за внутрішнім переконанням та на підставі норм процесуального права, якими передбачено можливість вирішення цього питання шляхом постановлення ухвали, занесеної до журналу судового засідання, діяв у відповідності до вимог норм Кодексу адміністративного судочинства України і встановленого ним порядку апеляційного перегляду справи не порушив.
		155.          Не вказують на порушення апеляційним судом норм процесуального права й доводи скаржника про відсутність в Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради правосуб`єктності з огляду на відсутність у нього статусу юридичної особи.
		156.          Оцінюючи такі доводи Товариства, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом статей 5, 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільської, селищної, міської ради включаються до системи місцевого самоврядування, є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
		157.          Як вбачається з матеріалів справи, Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 04053699.
		158.          Тому, Управляння ДАБК, як орган місцевого самоврядування і уповноважений на здійснення державного архітектурно - будівельного контролю орган, зареєстрована згідно з законодавством України юридична особа публічного права, є суб`єктом спірних у цій справі правовідносин і має право на апеляційний перегляд справи, учасником якої він виступає.
		159.          Відхиляє колегія суддів й твердження скаржника про те, що під час розгляду цієї справи у касаційному порядку судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права, викладені у постановах від 27.02.2019 у справі №210/3059/17 та від 07.02.2019 у справі №201/3017/17, відповідно до яких акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме - право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.
		160.          Так, вищевикладений висновок Верховного Суду є застосовним у випадку встановлення обставин у справі про те, що перевірку було проведено за відсутності суб`єкта містобудування й з порушенням його права брати участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.
		161.          У спірному випадку, встановлено, що Товариство було присутнє під час проведення перевірки і оформлення документів за її результатами, а тому постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник як на приклад неоднакового правозастосування, не є релевантними і прийняті у справах, правовідносини у яких не є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається.
		162.          Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову Товариства, не допустив неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, вирішив цей спір у відповідності до вимог законодавства, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, яке скасуванню не підлягає.
		163.          Наведені ж у касаційній скарзі мотиви вищезазначеного не спростовують і не містять посилань, заснованих на фактичних обставинах цієї справи і наявних у ній доказах, досліджених у судовому засіданні, які б свідчили про помилковість викладених у оскаржуваній постанові апеляційного суду висновків та зумовлювали наявність передбачених законом підстав для її скасування.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		164.          За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
		165.          Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.
		166.          Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Максавто» залишити без задоволення, а Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      Н.В. Коваленко
		 
		Судді:                                                                                                    В.М. Шарапа
		 
		                                                                                          Я.О. Берназюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...