Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/12431/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2022. Зареєстровано: 12.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2022.
Дата набрання законної сили: 13.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/553/121/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021170010000160

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ленінський районний суд м.Полтави 
		 
		Справа № 554/12431/21 
		Провадження № 1-кп/553/121/2022 
		 
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		12.08.2022 року м. Полтава
		Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
		               головуючого судді        - ОСОБА_1 ,
		               при секретарі            - ОСОБА_2 ,
		               з участю прокурора        - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		ОСОБА_5 ,
		               захисника адвоката        - ОСОБА_6 ,
		               обвинуваченого        - ОСОБА_7 ,
		законного представника 
		               малолітнього потерпілого    - ОСОБА_8 ,
		               представника потерпілого
		               адвоката             - ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 62021170010000160 відносно
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, українця, освіта середня технічна, одруженого, працюючого охоронником ПП "Явір - 2000", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов`язаного, раніше не судимого,
		за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		    ОСОБА_7 04.07.2021 року близько 14 год. 05 хв., не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем марки "ВАЗ 2106", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Лисенка у м. Полтаві від вул. Нагірна у напрямку вул. Монастирська зі швидкістю близько 44,8 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не виконав вимоги п.п. 2.1 "а", 10.1, 14.6 "в", 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу для руху з метою об`їзду автобуса "Ataman A-092H6", держ. номер НОМЕР_2 , який зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб пропустити пішохода, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно руху автомобіля. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому середньої третини кісток лівої гомілки зі зміщенням, закритих переломів лонної та сідничної кісток, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин потиличної ділянки та саден шкіри голови, тулуба, кінцівок, які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя. 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та детально пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення. Надав суду пояснення, які узгоджуються з пред`явленим йому обвинуваченням, зазначив, що розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати. 
		   Обвинувачений пояснив суду, що не отримував свідоцтва на право керування транспортним засобом, проте має навички водіння. 04.07.2021 року близько 14 год. 05 хв. керував автомобілем ВАЗ 2106", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який придбав для власних потреб, переганяв його після ремонту до товариша у двір. Коли рухався по вул. Лисенка у м. Полтаві, вирішив обігнати автобус, який зупинився перед пішохідним переходом, для чого виїхав на зустрічну смугу руху. Він не помітив малолітнього пішохода ОСОБА_11 через автобус, який зупинився попереду нього. В момент об`їзду автобуса рухався із швидкістю близько 40-50 км/год, помітив пішохода безпосередньо перед капотом автомобіля, тому зупинитися не встиг, внаслідок чого здійснив наїзд на нього. Дитину відкинуло в лівий бік від автомобіля, після зіткнення він проїхав ще близько 2 метрів та зупинився, вийшов з автомобіля та викликав швидку допомогу. Зазначив, що у скоєному розкаюється, відшкодував законному представнику потерпілого завдану матеріальну шкоду та частково  моральну шкоду. Просив суворо не карати. 
		   Законний представникмалолітнього потерпілого ОСОБА_8 пояснила,що єматір`ю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04.07.2021 року перебувала на роботі, їй зателефонувала подруга та повідомила про те, що син потрапив в ДТП, вона одразу ж поїхала до лікарні, куди відвезли сина. У сина внаслідок ДТП було багато тілесних ушкоджень, в тому числі перелом ноги, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Він перебував в реанімації, йому проведена операція, після чого 1,5 місяці він перебував в травматологічному відділенні на витяжці, а потім отримував лікування у лікаря-невролога, травматолога, психолога. Проходить реабілітацію до цього часу. Підтвердила, що обвинувачений повністю відшкодував завдану матеріальну шкоду та частково  моральну шкоду, завдану сину. Не наполягала на призначенні суворого покарання.
		Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оспорює фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, повністю визнає себе винним за ч. 2 ст. 286 КК України, не наполягає на дослідженні інших доказів, які є у справі, і розуміє неможливість в подальшому оскаржити в апеляційному порядку визнані ним фактичні обставини справи, та не маючи сумнівів в добровільності та правдивості позиції обвинуваченого ОСОБА_7 , з огляду на відсутність заперечень з боку інших учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, законного представника малолітнього потерпілого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, а також доказів, якими обґрунтований цивільний позов законного представника малолітнього потерпілого до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		В силу статті 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.
		   В силу статті 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини. 
		Обираючи мірупокарання обвинуваченому ОСОБА_7 ,суд враховує,що вінраніше несудимий,має постійнемісце проживаннята роботи,де характеризуєтьсяпозитивно, одружений, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення та тяжкі наслідки, яких зазнав потерпілий, що є малолітньою особою, у зв`язку з чим приходить до висновку про можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, без призначення додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки ОСОБА_7 не отримував свідоцтва про право на керування транспортними засобами, що узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року в справі № 708/40/19, а також роз`ясненнями, наведеними у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 року, де визначено, що призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
		Разом з тим, суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, той факт, що він добровільно відшкодував у повному обсязі завдану потерпілому кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду, а також частково відшкодував заподіяну йому моральну шкоду, позицію законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 та представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 , які не наполягали на призначенні суворого покарання, а також висновки, викладені у досудовій доповіді представника органу пробації, згідно з якими виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), та вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України зі встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_11 в сумі 21008 грн. 40 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.
		При вирішенні позову законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного. 
		Як встановлено в ч. 2ст. 127 КПК України,шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Також у ч. 1 ст.368, ч.ч. 3,4ст.374 КПК Українипередбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
		Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначенимиКПК України, і при цьому застосовуються нормиЦК України.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, ОСОБА_8 вказувала, що внаслідок заподіяння малолітньому сину ОСОБА_11 тілесних ушкоджень в результаті ДТП, що відбулась 04.07.2021 року, вона понесла витрати на його лікування на загальну суму 16000 грн. (придбання ліків, проходження обстежень тощо), які в процесі досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_7 були відшкодовані частково на загальну суму 10500 грн. Просила стягнути з обвинуваченого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 5500 грн. 
		Обвинувачений ОСОБА_7 під час судового розгляду справи у повному обсязі відшкодував законному представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_8 матеріальну шкоду, у зв`язку з чим остання та її представник адвокат ОСОБА_9 заявили, що не підтримують позовні вимоги в цій частині.
		Враховуючи викладене, з урахуванням того, що цивільний позивач з клопотанням про відмову від позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди не звернулась, проте визнала їх повне задоволення обвинуваченим, суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, пред`явлені до обвинуваченого ОСОБА_7 в сумі 250000 грн., ОСОБА_8 у позові та в судовому засіданні послалась на те, що внаслідок ДТП, яка сталась в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 , її малолітній син отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою тривале лікування, а в подальшому  реабілітацію, яка продовжується до цього часу. Моральна шкода полягає у сильному фізичному болі та стражданнях, яких дитина зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, душевних переживаннях, порушенні звичного способу життя, оскільки тривалий час він перебував у лікарні, а потім пересувався на інвалідному візку, внаслідок чого фактично втратив літні канікули, не мав можливості спілкуватись з друзями, в подальшому не відвідував школу та тренування з футболу, що було його захопленням до ДТП. З урахуванням отриманих травм нижніх кінцівок взагалі стає питання щодо неможливості в подальшому займатись футболом, що його пригнічує, син зазнав психологічної травми, що має наслідком те, що до цього часу він боїться переходити дорогу, він потребує тривалої реабілітації і на теперішній час невідомо чи не вплинуть отримані ним під час ДТП травми на його нормальний фізичний розвиток в подальшому.
		Обвинувачений ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди визнав частково. В процесі досудового розслідування та під час судового розгляду справи частково добровільно відшкодував завдану моральну шкоду, сплативши законному представнику малолітнього потерпілого кошти в загальній сумі 14000 грн., що підтвердила також і ОСОБА_8 , надавши суду копії розписок про отримання коштів в указаному розмірі. В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що усвідомлює свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у скоєному, розуміє, що внаслідок його дій потерпілому завдана моральна шкода, вказав, що визнає позовні вимоги в цій частині частково  в сумі 50000 грн. з урахуванням власного матеріального становища.
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. 
		Згідно із положеннями п. 2 ч. 2ст. 23 ЦК Україниморальна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		При цьому суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
		Встановлені судом обставини переконливо свідчать про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась з вини обвинуваченого ОСОБА_7 внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху, малолітньому потерпілому ОСОБА_11 , який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, переніс операцію та значну кількість болісних процедур, а в подальшому певний час не міг самостійно пересуватись, у зв`язку з чим був вимушений користуватись інвалідним візком. 
		Доведеним суд також вважає і факт завдання малолітньому потерпілому, якому на час ДТП було повних 8 років, значної моральної шкоди внаслідок злочину, яка виразилась в сильному фізичномуболі тастражданнях,яких вінзазнав узв`язку зотриманими тілеснимиушкодженнями,оперативним лікуванням,а такождушевних переживанняхвнаслідок порушенняйого нормальнийритму життя,що об`єктивнообмежило йогоу можливостіактивно спілкуватисьта проводитичас зоднолітками,що єістотним длядитини йоговіку,унеможливило займатисьфутболом,ходити дошколи тривалийчас.У зв`язкуз подоланнямтяжких наслідківДТП малолітнядитина тривалийчас проходилалікування,продовжує реабілітаціюдо теперішньогочасу тапотребує періодичногоспостереження улікарів,тобто вимушенадокладати додатковихзусиль длявідновлення нормальногоповсякденного способужиття тапокращення стануздоров`я. 
		   Згідно роз`яснень, наведених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		   У п. 9 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України наголошено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Визначення остаточного розміру моральної шкоди покладається на суд, й у відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України крім вказаних параметрів мають бути враховані також характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, а також засади розумності і справедливості.
		   Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення ЄСПЛ у справі "STANKOV v. BULGARIA" № 68490/01 від 12 липня 2007 року).
		   Моральну шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		   При встановленні суми грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує встановлені під час судового розгляду справи обставини, глибину фізичних та душевних страждань, пов`язаних з противоправною поведінкою обвинуваченого, вік потерпілого, ступінь тяжкості отриманих ним в результаті ДТП тілесних ушкоджень, складність та тривалість лікування, обсяг і характер змін у житті, істотність зусиль, яких він вимушений докладати до відновлення попереднього способу життя, інтенсивність та тривалість моральних страждань.
		   При визначенніконкретного розмірувідшкодування моральноїшкоди,завданої малолітньомупотерпілому внаслідокпротиправних дійобвинуваченого,суд,крім вищенаведенихобставин,також враховуєповедінку обвинуваченогобезпосередньо післяДТП,часткове добровільневідшкодування моральноїшкоди,його матеріальнийта сімейнийстан,наявність наутриманні вагітноїдружини, а також інші обставини, встановлені в ході судового розгляду кримінальної справи, ставлення до скоєного, та з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в цій частині й визначення розміру завданої потерпілому моральної шкоди в сумі 214000 грн. 00 коп. Оскільки обвинуваченим ОСОБА_7 під час судового розгляду справи сплачено законному представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в загальному розмірі 14000 грн., що підтверджується відповідними розписками, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь потерпілого коштів у розмірі 200000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_8 у позові та її представник адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні вказували, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ВАЗ 2106", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , на час події була застрахована у вказаній страховій компанії, дорожньо-транспортна пригода, в якій постраждав малолітній ОСОБА_12 , є страховим випадком,а увідповідності дост.22Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. З урахуванням положень ст. 26-1 вказаного Закону, яким визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, просила стягнути на користь малолітнього потерпілого кошти в сумі 13000 грн., що становить 5 % від страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, яка визначена згідно полісу обов`язкового страхування в сумі 260000 грн.
		15.04.2022 року представником цивільного відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра" подано заперечення на позов, в якому вказує на наявність підстав лише для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_8 в інтересах потерпілого ОСОБА_11 , пред`явлених до страхової компанії, оскільки відповідно до ст. 26-1 Закону України"Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховиком (у випадках передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Відтак, розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь потерпілого у даній справі зі страховика, не може перевищувати 5 % від розміру матеріальної шкоди, понесеної на лікування потерпілого, тобто від суми 16000 грн. 00 коп. А тому страховик ПрАТ "СК "Саламандра" визнає цивільний позов частково в межах суми 800 грн. 00 коп. 
		   Згідно ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ВАЗ 2106", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 в момент ДТП,застрахована вПрАТ "Страховакомпанія "Саламандра"згідно зПолісом обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів №202573519,виданим настрок з21.01.2021року по20.01.2022року.Страхувальником транспортного засобу є ОСОБА_13 .
		Згідно з вказаним вище Полісом № 202573519 визначено, що страхова сума на одного потерпілого за шкоду, завдану життю і здоров`ю, становить 260000 грн.
		При цьому, законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_8 стверджувала, що на лікування сина витрачено кошти в загальній сумі 16000 грн. З урахуванням наданих документів вказана сума коштів була у повному обсязі відшкодована обвинуваченим ОСОБА_7 , не оспорюється іншими учасниками процесу.
		В ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		За змістомнорми ст.23вищевказаного Закону,шкодою,заподіяною життюта здоров`юпотерпілого внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,є:  шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		Як встановлено в ст. 26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		Відповідно доч.2ст.9 Закону України "Про страхування"страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. 
		Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, завдану життю і здоров`ю, визначена страховиком в Полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202573519 у розмірі 260000 грн., є максимальним граничним розміром відшкодування, виплата якого гарантується у разі настання страхового випадку.
		З аналізунорми ст.26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню страховиком потерпілій особі, визначається саме від страхової виплати за фактичну шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого у кожному конкретному випадку, а не від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		   Вищенаведене твердження узгоджується також з висновкомВерховного Суду, викладениму постанові від 03 квітня 2019 року по справі № 553/3281/14-ц.
		 
		За вказанихобставин,суд приходитьдо висновкупро необхідністьчасткового задоволенняпозовних вимог ОСОБА_8 ,пред`явленихв інтересахмалолітнього ОСОБА_11 до ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра", про відшкодування моральної шкоди, та з урахуванням того, що розмір матеріальної шкоди, завданої здоров`ю потерпілого, визначений в сумі 16000 грн. 00 коп., зі страхової компанії підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди сума у розмірі 800 грн. 00 коп. 
		Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз в загальному розмірі 1372 грн. 96 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 у повному обсязі.
		   Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, а заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту на майно, застосовані на підставі ухвали слідчого судді - скасуванню.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_10  визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Цивільний позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорониздоров`яПолтавської міськоїради до ОСОБА_7  про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити.
		Стягнути з  ОСОБА_7  на користь Департаменту охорони здоров`я Полтавської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_11 в сумі 21008 (двадцять одна тисяча вісім) грн. 40 коп.
		   Позов законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,  задовольнити частково.
		   Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 , яка діє як законний представник від мені та в інтересах ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.
		   Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" на користь ОСОБА_8 , яка діє як законний представник від мені та в інтересах ОСОБА_11 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
		   В задоволенні позовних вимог законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди -відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 1372 грн. 96 коп. 
		Скасувати арешт, накладний згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.08.2021 року в справі № 554/6224/21 на автомобіль "ВАЗ 2106", держ. номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на бланку НОМЕР_4 .
		Речові докази по справі  автомобіль марки "ВАЗ 2106", держ. номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання власнику  ОСОБА_14 на підставі ухвали слідчого судді від 18.08.2021 року в справі № 554/6224/21, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на бланку НОМЕР_4 , приєднане до матеріалів кримінального провадження (а.с. 167),  передати ОСОБА_14 як власнику. 
		   Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня проголошення.
		   Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...