Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/1447/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2022. Зареєстровано: 12.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2022.
Дата набрання законної сили: 24.11.2022
Результат оскарження 22.06.2023 Верховний Суд: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: 2/577/488/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    Справа № 577/1447/22
		Провадження № 2/577/488/22  
		 
		       
		            
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		04 серпня 2022 року  Конотопський міськрайонний суд Сумської області 
		 
		в складі:
		 
		головуючого судді Буток Т.А.
		при секретарі Кузнєцовій О.Л.
		з участю представників Грінцова О.В., ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить визнати незаконним та скасувати наказ ДП "АВІАКОН" № 504 від 22.04.2022 року, яким його, інженера-технолога технічного відділу, було звільнено за прогул без поважних причин, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України та поновити на зазначеній посаді. Свої вимоги мотивує тим, що він починаючи з 2000 року, працював на різних посадах та періодах на ДП "АВІАКОН". Зокрема, останнім місцем роботи був технічний відділ на посаді інженера-технолога. 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавств, Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно яким воєнний стан запроваджується з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому продовжено до 23.08.2022 року. Згідно наказу відповідача № 133 від 17.03.2022 року, починаючи з 21.03.2022 року всім працівникам підприємства з 21.03.2022 року оголошено про простій згідно ч. 1 ст. 34 КЗпП України, зокрема і йому. Підставою наказу зазначена наявність бойових дій на території міста та неможливість забезпечення безпечної доставки працівників на підприємство, з метою збереження їх життя та здоров`я, безпеки підприємства. В свою чергу, наказом ДП "АВІАКОН" № 504 від 22.04.2022 року його було звільнено за прогул без поважних причин, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. З метою збереження свого життя та життя своїх рідних, 17.04.2022 року він вимушений був виїхати до більш безпечного місця, а саме до м. Хемнітц Німеччина. Слід відзначити, що передумовами наказу про звільнення було попереднє його листування з представниками ДП "АВІАКОН" за допомогою електронних месенджерів (VIBER, WhatsApp), а саме із безпосереднім керівником позивача, а саме начальником технічного відділу відповідача ОСОБА_3 , а також начальником відділу кадрів відповідача ОСОБА_4 18.04.2022 року він отримав електроне повідомлення у месенджері від безпосереднього керівника з вимогою наступного змісту: «Терміново. Надішли мені фотокопію твоєї заяви про призупинення трудового договору з 18.04 з причини евакуації. На ім`я голови з реорганізації...». Окремо слід зазначити, про встановлену положеннями ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ можливість призупинення дії трудового договору (тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором). Так, у зв`язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Вищенаведене свідчить про наявність у відповідача ініціативи з призупинення трудового договору та існування відповідних передумов, зокрема станом на 18, 20 квітня 2022 року існували умови абсолютної неможливості надання роботодавцем відповідної роботи. В той же час, згідно наказу № 496 від 20.04.2022 року його, який перебував на простої, викликано на роботу з 21.04.2022 року з метою виконання виробничих завдань. При цьому, зазначеним представникам підприємства було достеменно відомо, що він станом на 18.04.2022 року перебував в дорозі з метою евакуації своєї сім`ї за межі України, не мав фізичної можливості виконати вимогу та надав запевнення, що при наявності такої можливості заява про призупинення трудового договору буде надана негайно. Зокрема, 17.04.2022 року він разом із своєю сім`єю перетнув державний кордон України у пункті пропуску Меdyka. Крім того, отримавши у месенджері наказ про викликання на роботу № 496 від 20.04.2022 року об 16 год. 28 хв. про необхідність стати до роботи з 21.04.2022 року та не маючи реальної можливості наведене виконати, надав заяву об 17 год. 13 хв. з проханням відтермінувати вихід в зв`язку з евакуацією. При цьому, представникам відповідача було достеменно відомо про нереальність такої вимоги та неможливість належного виконання наведеного наказу. Таким чином, йому не було надано адекватного часу, можливості виконати відповідне розпорядження. Окремо слід відзначити, що станом на момент звільнення 22.04.2022 року він перебував на простої, підставою якого, як зазначено в наказі є: «наявність бойових дійна території міста та неможливістю забезпечення безпечної доставки працівників на підприємство, з метою збережений їх життя та здоров`я, безпеки підприємства». Однак, 22.04.2022 року він отримав вимогу надати пояснення щодо причин евакуації, які й протягом однієї години надав, вказуючи на наявність обставин що загрожує його життю та життю родини. Також в цих поясненнях він звернувся з пропозицією виконувати свої обов`язки дистанційно, адже чинне законодавство про працю надає можливість працювати працівникам дистанційно (ст. 60-2 КЗпП України) та вказав про неможливість негайно вийти на роботу в зв`язку з евакуацією його та родини з території України на період військового стану, тим самим зазначив на абсолютну неможливість виконання працівником відповідної роботи. Так, 23.04.2022 року він отримав електрону копію наказу про його звільнення, а неодноразові зустрічні його заяви відповідачем було проігноровано. В свою чергу, не знайшовши порозуміння з роботодавцем, прибувши у місце евакуації, втративши робоче місце та не маючи мотивів повернення в Україну, 27.04.2022 року змушений був стати на облік за місцем перебування.
		Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні, кожен окремо, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити, фактично пославшись на вищевикладені обставини з врахуванням відповіді на відзив (а.с. 71  73, 97 - 99).
		Представник відповідача ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» Колесников І.Г. в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, при ухваленні рішення просить врахувати відзив та заперечення, що містяться в матеріалах справи, в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 31  35, 88 -96).
		Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
		В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
		Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу директора ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 1060 від 17.05.2021 року ОСОБА_2 призначено на посаду інженера-технолога технічного відділу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (а.с. 42).
		Наказом голови комісії з реорганізації ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» про простій окремими працівниками підприємства № 163 від 15.04.2022 року та № 153 від 08.04.2022 року, у зв`язку з існуванням загрози для життя і здоров`я працівників, а також неможливістю виконання роботи підприємством і відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства під час воєнного стану, керуючись статтею 113 Кодексу законів про працю України, всім працівникам підприємства з 11.04.2022 року по 23.04.2022 року оголошено простій не з вини працівників, крім працівників згідно наказів. Інженера-технолога технічного відділу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» ОСОБА_2 у вказаних наказах не зазначено (а.с. 51 - 57). 
		Наказом голови комісії з реорганізації ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 504 від 22.04.2022 року ОСОБА_2 з 22.04.2022 року звільнено с посади інженера-технолога технічного відділу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», на підставі службової записки начальника технічного відділу від 22.04.2022 року, акту про відсутність працівника на робочому місці від 21.04.2022 року, причина звільнення  прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 13, 48).
		Згідно копії службової записки від 19.04.2022 року голові комісії з реорганізації ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» вбачається, що інженер-технолог технічного відділу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» ОСОБА_2 викликався на роботу з 21.04.2022 року, який перебував на простої, з метою виконання виробничих завдань (а.с. 43).
		Наказом голови комісії з реорганізації ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 496 від 20.04.2022 року, 21.04.2022 року інженер-технолог технічного відділу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» ОСОБА_2 , який перебував на простої з метою виконання виробничих завдань, викликався на роботу (а.с. 41).
		З копії акту про відсутність працівника на робочому місці від 21.04.2022 року та копії службової записки від 22.04.2022 року вбачається, що інженер-технолог технічного відділу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» ОСОБА_2 не вийшов на роботу 21.04.2022 року на виконання наказу голови комісії ДП «Авіакон» від 20.04.2022 року. ОСОБА_2 надіслав листа з застосуванням месенджеру VIBER на адресу начальника відділу кадрів підприємства, зі змісту якого вбачається, що він перебуває в евакуації (а.с. 45 - 47).
		Свідок ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що він працює начальником технічного відділу ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». 17.04.2022 року написав ОСОБА_2 що йому необхідно виходити на роботу. 18.04.2022 року ОСОБА_2 на роботу не вийшов, почав з`ясовувати причини.
		У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, про які повідомив свідок. Дані про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні та показання підтверджуються і доповнюються іншими зібраними по справі доказами.
		Відповідно до cт. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій.
		Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року (Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року) на території України введено воєнний стан.
		15.03.2022 року прийнято Закон України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до ст. 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ не скасовує і не змінює норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця,
		П. 4 ст. 40 КЗпП України передбачає розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) саме «без поважних причин».
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК).
		У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботіяк протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин(наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а йвстановлення поважності причин відсутності».
		Саме з`ясування поважності відсутності позивача на роботі є визначальним фактом для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУкраїни.
		Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Відповідно до сталої судової практики причину відсутності на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, в даному випадку ведення воєнних дій.
		Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
		До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім`ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв`язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров`я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров`я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника (Постанова КЦС ВС від 05.12.2018 року у справі № 754/16137/15-ц).
		У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.
		Реалізуючи права і виконуючи обов`язки, суб`єкти трудових правовідносин зобов`язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі.
		Позивач, як в судовому засіданні так і в позовній заяві вказував на те, що з метою збереження свого життя та життя своїх рідних, він разом з дружиною ОСОБА_6 та сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимушений був виїхати до більш безпечного місця, саме до м. Хемнітц Німеччина, де 27.04.2022 року змушений був стати на облік за місцем перебування.
		Згідно розпорядження КМ України № 204-р від 06.03.2022 року до територій, на яких проводяться активні бойові дії належать: Чернігівська, Сумська, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська, Житомирська, Одеська, Волинська, Дніпропетровська, Київська та м. Київ.
		Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
		Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Визначаючи справедливий баланс між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд, слід зазначити про пріоритет природного права особи на життя та безпечне довкілля, яке визнається усіма цивілізованими народами і націями та є загальним спадком європейської правової традиції, позитивний обов`язок щодо забезпечення якого на території України покладено на Державу Україна. Так, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 1 Конституції України).
		Суд зазначає, що невихід позивача на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов`язаних з ними обставин, не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України за підставою «прогул».
		Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин, у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.
		Відсутність належного повідомлення про припинення раніше запровадженого простою є також поважною причиною неявки на роботу, оскільки оголошений простій звільняє працівника від обов`язку бути присутнім на робочому місці.
		Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що від позивача не надходило заяв про відсутність на роботі з поважних причин, оскільки відсутність працівника на роботі у зв`язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Тому, до з`ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно було обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез`ясованих або з інших причин, а не звільняти з роботи. 
		За змістом ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.
		За вказаних обставин, суд встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, дійшов до висновку про наявність підстав для визнання незаконними та скасування наказу ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 504 від 22 квітня 2022 року про звільнення ОСОБА_2 з посади інженера-технолога технічного відділу за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
		Враховуючи задоволення позовних вимог, а також те, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду в частині поновлення на роботі до негайного виконання.
		Керуючись ст. 21, 40, 149, 232, 235 КЗпП України, ст. 1-5, 10, 76-83, 258-259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд
		 
		 В И Р І Ш И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 11 березня 1998 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) задовільнити.
		Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 504 від 22 квітня 2022 року про звільнення ОСОБА_2 з посади інженера-технолога технічного відділу за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. 
		Поновити ОСОБА_2 на посаді інженера-технолога технічного відділу товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон».
		Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді допустити до негайного виконання.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (41615, м. Конотоп Сумської області, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750) на користь держави 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. судового збору.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		 
		   Суддя Буток Т.  А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...