Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/263/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2022. Зареєстровано: 15.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2022.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/524/270/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021170500001621

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/263/22
		Провадження № 1-кп/524/270/22
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		15 серпня 2022 року  Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
		   головуючого судді  ОСОБА_1 
		   при секретарі  ОСОБА_2 
		   з участю прокурора  ОСОБА_3 
		   захисника  адвоката ОСОБА_4 
		   обвинуваченого  ОСОБА_5 
		   представника потерпілої  ОСОБА_6 
		   потерпілих  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12021170500001621 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, працює ТОВ "Житлоінвест", прораб, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 
		 
		26.10.2021 о 07 год. 51 хв., у світлий час доби, ясну погоду без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. 29 вересня в м. Кременчуці Полтавської області, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони вул. Івана Мазепи в напрямку до перехрестя вул. 29 вересня  Ігоря Сердюка м. Кременчука, керуючи автомобілем ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався водій ОСОБА_5 , який перебував в стані наркотичного сп`яніння, тим самим порушив вимоги п. 2.9. а) «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано: п. 2.9 «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин». Водій ОСОБА_5 рухаючись по другорядній дорозі вул. 29 вересня м. Кременчука, наблизившись до перехрестя вул. 29 вересня  І. Сердюка м. Кременчука, зупинився перед виїздом на проїзну частину вул. І. Сердюка м. Кременчука, для надання переваги в русі транспортним засобам, що рухались в межах головної дороги вул. І. Сердюка м. Кременчука, з метою подальшого виконання маневру повороту праворуч. В цей саме час, зі сторони буд. 23/1 по вул. І. Сердюка м. Кременчука, на нерегульований пішохідний перехід через вул. І. Сердюка м. Кременчука, який визначений дорожньою розміткою 1.14.1. «Зебра» та дорожнім знаком 5.35.1. «Пішохідний перехід», вийшов пішохід ОСОБА_9 , який почав перетинати дорогу по пішохідному переходу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Розпочавши рух у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_5 , під час керуванням автомобілем ВАЗ 21093 р.н. НОМЕР_1 , поблизу буд. 23/1 по вул. І. Сердюка в м. Кременчуці, в момент початку руху та здійснення маневру повороту праворуч, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі пішоходу, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості та екстреного гальмування автомобіля, тим самим порушив вимоги п.п. 10.1., 16.2., 18.1. «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:
		    п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		    п. 16.2. На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку;
		    п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,
		і в межах правої смуги руху на нерегульованому пішохідному переході, допустив наїзд правою боковою частиною керованого ним автомобіля у ліву бокову частину тіла пішохода ОСОБА_9 , який переходив проїзну частину з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок проявленої злочинної необережності та порушення водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька», де від отриманих травм, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. 
		   Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 815/1 від 30.11.2021, при судово-медичній експертизі у трупа ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: тупа травма голови у вигляді: садна та двох синців на голові, крововиливів в м`які покрови голови; крововиливу в товщу правого скроневого м`язу; лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу; крововиливів під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома об`ємом близько 115 мл.); крововиливів під м`яку мозкову оболонку головного мозку та мозочка; крововиливу в гіпофіз; забою головного мозку, ознак набряку-набухання головного мозку; тупа травма грудей у вигляді: перелому п`ятого правого ребра по заднє-підпахвовій лінії по розгинальному механізму з крововиливом довкола; крововиливу в парааортальну клітковину; тупа травма лівої гомілки та стегна у вигляді: синця на лівій гомілці; повних поперечних переломів великогомілкової та малогомілкової кісток з крововиливами довкола; крововилив в м`які тканини лівого стегна; тупа травма правої гомілки у вигляді: крововиливу в проекції правого колінного суглобу; крайового перелому голівки правої малогомілкової кістки. Всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер, утворились незадовго до госпіталізації в лікувальний заклад, від травматичної дії предмету(ів) з властивостями тупого твердого, за механізмом удару-струсу, не виключено, що як у пішохода в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Тупа травма голови за ступенем тяжкості має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті згідно (п.п. 2.1.1 «а», 2.1.2 та 2.1.3 «б», «в») «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. та перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.
		Причиною смерті ОСОБА_9 стала вищевказана тупа травма голови, яка ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку.
		Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 в момент первинного контакту при дорожньо-транспортній пригоді, ймовірніше за все був обернений лівою стороною тіла до транспортного засобу та знаходився в вертикальному чи близькому до нього положенні.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові, вилученої у трупа ОСОБА_9 етиловий та інші спирти не виявлені.
		Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» № 683 від 26.10.2021, в сечі ОСОБА_5 виявлено метаболіти канабіноїдів. Згідно зазначеного висновку, ОСОБА_5 перебував у стані наркотичного сп`яніння.
		Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-21/15082-ІТ від 20.12.2021, в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_9 шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 16.2., 18.1. «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
		У заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1., 16.2., 18.1. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, не оспорював фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди при цьому заперечував, що перебував у стані наркотичного сп`яніння. Зазначив, що за декілька днів до пригоди лікарі запідозрили у нього COVID-19, у зв`язку з чим приймав багато ліків. Вважає, що саме прийом ліків міг викликати позитивний результат на наявність наркотичних речовин. Канабіс ніколи не вживав. У медичному закладі лікар його оглядав та він здавав біологічні зразки. Також зазначив, що частково відшкодовував моральну шкоду потерпілій, а саме сплатив їй 50 тис. грн..
		Не зважаючи на такі показання обвинуваченого, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повній мірі доведена наступними зібраними та дослідженими судом доказами, а саме: 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка пояснила суду, що загиблий ОСОБА_9 її чоловік. 26.10.2021 зібрались йти на ринок. Чоловік вийшов раніше, а вона затрималась. Коли вийшла з дому пішла дорогою, якою зазвичай ходить її чоловік. Підійшовши до вулиці І. Сердюка, на пішохідному переході, побачила калюжу крові та машину екстреної допомоги. Розхвилювалась. Почала дзвонити чоловіку, але той не відповідав. Ще раз набрала. Відповіла незнайома жінка та повідомила про те, що чоловік перебуває в лікарні. Поїхала в лікарню де їй повідомили, що чоловік у важкому стані. Через декілька днів чоловік помер. 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що загиблий ОСОБА_9 її батько. 26.10.2021 до неї зателефонував чоловік і повідомив, що мати їде до лікарні де перебуває батько. Вона зустрілась з матір`ю та разом поїхали до лікарні. Також зазначила, що обвинувачений відшкодував їй 50 тис. грн..
		- показаннями свідка ОСОБА_11 , який суду пояснив, що працює лікарем-наркологом в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР». 26. 10.2021 року до нього направили водія ОСОБА_5 для проведення огляду на стан сп`яніння. Відповідно до вимог інструкції «Про порядоквиявлення уводіїв транспортнихзасобів ознакалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції»,затвердженої спільнимнаказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни таМіністерства охорониздоров`яУкраїни від09.11.2015року №1452/735,спочатку об`єктивно оглянув ОСОБА_5 . Обвинувачений був млявий, загальмований, мав розширені зіниці та почервоніння, при розмові спостерігалась сухість у роті. Провів пальцо-носову пробу. Потім запропонував обвинуваченому здати біологічний зразок-сечу для дослідження. Водій погодився. Експрес тестування дало позитивний результат, у зв`язку з чим, з метою уточнення результатів, біологічні зразки ОСОБА_5 були направлені для токсикологічного дослідження до лабораторії у м. Полтава. В лабораторії було проведене дослідження методом тонкошарової хроматографії, яке підтвердило наявність в сечі обвинуваченого метаболітів канабіноїдів. Беручи до уваги результати лабораторних досліджень, а також дані об`єктивного огляду обвинуваченого зробив висновок,що ОСОБА_5 перебував у стані наркотичного сп`яніння.
		- рапортом від 26.10.2021, відповідно до якого 26.10.2021 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в м. Кременчуці по вул. І. Сердюка автомобіль здійснив наїзд на чоловіка;
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.10.2021, схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку перехресті вул. 29 вересня та вул. І. Сердюка м. Кременчука;
		- світлокопією картки виїзду швидкої медичної допомоги № 156 від 26.10.2021, відповідно до якої 26.10.21 ОСОБА_9 було надано швидку медичну допомогу;
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №682, зробленим о 10-25 год. 26.10.2021, в якому зазначено, що у ОСОБА_5 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, висновок щодо наркотичного сп`яніння винести не можливо у зв`язку з відмовою від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в повному обсязі;
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №683, зробленим о 11-40 год., в якому зазначено, що ОСОБА_5 перебуває в стані наркотичного сп`яніння;
		- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.10.2021, відповідно до якого ОСОБА_8 повідомила, що 26.10.2021 в м. Кременчуці по вул.. І. Сердюка сталася ДТП, в якій ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження;
		- листом головного лікаря ОСОБА_12 від 16.12.2021, відповідно до якого 26.10.2021 о 07-54 год. зареєстрований виклик бригади екстреної медичної допомоги з приводу ДТП за адресою: АДРЕСА_3 для надання медичної допомоги ОСОБА_9 ;
		- рапортом від 31.10.2021, відповідно до якого 31.10.2020 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в реанімації помер ОСОБА_9 після ДТП 26.10.2021;
		- результатом токсикологічного дослідження №2974 від 29.10.2022, відповідно до якого при токсикологічному дослідженні у сечі ОСОБА_5 виявлені канабіноїди;
		- протоколом огляду місця події від 31.10.2021 та фототаблицею до нього, відповідно було оглянуто труп ОСОБА_9 , який находиться у реанімаційному відділенні лікарні №3;
		- протоколом огляду від 05.11.2021, відповідно до якого було оглянуто особисті речі ОСОБА_9 ;
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 17.11.2021, відповідно до якого було оглянуто відео файли з камер зовнішнього відеоспостереження, які знаходяться на фасаді буд. АДРЕСА_4 ;
		- світлокопією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_9 №922 від 01.11.2021;
		- висновком експерта МК-№183 від 23.11.2021, відповідно до якого проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи одягу і взуття ОСОБА_9 виявлені пошкодження, які могли утворитися при ДТП;
		- висновком експерта №815 від 26.11.2021, відповідно до якого при судово-медичній експертизі у трупа ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: тупа травма голови у вигляді: садна та двох синців на голові, крововиливів в м`які покрови голови; крововиливу в товщу правого скроневого м`язу; лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу; крововиливів під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома об`ємом близько 115 мл.); крововиливів під м`яку мозкову оболонку головного мозку та мозочка; крововиливу в гіпофіз; забою головного мозку, ознак набряку-набухання головного мозку; тупа травма грудей у вигляді: перелому п`ятого правого ребра по заднє-підпахвовій лінії по розгинальному механізму з крововиливом довкола; крововиливу в парааортальну клітковину; тупа травма лівої гомілки та стегна у вигляді: синця на лівій гомілці; повних поперечних переломів великогомілкової та малогомілкової кісток з крововиливами довкола; крововилив в м`які тканини лівого стегна; тупа травма правої гомілки у вигляді: крововиливу в проекції правого колінного суглобу; крайового перелому голівки правої малогомілкової кістки. Всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер, утворились незадовго до госпіталізації в лікувальний заклад, від травматичної дії предмету(ів) з властивостями тупого твердого, за механізмом удару-струсу, не виключено, що як у пішохода в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Тупа травма голови за ступенем тяжкості має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті згідно (п.п. 2.1.1 «а», 2.1.2 та 2.1.3 «б», «в») «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. та перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті;
		- висновком експерта №СЕ-19/117-21/14091-ФП від 30.11.2021 та фототаблицею до нього, відповідно до якого з моменту появи пішохода в полі зору камери відеоспостережання, який рухається по пішоходному переході до момету наїзду на нього проходить 1,4 секунди;
		- висновком експерта№ 815/1від 30.11.2021,відповідно доякого при судово-медичній експертизі у трупа ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: тупа травма голови у вигляді: садна та двох синців на голові, крововиливів в м`які покрови голови; крововиливу в товщу правого скроневого м`язу; лінійного перелому кісток склепіння та основи черепу; крововиливів під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома об`ємом близько 115 мл.); крововиливів під м`яку мозкову оболонку головного мозку та мозочка; крововиливу в гіпофіз; забою головного мозку, ознак набряку-набухання головного мозку; тупа травма грудей у вигляді: перелому п`ятого правого ребра по заднє-підпахвовій лінії по розгинальному механізму з крововиливом довкола; крововиливу в парааортальну клітковину; тупа травма лівої гомілки та стегна у вигляді: синця на лівій гомілці; повних поперечних переломів великогомілкової та малогомілкової кісток з крововиливами довкола; крововилив в м`які тканини лівого стегна; тупа травма правої гомілки у вигляді: крововиливу в проекції правого колінного суглобу; крайового перелому голівки правої малогомілкової кістки. Всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер, утворились незадовго до госпіталізації в лікувальний заклад, від травматичної дії предмету(ів) з властивостями тупого твердого, за механізмом удару-струсу, не виключено, що як у пішохода в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Тупа травма голови за ступенем тяжкості має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті згідно (п.п. 2.1.1 «а», 2.1.2 та 2.1.3 «б», «в») «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. та перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті;
		- висновком експерта № СЕ-19/117-21/13523-ІТ від 06.12.2021, відповідно до якого на момент проведення огляду (дослідження) автомобіля ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 будь-яких несправностей робочої гальмівної системи, рульового керування та ходової частинпи не виявлено;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2021 та схемою до нього, відповідно до якого за участю потерпілої ОСОБА_7 було перевірено та уточнено відомості, для встановлення обставин ДТП, яка мала місце 26.10.2021 по вул. І. Сердюка в м. Кременчуці;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2021 та схемою до нього, відповідно до якого за участю свідка ОСОБА_13 було перевірено та уточнено відомості, для встановлення обставин ДТП, яка мала місце 26.10.2021 по вул. І. Сердюка в м. Кременчуці;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2021 та схемою до нього, відповідно до якого за участю ОСОБА_5 було перевірено та уточнено відомості, для встановлення обставин ДТП, яка мала місце 26.10.2021 по вул. І. Сердюка в м. Кременчуці;
		- висновком експерта № СЕ-19/117-21/15082-ІТ від 20.12.2021, відповідно до якого в заданій дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_9 шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 16.2., 18.1. «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. У заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1., 16.2., 18.1. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди;
		- речовими доказами.
		Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.286-1 КК України, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України,прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КонституцієютаКПК України. 
		Суд критично ставиться до версії сторони захисту про те, що обвинувачений наркотичних засобів не вживав, а позитивний результат , щодо вмісту наркотичних речовин в його біологічних зразках міг бути наслідком вживання ліків. Так допитаний в судовому засіданні лікар ОСОБА_11 повідомив суду, що лабораторними дослідженнями в сечі обвинуваченого підтверджено наявність активного тетраканабінола, що можливе лише внаслідок вживання наркотичних засобів. Ліків, які б містили канабіноїди та перебували б у вільному обігу в Україні не має. При цьому суд враховує, що будь-яких медичних призначень чи документів на підтвердження перебування на лікуванні обвинуваченого стороною захисту надано не було.
		Також суд відхиляє твердження обвинуваченого та його захисника про те, що не доведено факт того, що у момент ДТП ОСОБА_5 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Такі твердження сторони захисту повністю спростовуються висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №683 від 26.10.2021 року, результатом токсикологічного дослідження №2974 від 29.10.2022, відповідно до якого при токсикологічному дослідженні у сечі ОСОБА_5 виявлені канабіноїди, а також показаннями свідка ОСОБА_11 , який безпосередньо після ДТП оглядав обвинуваченого. Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, не встановлено.
		Суд також звертає увагу на те, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень стст.84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків про що неодноразово зазначав Верховний суд, зокрема у постановах ККС від 15.03.2018 у справі №372/2291/16-к, від 21.11.2019 у справі №564/590/17, від 3.12.2019 у справі №571/1436/15-к, від 11.02.2020 у справі №643/20474/15-к.
		За встановленими обставинами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, врахувавши, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину згідно з критерієм «поза розумним сумнівом».
		Необережні дії ОСОБА_5 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , суд кваліфікує за ч.3 ст. 286-1 КК України.
		Як зазначено в ч. 2ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ч.2ст. 65 КК України,особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно дост. 12 КК Українивідноситься до категорії тяжких, за формою вини вчинений злочин є необережним. Особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, офіційно працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, його стан здоров`я та вік, частково відшкодував завдану потерпілій моральну шкоду.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.
		  Суд невважає,що вповедінці обвинуваченогонаявна зазначенав обвинувальномуакті пом`якшуючаобставина щирекаяття.Так, ОСОБА_5 фактично не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, зокрема заперечує факт перебування в стані наркотичного сп`яніння, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, що не узгоджується мотивами визначення щирого каяття на яких наголощує Верховний Суд (справа № 199/6365/19).
		Зазначені обставини, які підлягають обов`язковому врахуванню та дані про особу обвинуваченого у своїй сукупності, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думка потерпілих, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_5 порушив правила безпеки дорожнього руху, створивши серйозну загрозу життю і здоров`ю для його учасників, приймаючи до уваги, що його протиправні дії призвели до смерті людини, тоді як відповідно дост. 3 Конституції Українилюдина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, дають достатні підстави для висновку про те, що ОСОБА_5 має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі на строк, що передбачений санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинене з позбавленням права керувати траспортними засобами.
		Суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_5 ст. 69 КК України.
		Призначене покарання буде відповідати як ступеню тяжкості вчиненого злочину, так і загальним засадам призначення покарань, вимогам законності та справедливості, особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Потерпіліа ОСОБА_7 звернулася до суду з цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_5 , в якому просиять суд стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду в розмірі 102749,50 грн.та моральнушкоду врозмірі 750000 грн.
		ОСОБА_5 пред`явлений позов визнав частково. 
		Вирішуючи цивільний позов суд зазначає наступне.
		Згідно з положеннями ч. 1ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняєцивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно з ч.5ст.128 КПК України,цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
		Відповідно доч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ст. 3 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 року «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5).
		Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
		В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
		Відповіднодоправового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду у справа №147/66/17 від 14 грудня 2021 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. 
		У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядкуоцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону).
		Розглядом кримінального провадження встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в СК «МЕГА-ГАРАНТ». Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності №АР/1448187 у разі настання страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілого та його майну, на суму завданих збитків, але не більше встановленого в договорі лімітустраховоїсуми: 260 000 грн. - за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю; 130 000 грн. - за шкоду, заподіяну майну. 
		Потерпіла просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, розмір якої не перевищує встановлені в договорі ліміти страхової суми, при цьому доказів на підтвердження вже проведених виплат страховою компанією не надає. За таких обставин цивільний позов у частині стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 102749,50 грн. задоволенню не підлягає.
		Частинами першою-третьою статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Суд вважає, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_7 була спричинена моральна шкода, яка полягає в глибоких моральних та душевних стражданнях. Такі обставини свідчать про завдання потерпілій моральної шкоди в розумінні положеньст.23 ЦК Українита згідно до вказаної норми матеріального права таст.1168 ЦК Українизаслуговує відшкодування грішми.
		При цьому слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Враховуючи вимогирозумності,справедливості іспівмірності завданоїморальної шкоди,з оглядуна ступіньта глибинуморальних стражданьпотерпілої ОСОБА_7 ,яких воназазнала внаслідоксмерті батька,конкретних обставинсправи,порушення нормальногоукладу життя,враховуючи те,що обвинуваченийвже сплативпотерпілій 50000грн.в рахуноквідшкодування завданоїморальної шкоди,суд знаходитьможливим стягнутиз обвинуваченогона користьпотерпілої вякості компенсаціїза заподіянуїй моральнушкоду сумув розмірі 250000 грн., без урахування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, яку має сплатити СК «МЕГА-ГАРАНТ» відповідно до вимог Закону №1961-IV,оскільки такі вимоги позивачем не пред`являлись.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставіст.100 КПК України.
		Документально підтверджені процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів розподіляються відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.10.2021 на автомобіль ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 підлягає скасуванню.
		Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_5 визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.286-1КК Українита призначитийому покаранняу виді6(шести)років позбавленняз позбавленнямправа керуватитранспортними засобамина строк6(шість)років. 
		Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_5 в порядку виконання даного вироку.
		   Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		У решті позовних вимог ОСОБА_7  відмовити.
		Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів на суму 3775,64 грн. стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.10.2021 на автомобіль ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 скасувати.
		Речові докази: автомобіль ВАЗ-21093 д.н.з. НОМЕР_1 ; одяг та взуття ОСОБА_9 , які знаходяться в одному поліетиленовому пакеті  повернути законним володільцям; компактний диск «Verbatim CD-R 700Mb» з відеозаписом з камери відеоспостереження, яка встановлена на фасаді « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 2 CD-R диски із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезАвтозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...