Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 565/315/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2022.
Дата набрання законної сили: 10.08.2022
Номер судового провадження: 61-20227ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		10 серпня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 565/315/21
		провадження № 61-20227св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Обслуговуючий кооператив «ЖБК Енергетик»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , Державний реєстратор виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Овечко Ірина Михайлівна,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року у складі судді Зейкана І. Ю., постанову Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Боймиструк С. В., Гордійчук С. О. та додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Боймиструк С. В., Гордійчук С. О.,
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог 
		У березні 2021 року Обслуговуючий кооператив «ЖБК Енергетик» (далі - ОК «ЖБК Енергетик») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Овечко І. М. про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
		Позов мотивований тим, що у серпні 2020 року ОК «ЖБК Енергетик» стало відомо, що 29 березня 2017 року державним реєстратором Овечко І.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34519190, за яким зареєстровано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Зазначає, що вказана державна реєстрація права власності здійснена з порушенням вимог статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, державному реєстратору не подано усіх документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності відповідачем на квартиру. Стверджує, що відповідачем ОСОБА_1 , всупереч вимог пунктів 41, 77, 80 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою від 25 грудня 2005 року № 1127, у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1127) державному реєстратору не подані: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; довідки кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно.
		Позивач просив:
		скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Овечко І.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 3419190 від 29 березня 2017 року 15:13:56, за яким було зареєстровано право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;
		припинити право власності ОСОБА_1 на трикімнатну квартиру, загальною площею 69,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1210285556107, номер запису про право власності: 19708700.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ОК «ЖБК «Енергетик» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Виконавчого комітету Вараської міської ради Овечко І. М. про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що:
		на виконання вимог статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідачем ОСОБА_1 подані державному реєстратору договір № 116 про пайову участь у будівництві житла, рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року у справі № 565/136/15-ц;
		доводи позивача про реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем ОСОБА_1 без документів, передбачених пунктом 41 Порядку № 1127 спростовано письмовими доказами;
		за змістом пункту 77 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалось у результаті діяльності житлово-будівельного кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна, перелік інших документів, визначених цим пунктом може подаватись кооперативом, тобто є правом кооперативу, а не обов`язком, та не стосується власників відповідних об`єктів нерухомості;
		відповідачем ОСОБА_1 згідно із пунктом 80 Порядку № 1127 не подана державному реєстратору для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Проте, обставини щодо членства відповідача ОСОБА_1 в кооперативі та внесення нею пайового внеску у повному обсязі, які мають підтверджуватись відповідною довідкою кооперативу, фактично існували на час державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та підтверджувались рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року у справі № 565/136/15-ц, яке набрало законної сили та було подане державному реєстратору. Таким чином, неподання зазначеної довідки носить формальний характер;
		оскільки будинок по АДРЕСА_3 (друга черга) прийнятий до експлуатації 24  лютого 2017 року, суд визнав, що відповідач ОСОБА_1 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 з 24 лютого 2017 року. Таким чином фактичне набуття права власності відповідачем ОСОБА_1 на спірну квартиру до дня його державної реєстрації, а також те, що державна реєстрація є лише моментом з якого держава визнає право власності на нерухоме майно, додатково свідчить про непропорційність позбавлення права власності відповідача лише з формальних підстав;
		крім того, позивач у своєму позові не вказав, яка шкода завдана його інтересам внаслідок реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 та у чому виразилась така шкода.
		Суд також зазначив, що відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову, у зв`язку з викладеним суд не вирішив питання щодо спливу позовної давності.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОК "ЖБК Енергетик" залишено без задоволення, а рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року - без змін.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що при проведенні державної реєстрації права власності на спірну квартиру державним реєстратором додержано вимоги законодавства, а тому доводи про скасування рішення державного реєстратора не ґрунтуються на обставинах справи.
		Апеляційний суд вважав обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що задоволення вимог позивача лише з тих міркувань, що ОСОБА_1 не було подано довідку про членство в ОК "ЖБК Енергетик" та про повну сплату пайового внеску, є непропорційним втручанням у право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру. Тому суд правильно не обмежувався формальним підходом при вирішенні справи, а виходив із об`єктивних мотивів та правовідносин, що склалися між сторонами.
		Суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не обґрунтовано шкоди, якої завдано відповідачами внаслідок оспорюваної державної реєстрації, та в чому вона полягала.
		Аргументи позивача про те, що судове рішення не може бути підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідні висновки про це відображені в оскаржуваному рішенні, а також відповідають вимогам статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Доводи позивача про те, що за ОСОБА_1 визнано лише майнові права на набуття у власність спірної квартири, а тому об`єктом продажу за таким договором могли бути лише такі майнові права на спірну квартиру, а не передача права власності на неї, які вона не набула, апеляційний суд визнав необґрунтованими та зазначив таке. Суд першої інстанції при визначенні юридичних фактів, за настання яких ОСОБА_1 набула право власності на новостворене майно, врахував, що майнові права на спірну квартиру визнано за нею рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року, що набрало законної сили. Тому суд обґрунтовано визнав, що оскільки житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_3 здано в експлуатацію 24  лютого 2017 року, тому у разі викупу квартири членом житлово-будівельного кооперативу до введення будинку в експлуатацію він набуває право власності з моменту введення цього будинку в експлуатацію.
		Додатковою постановою Рівненського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Савонік Л. О. про ухвалення рішення про судові витрати задоволено частково. Стягнуто з ОК "ЖБК Енергетик" на користь ОСОБА_1 4 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи судом апеляційної інстанції.
		Апеляційний суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи відповідні докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката і виконаних робіт.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що в провадженні апеляційного суду знаходилось щонайменше чотири однотипні (шаблонні) для адвоката Савонік Л. О. цивільних справи із аналогічними спірними правовідносинами та суб`єктним складом сторін і лише довірителі останньої були різними особами. Обсяг наданих робіт адвокатом в цих справах, а саме попереднє опрацювання апеляційної скарги, підготування на неї відзиву, участь у розгляді справи, тощо, як про це йдеться у актах виконаних робіт адвокатом, є однаковим. Крім того, судові засідання для розгляду апеляційних скарг ОК "ЖБК Енергетик" були призначені на ту саму дату з різницею в часі 15 хвилин. З огляду на викладене, суд вважав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з позивача на користь довірителя адвоката Савонік Л. О. становить 4 000 грн.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У грудні 2021 року ОК "ЖБК Енергетик" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року, постанову Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року та додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року; скасувати рішення державного реєстратора та припинити право власності ОСОБА_1 .
		Аргументи учасників справи
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суди першої та апеляційної інстанцій внаслідок застосування норм статей 190, 328, 331 ЦК України, без урахування відповідного висновку щодо їх застосування, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, неправильно застосували до спірних правовідносин норму статті 334 ЦК України та дійшли помилкового висновку про набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру з моменту здачі будинку в експлуатацію;
		суди безпідставно застосували до спірних правовідносин статтю 384 ЦК України, оскільки вона регулює питання прав житлово будівельного кооперативу та його членів, а відповідач є обслуговуючим кооперативом;
		право власності на спірну квартиру ОСОБА_1 могла набути лише з моменту її передачі кооперативом на підставі акту приймання - передачі, наявність чи відсутність якого всупереч доводам позивача суди не перевіряли;
		ОСОБА_1 не надала державному реєстратору для реєстрації права власності усіх необхідних документів, а саме: довідку кооперативу про членство в кооперативі та внесення нею пайового внеску в повному обсязі; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; акт приймання - передачі квартири. За відсутності вказаних документів, державний реєстратор не мала права приймати рішення про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру;
		у договорі про пайову участь у будівництві житла визначено, що для замовника у кооперативі будується трикімнатна квартира у будинку загальною площею 69,5 кв. м, якій на період будівництва присвоєно номер 116. При цьому за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на трикімнатну квартиру площею 69,1 кв. м під № 120 , що за такими характеристиками відрізняється від ідентифікаційних даних, зазначених у пункті 1.2 договору. Цим доводам позивача суди не надали належної оцінки та не навели мотиви їх відхилення, чим порушили норми процесуального права;
		суди не врахували, що інформація про номер квартири та її остаточну площу, що передається замовнику будівництва, мала бути визначена сторонами договору в акті приймання - передачі, а довідка про ідентифікацію не може замінювати такий акт.
		Позиція інших учасників справи
		У січні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення без змін.
		Відзив мотивований тим, що:
		доводи позивача про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо моменту набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру та безпідставно застосував до спірних правовідносин норму статті 384 ЦК України, є необґрунтованими. Суди правильно встановили підстави та момент виникнення права власності у ОСОБА_1 на спірну квартиру;
		посилання ОК «ЖБК Енергетик» на те, що ОСОБА_1 теоретично могла зареєструвати лише майнове право на спірну квартиру, а не право власності, не заслуговує на увагу, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено для державних реєстраторів можливостей, прав та не регламентовано порядку державної реєстрації саме майнових прав на нерухоме майно;
		твердження про те, що ОСОБА_1 могла набути право власності на спірну квартиру лише з моменту її передачі за відповідним актом, чого зроблено не було, вказує на недобросовісність поведінки позивача, оскільки згідно з розділом 3 договору про пайову участь у будівництві житла саме на ОК «ЖБК Енергетик» покладено обов`язок видати всі необхідні документи для реєстрації права власності, зокрема й акт прийому-передачі квартири. Позивач не надав жодних пояснень та доказів, що саме заважає виконати йому всі зобов`язання за вказаним договором, зокрема щодо передання квартири за актом приймання-передачі з 24 лютого 2017 року, тобто з моменту введення будинку в експлуатацію;
		посилання позивача на те, що з часу ухвалення судового рішення про визнання майнових прав і до прийняття реєстратором оскаржуваного рішення, пройшло дев`ять місяців і за цей час встановлені у судовому рішенні обставини могли змінитись, зокрема ОСОБА_1 могла припинити членство у кооперативі, не підтверджені будь-якими доказами. Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати пайових внесків за договором. При цьому саме позивач зобов`язаний вести такий облік або реєстр;
		об`єкту нерухомого майна присвоєно адресу, що підтверджується належним та допустимим доказом, а саме висновком про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна за адресою. Тому відповідні твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими;
		у цій справі позовні вимоги ОК «ЖБК Енергетик» спрямовані не на захист його цивільного права, а якраз на порушення цивільних прав відповідачів.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. 
		У січні 2022 року матеріали цивільної справи № 565/315/21 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18).
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що 22 квітня 2008 року між позивачем ОК «ЖБК Енергетик» та відповідачем ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) укладений договір № 116 про пайову участь у будівництві житла. Предметом договору є узгодженість сторін про будівництво кооперативом житлового будинку в АДРЕСА_3 і передача позивачу визначеної договором квартири № 116 , загальною площею 69,5 кв. м в даному будинку та оплата її замовником.
		Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року у справі № 565/136/15-ц, яке набрало законної сили 09 вересня 2015 року встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за угодою про пайову участь у будівництві житла № 116 від 22 квітня 2008 року виконала у повному обсязі та внесла плату у розмірі повної вартості квартири, що передбачена договором. Цим же рішенням визнано за ОСОБА_1 майнові права на трикімнатну квартиру будівельний АДРЕСА_6 , а також встановлено, що вона є асоційованим членом ОК «ЖБК Енергетик». Зазначеним рішенням зобов`язано ОК «ЖБК «Енергетик» видати ОСОБА_1 довідку про її членство в кооперативі та про повну сплату пайового внеску відповідно до договору № 116 про пайову участь у будівництві житла від 22 квітня 2008 року у розмірі встановленої попередньої вартості квартири. 
		24 лютого 2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № РВ 143170551220 та визнано готовим до експлуатації закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_3 (друга черга).
		Зі змісту копії висновку № 15 про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна за адресою від 22 березня 2017 року об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_1 та будівництво якого здійснювалось на підставі договору про пайову участь у будівництві житла № 116 від 22 квітня 2008 року, ідентифіковано як квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, у висновку зазначено, що даний висновок служить підставою для вчинення реєстраційно-правових дій по реєстрації права власності на вищезазначений об`єкт нерухомості.
		23 березня 2017 року на замовлення відповідача ОСОБА_1 КП «Кузнецовське міське БТІ» виготовлений технічний паспорт на кв. АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 10119, реєстровий номер 37к-192-8523).
		27 березня 2017 року ОСОБА_1 . Подана державному реєстратору заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності).
		27 березня 2017 року за відповідачем ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрована трикімнатна квартира загальною площею 69,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 . Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2016 року «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» місто Кузнецовськ перейменовано на місто Вараш.
		Для проведення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 подала: договір про пайову участь у будівництві житла, укладений між ОК «ЖБК «Енергетик» та ОСОБА_3 від 22 квітня 2008 року; технічний паспорт, виданий КП «Кузнецовське МБТІ» від 23 березня 2017 року; висновок про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна за адресою, виданий КП «Кузнецовське МБТІ» 22 березня 2017 року № 15; рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року у справі № 565/136/15-ц.
		Позиція Верховного Суду
		Щодо позовних вимог ОК «ЖБК Енергетик», пред`явлених до ОСОБА_1 .
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які
		ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		За змістом частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		У частині другій статті 331 ЦК України вказано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказано, що «нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою (пункти 92, 93, 95 постанови)».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі 
		№ 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20) зроблено висновок, що «в тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновки про те, що «з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа».
		Звертаючись до суду з позовом, ОК «ЖБК Енергетик» вважав, що державна реєстрація права власності спірної квартири за ОСОБА_1 здійснена з порушенням норм статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема державному реєстратору не подано усіх документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності відповідачем на квартиру, а також не надано усіх документів, передбачених пунктами 41, 77, 80 Порядку № 1127.
		У справі, що переглядається: 
		рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року у справі № 565/136/15-ц, яке набрало законної сили, яке подане державному реєстратору, визнано за ОСОБА_1 майнове право - на отримання квартири, що на період будівництва має АДРЕСА_6 за сплачені нею пайові внески у обслуговуючий кооператив «ЖБК Енергетик»;
		зазначений об`єкт інвестування закінчений будівництвом, прийнятий в експлуатацію і з цього часу ОСОБА_1 набула право на передачу їй у власність спірної квартири; 
		суди правильно вважали, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Фактичне набуття права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру до дня його державної реєстрації, а також те, що державна реєстрація є лише моментом з якого держава визнає право власності на нерухоме майно, додатково свідчить про непропорційність позбавлення права власності відповідача лише з формальних підстав.
		За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОК «ЖБК Енергетик» про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 .
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 є необґрунтованими, оскільки висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, зробленим у зазначеній справі.
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		Позовні вимоги ОК «ЖБК Енергетик» про припинення права власності є похідними від вимоги про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 , тому такі вимоги задоволенню також не підлягають.
		За таких обставин суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОК «ЖБК Енергетик» до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
		Щодо позовних вимог ОК «ЖБК Енергетик», пред`явлених до державного реєстратора Овечко І. М.
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 335/4419/19 (провадження № 61-6171св21) з посиланням на висновки, зроблені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 200/11374/18 (провадження № 61-17508св20) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 20 жовтня 2021 року в справі № 509/3995/15 (провадження № 61-7070св20) зазначено, що «спір про скасування рішення, запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відповідно до змісту та характеру відносин між сторонами, спір виник з приводу порушення ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», права власності ОСОБА_1 на квартиру, внаслідок здійснення державної реєстрації такого права за ПАТ «Укрсоцбанк», а тому належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. […] Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача».
		У справі, що переглядається, ОК «ЖБК Енергетик» пред`явив позов до ОСОБА_1 , державного реєстратора Овечко І. М. про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
		Зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених судами попередніх інстанцій обставин справи свідчать, що спір у справі в частині пред`явлених позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора виник між ОК «ЖБК Енергетик» і ОСОБА_1 як особою, за якою було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор Овечко І. М. є неналежним відповідачем у справі, а тому в задоволенні позовних вимоги до вказаного відповідача слід було відмовити з цієї підстави.
		Щодо оскарження додаткової постанови Рівненського апеляційного суду від 
		18 листопада 2021 року
		Стягуючи з ОК «ЖБК Енергетик» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час апеляційного провадження справи, апеляційний суд з додержанням вимог статей 137, 141 ЦПК України, взявши до уваги подані представником ОСОБА_2   в суді апеляційної додаткову угоду від 24 березня 2021 року № 185 до договору про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, а також квитанцію до прибуткового касового ордера №029 від 08 листопада 2021 року у розмірі 8 000 грн., врахував складність справи, обсяг виконаних робіт (наданих послуг) і час, витрачений на виконання цих робіт (послуг), а також критерій обґрунтованості та пропорційності судових витрат, розумності їхнього розміру, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, становить 4 000,00 грн. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		Доводи касаційної скарги в зв`язку з необхідністю врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2022 року у справі № 335/4419/19 (провадження № 61-6171св21) дають підстави для висновку про те, що судові рішення у справі, що переглядається, частково ухвалені з неправильним застосуванням норм порушенням норм процесуального права. У зв`язку з викладеним касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; оскаржені судові рішення в частині позовних вимог, які пред`явлені до державного реєстратора Овечко І. М., - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог; в іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.
		Оскільки Верховний Суд змінює судове рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» задовольнити частково.
		Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в частині позовних вимог Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» до державного реєстратора виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Овечко Ірини Михайлівни про скасування рішення державного реєстратора змінити, виклавши їх мотивувальну частину  у редакції цієї постанови.
		Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року в частині позовних вимог Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Енергетик» до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, та додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                    В. І. Крат 
		 
		 
		Судді:                                                                             Н. О. Антоненко 
		 
		 
		                                                                                       І. О. Дундар
		 
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		 
		                                                                                       М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...