Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/873/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2022.
Дата набрання законної сили: 10.08.2022
Номер судового провадження: 61-17412ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		10 серпня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 725/873/20
		провадження № 61-17412св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівна,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року у складі судді Скуляк І. А.та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог 
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2  звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. про визнання протиправним та скасування рішення.
		Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмета позову, мотивовані тим, що 13 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладений договір про відкриття кредитної лінії № 894. 16 квітня 2007 року, в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, між банком та позивачами укладений іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого останні передали банку в іпотеку належне їм на праві спільної сумісної власності нерухоме майно: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв. м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, призначені для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0230 га - кадастровий номер 7310136600:08:004:0078 та загальною площею 0,0014 га -кадастровий номер 7310136600:08:004:0079.
		17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за договором відступлення прав вимоги відступив право вимоги за кредитним договором № 894 від 13 квітня 2007 року відповідачу ТОВ «Кредитні ініціативи».
		22 жовтня 2015 року рішенням Першотравневого районного суду місті Чернівці у справі № 725/5485/13 позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».
		23 серпня 2018 року рішенням Першотравневого районного суду місті Чернівці у справі № 725/515/13, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2018 року, у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення відмовлено.
		28 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н. В. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391868, № 49391726, № 49391399, якими проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки кадастрові номери 7310136600:08:004:0078 та7310136600:08:004:0079 та житловий будинок, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи».
		В січні 2020 року позивачі дізнались про те, що право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за іншим власником.
		Вважають такі дії приватного нотаріуса протиправними, оскільки ним порушено порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, так як позивачі не отримували письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень, нотаріус не мав підстав для реєстрації за ТОВ «Кредитні ініціативи» права власності на спірне нерухоме майно.
		Позивачі посилалися на те, що письмова вимога про усунення порушення, повідомлення про її вручення та документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення відсутні, тому не можна констатувати виконання ТОВ «Кредитні ініціативи» вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку», що в свою чергу робить неможливим реєстрацію права власності на спірну нерухомість за ТОВ «Кредитні ініціативи».
		Також позивачі зазначили, що приватний нотаріус прийняв оспорювані рішення з порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки поділений житловий будинок та земельні ділянки, на яких він розташований, виступають предметом іпотеки за договором про відкриття кредитної лінії № 894 від 13 квітня 2007 року в іноземній валюті - євро. 
		Позивачі просили:
		визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року № 49391868, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:08:004:0078 загальною площею 0,023 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи»;
		визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року № 49391726, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:08:004:0079 загальною площею 0,0014 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи»;
		визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року № 49391399, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ТОВ «Кредитні ініціативи».
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16червня 2021 рокуу задоволенні позову     ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з того, що згода позивачів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки була надана під час підписання договору іпотеки; ТОВ «Кредитні ініціативи» виконало приписи Закону України «Про іпотеку» та умови іпотечного договору щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом; вимога про усунення порушень позичальником та іпотекодавцем у відведений в ній тридцятиденний строк не виконана; державна реєстрація права власності на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, проводилася приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н. В., реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до законодавства України на підставі відповідного договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та документів, визначених законодавством України.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Веретенко  Є. О., залишено без задоволення. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо застосування до вказаних правовідносин положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки пунктом 2.2 договору № 102 від 19 лютого 2009 року про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 894 від 13 квітня 2007 року визначено, що максимальна сума невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії еквівалентна 1 157 568,52 грн, а з 19 лютого 2009 року ліміт кредитної лінії складає 575 817,60 грн та встановлюється тільки в національній валюті.
		Колегія суддів погодилась із висновком суду першої інстанції про наявність згоди іпотекодавців на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який був зазначений у пункті 5.2 іпотечного договору, укладеного 16 квітня 2007 року.
		Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ «Кредитні ініціативи» в повному обсязі виконало приписи законодавства щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом направлення вимоги про усунення порушень, яка у відведеній у ній тридцятиденний строк позивачами не виконана.
		Апеляційний суд вказав, що посилання позивачів на недотримання правил вручення поштових відправлень, а саме те, що у повідомленні про вручення зазначена лише частина прізвища позивача та неможливо визначити дату вручення даного листа, що свідчить про недоведеність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, спростовуються Законом України «Про поштовий зв`язок» та Правилами надання поштового зв`язку.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через систему «Електронний Суд» подали до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_3 , в якій просять рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16  червня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року скасувати; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог; стягнути з відповідачів судовий збір. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
		Щодо висновку суду про те, що згода позивачів на звернення стягнення на предмет іпотеки надана ними під час підписання договору іпотеки, позивачі зазначають, що підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель за умови дотримання ним вимог, встановлених статтею 37 Закону України «Про іпотеку» (правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18).
		Суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального права, не застосували до спірних правовідносин норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Суди не врахували, що спірний поділений в натурі житловий будинок та земельні ділянки, на яких він розташований, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виступають предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті - євро. На думку позивачів, підписуючи договір № 102 про внесення змін і доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 894 від 13 квітня 2007 року, кредит не перестав бути валютним. Суди залишили поза увагою, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність у позивачів у власності іншого нерухомого житлового майна.
		У наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення зазначена частина прізвища « ОСОБА_6 » у графі отримувач та взагалі неможливо визначити дату вручення та неможливо встановити, що ця дата є саме 22 липня 2019 року, як зазначив суд апеляційної інстанції, адже вказані лише три нерозбірливі цифри, що свідчить про недотримання тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем вимоги для реєстрації права власності за іпотекодержателем. Недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
		Крім того, позивачі зазначають, що оцінка вартості предмету іпотеки проведена 18 жовтня 2019 року, тобто після повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, яке датоване 21 червня 2019 року, а тому позивачі не були та не могли бути повідомлені про вартість предмету іпотеки.
		Висновок судів про те, що приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н. В., як реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під час прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію права власності на спірне іпотечне майно діяла відповідно до законодавства України є помилковим, оскільки нотаріусом не враховано, що повідомлення про звернення стягнення не містить усіх істотних умов, зокрема, інформації про вартість предмету іпотеки, що визначено Законом для вимоги про усунення порушення. Також, нотаріус не врахувала, що на правовідносини між сторонами розповсюджується Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому вчинення реєстраційних дій без отримання згоди позивачів є порушення відповідачами вимог зазначеного Закону.
		Позиція інших учасників справи
		У січні 2022 року ТОВ «Кредитні ініціативи» подало відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_7 , у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
		Відзив обґрунтований тим, що позивачі не надали суду доказів того, що кредит надано у іноземній валюті, а рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2015 року № 725/5485/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, на яке в касаційній скарзі посилаються позивачі, заборгованість стягнута саме в гривнях, тому, на думку ТОВ «Кредитні ініціативи», вказане рішення суду містить преюдиційні обставини не поширення «мораторію» у спірних правовідносинах.
		Позивачами не надано суду достатніх доказів того, що у них відсутнє будь-яке інше житло, окрім того, що було передано в іпотеку. Позивачі не надали суду доказів того, що предмет іпотеки використовується ними як постійне місце проживання. Місце реєстрації проживання іпотекодавців аж ніяк не свідчить про їх фактичне там проживання, оскільки належним доказом таких обставин може бути тільки акт обстеження житлових умов, складений разом з представниками органів місцевого самоврядування, який позивачі не надали. Крім того, місце реєстрації іпотекодавців було відмінним від адреси знаходження предмету іпотеки, про зміну адреси проживання або реєстрації кредитора не було повідомлено, тож підстав вважати, що іпотекодавці проживають за адресою знаходження предмету іпотеки, не було.
		Позивачами не виконано вимоги законодавства щодо доведення наявності усіх умов застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», зокрема, що вони на час вчинення спірної державної реєстрації не були особами, які є суб`єктами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
		ТОВ «Кредитні ініціативи» вважає що суди дійшли правильного висновку про наявність згоди іпотекодавців на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки в п. 5.2 іпотечного договору зазначено, що «Звернення стягнення на Предмет іпотеки може здійснюватись на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно цього договору в добровільному (позасудовому) порядку».
		ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначає, що долучені до матеріалів справи копії повідомлень про вручення не містять відмітки «Вручити особисто», а тому відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку напис про одержання поштового відправлення, в якому зазначене прізвище отримувача, зроблений працівником поштового зв`язку. На даний час відсутні будь-які дані щодо оскарження дій оператора поштового зв`язку з приводу вручення позивачами рекомендованих листів з повідомленням про вручення.
		Позивачі безпідставно посилаються на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, оскільки у цій справі умови договору та фактичні обставини є іншими, зокрема, договором іпотеки не передбачено обов`язку іпотекодержателя повідомляти іпотекодавців про вартість іпотечного майна. Так само не заслуговують на увагу посилання позивачів на інші постанови Верховного суду з приводу оцінки майна, оскільки вони прийняті за відмінних правовідносин ніж ті, що склались у даній справі.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 725/873/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
		У грудні 2021 року справа № 725/873/20 надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного суду від 21 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 02 грудня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, від 12 квітня 2021 року у справі № 642/1989/19, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 11 червня 2020 року у справі № 752/25588/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19 та у постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 21-1458а16).
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що 13 квітня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладений договір про відкриття кредитної лінії № 894. Згідно предмету договору ОСОБА_1 отримала позику від банку в сумі 60 000 євро. 
		Для забезпечення грошового зобов`язання та належного виконання позичальником своїх зобов`язань, між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та банком, укладений договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 16 квітня 2007 року, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (іпотекодавці) передали в іпотеку банку (Іпотекодержателю) належний їм на праві власності:
		поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв. м та житловою площею 51,90 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		дві земельні ділянки, призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до підпункту 3 пункту 5.3 договору іпотеки задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки може бути вчинене в позасудовому порядку наступним чином: шляхом передачі іпотекодавцями у власність іпотекодержателю предмету іпотеки в рахунок виконання іпотекодавцями основного зобов`язання за кредитним договором у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
		17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за договором відступлення прав вимог відступив право вимоги за кредитним договором № 894 від 13 квітня 2007 року відповідачу у цій справі - ТОВ «Кредитні ініціативи».
		22 жовтня 2015 року рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці у справі № 725/5485/13 позов ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 894 від 13 квітня 2007 року звернуто стягнення на предмети іпотеки, а саме на: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею -109,5 кв. м, в тому числі житловою площею - 51,90 кв. м, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
		25 червня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направило на адресу позивачів повідомлення від 21 червня 2019 року за вихідним №2-266 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням.
		28 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391868, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:08:004:0078, загальною площею 0,023 га, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391726, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:08:004:0079, загальною площею 0,0014 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391399, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
		Позиція Верховного Суду
		Щодо позовних вимог  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пред`явлених до ТОВ «Кредитні ініціативи»
		Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
		Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку»).
		Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
		Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді (частина четверта статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
		Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (частина п`ята статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року у справі № 757/39546/20-ц (провадження № 61-21280св21) зазначено, що: «умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.
		Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270…
		…належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
		Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
		В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
		За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання
		При цьому метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 206/6043/19 (провадження № 61-16695св20) вказано, що 
		«у справі, що переглядається, суди не врахували, що в іпотечному договорі від 25 квітня 2008 року (пункт 4.6) міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема шляхом можливості набуття ним права власності на предмет іпотеки, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
		При цьому суди не звернули увагу, що у пункті 6.2. вказаного іпотечного договору сторони домовилися про те, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або зроблені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення одержувача.
		Системний аналіз пункту 6.2. іпотечного договору від 25 квітня 2008 року у взаємному зв`язку з положеннями статті 627 ЦК України дає підстави для висновку, що сторони у договорі за взаємною домовленістю встановили порядок надсилання повідомлень за цим договором, зокрема вимоги, передбаченої частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку», та визначили, що таку вимогу слід вважати зробленою належним чином у випадку якщо вона здійснена у письмовій формі та надіслана рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручена особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання такої письмової вимоги слід вважати дату її особистого вручення, або дату поштового штемпеля відділення одержувача.
		Встановлено, що 09 лютого 2018 року за вих. №163/18 ПАТ «Укрсоцбанк» засобами поштового зв`язку направило ОСОБА_5 на адресу: АДРЕСА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № 095/65-ДК від 17 серпня 2006 року шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням.
		У вказаному повідомленні банк вимагав протягом тридцятиденного строку сплатити борг за кредитним договором, розмір якого, станом на 31 січня 2018 року, складає 119 006,44 дол. США, що відповідно до курсу НБУ станом на 31 січня 2018 року становить 3 333 226,51 грн. Також боржника попереджено, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку, ПАТ «Укрсоцбанк» в порядку статей 35, 36 Закону України «Про іпотеку» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
		На підтвердження належного відправлення вказаного повідомлення (вимоги) банком надано список - реєстр відправлень та фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» від 09 лютого 2018 року. Вказане поштове повідомлення надійшло до поштового відділення одержувача, але було повернуто поштовою установою відправнику за спливом терміну зберігання.
		При цьому рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору іпотекодержатель прийняв лише у 2019 році, тобто поза межами встановленого частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» тридцятиденного строку, а право власності на домоволодіння у АДРЕСА_1 , було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк» на підставі рішення державного реєстратора Волос О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 14 лютого 2019 року, індексний номер: 45534486.
		Таким чином, належним чином виконавши у порядку, визначеному пунктом 6.2. іпотечного договору від 25 квітня 2008 року, передбачений частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» обов`язок належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, АТ «Укрсоцбанк» правомірно звернуло стягнення на предмет іпотеки.
		Разом із тим, слід ураховувати, що презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання іпотекодавцем ОСОБА_5 в загальному порядку належними та допустимими доказами не спростована. За таких обставин, суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша 81 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки;
		25 червня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направляв  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 21 червня 2019 року за вихідним №  2-266  на адреси, зазначені в договорі іпотеки: АДРЕСА_2 ;
		вимогу про усунення порушень 25 червня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направило на адресу позивачів повідомлення від 21 червня 2019 року за вихідним №2-266 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням.
		ТОВ «Кредитні ініціативи» надані усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, зокрема копія договору іпотеки від 16 квітня 2007 року, копія письмової вимоги про усунення порушень від 21 червня 2019 року, надісланої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копія рекомендованого повідомлення про вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 липня 2019  року поштового відправлення (вимоги про усунення порушення від 21 червня 2019 року);
		за таких обставинпрезумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання не спростована іпотекодавцем;
		тому суди обґрунтовано вважали, що у нотаріуса були підстави для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кредитні ініціативи», у зв`язку з чим зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що на спірні правовідносини поширюється Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», за таких підстав.
		07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов?язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об?єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об?єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140,00 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
		Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції пославшись на пункт 2.2 договору № 102 від 19 лютого 2009 року про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії № 894 від 13 квітня 2007 року, який укладений сторонами 19 лютого 2009 року, яким визначено, що максимальна сума невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії еквівалентна 1 157 568,52 грн, а з 19 лютого 2009 року ліміт кредитної лінії складає 575 817,60 грн та встановлюється тільки в національній валюті, правильно вважав що положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюються на правовідносини у цій справі.
		Аргументи касаційної скарги, щооцінка вартості предмету іпотеки проведена 18 жовтня 2019 року, тобто після повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, яке датоване 21 червня 2019 року, а тому позивачі не були та не могли бути повідомлені про вартість предмету іпотеки, а також, що нотаріус не врахував відсутність в повідомленні про звернення стягнення на предмет іпотеки інформації про вартість предмету іпотеки, є безпідставними, оскільки позивачі в позовній заяві не обґрунтовували свої вимоги даною обставиною та вона не була предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачами норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		Щодо позовних вимог  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , пред`явлених до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
		Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
		Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
		В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 201/3040/20 (провадження № 61-19042св20) зроблено висновок, що «у справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технокапітал». Тому приватний нотаріус є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Райська Тетяна Максимівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень необхідно відмовити із зазначеної підстави».
		У справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій на зазначені вимоги матеріального та процесуального закону уваги не звернули, висновків щодо неналежного відповідача приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. не зробили, а тому мотиви судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині позовних вимог слід змінити.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		З метою необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 201/3040/20 (провадження № 61-19042св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року в справа № 757/39546/20-ц (провадження № 61-21280св21) колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н. В. змінити з викладенням їх мотивувальних частин в редакції цієї постанови, в іншій частині судові рішення залишити без змін.
		Оскільки колегія суддів дійшла висновку про зміну судового рішення лише в частині мотивів його прийняття, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:       
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    В. І. Крат 
		 
		Судді:                                                                             Н. О. Антоненко 
		 
		                                                                                       І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                       М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...