Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/10289/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Військові адміністративні правопорушення; Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2022. Зареєстровано: 16.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2022.
Дата набрання законної сили: 25.08.2022
Номер судового провадження: 3/760/6362/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа №760/10289/22 3/760/6362/22
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 серпня 2022 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від командира Військової частини 3030, про притягнення до адміністративної відповідальності  
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, військова частина 3030, стрілець, без реєстрації на території України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності: 30.05.2022 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 172-20 КУПаП до штрафу у розмірі 3655 грн, 08.07.2022 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 172-20 КУПаП до штрафу у розмірі 4845 грн.,
		за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 12.08.2022 року о 08.30 год. на території військової частини 3030 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду, який діє на території України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
		Дослідивши вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Виходячи з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
		Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
		Відповідно до ст. 1 Закону України  "Про мобілізаційну підготовку  та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
		Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
		Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15", не містить положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні (Постанова від 25.04.2018 № 205/1993/17 Верховний Суд, Касаційний цивільний суд).
		Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
		Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
		Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
		Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
		У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, викладені у протоколі. Підтвердив, що вже втретє притягується за аналогічні обставини до адміністративної відповідальності.
		Крім того, його винуватість підтверджується актом медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння (за допомогою «Алкофор 405» с/н 2011120084 від 12.08.2022) результат позитивний, 2,360% (проміле).
		На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
		Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Згідно з ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує адміністративну відповідальність, судом визнано щире розкаяння винного. 
		Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
		Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визначено, що дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
		Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
		Згідно з ч. 1 ст. 32-1 КУпАП арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до десяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
		У даній конкретній справі, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді арешту.
		При цьому, судом враховується, що в Україні дії особливий період, а також те, що ОСОБА_1 не бажає виправлятися, обіцяв суду більше не вчиняти адміністративні правопорушення, однак, після притягнення до відповідальності судом, знову, у короткий термін, вчинив аналогічне правопорушення, а тому, на переконання суду, стягнення у виді штрафу, вже є недієвим. 
		Відповідно до статті 327-1 КпАП України, військовослужбовців, а також військовозобов`язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. У разі відсутності гауптвахти в органі управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в зоні діяльності якого дислокується військова частина (установа), військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, піддані арешту на термін до трьох діб, в особливий період можуть за рішенням суду утримуватися в кімнатах тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з обов`язковим зазначенням про це у рішенні про застосування арешту з утриманням на гауптвахті. Під час виконання постанови про застосування арешту з утриманням на гауптвахті арештовані піддаються особистому огляду. Порядок та умови утримання військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються Міністерством оборони України.
		Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
		Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
		Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.
		Керуючись стст.9, 33-35, 172-20, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк десять діб.
		Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
		Строк арешту з утриманням на гауптвахті відраховувати з моменту фактичного затримання.
		Виконання постанови покласти на гаупвахту Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву і Київській області.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
		Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва. 
		Строк пред`явлення до виконання три місяці.
		Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 се рпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
		 
		Суддя                                                                Ріхтер В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...