Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/13699/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2022. Зареєстровано: 16.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2022.
Дата набрання законної сили: 16.09.2022
Номер судового провадження: 2/161/77/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/13699/21 
		Провадження № 2/161/77/22 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		09 серпня 2022 року                                        місто Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого - судді Філюк Т.М.
		       за участі секретаря судових засідань Октисюк С.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання кредитного договору неукладеним, -
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		       Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання кредитного договору неукладеним.
		Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в квітні 2021 року на її номер мобільного телефону почали надходити дзвінки від представників відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з вимогою погасити заборгованість по кредитному договору, що стало великою несподіванкою, оскільки не укладала будь-яких кредитних договорів з ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», їх не підписувала, кредитних коштів не отримувала, послугу на отримання позики не ініціювала. Перевіривши інформацію в Українському бюро кредитних історій, дізналась, що за нею рахується заборгованість по п`яти невідомих мені кредитних договорах від 03.04.2021, яких не укладала, в тому числі з ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на суму кредиту 10 000,00 грн. 
		Позивач вказує, що 03.04.2021 року з невідомих причин був заблокований її номер мобільного телефону НОМЕР_1 , зокрема мобільний телефон не працював, не здійснювались вхідні та вихідні дзвінки, смс-повідомлення, у зв`язку з чим вона звернулась до оператора Водафон, де їй пояснили, що відбулась віддалена заміна сім-карти ( при цьому таку послугу вона не замовляла!!!), відповідно всі вхідні дзвінки, смс-повідомлення переадресовувались на інший номер телефону, а номер позивача був заблокований. Таким чином, якась невідома особа незаконно заволоділа конфіденційною інформацією відносно позивача, ініціювала блокування сім-карти мого мобільного телефону, після чого уклала кредитні електронні договори у фінансових установах від її імені, в тому числі з відповідачем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». З метою захисту своїх прав, вона звернулась з заявою до органів поліції та 13.04.2021 року Луцьким районним управлінням поліції ГУНП у Волинській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена заява про вчинене кримінальне правопорушення за ст. 182 ч.1 КК України, номер кримінального провадження 12021035580000726. 
		На адвокатський запит ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повідомив, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 0665-1811 від 03.04.2021р. на суму 10 000,00 грн. строком на 14 днів, який є діючим та зобов`язання за яким позичальником невиконані. 
		Позивач вказує, що вищевказаний кредитний Договір № 0665-1811 від 03.04.2021р. з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не підписувала, послугу про надання кредитних коштів на веб-сайті відповідача ніколи не замовляла і такої не бажала, кредитних коштів не отримувала. 
		На підставі викладеного, просить кредитний Договір № 0665-1811 від 03.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 визнати не укладеним.
		Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 серпня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.
		25 серпня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на безпідставність позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.
		Позивач в судове засідання не з`явилась, від її представника надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
		У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
		Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
		Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
		Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
		Частинами другою та третьою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»- Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
		Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
		надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
		вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Частиною 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції/
		За правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
		Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
		За приписами частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
		З аналізу положень п. 6, 12 ч. 1 ст. 3, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»  вбачається, що клієнт має бути ідентифікований одразу при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній мережі за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, інших аналогів власноручних підписів і лише на етапі акцептування пропозиції про укладення договору акцепт підписується одноразовим ідентифікатором, який відповідно до п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» є алфавітно-цифровою послідовністю.
		Чинним законодавством можливість використання електронного підпису особи під час укладення правочинів передбачена та врегульована у Законі України «Про електронні довірчі послуги».
		Так, пунктами 8, 19, 20 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що: електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; ідентифікаційні дані особи - унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи;ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
		Отже, процедура накладення електронного підпису особою передбачає її електронну ідентифікацію, яка полягає у використанні засобів та методів, які дозволяють однозначно встановити відповідну особу.
		На виконання приписів Закону України «Про електронні довірчі послуги» в Україні діють декілька способів електронної ідентифікації особи, які дозволяють однозначно її встановити, а саме: 1) використання кваліфікованого електронного підпису особи, який розміщений у вигляді приватного ключа на матеріальному носії інформації;
		2) використання систем BankID, зокрема Національного банку України, який регулюється постановою правління цього банку від 17 березня 2020 року №32.
		З аналізу положень п.6, 12 ч.1 ст.3, ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» вбчачається, що клієнт має бути ідентифікований одразу при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній мережі за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, інших аналогів власноручних підписів і лише на етапі акцептування пропозиції про укладення договору акцепт підписується одноразовим ідентифікатором, який відповідно до п.п. 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» є алфавітно-цифровою послідовністю.
		Дослідивши кредитний договір № 0665-1811 від 03.04.2021 року, суд встановив, що договір не підписаний позивачем, оскільки не містить ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронного цифрового підпису, ні аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) позивача.
		Матеріали справи також не містять даних про те, що особа позивача була належним чином ідентифікована при його реєстрації в ІТС відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису.
		Тобто, в матеріалах справи відсутні докази щодо укладення кредитного договору з використанням власних персональних даних ОСОБА_1 на отримання кредитних коштів у сумі 10000 грн. Матеріали справи не містять і доказів того, що відповідачем виконані умови кредитного договору та надано позивачу кредит у розмірі 10000 грн, оскільки відсутні будь-які докази, що платіжна картка, на яку перерахована вказана сума, належить ОСОБА_1 . Зокрема, у відповідь на виконання ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області АТ «Таскомбанк» надало інформацію про те, що випуск платіжних карток на ім`я ОСОБА_1 , зокрема з номером НОМЕР_2 , не здійснювався.
		Крім того, встановлено, що 03.04.2021 року номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , був заблокований. Відповідно до інформації наданої ПрАТ « ВФ Україна» 03.04.2021 року неодноразово проводилась заміна абонентського номера. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 звернулась 13.04.2021 року до Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, та до Єдиного реєстру досудових розслідувань була внесена заява про вчинене кримінальне правопорушення за ст. 182 ч.1 КК України, номер кримінального провадження 12021035580000726. В подальшому постановою Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області від 29 вересня 2021 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021035580000726 від 13 квітня 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 182 ч.1 КК України, було закрито у зв`язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
		Разом з тим, постановою встановлено, що 02.04.2021 року невстановлена особа, діючи умисно, шляхом обману заволоділа, незаконно зібрала конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_1 , після чого від імені останньої уклала договори позики у банківських установах на загальну суму 23 402 гривні.
		З огляду на викладене, враховуючи приписи ч. 2 ст. 207, ст. 1055 ЦК України, якими встановлені вимоги щодо обов`язкової письмової форми кредитного договору, з огляду на те, що кредитний договір не підписаний позивачем у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, як укладення договору № 0665-1811 від 03.04.2021 року, так і існування між сторонами кредитних або зобов`язальних правовідносин, суд приходить до висновку, що договір № 0665-1811 від 03.04.2021 року є неукладеним.
		Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
		Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав.
		За фактом неукладеності договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов`язків.
		Вказаний висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 316/3022/14ц.
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
		Аналогічні роз`яснення містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
		Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що судом встановлено, що договір № 0665-1811 від 03.04.2021 року є не укладеним, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Відповідно до ст. 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Як роз`яснено в п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Тобто, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача, так і докази спричинення їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і елекронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
		Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Однак, позивачем не доведено умови та підстави покладення цивільної відповідальності, а саме, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між цими діями та спричиненою шкодою, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання кредитного договору неукладеним - задовольнити частково.
		Визнати кредитний договір № 0665-1811 від 03.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 не укладеним.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		Позивач:  ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: м.Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598). 
		 
		 
		 
		Дата складання повного тексту рішення 16 серпня 2022 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя        
		 
		Луцького міськрайонного суду                  Т.М.Філюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...