Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 266/2666/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2022.
Дата набрання законної сили: 09.08.2022
Номер судового провадження: 61-12150ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		09 серпня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 266/2666/19
		провадження № 61-12150св21
		 
		Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - державний реєстратор юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна Вікторія Ігорівна,
		третя особа - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Баркової В. М., Попової С. А., у справі за позовом  ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної Вікторії Ігорівни, третя особа ОСОБА_2 , про скасування запису про право власності,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В. І., третя особа ОСОБА_2 , про скасування запису про право власності.
		Позовна заява мотивована тим, що державну реєстрацію права власності відповідача на нерухоме майно було проведено без дотримання порядку та належних правових підстав. Державний реєстратор помилково вважав ОСОБА_2 власником домоволодіння АДРЕСА_1 .
		Набувши право власності на спірний будинок за рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2019 року, позивачка у квітні 2019 року намагалась зареєструвати на нього право власності.
		Проте дізналась, що державний реєстратор Палкіна В. І. 18 вересня 2018 року на підставі дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку на праві приватної власності, виданого 21 жовтня 1987 року Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою, прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , внесла запис про право власності № 27960902 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
		Вказані дії вважає такими, що не відповідають положенням Закону, оскільки ОСОБА_2 не виплачував вартість будинку, здійснив реєстрацію права власності на своє ім`я, скориставшись тим, що державний реєстратор не перевірила документи, як того вимагає стаття 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Просила скасувати запис державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В. І. про право власності № 27960902 на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 27960902 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , здійснений державним реєстратором юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіною В. І.
		Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор Палкіна В. І. протиправно здійснила дії щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 вересня 2020 року скасовано.
		Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіної В. І., третя особа ОСОБА_2 , про скасування запису про право власності.
		Постанова суду мотивована тим, що позов пред'явлено до неналежного відповідача. Рішення суду першої інстанції в першу чергу стосується інтересів третьої особи, яка позбавлена можливості користуватися процесуальними правами на рівні з позивачем.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У липні 2021 року  ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року, а рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області залишити в силі.
		Підставами касаційного оскарження позивач зазначає порушення судом пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
		Суд застосував висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 554/5000/18, що стосується абсолютно інших, а не подібних правовідносин. 
		Крім того, скаржниця зазначає, що суд не дослідив зібраних доказів у справі, встановивши обставини на неприпустимих доказах.
		 
		Аргументи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Конишев А. Г., просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		 
		Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу № 266/2666/19 з Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.
		Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2021 року.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		Суд встановив, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, щодо об`єкта житлової нерухомості від 18 вересня 2018 року № 138081229, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 . Підставою реєстрації зазначено: Рішення державного реєстратора від 18 вересня 2018 року № 43050486, що винесено на підставі дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, виданий 21 жовтня 1987 року № 6207 Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою (т. 1 а. с. 103).
		Як вбачається з копії реєстраційної справи № 1646140214123, адміністратором Центру надання адміністративних послуг ОСОБА_3 сформована друкована форма заяви ОСОБА_2 . Відповідно до картки прийому заяви № 137810733, уповноважена особа подала заяву про державну реєстрацію права власності, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14 вересня 2018 року за реєстровим номером 30125727. За переліком документів поданих із заявою значиться:
		- технічний паспорт серія та номер: б/н, видавник: Маріупольське бюро технічної інвентаризації;
		- дублікат договору серія та номер 2-1503, видавник: Друга Маріупольська державна нотаріальна контора/державний нотаріус Царьова І. В.;
		- довідка: б/н, серія та номер: 2981, видавник: Маріупольське бюро технічної інвентаризації.
		Допитана судом як свідок ОСОБА_3 вказувала, що до 25 червня 2019 року обіймала посаду адміністратора Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради. За функціональними обов`язками зобов`язана була примати документи для надання послуг ЦНАП в тому, числі щодо реєстрації прав власності. Заява на реєстрацію формується у електронному вигляді, за особистими даними відповідно паспорту, або довіреної особи за повноваженнями. Через надання заявником дублікату договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності № 6207, виданий 21 жовтня 1987 року виданий Другою Маріупольської державною нотаріальною конторою, свідок, як адміністратор ЦНАП не з`ясовувала, щодо прав власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Порушень законодавства в своїх діях не вбачає, оскільки зобов`язана прийняти документи, які в подальшому розглядаються державним реєстратором.
		За рішенням від 18 вересня 2018 року № 43050486 державний реєстратор прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна В. І. розглянувши заяву ОСОБА_4 , прийняту 14 вересня 2018 року за реєстраційним номером 30125727, вирішила провести державну реєстрацію прав власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , відкривши розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.
		 
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
		Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
		Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		Згідно статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
		Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
		Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
		У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки виник з ОСОБА_2 , а тому державний реєстратор юридичного департаменту Маріупольської міської ради Палкіна В. І. є неналежним відповідачем у цій справі.
		Отже, позовна вимога про скасування запису про право власності не може бути звернена до державного реєстратора. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
		Таким чином, державний реєстратор є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.
		Аналіз доводів касаційної скарги свідчить про відсутність належного мотивування, в чому саме полягає нерелевантність посилання апеляційного суду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 554/5000/18, підстав для відступу від яких колегія суддів не вбачає.
		Порушень судом норм цивільного процесуального законодавства, які унеможливили з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційним судом не встановлено.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                Є. В. Петров
		 
		                                                                                                          А. І. Грушицький
		 
		                                                                                                          І. В. Литвиненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...