Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20721/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2022. Зареєстровано: 19.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 01.08.2022
Результат оскарження 01.08.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		22 лютого 2022 року                               м. Київ                              № 640/20721/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
		за позовомОСОБА_1    ОСОБА_2 до  третя особа Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)  Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс»провизнання протиправним та нечинним розпорядження від 25.06.2021 №1459
		за участю представників сторін:
		від позивачів: Буняк В.С., Титич В.М.
		від відповідача: Надольна М.І., Шевцова В.Є.
		від третьої особи: Ковтунець Ю.С
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа: Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», в якому просили суд визнати протиправним та нечинним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2021 №1459 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального провадження та призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 суд закінчив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним розпорядженням затверджено тарифи на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс». У той же час, на думку позивачів, калькуляція вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг, що надаються КП «Київтранспарксервіс» містить ознаки очевидної незаконності та необґрунтованості тарифів на паркування, оскільки такі не відповідають Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258. Зокрема, «обов`язковий платіж», що передбачений п. 8 планової «калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг», взагалі не передбачений чинним законодавством, Закон передбачає єдиним законним обов`язковим платежем у послугах паркування паркувальний збір - один з видів місцевих зборів (пп. 10.2.1. п. 10.2. ст. 10 ПК України). Крім того, на думку позивачів, відповідачем необґрунтовано розраховано вартість послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину (п. 4.5 калькуляції) та послуг щодо калькуляції  витрат на облаштування пакувальних майданчиків заїзними кишенями (п. 4.6 калькуляції), до того ж покладення таких інвестиційних витрат на кінцевого споживача є незаконним.
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що у відповідності до п. 6 Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, вартість послуг визначається відповідно до тарифу на послуги, встановленого органом місцевого самоврядування. Тариф на послуги розраховувався, виходячи з розміру повної планової собівартості послуг, планового прибутку, розміру податків та зборів (обов`язкових платежів). При формуванні розмірів тарифів на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів були враховані вимоги підпункту 19.11. рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 24/24 «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» в частині того, що 60% отриманої плати за паркування транспортних засобів зараховуються до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва. Пунктом 8 рішення Київської міської ради від 24.12.2020 № 24/24 «Про бюджет міста Києва на 2021 рік» утворено в складі спеціального фонду бюджету міста Києва на 2021 рік цільовий фонд, затверджено Положення про формування та використання коштів цільового фонду бюджету міста Києва у 2021 році згідно з додатком 10 до цього рішення та встановлено, що у 2021 році кошти, отримані до спеціального фонду бюджету міста Києва згідно з пунктом 8 частини першої статті 69 і Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію заходів, визначених додатком 10 до цього рішення. З урахуванням цього та відповідно до пункту 6 Порядку витрати на сплату 60 відсотків плати за паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс», враховано при формуванні тарифів на послуги як обов`язковий платіж до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва. Крім того, витрати на облаштування паркувальних майданчиків заїзними кишенями відносяться до поточних видатків загальновиробничого походження та не включаються до інвестиційної складової, як стверджували позивачі.
		У відповіді на відзив, позивачі проти вказаних відповідачем доводів заперечили та зазначили, що останніми було замовлено судово-економічну експертизу з питань відповідності тарифів, затверджених оскаржуваним розпорядженням №1459 від 25.06.2021 Порядку №258. За результатами експертизи встановлено невідповідність вимогам п.2 та п.23 Порядку № 258, п.З НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» включення планових видатків КП «Київтранспарксервіс» за статтею «Облаштування паркувального майданчика заїзними кишенями»; невідповідність вимогам п.17.2, пп.17.4.4 п.17.4, абз.2 пп.17.6.1 п.17.6 Правил благоустрою міста Києва включення планових видатків КП «Київтранспарксервіс» за статтею «Облаштування паркувального майданчика заїзними кишенями» на загальну суму 57 148 124,00 грн. до Планової калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг, що надаватимуться КП «Київтранспарксервіс»; невідповідність вимогам п.27 Порядку № 258, абз.2 пп.17.6.1 п.17.6 Правил благоустрою міста Києва включення планових видатків КП «Київтранспарксервіс» за статтею «Обов`язкові платежі 60%».
		У запереченні на відповідь на відзив, відповідач вказав, що наданий суду висновок експерта не є належним та достовірним доказом  протиправності розпорядження 25.06.2021 № 1459, оскільки відповідно до інформації розміщеної в реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, вбачається що, експерт Бойко Ю.В. отримала свідоцтво № 1256 від 09.06.2008, дію якого продовжено до 07.04.2024, і має право проводити економічні експертизи за наступними індексами та видами експертної спеціалізації: - Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; - Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; - Дослідження документів фінансово-кредитних операцій. За наведеними індексами вбачається що експерт Бойко Ю.В. не уповноважена надавати оцінку ані індивідуальному акту, а в даному випадку розпорядженню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2021 № 1459 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», ані складової тарифу на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		У своїх поясненнях Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» проти задоволення позовних вимог заперечило, з огляду на те, що позивачами не обґрунтовано, яким чином оскаржуване розпорядження порушує їх права та охоронювані законом інтереси з боку відповідача. Щодо обґрунтованості тарифу, то третя особа вказала, що законодавцем закладено у формулу тарифу також і обов`язкові платежі, які зобов`язані сплачувати треті особи з метою формування дохідної частини бюджетної системи держави, тому, сплата обов`язкового платежу у розмірі 60 % отриманих коштів від плати за паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» є обов`язком Підприємства. А відтак, включення до планової калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину відповідає вимогам  Порядку формування тарифів на послуги з паркування, зокрема п. 8 «Калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг, що надаються КП «Київтранспарксервіс».
		Позивачі у своїх поясненнях зазначили, що останні є водіями, окрім того, на позивачів вже накладалися штрафи на несплату тарифу на паркування, тобто не просто застосовувався оскаржуваний нормативно-правовий акт, але й використовувався як підстава до притягнення до адміністративної відповідальності. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 281 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пункту 30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342, постанов Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів» та від 28.12.1992 № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», рішень Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» та від 22.01.2015 № 22/887 «Про затвердження Концепції розвитку паркувального простору в місті Києві», з урахуванням рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2021 №1459 затверджено тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		Вказаним розпорядженням встановлено тарифи на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»; встановлено вартість абонементних талонів на послуги з користування відведеними майданчиками для платного паркування легкових автомобілів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»; встановлено тарифи на послуги з користування спеціально обладнаними перехоплюючими майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		Вважаючи те, що відповідачами допущені порушення вимог Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258, позивачі звернулися із даним позовом до суду.
		Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
		Гарантоване ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно ч. 1-2 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
		Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
		Водночас, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільних прав, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		Крім порушеного права, судовому захисту підлягає також охоронюваний          законом інтерес особи.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний  законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції          і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам."
		З огляду на те, що оскаржувані рішення стосуються затвердження тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Києві, а позивачі є мешканцями міста Києва та споживачами послуг на користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження поширюється на позивачів, як осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування та впливає на їх права та інтереси, а відтак, останні мають право на звернення із даним позовом до суду.
		За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Відповідно до підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованої постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
		Згідно з частиною третьою статті 28-1 Закону України від 06.09.2005 № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до порядку формування цих тарифів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Отже, вирішення питань про встановлення тарифів, зокрема, на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів є виключною компетенцією виконавчих органів міських рад.
		Рішенням Київської міської ради «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності» від 20.06.2002 № 28/28 відповідно до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» утворено виконавчий орган Київради, який відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви «Київська міська державна адміністрація».
		Предметом спору у цій справі є правомірність та відповідність розпорядження від 25.06.2021 №1459 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» положенням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів».
		Так, механізм формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного  паркування транспортних засобів визначений Порядком формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258.
		Згідно з п. 1 Порядку №258 оператор - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка відповідно до рішення сільської, селищної, міської ради організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування майданчиками та забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів.
		Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» згідно з рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві», визначене єдиним оператором з паркування транспортних засобів та стягнення збору за місця для паркування транспортних засобів.
		Відповідно до п. 1.1, 1.2 Статуту КП "Київтранспарксервіс" (далі - Статут), КП "Київтранспарксервіс" (надалі - Підприємство) створене згідно з рішенням Київради від 15.03.07 № 261/922. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва.
		Відповідно до п. 4.1. Статуту, Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, указами та розпорядженнями Президента України, рішеннями Київради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, іншими нормативними актами та цим Статутом.
		Відповідно до п. 17.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених наведеним рішенням Київської міської ради, Правилами паркування транспортних засобів у м. Києві, які є розділом XVII Правил благоустрою міста Києва, визначається єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва з метою, зокрема, підвищення дисципліни сплати збору за послуги паркування, збільшення фінансових, надходжень до бюджету м. Києва.
		Згідно до п. 17.2 Правил благоустрою міста Києва плата за послуги паркування включає в себе ставку збору за паркування, відшкодування витрат на утримання та обслуговування місць для платного паркування, забезпечення планового прибутку уповноваженої особи (оператора) та може включати інвестиційну складову у разі затвердження Київською міською радою інвестиційної програми, якою передбачена зазначена складова; збір за паркування транспортних засобів - місцевий податок, який згідно із законом запроваджується і зупиняється Київською міською радою на території міста Києва та зараховується до бюджету м. Києва; платники збору за паркування автотранспортних засобів - водії чи відповідні юридичні особи, що паркують транспортні засоби у відведених або спеціально обладнаних для цього місцях.
		Відповідно до п. 17.3.1 Правил благоустрою міста Києва організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
		Згідно п. 10.2.1 ст. 10 Податкового кодексу України збір за місця для паркування транспортних засобів належить до місцевих податків
		Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (п. 10.5 ст. 10 Податкового кодексу України).
		Так, стаття 2681 Податкового кодексу України регулює збір за місця для паркування транспортних засобів
		Згідно п. 26813.1 ст. 2681 Податкового кодексу України ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		20.12.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 490/6541 "Про внесення зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (далі - Рішення Київської міської ради від 20.12.2018 № 490/6541).
		Згідно п. 1 Рішення Київської міської ради від 20.12.2018 № 490/6541 вирішено внести зміну до пункту 3 Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923), виклавши його в такій редакції: "3. Ставка збору. Ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,0 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, відповідно до рішення та згідно з переліком паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (таблиця 1).".
		Водночас, 24.12.2020 Київською міською радою прийнято рішення №24/24 "Про Бюджет міста Києва", додатком 10 до якого є Положення про формування та використання коштів цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва у 2021 році.
		Пунктом 2,5 цього Положення визначено джерела формування коштів цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, якими є, зокрема, 60 відсотків плати за паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування, які закріплені за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".
		Отже, з вищевказаного вбачається, що саме на КП "Київтранспарксервіс" покладено обов`язок із сплати 60% отриманих коштів до цільового фонду спеціального бюджету міста Києва, а не кінцевого споживача послуг.
		Крім того, згідно статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.
		Як вбачається із рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві» в м. Києві установлені такі податки і збори, як: податок на нерухоме майно (нерухомість), відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, єдиний податок  для суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та віднесені до першої та другої групи платників  єдиного податку, визначеного п.п.1,2 п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, туристичний збір, збір за паркування транспортних засобів.
		Згідно п. 10.4 ст. 10 Податкового кодексу України установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом забороняється.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що КП "Київтранспарксервіс", включивши у вартість послуг з утримання майданчиків для паркування платіж, який не передбачений Податковим кодексом України, зумовив понесення споживачами таких послуг необґрунтованих витрат, та як наслідок, спричинило невірну калькуляцію надаваних послуг, тарифи на які були затверджені оскаржуваним розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2021 №1459 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження від 25.06.2021 №1459 не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 258, як правовим актам вищої юридичної сили.
		Що стосується доводів позивачів щодо необґрунтованості п. 4.6 «Калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг, що надаються КП «Київтранспарксервіс», то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про автомобільні дороги» одними з основних обов`язків органів місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями та дорогами міст, а також організація утримання вулиць і доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.
		Згідно ст. 21 цього ж Закону органи місцевого самоврядування відповідають за стан вулиць і доріг міста, відповідно до діючих норм, якість їх утримання, розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст, що виникли через їх незадовільний стан.
		Згідно статті 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами; прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" влаштування місць для зупинок транспортних засобів та створення інших об`єктів дорожнього сервісу належить до компетенції власника дороги, вулиці.
		Відповідно до п. 8-1 Постанови Кабінету міністрів України від 03.12.2009 № 1342, забороняється обладнання суб`єктами господарювання (в тому числі операторами) майданчиків для паркування на тротуарах. Обладнувати майданчики для паркування на проїзній частині автомобільних доріг мають право тільки оператори.
		Операторам забороняється передавати майданчики для паркування на проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб`єктам господарювання.
		Отже, саме КП «Київтранспарксервіс» здійснює роботи, що пов`язані із  обладнанням та утриманням пакувальних майданчиків, що не заперечується сторонами. 
		Спірним у даній справі є включення у планову калькуляцію вартості послуг з утримання майданчика для паркування транспортних засобів витрат на облаштування паркувального майданчика заїзними кишенями.
		Так, позивачі обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного розпорядження, посилалися на те, що облаштування паркувальних майданчиків заїзними кишенями є інвестиційними витратами, а не поточними витратами, як зазначається в калькуляції. Відповідно такі витрати повинні оплачуватися за рахунок планової рентабельності підприємства-надавача послуг, яка згідно Порядку формування тарифів на послуги з паркування не може становити більше 12 відсотків. Таким чином, покладення таких інвестиційних витрат цілком і повністю в суму собівартості послуги за поточний рік на кінцевого споживача є незаконним.
		Третя особа, заперечуючи вищевказані доводи позивачів, зауважила, що заїзні кишені є частиною майданчика для паркування транспортних засобів та не призводить до появи нових майданчиків для паркування транспортних засобів. Роботи та витрати по створенню такої заїзної кишені є поточними витратами підприємства, облік яких ведеться згідно розділу 4 п.4.9 Положення про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в комунальному підприємстві «Київтранспарксервіс» на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а саме: - благоустрій паркувальних майданчиків; - облаштування паркувальних майданчиків; - послуги по утриманню майданчиків. Тому, витрати по утриманню і облаштуванню паркувальних майданчиків є загальновиробничими витратами підприємства, і модернізація майданчика у вигляді створення заїзної кишені є також витратами загальновиробничого походження. 
		Згідно п. 2 Порядку №258 витрати із здійснення капітальних інвестицій - це  витрати, пов`язані з будівництвом, виготовленням, реконструкцією, модернізацією, придбанням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, а також з придбанням нематеріальних активів, що підлягають амортизації згідно із законодавством.
		Пунктом 16 Порядку №258  передбачено, що до складу загальновиробничих витрат включаються витрати, пов`язані з обслуговуванням виробництва, а саме:
		управлінням виробництвом, які визначаються виходячи з чисельності апарату управління виробництвом за штатним розписом і встановлених оператором окладів (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень);
		утриманням, експлуатацією, ремонтом, орендою, страхуванням основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, які використовуються для надання послуг з паркування;
		пожежною і сторожовою охороною об`єктів виробничого призначення, які використовуються для надання послуг з паркування;
		наданням послуг, пов`язаних із збутом         (технічною підтримкою та супроводженням програмного забезпечення паркувальних автоматів та в`їзних і виїзних терміналів, проведенням маркетингових заходів, оплатою інформаційних послуг, виготовленням платіжних документів тощо);
		оплатою послуг інших спеціалізованих підприємств, виконанням регламентних робіт, передбачених проектно-технічною документацією;
		опаленням, освітленням, водопостачанням, водовідведенням, дезінфекцією, дератизацією виробничих приміщень, вивезенням твердих побутових відходів, та інші витрати, пов`язані з експлуатацією виробничих приміщень, які розраховуються виходячи з обсягів зазначених  робіт, послуг та цін на них;
		придбанням спеціального одягу виробничого персоналу майданчиків;
		забезпеченням охорони праці, дотриманням вимог техніки безпеки;
		оплатою послуг інших підприємств, послуг зв`язку;
		2) амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, які використовуються для надання послуг з паркування;
		3) податки та збори (обов`язкові платежі), які включаються до планованої виробничої собівартості.
		Методологічні засади  формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БО 15 "Витрати").
		Згідно з п.15.5 П(С)БО 16 "Витрати", до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема: витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).
		До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
		Так, КП «Київтранспарксервіс» зауважило, що витрати по створенню заїзної кишені є поточними витратами підприємства, облік яких ведеться згідно розділу 4 п.4.9 Положення про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в комунальному підприємстві «Київтранспарксервіс» на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а саме: - благоустрій паркувальних майданчиків; - облаштування паркувальних майданчиків; - послуги по утриманню майданчиків.
		Як вбачається із наявної у справі пояснювальної записки до розрахунку планових тарифів вартості послуг з утримання КП «Київтранспарксервіс» майданчиків для паркування транспортних засобів, кількість машино-місць, які потрібно облаштувати  кишенями становить 2077 машино-місць, що становить 14% від загальної кількості машино-місць. Враховуючи значну вартість облаштування 1м/м (відповідно до наданого кошторису) та тривалий час на узгодження організаційних моментів, облаштування передбачається протягом декількох років.
		Орієнтовно в плановому році планується облаштувати 1388 м/м, а саме: в І територіальній зоні паркування 457 м/м; в ІІ зоні ця кількість складе 931. Зазначена кількість машино-місць буде облаштована в плановому році. 
		На підставі наданої комерційної пропозиції розраховано облаштування 1388 машино-місць заїзними паркувальними кишенями. 
		На виконання Програми розвитку КП «Київтранспарксервіс» на 2021-2026 роки планується розширення паркувального простору, у зв`язку з чим, виникає необхідність облаштування заїзних кишень щорічно. 
		У той же час, із наданого суду фінансового плану КП «Київтранспарксервіс» на 2021 рік вбачається, що підприємство до інвестиційних витрат віднесено, зокрема витрати на модернізацію, модифікацію, дообладнання, реконструкцію, поліпшення необоротних активів. 
		У зв`язку з тим, що третя особа у власних поясненнях стверджувала, що витрати на облаштування майданчика є фактично витратами з модернізації майданчика, що узгоджується із фінансовим планом товариства, згідно якого такі витрати віднесені до інвестиційних, суд приходить до висновку, що вказані витрати є інвестиційними, що підтверджує доводи позивачів.
		Також, щодо віднесення вказаних витрат до інвестиційних погодилася і судовий експерт Бойко Ю.В., яка у своєму висновку №58405 від 09.09.2021, зробленому на замовлення позивачів, зауважила, що: «Відповідно до п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського ліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі - НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»):
		активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;
		необоротні активи - всі активи, що не є оборотними;
		оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
		операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності і отриманням грошей та їх еквівалентів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
		Облаштовані заїзні кишені до паркувальних майданчиків є ресурсом, контрольованим КП «Київтранспарксервіс» в результаті минулих подій з її влаштування, який, як очікується, призведе до отримання економічних вигод КП «Київтранспарксервіс» у майбутньому в результаті отримання плати за послуги з паркування.»
		Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
		Згідно ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими  статтею 90 цього Кодексу.
		Так, аналізуючи наданий позивачами висновок експерта №58405 від 09.09.2021, суд приходить до висновку, що останній складений за результатами проведення економічної експертизи відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та не викликає сумніву у його правильності, оскільки висновки надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження матеріалів даної справи, висновки чіткі, логічні, послідовні і відповідають фактичним обставинам справи, а також не були спростовані відповідачем та третьої особою в ході розгляду даної справи.
		Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		У свою чергу, відповідач, як орган місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями встановлювати тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, не перевірив поданих КП «Київтранспарксервіс» розрахунків та встановив економічно необґрунтований тариф з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, не довів суду, що прийняте ним розпорядження відповідає критеріям визначених ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: обґрунтованості та пропрційності, що  свідчить про протиправність оскаржуваного розпорядження.
		Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Щодо доводів позивачів про необґрунтованість п. 4.5 «Калькуляції вартості послуг з утримання майданчиків для паркування транспортних засобів за одну годину надання послуг, що надаються КП «Київтранспарксервіс» щодо благоустрою та утримання майданчиків», то в ході розгляду адміністративної справи, позивачі не наполягали на задоволенні позову з таких підстав, а відтак, суд дійшов висновку, що встановлених у ході розгляду справи обставин, якими обґрунтовано вимоги позивачів, достатньо для задоволення позову та визнання оскаржуваного розпорядження протиправним та нечинним.
		З огляду на вище зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та нечинним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2021 №1459 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		Частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
		Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та нечинним розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2021 №1459 «Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
		Зобов`язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно після набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було оприлюднено розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про встановлення тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" від 25.06.2021 №1459, відповідно до вимог ч. 1 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Стягнути на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. 
		Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. 
		Рішення суду, відповідно до частини 1   статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Повний текст складено: 25.04.2022
		 
		          Суддя                                                                                                А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...