Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 531/1860/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2022. Зареєстровано: 19.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/554/147/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12012180180000144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 531/1860/19
		Дата документу 18.08.2022 
		Провадження №1кп/554/147/22
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		18серпня 2022 року     м.Полтава
		Октябрський районний суд м.Полтави в складі колегії судді:
		головуючого    судді ОСОБА_1 ,
		судді ОСОБА_2 , 
		присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретарів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		прокурора ОСОБА_8 , 
		потерпілої ОСОБА_9 , 
		представника потерпілої ОСОБА_10 , 
		захисника ОСОБА_11 , 
		обвинуваченого ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012180180000144від 22.12.2012 за обвинуваченням 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Карлівка Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, відбуваючого покарання у виді довідчого позбавлення волі в ДУ «Темнівська виправна колонія № 100 за адресою: с.Темнівка Харківського району Харківської області, раніше судимого:
		-30.12.2005 Апеляційним судом Полтавської області за п.п. «а», «ж», «з», ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року), п.п.1,2,4,6,9,12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.п.1,6,12,13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.142 КК України ( в редакції 1960 року), ч.2 ст.140 КК України ( в редакції 1960 року), ч.2 ст.17 ч.2 ст.223 КК України ( в редакції 1960 року), ч.2 ст 15 ч.3 ст 185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.4 ст 185, ч.3 ст.187, ч.4 ст 187, ч.2 ст 194, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 129, ч.2 ст 262, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 122, ч.1 ст.70 КК України до довічного позбавлення волі,
		-14.11.2006 Апеляційним судом Полтавської області за п.п. «а», «в», «ж», «з» ст.93 КК України (в редакції 1960 року), ч.3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року), ч.2 ст.145 КК України ( в редакції 1960 року), ч.1 ст.42, ч.4 ст.70 КК України до довічного позбавлення волі,
		   у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,
		 
		   в с т а н о в и в:
		 
		   І.Історія провадження
		 
		1.1 03.10.2019 із прокуратури Полтавської області до Карлівського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12012180180000144від 10.08.2018 по обвинуваченню ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, з додатками (а.с.1 тому № 1). 
		 
		1.209.10.2019 року ухвалою Полтавського апеляційного суду задоволено подання голови Карлівського районного суду Полтавської області та передано цей обвинувальний акт для розгляду до Октябрського районного суду м.Полтави (а.с. 24 тому №1).
		 
		1.3 16.10.2019 обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_12 , з додатками надійшов до Октябрського районного суду м.Полтави (а.с.27 тому № 1).
		 
		1.4 16.10.2019 Октябрським районним судом м.Полтави в даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке 04.11.2019 року закінчено та призначено судовий розгляд (а.с.59 тому № 1).
		 
		II. Обвинувачення, визнане судом доведеним та кваліфікація діяння 
		 
		2.1 15 лютого 1999 року, у період часу з 18 до 19 години, на території польового аеродрому, розташованого на відстані 4 км від м.Карлівка Полтавської області та 700 м від автодороги сполученням Карлівка  Полтава, між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , в ході дозвілля виникла сварка.
		2.2 під час сварки ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, умисно, на грунті виниклих неприязнених відносин, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, підійшов до ОСОБА_13 та обхопивши її шию руками, почав здавлювати, після чого відштовхнув та наніс не менше одного удару металевою частиною, приєднаною до дерев`яної палиці у життєво важливий орган  голову, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно  мозкової травми, що супроводжувалася інтенсивною кровопідтічністю м`яких тканин правої скронево  тім`яної області голови, крововиливом між твердою мозковою оболонкою і внутрішньою поверхнею склепіння черепа, здавлюванням речовин головного мозку в частину тіла, які призвели до її смерті.
		2.3 за таких обставин дії ОСОБА_12 слід кваліфікувати за п. «з» ст.93 КК України ( в редакції 1960 року), як умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисні вбивства, виходячи з такого.
		2.4 відповідно до ч.2 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально  правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
		2.5 часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч.3 ст.4 КК України).
		2.6 ч.ч.3,4 ст.5 КК України визначено, що Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію в часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		2.7 якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		2.8 санкцією ст.93 КК України 1960 року було передбачено кримінальну відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах та встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років або смертної кари.
		2.9 рішенням Конституційного суду України від 29 грудня 1999 року в справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конститувції України положенням статей 24,58,59,60,93,190-1 КК України в частині, що передбачала смертну кару як вид покарання, положення ст.24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачали смертну кару як вид покарання, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконстуційними). Положення Кримінального кодексу, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення. 
		2.10 на виконання рішення Конституційного суду України від 29 грудня 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон України від 22 лютого 2000 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально  процесуального та Виправно  трудового кодексів України, яким покарання у вид виді смерної кари було замінено на довічне позбавлення волі. За цим Законом було передбачено набрання ним чинності з дня його опублікування, що було здійснено в офіційному виданні  в газеті «Урядовий кур`єр» 04 квітня 2000 року. 
		2.11 за змістом ст.4 КК України, Закон про кримінальну відповідальніст, яким передбачене набуття законної сили з дня його опублікування в офіційному друкованому виданні, набуває чинності о 00 год 00 хв наступної доби після його опублікування.
		2.12 судом встановлено, що датою вчинення кримінального правопорушення є 15 лютого 1999 року, за яке Кримінальним кодексом 1960 року передбачалося покарання у виді смертної кари, до введення нового виду покарання  довічного позбавлення волі на підставі вищезазначеного Закону України від 22 лютого 2000 року, який набрав чинності з 00 год 00 хв 05 квітня 2000 року.
		2.13 при цьому санкція ч. 2 ст.115 України передбачає покарання від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
		2.14 тобто нижня межа покарання за ст.93 КК України 1960 року була встановлена у виді 8 років позбавлення волі, а ч.2 ст.115 КК України у виді 10 років позбавлення, а тому в даному випадку підлягає до застосуванню Закон, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення і дії ОСОБА_12 слід кваліфікувати за п. «з» ст.93 КК України, кваліфікація його дій за п.13 ч.2 ст.115 КК України є неправильною.
		 
		 
		 
		ІІІ. Позиція сторін
		 
		3.1 на підтвердження пред`явленого ОСОБА_12 обвинувачення прокурором подано докази, які містилися в показаннях потерпілої, свідків, у письмових та речових доказах, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду. 
		     3.2виступаючи всудових дебатахпрокурор ОСОБА_8 вважала,що наданінею доказиповністю доводятьінкриміноване ОСОБА_12 вищевказане кримінальнеправопорушення таза сукупністюзлочинів просиласуд призначитийому  покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		3.3 потерпіла ОСОБА_9 та її представник ОСОБА_10 наполягали на найсуворішому покаранні для ОСОБА_12 за вчинений ним особливо тяжкий злочин. 
		3.4. обвинувачений ОСОБА_12 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за викладених вище обставин визнав повністю та показав, що у лютому 1999 року в м.Карлівка на дорозі він зустрів дівчину, якою виявилася ОСОБА_13 , з якою зав`язалася розмова та від неї дізнався, що вона є сестрою його однокласника. Він запропонував їй покататися на мотоциклі, яким на той час керував та взяв його у свого приятеля. Цього ж дня вони приїхали на територію польового аеродрому Карлівського району та в період часу з 18 до 19 години, перебували там, де розмовляли, розпалили вогнище, вживали алкоголь. Під час цього ОСОБА_13 почала нервувати, сказала, що змерзла, образила його, вимагала відвезти додому, через що між ними виникла сварка. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, він обхопивши шию ОСОБА_13 руками, почав здавлювати, а далі відштовхнув, після чого ухопив дерев`яну палицю з металевим наконечником, яку знайшов там же, та з силою вдарив її по голові металевою частиною. ОСОБА_13 відразу втратила свідомість та не подавала ознак життя, а він злив з мотоцикла частину бензина, облив її тіло та підпалив, покинувши місце вчинення злочину.
		3.5 захисник обвинуваченого ОСОБА_11 в ході судових дебатів, незважаючи на повне визнання вини та обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_12 кримінального правопорушення, поставила під сумнів надані ним показання та висловила своє твердження про його невинуватість з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів його причетності до вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , а надані ним показання не відповідають матеріалам справи в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, обстановці.
		 
		   ІV.Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження 
		 
		4.1 на а.с. 1 тому № 1 наявна постанова слідчого прокуратури Карлівського району Полтавської області від 28.02.1999 про порушення кримінальної справи за фактом смерті невідомої жінки за ознаками злочину, передбаченого ст.94 КК України ( в редакції 1960 року). Із мотивувальної частини цієї постанови слідує, що 28.02.1999 о 14 год на відстані 4 км від м.Карлівка Полтавської області та 700 м від автодороги сполученням Карлівка  Полтава, біля аеродрому виявлено труп людини жіночої статі з ознаками насильницької смерті, який піддавався дії вогню.
		4.2 28.02.1999 проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості, яка прилягала до автодороги Карлівка  Полтава на відстані 4 км від м.Карлівка Полтавської області та 700 м до неї. Тут же знаходиться металева бочка ємністю 50 куб м на залізобетонних блоках. На місці виявлено жіночі синтетичні темно  жовтого кольору панчохи, порожню скляну пляшку об`ємом 0,5 л, а біля бочки обличчям до низу труп ОСОБА_13 , який піддавався дії вогню, про що свідчать обвуглені частини тіла, одягу. За даними огляду складено протокол від 28.02.1999 та фототаблицю, які досліджені судом ( а.с. 2  12 тому № 2).
		4.3 02.03.1999 слідчим проведено додатковий огляд місця, де було відібрано зразки грунту на місці знаходження трупу ОСОБА_13 , про що складено протокол огляду від 02.03.1999 та схему до нього, які досліджено судом ( а.с. 14  15 тому № 2).
		4.4 02.03.1999 ОСОБА_9 та ОСОБА_14 в приміщенні моргу Карлівської ЦРЛ впізнали труп їхньої дочки ОСОБА_13 , про що складено протоколи впізнання від 02.03.1999 ( а.с.16, 17 тому № 1).
		4.5 із даних довідки характеристики, виданої головою виконкому від 06.05.1999 слідує, що ОСОБА_13 , 1975 року народження після звільнення 19.10.1998 з місць позбавлення волі проживала із своїми батьками: ОСОБА_14 та ОСОБА_9 в с.Зубівка Миргородського району Полтавської області (а.с.20 тому № 3).
		4.6 відповідно до висновку судової медичної експертизи № 38 від 01.03.1999, на трупі ОСОБА_13 виявлено пошкодження, які можливо розділити на такі групи:
		а) інтенсивна кровопідтічність м`яких тканин правої скронево- тім`янової ділянки голови, крововилив (близько 100 гр крові) між твердою мозковою оболонкою та внутрішньою поверхневою черепа відносно правої скронево- тім`яної частини;
		б) крововилив у м`яку тканину середньої третини правої бокової поверхні шиї площею 5х3, 5 см;
		в) масивні ділянки обвуглення, місцями обвуглення голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок трупа; масивні дефекти шкіри та м`яких тканин тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, дефекти обвуглення 5  11 ребер праворуч, відсутність частини внутрішніх органів (правої нирки, петель тонкого та товстого кишківника, частини правої ділянки печінки), відсутність 4,5 пальців кисті на рівні голівок зап`ястних кісток. 
		4.7 наявність контактного пошкодження зі сторони м`яких тканин правої скронево  тім`яної ділянки голови та епідуральної гематоми відносно цієї ж ділянки при відсутності протиударних пошкоджень зі сторони оболонок та рідини головного мозку дають підстави стверджувати, що потерпілій було завдано не менше одного удару в ділянку правої скронево  тім`яної ділянки голови тупим предметом з обмеженою витягнуто  овальною формою травмуючої поверхні.
		4.8 при співставленні наявності крововиливів у м`яких тканинах правої частини шиї з ознаками защемлення язика між зубами, а також наявністю дрібних та об`ємних крововиливів на поверхні легень, рідким станом крові у судинах та порожнинах серця, повнокрів`ям частин органів, які збереглися, у процесі подій мало місце здавлювання правої частини шиї потерпілої тупим предметом. Таке тілесне ушкодження є легким, що потягло короткочасний розлад здоров`я. 
		4.9 пошкодження групи в) утворилися посмертно від дії полум`я та дій зубів тварин (лисиць, собак тощо), про що свідчили характер пошкоджень та відсутність крововиливів у м`які тканини.
		4.10 причиною смерті ОСОБА_13 явилася тупа закрита черепно  мозкова травма, яка супроджувалася інтенсивною кропідтічністю м`яких тканин правої скронево  тім`яної ділянки голови, крововиливом між твердою оболонкою та внутрішньою поверхнею склепіння черепа, здавлюванням речовини головного мозку. 
		4.11 враховуючи динаміку гниттєвих змін трупу, слід прийти до висновку, що смерть ОСОБА_13 наступила за 10  14 діб до моменту дослідження трупу в морзі. 
		4.12 відсутність кіптяви у верхніх дихальних шляхах потерпілої при наявності лише слідів карбоксигемоглобіну в крові свідчить про те, що за життя ОСОБА_13 в епіцентрі пожежі не знаходилася, а впливу полум`я піддавався труп.
		4.13 пошкодження груп а) та б) є прижиттєвими і утворилися незадовго до смерті ОСОБА_13 , а інші пошкодження є посмертними.
		4.14 судово  медичні дані про послідовність заподіяння тілесних ушкоджень відсутні.
		4.15 удар в ділянку голови потерпілої завданий справа наліво із силою достатньою для утворення інтенсивного крововиливу у м`які тканини правої ділянки голови та крововиливів між твердою мозковою оболонкою та внутрішньою частиною черепа.
		4.16 можливість переміщуватися, везти розмову, кричати, чинити супротив тощо мало місце лише до завдання черепно  мозкової травми. З часу її розвитку потерпіла не мала усіх видів чуттів та була без свідомості.
		4.17 враховуючи характер черепно  мозкової травми, смерть ОСОБА_13 наступила не відразу після отримання тілесного пошкодження в ділянці голови, а через якийсь проміжок часу, який вказати неможливо.
		4.18 враховуючи, що труп потерпілої піддавався дії високої температури та гниттю, пошкодженню тваринами, атмосферним опадам (сніг, дощ), зміні температури, об`єктивно стверджувати, що місце виявлення трупу є місцем вчинення злочину не представляється за можливе.
		4.19 тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_13 не могли утворитися від падіння з висоти власного росту.
		4.20 при судовому токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупу ОСОБА_13 виявлено алкалоїди опія, що свідчить про те, що перед смертю вона вживала наркотичні засоби, які містили алкалоїди опія (а.с. 29  33 тому № 3).
		4.21 відповідно до висновку судової хімічної експертизи № 186 від 15.02.1999, на наданому фрагменті обгорілого одягу наявні сліди нафтопродуктів (а.с.35 тому № 3).
		4.22 із висновку судової хімічної експертизи № 187 від 15.02.1999 слідує, що у наданих зразках грунту, вилученого в ділянці грудної клітини маються залишки речовини, яка містить суміш вуглеводів, які частково входять до складу нафтопродуктів  дизельного пального (а.с.37 тому № 3).
		4.23 на а.с.154 тому № 3 наявна явка з повиною від 11.10.2007, написана власноручно ОСОБА_12 , в якій той повідомив, що на початку 1999, взимку, у вечірній час, рухаючись на мотоциклі по автодорозі він зустрів дівчину, як виявилося вона проживала з ним по- сусідству в м.Карлівці. У них зав`ялася розмова, після чого вона виявила бажання з ними покататися і він привіз її на територію автодрому. Оскільки дівчина замерзла, то він розпалив вогнище, однак вона повела себе агресивно, кричала, через що він вдарив її по голові дерев`яною палицею, яку знайшов там же, від чого вона втратила свідомість. Вважаючи, що він її вбив, то із баку мотоцикла у каністру злив частину бензину, а далі полив ним тіло дівчини та підпалив його. Після цього на мотоциклі він покинув місце події.
		4.24 на а.с.173  174, 183  184, 193 тому № 3 наявні заяви ОСОБА_12 від 24.01.2014, 24.09.2015, 21.05.2019, в яких він виклав показання, ідентичні тим, про які повідомляв в явці з повиною від 11.10.2007, додавши, що метою приїзду його на аеродром були пошуки металолому для подальшого продажу. 
		4.25 04.09.2019 проведено слідчий експеримент з обвинуваченим ОСОБА_12 , в ході якого останній повідомив про обставини вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_13 та далі на місці, на території неподалік аеродрому, повідомив, що впізнає місце по цегляній будівлі та наявній бочці. Далі він показав ймовірне місце, де вони спілкувалися з ОСОБА_13 , а потім на статистові яким чином ухопив її руками за шию, відштовхнув та наніс дерев`яною палицею з металевим наконечним на кінці удар по голові. Далі він описав свою поведінку після вчинення злочину, зазначивши, що відтягнув потерпілу, яка не подавала ознак життя на ділянку між дорогою та бочкою, бензином з мотоцикла облив її і підпалив, про що складено протокол від 04.09.2019, який досліджено судом (а.с.220  228 тому № 3).
		4.26 висновком додаткової судової медичної експертизи № 38 а від 03.12.2014 підтверджено, що показання ОСОБА_12 , дані ним в ході допиту 14.10.2014 в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, які призвели до смерті потерпілої ОСОБА_13 можуть відповідати даним судово- медичної експертизи її трупу (а.с.49 -50 тому № 3).
		4.27 відповідно висновку судової психологічної експертизи № 282 від 13.07.2015, у всіх фрагментах відеозапису опитування ОСОБА_12 від 16.02.2015, він виявив ознаки, властиві для орієнтовно  настановної комунікативної поведінки.
		4.28 поведінці ОСОБА_12 при наданні ним пояснень про обстановку та обставини вбивства ОСОБА_13 констатуються психологічні особливості, які давали підстави для визначення ознак самостійного реконструювання ним відповідних подій. 
		4.29 виказана ним орієнтовно  настановна комунікативна поведінка у всіх епізодах опитування була самостійною комунікативною тактикою. Виняток становив один епізод  відтворення локалізації нанесення тілесних ушкоджень у ліву ділянку голови ОСОБА_13 , в якому він виказав несамостійність формулювання своїх повідомлень. 
		4.30 на відеозаписі від 16.02.2015, при наданні пояснень ОСОБА_12 про вбивство ОСОБА_13 переважно не констатуються ознаки психологічного впливу на нього зі сторони сторонніх осіб, які брали участь під час відтворення даних пояснень.
		4.31 виняток становив один епізод  відтворення ОСОБА_12 локалізації нанесення тілесних ушкодженьу ліву ділянку голови ОСОБА_13 , в якому формулювання повідомлень ОСОБА_12 відбулося внаслідок впливу сугестивних реплік з боку особи, яка брала участь при відтворенні даних пояснень (а.с.а.с.77  88 тому № 3). 
		4.32 висновком додаткової судової медичної експертизи № 38 від 17.09.2019 встановлено, що показання обвинуваченого ОСОБА_12 , дані ним під час відтворення слідчого експерименту від 04.09.2019 в частині механізму утворення тілесних ушкоджень, їх кількості та локалізації не суперечать даним судово- медичної експертизи трупу ОСОБА_13 № 38 від 01.03.1999 (а.с. 98  99 тому № 3).
		4.33 висновком судової амбулаторної психолого  психіатричної експертизи № 388 від 13.09.2019 встановлено, що ОСОБА_12 на час проведення експертизи будь  яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не виявляв ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		4.34 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння ОСОБА_12 будь  яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		4.35 під дію ч.ч.2,3 ст.ст.19, 20 КК України не підпадає. На даний час може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		4.36 яскраво виражених індивідуально  психологічних особливостей, зокрема емоційно  вольової сфери, які б могли суттєво вплинути на його поведінку під час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння ОСОБА_12 не виявляє. На момент вчинення інкримінованого діяння він не перебував у стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та поведінку (а.с.102  111 тому № 3).
		4.37 висновком судової психологічної експертизи № 11/82 від 23.09.2019 встановлено, що комунікативна діяльність ОСОБА_12 у процесі відтворення подій під час проведення 30.07.2019 за його участю допиту, зафіксовано на відеозаписі характеризувалася діалоговою активністю, схильністю у своїх розповідях надавати стверджувальні відповіді, відсутній відхід від суті заданих питань, відсутня схильність до надання сторонньої інформації та повідомлень, що не відповідало змісту поставлених питань. У поведінці ОСОБА_12 констатувалися психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним певних подій під час проведеного з ним допиту 30.07.1999, суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії не виявлено ( а.с.116  128 тому № 3).
		4.38 висновком судової психологічної експертизи № 11/83 від 27.09.2019 встановлено, що комунікативна діяльність ОСОБА_12 у процесі відтворення подій під час проведення 04.09.2019 за його участю слідчого експерименту, зафіксовано на відеозаписі характеризувалася діалоговою активністю, схильністю у своїх розповідях надавати стверджувальні відповіді, відсутній відхід від суті заданих питань, відсутня схильність до надання сторонньої інформації та повідомлень, що не відповідало змісту поставлених питань. Присутня вільна розповідь під експертного. У його відповідях присутні паузи та заминки в мовленні, що свідчить про обдумування чи згадування відповідей, так як пройшло доволі багато часу від даної події.
		4.39 протягом проведення слідчого експерименту у поведінці ОСОБА_12 спостерігалося незначне напруження, дана ситуація була для нього неприємною, некомфортною. Періодично супроводжувалася розповідь ілюстративними, комунікативними та демонстративними жестами. У його поведінці констатувалися психологічні властивості, властиві для самостійного відтворення ним певних подій, під час проведення 04.09.2019 слідчого експерименту за його участю.
		4.38 у відеозаписах слідчого екперименту за участю ОСОБА_12 суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку інших осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено (а.с. 133  152 тому № 3).
		4.40 допитана потерпіла ОСОБА_9 показала, що є матір`ю ОСОБА_13 . Восени 1998 року її донька поїхала в м.Карлівку Полтавської на тимчасове проживання до її родичів. У лютому 1999 року вона зникла при невідомих їй обставинах, в березні 1999 року труп доньки з ознаками насильницької смерті було виявлено біля аеродрому в Карлівському районі. Про обставини смерті доньки на той час їй не було відомо.
		4.41 свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що восени 1998 року до них приїхала на тимчасове проживання їхня родичка ОСОБА_13 , офіційно вона не працювала. В лютому 1999 остання зникла та її труп в березні цього ж року з ознаками насильницької смерті було виявлено біля аеродрому в Карлівському районі. Про обставини смерті ОСОБА_13 на той час їм не було відомо.
		4.42 свідок ОСОБА_15 додав, що з ОСОБА_12 знайомий, оскільки той був його однокласником.
		 
		 
		 
		V.Аналіз, оцінка доказів судом
		 
		5.1 відповідно дост.94 КПК Україникожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		5.2 досліджуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_12 суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.
		5.3 суд звертає уваги, протягом досудового слідства, так і в судовому засіданні ОСОБА_12 надавав незмінні, деталізовані показання щодо обставин вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_13 та вони повністю узгоджуються з дослідженими доказами в справі. Будь  яких невідповідностей чи суперечностей судом не встановлено. 
		5.4 з цих підстав є неконкретизованими, непереконливими та такими, що грунтуються на припущеннях доводи захисника ОСОБА_11 щодо невідповідності показань обвинуваченого наявним в справі доказам, в чому суд переконався не лише отримавши показання обвинуваченого, а й співставивши їх з іншими доказами, які детально проаналізовано, про які зазначено вище.
		5.5 так, при допиті обвинувачений повідомив час та місце зустрічі з потерпілою, обставини, при яких вони зустрілися, описав її зовнішній вигляд. Далі надав показання щодо виниклої сварки, механізму нанесення їй тілесних ушкоджень, хронології вчинюваних ним дій, пов`язаних на приховування слідів злочину, а саме намаганнях спалити тіло мастильною речовиною, яка знаходилася в баці керованого ним мотоцикла, в деталях описав місцевість аеродрому. Також ним описано знаряддя вчиненого злочину  дерев`яна палиця з приєднаним металевим наконечником на кінці, що по локалізації тілесних ушкоджень відповідало висновку судової медичної експертизи трупу потерпілої.
		5.6таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих вище доказів, суд приходить до висновку, що саме умисними діями ОСОБА_12 вчинив умисне вбивство ОСОБА_13 при обтяжуючих обставинах, а тому його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за п. «з» ст.93 КК України ( в редакції 1960 року) доведена повністю поза розумним сумнівом.
		5.7 при прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
		 
		VI.Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_12 
		 
		6.1 обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		6.2 обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		6.3 згідност.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2ст.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		6.4 особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		6.5відповідно доп.5ч.1ст.49КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
		6.6 разом з тим, ч.4 ст.49 КК України визначено, що питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.
		6.7 судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_12 вчинено особливо тяжке кримінальне правопорушення, він є особою раніше судимою за вчинення особливо тяжких, корисливих злочинів проти життя та здоров`я осіб, двічі засуджувався до довічного позбавлення волі, за місцем відбування покарання характеризується посередньо, на обліку в лікаря - психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.
		6.8 з часу вчинення кримінального правопорушення  15 лютого 1999 року до винесення вироку минуло 23 роки, однак з урахуванням вищевикладеного, зокрема особи обвинуваченого, який є засудженим до довічного позбавлення волі за вчинення особливо тяжких злочинів, відсутні підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності.
		6.9 при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику особи, поведінку як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після цього, що супроводжувалося приховуванням слідів злочину, який тривалий час залишався нерозкритим, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих обставини та з урахуванням ч.4ст.49КК України, приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді максимальної межі позбавлення волі, яке буде достатнім для їхнього виправлення та перевиховання.
		6.10 покарання ОСОБА_12 підлягає призначенню за правилами ч. 4 ст.70 КК України, оскільки після постановлення вироку встановлено, що він винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
		 
		VIІ. Вирішення цивільного позову
		 
		7.1 відповідно до ч.1 ст.128КПКУкраїни особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		7.2 потерпілою ОСОБА_9 заявлено до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 250000 гривень, завданої кримінальним правопорушенням. 
		7.3 позов мотивований позивачем тим, що протиправними діями обвинуваченого було вчинено умисне вбивство її доньки ОСОБА_13 , що завдало їй непоправної втрати, вона втратила єдину дитину, що негативно змінило її життя, протягом 23 років відчуває хвилювання, розпач, почуття туги та самотності.
		7.4 заявлені позовні вимоги обвинувачений ОСОБА_12 визнав повністю. 
		7.5 відповідно до ч.3ст.23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		7.6 при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		7.7 за результатами розгляду справи суд вважає, що протиправними діями ОСОБА_12 було завдано моральну шкоду потерпілій ОСОБА_9 , яка втратила єдину доньку, через що протягом тривалого часу зазнає негативних змін у житті, відчуває хвилювання, розпач тощо.
		7.10 з урахуванням викладеного, суд задовольняє позов повністю, вважаючи розмір заявлених позовних вимог обгрунтованим.
		 
		 
		 
		VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		 
		8.1 долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимогст.100 КПК України.
		8.2 процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави. 
		8.3 з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_12 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілу, свідків до набрання вироком законної сили, суд вважає за доцільне обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. «з» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) та призначити йому покарання у виді 15 ( п`ятнадцять) років позбавлення волі.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеним за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Апеляційного суду Полтавської області від 14.11.2006 року, остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить. 
		Строк відбуванняпокарання ОСОБА_12  рахувати з 18 серпня 2022 року.
		Зарахувати встрок відбуванняпокарання  ОСОБА_12  строк відбутого ним покарання за попереднім вироком з 24 червня 2004 року по 18 серпня 2022 року.
		До набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Речові докази: флеш носії інформації з записами процесуальних дій зберігати в цьому кримінальному провадженні .
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди  задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням грошові кошти в розмірі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_12 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 24819 (двадцять чотири тисячі вісімсот дев`ятнадцять) гривень 60 копійок.
		Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, отримати в суді копію вироку, а також ознайомитись із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Присяжні:
		 _____________ ______________ ______________
		ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 
		Судді:
		__________________________
		ОСОБА_1      ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...