Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 301/1465/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 19.08.2022. Зареєстровано: 19.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 28.07.2022
Номер судового провадження: 22-ц/4806/10/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 301/1465/20
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		 
		 
		28 липня 2022 року м. Ужгород
		 
		Закарпатський апеляційний суд у складі:
		   головуючого  судді Куштана Б.П. (доповідача), 
		   суддів: Кожух О.А. та Фазикош Г.В.,
		   з участю секретаря Кекерчень М.І.,                            розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 24 листопада 2020 року (у складі судді Золотаря М.М.) за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа  Кам`янська сільська об`єднана територіальна громада, про зобов`язання учинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися до суду з цим позовом у липні 2020 р. 
		   Просили зобов`язати відповідача перенести всі вулики з бджолиними сім`ями із земельної ділянки в АДРЕСА_1 на земельну ділянку АДРЕСА_2 .
		   На обґрунтування позовних вимог указали, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 проживає у своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Між їхніми будинками розташований будинок АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач.
		   Із 2014 р. між сторонами виникли неприязні відносини з приводу пасіки.
		   Відповідач разом зі своїм чоловіком на своїй земельній ділянці в безпосередній близькості від житлових будинків сусідів займається бджільництвом, пасіка не зареєстрована у встановленому порядку, нараховує від 150 до 300 вуликів, із відповідною кількістю бджолиних сімей. Таке сусідство створює для позивачів і членам їх сімей значні незручності в проживанні та користуванні земельними ділянками, завдає шкоди їх здоров`ю.
		   Пасіка відповідача не зареєстрована, відсутній паркан висотою 2.5 м із двох боків, який би створював перешкоди для лету бджіл.
		   Позивачі вважають, що в силу вимог ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України мають право на звернення до суду за захистом свого права на користування і розпорядження своїм майном.
		   Рішенням Іршавського районного суду від 24 листопада 2020 р. позов задоволено: зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати та перенести всі вулики із бджолиними сім`ями із земельної ділянки в АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 840,80 грн. у відшкодування судового збору. 
		    ОСОБА_1 просить скасувати це рішення як незаконне та необґрунтоване й ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		   Узагальнені та доречні доводи скарги зводяться до такого:
		-матеріали справи не містять жодних доказів у підтвердження права власності позивачів на житлові будинки та земельні ділянки, а отже не підтверджено наявність права, за захистом якого позивачі звернулися до суду;
		-довідки на підтвердження завдання шкоди здоров`ю позивачам і їхнім членам родини не є належними та допустимими доказами в контексті спірних правовідносин;
		-розміщення пасіки на земельній ділянці відповідача відповідає праву на зайняття бджільництвом, закріпленому в ст.ст. 11, 15 Закону України «Про бджільництво»;
		-як убачається із ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № 100 виданого 03 лютого 2015 р., пасіка в АДРЕСА_1 зареєстрована та відповідає санітарним нормам, огороджена металічною жерстю 2,5 м.
		   Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. 
		   У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1  адвокат Новікова І.С., підтримала апеляцію повністю.
		   Сторона позивачів у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце такого були належно повідомлені. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачів, оскільки їх правова аргументація суду відома та зрозуміла.
		   Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду  без змін, із таких мотивів.
		   Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
		   При цьому, судом установлені наступні факти й обставини.
		    ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_3 , в якому проживає він, дружина  ОСОБА_4 , син  ОСОБА_5 , невістка  ОСОБА_6 , онук  ОСОБА_7 , теща  ОСОБА_8 , що стверджується довідкою виконкому Кам`янської сільської ради Іршавського району (а.с.9).
		    ОСОБА_3 проживає із своєю сім`єю (чоловік  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , донька ОСОБА_11 , бабуся  ОСОБА_12 ) у житловому будинку АДРЕСА_3 .
		   По сусідству позивачів розташований будинок АДРЕСА_1 , власником якого є відповідачка  ОСОБА_1 .
		   Відповідачка та її чоловік на своїй земельній ділянці АДРЕСА_1 в безпосередній близькості від житлових будинків позивачів займаються бджільництвом, що створює для останніх та членів їх сімей значні незручності в проживанні та користуванні земельними ділянками, завдає шкоди їх здоров`ю. З приводу укусів бджіл члени їх родин змушені періодично лікуватись антигістамінними препаратами. Перебування пасіки відповідачів унеможливлює обробіток землі на присадибній земельній ділянці.
		   У зв`язку з укусами бджіл дружина позивача ОСОБА_2  ОСОБА_4 три рази викликала швидку медичну допомогу, що стверджується картами виїзду швидкої медичної допомоги № 2270 від 27.04.2014 р., № 2736 від 15.05.2014 р. і довідкою сімейного лікаря від 05.11.2019 р. (а.с.10-12) Також син  ОСОБА_5 має алергічну реакцію на укус бджіл, яка проявляється у запамороченні та задишці. Малолітнього ОСОБА_13 на подвір`я будинку АДРЕСА_3 не пускають, оскільки це загрожує нещасним випадком.
		   Позивач ОСОБА_3 також має алергічну реакцію на укус бджоли. Вона неодноразово також зверталась за допомогою до лікарів, що стверджується довідкою № 324, виданою КНП «Іршавська районна лікарня» 15.11.2019 р. ( а. с. 13).
		   Позивач ОСОБА_2 працює фельдшером ЗТЦЕМД Іршавської станції екстреної медичної допомоги і тому родині та сусідам постійно надає медичну допомогу.
		   Відповідно до листа від 06.06.2019 р. за № 321 ( а.с.14) виконавчий комітет Кам`янської сільської ради вчергове попередив ОСОБА_1 про необхідність розміщення її пасіки у відповідності до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів № 173 від 19.06.1996 р. та ст. 15 Закону України «Про бджільництво» від 22.02.2000 р., однак відповідачка на попередження не відреагувала.
		   З ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № 100 (а.с.36), виданого 03 лютого 2015 р. ОСОБА_1 , пасіка в АДРЕСА_1 зареєстрована 09.07.2019 р. і налічує сто бджолосімей.            Згідно з актом від 19.08.2020 р. (а.с.62) комісією в складі заступника Кам`янської сільської ради Кузьма Ю.Ю., депутата Русин Г.І., головного спеціаліста Іршавського районного відділу Головного управління Держпродслужби в Закарпатській області Пукман В.В., інженера-землевпорядника Кам`янської сільської ради Липей І.П. щодо розгляду звернення ОСОБА_2 встановлено, що громадянка ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 не проживає, а періодично приїжджає чоловік для обслуговування пасіки. На час обстеження вхідні дверцята та ворота дворогосподарства закриті, у зв`язку з чим точну кількість вуликів не вдалося порахувати. З тильного боку дворогосподарства помітно більше 50 вуликів, які розміщено в чотири ряди, відстань від них до житлових будинків біля 30 метрів, розміщені лотком в сторону земельної ділянки ОСОБА_2 .. Земельна ділянка ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 огороджена парканом висотою 2.5 метра.
		   Пасіка відповідачки ОСОБА_1 у встановленому порядку не зареєстрована у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, не погоджена з органами державного управління із питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.
		   Згідно з Додатком № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 p. № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів.
		   Окрім того, хоча відповідачка ОСОБА_1 і не зареєструвала у встановленому порядку свою діяльність, однак така за всіма ознаками полягає у реалізації своєї продукції, а не для задоволення власних потреб.
		Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність правильно встановленим обставинам, які мають значення для справи (є предметом доказування), належно оціненим доказам і нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
		   Так, згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.
		   Відповідно до ст. 293 Цивільного кодексу України фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання тощо.
		   За приписами ст. 103 Земельного кодексу України (далі  ЗК України), власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення тощо).
		   Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частина друга статті 103 ЗК України).
		   Стаття 104 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.
		   Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
		   Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено обов`язки громадян, які пов`язані з бережливим ставленням до природи, її охорони та раціонального використання її багатств відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одним з обов`язків є непорушення екологічних прав та законних інтересів інших громадян.
		   Статтями 11, 12 Закону України «Про бджільництво» встановлено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.
		   Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
		   Статтею 13Закону України«Про бджільництво»передбачено,що зметою облікупасік таздійснення лікувально-профілактичнихзаходів накожну пасікувидається ветеринарно-санітарнийпаспорт.Форма паспортаі порядокйого видачівстановлюються центральниморганом виконавчоївлади,що забезпечуєформування державноїаграрної політики. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
		   Згідно зі ст. 33 указаного Закону, якщо бджолині сім`ї заважають життєдіяльності людини, їх, по можливості, переселяють.
		   Розділом 1 «Вимоги щодо розміщення та облаштування пасік» Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9, визначено, що територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім`ю потрібно 30 - 35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір`ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
		   Як видноз укладеногоміж ОСОБА_14 (дарувальник)і ОСОБА_1 (обдаровувана)договору даруванняжитлового будинкувід 12.07.2011р.,житловий будинок АДРЕСА_1  розташований наземельній ділянціплощею 0.15га (кадастровий номер 21219848804:01:001:00563), тобто станом на дату звернення до суду з позовом (17.07.2020 р.) ОСОБА_1 була користувачем указаної земельної ділянки. Згідно з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № 100 від 03.02.2015 р. пасіка станом на вказану дату нараховувала 100 бджолосімей, а станом на 10.08.2020 р.  70 сімей (а.с.36, 63), тобто, на одну бджолину сім`ю приходилося 15 кв. м (із розрахунку 100 бджолосімей) та 21.4 кв. м (із розрахунку 70 бджолосімей) замість нормативно передбачених 30 - 35 кв. м.
		   Листом Кам`янської сільської ради Іршавського району № 320 від 06.06.2019 р. ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням нею норм законодавства щодо розміщення та утримання пасіки рекомендовано в строк до 12.06.2019 р. огородити пасіку суцільною огорожею висотою не менше 2.5 м та розмістити пасіку на відстані не ближче 300 метрів від житлової забудови сусідів (а.с.61). Комісійним актом від 19.08.2020 р. установлено зокрема, що з боку гр. ОСОБА_2 пасіка огороджена парканом висотою 2.5 м (а.с.62). Тобто, з наведених доказів випливає, що пасіка на момент розгляду справи не була огороджена парканом висотою не менше 2.5 м по периметру.
		   Пасіка не зареєстрована у встановленому законодавством порядку, жодних даних про те, чи обсаджена пасіка плодовими деревами і кущами, немає.
		   Установлено також,що позивачіта члениїх сімейнеодноразово зверталисяза медичноюдопомогою у зв`язку з алергічними реакціями на укуси бджіл (а.с.10-13).
		   Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та справедливого висновку, що відповідач, займаючись бджільництвом на належній йому присадибній земельній ділянці, порушує чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл; забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб суміжних земельних ділянок; використання земельних ділянок та самостійного господарювання на них.
		   Доводи апеляційноїскарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування ухваленого ним рішення.
		   Так, довід апелянта про те, що матеріали справи не містять жодних доказів у підтвердження права власності позивачів на житлові будинки та земельні ділянки, а отже не підтверджено наявність права, за захистом якого позивачі звернулися до суду, не заслуговують на увагу як безпідставні, оскільки законодавець не пов`язує право на судовий захист лише з наявністю в особи права власності. Як установлено та не заперечується, позивач ОСОБА_2 зареєстрований і проживає із сім`єю у АДРЕСА_3 із 13.02.1995 р. (а.с.6, 9), а позивач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає у АДРЕСА_4 , із 03.02.2011 р., що є належною і достатньою підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
		   Довід апеляційної скарги про те, що довідки на підтвердження завдання шкоди здоров`ю позивачам і їхнім членам родини не є належними та допустимими доказами в контексті спірних правовідносин, є необґрунтованим, оскільки довідки від 05.11.2019 р. (а.с.10), довідка № 324 від 15.11.2019 р. (а.с.13) та карта виїзду швидкої медичної допомоги № 2270 (а.с.11-12) видані медичними закладами з приводу алергічних реакцій на укуси бджіл стосовно ОСОБА_4 (дружини позивача ОСОБА_2 ) та позивачки ОСОБА_3 і відповідачем не спростовані. Жодних підстав для визнання цих доказів неналежними та недопустимими немає.
		   Твердження апелянта про те, що розміщення пасіки на земельній ділянці відповідача відповідає праву на зайняття бджільництвом, закріпленому в ст.ст. 11, 15 Закону України «Про бджільництво» не впливає на правильність вирішення спору по суті, оскільки предметом доказування у виниклих між сторонами спірних правовідносинах є не саме право, а реалізація цього права (розміщення пасіки та утримання бджолосімей у взаємозв`язку із забезпеченням гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб суміжних земельних ділянок).
		   Довід апеляційної скарги про те, що як убачається із ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № 100 від 03.02.2015 р., пасіка в АДРЕСА_1 зареєстрована та відповідає санітарним нормам, огороджена металічною жерстю 2,5 м, не заслуговує на увагу як суперечний обставинам справи, письмовим доказам і нормам матеріального права.
		   Так,згідно зположеннями ст.13Закону України«Про бджільництво» з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
		   Аналогічно буливрегульовані ціпитання Порядкомреєстрації пасік № 184/82 від 20.09.2000 р. (утратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 338 від 19.02.2021 р.), відповідно до пунктів 2-5 якого пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини. Районне (міське) управління ветеринарної медицини повинне видати в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. Порядковий номер у журналі, під яким зареєстрована пасіка, присвоюється ветеринарно-санітарному паспорту пасіки.
		   Сам ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряється печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління ветеринарної медицини і має порядковий номер (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 «Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку».
		   Установлено тавідповідачем неспростовано,що пасіказа місцемпроживання (реєстрації) ОСОБА_1  не зареєстрована. Апеляційний довід останньої із цього приводу ґрунтується на неправильному розумінні вказаних норм матеріального права. Окрім того, твердження ОСОБА_15 про те, що пасіка огороджена металічною жерстю 2,5 м не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується попередженням Кам`янської сільської ради за № 320 від 06.06.2019 р. та актом комісії від 19.08.2020 р., яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. 
		   Водночас, колегія суддів зауважує, що покликання суду першої інстанції на Додаток № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, про те, що розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів, є необґрунтованим, оскільки влаштована відповідачкою пасіка не є бджільницьким підприємством (зворотного не доведено).
		   Разом із тим, таке посилання суду першої інстанції не призвело до неправильного вирішення справи.
		   Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		   Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.
		   Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення                                     2.Рішення Іршавського районного суду від 24 листопада 2020 року залишити без змін.                                 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.                                     4.Повне судове рішення складено 11.08.2022 р.
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...