Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 497/1517/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2022. Зареєстровано: 19.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/497/87/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022162270000361

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		19.08.2022 
		Справа №497/1517/22
		Провадження №1-кп/497/87/22
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		на підставі угоди про визнання винуватості
		між прокурором та обвинуваченим
		 
		19.08.2022 року Болградськийрайонний суд Одеської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Болградугоду провизнання винуватостівід 10.08.2022року міжпрокурором таобвинуваченим укримінальному провадженні №12022162270000361 від 26.07.2022року з обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Чауси Чауського району Могилевської області, Р.Білорусь, зі слів - болгарин за національністю, українську розуміє, одружений, має троє вже дорослих дітей, освіта - Одеська духовна семінарія, працює протоієреєм - настоятелем храму у с.Василівка Белградського району Одеської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
		- якийобвинувачується за ст.332 ч.3 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   Згідно вищевказаних обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, гр. ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він на початку липня 2022 року (більш точні час та дата не встановлені), перебуваючи у с.Василівка Болградського району Одеської області, під час телефонних з`єднань з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вступивши у протиправну змову, направлену на організацію незаконного переправлення групи осіб через державний кордон України до Республіки Молдова поза межами прикордонного контролю, з корисливих мотивів, а саме, - громадян України: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , скоївши ці протиправні дії в умовах воєнного стану, що введений на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. та продовжений до 23.08.2022р. включно Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, відповідно до чого перетин державного кордону у напрямку на виїзд за межі країни заборонено громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років на період воєнного стану.
		   Так, діючи з вказаним умислом, та за заздалегідь розробленого плана, ОСОБА_4 , вивчивши можливість безперешкодного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску з врахуванням місцевого ландшафту, маршрутів та графіку пересування прикордонних загонів, у вечірній час доби (більш точний час не встановлено), 23.07.2022р., на території автостанції, що розташована в АДРЕСА_1 , зустрів гр. ОСОБА_8 , та, у проміжок часу з 23 до 26.07.2022р., з метою забезпечення протиправного умислу та з мотивів надання допомоги в уникненні наслідків воєнного стану у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, забезпечив проживання ОСОБА_8 у невстановленому домоволодінні села Василівка Болградського району Одеської області. У подальшому, 26.07.2022р. у вечірній час доби (більш точний час не встановлено), ОСОБА_4 на автомобілі марки «Тоуоіа», моделі «НІ АСЕ», з державним реєстраційним знаком « НОМЕР_1 » червоного кольору прибув на західну околицю м.Болград Одеської області за межами населеного пункту, де зустрів ОСОБА_7 , якого розмістив в якості пасажира у вказаному автомобілі. Та, у той же час 26.07.2022р., рухаючись автомобільною дорогою сполученням «Болград-Одеса» на вказаному автомобілі, пасажиром якого був ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , зустрівши на території с.Каракурт Болградського району гр. ОСОБА_9 , - також розмістив його в якості пасажира у вказаному автомобілі. Продовжуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 , приблизно о 21:00 годині 26.07.2022р. привіз зазначених громадян на вказаному автомобілі до свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, - ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з яких за незаконне переправлення через Державний кордон України, відповідно до попередньої домовленості, отримав грошову винагороду, при цьому ОСОБА_8 заплатив 2500 доларів США, ОСОБА_7 - 1900 доларів США і 600 Євро, а ОСОБА_6 - 1500 доларів США і 500 Євро.
		У подальшому, 26.07.2022, приблизно о 22:00 годині, з метою приховування своїх протиправних дій, дочекавшись настання темряви, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого наміру, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене щодо кількох осіб, поза встановлених пунктів пропуску з корисних мотивів, бажаючи настання негативних наслідків у виді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України, перебуваючи за місцем свого проживання за вищевказаною адресою, надавши засіб пересування, розмістив в якості пасажирів до вищевказаного автомобіля вказаних осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , прослідувавши з ними до виїзду з с.Василівка Болградського району у напрямку с.Кубей Болградського району Одеської області. Перебуваючи за межами вказаного населеного пункту ОСОБА_4 , будучи мешканцем прикордонного населеного пункту, розташованого поблизу українсько-молдовського державного кордону, що добре орієнтований на місцевості, володіючи інформацією про розміщення місцевих пунктів пропуску та розклад чергувань змінних нарядів працівників Державної прикордонної служби України в указаному районі, з метою реалізації свого умислу, визначив місце незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а саме: ділянку відділу Державної прикордонної служби України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі прикордонного знаку №0754 в напрямку населених пунктів с.Кубей (Україна) - с.Кайраклія (Республіка Молдова) та виїхав на зазначеному автомобілі з вищевказаними особами в напрямку Державного кордону України поза пунктами пропуску в напрямку с.Кайраклія Тараклійського району Республіки Молдова, надаючи зазначеним чоловікам поради та вказівки щодо безпечного маршруту пересування, та, на відстані близько 500 метрів від лінії державного кордону України у раніше зазначеному напрямку, - був викритий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 .   
		Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України за ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, надання засобів, вчинене щодо декількох осіб, з корисливих мотивів.
		10.08.2022р. між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3  з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4  з іншого, у присутності захисника  адвоката ОСОБА_5  було укладено угоду про визнання винуватості відповідно до положень ст.472 КПК України.
		   Згідно вказаної угоди прокурор та обвинувачений, у присутності його захисника дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст.332 ч.1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обов`язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання винуватості, а також покарання, яке має понести обвинувачений  у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнити від відбування покарання з випробуванням та без призначення додаткового обов`язкового покарання у виді права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.. 
		   В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання.
		   У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за вказаними обставинами, яку визнає в повному обсязі, стверджував, що у скоєному розкаюється, розуміє наслідки укладання угоди про визнання винуватості, яку підписав добровільно без будь-якого тиску з будь-чийого боку на нього, умови угоди йому роз`яснені і він їх розуміє.
		   Прокурор, надавши суду для долучення до матеріалів судової справи письмові докази, здобуті в ході досудового розслідування кримінального провадження, що були досліджені у судовому засіданні, і що підтверджують наявність вини обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332 КК України,  просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим вини та призначити покарання, до якого дійшли прокурор та обвинувачений угодою у присутності захисника.
		   Обвинувачений та його захисник просили про затвердження угоди і не заперечували проти призначення судом узгодженого угодою покарання та долучення до матеріалів судової справи надані прокурором письмові докази та досліджені судом в ході судового засідання.
		   Вислухавши у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали, надані суду та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.
		   Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
		   Згідно з ч.4ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
		   Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, у кримінальному провадженні потерпілі відсутні, шкода не заподіяна. Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Прокурором надані характеризуючі матеріали стосовно обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_4 характеризується позитивно, до відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється, - що суд визнає обставинами, які пом`якшують відповідальність та переконують в тому, що виправлення та перевиховання обвинувачеого можливе в умовах без позбавлення волі.   
		   Обставинами, які пом`якшують його покарання,  є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, бажання використати кошти, передані в заставу для цілей оборони України, що на даний час також свідчить про істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
		   Сторони погоджуються, що за наявності зазначених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з урахуванням його особи: раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи та проживання,  можливо призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання з застосуванням положень ст.69 КК України, а саме,  перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного у санкції ч.3ст.332 КК України. При цьому обвинувачений цілком розуміє права, визначені йому ст.474п.1ч.4 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
		   Вислухавши обвинуваченого, захисника, прокурора, оцінивши надані прокурором докази, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.332ч.3 КК України, оскільки обвинувачений дійсно скоїв протиправні дії за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та враховуючи, що вина обвинуваченого повністю підтверджена в ході судового засідання окрім пояснень самого підсудного, також наданими прокурором матеріалами і доказами, зібраними в ході досудового розслідування.
		   Відповідно до вимог ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
		   Визнаючи ОСОБА_4 винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що узгоджене між обвинуваченим та прокурором в угоді покарання враховує: характер суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, те, що він вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаюється, сприяв розкриттю правопорушення, також враховує відсутність тяжких наслідків від скоєного.
		   Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: визнання обвинуваченим вини, його активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, позитивно характеризується з місця проживання, марцює, одружений, правопорушення скоїв вперше.
		   Крім того, суд визнає також обставиною,що пом`якшує у даному випадку покарання - звернення обвинуваченого з клопотанням до суду, яким просив передати коштів з застави, яка була внесена ним в якості запобіжного заходу  в розмірі 197600грн., і яка ухвалою суду задоволена та набрала законної сили. Так, особиста ініціатива для передачі застави або заарештованого майна обвинуваченого чи підозрюваного на потреби армії сама по собі законодавством не передбачена як обставина, що пом`якшує покарання, але перелік обставин, що пом`якшують покарання, не є вичерпним, тому суд, враховуючи обставини справи та добровільну ініціативу обвинуваченого щодо допомоги ЗСУ, дійшов висновку про наявність підстав вважати це пом`якшуючою обставиною, яка є суттєвою для висновку про наявність декількох обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, у даному випадку, який до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, офіційно працевлаштований, визнав вину в повному обсязі, сприяв правоохоронним органом у встановленні обставин правопорушення.
		   А тому, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання  відповідно до вимог ст.67 КК України,  суд дійшов висновку щодо наявності обґрунтованих підстав для призначення ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті 332ч.3 цього Кодексу,  для призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції цієї статті за це кримінальне правопорушення,  тобто, з застосуванням ст.69 КК України, як визначено вищевказаною угодою.
		   Так, згідно з п.п.2 і 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди мають виходити з класифікації злочинів, а також з особливостей злочину і обставин його вчинення, характеру та ступеню тяжкості наслідків, що наступили. А, відповідно до положень ст.69 КК України та п.8 Постанови вищевказаного Пленуму ВС України,  призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання, впливають на суспільну небезпечність вчиненого діяння та, відповідно, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
		   А тому, враховуючи, що покарання, встановлене для такого виду правопорушення, - що інкриміноване ОСОБА_4  за ст.332ч.3 КК України,  передбачене у виді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, суд вважає, що воно не відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення, обставинам справи та особі засудженого та є занадто суворим. Проте, призначення іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції цієї статті за це кримінальне правопорушення,  як визначено вищевказаною угодою,  відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оскільки є достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, адже відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі засудженого, його ролі у здійсненні дій, направлених на скоєння кримінального правопорушення (надання згоди) та наслідкам правопорушення, а його поведінка після вчиненого свідчить про усвідомлення протиправності своїх дій, вказує на щире каяття.
		   Тому, відсутність даних про тяжкі наслідки від дій обвинуваченого, наявність активних дій зі співпраці з правоохоронними органами у встановленні обставин правопорушення, разом з даними про його особу та наявність декількох пом`якшуючих обставин, підтверджують, що за таких виключних обставин узгоджене сторонами покарання може бути призначене в інтересах суспільства.
		   В ході судового засідання суд переконався, що укладення угоди між обвинуваченим та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, оскільки обвинувачений підтвердив цю обставину та стверджував, що скарги на органи досудового розслідування в нього відсутні. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема, вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості ОСОБА_4 , який раніше не притягувався до будь-яких видів відповідальності, повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, стверджує, що розкаюється, і це підтверджується його активним сприянням у розкритті кримінального правопорушення, та погоджується на призначення йому покарання, визначеного угодою за ст.332ч.3 КК України між ним і прокурором. Характер взятих обвинуваченимна себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання, обвинувачений, усвідомив скоєне.
		   Підстав для відмови у затвердженні угоди судом не встановлено. Клопотань про обрання запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4  не надходило, проте в ході судового розгляду такий захід був обраний  у виді особистого зобов`язання.
		   Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Болградської окружної прокуратури з одного боку, та обвинуваченим  з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду й міри покарання.
		   Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено, витрати на залучення експертів в межах даного кримінального провадження також відсутні.
		   Речові докази у даному кримінальному провадженні повернуті особам, в яких вилучені. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		   Керуючись ст.ст.69ч.ч.1,2, 332ч.3 КК України, Пленумом ВС України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», ст.ст.122,314,368-371,373,374,475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		   Затвердити угоду про визнання винуватості від 10.08.2022 року, що укладена між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		   Визнати ОСОБА_4 винним ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.332ч.3КК України,і напідставі санкціїцієї статтіз зстосуваннямст.69КК України,призначити йомупокарання увиді позбавленняволі строкомна 5(п`ять)років, без призначення додаткового обов`язкового покарання у виді права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		   На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_4 від відбування покарання,  з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		   Відповідно доч.1п.1,2, ч.3п.2 ст.76КК України,зобов`язати ОСОБА_4 протягом випробувального строку:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
		-повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		   Покласти, згідно з вимогами ст.76ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого,  обов`язок: здійснювати нагляд за засудженим ОСОБА_4  що звільнений від відбування покарання з випробуванням,  починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.  
		   Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, що обраний ухвалою суду від 18.07.2022р.  відносно ОСОБА_4 ,  залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.
		   Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а, в разі подання апеляційної скарги,  якщо вирок не буде скасовано,  він набирає законної сили в день ухвалення свого рішення судом апеляційної інстанції.
		   Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...