Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/714/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2022. Зареєстровано: 19.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 19.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/626/128/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021220000001888

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 626/714/22
		Провадження № 1-кп/626/128/2022 
		 
		ВИРОК
		                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   
		       
		18 серпня 2022 року
		Красноградський районний суд Харківської області 
		   в складі: головуючої судді ОСОБА_1 
		за участю прокурора ОСОБА_2 
		захисника ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		потерпілої ОСОБА_5 
		         секретаря ОСОБА_6 , 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноград матеріали кримінального провадження №12021220000001888 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Берестовенька Красноградського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та поживаючоого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до ст.89 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України,-
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		   21 грудня 2021 року близько 02-ї години ОСОБА_4 , керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно справним автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Центральній в с.Іванівське Красноградського району Харківської області рухався в напрямку м.Красноград Харківської області, тим самим порушуючи вимоги п. 2.9 підпункту "а" Правил дорожнього руху України (надалі - ПДР України). Рухаючись по вулиці Центральній поблизу будинку №399, обвинувачений ОСОБА_4 діючи необережно, не врахував дорожню обстановку та погодні умови, не обрав таку швидкість руху та прийоми керування, щоб постійно контролювати рух автомобілю, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини на праве по ходу свого руху узбіччя, порушуючи п.12.1 ПДР України, здійснив наїзд передньою частиною транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 , який перебував на правому по ходу руху автомобіля узбіччі.
		   У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , від чисельних переломів хребта та кісток правої нижньої кінцівки, що призвело до розвитку травматичного шоку, помер на місці події. Порушення вимог підпункт "а" пунктів 2.9,12.1 ПДР України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
		   Крім того, відразу ж після наїзду на пішохода ОСОБА_7 , ОСОБА_4 будучи зобов`язаним і маючи змогу надати потерпілому первинну домедичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу, передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків для потерпілого, а також звернутися за допомогою до сторонніх осіб, умисно завідомо залишив без допомоги останнього на місці дорожньо-транспортної пригоди в небезпечному для життя стані, якого він сам і поставив в небезпечний для життя стан, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся. Додатково обвинувачений пояснив суду, що дійсно, в нічний час з 20 на 21 грудня 2021 року, рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 2109 по вул. Центральній в с.Іванівське Красноградського району Харківської області, в напрямку м. Красноград Харківської області, порушив вимоги правил дорожнього руху та через свій стан алкогольного сп`яніння виїхав на узбіччя, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , після чого зник з місця пригоди, за обставин викладених в обвинувальному акті. Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його вину, щиро просив вибачення у потерпілої за скоєне, а також суворо не карати. 
		   Крім визнання своєї вини, винність ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, вчиненим в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, та завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів для самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, доведена зібраними по справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
		   Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 грудня 2021 року зі схемою та фототаблицями до нього, у якому детально описано та зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди під час якої обвинувачений ОСОБА_4 допустив наїзд автомобіля на пішохода ОСОБА_7 , в результаті чого пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.
		   З дослідженого в ході судового розгляду висновку експерта судово-медичної експертизи № 12-17/322-КРт/21 встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 утворилися внаслідок ударної дії тупих твердих предметів або об такі. Тілесні ушкодження є прижиттєвими, могли утворитися одномоментно або в короткий проміжок часу, незадовго до моменту настання смерті. Причиною смерті ОСОБА_7 є чисельні переломи хребта та кісток правої нижньої кінцівки, що призвели до розвитку травматичного шоку. Між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті є причинний зв`язок. В крові та сечі трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості : в крові -4,34 ‰, в сечі - 4,74‰, що класифікується як стан тяжкого алкогольного сп`яніння.
		   Відповідно висновку експерта від 18.02.2022 № СЕ-19/121-22/1268-ІТ, місце наїзду автомобіля ВАЗ-2109 р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_7 могло розташовуватися на правому узбіччі (по ходу руху в напрямку м.Красноград) проїзної частини вул.Центральна с.Іванівське Красноградського району. 
		   З дослідженого в ході судового розгляду висновку експерта судово-медичної експертизи № СЕ-19/121-22/4573-ІТ від 25.04.2022 , встановлено, у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог п 12.1 ПДР. Технічна можливість для запобігання даної події для водія ВАЗ-2109 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 визначалась виконанням ним вимог п 12.1 ПДР, які з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події.
		   При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, в судовому засіданні доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
		   Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 286-1 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .
		   Окрім того, дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
		   Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приходить до наступного висновку.
		   Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		   Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		   Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а передбачене ч. 1 ст. 135 КК України належить до нетяжких злочинів.
		   Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Також, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 незасуджений відповідно до ст.89 КК України , на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав у фактичному шлюбі з ОСОБА_10 , тривалий час перебуває під вартою.
		   Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_4 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій норм закону, які передбачають відповідальність за вчинені ним злочини.
		   Таке покарання, на переконання суду, необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		   Водночас, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєних злочинів, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 має таке право та вчинив злочин, пов`язаний з грубим порушенням правил дорожнього руху.
		   Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зіст.66 КК України, суд вважає те, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, яке було висловлене у критичному ставленні до своєї протиправної поведінки та проханні до потерпілої вибачити його за скоєне. 
		   Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		   Щодо обтяжуючих покарання обставин, зазначених в обвинувальному акті стороною обвинувачення, а саме вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння , слід зазначити наступне.
		   Згідно пункту 13 ч. 1 ст. 67 КК України визначено обтяжуючою покарання обставиною вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		   Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
		   Як вбачається з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, дії ОСОБА_4 кваліфіковано як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.286- 1 КК України відповідно. За таких підстав, суд не знаходить підстав для визнання обтяжуючою покарання обставиною - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння .
		   Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями ст.50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		   На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених ч. 3 ст. 286-1 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, визначивши йому за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння не може знижувати ступінь суспільної небезпеки особи винуватого, який грубо порушив Правила дорожнього руху України, дозволив собі вживати спиртні напої, керувати транспортним засобом і наражати на небезпеку оточуючих осіб, в тому числі учасників дорожнього руху. Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього рухуУкраїни.
		   Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
		   Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідним є вважати продовженою дію запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		   Суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення судових експертиз. Питання про речові докази та документи суд вирішить відповідно до ст.100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		   Визнати ОСОБА_4  винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 286-1 КК України.
		   Призначити ОСОБА_4 за ч.1 ст.135 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		   Призначити ОСОБА_4 за ч.3ст.286-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 6 років.
		   На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 6 років.
		   Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня його фактичного затримання 21 грудня 2021 року. Запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу.
		   Речовий доказ по справі автомобіль ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути законному володільцю ОСОБА_4 або уповноваженій ним особі.    
		   Стягнути із ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3434,4 грн. 
		   Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім- надіслати поштою.
		   Головуюча ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...