Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 939/2535/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано судом: 19.08.2022. Зареєстровано: 20.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 20.09.2022
Номер судового провадження: 2/939/179/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 939/2535/21
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		18 серпня 2022 рокуБородянський районний суд
		Київської області в складі: головуючої - судді Герасименко М.М.
		 
		за участю секретаря - Рассказової М.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		У листопаді 2021 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва № 4880 від 28 листопада 2019 року, виданого приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Королем Р.А., вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані, але з дати її державної реєстрації за нею (позивачем) не проживають ОСОБА_3 , який був попереднім власником квартири, та ОСОБА_2 . Перешкод у користуванні квартирою ні вона, ні члени її сім`ї відповідачам не чинили. Оскільки відповідачі не проживають у належній їй на праві власності квартирі понад один рік, їхніх особистих речей у квартирі немає, з реєстраційного обліку не знімаються, що порушує її (позивача) права на користування і розпорядження майном, просила визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
		 
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на викладені в ньому доводи, та просила його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
		 
		Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позов не надали.
		 
		Оскільки суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідачів, які повідомлялися про час і місце розгляду справи в порядку, визначеномуЦПК України, від них не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за їх відсутності, вказане дає підстави вирішити справу з огляду на наявні у ній дані (постановити заочне рішення) у відповідності до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст.280 ЦПК України, проти чого й не заперечує позивач.
		На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
		Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтвом № 4880, яке видане 28 листопада 2019 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Королем Р.А. Як вбачається з вказаного свідоцтва, воно видане приватним нотаріусом відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведені електронні торги (а.с. 5, 6).
		Згідно витягу № 1078/1228 від 28 вересня 2021 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
		Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно положень ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
		Відповідно до ст. 9, 156 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань. Члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти та батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. 
		При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення у випадках і межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 Житлового кодексу України.
		Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
		Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності, зокрема п. 8 ч. 1 вказаної статті передбачено, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.
		Згідно до роз`яснень, які містяться в п. 34 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення із зняттям останнього з реєстрації.
		Право членів сім`ї власника будинку (квартири) користуватися цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року в справі № 6-158цс14 та узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2018 року в справі № 61-755св18.
		Враховуючи викладене, оскільки, як встановлено зібраними у справі доказами, з 28 листопада 2019 року власником квартири АДРЕСА_1 є позивач, відповідачі у добровільному порядку з реєстрації не знімаються, членами сім`ї позивача не є, договори найму на проживання у спірному житловому приміщенні між ними не укладалися, то, відповідно, відповідачі є сторонніми для позивача особами, які залишаючись зареєстрованими у належній позивачу на праві власності квартирі перешкоджають їй належним чином володіти та користуватися вказаним житловим приміщенням, чим порушують її права, як власника. 
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою.
		Керуючись ст.ст. 9, 150, 156 ЖК України, ст. 317, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 10-13, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.
		Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне рішення суду складено 19 серпня 2022 року.
		 
		 СуддяМ.Герасименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...