Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/4933/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2022. Зареєстровано: 20.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2022.
Дата набрання законної сили: 19.08.2022
Номер судового провадження: К/990/6563/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 серпня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 160/4933/20
		адміністративне провадження № К/990/6563/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
		за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
		до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» 
		про стягнення коштів,
		за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Н.В. Захарчук-Борисенко від 21 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А. від 3 лютого 2022 року,
		У С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У травні 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП, позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (далі - АТ «ОГС «Дніпрогаз», відповідач), в якому просила стягнути з АТ «ОГС «Дніпрогаз» 1     700     000,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»).
		2. В обґрунтування своїх вимог зазначено, що АТ «ОГС «Дніпрогаз» не сплачено суми штрафу згідно постанови НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «ОГС «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Загальна сума несплаченого штрафу та пені складає 1     700     000,00 гривень.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року, у задоволені позову відмовлено.
		4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, у справі № 160/899/20 адміністративний позов АТ «ОГС «Дніпрогаз» задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «ОГС «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. 
		5. Суди дійшли висновку, що оскільки постанова НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 скасована рішенням суду, що набрало законної сили, у відповідача відсутній обов`язок сплати, визначеної цією постановою суми штрафу, як і обов`язок сплатити визначену Регулятором пеню.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, НКРЕКП звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7. У касаційній скарзі НКРЕКП зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування положень частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», внаслідок чого, на думку скаржника, дійшли неправильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1     700     000 гривень.
		8. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у подібних правовідносинах.
		9. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, у зв`язку з неналежним, на думку скаржника, розглядом поданого НКРЕКП клопотання про зупинення провадження у справі № 160/4933/20 до остаточного вирішення Верховним Судом справи № 160/899/20. За твердженням скаржника, у ході розгляду саме справи № 160/899/20 буде встановлено правомірність винесення НКРЕКП Постанови № 2646, пунктом 1 резолютивної частини якої накладено на АТ «ОГС «Дніпрогаз» штраф, стягнення якого, зокрема, є предметом спору у справі № 160/4933/20.
		10. Від представника АТ «ОГС «Дніпрогаз» надійшов відзив на касаційну скаргу НКРЕКП, в якому вказується на законність та обґрунтованість судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на правильність висновків судів про те, що визнання рішенням суду, яке набрало законної сили, протиправною та скасування постанови про накладення штрафу на відповідача, зумовлює відсутність в останнього обов`язку зі сплати штрафу та пені за цією постановою; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		11. Касаційну скаргу подано до суду 18 лютого 2022 року.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 5 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 160/4933/20, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу НКРЕКП.
		13. Учасниками справи до суду касаційної інстанції не було подано письмових клопотань. 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14. Судами попередніх інстанцій установлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань АТ «ОГС «Дніпрогаз» є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 20262860.
		15. Основним видом діяльності є «Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (код КВЕД 35.22)».
		16. Відповідач є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яка відповідно до пункту 27 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та статті 9 Закону України «Про ринок природного газу» є ліцензованою.
		17. Позивачем прийнято постанову № 2646 від 6 грудня 2019 року, згідно з якою на АТ «ОГС «Дніпрогаз» накладено штраф у розмірі 850     000,00 гривень.
		18. У зв`язку з несплатою товариством у встановлений строк суми штрафу, позивачем на вказану суму нараховано пеню, що в подальшому слугувало підставою звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до АТ «ОГС «Дніпрогаз» про стягнення заборгованості в сумі 1     700     000,00 грн (штраф в розмірі 850     000,00 грн та пені у розмірі 850     000,00 грн).
		19. АТ «ОГС «Дніпрогаз», не погоджуючись із постановою НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, звернулося із позовом до суду.
		20. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 160/899/20 адміністративний позов АТ «ОГС «Дніпрогаз» до НКРЕКП, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови, задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу».
		21. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року залишено без змін.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		25. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
		27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		28. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		29. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування положень частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
		30. На думку скаржника, неправильне застосування цієї норми права полягає у тому, що суди першої та апеляційної інстанцій всупереч приписам частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якої рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку, проте таке оскарження не зупиняє їх виконання, та враховуючи, що на дату звернення НКРЕКП з позовом до суду постанова від 6 грудня 2019 року № 2646 була чинною, відмовили у задоволені позову про примусове стягнення добровільно не сплаченої суми штрафу за цією постановою. 
		31. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів виходить з наступного. 
		32. Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
		Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
		Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		33. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
		Відповідно до частини другої цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
		34. Відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
		За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
		Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу».
		Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
		За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
		Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.
		Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
		У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.
		35. Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
		36. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 8 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
		37. Судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме - положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, до відповідача застосовано санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 850     000,00 гривень.
		38. Судами також встановлено, що відповідачем визначений строк не було здійснено добровільну сплату штрафу, накладеного постановою НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646, у зв`язку з чим позивачем на вказану суму нараховано пеню та у подальшому НКРЕКП звернулась до суду із позовом про стягнення з АТ «ОГС «Дніпрогаз» 1     700     000,00 грн (штраф у розмірі 850     000,00 грн та пені у розмірі 850     000,00 грн).
		39. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
		40. Положення абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» потрібно застосовувати у системному зв`язку з іншими нормами цього Закону, а також положеннями Конституції України, зокрема, статтями 19 та 68.
		41. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		42. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		43. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 30 березня 2021 року у справі № 380/1563/20, від 21 вересня 2021 року у справі № 420/4649/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 280/8281/20, від 1 червня 2022 року у справі № 620/5996/21 та від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20.
		44. Частиною дев`ятою статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
		45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АТ «ОГС «Дніпрогаз» звернулося до суду з позовом про скасування постанови НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 як протиправної.
		46. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 160/899/20 адміністративний позов АТ «ОГС «Дніпрогаз» задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 «Про накладення штрафу на АТ «ОГС «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 160/899/20 залишено без змін.
		47. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено судом.
		48. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
		49. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
		50. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 826/17845/16, від 22 січня 2019 року у справі № 816/1481/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 591/245/17, від 22 грудня 2020 року у справі № 826/14604/17 та у справі № 826/14325/17, від 24 грудня 2020 року у справі № 804/8645/17, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі №     826/1581/18 та від 30 вересня 2021 року у справі № 826/7424/17.
		51. У спірних правовідносинах обставина з приводу правомірності накладення штрафу (правомірності прийняття рішення НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646) встановлена судовими рішеннями та не підлягають повторному доказуванню.
		52. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що підстав для стягнення з АТ «ОГС «Дніпрогаз» в дохід Державного бюджету України спірних штрафних санкцій немає.
		53. Відтак, у відповідача, у розумінні абзацу 1 частини п`ятої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відсутній обов`язок по сплаті накладеного штрафу.
		54. Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах сформульований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 4 травня 2022 року у справі № 300/1079/20.
		55. При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій на підставі частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» повинні були стягнути з відповідача суму штрафу та пеню, враховуючи, що НКРЕКП звернулася до суду з цим позовом, коли постанова від 6 грудня 2019 року № 2646 про накладення штрафу була чинною, з огляду на наступне.
		56. Аналіз положень статей 5, 13 та 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» свідчить про те, що постанова НКРЕКП не має сили виконавчого документа, а примусове виконання рішень НКРЕКП можливе лише за рішенням суду за зверненням останньої з відповідним позовом.
		57. З огляду на це, АТ «ОГС «Дніпрогаз» мало права відмовитись від добровільного виконання постанови Регулятора від 6 грудня 2019 року № 2646, якою було вирішено накласти на ліцензіата штраф, якщо між сторонами існує спір.
		58. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 9 березня 2019 року у справі № 826/16911/18, від 12 грудня 2019 року у справі № 640/19895/18, від 29 січня 2021 року у справі № 520/10318/19 та від 4 травня 2022 року у справі № 300/1079/20.
		59. Стосовно доводів скаржника про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права з огляду на неналежне, на думку скаржника, вирішення заявленого НКРЕКП клопотання про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду справи № 160/899/20, зокрема, до закінчення касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає наступне. 
		60. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		З огляду на зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається, з предметом доказування в конкретній іншій справі; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
		Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
		Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
		61. Наведена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 9901/314/19 та від 16 жовтня 2019 року у справі № 800/330/17, та застосованим Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 грудня 2018 року у справі № 815/2032/16, від 20 грудня 2018 року у справі № 826/12123/16, від 31 січня 2019 року у справі № 826/18648/14 та від 5 липня 2021 року у справі № 160/9902/19.
		62. Водночас колегія суддів звертає увагу, що пункт 3 частини першої статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
		63. У справі, що розглядається, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року було задоволено клопотання АТ «ОСГ «Дніпрогаз» та зупинено провадження в адміністративній справі № 160/4933/20 до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 160/899/20, в якій АТ «ОСГ «Дніпрогаз» оскаржувалась постанова НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646.
		64. НКРЕКП вказану ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не оскаржувало. 
		65. Оскільки справа № 160/899/20 стосувалась правомірності постанови НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646, на підставі якої Регулятор у справі, що розглядається, звернувся до суду з позовом про примусове стягнення суми штрафу з відповідача, колегія суддів доходить висновку, що прийняття рішення у цій справі було об`єктивно можливе лише після прийняття рішення у справі № 160/899/20 та набрання ним законної сили. 
		66. У подальшому, після прийняття постанови Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 15 квітня 2021 року, якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі № 160/899/20 залишено без змін, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 3 серпня 2021 року поновив провадження у справі № 160/4933/20 та призначив її до розгляду.
		67. Водночас, НКРЕКП 20 вересня 2021 року звернулась із клопотанням до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про зупинення провадження у справі № 160/4933/20 до закінчення касаційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/899/20, оскільки ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року було відкрито касаційне провадження у справі № 160/899/20.
		68. Однак, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у задоволенні вищезазначеного клопотання НКРЕКП було відмовлено у зв`язку з відсутністю визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України підстав.
		69. Колегія суддів вважає такі висновку Дніпропетровського окружного адміністративного суду вірними, з огляду на наступне.
		70. За приписами статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		71. Відповідно до частини першої статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		72. Згідно з частиною першою статті 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
		73. Пунктом 2 частини третьої статті 236 КАС України передбачено, що суд не зупиняє провадження у справі, зокрема, за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.
		74. Отже, оскільки рішення у справі № 160/899/20 набрало законної сили 15 квітня 2021 року, то Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про відмову у зупиненні провадження до закінчення касаційного перегляду рішень у справі № 160/899/20 з огляду на відсутність підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
		75. З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить висновку про те, що доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у зв`язку з неналежним, на думку скаржника, розглядом клопотання НКРЕКП, не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими. 
		76. Оскільки підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі була необхідність формулювання правового висновку щодо порядку застосування частини третьої статті 5 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в аспекті спірних правовідносин положення наведеної норми права слід розуміти так: суб`єкт господарювання зобов`язаний виконати рішення Регулятора у встановлений строк; у разі незгоди з таким рішенням суб`єкт господарювання має гарантоване право на його оскарження у судовому порядку, в тому числі, користуватися всіма процесуальними правами сторони у справі, передбаченими КАС України, проте, таке оскарження не зупиняє дії рішення Регулятора та не позбавляє останнього права на звернення до суду з позовом про примусове стягнення із суб`єкта господарювання добровільно несплаченої суми штрафу; рішення у справі, у якій оскаржується постанова Регулятора, зокрема, про накладення штрафу, набуває преюдиційного значення та, у разі скасування такої постанови судовим рішенням, що набуло законної сили, у суб`єкта господарювання не виникає обов`язку щодо сплати штрафу, накладеного цією постановою Регулятора.
		77. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки постанова НКРЕКП від 6 грудня 2019 року № 2646 скасована рішенням суду, що набрало законної сили, у відповідача відсутній обов`язок сплати, визначеної цією постановою суми штрафу та нарахованої пені.
		78. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які не були б предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.
		79. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		80. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		81. При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		82. Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. 83. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59). 
		84. Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). Із цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		85. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		86. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу, а понесені позивачем судові витрати не повертаються.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		Суддя-доповідач:                                                                                          Я.О. Берназюк
		Судді:           Н.В. Коваленко
		                                                                                                                            Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...