Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/6224/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2022. Зареєстровано: 22.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/523/214/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017161490000821

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/6224/18
		Провадження №1-кп/523/214/22
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		22.08.2022 року                                         м. Одеса
		Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , його представника  адвоката ОСОБА_10 , обвинуваченого та його захисників  адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12017161490000821 від 07 червня 2017 року із зміненого 29 червня 2022 року звинувачення
		 
		ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в п. Тіксі, Булунського р-ну, Якутської АССР (в даний час  Республіки Саха), Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, утримуючого три неповнолітні дитини, військовослужбовця по мобілізації, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до призову проживавшого за адресою: АДРЕСА_2 , в даний час перебуваючого на військовій службі за призовом, за адресою: АДРЕСА_3 ,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Близько 03 години 00 хвилин 07 червня 2017 року ОСОБА_13 , перебуваючи біля буд.№18-А, по вул. Головній, в м. Одесі, діючи злочинно самовпевнено, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, в порушення правил експлуатації та перевезення пасажирів в транспортних засобах, передбачених пунктами 21.1., 21.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі  ПДР), що дозволяють проїзд в кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені безпечними місцями для сидіння, перед початком руху не перевірив відсутність пасажирів, чим допустив раніше знайомих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в не обладнаний для перевезенняпасажирів кузов технічно справного вантажного автомобіля «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , після чого, в порушення пунктів 2.3.«а», 10.1., 21.4., 21.9., 21.11., 31.1. ПДР, без перевірки повного зачинення дверей вантажного відділення цього транспортного засобу, здійснюючи із невстановленою швидкістю подальший рух, в темну пору доби, по проїзній частині вул. Головна, з боку вул. Холмиста, в напрямку вул. Балтська дорога, в м. Одесі, будучи вкрай неуважним, не вжив заходів, що виключали б настання дорожньо-транспортної пригоди (далі  ДТП), не обрав безпечну швидкість руху, не контролював рух вантажного автомобіля, внаслідок чого під час вібрації відчинилися бічні двері кузову, з якого випала пасажирка ОСОБА_15 та вдарилася головою об ґрунтове покриття правого узбіччя проїзної частини, навпроти буд. АДРЕСА_4 , що призвело до її загибелі на місці події.
		Смерть ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала близько 03 години 00 хвилин 07 червня 2017 року та знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у неї відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів під м`якою оболонкою головного мозку, контузійних крововиливів головного мозку, крововиливів у шлуночки головного мозку, що призвело до набряку головного мозку, як безпосередньої причини її смерті.
		Після настання даної ДТПводій ОСОБА_13 , в порушення вимог пункту 2.10. ПДР, на місці події не залишився, заходів для надання медичної допомоги не прийняв, швидку медичну допомогу для  ОСОБА_15 не викликав, в органи поліції не повідомив, анкетні дані учасників події не записав, заходів до забезпечення схоронності слідів події не здійснив та зникнув з місця події.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_13 вину у вчинених діяннях визнав повністю та показав, що в одну із літніх ночей 2017 року він, на прохання когось із працівників станції технічного обслуговування (далі  СТО), виїжджав на вантажному автомобілі «Ford Transit», в кабіні якого пасажирами були раніше знайомі та нетверезі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 .
		На зворотномушляху вінзупинився білямагазину,де усібез виключенняпасажири продовжилиспілкуватись тавживати пиво.Він також,щоб вгамуватиспрагу,випив лишедекілька ковтківпива,загальним обсягомне більше300г,у зв`язкуіз чимвважає,що бувтверезим.Через деякийчас з`ясувалось,що ОСОБА_14 і ОСОБА_15 кудись поділись, а йому вже настав час повертатися до СТО.
		Він, не перевіривши кузов автомобіля, не переконавшись, що той належним чином зачинений і що в ньому відсутні пасажири, сів разом із ОСОБА_16 в кабіну автомобіля й почав його керування. Коли ж він проїжджав біля ринку, то почув стук із кузову. Він зупинився, вийшов та побачив ОСОБА_14 , який йому повідомив, що відчинилися двері та з кузову випала ОСОБА_15 , на що обвинувачений попросив того повернутися до місця події та викликати їй швидку допомогу, а сам, перелякавшись вчиненого, відігнав автомобіль назад на СТО.
		Про вчинену необережність обвинувачений жалкує, щиро кається. ОСОБА_13 також показав, що під час досудового розслідування його родичі зверталися до матері загиблої з пропозицією відшкодувати спричинену їй шкоду, на що отримали категоричну відмову.
		 
		Окрім зазначеного винуватість ОСОБА_13 у вчиненому доводиться наступною сукупністю доказів.
		 
		Потерпілий ОСОБА_9  в суді показав, що очевидцем події не був, про загибель тітки дізнався з телефонного дзвінка одного із знайомих. Слідством визначально розслідувалась версія її умисного вбивства шляхом викидання із автомобіля, проте згодом, дізнавшись з усіма матеріалами провадження, він погодився з остаточним обвинуваченням водія ОСОБА_17 в злочинній необережності.
		 
		ОСОБА_14 , будучи допитаним в даному кримінальному провадженні в якості обвинуваченого за ч.1 ст.396 КК України, в суді показав, що в одну із літніх ночей декілька років назад він та знайомі ОСОБА_13 , ОСОБА_15 і ОСОБА_16 разом перебували біля одного із розташованого в районі Більшовика магазину, де розпивали пиво. 
		В один із моментів нетверезі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відчинили задні двері кузову вантажного автомобіля, та залізли до нього, щоб вступити у добровільні статеві зносини. Через незначний проміжок часу автомобіль почав рухатися, на що ОСОБА_14 став грюкати рукою в область кабіни, автомобіль зупинився. Водій ОСОБА_13 відчинив бокові двері кузову, подивився всередину та, на думку ОСОБА_14 , повинен був розгледіти оголених пасажирів, після чого зачинив двері, а ще через пару хвилин продовжив рух транспортного засобу, через що він ( ОСОБА_14 ) та ОСОБА_15 стали одягатися.
		В один із наступних моментів машину качнуло на повороті, він почув крик ОСОБА_15 , хлопок бокової двері, після чого виявив відсутність останньої в кузові. ОСОБА_14 знову став грюкати рукою в область кабіни, автомобіль зупинився. ОСОБА_14 виліз з кузова, підійшов до ОСОБА_13 та повідомив тому про подію, на що останній відправив його з`ясувати подробиці, та продовжив рух автомобілем до СТО, де вони разом працювали.
		Як вбачається із подальших показань ОСОБА_14 він побоявся повертатися до місця події та згодом пішки дістався до території СТО.
		 
		Свідок ОСОБА_16  в суді показала, що вночі вона, будучи в стані сильного алкогольного сп`яніння, біля магазину вживала пиво разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , де також був присутнім і ОСОБА_13 . Чи вживав алкоголь останній вона не пам`ятає. Через деякий час вона сіла в кабіну вантажного автомобіля, а ОСОБА_14 з ОСОБА_15  до кузову, після чого ОСОБА_13 став ним керувати. Свідок пам`ятає, що під час руху їй здалося, що нібито хтось стукав у кузові, відбувся якийсь удар, автомобіль зупинився. До кабіни підійшов ОСОБА_14 та повідомив, що ОСОБА_15 випала, на що ОСОБА_13 попросив того повернутися та подивитися чи жива вона, а сам  відігнав машину на СТО.
		 
		Сестра ОСОБА_16  свідок ОСОБА_18  в суді показала, що незадовго перед настанням події до місця їх проживання із сестрою приїжджали на автомобілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , де нетвереза остання намагалася з`ясувати з нею ( ОСОБА_18 ) особисті неприязні стосунки, очевидцем чого була і також сильно нетвереза ОСОБА_16 . Із завершенням сварки ОСОБА_16 , разом з іншими прибулими особами, поїхали в невідомому свідку напрямку на автомобілі, яким ймовірно керував ОСОБА_13 . Ще через пару днів свідок від сестри дізналась, що ОСОБА_15 в ту ніч загинула. 
		 
		Працівники СТО  свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , кожен окремо, в суді показали, що в ніч розглядуваної судом події також перебували на території СТО, де бачили ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , і при цьому останній був тверезий. Будь-які інші обставини загибелі ОСОБА_15 свідкам не відомі.
		 
		Як вбачається з протоколу оглядумісця події від 07 червня 2017 року слідчим, в присутності понятих та за участю спеціаліста, в період часу з 05 години 00 хвилин до 08 години 50 хвилин, на узбіччі проїзної частини, за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено труп жінки. З трупа та ділянки прилеглої місцевості вилучено: змиви з рук, дві волосини, змив речовини бурого кольору із землі, два недопалки сигарет, картонну склянку, дві серветки, жіночі труси білого кольору, босоніжки біло-коричневого кольору, сукню синього кольору, сліди взуття та протектору автомобільних шин (т.1 а.п.153-167).
		 
		Відповідно до змісту протоколу оглядумісця події від 07 червня 2017 року слідчим, в присутності понятих та за участю спеціаліста, в період часу з 08 години 50 хвилин до 09 години 17 хвилин, на ділянці місцевості, розташованій біля буд. АДРЕСА_5 , виявлено та вилучено кофту синього кольору, з плямами речовини бурого кольору, фіскальний чек та упаковку від сигарет марки «Прилуки» (т.1 а.п.168-172).
		 
		Як вбачається із висновку судово-медичноїекспертизи від 27 червня 2017 року №633-1928/2017:
		- смерть ОСОБА_15 настала близько 03 години 00 хвилин 07 червня 2017 року та знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у неї відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів під м`якою оболонкою головного мозку, контузійних крововиливів головного мозку, крововиливів у шлуночки головного мозку, що призвело до набряку головного мозку, як безпосередньої причини її смерті;
		- у ОСОБА_15 також виявлено садна лобової ділянки ліворуч і праворуч, носа, ділянки носо-губного трикутника, які складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс з відкритою черепно-мозковою травмою, окремо не розцінюються, і в сукупності віднесені до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя;
		- можливий механізм утворення ушкоджень  в результаті контактування з твердою тупою широкою травмуючою поверхнею, що має виступ (виступи);
		- з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті пройшов незначний проміжок часу (від декількох хвилин до декількох десятків хвилин), протягом яких вчинення потерпілою самостійних активних дій (ходити, повзати) не виключається (за умови збереження свідомості);
		- при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 3,3‰, що за життя могло відповідати сильному алкогольному сп`янінню; 
		- слідів від ін`єкцій, ушкоджень в ділянці зовнішніх статевих органів не виявлено, в мазках і тампоні з різних частин тіла сперматозоїдів не знайдено (т.1 а.п.173-193).
		 
		Відповідно до висновків судово-медичнихімунологічних експертиз від 17 липня 2017 року №540, а також від 28 вересня 2017 року №616, на вилучених в ході оглядів вищезазначених місць події: сукні та змивах - знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , який має таку саму групу крові (при наявності у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою на момент події); трусах, парі босоніжок, кофті  кров та сперматозоїди не знайдені (т.1 а.п.216-218, т.2 а.п.53-57).
		 
		Як вбачається із висновку судово-медичноїекспертизи від 14 липня 2017 року №354 належні ОСОБА_15 : джемпер - має пилові накладення, без пошкоджень; сукня - має накладення пилу, бруду, підсохлої крові та залишків рослинного походження, без пошкоджень; труси - без пошкоджень; правий босоніжок - на підметці має свіжі сліди ковзання, які утворилися в результаті ковзання підошви по слідоутворюючій поверхні, в напрямку зліва направо, дещо спереду назад. По ходу слідів ковзання розташовані накладання темної олійної речовини, що схожа з паливо-мастильними матеріалами (т.1 а.п.219-224).
		 
		Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 06 липня 2017 року №310-А на момент настання розглядуваної події гальмівна система, рульове керування й ходова частина автомобіля «FordTransit»,н/з НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані, й дозволяли водію автомобіля контролювати, змінювати напрямок і характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі (т.2 а.п.40-44).
		 
		Як вбачається із висновку судовоїтрасологічної експертизи від 04 липня 2017 року №600-Т: замикальні пристрої на дверях у вантажному відділенні автомобіля «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , знаходяться у справному та працездатному стані; їх відімкнення під час руху автомобіля, або під час вібрації у русі, або із середини вантажного відділення ймовірно можливе лише за умови неповного зачинення дверей (незафіксованого фіксатором положення рукоятки приводу замку дверей (т.2 а.п.2-13).
		 
		Відповідно до висновку комісійноїсудово-медичноїекспертизи від 13 вересня 2017 року №235: всі, описані первинною судово-медичною експертизою тілесні ушкодження, що були виявлені на трупі ОСОБА_15 , утворилися прижиттєво; послідовність їх заподіяння та індивідуальні ознаки предметів, якими вони були спричинені, визначити неможливо; тілесні ушкодження могли бути спричинені при випаданні з вантажного відділенняавтомобіля «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , під час руху, в тому числі при гальмуванні, розгоні, повороті чи іншому маневрі, як самостійно, так і з сторонньою допомогою; враховуючи наявність важкої черепно-мозкової травми у ОСОБА_15 можливість збереження її життя при своєчасному наданні їй медичної допомоги малоймовірне (т.2 а.п.15-38).
		 
		Як вбачається із висновку автотехнічноїекспертизи заобставинами ДТП від 05 лютого 2018 року №936-А в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_13 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 21.1.,21.10.ПДР,які регламентуютьнаступне (вредакції станомна 07червня 2017року). 
		Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
		Проїзд у кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів, дозволяється лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені місцями для сидіння, розташованими згідно з вимогами пункту 21.5. цих Правил і техніки безпеки. Кількість пасажирів у кузові та кабіні не повинна перевищувати 8 чоловік (т.2 а.п.59-63).
		 
		Надаючи аналіз сукупності досліджених доказів, суд дійшов таких висновків.
		Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286 КК України, викладена у постанові від 21 серпня 2019 року (справа №682/956/17) та складається з наступного.
		Як убачається із законодавчого визначення, злочином може бути визнано лише протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину (ч.1 ст.11 КК). Звідси одним з елементів складу злочину може бути визнано певну поведінку людини, свідомий та вольовий вчинок, а не певний стан особи.
		Диспозиція ст.286 КК сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
		При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст.286 КК, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1, 2 або 3 ст.286 КК, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку. Таким чином, об`єктивна сторона даного складу злочину включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановка; суспільно-небезпечні наслідки (середньої тяжкості тілесне ушкодження  ч. 1, смерть потерпілого або тяжке тілесне ушкодження  ч.2, загибель кількох осіб  ч.3); причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
		Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати: 1) у вчиненні дій, заборонених правилами (наприклад, керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії тощо); 2) у невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (не зниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки, недотримання безпечного інтервалу тощо).
		Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.
		Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст.286 КК.
		Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі по собі (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати суспільно небезпечні наслідки, зазначені у ст.286 КК (наприклад, керування транспортним засобом без посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, не зареєстрованим, або без належного номерного знаку (підпункт «в» п. 2.9. ПДР) тощо); б) порушення, які самі по собі (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце (наприклад, порушення правил перестроювання транспортних засобів (п. 10.3. ПДР), розвороту (п. 10.7. ПДР), заборони виїзду на зустрічну смугу руху транспорту (п. 11.4. ПДР), перевищення швидкості руху транспорту (п. 12.4. ПДР) тощо).
		Під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст.286 КК, тобто знаходилися у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.
		Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286 КК. Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушення підпункту «а» п. 2.9. ПДР не є елементом об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286 КК, адже саме по собі не призводить до суспільно небезпечних наслідків, передбачених у цій статті.
		Вказівка у вироку на порушення водієм транспортного засобу підпункту «а» п. 2.9.ПДР лише деталізує, уточнює, конкретизує правопорушення, його суспільну небезпечність, стан суб`єкта злочину, передбаченого ст. 286 КК, але жодним чином не впливає на кваліфікацію (не є кваліфікуючою ознакою) злочину.
		Як вбачається із змісту зміненого обвинувального акту ОСОБА_13 вмінено порушення таких вимог ПДР: пунктів 21.1., 21.9, 21.10., 21.11. (регламентують порядок перевезення пасажирів та заборону їх перевезення поза кабіною автомобіля), пункту 2.9.«а» (заборона керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння), пункту 2.3.«а» (перевірка і забезпечення водієм перед виїздом технічного стану і комплектності транспортного засобу, правильності розміщення та кріплення вантажу), пункту 10.1. (дії водія щодо безпечного початку руху), пункту 21.4. (заборона водієві починати рух до повного зачинення дверей), пункту 31.1. (відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху), а також пункту 2.10. (дії водія у разі причетності до ДТП). При цьому в якості обставини, яка обтяжує покарання, одночасно зазначено вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння (т.3 а.п.142-155).
		Сукупність досліджених обвинувальних доказів дозволяє беззаперечно встановити, що водій ОСОБА_13 перед початком руху транспортного засобу не пересвідчився, як у відсутності пасажирів у вантажному відділенні, так і у повному зачиненні дверей до нього (з фіксацією положення рукоятки приводу замку дверей), що перебувало у прямому причинному зв`язку із наступним випадінням ОСОБА_15 із рухаючого автомобіля та настанням її смерті в результаті отримання тяжких тілесних ушкоджень через контактування з твердою тупою широкою травмуючою поверхнею, що має виступ (виступи), яким є асфальтована проїзна частина та її узбіччя.
		Таким чином, до порушень ПДР, які в даному кримінальному провадженні містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання, необхідно віднести порушення ОСОБА_13 вимог пунктів 2.3.«а», 10.1., 21.1., 21.9, 21.10., 21.11, 31.1 ПДР.
		Довід обвинуваченого ОСОБА_14 про зупинку в ході руху автомобіля та наступне виявлення ОСОБА_13 факту перебування у багажному відділенні пасажирів, прямо заперечується останнім та не знайшов підтвердження в показаннях іншого очевидця  свідка ОСОБА_16 , а відтак цей довід є виключно голослівним, що був заявлений неодноразово судимою особою, яку одночасно притягують до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти правосуддя, у зв`язку із чим, існування таких обставин є сумнівним, тобто цей довід не може бути врахованим при наданні правової оцінки діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_13 .
		Вмінену ОСОБА_13 обставину його перебування в стані алкогольного сп`яніння в судовому засіданні поза розумним сумнівом також не доведено, оскільки: незважаючи на показання обох обвинувачених про вживання водієм перед настанням ДТП пива, кількість вжитого ОСОБА_13 конкретизовано лише ним самим (щоб вгамувати спрагу, випив лише декілька ковтків пива, загальним обсягом не більше 300 г); відомості щодо фактичного часу, який сплив після такого вживання до моменту настання ДТП встановлено не було; свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , кожен окремо, в суді показали, що в ніч розглядуваної судом події ОСОБА_13 був тверезим; а також відповідного огляду водія на місці події чи в спеціалізованому медичному закладі не було проведено.
		Водночас, згідно із п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові.
		Таким чином обвинувальними доказами не спростовано версію сторони захисту, що в момент ДТП концентрація алкоголю в крові ОСОБА_13 могла бути меншою, ніж 0,2‰, а відтак, з урахуванням викладеного та принципу презумпції невинуватості, вмінена обставина перебування в стані алкогольного сп`яніння підлягає виключенню із обсягу доведеного в суді обвинувачення.
		Обвинуваченому в кримінально-караному аспекті, як кваліфікуючу ознаку, також вмінено і порушення пункту 2.10. ПДР, який регламентує дії водія у разі причетності до ДТП. Разом з тим, як встановлено з судово-медичних висновків наявність важкої черепно-мозкової травми у ОСОБА_15 унеможливило збереження її життя навіть при своєчасному наданні їй медичної допомоги, а її смерть настала на місці події відразу ж чи через короткий проміжок часу від моменту випадання. Іншими словами, наступне недотримання ОСОБА_13 вимог пункту 2.10. ПДР не містять у собі реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, не виступають безпосередньою причиною їх настання, а також не виконувало функцію умов, що їм сприяли, а саме, отриманню тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої, а відтак, вищезазначена ознака також підлягає виключенню із обсягу доведеного в суді обвинувачення, як зайво вмінена.
		З урахуванням викладеного суд вважає доведеним, що ОСОБА_13 , перебуваючи близько 03 години 00 хвилин 07 червня 2017 року біля буд.№18-А, по вул. Головній, в м. Одесі, діючи злочинно самовпевнено, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, в порушення правил експлуатації та перевезення пасажирів в транспортних засобах, передбачених пунктами 21.1., 21.10. ПДР, що дозволяють проїзд в кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені безпечними місцями для сидіння, перед початком руху не перевірив відсутність пасажирів, чим допустив раніше знайомих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в не обладнаний для перевезенняпасажирів кузов технічно справного вантажного автомобіля «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , після чого, в порушення пунктів 2.3.«а», 10.1., 21.4., 21.9., 21.11., 31.1. ПДР, без перевірки повного зачинення дверей вантажного відділення цього транспортного засобу, здійснюючи із невстановленою швидкістю подальший рух, в темну пору доби, по проїзній частині вул. Головна, з боку вул. Холмиста, в напрямку вул. Балтська дорога, в м. Одесі, будучи вкрай неуважним, не вжив заходів, що виключали б настання ДТП, не обрав безпечну швидкість руху, не контролював рух вантажного автомобіля, внаслідок чого під час вібрації відчинилися бічні двері кузову, з якого випала пасажирка ОСОБА_15 та вдарилася головою об ґрунтове покриття правого узбіччя проїзної частини, навпроти буд. АДРЕСА_4 , що призвело до її загибелі на місці події.
		Смерть ОСОБА_15 настала близько 03 години 00 хвилин 07 червня 2017 року та знаходиться у прямому причинному зв`язку з наявною у неї відкритою черепно-мозковою травмою у вигляді відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів під м`якою оболонкою головного мозку, контузійних крововиливів головного мозку, крововиливів у шлуночки головного мозку, що призвело до набряку головного мозку, як безпосередньої причини її смерті.
		Вчинені ОСОБА_13 дії суд кваліфікує зач.2ст.286КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої особи.
		 
		Судом розглянуто цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_9 до обвинуваченого про стягнення спричиненої майнової шкоди в розмірі 200000 грн та моральної шкоди в розмірі 400000 грн (т.1 а.п.65-70), який ОСОБА_13 фактично визнав частково.
		Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. У відповідності з ч.1 ст.1166 та ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана потерпілому від злочину, відшкодовується в повному обсязі особою, яка вчинила злочин та завдала цю шкоду. В силу положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
		В обґрунтування заявлених майнових вимог потерпілий зазначив про загальну вартість понесених ним витрат на поховання загиблої тітки та встановлення пам`ятнику.
		Вирішуючи зазначений позов в цій частині суд вважає його взагалі документально не доведеним, у зв`язку із чим, в задоволенні заявлених до відшкодування майнових вимог необхідно відмовити.
		В обґрунтування заявленої моральної шкоди потерпілий в позовній заяві та усно в суді зазначив, що загибель його тітки призвело до душевного болю як йому, так і матері загиблої, який з часом він продовжує відчувати, а також до моральних страждань, викликаних із втратою родича, яка фактично утримувала бабусю позивача, що порушило умови їх повсякденного життя. Це також викликало наступну депресію, втрату сну, зменшення працездатності у позивача, пригнічення та страх втратити будь-кого із інших членів сім`ї чи близьких родичів.
		Вирішуючи цю частину позову суд виходить із того, що при встановлених в суді обставинах загибелі ОСОБА_15 в ДТП з вини обвинуваченого, це безумовно, потягло для її племінника позбавлення певних елементів благополуччя, а також до психологічних страждань і суттєвих негативних змін в його подальшому житті. Беручи до уваги характер і тривалість моральних страждань потерпілого, обставини, при яких була спричинена йому моральна шкода, ступінь вини обвинуваченого, який повністю визнав свою вину у вчиненому, а також враховуючи вимоги ст.ст.23,1167,1168 ЦК України і роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає справедливим частково задовольнити заявлені вимоги про відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди, на суму 200000 грн. На думку суду, заявлена до відшкодування сума є справедливою і співрозмірною з понесеними потерпілим моральними стражданнями.
		 
		Процесуальні витрати, пов`язані із загальною вартістю проведених експертиз, в загальному розмірі 13900,93 грн, відповідно до положення ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		При призначенніпокарання обвинуваченому суд визнає його щире каяття в якості обставини, яка пом`якшує покарання, а також констатує про відсутність обставин, які б обтяжували покарання.
		Суд також враховує дані про ОСОБА_13 як про особу, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має власну сім`ю, з обов`язком утримання непрацюючої співмешканки та трьох неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку в спеціалізованих медичних установах, заявляє про наміри подальшого відшкодування спричиненої шкоди у визначеному судом розмірі, а також на протязі послідуючих п`яти календарних років, після скоєння розглядуваного злочину, не вчинила будь-якої іншої протиправної діяльності, виключно позитивно характеризується за місцем проходження військової служби, є самоучкою - радіоелектротехніком, вкрай затребуваним в якості військовоослужбовця по мобілізації та спеціаліста військової аеророзвідки в теперішніх умовах запровадженого в Україні воєнного стану.
		На підставі викладеного, тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого, наявності вищезазначеної обставини, яка пом`якшує покарання, з урахуванням особи винуватого, його ставлення до вчиненого, середні ризики повторного вчинення кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, таких обставин події, як перебування потерпілої в момент ДТП в стані сильного алкогольного сп`яніння, а також недотримання нею та ОСОБА_14 вимог щодо власної безпеки, всупереч позиції прокурора та потерпілого про призначення реального покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_13 без реального відбуття основного покарання у виді позбавлення волі, із встановленням іспитового строку, у зв`язку із чим, до нього необхідно застосувати положення ст.ст.75 і 76 КК України.
		Окрім того, враховуючи наслідки вчиненого діяння, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_13 права керувати транспортними засобами.
		Долю долучених до матеріалів кримінального провадження речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.
		Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд, 
		 
		у х в а л и в:
		 
		 
		 
		ОСОБА_13  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення воліна строк 5(п`ять)років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_13 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
		Відповідно допунктів 1-2ч.1та п.2ч.3ст.76цього жкодексу зобов`язати ОСОБА_13 періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробаціїта повідомлятиданий органпро змінумісця проживання,роботи абонавчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_13 - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючого на військовій службі за призовом, за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , спричинену моральну шкоду в розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.
		В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_13  відмовити.
		Стягнути із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,перебуваючого навійськовій службіза призовом,за адресою: АДРЕСА_3 ,на користьдержави судові витрати на суму 13900 (тринадцять тисяч дев`ятсот) грн 93 коп.
		Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:
		- предмети одягу та взуття ОСОБА_15  повернути потерпілому ОСОБА_9 ;
		- вилучені з місця події недопалки, паперову склянку, пачку з під цигарок, серветки, волосини, фрагменти пеналів від губної помади та тіней для повік, змиви, фрагмент фольги, фрагменти флеш-накопичувача, акумуляторів та інших частин від мобільних телефонів, а також вилучений з автомобіля «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 , рушник зеленого кольору  знищити встановленим порядком;
		- автомобіль «Ford Transit», н/з НОМЕР_1 ,  вважати повернутим власнику;
		- 8 жорстких дисків з камер відеонагляду  повернути представнику ТОВ «Комплекс авто».
		Арешт, накладений на вищезазначені речові докази, - скасувати.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...