Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/2429/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2022. Зареєстровано: 23.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.08.2022.
Дата набрання законної сили: 19.08.2022
Номер судового провадження: К/9901/14209/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 серпня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 818/2429/18
		касаційне провадження № К/9901/14209/19  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,
		суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу    Головного управління ДФС у Сумській області 
		на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 (головуючий суддя          Кунець О.М.)
		та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 (головуючий суддя: Присяжнюк О.В., судді: Бенедик А.П. , Мельнікова Л.В.)
		у справі №818/2429/18 
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління ДФС у Сумській області 
		про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги, визнання безнадійною суми податкового боргу та зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), у якій просить:
		- визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Сумській області від 15.12.2017 №6863-17 щодо сплати позивачем, платником 2-ї групи, єдиного податку за період 01.06.2014 по 07.11.2017 в сумі 13032,22 грн;
		- визнати безнадійною суму облікованого податкового боргу зі сплати єдиного податку за період з 01.04.2014 по 07.11.2017 в розмірі 13032,22 грн та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо списання облікованого боргу зі сплати єдиного податку в розмірі 13032,22 грн відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577;
		- визнати безнадійною суму облікованого податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2014 по 07.11.2017 в розмірі 17933,16 грн, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з найманих працівників в розмірі 438,71 грн та зобов`язати відповідача вчинити дії до списання облікованого боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 18371,87 грн, відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, та пункту 9-4 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» як безнадійного.
		В обґрунтування свої вимог позивач зазначає, що є фізичною особою-підприємцем та має статус внутрішньопереміщеної особи. 04.11.2003 узятий на облік у ДПІ у Артемівському районі Луганської області як платник податків. У червні 2014 року, у зв`язку із воєнними діями та проведенням антитерористичної операції на території м. Луганськ, позивач вимушений був виїхати з постійного місця проживання в м. Конотоп Сумської області, а згодом до м. Полтава. Бухгалтерські документи, документи ведення господарської діяльності залишилися у м. Луганськ і, на сьогоднішній день їх місцезнаходження не відоме. Майно, що використовувалося в підприємницькій діяльності, знищено.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, позов задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано податкову вимогу відповідача № 6863-17 від 15.12.2017 щодо сплати позивачем єдиного податку за період з 01.06.2014 по 07.11.2017 в сумі 13032,22 грн. Зобов`язано відповідача вчинити дії щодо списання безнадійного облікованого боргу позивача зі сплати єдиного податку в розмірі 11503,20 грн відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577. Зобов`язано відповідача вчинити дії щодо списання безнадійного облікованого боргу позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 18371,87 грн, з яких: 17933,16 грн з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та 438,71 грн з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з найманих працівників, відповідно до статті 101 Податкового кодексу України, Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, та пункту 9-4 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що надання особою сертифікату торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є достатньою підставою для визнання безнадійними та списання податкового боргу фізичної особи-підприємця та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, а тому відмова контролюючого органу щодо визнання безнадійним та списання суми облікованого в інтегрованій картці платника податкового боргу (недоїмки) є неправомірною.
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		У доводах касаційної скарги по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, адже судами не враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесено зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зокрема, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким скасовано норму щодо списання недоїмки з єдиного внеску осіб, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Позивачем в період з 30.10.2014 по 04.11.2014 та з 02.12.2015 по 31.12.2015 заява та сертифікат Торгово-промислової палати України відповідачу не надавались, а отже відсутні підстави для визнання недоїмки з єдиного внеску безнадійною. Крім того, факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, не є загальновідомим. Посилається на те, що видані позивачу Торгово-промисловою палатою України сертифікати із засвідчення настання обставин непереборної сили не містять посилань на статтю 101 Податкового кодексу України, яка регламентує порядок списання безнадійного податкового боргу, й у них не вказано причинно-наслідкового зв`язку між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами, періоду виникнення заборгованості та назви платежу.
		Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої   статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України   не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець. 
		Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська №4066 від 04.11.2003 був узятий на облік як платник податків.
		У червні 2014 року позивач фактично вимушений припинити ведення господарської діяльності у зв`язку з проведенням воєнних дій та антитерористичної операції на території Луганської області.
		Згідно з довідкою від 26.06.2015 №5999000783, виданої Управлінням соціального захисту населення виконкому Конотопської міської ради, ОСОБА_1 взято на облік, як внутрішньо переміщену особу.
		У грудні 2017 року Головне управління ДФС у Сумській області направило ОСОБА_1 вимогу від 15.12.2017 №6863-17 про сплату заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 13032,22 грн. При цьому про період нарахування заборгованості, про підстави нарахування штрафних санкцій та про визначення суми не повідомлено, рішень про застосування штрафних санкцій, вимог про наявність заборгованості позивач не отримував.
		18.01.2018 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Сумській області із заявою про визнання безнадійною та списання недоїмки, що виникла в період з 01.06.2014 по 07.11.2017, в сумі 17933,16 грн, виключення нарахованої заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, єдиного податку з обліку по особовому рахунку, скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Сумській області від 15.12.2017 №6863-17 щодо сплати ФОП ОСОБА_1 єдиного податку в сумі 13032,22 грн, зарахування сплати єдиного внеску за листопад, грудень 2017 року, відповідно до сплаченого періоду - листопад, грудень 2017 року на підставі пункту 9-4 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		Листом від 13.02.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість задоволення його заяви, оскільки протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Оскільки  такого надано не було, у ГУ ДФС у Сумській області відсутні підстави для списання боргу.
		12.03.2018 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про скасування вимоги №6863-17 від 15.12.2017, списання боргу за період з 01.06.2017 по 07.11.2017 в сумі 17933,16 грн відповідно до положень наказу Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013.
		04.04.2018 Головне управління ДФС у Сумській області надало відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначило, що під час проведення списання безнадійного боргу у травні 2018 року буде розглянуто питання щодо визнання безнадійним та списання податкового боргу ОСОБА_1 , який виник внаслідок непереборної сили.
		14.05.2018 ОСОБА_1 вкотре звернувся до Головного управління ДФС у Сумській області про скасування вимоги №6863-17 від 15.12.2017, списання боргу за період з 01.06.2017 по 07.11.2017 в сумі 17933,16 грн відповідно до положень наказу Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013. В обґрунтування своїх вимог позивач надав сертифікати Полтавської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини неперборної сили).
		Однак, листом від 13.06.2018 №11393/10/18-28-17-21 Головне управління ДФС у Сумській області відмовило у списанні недоїмки в сумі 15475,98 грн з єдиного соціального внеску та єдиного соціального внеску з найманих працівників в сумі 438,71 грн з підстав невідповідності наданих ОСОБА_1 сертифікатів вимогам ДФС. Сертифікат повинен містити такі обставини: закритий період фіксації форс-мажору, короткий виклад суті цих обставин та посилання на документи компетентних органів, що підтверджують причинно-наслідковий зв`язок цих обставин з фінансово-господарською діяльністю платника.
		Не погодившись із такою відмовою Головного управління ДФС у Сумській області, позивач звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами.
		Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
		У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		Отже, невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
		Проте за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.
		Правила списання безнадійного податкового боргу врегульовані статтею 101 ПК України, у відповідності до пункту 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
		У пункті 101.2 вказаної статті наведено перелік ознак, що дозволяють відрізнити податковий борг від безнадійного податкового боргу.
		Так, під терміном «безнадійний» розуміється, окрім іншого, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4).
		Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 101.5 статті 101 ПК України).
		Отже, зміст наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що безнадійним визнається податковий борг, який, окрім іншого, виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов`язань. Ці умови можна охарактеризувати як ознаки, що дозволяють віднести податковий борг до категорії «безнадійного».
		Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577), який розроблений відповідно до статті 101 ПК України.
		Факт непереборної сили, зокрема, настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України підтверджується ТПП України (пункт 2.1 Порядку №577).
		Пунктом 4.1 розділу ІV Порядку №577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
		Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №577 за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		Таким чином податковий борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є безнадійним і може бути списаний податковим органом за результатами оцінки відповідної заяви платника податків та доданих документів у підтвердження таких обставин.
		Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про Торгово-промислові палати України» (далі - Закон №671/97-ВР) Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
		Згідно з частиною другою вказаної статті Закону №671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо
		Тобто на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП покладено повноваження щодо видачі суб`єктам господарювання сертифікатів про засвідчення настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливлюють виконання ними обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
		Разом з тим Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», статтею 1 якого визначено, що періодом проведення АТО є час між датою набрання чинності Указом Президента України №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
		Отже, датою початку періоду проведення АТО є 14.04.2014. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не приймався, тобто період проведення антитерористичної операції триває.
		На виконання вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких у розглядуваний період здійснювалась АТО.
		Згідно зі статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат ТПП України.
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що за результатами розгляду неодноразових звернень позивача про визнання безнадійною та списання недоїмки, що виникла в період з 01.06.2014 по 07.11.2017, виключення нарахованої заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску, єдиного податку з обліку по особовому рахунку, скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Сумській області відмовлено у їх задоволенні, оскільки надані позивачем сертифікати не відповідають вимогам Державної фіскальної служби.
		При цьому, суди дійшли висновку, що Полтавська торгово-промислова палата є структурним підрозділом Торгово-промислової палати України та уповноважена на видачу сертифікатів, у зв`язку з чим доводи відповідача стосовно того, що лише сертифікати Торгово-промислової палати України є єдиним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), необґрунтовані.
		Однак, Верховний Суд вважає, що сам факт наявності у позивача таких сертифікатів не є безумовною підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання податковим органом. Для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв`язок між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами. При цьому платник податку не обмежений у доказах, які він може долучити до заяви про списання безнадійного податкового боргу у підтвердження наявності обставин форс-мажору.
		Встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу, тобто визнання його безнадійним, є компетенцією суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви платника податків.
		У разі звернення платника податків до податкового органу із заявою щодо списання безнадійного податкового боргу необхідно у кожному конкретному випадку досліджувати вплив наявності обставин непереборної сили, засвідчених відповідним сертифікатом ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання та на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами.
		Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 у справі №805/1087/16 та від 17.06.2020 у справі №812/677/17.
		У ситуації, що розглядається, вказуючи на наявність підстав для зобов`язання контролюючого органу прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, судами попередніх інстанцій, однак, не встановлювався вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання щодо сплати податкового боргу з єдиного соціального внеску та єдиного соціального внеску з найманих працівників і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами, проте останній пов`язаний з правом платника податку бути звільненим від виконання свого обов`язку (погашення податкового боргу) шляхом списання безнадійного податкового боргу, що є предметом цього позову.
		Залишення поза увагою судів попередніх інстанцій особливостей здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України, а також невстановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу свідчить про передчасність висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.
		Вимоги частин четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
		Згідно з приписами частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до пункту 2 частини першої   статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України   суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.
		Частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		Установивши помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційний суд позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, оскільки відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
		Враховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити частково.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 в частині задоволених позовних вимог скасувати, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                     І. А. Гончарова
		Судді                                                                         С. С. Пасічник
		                                                                                  Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...