Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/3767/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.08.2022.
Дата набрання законної сили: 16.08.2022
Номер судового провадження: 51-1375км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020120020003300

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Ухвала
		16 серпня 2022 року
		м. Київ
		справа № 404/3767/20
		провадження № 51-1375км22
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		захисника ОСОБА_6 , 
		засудженого  ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2021 року й ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120020003300 за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у цьому АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, 
		Короткий зміст оскаржених судових рішень:
		За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2021 року засуджено:
		ОСОБА_8  за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік.
		ОСОБА_7  за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року вирок районного суду залишено без зміни.
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		14 травня 2020 року, о 23:30 ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_8 , перебували на території автозаправної станції «БРСМ-нафта», що розташована за адресою: м.Кропивницький, вул. Салтикова-Щедріна, 1б. В цей час у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , діючи умисно, таємно викрали належний ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» вогнегасник порошковий ВП-45, пересувний, вартість якого згідно з висновком експерта № 382 від 25 травня 2020 року становить 4812,00 грн. Після цього, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР» матеріальну шкоду на суму 4812,00 грн.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		Захисник ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження щодо засуджених у зв`язку з відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. 
		Свої вимоги мотивує тим, що в діях засуджених відсутній корисливий мотив, а відтак в їх діях відсутній і склад злочину. При цьому стверджує, що  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 керувалися іншим мотивом  пожартувати над працівниками АЗС.
		Позиції інших учасників судового провадження 
		У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та його захисник виступив на підтримку поданої касаційної скарги, а прокурор заперечував проти її задоволення.
		Заслухавши доповідь судді, колегія суддів дійшла висновку, що провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2021 року й ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з огляду на таке.
		Мотиви суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі  Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. 
		Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
		Згідно з ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Положенням ч. 2 ст. 434-1 КПК України визначено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		На підставі наведених положень виникла необхідність у передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на розгляд об`єднаної палати узв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати виходячи з наступного.
		Так, з постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 січня 2020 року (провадження №51-5519км20) предметом розгляду касаційного суду були матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
		Місцевий суд вироком, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, визнав ОСОБА_9 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та виправдав його на підставі п. 3 ч. 1 ст.373КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Розглянувши справу, колегія суддів, погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що в діях ОСОБА_9  відсутній корисливий мотив, який є обов`язковим для суб`єктивної сторони такого складу злочину як крадіжка.
		З вказаним висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки, на переконання колегії суддів, корисливий мотив і корислива мета не повинні визнаватися обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки. Свої висновки колегія суддів аргументує наступним.
		Так, з установленої судової практики, сформованої з радянських часів, а також з наукових праць значної кількості науковців минулих років і сьогодення випливає, що серед суб`єктивних ознак крадіжки, поряд із виною у формі прямого умислу, закріпилися корисливий мотив та мета.
		Вид вини безпосередньо випливає із суті вчинюваних винним активних дій щодо вилучення майна. Інтелектуальні ознаки умислу проявляються в тому, що винний, протиправно вилучаючи майно, чітко усвідомлює незаконний характер своїх дій, розуміє, що не має на майно, що ним вилучається, жодного права. Вилучаючи майно, винний усвідомлює той факт, що воно вибуде із володіння власника чи законного володільця; розуміє, що власник чи законний володілець будуть позбавлені можливості реалізовувати свої правомочності щодо цього майна. Вольова ознака умислу відображається у бажанні винного незаконно вилучити відповідне майно і позбавити власника чи законного володільця можливості володіти, користуватися чи розпоряджатися відповідним майном. У багатьох випадках винний бажає користуватися вилученим майном як своїм власним.
		Корисливу мету розуміють, як бажання нетрудової наживи, паразитичного збагачення. При цьому, корислива мета дійсно вказує на те, що злочин вчинюється із прямим умислом, адже загальновідомо, що безпосереднє зазначення у диспозиції статті мети чи мотиву злочину дозволяє зробити однозначний висновок про те, що злочин вчинюється з прямим умислом. Проте корисливий мотив, як і корислива мета, не зазначені у диспозиції ст. 185 КК України. Тому висновок про їх наявність слід робити, виходячи з аналізу інших ознак складу злочину. Автоматичний висновок може бути помилковим і безпідставним.
		У кримінально-правовому розумінні, корисливий мотив являє собоюпрагнення, спонукання особи до незаконного збагачення (як свого, так і третіх осіб) за рахунок вчинення протиправних дій у відношенні до інших осіб, суспільства або держави.
		Проте, не можна погодитися із позицією про те, що корисливий мотив при крадіжці  це бажання одержати вигоду, матеріальну користь, наживу для себе або третіх осіб. У випадку звернення винним чужого майна на свою користь або на користь третіх осібслід констатувати наявність у діях винного корисливої мети, яку, власне, самим фактом звернення майна винний і досягає. Однак досягнення такої мети не обов`язково поєднується з наявністю в діях винного корисливого мотиву. Винний, переслідуючи мету звернення майна на користь інших осіб (наприклад, сиріт), може керуватися альтруїстичними мотивами. Ще приклади: 1) винний викрав майно у сусіда з яким був у неприязних стосунках і викинув викрадене з метою помсти не пошкодивши його; 2) винний викрадає майно, яке становить культурну та історичну цінність й передає його у користування як експонат у музей; 3) винні (підлітки) викрадають майно у іншої особи на спір і з метою зняти відеоролик для розміщення у соціальних мережах , після чого майно закопують у лісі. Це свідчить про те, що в основі крадіжки можуть лежати і мотив наслідування (солідарність), альтруїстичні спонукання (бажання допомогти, показати щедрість), мотиви помсти та мотиви самовираження. Отже, з огляду на вказане, вважаємо, що крадіжка може бути вчинена не лише з корисливих мотивів.
		Водночас зазначимо, що не вважаємо і корисливу мету обов`язковою ознакою крадіжки. Звичайно, у більшості випадків винний переслідує саме корисливу мету. Сам факт звернення майна винним на свою користь або на користь третіх осіб свідчить, на нашу думку, про наявність корисливої мети. Проте факти заволодіння чужим майном без подальшого його звернення на свою користь чи на користь третіх осіб (тобто вчинення діяння без корисливої мети), на нашу думку, теж повинні кваліфікуватися як крадіжка.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сучасний підхід до кримінально-правової охорони майна зазнав суттєвої трансформації порівняно з радянським періодом та періодом становлення незалежності нашої країни. Основною метою радянських кримінально-правових норм, що передбачали відповідальність за злочини проти власності, було недопущення наживи, викорінення паразитування за рахунок інших. Такий підхід простежувався у більшості радянських праць, присвячених дослідженню складів злочинів проти власності. Однак сьогодні перед державою повинно в першу чергу стояти інше завдання - належний захист власності від злочинних посягань. Саме на досягнення такої мети і повинні спрямовуватися норми Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність за посягання на власність. Основне - захист власника чи законного користувача від злочинних посягань. А питання про цілі, які мав злочинець, його плани щодо майна повинні бути винесені за межі обов`язкових ознак складів кримінальних правопорушень проти власності. Ці злочинні плани й цілі можуть бути враховані судом під час призначення покарання, однак як обов`язкові ознаки вони не повинні розглядатися. 
		Тому колегія суддів звертає ще раз увагу, що у диспозиції ст. 185 КК України відсутня вказівка на такі обов`язкові ознаки суб`єктивної сторони крадіжки як корисливі мотив і мета, а крадіжка вважається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпоряджатися і користуватися ним. Мотиви, які спонукали особу до крадіжки можуть бути різними і від них склад кримінального правопорушення не змінюється, оскільки крадіжка залишається крадіжкою незалежно від того чи винний діяв для власного збагачення, мотивів помсти, благочинної діяльності та інших мотивів.
		Тому, підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку:
		- корисливий мотив і корислива мета не є обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки;
		- обов`язковою суб`єктивною ознакою крадіжки є вина у формі прямого умислу;
		- таємне викрадення чужого майна з будь-яких мотивів з метою розпорядитися майном як власним слід кваліфікувати як крадіжку.
		З огляду на це, а також на вищевикладені аргументи на користь протилежного правового висновку з указаного питання, колегія суддів уважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому вищезазначеному рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, у зв`язку із чим провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вирок Кіровського районного суду м.Кіровограда від 05 листопада 2021 року й ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Керуючись статтями441434-1,434-2 КПК України, Суд
		постановив: 
		Передати матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2021 року й ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020120020003300 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді
		 
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...