Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/1989/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 23.08.2022. Зареєстровано: 24.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.08.2022.
Дата набрання законної сили: 15.08.2022
Номер судового провадження: 11-сс/803/1136/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020045660000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-сс/803/1136/22 Справа № 202/1989/22   Суддя у 1-й інстанції -  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_1 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 серпня 2022 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		 
		судді-доповідача          ОСОБА_1 
		суддів              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю:
		секретаря судового засідання         ОСОБА_4 
		прокурора                     ОСОБА_5 
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріализа апеляційноюскаргою прокурора відділунагляду задодержанням законіворганами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністюДніпропетровської обласноїпрокуратури ОСОБА_5 на ухвалуслідчого суддіІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від 15липня 2022року пронакладення арештуна майно у кримінальному провадженні №12020045660000147, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		   Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2022 року клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором, було задоволено частково.
		   Накладено арешт на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: літ. А-КПП, площею 246,4 кв. м., літ. А1-ганок, літ. А2-ганок, літ.Б  термінал, площею 59,9 кв.м., літ.б1-ганок, літ.б2-ганок, літ. Б3-Навіс, літ.В  склад№1, площею 1415,6 кв.м., літ. В1-Платформа, літ.В2-навіс, літ.Г-Склад№2, площею 1994,7 кв.м., літ.г1-Платформа, літ.Г2-Навіс, літ.Е-навіс (нез.буд.), літ.Ж-Гараж (нез.буд.), літ. Ж1-ганок, літ.1 - склад (нез.буд.), літ.і1-Платформа, №1-6 огорожа, №7-ємність для води, І, ІІ, ІІІ-замощення, літ.Л-пром. приміщення (нез. буд.), під літ.Л  підвал, літ. л1-ганок, літ.л2-ганок, літ.М-теплиця, літ.м-вхід в теплицю, літ.бас.-басейн, літ.Бтр.- трансофраторна підстанція, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Тисячолітній сокіл» (ЄДРПОУ 44587137) шляхом заборони його відчуження.
		   В іншій частині клопотання відмовлено.
		   Рішення суду обгрунтовано тим, що ТОВ «Тисячолітній сокіл» є добросовісним набувачем нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , але вона визнана речовим доказом за провадженням та існують об`єктивні підстави вважати, що вона є предметом злочину, а тому у судовому засіданні слідчим та прокурором було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на неї з метою збереження як речового доказу.
		   Визначаючи спосіб арешту майна, слідчий суддя врахував, що представником власника майна у судовому засіданні було доведено та підтверджено належними доказами, що ТОВ «Тисячолітній сокіл» станом на 15.07.2022 є добросовісним набувачем вказаного майна, а отже заборона вчинення реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищевказаного майна може призвести до зупинення його правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
		 
		   В апеляційнійскарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.07.2022 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №1200045660000147 від 31.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
		   Постановити новуухвалу,якою накластиарешт укримінальному провадженні№1200045660000147від 31.08.2020року намайно ТОВ«Тисячолітній сокіл»(кодЄДРПОУ 44587137),що розташованеза адресою:Дніпропетровська область,смт.Слобожанське,вул.Байкальська,4,а самена літ.А-КППплощею 246,4кв.м.,літ.а1-ганок,літ.а2-ганок,літ.Б-Терміналплощею 59,9кв.м.,літ.б1-ганок,літ.б2-ганок,літ.Б3-Навіс,літ.В-Склад№1площею 1415,6кв.м.,літ.в1-Платформа,літ.В2-Навіс,літ.Г-Склад№2площею 1994,7кв.м.,літ.г1-Платформа,літ.Г2-Навіс,літ.Е-Навіс(нез.буд.),літ.Ж-Гараж(нез.буд.),літ.ж1-ганок,літ.І-Склад(нез.буд.),літ.і1-Платформа,№1-6-огорожа,№7-ємністьдля води,І,II,III-замощення,літ.Л-Пром.приміщення(нез.буд.),під літ.Л-підвал,літ.л1-ганок, літ.л2-ганок,літ.М-Теплиця,літ.м-вхідв теплицю,літ.бас.-Басейн,літ.Б.тр.-Трансформаторна підстанція,що знаходиться заадресою:Дніпропетровська область,Дніпровський район,смт.Слобожанське,вул.Байкальська,4  (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2160672112214) шляхом заборони відчуження, розпорядження, заборони вчинення реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищевказаного майна.
		   В обгрунтуваннясвоїх вимогпосилається нате,що вході вирішення клопотання слідчий суддя припустився неповноти судового розгляду, а саме не надав належної оцінки зібраним по кримінальному провадженню доказам. Слідчий суддя у своєму рішенні не зважаючи на зазначення про дослідження матеріалів клопотання фактично їх не дослідив та не надав їм оцінки.
		   Прокурор вказує, що незастосування арешту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , буде суперечити завданням даного кримінального провадження, оскільки дасть можливість невстановленій групі осіб продовжити злочин, створити перешкоди в досягненні мети цього кримінального провадження.
		Апелянт вважає, що підставами для арешту майна є прийняття заходів щодо недопущення його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування кримінального провадження, у зв`язку з тим, що зазначені об`єкти мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, так як є об`єктами кримінально-протиправних дій, зберігають сліди та інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також поза увагою суду залишалась і та обставина, що ТОВ «Тисячолітній сокіл» придбав вказане майно лише за 803 500,00 грн., що в декілька разів менше ніж реальна вартість.
		Звертає увагу прокурор і на те, що слідчий суддя необґрунтовано відмовив у забороні вчинення реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищевказаного майна, оскільки саме заборона вчинення реєстраційних та нотаріальних дій щодо вищевказаного майна дозволить ефективно зберегти його майно у зв`язку з тим, що методи та способи вчинення вказаного кримінального правопорушення пов`язаного з заволодінням майна ТОВ «ПМТЗ «Агро Комплект» тісно супроводжувалось вчиненням сумнівним реєстраційних та нотаріальних дій зокрема шляхом неодноразової передачі статутного фонду від однієї особи до іншої, передання майна в іпотеку, зміна директорів, назв підприємств тощо.
		 
		   Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
		   Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто в тому числі ухвалене з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 цього Кодексу, з наведенням належних та достатніх мотивів і підстав його ухвалення.
		Судом першої інстанції вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону були дотримані в повному обсязі, а отже доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не знайшли свого підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду та спростовуються даними, які містяться в матеріалах провадження.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. 
		Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
		1) збереження речових доказів;
		2) спеціальної конфіскації;
		3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
		4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
		?існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 
		?потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
		?може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
		У рішенніЄвропейського судуз правлюдини від07.06.2007р.у справі«Смирнов протиРосії» буловисловлено правовупозицію проте,що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку  вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
		Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
		Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Приймаючи рішення про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, слідчий суддя повинен керуватись вимогами ст. ст. 170-173 КПК, тобто перевірити: наявність підстав для арешту; обґрунтованість клопотання слідчого про необхідність арешту майна; чи встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; чи відносяться особи, на майно яких накладається арешт, до підозрюваних, обвинувачених, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого; чи внесені дані у відношенні відповідних осіб в ЄРДР; чи надана правова кваліфікація кримінально-караним діянням службових осіб відповідного підприємства.
		Визнавши вищезазначене клопотання обґрунтованим, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 визнано речовим доказом за провадженням та існують об`єктивні підстави вважати, що воно є предметом злочину, а тому у судовому засіданні слідчим та прокурором було доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на нього з метою збереження як речового доказу.
		Оцінюючи правову підставу для арешту майна та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників та третіх осіб, слідчий суддя визнав за необхідне накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, та запобігання в подальшому можливості його відчуження, оскільки наразі даний захід є необхідним.
		З вказаними висновками колегія суддів погоджується та вважає, що, приймаючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя діяв в межах чинного законодавства, керуючись статтями 170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, та прийняв в даному випадку законне та обґрунтоване рішення. 
		Як убачається з наданих матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020045660000147 від 31.08.2020 за заявою ОСОБА_7 про те, що невстановлені особи шляхом обману заволоділи нерухомим майном та статутним капіталом ТОВ ПМТЗ «Агро-комплект», що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Байкальська, буд.4.
		   Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.
		   Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 20.06.2022 року будівлі та споруди, а саме: літ.А-КПП площею 246,4 кв.м., літ.а1-ганок, літ.а2-ганок, літ.Б-Термінал площею 59,9 кв.м., літ.б1-ганок, літ.б2-ганок, літ.Б3-Навіс, літ.В-Склад №1 площею 1415,6 кв.м., літ.в1-Платформа, літ.В2-Навіс, літ.Г-Склад №2 площею 1994,7 кв.м., літ.г1-Платформа, літ.Г2-Навіс, літ.Е-Навіс (нез.буд.), літ.Ж-Гараж (нез.буд.), літ.ж1-ганок, літ.І-Склад (нез.буд.), літ.і1-Платформа, №1-6-огорожа, №7-ємність для води, І,ІІ,ІІІ-замощення, літ.Л-Пром.приміщення (нез.буд.), під літ.Л-підвал, літ.л1-ганок, літ.л2-ганок, літ.М-Теплиця, літ.м-вхід в теплицю, літ.бас.-Басейн, літ.Б.тр.-Трансформаторна підстанція, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2160672112214), у порядку ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.
		   Слідчий суддя або суд під час судового провадження за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, може накласти арешт на майно.
		   Апеляційним переглядом встановлено та наданими матеріалами підтверджено, що майно, яке було вилучено під час проведення обшуку, має важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, а отже це є достатньо обґрунтованим і вагомим для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження. 
		   Таким чином, вказане у клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону. Сукупність даних, які містяться в наданих до суду матеріалах, свідчить про те, що слідчим суддею були в повному обсязі дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК при розгляді даного клопотання про арешт майна.
		   Також апеляційний суд цілком погоджується і з висновком слідчого судді стосовно того, що представником власника майна у судовому засіданні було доведено та підтверджено належними доказами, що ТОВ «Тисячолітній сокіл» є добросовісним набувачем вказаного майна, а отже заборона вчинення реєстраційних та нотаріальних дій щодо нього може призвести до зупинення його правомірної підприємницької діяльності, натомість арешт майна шляхом заборони його відчуження в даному випадку не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Тисячолітній сокіл» або інших наслідків, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб. 
		   У даномуконкретному випадкузадля досягненнямети,зазначеної слідчим та встановленої слідчим суддею в суді першої інстанції, на переконання колегії суддів, є необхідним та достатнім накладення арешту на дане майно саме у спосіб, визначений судом, а тому апеляційні вимоги прокурора в цій частині не можна визнати слушними.
		З огляду на викладене з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого із зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погоджується, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для його задоволення, вжитий захід забезпечення кримінального провадження є необхідним на стадії з`ясування обставин, які мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
		Оскільки судом першої інстанції постановлено судове рішення, яке є законним та обґрунтованим, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - залишенню без задоволення.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5  залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від 15липня 2022року пронакладення арештуна майно у кримінальному провадженні №12020045660000147  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		_____________ _______________ _____________
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...