Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/12388/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 24.08.2022. Зареєстровано: 25.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2022.
Дата набрання законної сили: 26.09.2022
Номер судового провадження: 2/755/577/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/12388/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів з банківської картки/рахунка, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії,
		                                               в с т а н о в и в:
		позивач звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів з банківської картки/рахунка, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивував тим, що 06 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг № SAMDNWFC00007633624, відповідно до якого відповідачем було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1  та видано дві банківські картки: № НОМЕР_2  - на ім`я позивача та №  НОМЕР_3  - на ім`я дружини позивача ОСОБА_2  Крім того, 03 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг № SAMDNWFC00054905823, відповідно до якого відповідачем було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_4  та видано банківську картку № НОМЕР_5 . 11 вересня 2020 року о 16:51 на мобільний телефон позивача, номер НОМЕР_6 , від Приватбанку надійшло СМС-повідомлення з проханням підтвердити перевипуск банківської картки, хоча він такого замовлення не робив. Приблизно в цей же час на мобільний телефон дружини позивача -  ОСОБА_2 , номер НОМЕР_7 , почали приходити СМС-повідомлення про списання коштів з карткового рахунку Позивача №  НОМЕР_1  у зв`язку зі зняттям готівки в банкоматах та витратами на покупки в магазині «АЛЛО», що розташовані в місті Кривий Ріг, на загальну суму 29 299 грн. 00 коп. Крім того, відповідач продовжує автоматично списувати кошти з карткового рахунку № НОМЕР_4  в рахунок оплати за сервісом "Оплата частинами", яку позивач не здійснював та до якої не має жодного відношення. На день звернення до суду з карткового рахунку № НОМЕР_4  фактично було списано грошові кошти у загальному розмірі 10 190 грн 22 коп. Також з карткового рахунку № НОМЕР_4  було списано проценти за використання кредитного ліміту у загальному розмірі 165 грн. 82 коп. Отже, відповідачем безпідставно було списано грошові кошти у загальному розмірі 39 655,04 грн. У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача безпідставно списані грошові коштів з банківської картки/рахунка у розмірі 39 655,04 грн., інфляційні втрати за період з 11 вересня 2020 року по 30 червня 2021 року у розмірі 3 454,21 грн., три проценти річних за період з 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 884,69 грн., пеню за період 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 10 734,16 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» припинити списання грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 на виконання договору № 20091230197261 (оплата частинами).
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та у задоволенні клопотання ОСОБА_1 допит позивача та ОСОБА_2 в якості свідків відмовлено повністю.
		Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
		06 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг № SAMDNWFC00007633624, відповідно до якого відповідачем було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано дві банківські картки: № НОМЕР_2 - на ім`я позивача та № НОМЕР_3 - на ім`я дружини позивача ОСОБА_2 (а.с. 18).
		Крім того, 03 жовтня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг № SAMDNWFC00054905823, відповідно до якого відповідачем було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_4 та видано банківську картку № НОМЕР_5 (а.с. 19-26).
		11 вересня 2020 року з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 було знято готівку в банкоматах та витрати на покупки в магазині «АЛЛО», що розташовані в місті Кривий Ріг, на загальну суму 29 299 грн. 00 коп. (а.с. 18).
		Крім того, відповідач продовжує автоматично списувати кошти з карткового рахунку № НОМЕР_4 в рахунок оплати за сервісом "Оплата частинами", яку позивач не здійснював та до якої не має жодного відношення. На день звернення до суду з карткового рахунку № НОМЕР_4 фактично було списано грошові кошти у загальному розмірі 10 190 грн 22 коп. Також з карткового рахунку № НОМЕР_4 було списано проценти за використання кредитного ліміту у загальному розмірі 165 грн. 82 коп. (а.с. 19-26).
		02 жовтня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву про повернення безпідставно списаних грошових коштів з рахунку позивача (а.с. 50, 51).
		Крім того, 02 жовтня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву про відновлення залишку коштів на рахунках позивача (а.с. 52-53).
		Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно списані кошти з банківської картки/рахунка у розмірі 39 655,04 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконне списання з банківської картки/рахунка грошових коштів у загальному розмірі 39 655,04 грн.
		На підтвердження позовних вимог позивач надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження № 12020105040001492 за заявою ОСОБА_1 (а.с. 27), витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження № 12019040230002127 від 05 грудня 2019 року (а.с. 28-49).
		Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). 
		Представник відповідача скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до якого позовні вимоги не визнав повністю, оскільки зняття грошових кошті з банківського рахунку позивача відбувалося із коректним введенням ПІН-коду, а тому підстав для відмови у виконанні платіжної операції, яка здійснюється з фактичною наявністю платіжної картки та коректним вводом ПІН-коду у банку не було. Між сторонами було укладено договір банківського рахунку, відповідно до якого не передбачено відповідальність у вигляді пені. Позивач не довів наявність завданої йому моральної шкоди в результаті протиправних дій відповідача.
		Позивач скористався своїм правом подачі відповіді на відзив, відповідно до якої зазначив, що тягар доведення вчинення клієнтом банку дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за банківською (кредитною) карткою, покладається на банк. У своєму відзиві банк не наводить жодного факту, який би свідчив про те, що персональні дані позивача потрапили в розпорядження третіх осіб з вини самого позивача. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
		Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Судом встановлено, що 11 вересня 2020 року з карткового рахунку позивача № НОМЕР_1 було знято готівку в банкоматах та витрати на покупки в магазині «АЛЛО», що розташовані в місті Кривий Ріг, на загальну суму 29 299 грн. 00 коп.
		Крім того, відповідачем з карткового рахунку позивача № НОМЕР_4 було списано грошові кошти у загальному розмірі 10 190 грн 22 коп., а з карткового рахунку № НОМЕР_4 - 165 грн. 82 коп.
		В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		На підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, несанкціоноване списання грошових коштів з рахунків позивача, приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
		Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 11 вересня 2020 року по 30 червня 2021 року у розмірі 3 454,21 грн., три проценти річних за період з 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 884,69 грн.
		Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша стаття 1050 ЦК України). За змістом частини другої до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».
		При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
		На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
		Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що інфляційні втрати за період з 11 вересня 2020 року по 30 червня 2021 року становлять у загальному розмірі 3 454,21 грн.
		Крім того, судом перевірено розрахунок трьох процентів річних та встановлено, що три проценти річних за період з 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року становлять у загальному розмірі 884,69 грн.
		Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню повністю.
		Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 10 734,16 грн.
		Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
		Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
		Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що розрахунок зроблено відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»: пеня за період 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року становить у загальному розмірі 10 734,16 грн.
		Позивач просить зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» припинити списання грошових коштів з карткового рахунку № НОМЕР_4 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 на виконання договору № 20091230197261 (оплата частинами).
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач списує грошові кошти на виконання договору № 20091230197261 (оплата частинами), який ним не укладався.
		Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів визнання договору № 20091230197261 недійсним, а тому у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.
		Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
		Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		В даному випадку правовідносини сторін виникли із договору надання банківських послуг, яким не передбачено, що у разі порушення зобов`язання, сторона, яка винна у порушенні зобов`язання повинна відшкодувати іншій стороні моральну шкоду.
		Не передбачено відшкодування моральної шкоди і на підставі закону, тобто нормами ЦК України про зобов`язання.
		Таким чином, спірні правовідносини виникли з домовленості сторін, тобто з договірних зобов`язань, а положеннями ст.ст. 23, 1167 ЦК України регулюються правовідносини щодо відшкодування шкоди з недоговірних зобов`язань.
		Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити повністю.
		За встановлених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів з банківської картки/рахунка, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково: стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно списані з банківських/карткових рахунків у розмірі 39 655 (тридцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 04 коп. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційні втрати за період з 11 вересня 2020 року по 30 червня 2021 року у розмірі 3 454 (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 21 коп., три проценти річних за період з 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 69 коп., пеню за період 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 10 734 (десять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 16 коп. В решті позовних вимог відмовити.
		Позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 547,28 грн. (54 728,10 грн. х1%).
		Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 23, 549, 611, 625, 1068, 1073, 1167 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд
		                                               у х в а л и в :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно списаних коштів з банківської картки/рахунка, інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно списані з банківських/карткових рахунків у розмірі 39 655 (тридцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 04 коп.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційні втрати за період з 11 вересня 2020 року по 30 червня 2021 року у розмірі 3 454 (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 21 коп., три проценти річних за період з 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 69 коп., пеню за період 11 вересня 2020 року по 26 липня 2021 року у розмірі 10 734 (десять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 16 коп.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, вул. Грушевського, 1-д, м. Київ, на користь держави судовий збір у розмірі 547 (п`ятсот сорок сім) грн. 28 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.      
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                                                       Н.Є.Арапіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...