Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/8114/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2022. Зареєстровано: 25.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/751/105/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270000000217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            Справа№751/8114/21 
		Провадження №1-кп/751/105/22 
		 
		В и р о к
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		   23 серпня 2022 року                         місто Чернігів
		Новозаводський районний суд міста Чернігова
		в складі: 
		головуючого судді         ОСОБА_1  
		 секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020270000000217 від 10.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 05.04.2021 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 345 КК України, 
		 
		за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		 захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		 В с т а н о в и в :
		 
		05 вересня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , у невстановленому слідством місці, діючи умисно, із особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, в соціальній мережі «Facebook», зі свого персонального акаунту - ОСОБА_10 , опублікував в публікації загальнодоступної групи Чернігів UA|Перлина Полісся, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та коментарі до неї, погрозу вбивством працівнику правоохоронного органу, розмістивши у коментарях до публікації фото предмета, схожого на саморобний вибуховий пристрій, а саме заступнику начальника Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області - начальнику слідчого відділу капітану поліції ОСОБА_8 , який згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу - Національної поліції, та здійснював покладені на нього, відповідно до посадової інструкції, правозастосовні та правоохоронні функції, здійснюючи досудове розслідування кримінальних проваджень, контроль за станом розслідування кримінальних правопорушень та діяльністю підпорядкованого слідчого відділу, слідчі якого здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019270010002552 від 28.04.2019 за ч. 1 ст. 122 КК України, за результатами якого обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 затверджено та направлено до суду, що викликало невдоволення останнього діями працівників поліції, зокрема, ОСОБА_8 , який керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на слідчий відділ завдань, чим довів до потерпілого намір позбавити його життя, у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків.
		Крім того, з 2017 року у ОСОБА_3 склались особисті неприязні відносини із ОСОБА_9 .
		На цьому ґрунті, ОСОБА_3 , у період часу з листопада 2020 року по березень 2021 року, усвідомлюючи, що погроза вбивством здатна викликати у ОСОБА_9 побоювання за своє життя і бажаючи цього, за допомогою телефонних дзвінків та надсилаючи повідомлення у месенджері Viber зі свого мобільного номеру НОМЕР_1 , у тому числі із зображенням пристроїв, схожих на вибухівку, систематично погрожував їй фізичною розправою, що виразилося у словесних погрозах викрасти, позбавити спокою та вбити ОСОБА_9 , змусивши останню боятися за своє життя, що полягало у відчутті тривоги, неспокою, а також завадило нормальному способу її життя. Результатом висловлених ОСОБА_3 в бік ОСОБА_9 погроз дало їй реальну підставу побоюватися їх здійснення.
		Так, 18 лютого 2021 року о 08 год 46 хв ОСОБА_3 , перебуваючи біля входу до будівлі Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, що за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, буд. 74, зустрів ОСОБА_9 , яка на той час перебувала на посаді інспектора відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області та йшла на своє робоче місце. ОСОБА_3 , діючи умисно, із особистих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на залякування ОСОБА_9 , з метою створення у останньої реальних підстав побоюватися здійснення погроз вбивством, які раніше неодноразово висловлював, заважав їй пройти до установи, хапав її за руку, ображав нецензурною лайкою, погрожуючи при цьому вбивством - розірвати на шматки, вивести за місто в багажному відділенні автомобіля та закопати її в землю, чим довів до потерпілої реальність та дійсність реалізації цієї погрози.
		Враховуючи постійні погрози вбивством з боку ОСОБА_3 упродовж тривалого часу, у потерпілої були реальні підстави побоюватися здійснення вказаних погроз вбивством на її адресу.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 345 КК України, визнав частково. Показав, що у 2017 році при проведенні несанкціонованого обшуку працівники поліції зламали двері, побили його матір, забрали тубус і попільничку. Після цього восени він прийшов в поліцію, ОСОБА_9 провела його до начальника, якому він розповів про те, що трапилось та показав відео. Згодом він зустрів ОСОБА_9 в парку ім. Богдана Хмельницького, вона запропонувала йому допомогу, сказала, що потрібно писати рекомендовані листи. Далі він неодноразово приїжджав до відділу поліції, однак йому поліцейські погрожували. Потерпіла казала, що допоможе йому, він подарував їй годинник, шеврони та кулеметну стрічку, які вона прийняла. Однак справа далі не рухалась. Крім того, з 2018 році вони з потерпілою почали зустрічатися, він приходив до неї додому. Коли дізнався, що вона причетна до «закладок» наркотиків, припинив стосунки. З 2020 року відносини стали напружені, оскільки він відмовився на неї одружуватись. Повідомив, що СБУ надало йому номер телефону ОСОБА_9 , він почав їй телефонувати щодо надання відповідей на його листи, які зникли. Зрозумів, що вона їх знищила. Почав писати на неї скарги. Також він надсилав їй повідомлення, на її прохання у Вайбері скинув фотографію вибухового пристрою, яку взяв з Інтернету. У потерпілої до нього склались неприязні відносини, вона почала погрожувати йому та його сестрі, на що у відповідь він також їй почав погрожувати. При цьому, у нього на меті не було намірів налякати ОСОБА_9 , вбити її не хотів, погрози не були реальні. Погрожував лише у відповідь, аби принизити так саме, як вона та інші поліцейські принижували його. 18 лютого 2021 року перебував у лікарні на стаціонарному лікуванні, ночував у лікарні, нікуди не виходив. Біля входу до ГУНП був не він. Щодо потерпілого ОСОБА_8 повідомив, що познайомився з ним на прийомі у начальника поліції. Йому було відому, що він є поліцейським. Також працівник СБУ, племінник ОСОБА_11 , надав номер ОСОБА_8 , якому він почав телефонувати. Погроз потерпілому в групі у соціальній мережі «Фейсбук» не розміщував. Його сторінку « ОСОБА_10 », яку він створив у 2016-2017 році, на початку вересні 2020 року зламали. До якого номеру телефону була прив`язана та сторінка не пам`ятає, зараз має нову сторінку. Також вказав, що написав коментар жартома, реально погрожувати не мав наміру. Фотографію вибухового пристрою скачав з Інтернету. Цивільний позов визнає частково у розмірі 5 000,00 грн. 
		Показання обвинуваченого спростовуються, а його винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів. 
		Так, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що у 2020 - 2021 році займав посаду начальника слідчого відділу Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області, до його обов`язків входили організація та контроль роботи слідчого підрозділу. ОСОБА_3 дуже часто звертався до відділу з різними заявами та скаргами. Крім того, він проходив у справі як підозрюваний, обвинувальний акт був скерований до суду, який його визнав винним за ч. 1 ст. 122 КК України. Вказав, що одного дня у серпні  вересні 2020 року на сторінці групи «Чернігів | Перлина Полісся» в мережі «Фейсбук» обвинувачений виклав пост про те, що він, начебто, хабарник, закриває провадження за гроші. У коментарях до публікації ОСОБА_3 написав, щоб повідомили його адресу проживання, погрожував вбити, відправити на той світ. Також обвинувачений виклав фотографію саморобного вибухового пристрою. Зазначив, що побоювався за своє життя та життя своєї сім`ї, оскільки ОСОБА_3 дійсно знав, що він працівник поліції, часто його бачив, телефонував вночі з приводу повідомленої йому підозри. До того ж, у ОСОБА_3 проводились обшуки, коли він погрожував людям, у нього могла бути зброя, а тому погрозу сприймав реальною. Про даний факт повідомив до служби внутрішньої безпеки. Вказав, що обвинувачений вибачення не просив, щодо міри покарання покладався на розсуд суду.
		Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що приблизно з 2014 року, коли вона працювала у Чернігівському міському відділі поліції та здійснювала прийом громадян, приходив ОСОБА_3 та скаржився, що йому не повертають блокнот та тубус від РПГ. При цьому обвинувачений з невідомих їй причин вирішив, що вона повинна йому допомагати, так як вони народились в один день  11 числа. Оскільки вона не мала законних підстав, щоб йому допомогти, у нього склались до неї неприязні відносини. Зазначила, що у 2017 році ОСОБА_3 в мережах постійно почав писати непристойні речі про те, що хоче їй зробити погано. Аргументував це зв`язком з її функціональними обов`язками. Також він писав та телефонував на її мобільний і робочий телефон, писав в особисті повідомлення в мережі «Фейсбук» різні бридкі речі. Потім він почав телефонувати з різних номерів. У тексті повідомлення та телефонних розмовах обвинувачений погрожував їй та її неповнолітньому сину фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою, казав, що слідкує за нею та сином, знає де живуть, висилав фото вибухових пристроїв. Повідомила, що бачила ОСОБА_3 біля свого місця проживання, він переслідував її та її сина зі школи. При цьому обвинувачений кожен раз казав, що якщо вона хоче, щоб дитина дійшла додому, вона має йому допомогти у поверненні речей. Згодом, у 2019 році ОСОБА_3 звинуватив її в тому, що через неї його сестра не змогла потрапити на прийом до начальника поліції. У зв`язку з цим він почав вимагати від неї борг у розмірі 500-700 Євро, оскільки стільки коштів витратила сестра на поїздку з Італії на прийом. 18.02.2021 року близько 08 години 45 хвилин біля будівлі ГУНП в Чернігівській області за адресою: просп. Перемоги, 74, її зустрів обвинувачений та почав висловлювати в її сторону непристойні речі, погрожував вбивством, кричав, хапав за руки. Коли вона почала діставати з сумки телефон, він трохи відійшов, після чого вона змогла зайти в будівлю. Повідомила, що він постійно погрожує їй та її дитині, переслідує її, безпідставно звинувачує в «кришуванні» наркотрафіку, та інших діяннях, казав, що вивезе в ліс та зґвалтує її, відіб`є голову, закопає в землю. Указані погрози сприйняла реальними погрозами вбивства. Також віднедавна обвинувачений почав телефонувати її батьку, казав їй, що вб`є його. Це все відбувалось протягом чотирьох років, у зв`язку з чим постійно траплялись нервові зриви. Вказала, що цивільний позов підтримує повністю, обвинувачений вибачення не просив та шкоду не відшкодував, просить обрати найсуворішу міру покарання. 
		Свідок ОСОБА_12 у судовому засідання показав, що десь 5-6 років обвинувачений чіпляється до його доньки ОСОБА_9 , постійно телефонує та погрожує, переслідує її. Донька повідомила, що побоюється обвинуваченого.
		Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_13 , яка працює в ГУНП в Чернігівській області, показала, що в лютому місяці 2021 року близько 09 год йшла на роботу. Біля центрального входу до будівлі поліції стала свідком розмови співробітниці ГУНП в Чернігівській області та чоловіка у військовій формі з рюкзаком на плечах, обличчя якого не бачила. При цьому той чоловік схожий на обвинуваченого. Проходячи поряд, побачила як чоловік штовхав потерпілу, смикав за руку, звинувачував у розповсюджені наркотичних засобів, нецензурно виражався, а жінка відштовхувалась від нього. 
		У судовому засідання свідок ОСОБА_14 , яка працює слідчою ГУНП в Чернігівській області, показала, що в лютому 2021 року близько 09 год йшла на роботу. Біля центрального входу до будівлі ГУНП побачила співробітницю поліцію ОСОБА_15 з якимось чоловіком. Він був одягнутий у темний одяг та була чорна маска. Чоловік кричав, ображав та хапав за руку жінку. Потім ця жінка попереду неї побігла в будівлю. 
		Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 345 КК України, повністю доводиться безпосередньо дослідженими у судовому засіданні сукупністю письмових доказів та висновком експертизи, а саме: 
		- витягом з наказу ГУНП в Чернігівській області від 07.11.2019 №352 о/с, відповідно до якого капітана поліції ОСОБА_8 призначено заступником начальника Чернігівського відділу поліції ГУНП  начальником слідчого відділу (т.2 а.п.27);
		- рапортом ОСОБА_8 від 05.09.2020 з додатками до нього (скріншоти публікацій з мережі «Фейсбук»), де висловлено ОСОБА_16 погрози вбивства (т.2 а.п.14-18);
		- протоколом огляду від 10.09.2020, відповідно якого оглянуто публікацію ОСОБА_17 в загальнодоступній групі Чернігів НОМЕР_2 Полісся, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_3 та коментарі до неї, в одному з яких ОСОБА_10 у відповідь на коментар Igor Konkov зазначає: «адрес узнай его мы ему подарок приготовили билет в один конец на чартерный рейс к святому ІНФОРМАЦІЯ_3 »; під коментарем зображення предмету, ззовні схожого на саморобний вибуховий пристрій, змотаний прозорим скетчем (т.2 а.п.91-94); 
		- протоколом огляду від 02.10.2020 та протоколом огляду від 20.08.2021, під час яких оглянуто персональну сторінку ОСОБА_10 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 на указаній сторінці міститься фото із зображенням обвинуваченого (т.2 а.п.95-100, 101-102);
		- протоколом огляду речей (сайту) від 19.11.2020, відповідно якого оглянуто сторінку у соціальній мережі «www.facebook.com», де зі свого персонального аканту  ОСОБА_10 , опублікував в публікації у загальнодоступній групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 / та коментарі до неї, погрозу вбивством працівнику правоохоронного органу, розмістивши у коментарях до публікації фото предмета, схожого на саморобний вибуховий пристрій (т.2 а.п.82-90);
		- висновком експерта за результатами проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи №2644/21-24 від 11.06.2021 року, відповідно до якого у досліджуваних текстах повідомлення, адресованого ОСОБА_18 (« ОСОБА_19 сколько денег берешь за закрытие уголовных дел?? Я смотрю ты забыл как тебя падлюгу мусорскую паяльной лампой голову спалили, как свинья визжал! Может повторить а то я смотрю до твоей бестолковки так и не дошло, дойдет так уже поздно будет взяточник конченный!» та коментаря до цього повідомлення («... адрес узнай его мы ему подарок приготовили билет в один конец на чартерный рейс к святому ІНФОРМАЦІЯ_3 »), які, згідно з постановою, розміщені з аккаунту з ім`ям « ОСОБА_20 » в загальнодоступній групі Чернігів НОМЕР_2 Полісся мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 міститься погроза вбивством ОСОБА_21 (згідно із постановою - заступнику начальника Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області - начальнику слідчого відділу капітану поліції ОСОБА_8 ) за допомогою вибухового пристрою. Вказана погроза пов`язана із виконанням ним службових обов`язків (т.2 а.п.107-117);
		- протоколом обшуку від 12.01.2021 та флеш-картою до нього, відповідно до яких обшук проводився за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон Lenovo, мобільний телефон Sony CMD-X2000, мобільний телефон Panaphone KX-T6110D, предмет, схожий на патрон з написом РК38N, карта пам`яті micro sd Kingston 16 Gb, карта пам`яті без назви, сім-картка Київстар, MP3 Player з флеш-носієм Transcend, мобільний телефон Blackview BV 4000 Pro, карта пам`яті micro sd 2 Gb, сім-картка Київстар (т.2 а.п.131-143);
		- протоколом огляду документу від 13.01.2021, в ході якого оглянуто картку пам`яті microSD Kingston 16 GB №1945MVHN003522356 16 GB з відеозаписом обшуку. Відповідно до відеозапису обшуку ОСОБА_3 підтвердив, що саме він виклав публікацію в коментарях у загальнодоступній групі «Чернігів UA|Перлина Полісся» (т.2 а.п.144-147); 
		- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_9 від 23.02.2021 по факту погроз фізичною розправою їй та її родині ОСОБА_3 (т.2 а.п.37); 
		- протоколом огляду речей та документів від 07.06.2021 та диску до нього, в ході якого оглянуто мобільний телефон IPhoneX, білого кольору, номер моделі MQAN2LL/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , з сім-карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_6 та флеш-носій «Acer», 4Gb, рожевого кольору, які належать потерпілій ОСОБА_9 . Під час огляду на мобільному телефоні потерпілої, у мессенджері «Viber», виявлено повідомлення, фото та аудіо записи з погрозами на адресу потерпілої ОСОБА_9 , які надійшли від ОСОБА_16 (т.2 а.п.53-69);
		- протоколом огляду документу від 19.03.2021 та відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження ГУНП в Чернігівській області, розташованого за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, 74, що охоплює вхід до будівлі за 18.02.2021 з 08 год 30 хв до 09 год 00 хв, відповідно до яких о 08:36:15 видно чоловіка в темному одязі, балаклаві та з рюкзаком, ззовні схожого на ОСОБА_3 , який заходить до приміщення ГУНП; о 08:46:19 до приміщення ГУНП підходить ОСОБА_9 , у цей час з будівлі виходить ОСОБА_3 , виймає руки з кишень та йде в напрямку ОСОБА_9 ; зупиняється та щось їй говорить, хапає своєю правою рукою за її ліву руку; вона виривається та намагається обійти ОСОБА_3 ; останній пригинається обхопити її, але вона відштовхує його; ОСОБА_9 йде в бік входу до ГУНП, ОСОБА_22 супроводжує її, щось говорить, жестикулюючи руками, після чого розвертається та о 08:47:00 йде по тротуару просп. Перемоги, в бік McDonaids (т.2 а.п.72-74);
		- скріншотами з мобільного телефону ОСОБА_9 , у месенджері «Viber» наявні повідомлення та фото з погрозами на адресу потерпілої, які надійшли від ОСОБА_16 (т.2 а.п.75-79);
		- висновком експерта №СЕ-19/125-21/319-КТ від 03.02.2021, відповідно до якого в пам`яті наданого на дослідження смартфоні «Lenovo» моделі «А1010а20» s\n: НОМЕР_7 виявлено записи в телефонній книзі, SMS-повідомлення, аудіо файли, відео файли та графічні файли та інстальовані додатки. Виявлена інформація сформована у файлі з назвою «звіт Lenovo.html». Виявлені файли з даного смартфону та файл з назвою «звіт Lenovo.html» записано у архів з назвою «LENOVO.rar» на оптичний диск для лазерних систем зчитування, що додається до висновку експерта. На карті пам`яті «microSD» на одній із сторін якої міститься напис « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка міститься у смартфоні «Lenovo», виявлено 1 файл (т.2 а.п.158-168);
		- протоколом огляду документу від 01.04.2021, відповідно до якого оглянуто диски, які є додатком до судової комп`ютерно-технічної експертизи. Під час огляду встановлено, що на мобільних телефонах обвинуваченого є фото (ящик зі снарядами), яке він відправляв потерпілій ОСОБА_9 на її мобільний телефон у додатку «Viber». Також, встановлено прив`язка акаунта ОСОБА_3 в соціальній мережі «Facebook» та «Facebook Messenger», в період з 2016 по 2018 роки, за мобільним номером: НОМЕР_8 , на що вказує інформація файлів «звіт Lenovo.files» - «Соntacts» та «звіт Lenovo.files» «Device info». Зазначена дата народження - 11.04.1982 аналогічна акаунта з якого відбувалась публікація (протокол огляду від 20.08.2021) (т.2 а.п.169-176);
		- відомостями, що зареєстровані в період з 2016-2017 років в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за зверненнями ОСОБА_3 , відповідно яких у своїх зверненнях до поліції у вказаний період ОСОБА_3 зазначав номер свого мобільного телефону: НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_1 та число, місяць, рік народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує належність акаунту в соціальній мережі «Facebook» обвинуваченому ОСОБА_3 (т.2 а.п. 183-204);
		- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2020, в ході якого вилучена інформація у оператора телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар» про телефонні з`єднання абонентів за номером мобільного зв`язку: НОМЕР_1 (т.2 а.п.229-231);
		- довідками-аналізами телефонних з`єднань абонента за номером мобільного зв`язку: НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ) з номером мобільного зв`язку: НОМЕР_6 , НОМЕР_9 ( ОСОБА_9 ) та з номером мобільного зв`язку: НОМЕР_10 ( ОСОБА_8 ), відповідно яких за період з 31.12.2019 по 17.09.2020 зафіксовано 2 з`єднання з ОСОБА_8 та 822 з`єднання з ОСОБА_9 (т.2 а.п.234-235, 237-248).
		Висновком судово-психіатричного експерта №387 від 07.09.2021 встановлено, що у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , клінічних ознак психічного захворювання на теперішній час не виявлено, тому він здатний правильно сприймати обставини, які мають значення для даного кримінального провадження та давати про них правильні свідчення (т.2 а.с.210-214).
		Висновком судово-психіатричного експерта №388 від 07.09.2021 встановлено, що у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час не виявлено клінічних ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних речовин з синдромом залежності, тому відповідне лікування йому не показане (т.2 а.с.218-221).
		Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено. 
		Показання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності, а тому суд визнає їх належними та допустимими доказами вини обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні за наведених вище фактичних обставин. 
		Свідок сторони захисту ОСОБА_23 , яка працює лікарем КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради, повідомила, що обвинувачений був її пацієнтом. З 16.02.2021 до 19.02.2021 він знаходився на стаціонарному лікуванні, процедури займали певний час зранку, десь з 09 год 30 хв до 13 год 00 хв. Був вільний палатний режим, що не заперечувало виходити з приміщення. При цьому, порушення встановленого режиму фіксується у медичній картці. До картки не заносяться записи про те, що пацієнт ночував вдома. Чи відпрошувався ОСОБА_3 додому не пам`ятає, вона працювала тільки вдень. Обвинувачений регулярно приходив на огляд до неї, який розпочинався з 10 год 00 хв. 
		Свідок сторони захисту ОСОБА_24  цивільна дружина обвинуваченого, в судовому засіданні показала, що влітку 2020 року познайомилась з ОСОБА_3 . З січня 2021 року почали разом проживати з обвинуваченим. ОСОБА_3 з 16.02.2021 до 19.02.2021 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради. У цей період кожного ранку близько 08.30 год відвідувала його у лікарні. ОСОБА_3 виходив у приймальне відділення, спілкувались протягом 10-15 хвилин, після чого вона їхала на роботу. У цей період ОСОБА_3 вдома не ночував.
		Відповідно до повідомлення КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради від 08.10.2021 ОСОБА_3 був госпіталізований до отоларингологічного відділення 16.02.2021 о 10.55 год та виписаний 19.02.2021 о 12.00 год. У медичній картці стаціонарного хворого відсутні записи щодо порушення пацієнтом встановленого режиму (т.1 а.п.154).
		Відповідно до виписного епікризу із історії хвороби № 902 ОСОБА_3 госпіталізований 16.02.2021 о 12.59 год та виписаний 19.02.2021 о 11.48 год. (т.1 а.п.155).
		Разом з тим, указані докази сторони захисту не доводять та не спростовують того факту, що ОСОБА_3 18.02.2021 вранці не мав змоги залишити приміщення закладу лікарні та перебувати біля будівлі ГУНП в Чернігівській області за адресою: просп. Перемоги, 74 м. Чернігів.
		Суд не приймає до уваги надані стороною захисту довідки за результатами звернення ОСОБА_3 на неправомірні дії ОСОБА_9 (т.3 а.п.41-43), оскільки указані докази не стосуються обвинувачення, а відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо того, що у час, коли було вчинене кримінальне правопорушення 18.02.2021 відносно потерпілої ОСОБА_9 , він перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні, оскільки такі показання спростовуються дослідженими у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка безпосередньо вказує на обвинуваченого, який 18.02.2021 близько 08.45 год біля будівлі ГУНП в Чернігівській області за адресою: просп. Перемоги, 74, зустрів її та почав висловлювати непристойні речі, погрожував вбивством. Також факт знаходження обвинуваченого в указаний час підтверджується відеозаписами з відеокамер спостереження. 
		Також не приймають до уваги доводи обвинуваченого стосовно того, що не мав наміру реально погрожувати потерпілим з огляду на наступне.
		З об`єктивної сторони злочин виражається у погрозі вчинити вбивство  доведенні до відома потерпілого наміру винної особи позбавити потерпілого життя.
		При цьому склад злочину в діях винного, який погрожує вбивство, буде лише у разі, якщо у особи, щодо якої була висловлена погроза позбавити її життя були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
		Погроза може бути висловлена усно, письмово, конкретними діями, по телефону, через телекомунікаційну мережу тощо, як безпосередньо потерпілому, так і шляхом доведення до потерпілого через інших осіб чи з використанням технічних засобів передавання інформації.
		Погрозою застосування фізичного насильства, в тому числі і погрозою вбивством, слід вважати залякування особи застосування до неї такого насильства, в тому числі і залякування її вчинити вбивство. Погроза може полягати у висловлюваннях, жестах, демонстрації зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа приймає за справжню зброю, чи в інших діях. Погроза застосування фізичного насильства, в тому числі погроза вбивством, повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластися враження, що погроза буде реалізована. Така погроза може сприйматися потерпілою особою як реальна, виходячи з часу, місця та обстановки, що склалася (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи»).
		Погроза вбивством може застосовуватись безпосередньо після її вираження або бути зверненою у майбутнє.
		Злочин є закінченим в момент сприйняття потерпілим висловленої погрози позбавити його життя як реально, тобто як такої, що може бути виконана (здійснена).
		Потерпілі під час судового розгляду підтвердили, що конкретні дії обвинуваченого, погрози висловлені на їх адресу, а також направлення зображення пристроїв, схожих на вибухівку, потерпілі сприймали, як реальну погрозу вбивством, що становить об`єктивну сторону кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим стосовно потерпілих.
		За указаних обставин, покази обвинуваченого під час судового розгляду суд розцінює як засіб захисту з метою уникнути відповідальності або пом`якшити свою участь за вчинення злочинів та дає їм критичну оцінку. 
		Отже, проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що стороною обвинувачення під час судового розгляду доведено винуватість ОСОБА_3 у погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, та у погрозі вбивством, оскільки були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, а його дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 129 КК України, так як надані прокурором докази, що досліджені судом, зібрані у передбаченому законом порядку, є достатньо чіткі, повні та узгоджені між собою і відповідають стандартам належності та допустимості. 
		Призначаючи покарання суд, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , у відповідності до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. 
		Суд також враховує, що обвинувачений не працює, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, але на утриманні має батька, який є пенсіонером; ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, однак 21.12.2018 та 28.04.2019 звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з приводу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація неускладнена (алкогольне сп`яніння); за останнім місцем проживання та за час тримання у слідчому ізоляторі негативно не характеризується, притягувався до адміністративної відповідальності, раніше судимий. Крім того, судом враховується матеріальне становище, вік та стан здоров`я обвинуваченого.
		Враховуючи вищенаведені обставини, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наслідки скоєного, особу обвинуваченого  зокрема, його відношення до скоєного, позицію потерпілих щодо міри покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання: за ч. 1 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті, за ч. 1 ст. 129 КК України у виді обмеження волі в межах санкції вказаної статті.
		При призначенні остаточного покарання обвинуваченому слід керуватись ч. 1 ст. 70 КК України, визначаючи його шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України. 
		Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 129 КК України, суд не вбачає з огляду на відсутність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого.
		Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, саме таке покарання є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
		У даному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався. 
		Відповідно протоколу затримання від 28.07.2021 ОСОБА_3 затриманий 27.07.2021 о 22.40 год на виконання вироку суду від 05.04.2021 (т.1 а.п.158-159).
		Відповідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01.09.2021 засудженого ОСОБА_3 тимчасово залишено у ДУ «Чернігівській слідчий ізолятор» на час судового розгляду даного кримінального провадження (т.1 а.п.196-197).
		ОСОБА_3 на час проголошення вироку вже відбуває покарання, призначене за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.04.2021, тому до вступу вироку у законну силу обвинуваченого слід тимчасово залишити у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту затримання, а саме з 27.07.2021.
		По справі заявлений цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн (т.1, а.п.19-21).
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї або близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи.
		 Суд дійшов висновку про наявність причинного зв`язку між винними діями обвинуваченого і негативними наслідками, що настали для потерпілої, а тому потерпіла зазнала моральні страждання, що виразились у негативних емоціях, що змусило її докладати додаткових зусиль для організації і нормалізації свого життя. 
		При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує критерії, які також передбачені ст. 23 ЦК України: характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, та інші обставини, які мають істотне значення, а також виходить з засад розумності та справедливості, вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
		Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.01.2021 на майно, із забороною користування, розпорядження та відчуження (т.2 а.п.152-154), підлягає скасуванню, оскільки відпала потреба у застосуванні цього заходу. 
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 21 509 грн 12 коп, пов`язані з проведенням експертиз, підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд  
		Ухвалив: 
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 129 КК України і призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 345 КК України у виді 2 (двох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі; 
		- за ч. 1 ст. 129 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.
		На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та покарання за попереднім вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.04.2021, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 27.07.2021. 
		До вступу вироку у законну силу ОСОБА_3 тимчасово залишити у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор». 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 21 509 (двадцять одну тисячу п`ятсот дев`ять) грн 12 коп процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
		Цивільний позов ОСОБА_9  задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп моральної шкоди. 
		Арешт накладений, згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.01.2021 на майно, а саме: мобільний телефон Lenovo, чорного кольору; мобільний телефон Sony CMD-X2000, чорного кольору; мобільний телефон Panaphone KX-T6110D, бордового кольору; предмет, схожий на патрон з написом РК38N; картку пам`яті micro sd Kingston 16 GB; карту пам`яті, без назви; сім-картку Київстар; MP3Player з флеш-носієм Transcend, білого кольору; мобільний телефон Blackview BV4000Pro, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 ; картку пам`яті micro sd 2GB, сім-картка Київстар, яке вилучене під час обшуку 12.01.2021 року за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користуватися, розпоряджатися та відчужувати  скасувати.
		Речові докази: 
		- мобільний телефон Lenovo, чорного кольору  конфіскувати на користь держави;
		- мобільний телефон Sony CMD-X2000, чорного кольору, мобільний телефон Panaphone KX-T6110D, бордового кольору, мобільний телефон Blackview BV4000Pro, IMEI1: НОМЕР_11 , IMEI2: НОМЕР_12 , три SIM-карти операторів мобільного зв`язку, чотири карти пам`яті microSD, один MP3Player Transcend, білого кольору  повернути власнику ОСОБА_3 ; 
		- гільзу з кулею  знищити;
		- флеш-носій Kingston 16 GB microSD, СD-R диски «Axent», «Datex», «Verbatim», DVD-диски «Verbatim»  залишити на зберіганні у матеріалах провадження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги  після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		 
		 
		   Суддя                                ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...