Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/2368/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2022. Зареєстровано: 25.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/308/163/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016070000000263

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/2368/17
		 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 серпня 2022 року                                м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 03.12.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016070000000263 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, який обіймав посаду першого заступника Ужгородського міського голови, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Каменськ-Уральск Свердловської області російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 , обіймаючи посаду першого заступника Ужгородського міського голови, до повноважень якого згідно розпорядження Ужгородського міського голови №477 від 30.11.2015 «Про функціональні повноваження міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови та керуючого справами виконкому» належало, зокрема, забезпечення реалізації програм з питань регулювання земельних відносин, координація роботи відділу землекористування, візування рішень ради, виконкому, розпоряджень міського голови з визначених напрямів діяльності, затвердження посадових інструкцій керівників підпорядкованих структурних підрозділів, тобто будучи службовою особою, оскільки обіймав постійно в органі місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, залучивши для приховання своїх дій в якості пособника ОСОБА_6 , упродовж часу з 06.12.2016 по 25.01.2017 вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.
		Так, на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.03.2012 №1477, укладеного між Ужгородською міською радою та ТОВ «Дабо», у користуванні товариства перебуває земельна ділянка площею 0,09 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення якої - для обслуговування автомийки вантажного автотранспорту.
		Рішенням сесії Ужгородської міської ради №240 від 31.05.2016 надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ТОВ «Дабо» та контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови та постійну комісію з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури.
		На підставі зазначеного рішення сесії Ужгородської міської ради на замовлення ТОВ «Дабо» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 19.10.2016 складено звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, вартість якої склала 184 950 грн., що становить 205,50 грн. за 1 кв.м. ділянки.
		З метою уповноваження на представлення інтересів ТОВ «Дабо» у відносинах з органами влади та місцевого самоврядування щодо затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки та подальшого її викупу директором товариства ОСОБА_11 14.11.2016 надано доручення на ім`я ОСОБА_12 
		15.11.2016 директором ТОВ «Дабо» ОСОБА_11 до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради подано заяву про затвердження грошової оцінки земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
		У подальшому, в кінці листопада 2016 року, ОСОБА_12 як представник ТОВ «Дабо» за дорученням, звернувся до Ужгородської міської ради з метою отримання відомостей про хід розгляду звернення ТОВ «Дабо», де у коридорному приміщенні зустрів першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_4 , з яким був знайомий раніше.
		В ході розмови ОСОБА_4 почувши про мету візиту ОСОБА_12 повідомив останньому, що його службові повноваження, як першого заступника міського голови, надають йому можливість посприяти ОСОБА_12 у позитивному вирішенні питання викупу ТОВ «Дабо» земельної ділянки, у тому числі згідно тієї вартості, яка вказана у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки.
		Крім цього, ОСОБА_4 в ході розмови попросив ОСОБА_12 залишити окремі копії документів щодо вказаної земельної ділянки, що останній і зробив.
		Далі, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, під час наступної зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце 01.12.2016 у службовому кабінеті ОСОБА_4 в приміщенні Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, повідомив останньому про те, що викуп земельної ділянки по тій вартості, яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку можливий лише у випадку передачі йому грошових коштів в сумі 40 тис. грн., а конкретні умови щодо суми неправомірної вигоди та порядку виконання домовленостей ним будуть висунуті у подальшому.
		У свою чергу, ОСОБА_12 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_4 обіймає посаду першого заступника Ужгородського міського голови, до службових повноважень якого належить управлінням напрямком діяльності Ужгородської міської ради, пов`язаним із землекористуванням, а також те, що обіймаючи високу посаду в органі місцевого самоврядування ОСОБА_4 в силу своїх службових обов`язків та зв`язків по службі здатний як посприяти у вирішенні питання затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки в інтересах ТОВ «Дабо», так і вплинути на затверджувану вартість земельної ділянки, що підлягає сплаті до місцевого бюджету, вимушений був погодитись на вимогу ОСОБА_4 про передачу йому неправомірної вигоди.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 06.12.2016 близько 12.35 год. ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце у приміщенні кафе «Мокасоль» за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, повідомив останньому, що сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_12 повинен передати йому, становить 45 тисяч гривень із розрахунку 50 грн. за 1 кв.м. площі земельної ділянки, загальна площа якої становить 0,09 га, тобто 900 кв.м., щодо затвердження експертної грошової оцінки якої ТОВ «Дабо» звернулось до Ужгородської міської ради.
		При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 , що у випадку передачі останнім зазначеної суми неправомірної вигоди, експертна грошова оцінка земельної ділянки буде затверджена сесією Ужгородської міської ради на рівні 184 950 грн., а у випадку відмови в передачі суми неправомірної вигоди  у її затвердженні буде відмовлено.
		Також в ході розмови ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_12 про передачу йому частини неправомірної вигоди у сумі 25 тис. грн. упродовж наступних декількох днів, а решту неправомірної вигоди в сумі 20 тис. грн.  після одержання рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки та її продаж ТОВ «Дабо».
		У подальшому, 13.12.2016 близько 11 години ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, під час зустрічі з ОСОБА_12 зобов`язав останнього прибути через 30 хв. у приміщення кафе «Мокасоль», де останній повинен передати йому частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. грн.
		У цей же день, 13.12.2016, близько 12 год. ОСОБА_4 , керуючись метою приховування слідів вчинення ним кримінального правопорушення, прибув до обумовленого ним місця зустрічі  кафе «Мокасоль», що розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, разом із ОСОБА_6 , де поблизу будівлі кафе повідомив ОСОБА_12 про необхідність передачі грошових коштів саме ОСОБА_6 , а сам покинув місце зустрічі.
		На виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_12 поблизу будівлі кафе «Мокасоль» передав ОСОБА_6 раніше обумовлену з ОСОБА_4 частину суми неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн.
		Після цього, 21.12.2016 комісією Ужгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури за результатами розгляду заяви ТОВ «Дабо» прийнято рішення рекомендувати сесії Ужгородської міської ради затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_4 , у розмірі 184 950 грн. з розрахунку 204,15 грн. за один кв.м.
		Крім цього, у період з 27.12.2016 по 23.01.2017 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_4 , керуючись метою протиправного збагачення, діючи з метою приховання своїх дійсних мотивів під приводом необхідності передачі грошових коштів в якості неправомірної вигоди депутатам Ужгородської міської ради за їх позитивне голосування по питанню затвердження вартості земельної ділянки та її продажу ТОВ «Дабо», зобов`язав ОСОБА_6 повідомити ОСОБА_12 про необхідність передачі решти суми раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. до засідання сесії Ужгородської міської ради, якою буде розглядатись це питання, тобто до 26.01.2017.
		У свою чергу, ОСОБА_13 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи в інтересах ОСОБА_4 , а також з метою одержання останнім неправомірної вигоди, 23.01.2017 близько 13.20 год. під час зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце поблизу центрального входу до торгівельного центру «Едельвейс» за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 26, повідомив останнього про необхідність передачі решти суми раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. до засідання сесії Ужгородської міської ради, якою буде розглядатись це питання, а саме до 12 год. 25.01.2017, та у випадку непередачі цих грошових коштів таке питання сесією Ужгородської міської ради не розглядатиметься, на що ОСОБА_12 вимушений був погодитись.
		Будучи повідомленим ОСОБА_6 про надання згоди ОСОБА_12 на передачу решти суми неправомірної вигоди, ОСОБА_4 у період з 23.01.2017 по 24.01.2017, використовуючи службове становище у своїх корисливих цілях, шляхом проставляння свого підпису у відповідній графі аркушу погодження погодив проект рішення сесії Ужгородської міської ради №577 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу», яким було передбачено затвердити вартість земельної ділянки площею 0,09 га по АДРЕСА_4 , у сумі 184 950 грн. відповідно до висновку експертів від 19.10.2016 та продати ТОВ «Дабо» вказану земельну ділянку.
		Після цього, 25.01.2017 о 10.55 год. ОСОБА_6 , попередньо домовившись про зустріч, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні конференц-залу будівлі архітектурної пам`ятки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , одержав від ОСОБА_12 решту суми раніше обумовленої ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн., після чого був викритий на місці вчинення злочину.
		Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, залучивши до вчинення злочину, як пособника ОСОБА_6 , вимагав та одержав у ОСОБА_12 неправомірну вигоду у загальному розмірі 45 тисяч гривень.
		За такого, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIIІ від 10.11.2015, № 889-VIIІ від 10.12.2015).
		 
		ОСОБА_6  у період часу з 13.12.2016 по 25.01.2017 вчинив пособництво у вчиненні умисного корупційного злочину у сфері службової діяльності при наступних обставинах.
		Так, на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.03.2012, укладеного між Ужгородською міською радою та ТОВ «Дабо», у користуванні останнього перебуває земельна ділянка площею 0,09 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , цільове призначення  для обслуговування автомийки вантажного автотранспорту.
		Рішенням сесії Ужгородської міської ради №240 від 31.05.2016 надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ТОВ «Дабо» та контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови та постійну комісію з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури.
		На підставі зазначеного рішення сесії Ужгородської міської ради на замовлення ТОВ «Дабо» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 19.10.2016 складено звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, вартість якої склала 184 950 грн., що становить 205,50 грн. за 1 кв.м. ділянки.
		З метою уповноваження на представлення інтересів ТОВ «Дабо» у відносинах з органами влади та місцевого самоврядування щодо затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки та подальшого її викупу директором товариства ОСОБА_11 14.11.2016 надано доручення на ім`я ОСОБА_12 
		15.11.2016 директором ТОВ «Дабо» ОСОБА_11 до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради подано заяву про затвердження грошової оцінки земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
		У подальшому, в кінці листопада 2016 року, ОСОБА_12 як представник ТОВ «Дабо» за дорученням, звернувся до Ужгородської міської ради з метою отримання відомостей про хід розгляду звернення ТОВ «Дабо», де у коридорному приміщенні зустрів першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_4 , з яким був знайомий раніше.
		В ході розмови, ОСОБА_4 почувши про мету візиту ОСОБА_12 , повідомив останньому, що його службові повноваження першого заступника міського голови надають йому можливість посприяти ОСОБА_12 у позитивному вирішенні питання викупу ТОВ «Дабо» земельної ділянки, у тому числі згідно тієї вартості, яка вказана у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки.
		Крім цього, ОСОБА_4 в ході розмови попросив ОСОБА_12 залишити окремі копії документів щодо вказаної земельної ділянки, що останній і зробив.
		Далі, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, під час наступної зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце 01.12.2016 у службовому кабінеті ОСОБА_4 в приміщенні Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, повідомив останньому про те, що викуп земельної ділянки по тій вартості, яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку, можливий лише у випадку передачі йому грошових коштів в сумі 40 тис. грн., а конкретні умови щодо суми неправомірної вигоди та порядку виконання домовленостей ним будуть висунуті у подальшому.
		У свою чергу ОСОБА_12 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_4 обіймає посаду першого заступника Ужгородського міського голови, до службових повноважень якого належить управлінням напрямком діяльності Ужгородської міської ради, пов`язаним із землекористуванням, а також те, що обіймаючи високу посаду в органі місцевого самоврядування ОСОБА_4 в силу своїх службових обов`язків та зв`язків по службі здатний як посприяти у вирішенні питання затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки в інтересах ТОВ «Дабо», так і вплинути на затверджувану вартість земельної ділянки, що підлягає сплаті до місцевого бюджету, вимушений був погодитись на вимогу ОСОБА_4 про передачу йому неправомірної вигоди.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 06.12.2016 близько 12.35 год. ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце у приміщенні кафе «Мокасоль» за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, повідомив останньому, що сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_12 повинен передати йому, становить 45 тисяч гривень із розрахунку 50 грн. за 1 кв.м. площі земельної ділянки, загальна площа якої становить 0,09 га, тобто 900 кв.м., щодо затвердження експертної грошової оцінки якої ТОВ «Дабо» звернулось до Ужгородської міської ради.
		При цьому, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 , що у випадку передачі останнім зазначеної суми неправомірної вигоди експертна грошова оцінка земельної ділянки буде затверджена сесією Ужгородської міської ради на рівні 184 950 грн.
		Також в ході розмови ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_12 про передачу йому частини неправомірної вигоди у сумі 25 тис. грн. упродовж наступних декількох днів, а решту неправомірної вигоди в сумі 20 тис. грн. після одержання рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки та її продаж ТОВ «Дабо».
		У подальшому, 13.12.2016 близько 11 години ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, під час зустрічі з ОСОБА_12 зобов`язав останнього прибути через 30 хв. у приміщення кафе «Мокасоль», де останній повинен передати ОСОБА_4 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. грн.
		У цей же день, 13.12.2016, близько 12 год. ОСОБА_4 , керуючись метою приховування слідів вчинення ним кримінального правопорушення, до обумовленого ним місця зустрічі  кафе «Мокасоль», що розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, прибув разом із ОСОБА_6 , де поблизу будівлі кафе повідомив ОСОБА_12 про необхідність передачі грошових коштів саме ОСОБА_6 , а сам покинув місце зустрічі.
		Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи з метою одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, ОСОБА_6 13.12.2016 близько 11.30 год., перебуваючи поблизу будівлі кафе «Мокасоль» за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, одержав у ОСОБА_12 раніше обумовлену ОСОБА_4 частину суми неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн.
		Далі, у період з 27.12.2016 по 23.01.2017 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_4 вказівку повідомити ОСОБА_12 про необхідність передачі решти суми раніше зумовленої неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. до засідання сесії Ужгородської міської ради, якою буде розглядатись це питання, тобто до 26.01.2017.
		Діючи на виконання злочинної вказівки ОСОБА_4 , 23.01.2017 близько 13.20 год. ОСОБА_6 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи з метою приховання дійсних мотивів ОСОБА_4 під приводом необхідності передачі грошових коштів в якості неправомірної вигоди депутатам Ужгородської міської ради за їх позитивне голосування по питанню затвердження вартості земельної ділянки та її продажу ТОВ «Дабо», під час зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце поблизу центрального входу до торгівельного центру «Едельвейс» за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 26, повідомив останнього про необхідність передачі решти суми раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. до засідання сесії Ужгородської міської ради, якою буде розглядатись це питання, а саме до 12 год. 25.01.2017, та у випадку непередачі цих грошових коштів таке питання сесією Ужгородської міської ради не розглядатиметься, на що ОСОБА_12 вимушений був погодитись.
		Після цього, 25.01.2017 о 10.55 год. ОСОБА_6 , попередньо домовившись про зустріч, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні конференц-залу будівлі архітектурної пам`ятки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , одержав від ОСОБА_12 решту суми раніше обумовленої ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн., після чого був викритий на місці вчинення злочину.
		За такого, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, тобто пособництві у одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є пособництво у одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIIІ від 10.12.2015).
		 
		Стороною обвинувачення також обвинувачується ОСОБА_5 , який будучи депутатом Ужгородської міської ради 7 скликання та відповідно до рішення сесії Ужгородської міської ради №9 від 03.12.2015 обіймаючи посаду голови постійної комісії Ужгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури, до повноважень якого, згідно рішення сесії Ужгородської міської ради №8 від 26.11.2015 належить скликання та ведення засідання комісії, надання доручень членам комісії (як усних, так і письмових), підписання висновків та рекомендацій, протоколів засідань комісії, а також організація роботи по реалізації висновків і рекомендацій комісії, будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями, тобто будучи службовою особою, упродовж часу з 01.12.2016 по 25.01.2017 вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.
		Так, на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.03.2012 №1477, укладеного між Ужгородською міською радою та ТОВ «Дабо», у користуванні товариства перебуває земельна ділянка площею 0,09 га, розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 3, цільове призначення  для обслуговування автомийки вантажного автотранспорту.
		Рішенням сесії Ужгородської міської ради №240 від 31.05.2016 надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки ТОВ «Дабо» та контроль за виконанням рішення покладено на заступника міського голови та постійну комісію з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури.
		На підставі зазначеного рішення сесії Ужгородської міської ради на замовлення ТОВ «Дабо» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 19.10.2016 складено звіт про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, вартість якої склала 184 950 грн., що становить 205,50 грн. за 1 кв.м. ділянки.
		З метою уповноваження на представлення інтересів ТОВ «Дабо» у відносинах з органами влади та місцевого самоврядування щодо затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки та подальшого її викупу директором товариства ОСОБА_11 14.11.2016 надано доручення на ім`я ОСОБА_12 
		15.11.2016 директором ТОВ «Дабо» ОСОБА_11 до Центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради подано заяву про затвердження грошової оцінки земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
		У подальшому, в кінці листопада 2016 року, ОСОБА_12 як представник ТОВ «Дабо» за дорученням, звернувся до Ужгородської міської ради з метою отримання відомостей про хід розгляду звернення ТОВ «Дабо», де у коридорному приміщенні зустрів першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_4 , з яким був знайомий раніше.
		В ході розмови ОСОБА_4 , почувши про мету візиту ОСОБА_12 , повідомив останньому, що його службові повноваження, як першого заступника міського голови, надають йому можливість посприяти ОСОБА_12 у позитивному вирішенні питання викупу ТОВ «Дабо» земельної ділянки, у тому числі згідно тієї вартості, яка вказана у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки.
		Далі, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , під час наступної зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце 01.12.2016 у службовому кабінеті ОСОБА_4 в приміщенні Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, повідомив останньому про те, що викуп земельної ділянки по тій вартості, яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку можливий лише у випадку передачі йому та голові комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 40 тис. грн., а конкретні умови щодо суми неправомірної вигоди та порядку виконання домовленостей ним будуть висунуті у подальшому.
		У свою чергу, ОСОБА_12 , будучи обізнаним про те, що ОСОБА_4 обіймає посаду першого заступника Ужгородського міського голови, до службових повноважень якого належить управлінням напрямком діяльності Ужгородської міської ради, пов`язаним із землекористуванням, а також те, що обіймаючи високу посаду в органі місцевого самоврядування ОСОБА_4 в силу своїх службових обов`язків та зв`язків по службі здатний як посприяти у вирішенні питання затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки в інтересах ТОВ «Дабо», так і вплинути на затверджувану вартість земельної ділянки, що підлягає сплаті до місцевого бюджету, вимушений був погодитись на вимогу ОСОБА_4 про передачу йому та голові комісії з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ОСОБА_5 неправомірної вигоди.
		Разом з цим, у період з 01.12.2016 по 06.12.2016 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_5 в ході розмови з ОСОБА_4 усвідомлюючи, що для того, щоб сесією Ужгородської міської ради було прийнято рішення про затвердження вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , у сумі 184 950 грн., необхідним є рекомендація очолюваної ним постійної комісії Ужгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури та неподання цією комісією зауважень щодо підвищення такої вартості, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 з метою одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу щодо прийняття цією комісією рішення про затвердження вартості земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , у сумі 184 950 грн.
		Діючи на виконання досягнутої з ОСОБА_5 злочинної домовленості, 06.12.2016 близько 12.35 год. ОСОБА_4 під час зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце у приміщенні кафе «Мокасоль» за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, повідомив останньому, що сума неправомірної вигоди, яку ОСОБА_12 повинен передати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становить 45 тисяч гривень із розрахунку 50 грн. за 1 кв.м. площі земельної ділянки, загальна площа якої становить 0,09 га, тобто 900 кв.м., щодо затвердження експертної грошової оцінки якої ТОВ «Дабо» звернулось до Ужгородської міської ради.
		Також в ході розмови ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_12 про передачу йому та ОСОБА_5 частини неправомірної вигоди у сумі 25 тис. грн. упродовж наступних декількох днів, а решту неправомірної вигоди в сумі 20 тис. грн. після одержання рішення сесії Ужгородської міської ради про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки та її продаж ТОВ «Дабо».
		13.12.2016 близько 12 год. ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_12 до обумовленого ним місця зустрічі  кафе «Мокасоль», що розташоване за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, прибув разом із ОСОБА_6 , де поблизу будівлі кафе повідомив ОСОБА_12 про необхідність передачі грошових коштів саме цій особі  ОСОБА_6 , а сам покинув місце зустрічі.
		На виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_12 поблизу будівлі кафе «Мокасоль» передав ОСОБА_6 раніше обумовлену з ОСОБА_4 частину суми неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн.
		При цьому, ОСОБА_5 у період часу з 13.12.2016 по 25.01.2017 одержав від ОСОБА_4 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди.
		У подальшому, реалізовуючи свій та ОСОБА_4 злочинний умисел щодо протиправного збагачення, ОСОБА_5 21.12.2016 використовуючи своє службове становище, як голова комісії Ужгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури, переконав членів вказаної комісії щодо необхідності погодження заяви ТОВ «Дабо» та надалі за результатами розгляду комісією заяви ТОВ «Дабо» прийнято рішення, висвітлене у протоколі засідання комісії №65 від 21.12.2016, який ОСОБА_5 підписав як голова комісії, рекомендувати сесії Ужгородської міської ради затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_4 , у розмірі 184 950 грн. з розрахунку 204,15 грн. за один кв.м.
		Далі, ОСОБА_13 , діючи на виконання вказівки ОСОБА_4 , а також з метою одержання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неправомірної вигоди, 23.01.2017 близько 13.20 год. під час зустрічі з ОСОБА_12 , яка мала місце поблизу центрального входу до торгівельного центру «Едельвейс» за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 26, повідомив останнього про необхідність передачі решти суми раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн. до засідання сесії Ужгородської міської ради, якою буде розглядатись це питання, а саме до 12 год. 25.01.2017, та у випадку непередачі цих грошових коштів таке питання сесією Ужгородської міської ради не розглядатиметься, на що ОСОБА_12 вимушений був погодитись.
		Після цього, 25.01.2017 о 10.55 год. ОСОБА_6 , попередньо домовившись про зустріч, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні конференц-залу будівлі архітектурної пам`ятки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , одержав від ОСОБА_12 решту суми раніше обумовленої ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн., після чого був викритий на місці вчинення злочину.
		За такого, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIIІ від 10.11.2015, № 889-VIIІ від 10.12.2015).
		 
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав. Вказав, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях та те, що обставини справи в дійсності були не зовсім такі. Пояснив, що у період, а саме кінець грудня 2016 та початок 2017 років працював на посаді першого заступника Ужгородського міського голови. Поміж інших повноважень здійснював візування проектів рішень які виносилися на розгляд сесії міської ради. 
		При цьому вказав, що таке візування документів могло бути із зауваженнями щодо самого питання, яке виносилося на розгляд сесії міськради, але у будь-якому випадку передавалося на розгляд сесії Ужгородської міськради для прийняття рішення (голосування). 
		Повідомив, що знає ОСОБА_12 близько 15 років та охарактеризував його з негативної сторони. Вказав, що дійсно у грудні 2016 року з ініціативи останнього мав з ним зустрічі, під час яких ОСОБА_12 неодноразово цікавився з приводу питань щодо прийняття рішення міськрадою рішень по нафтовій компанії «Галнафтогаз». Наголосив, що зазначених у обвинувальному акті зустрічей із ОСОБА_12 у кафе «Мокасоль» та у його службовому кабінеті не пригадує, телефонних розмов із ОСОБА_12 не мав та вказав, що вони з ОСОБА_12 не обговорювали жодних тем, які мають відношення до ТОВ «Дабо». 
		Щодо наданих записів НСРД зазначив, що це змонтовані копії, які є підробленими. Окрім того, зазначив, що дозвіл на проведення негласних слідчо-розшукових дій щодо нього та інших обвинувачених було отримано з порушенням вимог КПК України, оскільки такі надавалися апеляційним судом Тернопільської області. 
		Також вказав, що знає ОСОБА_6 близько 20 років, однак із ОСОБА_12 його не знайомив, проте йому відомо, що вони знали один одного раніше.
		Стосовно його відносин з ОСОБА_5 повідомив, що жодних грошових коштів останньому не передавав, стосунки у них були погані та він навіть просив його написати заяву на звільнення у зв`язку із незадовільною роботою. Вважає, що у діях органу досудового розслідування є ознаки провокації злочину.
		У зв`язку з наведеним, просив виправдати його. 
		 
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7  у судовому засіданні вказав, що досудове розслідування проведено з грубим порушенням вимог КПК України. Зазначив, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що заявник ОСОБА_12 вчинив провокацію злочину, що забороняється КПК України, оскільки якби сам не підготував необхідні сприятливі умови, то події злочину не існувало б, про що подав відповідну заяву про провокацію злочину. 
		Також вказав на недопустимість доказів зібраних на стадії досудового розслідування та досліджених безпосередньо у судовому засіданні, посилаючись на ті ж підстави що і його підзахисний ОСОБА_4 . 
		Крім цього, вважає, що стороною обвинувачення не дотримано вимог ст. 290 КПК України щодо відкриття усіх матеріалів кримінального провадження, які були у розпорядженні такого. 
		Під час судових дебатів просив виправдати ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину.
		 
		Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_6  вказав, що кримінальне провадження щодо нього сфабриковане, вважає себе та інших обвинувачених не винними та просив виправдати.
		Пояснив, що знайомий з ОСОБА_12 з 2000 року та зустрічався з ним декілька разів. Зазначив, що ОСОБА_12 був винен йому грошові кошти за автомобіль та чомусь терміново вирішив їх віддати. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 значив, що знає його багато років та у них склалися нормальні стосунки. При цьому зазначив, що з ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_4 його не знайомив, оскільки він його знав раніше. Стосовно виявлених та вилучених у нього в ході огляду місця події грошових коштів підтвердив факт отримання таких від ОСОБА_12 , які останній передав йому у два етапи, а саме перший раз у кафе, а другий раз на його роботі. 
		Окрім цього наголосив, що обвинуваченого ОСОБА_5 раніше ніколи не бачив та не був знайомий.
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9  у судовому засіданні вказав, що досудове розслідування вищевказаного кримінального правопорушення в порушення вимог ст. 216 КПК України проведено слідчим підрозділом прокуратури Закарпатської області, підозрюваний ОСОБА_6 не є і ніколи не був службовою особою, чи особою, яка займає відповідальне становище, відтак в розумінні положень ч. 2 ст. 18 КК України не може бути суб`єктом злочину.
		Більше того, матеріали кримінального провадження, відкриті сторонам в порядку ст. 290 КПК України не містять матеріальних доказів існування знаряддя злочину, а саме грошових коштів, які були предметом злочину, у зв`язку з чим просить виправдати свого підзахисного. 
		 
		Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_5  свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті також не визнав. Пояснив, що у той період, був депутатом Ужгородської міської ради та обіймав посаду голови постійної комісії Ужгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури. 
		Вказав, що ні з ОСОБА_12 , ні з ОСОБА_6 не знайомий та раніше ніколи не бачився та не спілкувався, а з ОСОБА_4 був у неприязних стосунках. 
		Водночас зазначив, що під час проведення у його помешканні обшуку, слідчий завів його у окрему кімнату разом з іншим оперативним працівником та одним з понятих на тридцять хвилин, після чого продовжили обшук. В подальшому після того, як його випустили з кімнати до нього звернувся один із осіб, які проводили обшук з вимогою показати вміст сумки, яка висіла на металевому вішаку, де ним було виявлено чотири купюри номіналом по 200 грн. кожна на загальну суму 800 грн. Вважає, що ці грошові кошти йому було підкинуто у той період коли його тримали у закритій кімнаті житлового приміщення де проводився обшук. 
		 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат  ОСОБА_8 також вказав, що досудове розслідування проведено з грубим порушенням вимог КПК України. Підтримав раніше подане клопотання про визнання недопустимим доказом протокол обшуку від 25.01.2017, проведений у помешканні його підзахисного. 
		Зокрема вважає, що обшук у приміщенні ОСОБА_5 був проведений без відповідного дозволу суду, оскільки ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні квартири за адресою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_14 , натомість обшук проводився у допоміжному приміщенні, а не в квартирі, дозвіл на яку було надано судом. Крім цього, в ході проведення обшуку не було забезпечено постійну присутність ОСОБА_5 , а особи, які не наділені правом на проведення обшуку оперативні співробітники СБУ ОСОБА_15 та ОСОБА_16 були розділені з понятими та проводили обшук у різних приміщеннях прибудови одночасно.
		Також просив визнати недопустимим доказом протокол про результати аудіо контролю особи від 31.12.2016 року. Наголосив, що у даному протоколі не визначено спосіб отримання інформації, який у ньому міститься, а саме не зрозуміло який саме технічний пристрій було використано для проведення аудіо контролю, не зазначено відомостей щодо особи, якій вручався такий технічний пристрій, а також не зазначено, який механізм зняття інформації використовувався. 
		Додатково зазначив, що у нього є сумніви з приводу місця, де саме відбулася розмова, осіб, які брали участь у такій розмові, хто саме здійснював її запис, у який проміжок часу такий запис здійснено та у який спосіб здійснювалося ототожнення осіб. Більше того, стороні захисту навіть не було надано повного тексту такого протоколу, що унеможливлює повне та належне його дослідження. Більше того, доданий диск до протоколу від 31.12.2016 року є копією, зробленою з оригіналу носія технічної інформації, що не може бути доказом будь-яких обставин у кримінальному провадженні.
		На підставі наведеного, просив виправдати ОСОБА_5 за недоведеністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
		 
		Прокурор у судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті в повному обсязі та вказав, що здобуті органом досудового розслідування докази в своїй сукупності дають повне уявлення про злочинні дії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про їх можливий подальший розмах, якщо б такі своєчасно не були припинені працівниками правоохоронних органів. 
		Зазначив, що працівники правоохоронних органів отримавши інформацію про те, що посадовими особами Ужгородської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчиняються дії, спрямовані на вимагання та отримання неправомірної вигоди, передбачений кримінальним процесуальним законом, провели ряд слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД), направлених на отримання відомостей при розслідуванні тяжкого злочину.
		Додав, що кримінальний процесуальний закон не передбачає для сторони обвинувачення обмеження у виборі того чи іншого виду негласних слідчих (розшукових) дій.
		Прокурор повідомив, що поставлені під сумнів стороною захисту законності отримання ухвал судді апеляційного суду Тернопільської області не заслуговують на увагу оскільки стороною обвинувачення отримувалось дозвіл на проведення НСРД також і відносно працівника правоохоронного органу, що згідно КПК України надає право на звернення до апеляційного суду, наближеного до Закарпатської області, одним з яких є апеляційний суд Тернопільської області. 
		Щодо порушень ст. 290 КПК України, а саме не відкриття результатів НСРД, то такі можуть бути відкриті після виконання вимог ст. 290 КПК України у випадку, якщо такі були розсекречені після відкриття матеріалів стороні захисту. При цьому, на сторону обвинувачення покладається обов`язок довести, що останні вживали заходи щодо їх розсекречення під час досудового розслідування. Факт того, що ухвали апеляційного суду Тернопільської області не були розсекречені, тобто не були у розпорядженні сторони обвинувачення, було відомо стороні захисту. 
		Таким чином, прокурор наголошує, що твердження сторони захисту щодо порушень ст. 290 КПК України стороною обвинувачення не відповідають дійсності та повинні братися судом до уваги.
		З посиланням на Інструкцію про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5 прокурор наголошує, що всі додатки до протоколів НСРД, на яких зафіксовано результат проведених дій, є оригінальними примірниками та належними і допустимими доказами, містять інвентарні номери та дату створення.
		На підставі наведеного, просив визнати ОСОБА_4 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна, ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, та ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна.
		 
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , їх вина у вчинені кримінальних правопорушень за вищевказаних обставин підтверджується показами свідків, які були безпосередньо допитані судом, а також документами та речовими доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
		 
		Допитаний усудовому засіданні свідок ОСОБА_17  показав, що обіймає посаду Ужгородського міського голови та ОСОБА_4 , будучи його першим заступником, курував «земельні питання». При цьому, ОСОБА_4 підписував проекти рішень, які потім виносились на розгляд сесії Ужгородської міської ради. Наголосив, що у випадку непогодження проекту рішення, яке виноситься на розгляд сесії міськради, в тому числі обвинуваченим ОСОБА_4 , який на той час в силу своїх службових повноважень погоджував проект такого, проект рішення не виносився на розгляд сесії міської ради. Вказав, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мали місце неприязні стосунки, при цьому останній неодноразово звертався із службовими записками про звільнення ОСОБА_5 із займаної посади. Характеризує ОСОБА_5 з позитивної сторони та вказав, що останній звільнився за власним бажанням.
		 
		Свідок ОСОБА_18  у судовому засіданні повідомила, що працювала у земельному відділі Ужгородської міської ради головним спеціалістом. Зазначила, що процедура розгляду ЦНАП УМР здійснювалась у наступному порядку: подавалась заява заінтересованої особи, надалі документи надходили до розгляду профільної комісії, в подальшому йшла підготовка проекту рішення на розгляд сесії міської ради, який виносився на розгляд сесії в обов`язковому порядку. При цьому вказала, що рішення земельної комісії носить рекомендаційний характер, а комісія могла вносити критичні зауваження. Обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знає по роботі.
		 
		Свідок ОСОБА_19  показала, що була депутатом Ужгородської міської ради та членом постійної комісії Ужгородської міської ради з питань регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури. Вказала, що головою комісії на той час був ОСОБА_5 , який організовував роботу, а у випадку його відсутності, організацією роботи завідував секретар комісії. 
		Щодо затвердження комісією питання про виділення земельної ділянки ТОВ «Дабо» не пригадує. Крім того, наголосила, що рішення комісії носить рекомендаційний характер, а вартість земельної ділянки оцінює експерт. При цьому зазначила, що як правило комісія рекомендує питання щодо викупу земельних ділянок на комісії, оскільки це поповнює місцевий бюджет. Одночасно зауважила, що депутати міськради під час розгляду вказаного питання на сесії міськради можуть вказати на заниження ціни та відмовити у наданні дозволу на викуп земельної ділянки. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знає як колег, у яких склались неприязні стосунки.
		Зазначила, що вплив на неї під час прийняття рішення ніхто не здійснював.
		 
		Свідок ОСОБА_20  повідомив, що є депутатом Ужгородської міської ради та членом земельної комісії Ужгородської міської ради, головою якої був ОСОБА_5 . Вказав, що засідання комісії по розгляду питання ТОВ «Дабо» не пригадує. Повідомив, що секретарем земельної комісії був ОСОБА_21 . Зазначив, що у ОСОБА_4 були неприязні стосунки із ОСОБА_5 . Наголосив, що ні голова міськради, ні його заступники не можуть на нього вплинути для прийняття того чи іншого рішення.
		Свідок ОСОБА_22  у судовому засіданні вказав, що працює на посаді начальника відділуземлекористування Ужгородськоїміської радиз 2013 року. Повідомив, що був присутній на комісії під час розгляду питання по ТОВ «Дабо», проект рішення якого був винесений на сесію міської ради, але знятий міським головою. Питання по ТОВ «Дабо» стояло у переліку загальних питань та під час розгляду комісії зауважень не було.
		Зазначив, що з ОСОБА_5 перебував у робочих відносинах та повідомив, що останній перебував із ОСОБА_4 у неприязних відносинах. На грудень 2016 року профільним керівником міськради по земельним питанням був ОСОБА_4 , який погоджував бланк погодження проекту рішення. Пригадує, що раніше ТОВ «Дабо» зверталось із подібними питаннями, але результат був негативний.
		 
		Свідок ОСОБА_23  у судовому засіданні показав, що на грудень 2016 року займав посаду заступника голови земельної комісії Ужгородської міської ради. Зазначив, що він також брав участь у засіданні міськради, а ОСОБА_22 готував проект рішення, яке приймалося голосуванням. Щодо питання про голосування по ТОВ «Дабо» не пригадує. Вказав, що знає ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тільки по роботі. Стосунки між ними були «холодними».
		 
		Свідок ОСОБА_24  повідомив, що станом на грудень 2016 року працював секретарем земельної комісії Ужгородської міської ради та був її членом. Щодо голосування по ТОВ «Дабо», рішення по якому приймалось не пригадує. Принаймні, до нього по вказаному питанню ніхто не звертався. Відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 характеризує як негативні.
		 
		Свідок ОСОБА_11  зазначив, що є директором ТОВ «Дабо», основним видом діяльності якого є оренда приміщень. Повідомив, що знав ОСОБА_12 , якому запропонував продати мийку на об`їзній дорозі, та останнього це зацікавило. 
		При цьому вказав, що повідомив ОСОБА_12 про проблеми із оформленням землі, на якій розташована мийка, на що останній зауважив, що зможе вирішити дане питання, у зв`язку з чим він і видав ОСОБА_12 довіреність від ТОВ «Дабо» для вирішення даного питання.
		Одночасно вказав, що вирішенням даного питання він займався з 2014 року, коли отримав рішення для збору документів та оформив експертну оцінку. Для оформлення землі до кінця дав довіреність ОСОБА_12 .
		 
		Допитаний усудовому засіданні свідок ОСОБА_25  вказав, що обіймає посаду оперативного працівника СБУ в Закарпатській області та виконував письмові доручення слідчого щодо здійснення фіксації кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні. Повідомив, що передача негласних технічних засобів для фіксації кримінального правопорушення ОСОБА_12 , який був залучений до проведення НСРД, будь-якими документами не оформлялось, оскільки на той час законом цього не вимагалось. При цьому вказав, що запис здійснювався на внутрішню пам`ять пристрою. В подальшому, результати НСРД були перенесені на оптичний носій інформації з внутрішньої пам`яті пристрою. 
		Пояснив, що заявник ОСОБА_12 сам міг включати та виключати пристрій. У який спосіб переносилась інформація з внутрішньої пам`яті пристрою на оптичний диск не пояснив та вказав, що такі були отримані ним від працівника підрозділу оперативного документування СБУ у Закарпатській області. Щодо отримання інформації про можливе вчинення злочину працівниками органу місцевого самоврядування повідомив, що отримав таку з оперативних джерел. Після підтвердження інформації ОСОБА_12 написав відповідно заяву. За день до написання заяви ОСОБА_12 , ним було подано рапорт з вищевказаних обставин. В подальшому, після реєстрації заяви ОСОБА_12 про злочин, відповідні відомості були внесені до ЄРДР.
		Також повідомив, що грошові кошти для фіксації кримінального правопорушення (предмет неправомірної вигоди), були надані ОСОБА_12 . Додатково вказав, що він, як оперативний працівник, несе відповідальність за зміну чи спотворення інформації, отриманої під час НСРД. 
		 
		- Рапортом №14/3490 від 01.12.2016 року з якого вбачається, що від старшого оперуповноваженого в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_26 надійшло повідомлення про те, що в ході здійснення ним оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення та протидію корупційних проявів у сфері земельних відносин було отримано дані щодо можливого факту вимагання неправомірної вигоди першим заступником Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та головою комісії з питань регулювання земельних відносин Ужгородської міської ради ОСОБА_5 
		 
		- Заявою про вчинення злочину від 02.11.2016 (02.12.2016), згідно якої гр. ОСОБА_12 просить здійснити перевірку щодо факту вимагання неправомірної вигоди першим заступником Ужгородського міського голови ОСОБА_4 
		 
		- Протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 06.12.2016, відповідно до якого зафіксовано зустріч першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та представника ТОВ «Дабо» ОСОБА_12 у кафе «Мокасоль», яка відбулась 06.12.2016 о 12 год. 36 хв. У протоколі зафіксовано, що ОСОБА_4 зайшов у кафе, де його вже очікував ОСОБА_12 , та взяв від офіціанта папірець з ручкою. Далі, в ході їх розмови вони обговорили механізм затвердження міською радою рішення про затвердження грошової оцінки земельної ділянки для ТОВ «Дабо», а також обумовили розмір неправомірної вигоди, яку ОСОБА_12 повинен надати ОСОБА_4 та якими частини і в який час таку потрібно надати. 
		Додатком до протоколу: DVD-R диск №14/236 із записом вказаної негласної слідчої дії, який судом було досліджено у судовому засіданні. 
		 
		- Протоколом про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 13.12.2016, згідно з яким старший оперуповноважений в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_25 вручив гр. України ОСОБА_12 грошові кошти на загальну суму 25 000 грн. із зазначенням їх номіналів та серійних номерів. Додатком до протоколу: ксерокопії грошових коштів.
		 
		- Протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 13.12.2016, відповідно до якого зафіксовано зустріч першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та представника ТОВ «Дабо» ОСОБА_12 у службовому кабінеті ОСОБА_4 в адмінбудівлі Ужгородської міської ради у м. Ужгород на пл. Поштова, 3, яка відбулась 13.12.2016 о 10 год. 58 хв., в ході якої ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 про необхідність зустрічі в іншому місці для отримання раніше обумовленої частини неправомірної вигоди за сприяння у отриманні ТОВ «Дабо» земельної ділянки, оскільки не хотів отримувати таку у власному службовому кабінеті. В подальшому в ході розмови вони домовились зустрітися в кафе «Мокасоль» та ОСОБА_12 залишив ОСОБА_4 свій мобільний номер для зв`язку.
		Додатком до протоколу: DVD-R диск №14/240 із записом вказаної негласної слідчої дії, який судом було досліджено у судовому засіданні. 
		 
		- Протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 27.12.2016, відповідно до якого зафіксовано зустріч першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_4 та представника ТОВ «Дабо» ОСОБА_12 у приміщенні (коридорі) адмінбудівлі Ужгородської міської ради у м. Ужгород на пл. Поштова, 3, яка відбулась 27.12.2016 о 10 год. 34 хв., в ході якої ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_12 , що він посприяє в отриманні земельної ділянки та вказав, що в подальшому ОСОБА_12 потрібно тримати контакт з ОСОБА_6 та вказав на необхідність їхньої зустрічі.
		Додатком до протоколу: DVD-R диск №14/242 із записом вказаної негласної слідчої дії, який судом було досліджено у судовому засіданні. 
		 
		- Протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 23.01.2017, відповідно до якого зафіксовано зустріч ОСОБА_6 та представника ТОВ «Дабо» ОСОБА_12 у м. Ужгород по вул. Волошина, поблизу торгівельного комплексу «Едельвейс», яка відбулась 23.01.2017 о 13 год. 19 хв., в ході якої ОСОБА_6 висловлює вимогу ОСОБА_12 надати решту суми у розмірі 20 000 грн. за сприяння ОСОБА_4 у вирішенні питання продажу земельної ділянки.
		Додатком до протоколу: DVD-R диск №14/11 із записом вказаної негласної слідчої дії, який судом було досліджено у судовому засіданні. 
		 
		- Протоколом про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 25.01.2017, згідно якого старший оперуповноважений в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_25 вручив гр. України ОСОБА_12 грошові кошти на загальну суму 20 000 грн. із зазначенням їх номіналів та серійних номерів. Додатком до протоколу: ксерокопії грошових коштів та конверт з контрольним взірцем хімічної речовини.
		 
		- Протоколом огляду місця події від 25.01.2017, відповідно до якого огляд проводився у нежитловому приміщенні історико-культурної пам`ятки Амбар та винному льосі «Совине гніздо», що розташоване за адресою м. Ужгород, вул. Ракоці, 2, та прилеглій до нього території за участю затриманого ОСОБА_6 . Затримана особа вказала, що мала зустріч із так званим аферистом на ім`я « ОСОБА_27 », який дав йому пачку грошей купюрами по 200 гривень і швидко пішов на вихід. Після цього він зрозумів, що відбувається щось незрозуміле та прослідував за «Сашею» щоб повернути гроші, однак побачив правоохоронців та викинув їх на подвір`я. На пропозицію слідчого вказав місце, куди він викинув гроші, та провів учасників огляду у внутрішній двір приміщення «Совине гніздо», де за огорожею біля стіни поруч з торговими ятками на снігу лежала пачка грошей. Також в ході проведення огляду місця події спеціалістом було здійснено освідування ОСОБА_6 , в ході якого останній продемонстрував долоні своїх рук. 
		 
		- Протоколом затримання ОСОБА_6 від 25.01.2017 року з якого вбачається, що останній ознайомившись з підставами затримання, правами та обов`язками підозрюваного, претензій та зауважень не висловив. 
		 
		- Протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 26.01.2017, відповідно до якого зафіксовано зустріч ОСОБА_6 та представника ТОВ «Дабо» ОСОБА_12 , яка відбулась 25.01.2017 о 10 год. 47 хв. на терасі кав`ярні «Rakoci» у м. Ужгород, в ході якої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 про необхідність піти у його кабінет для передачі решти раніше обумовленої суми, на що останній погодився. 
		Додатком до протоколу: DVD-R диск №14/13 із записом вказаної негласної слідчої дії, який судом було досліджено у судовому засіданні. 
		 
		- Протоколом огляду від 21.02.2017, згідно якого було оглянуто мобільний телефон Samsung DUOS із сім-карткою «Водафон» № НОМЕР_1 , вилучений під час особистого обшуку у затриманого ОСОБА_6 . У розділі контакти вказаного мобільного телефону було виявлено контакти « ОСОБА_28 » із номером телефону НОМЕР_2 , «Мутный Саша» із номером телефону НОМЕР_3 . В ході подальшого огляду телефону у меню розділу «Журнали» було виявлено декілька вихідних дзвінків абоненту « ОСОБА_29 » із зазначенням дати та тривалості розмов, та вхідні виклики абонента «Иштван Цап» із зазначенням дати та тривалості розмов.
		 
		- Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2017, згідно якого було вилучено інформацію щодо з`єднань абонента з номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2017, згідно якого було вилучено інформацію щодо з`єднань абонента з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 та протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2017, згідно якого було вилучено інформацію щодо з`єднань абонента з номером НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 
		 
		- Протоколом огляду від 25.02.2017, згідно якого було оглянуто інформацію з диску, на який було записано інформацію про з`єднання абонентів відповідно до протоколів тимчасового доступу від 24.02.2017. Оглядом встановлено 139 випадків з`єднань абонентів з номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 з номером НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_6 , із зазначенням дати та тривалості з`єднань.
		Також оглядом встановлено наявність 2 випадків з`єднань абонента з номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 з абонентом з номером НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_5 , які мали місце 01.12.2016 о 12.18 год. та 09.12.2016 о 14.09 год. 
		 
		- Безпосередньо дослідженими у судовому засіданні речовими доказами, а саме предмет неправомірної вигоди  грошові кошти у сумі 44600 гривень.
		 
		- Даними досліджених у судовому засіданні Присяги посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_4 , Рішення І сесії VII скликання Ужгородської міської ради №4 від 26.11.2015 про затвердження ОСОБА_4 першим заступником міського голови, Розпорядження міського голови №477 від 30.11.2015 Про функціональні повноваження міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови та керуючого справами виконкому, які вказують на те, що обвинувачений ОСОБА_4 є службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		Одночасно, згідно Розпорядження міського голови №477 від 30.11.2015 Про функціональні повноваження міського голови, секретаря ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови та керуючого справами виконкому та Порядку взаємозаміщення повноважень заступників міського голови та керуючого справами виконкому, у випадку відсутності ОСОБА_4 його обов`язки виконує ОСОБА_30 і навпаки. 
		У зв`язку із звільненням ОСОБА_31 (Розпорядження міського голови №195-р від 29.11.2016), відповідно до вищезазначеного Порядку його повноваження перейшли ОСОБА_4 .
		 
		Стороною захисту на підтвердження своєї позиції, представлені наступні свідки, які були судом допитані.
		 
		Свідок ОСОБА_32  у судовому засіданні повідомила, що з ОСОБА_12 випадково зустрілася у приймальні заступника міського голови та охарактеризувала останнього як «аферистичну» та «не чисту на руку» особу, про що повідомила ОСОБА_4 . Була дуже здивована, що ОСОБА_12 мав довіреність від ТОВ «Галнафтогаз». ОСОБА_4 характеризує як хорошого менеджера та патріота міста, знає його з 90-х років. ОСОБА_5 з ОСОБА_12 ніколи не бачила.
		 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_33  вказала, що перебувала на посаді секретаря заступника міського голови ОСОБА_4 Повідомила, що перебуваючи у приймальні ОСОБА_4 , до них приходив ОСОБА_12 разів 10. Наголосила, що ніяких вказівок щодо особливого прийому ОСОБА_12 від ОСОБА_4 не надходило. Більше того, навпаки просив ОСОБА_12 до нього не пускати. З ОСОБА_5 ОСОБА_12 ніколи не бачила. 
		Свідок ОСОБА_34  вказав, що був керівником підприємства «УжФест», яке займалось організацією різноманітних заходів у м. Ужгород. Повідомив, що з ОСОБА_12 зустрівся випадково одного разу у приймальні ОСОБА_4 . Зазначив, що знає ОСОБА_12 як сусіда з початку 90-х років та характеризує його з негативної сторони.
		Пригадує, що одного разу ОСОБА_4 питав його, чи не може він взяти ОСОБА_12 на роботу, так як останній бідує. З ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Головацького ніколи не бачив. 
		 
		Свідок ОСОБА_35  показала, що в кінці листопада 2016 року в кінці робочого дня у приміщенні міської ради ОСОБА_12 почав чіплятися до неї, про що вона розповіла ОСОБА_4 . Інших відомостей, які мають значення для кримінального провадження не повідомила.
		 
		Свідок  ОСОБА_36  у судовому засіданні вказав, що упізнає обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, у якої проводився обшуку де він був понятим. Повідомив, що ішов по АДРЕСА_2 , точної адреси не пам`ятає, в той час до нього підійшли два працівники СБУ з проханням щоб він був понятим під час проведення обшуку, на що він погодився.
		Повідомив, що прослідував за працівниками СБУ до відповідного дворогосподарства, пройшовши повз будинок вони зайшли в окреме підсобне приміщення. Під час проведення обшуку були присутні 2 працівники СБУ, один слідчий, ще один понятий і ОСОБА_5 . Вказав, що ОСОБА_5 , інший понятий та працівник СБУ знаходились у дальній кімнаті, а він разом із слідчим в іншій кімнаті, схожій на кухню. Вказав, що позаду нього весь час ходив оперативник та щось шукав. В подальшому, в прихожій будинку, працівником СБУ, який весь час ходив позаду нього, в сумці на вішаку було знайдено близько 1000 грн. Наголосив, що ОСОБА_5 у момент виявлення грошових коштів працівником СБУ не було поряд, а тільки після виявлення грошових коштів оперативником у коридор запросили ОСОБА_5 та іншого оперативного співробітника, який з ним був. Зазначив, що ОСОБА_5 був у шоковому стані (реакція) після того, як побачив гроші. 
		Показав, що не пам`ятає точно, чи підписував протокол після обшуку, однак повідомив, що того ж дня ввечері його запросили до обласної прокуратури, де він у присутності слідчого сам підписав протокол обшуку та додані до нього ксерокопії грошей. 
		 
		Від допиту інших свідків сторона обвинувачення та сторона захисту відмовились. 
		Таким чином, судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази, надані учасниками кримінального провадження.
		 
		У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.
		Згідно ст.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, прийшов до наступного висновку.
		 
		Незважаючи на те, що сторона захисту вважає, що докази доведення вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які підтверджується протоколами за результатами проведених НСДР, а саме протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 06.12.2016, до якого додано DVD-R диск №14/236, протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 13.12.2016, до якого додано DVD-R диск №14/240, протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 27.12.2016, до якого додано DVD-R диск №14/242, протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 23.01.2017, до якого додано DVD-R диск №14/11, протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 26.01.2017, до якого додано DVD-R диск №14/13 отримані з порушенням вимог КПК України та повинні бути визнані недопустимими, суд такі доводи до уваги не приймає виходячи з наступного. 
		За змістом статей 246, 271 КПК негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитись, якщо наявні достатні підстави вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, а також якщо відомості про злочини та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. При цьому згідно з ч. 3 ст. 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Згідно ч. 2 та ч. 4 ст. 252 КПК України, проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів; прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
		Так, постановою повноважного прокурора в кримінальному провадженні від 06 грудня 2016 року прийнято процесуальні рішення про проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у виді імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів із залученням заявника ОСОБА_12 .
		На виконання ухвал апеляційного суду Тернопільської області 05 грудня 2016 року повноважний слідчий, на підставі приписів ч. 6 ст. 246 КПК, прийняв процесуальне рішення, яким доручив оперативним працівникам ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області проведення у цьому кримінальному провадженні НСРД, протоколи за результатами проведення яких та додатки до них доручив направити на адресу прокуратури області.
		Також на виконання ухвали апеляційного суду Тернопільської області 15 грудня 2016 року повноважний прокурор на підставі ч. 6 ст. 246 КПК прийняв процесуальне рішення, яким доручив оперативним працівникам ВБКОЗ УСБ України в Закарпатській області проведення у цьому кримінальному провадженні НСРД, протоколи за результатами проведення яких та додатки до них доручив направити на адресу прокуратури області.
		За результатами виконання вказаних вище доручень слідчого та прокурора були проведені відповідні негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких на адресу прокуратури було направлено вищевказані протоколи, складені за підсумками проведення НСРД та матеріальні носії інформації: DVD-R диск №14/236, DVD-R диск №14/240, DVD-R диск №14/242, DVD-R диск №14/11, DVD-R диск №14/13.
		 
		Сторона захисту стверджує про недопустимість аудіо-, відеозаписів, виготовлених за результатами проведення вищевказаних НСРД покликаючись на те, що вони є копіями, а не оригіналами, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		 
		Суд констатує, що під час судового розгляду, на підставі висновку експерта Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України №676 від 01.06.2022 року було встановлено, що записи розмов, що містяться на оптичних DVD+R диску ALERUS реєстр.№ 14/236 від 06.12.2016, DVD+R диску ALERUS реєстр.№ 14/240 від 13.12.2016, DVD-R диску TECH-LV реєстр.№ 14/242 від 27.12.2016, DVD-R диск TECH-LV реєстр.№14/11 від 23.01.2017, DVD-R диску TECH-LV реєстр.№14/13 від 25.01.2017 є копіями, досліджувані записи розмов, що містяться на оптичному DVD+R диску ALERUS реєстр.№14/236 від 06.12.2016 мають ознаки порушення неперервності, на інших носіях ознак порушення неперервності чи монтажу не виявлено.
		 
		Відповідно до приписів ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. За приписами ч. 3 цієї статті оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.
		Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року в справі №554/5090/16-к (провадження № 51-1878кмо21) розтлумачено порядок оцінки електронного доказу та його допустимості. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. 
		Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа, де матеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.
		Отже, безпідставними є твердження сторони захисту про недопустимість, як доказів, записів на DVD-R диску №14/236, DVD-R диску №14/240, DVD-R диску №14/242, DVD-R диску №14/11, DVD-R диску №14/13, та похідних від них доказів, тобто протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 06.12.2016, протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 13.12.2016, протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 27.12.2016, протоколу про результати аудіо-, відео контролю особи від 23.01.2017, протокол про результати аудіо-, відео контролю особи від 26.01.2017.
		Крім того, згідно листа управління Служби безпеки України в Закарпатської області №58/258-с від 09.03.2021, фіксація вищевказаних негласних слідчий (розшукових) дій проводилась за допомогою спеціальних технічних засобів на їх внутрішню пам`ять, які перебувають на балансі та зберіганні Управління, після чого були перенесені на зареєстровані оптичні диски DVD-R «ALERUS», які є оригінальним примірником і з яких складені відповідні протоколи. 
		На переконання суду, зміст матеріалів кримінального провадження спростовує твердження сторони захисту про недотримання, в контексті приписів КПК України, як порядку виготовлення протоколів НСРД і додатків до них, так і долучення їх до матеріалів справи.
		Вказане узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.10.2021 року (справа №712/2374/18).
		Одночасно, твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування аудіо-, відеозаписів, недостовірності відображеної на них інформації, мають спиратися на об`єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів чи переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі.
		Проте, згідно вищевказаного висновку експерта Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України №676 від 01.06.2022, записи на DVD-R диску №14/240, DVD-R диску №14/242, DVD-R диску №14/11, DVD-R диску №14/13 не містять ознак монтажу, а на записі DVD-R диску №14/236 згідно тверджень прокурора лише нанесені субтитри для полегшення сприйняття змісту відтворюваного відео.
		 
		Що стосується тверджень сторони захисту про недопустимість протоколів за результатами проведення НСРД через невідображення в їх змісті ходу процесуальної дії, суд також вважає їх безпідставними.
		Стороною захисту зазначено, що в протоколах за результатами НСРД не вказаний весь перебіг процесуальних дій, а відображені лише отримані під час НСРД результати. Зокрема, в протоколах не вказано дату та час, коли особа, яка залучена до конфіденційного співробітництва, прибула в приміщення відповідного оперативного підрозділу для участі в НСРД; хто конкретно з оперативних працівників встановлював на дану особу спеціальне аудіо-відео спостережне обладнання; яке конкретно обладнання для аудіо-, відеоспостереження було встановлено на дану особу; час, коли ця особа вийшла з приміщення оперативного підрозділу та маршрут її пересування для зустрічі з особою, відносно якої проводиться НСРД; маршрут повернення даної особи після проведення НСРД до оперативного підрозділу для вилучення в нього відповідного обладнання; співробітника оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відео спостереження з особи, залученої до конфіденційного співробітництва.
		Водночас суд констатує, що у протоколах НСРД відображені ті фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження та надають можливість зрозуміти перебіг проведення НСРД. Відомості, які на думку сторони захисту, мають міститись у протоколах, крім фактично відображених у їх змісті, не впливають на факт одержання неправомірної вигоди та достовірність здобутих фактичних даних про його обставини. Зміст протоколів, на переконання суду, відповідає вимогам статей 105, 106, 107, 252, 269, 271 КПК.
		 
		Доводи сторони захисту щодо того, що в даному випадку мала місце провокація злочину не знайшла свого підтвердження, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні ознаки, притаманні провокації злочину правоохоронними органами, а саме спонукання до вчинення злочину.
		Крім того, характер зустрічей та зміст розмов між обвинуваченим ОСОБА_4 та заявником ОСОБА_12 , а також між обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_12 спростовує твердження сторони захисту щодо провокації злочину.
		Відповідно до вимог практики ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм  наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання.
		Тобто, будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що здатна бути перевіреною, а державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу.
		В даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність у діях органу досудового розслідування та заявника ознак провокації злочину.
		 
		Також суд відхиляє твердження сторони захисту про те, що стороною обвинувачення було порушено процедуру отримання ухвал суду апеляційної інстанції та порушено ст. 290 КПК України щодо ненадання таких після відкриття матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, виходячи з наступного.
		 
		Так, згідно матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення злочину може бути причетний оперативний співробітник Головного управління Національної поліції у Закарпатській області. У зв`язку з цим, слідчим було прийнято рішення про звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення НСРД і відносно нього. 
		За приписами ч. 2 ст. 247 КПК України (у редакції статті станом на момент вчинення) розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо суддів, працівників суду та правоохоронних органів та/або у приміщеннях судових та правоохоронних органів, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.
		У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
		У зв`язку з тим, до імовірним фігурантом кримінального провадження був оперативний співробітник Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, у слідчого були підстави для звернення до суду апеляційної інстанції поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, тобто за межами Закарпатської області. Таким чином, отримання дозволу на проведення НСРД у апеляційному суді Тернопільської області не може слугувати елементом визнання такого доказу недопустимим.
		 
		З приводу тверджень захисту про недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України судом встановлено наступне. 
		Так, згідно вимог ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Одночасно, процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому в ст. 290 КПК, з тієї причини, що їх не було в розпорядженні сторони обвинувачення (не були розсекречені на момент відкриття матеріалів), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи в суді за умови своєчасного вжиття прокурором усіх необхідних заходів для їх отримання.
		Такий висновок сформульовано колегією суддів ВП ВС 30.01.2019 у справі №755/10947/17.
		З наявного у матеріалах справи листа апеляційного суду Тернопільської області №01/687 від 28.02.2017 судом встановлено, що рішення про зняття грифів секретності із ухвал слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 05.12.2016 відносно ОСОБА_37 та ОСОБА_5 , а також від 15.12.2016 відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_38 не приймалось, що на переконання суду свідчить про те, що під час проведення досудового розслідування, прокурором вживались дії спрямовані на розсекречення матеріалів НСРД та долучення їх до кримінального провадження. 
		Таким чином, на час відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту у сторони обвинувачення не перебували у розпорядженні вищевказані ухвали, у зв`язку з чим, після їх розсекречення, такі були відкриті стороні захисту в суді, що на переконання суду не є підставою для визнання їх недопустимими та порушенням вимог ст. 290 КПК України. 
		Щодо позиції сторони захисту про не ознайомлення їх з речовими доказами, а саме грошовими коштами, суд такі до уваги не приймає, оскільки надані стороною обвинувачення докази у підтвердження виконання вимог щодо відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України будь-яких зауважень від обвинувачених та їх захисників не містять.
		 
		Суд визнає вищезазначені здобуті по даному кримінальному провадженню докази належними, допустимими, достатніми і достовірними, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Оцінюючи кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, суд виходить з наступного.
		Так, стороною обвинувачення було надано, а судом безпосередньо досліджено у судовому засіданні наступні докази:
		- Протокол про результати аудіоконтролю особи від 31.12.2016, відповідно до якого зафіксовано розмову депутата Ужгородської міської ради ОСОБА_5 з невстановленим чоловіком та начальником відділу землекористування Ужгородської міської ради ОСОБА_22 , яка відбулась 21.12.2016 о 13 год. 50 хв., в ході якої фігуранти розмови обговорювали дозволи на викуп земельних ділянок за різними адресами. В ході бесіди ОСОБА_22 спитав про експертну оцінку земельної ділянки ТОВ «Дабо» та спитав чи не занизька ціна, ОСОБА_5 вказав що там все нормально. До протоколу додано компакт диск №14/245 із записом вказаної негласної слідчої дії. 
		- Протокол обшуку від 25.01.2017, відповідно до якого обшук проводився у одноповерховому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за участю ОСОБА_5 , а також понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_39 . В ході проведення обшуку ОСОБА_5 добровільно видав належний йому мобільний телефон «Айфон 6», в якому міститься сім карта з мобільним номером НОМЕР_5 , а також проект рішення Ужгородської міської ради №577 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу». В подальшому, в ході обшуку коридору даного приміщення було виявлено чорну сумку, яку ОСОБА_5 зняв з металевої вішалки, у середині якої знаходились грошові кошти на суму 800 грн., номери купюр яких записані у протокол обшуку та вилучені. 
		 
		Одночасно, стороною захисту заявлено клопотання про визнання таких доказів недопустимими. Вивчивши клопотання та інші матеріали кримінального провадження, суд визнає недопустимими доказами протокол обшуку 25.01.2017 та протокол про результати аудіоконтролю особи від 31.12.2016 з додатком до нього, а саме компакт диск №14/245, виходячи з наступного. 
		За приписами ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
		До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
		Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
		 
		Так, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2017 було надано дозвіл на проведення обшуку житлового приміщення  квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_14 , за місцем проживання ОСОБА_5 .
		Таким чином, слідчим суддею було чітко визначено об`єкт житлового приміщення, у якому надано дозвіл на проведення обшуку. Натомість, згідно складеного за результатом проведення обшуку протоколу від 25.01.2017, такий був проведений у додатковому приміщенні, що знаходиться у дворогосподарстві за вказаною адресою, дозвіл на проведення обшуку якого слідчим суддею надано не було. 
		В подальшому, після проведення обшуку у вказаному додатковому приміщенні, слідчий та прокурор згідно з вимогами ч. 3 ст. 233 КПК України з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку до суду не зверталися.
		До такого висновку суд дійшов виходячи із змісту ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2017, показів безпосередньо допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_36 та наданої стороною захисту копії Інвентарної справи №6606 домоволодіння АДРЕСА_2 та доданого до неї Генерального плану (схеми).
		Крім того, суд вважає, що слідчим під час проведення обшуку не було дотримано вимог КПК України щодо проведення обшуку. Незважаючи на те, що станом на момент проведення обшуку чинним КПК України не було передбачено супроводження проведення обшуку постійною відео фіксацією, проте, як вбачається з показів свідка ОСОБА_36 , який був понятим під час проведення обшуку, обвинуваченого ОСОБА_5 безпосередньо після того, як почався обшук, було відведено в дальню кімнату разом з одним із оперативних працівників СБУ в Закарпатській області та іншим понятим. 
		В той час, сам понятий ОСОБА_36 разом з слідчим перебували на кухні за столом, під час чого слідчий складав процесуальні документи. Одночасно, інший працівник СБУ в Закарпатській області перебував у прихожій поза полем зору інших учасників обшуку у безпосередньому місці, де в подальшому були виявлені грошові кошти.
		Тим самим свідок ОСОБА_36 підтвердив позицію обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що до виявлення грошових коштів у сумці, яка знаходилася в коридорі на вішаку, доступ до неї мав оперативний працівник. 
		Сукупність вищезазначених подій та обставини, при яких були виявлені грошові кошти у сумці ОСОБА_5 , при відсутності контролю понятих за особами, які проводили обшук, на думку суду, є сумнівними та такими, що дають підставу вважати, що обшук проведений з грубим порушенням вимог КПК України, які передбачають чіткий алгоритм дій для осіб, які його проводять. А тому, суд не приймає до уваги даний доказ як належний та допустимий та такий не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Оцінюючи протокол про результати аудіоконтролю особи від 31.12.2016 та додаток до нього із записом вказаної негласної слідчої дії, суд констатує наступне. 
		Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		З дослідженого у судовому засіданні протоколу про результати аудіоконтролю особи від 31.12.2016 судом встановлено, що зміст такого не містить будь-якої інформації, що має доказове значення про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		Більше того, розмова була зафіксована між депутатом Ужгородської міської ради ОСОБА_5 з невстановленим чоловіком та начальником відділу землекористування Ужгородської міської ради ОСОБА_22 у службовому кабінеті останнього, без зазначення відомостей про те, за яких обставин, на підставі чого та у якому кримінальному провадженні було встановлено технічний пристрій саме у службовому кабінеті ОСОБА_22 . 
		Аналіз зазначених фактів дає підстави дійти до висновку, що інформація, яка міститься у протоколі аудіоконтролю особи від 31.12.2016 та додатку до нього здобута у спосіб, який не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить Конституції України, нормам КПК України, Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5, а тому такий протокол з додатком до нього не може бути взятий до уваги судом та визнається недопустимим доказом.
		Будь-яких інших доказів, які б давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини поза розумним сумнівом обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому останній обвинувачується, стороною обвинувачення суду не надано.
		Статтею 17 КПК України встановлено презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, що кореспондується зокрема зі статтею 62 Конституції України, згідно якої: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь;
		У відповідності до статті 11 Загальної декларації прав людини, згідно якої: кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту; ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом; не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину;
		Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Окрім того, з метою правильного застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя Пленум Верховного Суду України в пункті 18 постанови №9 від 01 листопада 1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" дав наступні роз`яснення: "При розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у частині 1 статті 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості".
		Таким чином, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд визнає, що надані докази на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не доводять його винуватість.
		За таких обставин, суд констатує, що стороною обвинувачення не доведена винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а можливість отримання нових доказів вичерпана, отже, останнього належить виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене службовоюособою,яка займаєвідповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIIІ від 10.11.2015, № 889-VIIІ від 10.12.2015).
		При цьому, суд виключає таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, у зв`язку з недоведенням у діянні обвинуваченого ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення та наголошує на неможливість утворення групи осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з огляду на те, що останній не володіє ознаками спеціального суб`єкта, а саме не є службовою особою у розумінні п.1примітки дост.364КК Українита п. 2 примітки до ст. 368 КК України.
		 
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Зважаючи на положення статті 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 368 КК України в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна.
		Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів. 
		 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у пособництві у одержанні неправомірної вигоди, кваліфікуючими ознаками якого є пособництво у одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIII від 10.11.2015, № 889-VIIІ від 10.12.2015).
		Суд виключає таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, у зв`язку з недоведенням у діянні обвинуваченого ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд не встановлено.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, керуючись положенням статті 50 КК України та приймаючи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.
		Крім того, на думку суду, обвинуваченому ОСОБА_6 не може бути призначено додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року роз`яснено, що відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.
		Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_6 не було пов`язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, більше того, він не є службовою особою у розумінні примітки до ст. 368 КК України, а лише пособником у вчиненні злочину, тому додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до нього не застосовується.
		Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження нових злочинів. 
		Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 84, 86, 94, 369-371, 373-376 КПК України, суд, 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати, посади пов`язані із організаційно-розпорядчими функціями або таких, що прирівнюються до таких посад, строком на 3 (три) роки, з конфіскацією майна.
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою згідно ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 10.02.2017 з подальшим внесенням застави  до набрання вироку законної сили залишити без змін.
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, з конфіскацією майна.
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді тримання під вартою згідно ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 07.02.2017 з подальшим внесенням застави до набрання вироку законної сили залишити без змін.
		Зарахувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні, а саме з 11.00 год. 25.01.2017 року по 30.01.2017 згідно ч. 5ст. 72 КК України у редакціїЗакону України від 26.11.2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання»з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою згідно ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 07.02.2017, з подальшим внесенням застави  скасувати.
		Повернути кошти в розмірі 240000 (двісті сорок тисяч) гривень, внесенні на депозитний рахунок Апеляційного суду Закарпатської області відповідно до ухвали Апеляційного судуЗакарпатської областівід 07.02.2017 по справі №308/805/17 відповідно до квитанції №101 від 07 лютого 2017 року (отримувач Апеляційного суду Закарпатської області, код отримувача 02886255) ОСОБА_40 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ).
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь держави судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертизи №676від 01.06.2022у розмірі по 3 775,40 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять грн. сорок коп.) гривень з кожного.
		 
		Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2017 на мобільний телефон марки «Айфон-6», із СІМ-карткою оператора мобільного зв`язку за номером НОМЕР_7  скасувати та повернути ОСОБА_5 .
		Арешт майна, накладений ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17.02.2017 на автомобіль марки «Мітсубіші Аутлендер», номерний знак НОМЕР_8 , шляхом заборони його відчуження  скасувати.
		 
		Речові докази: 
		- аркуш фільтрованого паперу зі змивами з правої та лівої долонь рук ОСОБА_6 , а також контрольний взірець фільтрувального паперу  знищити;
		- грошові кошти в сумі 44600 гривень, які передані на зберігання до ПАТ «Комінвестбанк»  звернути в дохід держави. 
		 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...