Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/5375/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2022. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2022.

Номер судового провадження: П/140/5389/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 серпня 2022 року   ЛуцькСправа № 140/5375/22 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
		при секретарі судового засідання - Журомській І.М.,
		за участю позивача ОСОБА_1 
		представника позивача Богачука Я.О.,
		представника відповідача - Поліщук Н.Г.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів,      
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить:
		- визнати протиправними дії відповідача, які проявилися у списанні з зарплатного рахунку позивача 22355,63 грн, зокрема: 15.07.2022 - 1012,00 грн; 18.07.2022 - 17428,77 грн, 1017,00 грн, 2897,86 грн;
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка проявилася у неповерненні позивачу стягнутих з зарплатного рахунку 22355,63 грн;
		- стягнути на користь позивача із відповідача 22355,63 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 24.02.2022 призваний на військову службу під час мобілізації в Збройних Силах України та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . У липні 2022 року з зарплатного рахунку позивача на виконання постанов Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) було списано 22 355,63 грн, зокрема 15.07.2022 - 1012 грн; 18.07.2022 - 17428,77 грн; 1017 грн і 2897,86 грн. Позивач вважає списання коштів з зарплатного рахунку відбулося незаконно, оскільки з 26.03.2022 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
		З урахуванням викладеного позивач просив позов задовольнити.
		Ухвалою судді від 12.08.2022 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами Розділу 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України.
		Справу призначено до судового розгляду на 10:00 22.08.2022.
		У відзиві від 17.08.2022 представник відповідача позову не визнав, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на примусовому виконанні у Рожищенському відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває 5 виконавчих проваджень, а саме:
		- АСВП №52264463 з примусового виконання вимоги, виданої Рожищенським відділенням Луцької ОДНІ №Ф-1676-03-У від 03.08.2016 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1850,64 грн в користь Рожищенського відділення Луцької ОДПІ;
		- АСВП №50594643 з примусового виконання рішення, виданого Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДНІ №159313/56 від 29.02.2016 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2634,42 грн в користь Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ;
		- АСВП №67711390 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1676-03-У, виданої ГУ ДПС у Волинській області 20.07.2021 про стягнення боргу (недоїмки) по ЄСВ в розмірі 18 428,18 грн;
		- АСВП №68824890 з примусового виконання постанови, виданої УПП у Волинській області 10.01.2022 про стягнення 680,00 грн штрафу в користь держави в порядку ст. 308 КУпАП;
		- АСВП №69468881 з примусового виконання виконавчого листа №167/710/21, виданого Рожищенським районним судом Волинської області 18.02.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 29710,26 грн та судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
		В результаті виконавчих дій кошти, які було списано з рахунку боржника 18.07.2022 року у сумі 21 338,63 грн знаходяться на депозитному рахунку Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції- (м.Львів), відкритому в Державній казначейській службі України, а кошти, які надійшли 15.07.2022 року в розмірі 1 012,00 грн перераховано в користь держави в межах виконавчого провадження.
		Як зазначає відповідач, у відділі на момент формування платіжних вимог для примусового списання коштів з рахунку боржника (30.06.2022), була відсутня будь-яка інформація про проходження боржником ОСОБА_1 військової служби у лавах Збройних Сил України.
		Крім того, на думку відповідача, звернення стягнення на кошти боржника та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника це дві різні виконавчі дії. Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»» від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ не забороняється звернення стягнення на кошти боржника, які знаходяться на рахунках, що відкриті у банківських установах.
		За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, є безпідставними та необґрунтованими.
		В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги заперечила та просила відмовити в їх задоволені.
		Заслухавши вступне слово учасників, доводи та заперечення справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
		На примусовому виконані у Рожищенському відділі державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебували та перебувають виконавчі провадження, а саме:
		- АСВП №52264463 з примусового виконання вимоги, виданої Рожищенським відділенням Луцької ОДНІ №Ф-1676-03-У від 03.08.2016 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1850,64 грн в користь Рожищенського відділення Луцької ОДНІ. Дата відкриття виконавчого провадження 19 вересня 2016 року;
		- АСВП №50594643 з примусового виконання рішення, виданого Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДНІ №159313/56 від 29.02.2016 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2634,42 грн в користь Рожищенського відділення Ківерцівської ОДНІ. Дата відкриття виконавчого провадження 22 березня 2016 року;
		- АСВП №67711390 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1676-03-У, виданої ГУ ДПС у Волинській області 20.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 боргу (недоїмки) по ЄСВ в розмірі 18 428,18 грн. Дата відкриття виконавчого провадження 30 листопада 2021 року;
		- АСВП №68824890 з примусового виконання постанови, виданої УПП у Волинській області 10.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 680,00 грн штрафу в користь держави в порядку ст. 308 КУпАП. Дата відкриття виконавчого провадження 18 квітня 2022 року;
		- АСВП №69468881 з примусового виконання виконавчого листа №167/710/21, виданого Рожищенським районним судом Волинської області 18.02.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 29710,26 грн та судовий збір в розмірі 2270,00 грн. Дата відкриття даного виконавчого провадження 20 липня 2022 року;
		- АСВП №66006686 з примусового виконання постанови серії ДП018 №662498 від 05.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. штрафу в користь держави в порядку ст. 308 КУпАП. Дата звершення даного виконавчого провадження 15 липня 2022 року.
		Протягом 15-18 липня 2022 року з рахунку ОСОБА_1 було списано 22 355,63 грн, а саме: 15.07.2022 - 1012 грн та 18.07.2022 - 21343, 63 грн.
		У зв`язку із надходженням на депозитний рахунок відділу коштів в розмірі 1012 грн, яку було списано з рахунку боржника, штраф в розмірі 680,00 грн перераховано в користь держави згідно платіжного доручення від 18.07.2022 №13048, виконавчий збір у розмірі 68,00 грн перераховано згідно платіжного доручення від 18.07.2022 №13050 та витрати виконавчого провадження у розмірі 269,00 грн перераховано згідно платіжних доручень від 18.11.2022 №7709, від 18.07.2022 №13049 та від 18.07.2022 №13047.
		Грошові кошти в сумі 21338,63 грн, які були списані з рахунку божника 18.07.2022 знаходяться на депозитному рахунку Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкритому в Держаній казначейській службі України.
		Виконавче провадження АСВП №66006686 з примусового виконання постанови серії ДП018 №662498 від 05.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 680 грн. штрафу в користь держави в порядку ст. 308 КУпАП звершено 15 липня 2022 року на підставі п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».
		Позивач вважає списання коштів з зарплатного рахунку, а саме заробітної плати неправомірно. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
		Згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» одними із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, а також звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
		Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		З метою виконання вищезазначених виконавчих документів, державним виконавцем 20.07.2016, 14.04.2020, 07.07.2021, 15.08.2021, 30.11.2021, 07.06.2022 та 30.06.2022, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчих проваджень №52264463, 50594643, 67711390, 68824890, 66006686 винесено постанови про арешт коштів боржника, які надіслано до банківських установ для виконання.
		Згідно листом АТ КБ «Приватбанк» від 29.04.2021 №20.1.0.0.0/7-210427/6517 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а саме: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
		Постановами відповідача про арешт коштів боржника від 20.07.2016, 14.04.2020, 07.07.2021, 15.08.2021, 30.11.2021, 07.06.2022 та 30.06.2022 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках, в тому числі № НОМЕР_2 .
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Отже, під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Наведене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 19 травня 2020 рову у справі № 905/361/19.
		Пунктом 69 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 (чинної на час спірних правовідносин) визначено, що банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок.
		Клієнт зобов`язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку «Додаткова інформація» зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
		Частиною четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
		Пунктом 4 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржник зобов`язаний повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.
		ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року призваний на військову службу під час мобілізації в Збройні Сили України та зарахований до списків особового складу військової часини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2022 за №35.
		Рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 закріплений з 15.03.2022 за зарплатним проектом та використовується для отримання грошового забезпечення та інших додаткових виплат (довідки командира Військової частини НОМЕР_1 №1981 від 01.07.2022 та від 25.08.2022 №1687).
		Однак, рахунок позивача № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», на який було накладено арешт та списано кошти, не має статусу поточного рахунку фізичної особи в національній валюті, який призначено виключно для зарахування заробітної плати та на нього підлягають зарахуванню будь-які платежі, що надходять/надійдуть від будь-яких платників, кошти зараховані на такий рахунок, мають статус власних коштів позивача, що зберігаються на ньому, що підтверджується також випискою банку від 21.07.2022 року, яка надано позивачем.
		Також позивачем ОСОБА_1 чи його адвокатом Богачуком Я.О. на вимогу суду не надано доказів, які свідчать, що державний виконавець Рожищенського ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на час створення платіжної вимоги на примусове списання кошів (30.06.2022) та списання банком коштів (15.07.2022 та 18.07.2022) був обізнаний та отримував від позивача, банків, інших підприємств, установ чи організацій інформацію про віднесення певних рахунків боржника до рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Як вбачається із наданої суду представником позивача виписки банку по банківську рахунку позивача № НОМЕР_2 на даний рахунок, протягом 29.03.2022 -31.07.2022, крім заробітної плати також надходили і інші кошти від фізичних осіб. Отже, зарахування інших грошових коштів на рахунок № НОМЕР_2 спростовує твердження представника позивача, що грошові кошти, які знаходяться на даному рахунку є тільки заробітною платою позивача.
		Тому, оскільки, АТ КБ «Приватбанк» не повідомив відповідача про цільове призначення коштів на рахунку, а також відповідач на дату створення платіжної вимоги на примусове списання кошів (30.06.2022) та списання банком коштів (15.07.2022 та 18.07.2022) не було відомо про закріплення рахунку № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» за зарплатним проектом та надходження заробітної плати на даний рахунок, а також, що позивач використовує банківський рахунок № НОМЕР_2 для отримання крім заробітної плати і інших грошових коштів від фізичних осіб, та розмежувати правовий статус залишку грошових коштів, які знаходяться на рахунку неможливо, тому суд не вбачає вини відповідача та підстав для визнання протиправними дій відповідача, які проявилися у списанні з позивача 22355,63 грн.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка проявилася у неповерненні позивачу стягнутих з зарплатного рахунку 22355,63 грн та стягнення на користь позивача із відповідача 22355,63 грн, суд зазначає наступне.
		Положеннями статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно вимог статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме (ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків (ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Отже, у випадку прийняття рішення виконавцем про звернення стягнення на заробітну плату у порядку статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», приймається - постанова про звернення стягнення на заробітну плату, з урахуванням відсотку визначеному нормами статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», яка направляється установі, яка виплачує боржнику таку заробітну плату.
		Відповідачем не виносилась постанова про звернення стягнення на заробітну плату.
		Згідно вимог пунктів 1 та 2 розділу X Інструкції з організації з примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок здійснення відрахувань здійснюються відповідно до статей 68 - 70 Закону. При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум коштів, що перевищують п`ять мінімальних розмірів заробітної плати, виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника шляхом направлення відповідних запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.
		Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
		Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
		Так, Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2 такого змісту:
		«10-2. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
		Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
		Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень; юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
		Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
		За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця».
		Отже, суд погоджується, із твердженням позивача, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
		Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем не виносились постанови про звернення стягнення на заробітну плату в порядку статей 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження», а також платіжні вимоги формувались для примусового списання коштів, які знаходились на рахунку позивача, а не заробітної плати.
		Відповідного до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
		При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Оскільки, АТ КБ «Приватбанк» не повідомив відповідача про цільове призначення коштів на рахунку позивача та списання коштів відбулося за допомогою фінансових інструментів банку, а також судом невизнані протиправними дії відповідача, які проявилися у списанні з позивача коштів, тому суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності відповідача, яка проявилася у неповерненні позивачу стягнутих з зарплатного рахунку 22355,63 грн  та стягнення на користь позивача із відповідача 22355,63 грн.
		Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Виходячи з меж заявлених позовних вимог та підстав позову, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними матеріалами справи. 
		З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
		Керуючись статтями 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 294 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд      
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Рожищенського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, відмовити.     
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                 А.Я. Ксензюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...