Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/26920/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2022. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/752/1176/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021000000000608

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/26920/21
		Провадження по справі № 1-кп/752/1176/22
		 
		У Х В А Л А
		 
		   "22" серпня 2022 р.     Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 , 
		під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 62021000000000608, дані про яке 20.07.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 4, 5 статті 27, частиною 2 статті 361 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 361 КК України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_4 ,
		захисників  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		 
		встановив:
		У листопаді 2021 до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 62021000000000608, дані про яке 20.07.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким пред`явлено обвинувачення у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, що призвело до підробки та спотворенні процесу обробки інформації, а також порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб.
		Ухвалою суду від 08.11.2021 призначено підготовче судове зсідання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 на виклик суду для участі у підготовчому судовому засіданні, призначеному на 22.08.2022, не з`явився. Подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів. У клопотанні зазначив, що 17 березня 2022 залишив територію України, що було пов`язано із збройною агресією російської федерації. Наразі разом із родиною проживає у м.Відень Республіки Австрія як особа, яка отримала тимчасовий захист від війни. Посилаючись на те, що допомагає дружині у вихованні трьох малолітніх дітей, один з яких є новонародженим, та, вважаючи, що у разі повернення на територію України, враховуючи ракетні обстріли, існує реальна небезпека його життю та здоров`ю, просив визнати причини неявки на виклики суду такими, що відбуваються з поважних причин.
		В судовому засіданні неявка обвинуваченого ОСОБА_3 визнана такою, що відбулася з неповажних причин. У задоволенні його клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів також відмовлено. Ухвалюючи дані данні рішення суд виходив з того, що наведені обвинуваченим доводи не є такими, що свідчать про поважність причин неявки на судові виклики, що відбувається певний період часу, оскільки проживання обвинуваченого разом із родиною закордоном та введений на території України військовий стан, не є такими, що об`єктивно унеможливлюють його з`явлення на виклики. 
		Прокурор просив розглянути раніше подані ним клопотання, зокрема про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого, відповідно до ст.193 КПК України, та оголошення у міжнародний розшук. 
		Підтримавши вимоги клопотань прокурор ОСОБА_5 під час судового розгляду зазначив, що з квітня 2022 ОСОБА_3 на судові виклики не з`являється. У березні 2022 з родиною залишив територію України та постійно проживає у м.Відень (Австрія). Офіційні дані про те, що ОСОБА_3 перетинав державний кордон - відсутні. Обставини перетину ним державного кордону є предметом дослідження у іншому кримінальному провадженні. Обвинувачений, будучи обізнаним про наявність нерозглянутого відносно нього кримінального провадження, в Україну не повертається, на судові виклики не з`являється. На думку прокурора вказані обставини доводять ризик переховування обвинуваченого від суду. Також прокурор посилався на те, що протягом тривалого часу ОСОБА_3 обіймав посаду Голови Конституційного Суду України, та ОСОБА_4 , яка є обвинуваченою, та свідки у даному кримінальному провадженні, перебували у його безпосередньому підпорядкуванні. Зазначені обставини на думку прокурора свідчать про ризик того, що ОСОБА_3 може чинити незаконний тиск на зазначених осіб, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Також прокурор зазначив, що на розгляді Подільського районного суду м. Києва перебуває інше кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , у якому він також ухиляється від явки до суду, у зв`язку із чим ухвалою суду від 27.05.2022 був оголошений у міжнародний розшук. Прокурор вважає, що наявність двох нерозглянутих кримінальних проваджень, від участі у розгляді яких обвинувачений ухиляється, вказує на наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Вказані обставини у сукупності із тяжкістю пред`явленого обвинувачення і суворістю можливого покарання, на думку прокурора, свідчать про те, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою без визначення розміру застави, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 . Посилаючись на те, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2022, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 був оголошений у міжнародний розшук, вважав можливим розглянути дане клопотання у порядку, передбаченому ч.6 ст.193 КПК України, за відсутності обвинуваченого. На думку прокурора, сам факт наявності судового рішення є достатнім доказом того, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук і не підлягає додатковому доведенню певними документами щодо стану виконання такої ухвали суду.
		Прокурор вважає, що вищезазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений неналежним чином виконує свої процесуальні обов`язки і ухиляється від суду, тому просив оголосити його у міжнародний розшук.
		Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотань прокурора. Подав письмові заперечення у яких зазначив, що ОСОБА_3 перетнув державний кордон України із дотриманням відповідного порядку та такий перетин був викликаний збройною агресією російської федерації та здійснений з метою уникнення загроз життю та здоров`ю як самого обвинуваченого, так і членів його родини.
		Також вважає, що ризик неповернення обвинуваченого на територію України є недоведеним, оскільки залишення території України було викликано об`єктивними причинами, після зникнення воєнний подій останній має намір повернутися. Тяжкість можливого покарання на його погляд взагалі не може використовуватися як певна обставинна, враховуючи принцип презумпції невинуватості. Довід прокурора щодо наявності у ОСОБА_3 нерухомості на території АР Крим, спростовується наявною інформацією про те, що на території російській федерації проти нього висунуте обвинувачення. Також захисник просив врахувати, що ОСОБА_3 не ухиляється від суду, оскільки подає клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, але йому відмовляють у їх задоволенні. Також просив врахувати, що повідомлення про підозру будо вручено ОСОБА_3 у порушення вимог КПК України, враховуючи, що на той час він обіймав посаду судді Конституційного суду.
		Також у запереченнях захисник посилався на те, що прокурор діє під певним політичним впливом, враховуючи заяви секретаря РНБО у бік ОСОБА_3 .
		Захисник ОСОБА_7 підтримали доводи захисника ОСОБА_6 та просила відмовити стороні обвинувачення у задоволені клопотань. Зокрема зазначила що прокурор безпідставно стверджує про те, що ОСОБА_3 незаконно впливає на її підзахисну. 
		Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що вона не розуміється у кримінальному процесі, та їй не зрозуміло, що саме відбувається у засіданні, тому підтримала доводи свого захисника. 
		 
		Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення, вислухавши заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотань документи, суд приходить до наступного.
		Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, зокрема, обрати захід забезпечення кримінального провадження. При розгляді такого клопотання суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України. Вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
		Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч.6 зазначеної статті, якою передбачено, що суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
		Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення певних ризиків, визначених у підпунктах 1-5 зазначеної статті.
		З вищевикладеної норми слідує, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності обвинуваченого можливі за наявності двох обов`язкових умов:
		1) наявність підстав, передбачених статтею 177 КПК України для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого;
		2) оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
		Відсутність хоча б однієї з цих обов`язкових умов унеможливлює обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, суд також повинен врахувати конкретні обставини інкримінованих обвинуваченому дій, ступінь їх тяжкості, існування на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
		Так, як на підставу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурор посилався на те, що останній ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2022 оголошений у міжнародний розшук.
		З долучених до клопотання матеріалів судом встановлено, що дійсно Подільським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження № 62021000000000299 відносно ОСОБА_3 , у якому він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 384, ст. 386 КК України.Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2022, яка набрала законної сили, за клопотанням прокурора ОСОБА_3 оголошений у міжнародний розшук.
		Суд вважає, що одна з обов`язкових умов, про що зазначалося вище, є наявною та доведеною. При цьому від відхиляє доводи захисника про те, що прокурор не надав докази у підтвердження факту постановлення Тупицького у міжнародний розшук. Суд виходить з того, що норма ч. 6 ст. 193 КПК України передбачає саме оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук, але не вимагає встановлення та з`ясування додаткових даних, зокрема щодо процесу виконання такого рішення про розшук.
		Щодо існування ризиків на які вказує прокурор.
		На даний час ОСОБА_3 запобіжний захід не обраний. 
		В судовому засіданні встановлено і це не заперечується сторонами судового провадження, що ОСОБА_3 у березні 2022 залишив територію України та на даний час проживає на території Республіка Австрія у м. Відень.
		Матеріали, що додані до клопотань як сторони захисту так і сторони обвинувачення доводять, що з березня 2022 по теперішній час обвинувачений ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про дати та час проведення судових засідань, за викликами суду у судові засідання не з`являвся. 
		Неявка обвинуваченого, яка відбулася на виклик у судове засідання, призначене на 08.04.2022, визнана судом такою, що відбулася в поважних причин. У подальшому у судові засідання, призначені на 20.04.2022, 16.05.2022, 24.06.2022, 15.06.2022, 27.07.2022, 22.08.2022 обвинувачений не з`являвся. Його неявка визнавалася судом такою, що відбувалася з неповажних причин. Судом також було визнано, що зазначені стороною захисту обставини у доведеності причин неможливості ОСОБА_3 безпосередню приймати участь у судових засідання, не є винятковими для здійснення судового засідання в режимі відеоконференції із обвинуваченим за допомогою його власних засобів.
		Відповідно до ч.7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк  заздалегідь повідомити про це суд.
		Вищезазначені обставини дають суду підстави прийти до висновку, що ОСОБА_3 з травня 2022 порушує процесуальні обов`язки та без поважних причини не з`являється на виклики суду. Як зазначалося вище оголошений на території України воєнний стан, наявність на утриманні малолітніх дітей та дружини, побоювання щодо існування загроз життю та здоров`ю, не були визнані такими обставинами, що об`єктивно унеможливлюють з`явлення ОСОБА_3 на судовий виклик.
		Тривалість неявки обвинуваченого на виклики суду дає підстави вважати, що процесуальна поведінка ОСОБА_3 є неналежною, що доводить зазначений прокурором ризик переховування обвинуваченого від суду.
		Ризики незаконного впливу на обвинуваченому ОСОБА_4 та свідків, а також вчинення інших кримінальний правопорушень, суд вважає недоведеними.
		Суд враховує конкретні обставини злочину, в яких обвинувачується ОСОБА_3 , які викладені в обвинувальному акті, як підбурювання та пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи, що призвело до підробки та спотворенні процесу обробки інформації, а також порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, тяжкість можливого покарання, наявність іншого нерозглянутого кримінального провадження, припинення повноважень судді Конституційного Суду, постійне проживання на території іншої держави тощо.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ризик, передбачений ст. 177 КПК України, на якій вказував прокурор, як на підставу для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризик переховування від суду, є дійсними і триваючими, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде відповідати характеру та тяжкості інкримінованих ОСОБА_3 діянь і усувати ризики переховування обвинуваченого від суду. 
		Таким чином, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання ОСОБА_3 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за його участю розгляне питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
		Відповідно до вимог ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. 
		Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини, зокрема проживання обвинуваченого за межами території, його позиція щодо неможливості повернення в Україну через продовження військової агресії російської федерації, наявність нерозглянутого відносно нього іншого кримінального провадження, ухилення від явки на судові виклики для участи у судових засіданнях, доводять, що ОСОБА_3 ухилився від суду, що є підставо для оголошення його у розшук. 
		Чинним КПК України не регламентовано поняття «міжнародний розшук» та не розкрито змісту зазначеного терміну. Розшук може відбуватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу. Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних.
		За таких обставин суд не вбачає підстав для оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.
		Керуючись ст.42, 132, 170, 174, 177, 178, 183, 193, 315 КПК України, суд
		постановив:
		Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Оголосити розшук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 4, 5 статті 27, частиною 2 статті 361 КК України.
		Організацію виконання ухвали покласти на Офіс Генерального прокурора, прокурори якої, підтримують державне обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
		Зупинити судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 до його розшуку. Розгляд кримінального провадження № 62021000000000608, дані про яке 20.07.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України, продовжити в загальному порядку.
		Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, в частині розшуку - окремому оскарженню не підлягає.
		Повний текст ухвали виготовлений 25.08.2022.
		 
		Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...