Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16217/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2022. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2022.
Дата набрання законної сили: 25.08.2022
Номер судового провадження: К/9901/33125/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 серпня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 826/16217/18
		адміністративне провадження № К/9901/33125/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №  826/16217/18
		за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БКГ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Ю. Т. Шрамко) від 26 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: М. І. Кобаль, Н.  П.  Бумаж, Л. О. Костюк) від 08 вересня 2020 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «БКГ» (далі - ТОВ «БКГ», позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у місті Києві, відповідач, скаржник, контролюючий/податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2018 року: 
		№ 2312615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 488 313,00 грн., з яких 390 650,00 грн. - податкове зобов`язання та 97 663,00 грн. - штрафні санкції
		№ 2302615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 431 150,00 грн., з яких 344 920,00 грн. нараховано за податковими зобов`язаннями та 86 230,00 грн. - за штрафними санкціями
		2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БКГ» в частині висновків про заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з окремими контрагентами. Позивач зазначає, що вчинені господарські операції ТОВ «БКГ» з контрагентами - ТОВ «Житлобудмонтаж» та ТОВ «Апекстрейд ЛТД» є реальними, підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Позивач вважає, що ним дотримані всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами вказаних господарських операцій. За наведених обставин, позивач посилається на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішення, що прийняті на підставі акта документальної планової виїзної перевірки.
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08 травня 2018 року № 2312615147 та № 2302615147.
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		5. Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року клопотання ГУ ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 826/16217/18, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
		6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
		7. Письмового відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БКГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ «Житлобудмонтаж» (код 39140922) та ТОВ «Апекстрейд ЛТД» (код 40139962) за період з 01 квітня 2016 року по 31 серпня 2018 року, за результатами якої складено акт від 24 квітня 2018 року № 93/26-15-14-07-02-10/40215571, яким встановлено порушення позивачем наступних норм податкового законодавства: 
		- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ним занижено податок на прибуток підприємства на суму 344 919,88 грн., за 2016 рік - на 344 919,88 грн.
		- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, статті 198, пункту 201.1, статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 390 650 грн., у тому числі по періодах: квітень 2016 року на 138 061 грн., травень 2016 року на 135 548 грн., червень 2016 року на 57 488 грн., липень 2016 року на 58 250 грн., серпень 2016 року на 1303 грн.
		9. На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2018 року: 
		- № 2302615147, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 431 150,00 грн., з яких 344 920,00 грн. нараховано за податковими зобов`язаннями та 86 230,00 грн. - за штрафними санкціями;
		- № 2312615147, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 488 313,00 грн., з яких 390 650,00 грн. - податкове зобов`язання та 97 663,00 грн. - штрафні санкції.
		10. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було направлено на адресу відповідача скаргу від 25 травня 2018 року № 04496/6.
		11. Рішенням про результати розгляду скарги від 23 липня 2018 року № 24317/6/99-99-11-01-02-25 відповідачем в задоволенні скарги відмовлено.
		12. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами, документами податкового обліку бухгалтерського обліку позивача підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операції з вищезазначеними контрагентами, які спричинили реальну зміну його майнового стану позивача, та ті обставини, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.
		14. При цьому суди зауважили, що відповідач не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.
		15. Щодо доводів відповідача в обґрунтування дефектності договору № 28/04 від 28 квітня 2016 року, оскільки в ньому вказано рахунок, відкритий 10 травня 2016 року, суди прийняли до уваги надані позивачем докази, а саме, лист директора ТОВ «Апекстрейд ЛТД» ОСОБА_1 про зміну 10 травня 2016 року реквізитів товариства та необхідність підписання договору з новими реквізитами. Суди зазначили, що зміну реквізитів можна було б оформити і додатком до договору, проте, це не є підставою для визнання недійсним вказаного договору.
		16. Суди попередніх інстанцій, посилання контролюючого органу на фіктивність контрагентів позивача з огляду на наявність вироку та протоколів допиту свідків, визнали безпідставними, оскільки господарські операції, реальність яких оспорюється, здійснені на підставі договорів, підписаних іншими особами, а саме ОСОБА_1 у період, що значно передував проміжку часу, у якому встановлено факт фіктивності ТОВ «Апекстрейд ЛТД», у зв`язку з чим суди дійшли висновку про те, що у тексті вироку Печерського районного суду міста Києва від 23 червня 2017 року у справі № 757/26000/17-к не наведено достатніх обставин, що беззаперечно спростовують факт вчинення господарських операцій між ТОВ «БКГ» і ТОВ «Апекстрейд ЛТД».
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		17. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		18. Скаржник зазначає, що підставою для подання касаційної скарги є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. А саме, що судами не були враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 826/16277/14 (К/9901/5302/18), від 08 жовтня 2019 року у справі № 826/6836/18 (№К/9901/18722/19), від 14 травня 2019 року у справі № 826/6838/18, від 27 січня 2020 року у справі № 640/19386/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 826/16/16, від 18 грудня 2018 року у справі №  814/4261/15 (№К/9901/27373/18), від 18 квітня 2018 року у справі № 2а/0470/14206/12 (К/9901/2806/18), від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а (К/9901/436/18), від 03 січня 2018 року у справі № 826/2747/13-а (К/9901/3191/18), від 14 травня 2019 року у справі № 813/7584/14, від 04 грудня 2019 року у справі № 826/15729/17 (№К/9901/17894/19), від 14 січня 2020 року у справі № 826/9925/14 (№ К/9901/5031/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 826/13879/13-а (№  К/9901/2693/18).
		19. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує в лапках уривки з них та вказує, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Альтор» (код 39140922), перейменовано на ТОВ «Житлобудмонтаж» та ТОВ «Апекстрейд ЛТД».
		20. Зокрема, скаржник, посилаючись на інформацію з ЄРПН, стверджує, що ТОВ «Житлобудмонтаж» не могло здійснювати постачання відповідної продукції (будівельні матеріали), у зв`язку з не підтвердженням факту придбання цих товарів по ланцюгу постачання.
		21. Також, скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень безпідставно не було враховано протоколи допиту свідків гр. ОСОБА_2 від 07 червня 2017 року, гр. ОСОБА_3 від 02 березня 2017 року, ОСОБА_1 .
		22. Водночас скаржник зауважив про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Апекстрейд ЛТД», серед іншого, з огляду на відсутність у останнього відповідної кількості кваліфікованого персоналу, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення діяльності.
		23. Окрім того, при розгляді цієї справи в першій та апеляційній інстанціях, ГУ ДПС у м. Києві наголошувало, що у договорі № 28/04-16 від 28.04.2016 року укладеного між позивачем та ТОВ «Апекстрейд ЛТД», зазначено реквізити ТОВ «Апекстрейд ЛТД», а саме: номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ «Альфа БАНК» за № НОМЕР_1 , який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 10 травня 2016 року, у той час як Договір та додаткові угоди були ніби - то підписано 28 квітня 2016 року, що само по собі говорить про те, що він укладений виключно для здійснення вигляду господарської операції та очевидно с підробленим. Саме на підставі цього договору (що містить ознаки підробки) позивачем і отримано ряд - податкових та видаткових накладних (із вказанням договору та рахунку).
		24. Але, а ні судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції необґрунтовано не взято до уваги та не надано правової оцінки вказаному доказу, що свідчить про порушення судами норм процесуального права та необхідності його скасування відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
		25. Також, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного рішення справи.
		26. ГУ ДПС у м. Києві акцентує увагу Суду на тому, що судом першої та апеляційної інстанції, всупереч положень КАС України не було вжито належних заходів, чим порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, а саме щодо допиту в якості свідків: 
		директора ТОВ «Альтор» (теперішня назва ТОВ «ЖИТЛОБУДМОНТАЖ» (код 39140922) ОСОБА_2 ; 
		директора та головного бухгалтера ТОВ «Альтор» (теперішня назва ТОВ «ЖИТЛОБУДМОНТАЖ» (код 39140922) ОСОБА_3 ; 
		директора ТОВ «Апекстрейд ЛТД» (код 40139962) ОСОБА_1 , з метою з`ясування обставин виконання спірних договірних відносин, адже наявна інформація про наявність ознак фіктивності вказаного підприємства.
		27. Щодо наявності в матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скаржник посилаючись на приписи статті 34 Закону України «Про Нотаріат» зазначає, що нотаріус засвідчує лише справжність підпису та вірність усного перекладу тексту заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , але не наділений повноваженнями встановлювати правдивість написаного тексту.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
		29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		30. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		31. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
		32. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		33. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
		34. Відповідно до абз. першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		35. Підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що   об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
		36. За змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		37. Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		38. Зі змісту пункту 198.6. статті 198 ПК України вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		39. За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		40. За змістом частин першої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		41. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
		42. Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
		43. Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
		44. Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
		45. Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
		46. Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність, на думку останнього, факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «БК «Альтор» (теперішня назва ТОВ «Житлобудмонтаж`код 39140922) та ТОВ «Апекстрейд ЛТД».
		47. Між ТОВ «БКГ» (далі підрядник) та ТОВ «Апекстрейд ЛТД» (далі - субпідрядник) 28 квітня 2016 року було укладено договір № 28/04/16 про виконання робіт, відповідно до пункту 1.1. якого, підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Житловий будинок № 2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва, а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані якісно та належним чином роботи, в порядку та на умовах даного Договору.
		48. На виконання договору № 28/04/16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено акт № 1 від 31 травня 2016 року приймання виконаних будівельних робіт на загальну вартість виконаних робіт 694 256,08 грн. та складено податкову накладну від 31 травня 2016 року №  167 на загальну суму 694 256,08 грн.
		49. На підтвердження реальності вказаного правочину, позивачем надано копії платіжних доручень: № 56 від 15 червня 2016 року, № 63 від 04 липня 2016 року, №72 від 11 липня 2016 року, платіжні доручення № 77 від 13 липня 2016 року, № 78 від 14 липня 2016 року, № 88 від 28 липня 2016 року, № 91 від 29 липня 2016 року з відміткою банку про проведення платежу, тимчасові перепустки працівників ТОВ «Апекстрейд ЛТД» для проведення робіт на об`єкті (Житловий будинок №2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва), узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.
		50. Крім того, 01 квітня 2016 року між ТОВ «БКГ» (далі підрядник) та ТОВ «БК «Альтор» (далі- субпідрядник) було укладено Договір № 01-04/16 про виконання робіт, відповідно до пункту 1.1. якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Житловий будинок № 2 готельно-житлового комплексу з приміщенням соціально-побутового призначення за адресою проспект Академіка Глушкова, 92-Б у Голосіївському районі міста Києва, а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані якісно та належним чином роботи, в порядку та на умовах даного Договору.
		51. На виконання договору № 01-04/16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено: Акт приймання виконаних робіт № 1 від 19 квітня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 200 000,00 грн. та складено податкову накладну від 19 квітня 2016 року № 179 на загальну суму 200 000,00 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 2 від 29 квітня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 628 368,09 грн. та складено податкову накладну від 31 травня 2016 року № 167 на загальну суму 628 368,09 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 3 від 31 травня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 37 075,91 грн. та складено податкову накладну від 31 травня 2016 року № 301 на загальну суму 37 075,91 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 4 від 30 червня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 74 891,89 грн. та складено податкову накладну від 31 травня 2016 року № 411 на загальну суму 74 891,89 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 5 від 31 липня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 88 345,28 грн. та складено податкову накладну від 31 травня 2016 року № 429 на загальну суму 88 345,28 грн.
		52. На підтвердження реальності вказаного правочину, позивачем надано копії платіжних доручень : № 26 від 14 травня 2016 року, № 34 від 17 травня 2016 року, № 43 від 01 червня 2016 року, платіжне доручення № 48 від 06 червня 2016 року, № 126 від 14 вересня 2016 року, № 136 від 28 вересня 2016 року з відміткою банку про проведення платежу, тимчасові перепустки працівників ТОВ «БК «Альтор» для проведення робіт на вказаному об`єкті, узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.
		53. Також, 16 травня 2016 року між ТОВ «БКГ» (далі підрядник) та ТОВ «Укрбуд Інвест» (далі- генпідрядник) було укладено Договір № 566/27 на виконання оздоблювальних робіт на будівництві житлового будинку № 2 по вул. Обухівська, 135-А у Святошинському районі міста Києва. 
		54. Відповідно до пункту 1.7 вказаного договору визначено, що підрядник виконує власними та залученими, за погодженням з Генпідрядником, силами і засобами оздоблювальні роботи, житлового будинку, здає роботи генпідряднику і експлуатуючій організації, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкта.
		55. Перелічені роботи позивач виконував за допомогою залученого субпідрядника а саме ТОВ «БК «Альтор» (теперішня назва ТОВ «Житлобудмонтаж» код 39140922).
		56. 25 травня 2016 року між ТОВ «БКГ» (далі підрядник) та ТОВ «БК «Альтор» (далі- субпідрядник) було укладено Договір № 25/05-16.
		57. Відповідно до пункту 1.1. Договору № 25/05-16 підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Житловий будинок № 2 по вул. Обухівська, 135-А у Святошинському районі міста Києва., а підрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані якісно та належним чином роботи, в порядку та на умовах даного Договору.
		58. На виконання договору № 25/05-16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено: Акт приймання виконаних робіт № 1 від 30 червня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 270 037,15 грн. та складено податкову накладну від 30 червня 2016 року № 412 на загальну суму 270 037,15 грн.; Акт приймання виконаних робіт № 2 від 31 липня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 261 154,76 грн. та складено податкову накладну від 30 червня 2016 року № 428 на загальну суму 261 154,76 грн.
		59. на підтвердження реальності зазначеного правочину, позивачем надано копії платіжних доручень: № 111 від 29 серпня 2016 року, № 137 від 26 вересня 2016 року з відміткою банку про проведення платежу, тимчасові перепустки працівників ТОВ «БК «Альтор» для проведення робіт на вказаному об`єкті, узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.
		60. Також, 06.05.2016 року між ТОВ «БКГ» (далі субпідрядник) та ТОВ «Саті-Нова Союз» (далі- підрядник) було укладено Договір № 22/04-СП на виконання капітального ремонту учбових класів, методичного кабінету в ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Партизанська, 3 смт. Козин Обухівського району Київської області.
		61. Перелічені роботи ТОВ «БКГ» виконував за допомогою залученого субпідрядника а саме ТОВ «БК «Альтор» (теперішня назва ТОВ «Житлобудмонтаж» код 39140922).
		62. 13 травня 2016 року між ТОВ «БКГ» (далі підрядник) та ТОВ «БК «Альтор» (далі- субпідрядник) було укладено Договір № 13/05-16.
		63. На виконання договору № 13/05-16 та на підтвердження факту виконання робіт сторонами було укладено Акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 20 травня 2016 року на загальну вартість виконаних робіт 44 367,70 грн. та складено податкову накладну від 20 травня 2016 року № 412 на загальну суму 44 367,70 грн.
		64. На підтвердження реальності зазначеного правочину, позивачем надано копії платіжних доручень: № 49 від 06 червня 2016 року та № 58 від 15 червня 2016 року з відміткою банку про проведення платежу, тимчасові перепустки працівників ТОВ «БК «Альтор» для проведення робіт на вказаному об`єкті, узгодження договірної ціни, наказ про призначення відповідальної особи за дотриманням техніки безпеки і охорони праці на об`єкті, локальні кошториси, загальний журнал робіт, підсумкову відомість ресурсів.
		65. Між ТОВ «БКГ» (далі покупець) та ТОВ «БК «Альтор» було укладено Договір поставки, відповідно до якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупця продукцію (будівельні матеріали), а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.
		66. Факт виконання вказаного договору поставки підтверджується наданими позивачем рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними.
		67. Також, ТОВ «БКГ» надано нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у яких ОСОБА_4 , як заступник директора ТОВ «Укрбуд Інвест» та ОСОБА_5 , на той час директор ТОВ «Саті-Нова Союз», підтверджують факт укладання з позивачем вище вказаних договорів та залучення для виконання будівельних робіт субпідрядників: ТОВ «БК Альтор» та ТОВ «Апекстрейд ЛТД».
		68. Окрім того, судами встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) вбачається, що станом час укладення спірних договорів (угод) та виписки податкових накладних за звітний період на підставі цих договорів (угод), вищезазначені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість і мали належний обсяг правосуб`єктності.
		69. Так, суди попередніх інстанцій, роблячи висновки щодо правомірності формування позивачем податкових наслідків операцій, виходили із документального підтвердження операцій між позивачем та його контрагентами, які оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХIV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, та свідчать про фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій.
		70. При цьому, задовольняючи позовні вимоги, судами належним чином не з`ясовано обставин, які мають значення для висновку щодо правомірності чи неправомірності відображення позивачем в податковому обліку наслідків операцій із зазначеними вище суб`єктами, та входять до предмету доказування для цілей вирішення цієї справи.
		71. Так, в ході судового розгляду відповідач наполягав на тому, що у контрагентів позивача була відсутня об`єктивна можливість поставити відповідні товари та здійснити ремонтні роботи в силу браку основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки таким доводам податкового органу, як і не перевірено чи здійснення відповідних поставок товарів/робіт/послуг потребувало значні обсяги відповідних ресурсів, як і не перевірено наявності у контрагентів позивача об`єктивної можливості вчинити відповідні операції, в силу відсутності задекларованих матеріальних та трудових ресурсів.
		72. Слід зазначити, що суд першої інстанції, а також суд апеляційної інстанції не надали правової оцінки доводам податкового органу про те, що ТОВ «Житлобудмонтаж» не могло здійснювати постачання відповідної продукції (будівельні матеріали), у зв`язку з не підтвердженням факту придбання цих товарів по ланцюгу постачання.
		73. Варто зазначити, що поставка товарів за звичаями ділового обороту потребує виконання, зокрема, таких операцій як їх транспортування та зберігання, однак під час судового розгляду таким обставинам суди попередніх інстанцій оцінки не надавали, тобто судами не перевірено яким чином відбувалось транспортування відповідних товарів до позивача та де зберігалось і якими доказами вказані обставини підтверджуються.
		74. Верховним Судом України з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового обліку, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. 
		Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2017 року у справі № 826/8465/14.
		75. Наведені висновки Верховного Суду України в силу норм частини п`ятої статті 242, підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС підлягають врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин. Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.
		76. Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд у ряді постанов, зокрема в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа №  280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19). Такий же підхід щодо оцінки первинних документів у цілях встановлення у адміністративній справі обставин щодо здійснення господарської операції, фінансові показники якої відображені в податковому обліку, Верховний Суд застосував і в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 826/2325/14.
		77. Разом з тим, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, взагалі не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи протоколам допитів свідків директора ТОВ «Альтор» (теперішня назва ТОВ «ЖИТЛОБУДМОНТАЖ» (код 39140922) ОСОБА_2 ; директора та головного бухгалтера ТОВ «Альтор» (теперішня назва ТОВ «ЖИТЛОБУДМОНТАЖ» (код 39140922) ОСОБА_3 ; директора ТОВ «Апекстрейд ЛТД» (код 40139962) ОСОБА_1 .
		78. Верховний Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи чи наявність обвинувальних вироків щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
		79. Однак, судами попередніх інстанцій, окрім вироку у справі № 757/26000/17-к, не досліджено та не встановлено обставини встановлені у кримінальних провадженнях, не з`ясовано чи були допитані свідки щодо причетності до ведення господарської діяльності від імені цього підприємства, не досліджено наявність або відсутність вироків у кримінальних провадженнях зазначених у акті перевірки, а також не досліджено які посадові особи підписували первинні документи за відповідними господарськими відносинами.
		80. Отже, судами попередніх інстанцій у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не надано належної правової оцінки доводам відповідача і, як наслідок, не встановлено повноважність особи (зокрема, шляхом допиту свідка), яка підписувала від імені контрагента первинні документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача. Це має істотне значення для правильного вирішення спору та входить до предмета доказування в даній справі.
		81. Вказане свідчить про неповноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин, що мають значення для вирішення спору, що виключає можливість сформувати висновки щодо правомірності чи протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що скасована судами.
		82. З урахуванням наведеного, Верховний Суд зазначає, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.
		83. За змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
		84. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
		85. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).
		86. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
		87. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 КАС України).
		88. Згідно зі статтею 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		89. Таким чином, враховуючи зазначені судом касаційної інстанції обставини, Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
		90. Судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
		91. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
		92. З урахуванням наведеного, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати з передачею справи на новий судовий розгляд.
		Керуючись статтями 3, 344, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 826/16217/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...