Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/3884/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2022. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2022.
Дата набрання законної сили: 25.08.2022
Номер судового провадження: К/9901/33484/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 серпня 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 400/3884/19
		адміністративне провадження № К/9901/33484/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №  400/3884/19
		за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНМ» до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду (суддя Марич Є. В.) від 21 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Яковлєв О. В., Градовський Ю. М., Крусян А. В.) від 19 серпня 2020 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КНМ» (далі - ТОВ «КНМ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2019 року № 00004990508 та № 00005000508.
		2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що його взаємовідносини з контрагентами у перевіряємий період мали реальний характер, що підтверджено первинними документами, а також підтверджена подальша реалізація та використання придбаного товару, тоді як висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях і не підтвердженні належними доказами.
		3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, позов задоволено.
		Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30 жовтня 2019 року № 00004990508 та № 00005000508
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області  на користь ТОВ «КНМ» судовий збір в розмірі 15 944,44 грн.
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 грудня 2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «КНМ» в задоволенні позову.
		Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року.
		5. Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
		6. 14 січня 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «КНМ» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити Головному управлінню ДПС у Миколаївській області в задоволенні касаційної скарги, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від  21  лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року залишити без змін.
		7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
		Цією ж ухвалою відмовлено Головному управлінню ДПС у Миколаївській області в задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 20 вересня 2019 року по 26 вересня 2019 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КНМ», за результатами якої складено акт перевірки № 65/14-29-05-08/54607497 від 03 жовтня 2019 року.
		9. Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «КНМ» порушено пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість, на суму 850 370 грн, а також завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, на суму 197 247 грн.
		10. Зокрема, податковим органом встановлено, що позивачем не підтверджено належними доказами факт отримання у перевіряємому періоді товарів (послуг) від своїх контрагентів, а саме: ТОВ «Вега Альянс Транс», ТОВ «Комплект Трейдінг», ТОВ «СОМ-НТ», ТОВ «Нико 11», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Голдмарін», ПП «Люксфор», ПП «Вальтерган».
		11. Податковий орган наголошує на тому, що до проведення перевірки товариством не надано договорів, укладених з вищевказаними контрагентами щодо виконання спірних господарських операцій, а також не надано товарно-транспортних накладних, якими можливо підтвердити факти транспортування спірного товару. Крім того, податковий орган вважає, що вказані контрагенти, які поставили позивачу спірний товар (послуги), не виготовляли його та не  отримували їх від третіх осіб.
		12. На підставі акта перевірки № 65/14-29-05-08/54607497 від 03 жовтня 2019 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення:
		- № 00004990508 від 30 жовтня 2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, на суму 197 247 грн.
		- № 00005000508 від 30 жовтня 2019 року, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем з ПДВ, на суму 850 370 грн, а також застосовано штрафні санкції, на суму 212 592,50 грн.
		13. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ «КНМ» звернулось із позовом до суду.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що угоди, які були укладені між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Товари, придбані позивачем відповідають його господарській діяльності та використовувались ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з цими контрагентами є правомірним.
		15. Щодо не надання ТОВ «КНМ» документів на підтвердження якості придбаних товарів та транспортних документів суди зауважили, що ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть впливати на реальність господарських операцій Товариства з контрагентами.
		16. При цьому за висновками апеляційного суду ненадання копій договорів поставки товару з частиною контрагентів, не може свідчити про безтоварність такої господарської операції, оскільки наявність письмового договору не є обов`язковою умовою для визнання реальними проведені господарські операції, так як сторони вправі укладати усні домовленості.
		17. При цьому, суди визнали безпідставними посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженість дій між ними.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		19. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328, пункти 1, 2 частини другої статті 353 КАС України.
		20. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року по справі № 2а-4259/12/1070, від 23 січня 2018 року по справі № 2а-1870/5800/12, від 16 січня 2018 року по справі № 2а-7075/12/2670, від 26 червня 2018 року по справі № 816/1422/17.
		21. Також скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій були проігноровані доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками, а саме фактам взаємовідносин позивача з підприємствами створеними з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з мінімізацією оподаткування шляхом штучного формування «схемного» податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам-вигодонабувачам. 
		22. На переконання скаржника, повідомлені контролюючим органом фактичні обставини, що ставлять під сумнів реальний характер поставки товару контрагентом позивача, не отримали належної оцінки судами попередніх інстанцій хоча мають істотне значення для вирішення даного спору.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
		24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		25. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
		26. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		27. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		28. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		29. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		30. Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		31. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		32. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		33. Відповідно до підпункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пункту 201.11 статті 201 цього Кодексу).
		У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
		34. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
		35. Стаття 1 Закону № 996-ХIV передбачає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		36. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		37. Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		38. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		39. Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.
		40. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
		41. Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім цього, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, зареєстрованою відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України.
		42. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.
		43. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Також вимагається, щоб операція була пов`язана з господарською діяльністю платника податків, тобто була спрямована на отримання доходу (була економічно доцільною з точки зору звичайної господарської практики).
		44. У межах спірних правовідносин на податкові зобов`язання ТОВ «КНМ», зокрема, вплинули його господарські операції з контрагентами ТОВ «Вега Альянс Транс», ТОВ «Комплект Трейдінг», ТОВ «СОМ-НТ», ТОВ «Нико 11», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Голдмарін», ПП «Люксфор», ПП «Вальтерган», які на думку податкового органу не мали реального характеру.
		45. Як установили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи між ТОВ «КМН» (в особі замовника) та контрагентом ТОВ «Вега Альянс Транс» (в особі підрядника) укладено договори підряду, за умовами яких ТОВ «Вега Альянс Транс» є підрядником, який зобов`язується виконати роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги.
		46. За умовами укладених договорів контрагентом надавались послуги з виготовлення камери піску та корпусу вібростенду, що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		47. В процесі виконання умов укладених договорів підряду сторонами договору складено кошториси, акти надання послуг, рахунки на оплату, а також здійснено оплату отриманих послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. За наслідком проведення операції контрагентом позивача складено та зареєстровано відповідні податкові накладні.
		48. Також у перевіряємому періоді ТОВ «КМН» здійснювалось придбання товару у контрагента ТОВ «Комплект Трейдінг» (датчиків, випарників, компресорів, фільтрів, вентилів, насосів, парогенераторів в номенклатурі), що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		49. В процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату, видаткові накладні. Оплата отриманого товару підтверджується наданими виписками з рахунку.
		50. Крім того ТОВ «КМН» здійснювалось придбання товару у контрагента ТОВ «Нико 11» (кліматичні камери, термокамери, модулі, електричні щити), що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		51. При цьому, в процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату, видаткові накладні. Оплата отриманого товару підтверджується наданими виписками з рахунку.
		52. У перевіряємому періоді ТОВ «КМН» здійснювалось придбання товару у контрагента ТОВ «Лайм Медіа Трейд» (мікроскопи, мембрани, висушувані, конденсатори, реле, компресори, випарники в номенклатурі), що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		53. В процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату, видаткові накладні. Оплата отриманого товару підтверджується наданими виписками з рахунку.
		54. Також ТОВ «КМН» здійснювалось придбання товару у контрагента ТОВ «Голдмарін» (дебаланси, акселерометри, вібратори, осцилографи, підсилювачі), що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		55. При цьому, в процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату, видаткові накладні. Оплата отриманого товару підтверджується наданими виписками з рахунку.
		56. У перевіряємому періоді ТОВ «КМН» здійснювалось придбання товару у контрагента ТОВ «СОМ-НТ» (корпус камери дощу), що необхідний ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		57. В процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату, видаткові накладні. Оплата отриманого товару підтверджується платіжним дорученням.
		58. Також ТОВ «КМН» отримано послуги від свого контрагента ПП «Вальтерган» (виготовлення, ванн, корзин, підносів), що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		59. В процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату. Оплата отриманих послуг підтверджується наданими виписками з рахунку.
		60. У перевіряємому періоді ТОВ «КМН» здійснювалось придбання товару у контрагента ТОВ «Люксфор» (масло, датчики тиску, вентелі, фреон, фільтри, теплообмінники, електричний щит, ресивери в номенклатурі), що необхідні ТОВ «КМН» для здійснення своєї виробничої діяльності.
		61. В процесі виконання операції сторонами складено податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, рахунки на оплату, видаткові накладні. Оплата отриманого товару підтверджується наданими виписками з рахунку.
		62. Разом з тим, Товариством на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами до матеріалів справи долучені первинні документи на підтвердження подальшої реалізації та використання придбаних товарів у вищезазначених контрагентів, а також докази на підтвердження наявності складського приміщення для зберігання ТМЦ.
		63. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «КМН», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що факт належного документального підтвердження поставки позивачу товару, підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності. Надані Товариством документи підтверджують зв`язок понесених витрат позивача по придбанню товару з господарською діяльністю.
		64. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
		65. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.
		66. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
		67. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».
		68. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.
		69. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
		70. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суди дійшли правильного висновку, що у ТОВ «КМН» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з переліченими вище контрагентами.
		71. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача стосовно ненадання позивачем документів щодо якості придбаного товару, транспортних документів, оскільки сертифікаційні документи на товар та товарно-транспортних накладних, які, в свою чергу, не містять відомостей про учасників та умови господарських операцій з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарських операцій; сертифікати якості та товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок. 
		72. Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 825/3419/14.
		73. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.
		74. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
		75. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 400/3884/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...