Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 450/441/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2022.
Дата набрання законної сили: 17.08.2022
Номер судового провадження: 61-691ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                     
		17 серпня 2022 року                                                                      
		м. Київ
		справа № 450/441/19
		провадження № 61-691св22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Грушицького А. І.,
		суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,      
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державний реєстратор Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мироненко Дмитро Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР», Закрите акціонерне товариство UAB «EuroLegal Partners»,
		третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович,
		розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства UAB «EuroLegal Partners» на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року під головуванням судді Кукси Д. А. та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мироненка Дмитра Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР», Закритого акціонерного товариства UAB «EuroLegal Partners», про визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію припинення обтяжень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та повернення сторін у попереднє становище, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович,
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог 
		В лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в якому просив: 
		- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44436679 від 05 грудня 2018 року 17:07:35 год. щодо припинення обтяження на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 317,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 777791146236) та земельну ділянку площею 0,14 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273 (реєстраційний номер: 777777146236), прийняте Державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мироненком Д. О.;
		- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44436995 від 05 грудня 2018 року 17:17:37 год. щодо припинення обтяження на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 535,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,3624 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740 (реєстраційний номер: 777622746236), прийняте Державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мироненком Д. О.;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР») з однієї сторони та Закритим акціонерним товариством UAB «EuroLegal Partners» (далі - ЗАТ UAB «EuroLegal Partners») з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4659;
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, який укладено між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4665;
		Повернути сторін договору купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4659 у попереднє становище, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок загальною площею 317,4 кв. м, житлова площа 106,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273, площею 0,14 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
		- повернути сторін договору купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4665 у попереднє становище, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок загальною площею 535,9 кв. м, житлова площа 152,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740 (реєстраційний номер: 777622746236), площею 0,3624 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		Позовні вимоги мотивували тим, що 01 січня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони було укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 537 700 доларів США та зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме                                      537 700 доларів США до 01 червня 2014 року.
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року у справі № 450/2962/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 01 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою від 01 січня 2010 року в розмірі 279 014,74 доларів США;                                 3% річних в розмірі 18 997 доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ, станом на час виконання рішення суду.
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року змінено, зменшено суму боргу, що підлягає стягненню. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 01 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою від 01 січня 2010 року в розмірі 277 836, 22 доларів США; 3% річних в період з 01 червня 2014 року по 10 березня 2015 року в розмірі                               18 969, 60 доларів США.
		13 жовтня 2017 року постановою старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башіловою В. О. було відкрито виконавче провадження серія ВП № 54906857 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого 29 жовтня 2015 року за № 450/2962/14-ц Пустомитівським районним судом Львівської області.
		Також, 13 жовтня 2017 року постановою старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башілова В. О. наклала арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2 .
		Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 березня 2016 року у справі                        № 465/1155/16-к накладено арешт на наступне нерухоме майно:
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 317,4 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 53646876 - власник ОСОБА_3 ; підстава виникнення права власності, договір купівлі - продажу виданий приватним нотаріусом Збирит О. В. від 20 листопада                           2015 року, реєстраційний № 1140; станом на 18 листопада 2015 року ОСОБА_2 ;
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 535,9 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна                                  № 53648200 - власник ОСОБА_3 ; підстава виникнення права власності, договір купівлі-продажу виданий приватним нотаріусом Збирит О. В. від 20 листопада                         2015 року, реєстраційний № 1142; станом на 18 листопада 2015 року ОСОБА_2 .
		Крім цього, з довідки СВ Франківського ВП ГУ НП у Львівській області за                                                      № 13618/41/07-08 від 14 грудня 2018 року вбачається, що в межах проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12016140080000526                         від 23 лютого 2016 року, за ухвалою Франківського районного суду м. Львова                                    від 02 березня 2016 року за № 465/1155/16-к накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , яка дійсна на даний час та судом не скасовувалась.
		Також, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 535,9 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740 було накладено арешт Пустомитівським районним судом Львівської області в межах судової справи за                                  № 450/2847/16-ц.
		На житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 317,4 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273 було накладено арешт Пустомитівським районним судом Львівської області в межах судової справи за                              № 450/2848/16-ц, що підтверджується копією ухвали від 13 червня 2017 року.
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2018 року у справі № 450/2847/16-ц було повернуто сторін договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 листопада 2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1142, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2015 року, який зареєстровано в реєстрі за № 1143 в попереднє становище, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 535,9 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0,3624 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0740, а також земельної ділянки загальною площею 0,3624 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0740, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця.
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року у справі № 450/2848/16-ц було повернуто сторін договору купівлі - продажу житлового будинку від 20 листопада 2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1140, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1141 в попереднє становище, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею           317,4 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0, 14 га, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, а також земельної ділянки загальною площею 0,14 га, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця.
		Разом з тим, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 06 грудня 2018 року о 10:10:08 год. за № 148289830, державним реєстратором Мироненком Д. О. Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, м. Київ, було знято арешт із житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
		Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 06 грудня 2018 року о 10:12:46 год. за № 148290770, державним реєстратором Мироненком Д. О. Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, м. Київ, було знято арешт із житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
		06 грудня 2018 року громадянкою ОСОБА_3 було створено (засновано) ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 42675412 за адресою: 04136, м. Київ, Подільський район, вулиця Північно - Сирецька, 1-3 літ. Б.
		На підставі рішення учасника № 2 ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» від 07 грудня 2018 року, а також акта приймання-передачі майна від 07 грудня 2018 року, ОСОБА_3 як учасником, який володіє 100 % частки статутного капіталу товариства було сформовано статутний капітал за рахунок майна учасника товариства, а саме:
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 317, 4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 777791146236;
		- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273;
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею: 535, 9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 777669746236;
		- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740.
		20 грудня 2018 року між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу за реєстраційним № 4665 (далі - договір за № 4665).
		Відповідно до частини першої договору за № 4665, продавець передає, а покупець приймає у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відчужуваний житловий будинок має загальну площу 535, 9 кв. м, житлову площу 152, 7 кв. м, сарай будівля літ. «Б».
		Згідно частини п`ятої договору за № 4665, житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0, 14 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0740, продаж якої одночасно вчинено з відчуженням житлового будинку, що є предметом цього договору.
		20 грудня 2018 року між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу за реєстраційним № 4659 (далі - договір за № 4659).
		Відповідно до частини першої договору за № 4659, продавець передає, а покупець приймає у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відчужуваний житловий будинок має загальну площу 317, 4 кв. м, житлову площу                        106, 2 кв. м, господарська будівля літ. «Б».
		Згідно частини п`ятої договору за № 4659, житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0, 14 га, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, продаж якої одночасно вчинено з відчуженням житлового будинку, що є предметом цього договору.
		У ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» як продавця за договорами купівлі-продажу за № 4665 та № 4659 від 20 грудня 2018 року не виникло права продажу спірного майна, оскільки припинення обтяжень 05 грудня 2018 року із вищенаведеного нерухомого майна було проведено всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 листопада                                2018 року у справі № 450/3295/17, яке судом не ухвалювалось.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Пустомитівський районний суд Львівської області заочним рішенням від 04 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
		Визнав незаконним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44436679 від 05 грудня 2018 року 17:07:35 год. щодо припинення обтяження на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею                              317,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 777791146236) та земельну ділянку площею 0,14 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273 (реєстраційний номер: 777777146236), прийнятого Державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мироненком Д. О.
		Визнав незаконним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44436995 від 05 грудня 2018 року 17:17:37 год. щодо припинення обтяження на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею                               535,9 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 777669746236) та земельну ділянку площею 0,3624 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740 (реєстраційний номер: 777622746236), прийнятого Державним реєстратором Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мироненком Д. О.
		Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, який укладено між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4659.
		Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, який укладено між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4665.
		Повернув сторін договору купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4659 у попереднє становище, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок загальною площею 317,4 кв. м, житлова площа 106,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 777791146236) та земельну ділянку кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273 (реєстраційний номер: 777777146236), площею 0,14 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		Повернув сторін договору купівлі-продажу від 20 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, що зареєстрований в реєстрі за № 4665 у попереднє становище, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок загальною площею 535,9 кв. м, житлова площа 152,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер: 777669746236) та земельну ділянку кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740 (реєстраційний номер: 777622746236), площею 0,3624 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		Львівський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» залишив без задоволення, а заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2019 року без змін.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив та виходив з того, що учасники цивільних відносин (сторони оспорюваних договорів купівлі-продажу) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на наявне нерухоме майно боржника ( ОСОБА_2 ) за виконавчим провадженням, стягувачем в якому є позивач ( ОСОБА_1 ). Встановлені обставини дозволили зробити висновок, що оспорювані договори, є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору. До обставин, які дозволили кваліфікувати оспорювані правочини як фраудаторні відносяться: момент їх укладення, а саме після ухвалення судового рішення про стягнення боргу за договором позики, та при відкритому виконавчому провадженні, в ході якого сума боргу не стягується, у зв`язку із відсутністю майна боржника, яке було предметом оспорюваних договорів, та під час дії арештів, неодноразово накладених судами, як за правилами цивільного судочинства, так і порядку, передбаченому КПК України, а також арешту, накладеного органом ДВС, доказів правомірного зняття яких, матеріали справи не містять. 
		Додатково зазначали, що учасники справи з боку відповідачів, які вчинили ці спільні та узгоджені дії, з метою унеможливлення звернення стягнення на майно боржника ( ОСОБА_2 ), діяли очевидно недобросовісно та зловживаючи правами.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У січні 2022 року ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області                                 від 04 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня                     2021 року в якій просило оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Наведені в касаційній скарзі доводи містили підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
		У поданій касаційній скарзі представник заявника вказує, що під час набуття у власність спірного майна, ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» не знало про наявність обтяжень, адже  відомостей про це у публічному реєстрі не було, отже набуло його правомірно, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 та постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 905/294/17. 
		Вказує, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 27 березня 2019 року у справі № 204/198/16-ц; від 16 жовтня 2019 року у справі № 522/23155/16-ц; від 13 листопада 2019 року у справі № 2-3872/11;                                    від 18 грудня 2019 року у справі № 345/4014/17-ц; від 20 березня 2019 року у справі                      № 521/8368/15-ц; від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц.
		Представник заявника вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що в цьому випадку сторони можуть бути повернуті у попередній стан, шляхом повернення майна у власність ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР», а не ОСОБА_2 , яка не є стороною правочину, що суперечить правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 761/4097/17.
		Аргументом касаційної скарги також є те, що місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не звернув увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 29 травня 2019 року у справі                                          № 367/2022/15-ц та від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, а тому його висновок про можливість скасування рішення державного реєстратора неправильний, оскільки із внесенням відповідного запису, воно вичерпує свою дію.
		Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У червні 2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Медведя В. О. до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу подану ЗАТ UAB «EuroLegal Partners», в якому представник позивача у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
		ОСОБА_4 вказує, що оскаржені судові рішення прийняті з дотриманням норм як матеріального так і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Пустомитівського районного суду Львівської області. 
		27 квітня 2022 року цивільна справа № 450/441/19 надійшла до Верховного Суду.
		Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2022 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		01 січня 2010 року між ОСОБА_1 (позикодавець) з однієї сторони та ОСОБА_2 (позичальник) з другої сторони було укладено договір позики.
		Відповідно до пункту 1 договору позики від 01 січня 2010 року, позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 537 700 доларів США та зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме 537 700 доларів США до 01 червня 2014 року, що підтверджується копією договору.
		24 жовтня 2014 року ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області                      від 24 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року, задоволено клопотання частково, а саме з метою забезпечення позову суд вжив заходи забезпечення позову до набрання рішенням суду у справі законної сили, шляхом накладення арешту в межах суми позову, яка становить 10 352 962, 20 грн, на грошові кошти та все рухоме майно.
		З відповіді Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 14 грудня 2018 року за № 09-26/22196 встановлено, що арешти з рахунків та майна ОСОБА_2 державним виконавцем не знімались, що підтверджується копією відповіді.
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року у справі № 450/2962/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
		Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 01 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою від 01 січня 2010 року в розмірі 279 014,74 доларів США; 3% річних в розмірі                     18 997,00 доларів США в гривневому еквіваленті по курсу НБУ, станом на час виконання рішення суду.
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
		Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року змінено та зменшено суму боргу, що підлягає стягненню, а відтак частину другу резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 01 січня 2010 року в розмірі 537 700 доларів США; проценти за користування позикою від 01 січня 2010 року в розмірі 277 836,22 доларів США; 3% річних в період з 01 червня 2014 року по 10 березня                                   2015 року в розмірі 18 969,60 доларів США». В решті рішення суду залишено без змін.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року у цій справі касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 травня 2015 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 жовтня 2015 року залишено без змін.
		13 жовтня 2017 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башілова В. О. відкрила виконавче провадження                                   № 54906857 щодо примусового виконання виконавчого листа за № 450/2962/14-ц, виданого 29 жовтня 2015 року Пустомитівським районним судом Львівської області.
		Також, 13 жовтня 2017 року старший державний виконавець ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башілова В. О. наклала арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2 .
		Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 березня 2016 року у справі                      № 465/1155/16-к накладено арешт на наступне нерухоме майно:
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 317,4 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 53646876 - власник ОСОБА_3 ; підстава виникнення права власності, договір купівлі-продажу виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Збирит О. В. від 20 листопада 2015 року, реєстраційний № 1140; станом                               на 18 листопада 2015 року власник ОСОБА_2 ;
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 535,9 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна                            № 53648200 - власник ОСОБА_3 ; підстава виникнення права власності, договір купівлі-продажу виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Збирит О. В. від 20 листопада 2015 року, реєстраційний № 1142; станом                                        на 18 листопада 2015 року ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідної ухвали.
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 02 березня 2016 року без змін.
		Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2016 року у справі № 465/1155/16-к відмовлено в клопотанні адвоката Сторонянського О. З., поданому в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у цій справі.
		Згідно довідки Слідчого відділу Франківського ВП ГУНП у Львівській області                                          від 14 грудня 2018 року № 13618/41/07-08, в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016140080000526 від 23 лютого           2016 року, за ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 березня 2016 року за № 465/1155/16-к накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , яка дійсна на цей час та судом не скасовувалась.
		Також, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 535,9 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740, а також на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 317,4 кв. м та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273 накладено арешт Пустомитівським районним судом Львівської області в межах справи № 450/2847/16-ц, ухвала суду                    від 31 травня 2018 року.
		Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 05 жовтня 2018 року у справі № 450/2847/16-ц повернув сторін договору купівлі-продажу житлового будинку від 20 листопада 2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1142, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2015 року, який зареєстровано в реєстрі за № 1143 в попереднє становище, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 535,9 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0,3624 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0740, а також земельної ділянки загальною площею 0,3624 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0740, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця.
		Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2018 року у справі № 450/2848/16-ц повернуто сторін договору купівлі - продажу житлового будинку від 20 листопада 2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1140, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 листопада 2015 року, який зареєстрований в реєстрі за № 1141 в попереднє становище, шляхом повернення у приватну власність ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 317,4 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 0,14 га, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, а також земельної ділянки загальною площею 0,14 га, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Конопниця.
		З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 06 грудня 2018 року о 10:10:08 год. за № 148289830 встановлено, що державним реєстратором Мироненком Д. О. Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, м. Київ, було знято арешт із житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
		З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 06 грудня 2018 року о 10:12:46 год. за № 148290770 встановлено, що державним реєстратором Мироненком Д. О. Київської міської філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, м. Київ, було знято арешт із житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
		Із витягів від 06 грудня 2018 року за № 148289830 та № 148290770 встановлено, що  підставою для зняття обтяжень із вищенаведеного нерухомого майна стало рішення суду, серія та номер: 450/3295/17, виданий 05 листопада 2018 року, видавник: Пустомитівський районний суд Львівської області.
		З відповіді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 січня 2019 року за № 01-13/20/2019 встановлено, що 05 листопада 2018 року Пустомитівським районним судом Львівської області не ухвалювалось рішення у справі № 450/3295/17 про скасування (зняття) арештів, заборон, обтяжень із нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , із земельних ділянок за вказаними адресами.
		В Єдиному державному реєстрі судових рішень судове рішення Пустомитівського районного суду Львівської області за № 450/3295/17 від 05 листопада 2018 року також відсутнє.
		Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07 лютого 2019 року за № 1004972012 встановлено, що                    06 грудня 2018 року громадянкою ОСОБА_3 було створено (засновано) ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ - 42675412 за адресою: 04136, м. Київ, Подільський район, вулиця Північно - Сирецька, 1-3 літ. Б.
		На підставі рішення учасника № 2 ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» від 07 грудня 2018 року, а також акту приймання - передачі майна від 07 грудня 2018 року, ОСОБА_3 як учасником, який володіє 100% частки статутного капіталу товариства було сформовано статутний капітал за рахунок майна учасника товариства, а саме:
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 317,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 777791146236;
		- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4623683400:01:001:0273;
		- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею: 535,9 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 777669746236;
		- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623683400:01:002:0740.
		20 грудня  2018 року між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу за реєстраційним № 4665.
		Відповідно до частини першої договору за № 4665, продавець передає, а покупець приймає у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відчужуваний житловий будинок має загальну площу 535,9 кв. м, житлову площу 152,7 кв. м, сарай будівля літ. «Б».
		Згідно частини п`ятої договору за № 4665, житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,14 га, кадастровий номер 4623683400:01:002:0740, продаж якої одночасно вчинено з відчуженням житлового будинку, що є предметом цього договору.
		У частині шостій договору за № 4665, продавець стверджував, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не заставлений, в спорі не перебуває, під забороною (арештом) та у заставі, в податковій заставі не перебуває, договір оренди (користування, найму), сервітуту щодо відчужуваного нерухомого майна на момент укладання цього договору немає, треті особи не мають переважних прав на нього, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не переданий, будь - яким чином права продавця на розпорядження житловим будинком не обмежені, що підтверджується копією відповідного договору.
		Також, 20 грудня 2018 року між ТОВ «Реал Естейт Центр» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу за реєстраційним № 4659.
		Відповідно до частини першої договору за № 4659, продавець передає, а покупець приймає у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відчужуваний житловий будинок має загальну площу 317,4 кв. м, житлову площу                      106,2 кв. м, господарська будівля літ. «Б».
		Згідно частини п`ятої договору за № 4659, житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,14 га, кадастровий номер 4623683400:01:001:0273, продаж якої одночасно вчинено з відчуженням житлового будинку, що є предметом цього договору.
		У частині шостій договору за № 4665, продавець стверджував, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не заставлений, в спорі не перебуває, під забороною (арештом) та у заставі, в податковій заставі не перебуває, договір оренди (користування, найму), сервітуту щодо відчужуваного нерухомого майна на момент укладання цього договору немає, треті особи не мають переважних прав на нього, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не переданий, будь - яким чином права продавця на розпорядження житловим будинком не обмежені, що підтверджується копією відповідного договору.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, адже після його укладення всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або відповідної кількості речей того ж роду й такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду                 від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено такий висновок про те, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин».
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).
		За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
		Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) (див. постанову Верховного Суду                      від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) та постанову Верховного Суду від 05 липня 2018 року у справі № 922/2878/17).
		Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
		Фраудаторним правочином, може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Застосування конструкції «фраудаторності» при односторонньому правочинові має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати односторонній правочин як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься те, що внаслідок вчинення одностороннього правочину відбувається унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг майна.
		Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: (1) особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; (2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); (3) враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».
		Аналогічний за змістом висновок щодо «використання права на зло» зроблено і в постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19 (провадження № 61-6420св21).
		Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, п`ята, шоста, сьома статті 81 ЦПК України).
		У справі, що переглядається суди попередніх інстанцій правильно встановили та обґрунтовано вказували:
		- учасники цивільних відносин (сторони оспорюваних договорів купівлі-продажу) «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори) використовувався учасниками для недопущення звернення стягнення на наявне нерухоме майно боржника ( ОСОБА_2 ) за виконавчим провадженням, стягувачем в якому є позивач ( ОСОБА_1 ); 
		- оспорювані договори, є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору;
		- до обставин, які дозволяють кваліфікувати оспорювані правочини як фраудаторні відноситься: момент їх укладення, а саме після ухвалення судового рішення про стягнення боргу за договором позики, та при відкритому виконавчому провадженні, в ході якого сума боргу не стягується, у зв`язку із відсутністю майна боржника, яке було предметом оспорюваних договорів, та під час дії арештів, неодноразово накладених судами, як за правилами цивільного судочинства, так і порядку, передбаченому КПК України, а також арешту, накладеного органом ДВС, доказів правомірного зняття яких, матеріали справи не містять;
		- учасники справи з боку відповідачів, які вчинили ці спільні та узгоджені дії, з метою унеможливлення звернення стягнення на майно боржника ( ОСОБА_2 ) діяли очевидно недобросовісно та зловживаючи правами.
		Таким чином колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію і визнання договорів недійсними.
		Аргументи касаційної скарги стосовно того, що під час набуття у власність спірного майна, ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» не знало про наявність обтяжень, адже  відомостей про це у публічному реєстрі не було, отже набуло його правомірно, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові                              від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 та постанові Верховного Суду                                  від 27 травня 2020 року у справі № 905/294/17 колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
		У постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 Верховний Суд переглядав справу в якій позивач просив про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 905/294/17 позивач просив про витребування та повернення майна з чужого незаконного володіння і скасування свідоцтва про право власності, таким чином вимоги, підстави позовів та матеріально-правове регулювання спірних відносин не однакові.
		Щодо доводів касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 27 березня 2019 року у справі                                    № 204/198/16-ц; від 16 жовтня 2019 року у справі № 522/23155/16-ц; від 13 листопада 2019 року у справі № 2-3872/11; від 18 грудня 2019 року у справі № 345/4014/17-ц;                          від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц; від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц колегія суддів зазначає таке.
		Верховний Суд від 27 березня 2019 року прийняв постанову у справі № 204/198/16-ц в якій позивач просив витребувати із незаконного чужого володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1; визнати недійсним договір іпотеки про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 в рахунок забезпечення виконання зобов`язань за договором позики грошових коштів б/н від 21 січня 2016 року в сумі 200 000 грн із застосуванням наслідків недійсності правочину; визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та АДРЕСА_3 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи: 1) № 12969680 від 18 січня 2016 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру                                          2) № 12993365 від 21 січня 2016 року про державну реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,8 кв. м, житловою площею 31,7 кв. м; 3) № 12975699 від 21 січня 2016 року про державну реєстрацію обтяження на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90,8 кв. м, житловою площею 31,7 кв. м.
		16 жовтня 2019 року Верховний Суд розглянув справу № 522/23155/16-ц де заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння та просив витребувати квартиру АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради; визнати за Одеською міською радою право власності на вказану квартиру; визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_1. 
		13 листопада 2019 року Верховний Суд розглянув справу № 2-3872/11 де заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
		У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 345/4014/17-ц Верховний Суд розглянув позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, у якому просили витребувати з чужого незаконного володіння останньої на їх користь квартиру АДРЕСА_1. Позивач вказав, що ОСОБА_3 не є добросовісним набувачем нерухомого майна та внаслідок укладення між нею та ОСОБА_4 02 березня 2015 року договору купівлі-продажу вищезазначеної квартири їх право власності на неї порушене. Окрім того, ОСОБА_1 у повному обсязі сплачено заборгованість за кредитним договором, тому просили позов задовольнити.
		У справі № 521/8368/15-ц Верховний Суд розглянув позов першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси, який звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, державного нотаріуса Шостої Одеської державної нотаріальної контори Пенчева К. Л. про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна, визнання квартири відумерлою спадщиною, визнання права власності на нерухоме майно.
		У справі № 645/4220/16-ц Верховний Суд розглянув позов ОСОБИ_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу                                Качур А. В., про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з незаконного володіння.
		Отже, колегія суддів не бере до уваги посилання у касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених у наведених постановах, оскільки встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є відмінними від тих, що установлені у справі, яка переглядається. У кожній із зазначених справ є різними обставини вибуття майна з володіння власника та набуття його добросовісним набувачем. Суди виходили з конкретних обставин кожної із цих справ та фактично - доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		Верховний Суд також відхиляє, як необґрунтовані доводи касаційної скарги, що задоволення позову призвело до безоплатного позбавлення відповідача права власності, як добросовісного набувача за оспорюваними договорами, адже останній може захистити своє право на отримання сплачених ним за цими договорами грошових коштів, шляхом пред`явлення відповідного позову до продавця за оспорюваними договорами.
		Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
		Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
		Таким чином, з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно застосував обраний позивачем спосіб судового захисту, який у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права.
		З огляду на вищенаведене колегія суддів відхиляє посилання на неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 29 травня 2019 року у справі                                               № 367/2022/15-ц та від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а де вказано, що рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
		Також колегія суддів зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові                               від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) зверула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача.
		Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставину, що в цьому випадку сторони можуть бути повернені у попередній стан, шляхом повернення майна у власність ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР», а не ОСОБА_2 , яка не є стороною правочину колегія суддів вважає не обґрунтованими з огляду на таке.
		Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України). 
		З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. 
		Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 6-605цс16.
		У справі, що переглядається, вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» спрямовані на те, щоб уможливити подальші дії, спрямовані на те, щоб предмет правочину перебував у власності ОСОБА_2 , оскільки саме від цього залежить можливість ОСОБА_1 задовольнити свої вимоги за рахунок належного останній майна.
		ОСОБА_1 на час розгляду справи у суді не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
		Отже, позивач, який не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» з однієї сторони та ЗАТ UAB «EuroLegal Partners» має право на оскарження цього правочину, оскільки є заінтересованою особою, яка претендує на те, щоб за рахунок майна ОСОБА_2 були задоволені його майнові вимоги до неї.
		Верховний Суд зауважує, що у спірних правовідносинах та за встановлених обставин справи ефективним способом захисту права/інтересу кредитора за вимогою про повернення сторін в первісний стан, тобто відновлення становища яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України), є повернення відповідного майна боржнику.
		Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Крім того колегія суддів зазначає, що ЗАТ UAB «EuroLegal Partners», проявивши розумну обачність під час укладення оспорюваних договорів, могло ознайомитись у нотаріуса з повним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з якого передбачити наявність потенційних обмежень, враховуючи незначні проміжки часу між попередніми угодами про відчуження спірного майна.
		Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 обрав спосіб захисту своїх прав, який відповідає чинному законодавству і є ефективним, ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
		При цьому суд враховує, що недобросовісні дії ОСОБА_2 , спрямовані на ухилення від виконання боргових зобов`язань перед ОСОБА_1 шляхом відчуження та обтяження свого майна.
		Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 січня 2022 року у справі № 450/443/19 (провадження № 61-10113св21).
		Крім того колегія суддів зазначає, що рішеннями Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 жовтня 2018 року у справі № 450/2847/16-ц та від 29 травня 2018 року у справі № 450/2848/16-ц, які набрали законної сили, визнано недійсними договори купівлі-продажу спірного майна, укладені 20 листопада 2015 року, повернуто їх сторін (ТОВ «Негрін» та ОСОБА_3 ) у попереднє становище, а також повернено у власність ОСОБА_2 спірне майно, отже повноважень для передачі у грудні 2018 року спірного майна до статутного капіталу ТОВ «РЕАЛ ЕСТЕЙТ ЦЕНТР» ОСОБА_3 не мала.
		Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
		Щодо судових витрат 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Вирішення питання про поновлення дії оскаржуваних судових рішень
		За правилами статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Ухвалою від 24 лютого 2022 року Верховний Суд зупинив дію заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
		Відповідно до частини другої статті 419 ЦПК України з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює поновлює виконання заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року.
		Керуючись статтями 400, 410, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства UAB «EuroLegal Partners» залишити без задоволення.
		Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року залишити без змін.
		Поновити виконання заочного рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2020 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                 А. І. Грушицький 
		Судді                                                                                                              І. В. Литвиненко
		                                                                                                                        Є. В. Петров
		                                                                                                                        В. В. Пророк
		                                                                                                                        В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...