Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/9419/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2022. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2022.
Дата набрання законної сили: 23.04.2024
Результат оскарження 23.04.2024 Апеляційний суд Рівненської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/569/70/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016180010004699

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/9419/17 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		                           
		23 червня 2022 року м. Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		Головуючої судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		представника потерпілого ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне кримінальне провадження №12016180010004699 від 08.07.2016 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Колодне Тячівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працюючого юрисконсультом КП «Озон», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП __________________,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.343, ч.2 ст.345 КК України, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		08.07.2016 року,близько о14.00год.,оперуповноважені Управліннязахисту економікив Рівненськійобласті Департаментузахисту економікив Рівненськійобласті Національноїполіції України(далі-УЗЕ вРівненській областіДЗЕ НПУкраїни)майор поліції ОСОБА_7 ,старший лейтенантполіції ОСОБА_8 ,старший лейтенантполіції ОСОБА_9 ,лейтенант поліції ОСОБА_10 ,старший лейтенантполіції ОСОБА_11 на виконанняухвали слідчогосудді Березнівськогорайонного судуРівненської областівід 06.07.2016року тадоручення начальникаСВ БерезнівськогоВП СарненськогоВП ГУНПв Рівненськійобласті від08.07.2016року покримінальному провадженню,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12016180060000275від 15.06.2016 року заознаками кримінальногоправопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, прибули до багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 .
		Під часпроведення працівникамиполіції обшукуза вищевказаноюадресою,близько 16.00год.до вхіднихдверей квартирипідійшов ОСОБА_4 та розуміючи,що працівникиполіції виконуютьсвої службовіобов`язки,повідомив,що недопустить проведенняобшуку та з метою перешкоджання його проведення та недопущення працівників поліції до квартири, діючи умисно, вчинив активну фізичну протидію, що виразилось в тому, що він дістав з під сорочки короткоствольну вогнепальну зброю  пристрій (пістолет) моделі «ВІЙ» серійний номер НОМЕР_1 кал. 9 мм Р.А. та повідомив, що буде стріляти, направивши ствол пістолету в бік оперуповноваженого УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України майора поліції ОСОБА_7 , чим створив небезпеку для життя працівника поліції. 
		З метою припинення неправомірних дій ОСОБА_4 , для забезпечення проведення слідчої дії та безпеки осіб, які знаходилися в коридорі загального користування біля квартири АДРЕСА_4 , особистої безпеки, ОСОБА_7 , діючи відповідно до ст.ст. 29, 42, 43, 44 Закону України «Про національну поліцію», застосував законний, необхідний, пропорційний та ефективний поліцейський захід примусу - фізичну силу, схопивши своїми руками руку ОСОБА_4 , в якій знаходився пістолет. 
		В цей момент ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, з метою перешкоджання проведення слідчої дії та недопущення працівників поліції до місця проведення обшуку, вчинив опір працівникові правоохоронного органу, що виразилось в тому, що він перешкоджав законному застосуванню фізичної сили оперуповноваженим УЗЕ в Рівненській області ДЗЕ НП України майором поліції ОСОБА_7 , який намагався забрати в нього пістолет, вступив в фізичну боротьбу з зазначеним працівником поліції, здійснюючи активну фізичну протидію останньому, та під час боротьби здійснив чотири постріли з пістолету в різні напрямки.
		Крім того, 08.07.2016 року, близько о 16.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в коридорі загального користування біля квартири АДРЕСА_4 , продовжуючи злочинні дії, не виконуючи законних вимог працівника поліції щодо припинення протиправних дій, діючи умисно, незаконно, з метою перешкоджання працівникові поліції виконувати свої службові обов`язки, усвідомлюючи, що своїми протиправними діями він вчиняє насильство щодо працівника правоохоронного органу, під час вчинення опору працівникові правоохоронного органу, вагою тіла натиснув на лівий колінний суглоб ОСОБА_7 , внаслідок чого останній отримав тілесне ушкодження у вигляді травматичного пошкодження медіального меніска лівого колінного суглобу, часткового пошкодження внутрішньої бокової зв`язки, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я. 
		ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе у інкримінованому йому злочині не визнав, пояснив, що 08.07.2016 року в обідню пору йому зателефонувала адвокат ОСОБА_12 та повідомила про проведення працівниками поліції обшуку в офісі адвокатського обєднання «Справедливість», що знаходиться в квартирі АДРЕСА_4 , так як вона відсутня в місті, то попросила його бути присутнім під час обшуку. На її прохання ОСОБА_4 відразу прибув на місце проведення обшуку, там знаходилися працівники поліції, поняті, працівники пожежної, домової служб. ОСОБА_4 помітив як потерпілий ОСОБА_7 намагався залізним предметом відчинити двері квартири, представився, повідомив, що є депутатом Рівненської міської ради. Працівники поліції показали посвідчення, пояснили, що буде проводитись обшук на підставі ухвали Березнівського районного суду. З ухвалою ОСОБА_4 не ознайомлювався, вважає вказану ухвалу незаконною, оскільки вона постановлена Березнівським районним судом Рівненської області, також зі змісту ухвали вбачалося, що обставини справи не стосувалися діяльності адвокатського об`єднання «Справедливість». ОСОБА_4 зауважив, що став перед вхідними дверима, та заперечував, аби працівники поліції розпочинали обшук до приїзду представників ради адвокатів Рівненської області. Працівники поліції, зокрема потерпілий, почали його відштовхувати від дверей, заламували руки. Тоді він дістав пістолет, зняв його із запобіжника та направивши його в землю, попередив що буде стріляти. Потерпілий ОСОБА_7 відразу схопив його за руку, намагаючись забрати пістолет, при цьому вагою тіла навалився на ОСОБА_4 , таким чином, що він знаходився на колінах на підлозі, а потерпілий поверх його плечей. В ході боротьби ОСОБА_4 було здійснено 1 чи 2 постріли в підлогу. Коли він почув як адвокат ОСОБА_13 з квартири повідомив, що приїхали представники спілки адвокатів, то відразу припинив опиратися, поклав пістолет в куток коридору. В ході боротьби ОСОБА_4 вказав, що до потерпілого ОСОБА_7 фізичної сили не застосовував, тілесних ушкоджень не наносив, тому заперечує висновок судово-медичної експертизи про наявність в потерпілого тілесних ушкоджень, вважає вказаний висновок сфальсифікованим. ОСОБА_4 наголосив на тому, що зброю застосовував з метою привернути увагу громадськості до незаконних дій працівників поліції, а не для того аби перешкодити проведення обшуку та вважає що працівників поліції не мали права проводити обшук без представників ради адвокатів Рівненської області. Цивільний позов не визнав.
		Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 08.07.2016 року керівництвом Управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки в Рівненській області Національної поліції України йому та іншим працівникам доручено виконання ухвали Березнівського районного суду про проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 . Вказана ухвала надійшла до управління разом з дорученням слідчого у кримінальному провадженні. З метою виконання вказаної ухвали 08.07.2016 року, близько о 14.00 год., він разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та понятими прибули до будинку по АДРЕСА_2 , піднялися до квартири АДРЕСА_3 . Через декілька хвилин на площадці з`явився чоловік худорлявої статури, з світлим волоссям та зайшов до квартири, де мав проводитися обшук. Вони відразу підійшли до квартири, представились працівниками поліції, повідомили що мають намір провести обшук на підставі ухвали слідчого судді. Проте, вказаний чоловік в добровільному порядку двері не відчиняв, тому з метою збереження доказів було викликано працівників МНС та домової служби для примусового відкриття дверей. Приблизно через 15-20 хвилин на сходинкову площадку піднявся ОСОБА_4 , почав розпитувати про причини перебування біля квартири. Йому пояснили, що проводиться обшук на підставі рішення суду, при цьому всі присутні працівники поліції представилися та показали службові посвідчення. Обвинувачений повідомив, що не дасть провести обшук та буде захищати житло, почав телефонувати до представників ЗМІ. Через деякий час приїхали працівники ТОВ «Телерадіокомпанія «Рівне-1», працівник домової служби та МНС. Після того як була зачитана ухвала суду працівники МНС, домової служби та поліцейські рушили до дверей, ОСОБА_4 став спиною перед дверима квартири та повідомив, що нікого не пустить. Підійшовши до обвинуваченого та без застосування фізичної сили, намагався відвести його в сторону, щоб він не заважав проводити слідчу дію. ОСОБА_4 відштовхнув його, дістав із-за пояса пістолет, який був прикритий випущеною сорочкою, перезарядивши, направив пістолет в його сторону, кричав, що буде стріляти, повторивши дану фразу декілька разів. За зовнішніми ознаками пістолет був схожий на бойовий. Зрозумівши, що такими діями обвинувачений може завдати шкоду, з метою вжиття заході по обеззброєнню вхопив останнього за руку, в якій він тримав пістолет, направивши її в підлогу. ОСОБА_4 продовжував чинити опір, протидіяв спробам забрати пістолет, при цьому нажимав на курок здійснюючи постріли. Всього було здійснено чотири постріли. В ході боротьби вдалося положити ОСОБА_4 на підлогу та забрати пістолет з рук. Після цього на допомогу підбігли інші працівники поліції. На місце викликано слідчо-оперативну групу. Потерпілий зазначив, що в результаті подолання опору ОСОБА_4 йому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді травми лівого коліна. Вказане тілесне ушкодження отримав внаслідок падіння на коліно під вагою тіла обвинуваченого. Вподальшому йому на коліні проведено операцію, після чого проходив тривале лікування. Просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі. Потерпілий ОСОБА_7 наголосив, що на дверях квартири не було жодних позначень, які свідчили б що дане приміщення використовується для здійснення адвокатської діяльності. Цивільний позов підтримав у повному обсязі.
		З показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вбачається, що вони як працівники поліції 08.07.2016року приймали участь у проведенні обшуку квартири АДРЕСА_4 . Вказані свідки підтвердили факт застосування зброї обвинуваченим  ОСОБА_4  з метою перешкоджання проведення обшуку.
		Аналогічні показання щодо обставин кримінальних правопорушень надали свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які були очевидцями вчинення кримінальних правопорушень.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що покази як потерпілого так і свідків є послідовними даними ними як під час досудового розслідування так і судового розгляду та узгоджуються між собою, і повністю спростовують покази обвинуваченого. 
		Крім показів потерпілого, свідків, вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.343, ч.2 ст.345 КК України, підтверджується наданими в судовому засіданні прокурором та перевіреними на предмет допустимості та належності письмовими доказами, а саме: протоколами слідчих, процесуальних дій.
		З протоколу обшуку від 08.07.2016 року вбачається, що потерпілим ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 06.07.2016 проводився обшук квартири АДРЕСА_4 . В ході обшуку встановлено, що квартира являє собою двохрівневе помешкання, складається з дев`яти кімнат, три з яких санвузли. На двох вхідних дверях до кімнат наявні написи на папері формату А4 «Адвокатське об`єднання «Справедливість», на вхідних дверях до квартири відсутні будь-які позначення про використання приміщення у адвокатській діяльності. В ході обшуку нічого не вилучалось (а.с. 39-40 Т.1).
		Згідно заяви адвоката ОСОБА_13 від 08.07.2016 року видно, що він не має претензій до працівників поліції в ході проведення обшуку (а.с. 41 Т.1) 
		Даними, отриманими під час огляду відеозапису обставин вчинення кримінальних правопорушень, зафіксованими у протоколі перегляду відеозапису від 15.11.2016 року (а.с.48-53 Т.1) та протоколі огляду сайту в мережі Інтернет від 16.01.2017 року (а.с. 62-68 Т.1), встановлено що обвинувачений дістає з-під сорочки пістолет та направляє його в сторону потерпілого, супроводжуючи такі дії фразами : «Я буду стріляти», «Я серйозно говорю, я буду стріляти». На відео чути чотири постріли. На відео видно як ОСОБА_4 стоїть колінами на підлозі, нахилившись тулубом вперед, а над ним, спираючись на плечі обвинуваченого, на колінах стоїть потерпілий таким чином, що його ліва нога знаходиться на підлозі під тулубом обвинуваченого. Потерпілий просить обвинуваченого: «Я тебе прошу відпусти пістолет», «Відпусти пожалуйста».
		Згідно з протоколом огляду місця події від 08.07.2016 року зафіксовано обстановку на місці вчинення злочинів, виявлено та вилучено: три гільзи, що лежали біля предмету схожого на пістолет, гільза, яка випала з предмету схожого на пістолет з маркувальним позначенням на них «2 мм. РАПС9», предмет, схожий на пістолет з маркувальними позначеннями на ньому «ЧНС НОМЕР_2 », «ВІЙ 9 мм.», « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 » (а.с. 16-121 Т.1).
		Як убачається зі змісту протоколів проведення слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_7 від 10.11.2016 року (а.с. 151-163 Т.1), свідком ОСОБА_9 від 10.11.2016 року (а.с. 168-175 Т.1), свідком ОСОБА_8 від 10.11.2016 року (а.с. 180-187 Т.1), свідком ОСОБА_11 від 10.11.2016 року (а.с.192-200 Т.1), свідком ОСОБА_10 від 10.11.2016 року (а.с. 205-212 Т.1) під час проведення вказаних слідчих дій потерпілим та свідками було відтворено дії, обставини та обстановку вчинення обвинуваченим опору працівнику правоохоронного органу та нанесення тілесних ушкоджень. 
		Вказані протоколи слідчих та процесуальних дій є належними і допустимими доказами, оскільки останні отримані в порядку передбаченому КПК України. Дані протоколи прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення злочинів. При цьому, надані у ході судового розгляду показання потерпілого, свідків кореспондуються з даними відображеними у протоколах та узгоджуються між собою.
		Відповідно до витягу з наказу №75/0с від 08.04.2016 року вбачається, що майора поліції ОСОБА_7 призначено старшим оперуповноваженим в особливоважливих справах управління захисту економіки в Рівненській області з 05.04.2016 року (а.с. 75 Т.1).
		Згідно з Посадовою інструкцією працівників управління захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до повноважень ОСОБА_7 серед інших належить підтримання взаємодії із слідчими органами, здійснення оперативного супроводу кримінальних проваджень щодо виявлення відповідних видів злочинної діяльності у сфері економіки, за дорученням керівництва УЗЕ виконання доручення надані слідчим у ході досудового розслідування (а.с. 92-95 Т.1).
		Відповідно до копії ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 06.07.2016 року встановлено, що начальнику слідчого відділення Березнівського ВП в Рівненській області ОСОБА_17 чи іншому уповноваженому ним працівнику оперативного підрозділу, надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 (а.с. 36-37 Т.1).
		З доручення начальника слідчого відділення Березнівського ВП в Рівненській області ОСОБА_17 від 08.07.2016 року вбачається, що ним доручено Управлінню захисту економіки в Рівненській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України провести виконання ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 06.07.2016 року про проведення обшуку квартири АДРЕСА_4 (а.с. 38 Т.1).
		Даними Висновку службового розслідування від 18.10.2016 року встановлено, що ОСОБА_7 перебував за адресою: АДРЕСА_5 , в робочий час, у зв`язку з виконанням ним безпосередніх службових обов`язків. Крім того, висновком передбачено, що ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
		Вказані документи засвідчують, що потерпілий ОСОБА_7 на час вчинення злочинів був працівником правоохоронного органу та виконував покладені на нього службові завдання, а опір обвинуваченого був спрямований на протидію виконанню службових повноважень.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 965 від 07.09.2016 року у ОСОБА_7 лікарями відмічені такі тілесні ушкодження: травматичне пошкодження медіального меніска лівого колінного суглоба, часткове пошкодження внутрішньої бокової зв`язки, які виникли від дії тупого предмету, могли утворитися 08 липня 2016 року та відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію довготривалості розладу здоров`я (а.с. 110-111 Т.1). 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 965/Д-1279 від 23.11.2016 року встановлено, що судово-медичні дані встановлені при судово-медичній експертизі ОСОБА_7 , в частині механізму виникнення тілесних ушкоджень, не суперечать показам, даним ним при проведенні слідчого експерименту шляхом відтворення дій, обстановки та обставин події 10.11.2016 року (а.с. 114-115 Т.1).
		За таких обставин показання потерпілого щодо обставин та механізму отримання тілесних ушкоджень узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз, а тому їх необхідно оцінювати як достовірні та правдиві.
		З дослідженого висновку балістичної експертизи № 1.2-252/16 від 25.07.2016 року вбачається, що чотири стріляні гільзи, вилучені 08.07.2016 року поблизу кв. АДРЕСА_4 є складовими частинами пістолетних патронів «ПС9 9ммРА» калібру 9 мм Р.А., споряджених еластичними снарядами «несмертельної дії», виробництва ТОВ «ВТК Шмайсер» м.Вешневе, Україна. Предмет, ззовні схожий на пістолет з маркувальними позначеннями на ньому «ЧНС 18273, ВІЙ 9 мм.» вилучений 08.07.2016 року поблизу кв. АДРЕСА_4 , являється короткоствольною вогнепальною зброєю  пристроєм (пістолетом) моделі «ВІЙ» серійним номером НОМЕР_1 кал. 9мм Р.А. виробництва, в.ч. №4558 м.Ніжин Чернігівської обл., Україна, який призначений для стрільби (відстрілу) патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії, що відносяться до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. Даний пістолет для стрільби придатний. Чотири стріляні гільзи, вилучені 08.07.2016 року поблизу кв. АДРЕСА_4 відстріляні з пістолету «ВІЙ» серійний номер НОМЕР_1 кал. 9мм Р.А. (а.с. 125-139 Т.1).
		Зазначені висновки експертиз є належними і допустимими доказами, оскільки містять в собі докладні описи проведених досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та, які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, тобто в повній мірі відповідають вимогам КПК України. При цьому, надані у ході судового розгляду показання потерпілого, свідків кореспондуються з даними відображеними у висновках експертиз.
		До показань обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він застосував зброю не з метою перешкодити проведенню обшуку, а для того аби не допустити незаконних дій працівників поліції та привернути увагу громадськості, необхідно ставиться критично та не брати їх до уваги. 
		Не приймаючи до уваги це твердження та розцінюючи його як надумане, слід виходити з оцінки зовнішнього прояву його дій під час вчинення опору потерпілому, яка свідчить про його суб`єктивну сторону в ставленні до скоєного і є безперечним підтвердженням наявності у нього умислу на вчинення опору працівнику правоохоронного органу та нанесення йому тілесних ушкоджень.
		Про це свідчить характер та послідовність його дій, які були спрямовані перешкодити фізичному проникненню працівників поліції до квартири, а також відсутність законних підстав для застосування зброї.
		Невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.
		Таким чином, наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред`явлення вимоги, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу злочину, передбаченого статтями 342 та 345 КК. 
		Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року ( справа № 444/2115/17, провадження № 51-8311км18).
		Крім того, не можна погодитися з доводами обвинуваченого про наявність у нього законних підстав для застосування зброї.
		Відповідно до усталеної судової практики дії особи, спрямовані на протидію невиправданому і надмірному насильству з боку поліцейського, не можуть кваліфікуватися як опір за статтею 342 КК.
		Для того, щоб провести не завжди очевидну межу між опором у значенні статті 342 КК і діями, зумовленими рефлекторними реакціями або самозахистом, слід взяти до уваги не лише факт фізичного впливу на поліцейського з боку обвинуваченої особи, але і контекст, у якому відбулася подія.
		Для цього слід зважати на відповідність дій поліції вимогам нормативних актів, що регулюють поліцейську діяльність. Зокрема, стаття 29 Закону України «Про національну поліцію» вимагає, щоб поліцейський захід був, серед іншого, необхідним і пропорційним. Тому, вирішуючи, чи є в діях обвинуваченого склад опору, слід переконатися, що застосовані до обвинуваченої особи заходи з боку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої законом.
		Крім іншого, стаття 43 Закону України «Про національну поліцію» вимагає, щоб поліцейський заздалегідь попередив особу про намір застосувати фізичну силу і особі було надано достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського.
		Це положення звільняє поліцейського від цього обов`язку лише в разі, якщо зволікання із застосуванням сили може спричинити посягання на життя і здоров`я особи та/або поліцейського чи інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим.
		Як видно з встановлених обставин справи, потерпілий застосував до обвинуваченого фізичну силу внаслідок того, що останній погрожував застосуванням зброї, а в подальшому застосував зброю, та потерпілий реально сприймав вказану загрозу в обстановці, що склалася.
		Вказані обставини встановлені згідно показань свідків, а також відповідно до відеозаписів, які підтверджують відсутність у обвинуваченого будь-яких законних підстав для застосування зброї. 
		Відповідно до цих доказів також встановлено, що поведінка потерпілого не була ані насильницькою, ані агресивною по відношенню до обвинуваченого.
		Крім того, обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що його життю та здоров`ю нічого не загрожувало. 
		За таких обставин застосування сили до обвинуваченого було виправданим в обстановці, що склалася, обвинувачений не був завчасно попереджений про можливе застосування до нього сили через загрозу життю та здоров`ю поліцейського та можливість настання інших тяжких наслідків, зважаючи на знаходження на сходинковій площадці значної кількості людей в момент коли обвинувачений погрожував застосуванням зброї
		Доводи обвинуваченого про порушення норм процесуального закону під час вручення підозри, у зв`язку із врученням неналежним суб`єктом, суперечать нормам КПК України та усталеній судовій практиці.
		Норма пункту 1 частини першої статті 481 КПК України передбачає перелік осіб, щодо яких забезпечується особливий порядок здійснення повідомлення про підозру, де обов`язковою є участь Генерального прокурора, його заступника, керівника обласної прокуратури в межах його повноважень, а саме: адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові.
		Аналіз наведеного вище переліку категорій осіб, щодо яких кримінальним законодавством України встановлений особливий порядок кримінального провадження, підтверджує висновок, про те, що додаткова гарантія у формі встановлення спеціальної процедури здійснення повідомлення про підозру цим категоріям осіб полягає саме у перевірці підстав і наступному складанні та підписанні повідомлення визначеними законом суб`єктами. Однак подальше вручення письмової підозри окресленим категоріям осіб не впливає на посилення або послаблення цих гарантій. Сам по собі факт особистої передачі повідомлення про підозру не забезпечує додаткового захисту ані депутата місцевої ради, ані інших осіб, щодо яких визначено спеціальний порядок здійснення повідомлення про підозру.
		Вручення повідомлення про підозру депутату місцевої ради іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийняте та підписане визначеним на це статтею 481 КПК України суб`єктом, не порушує гарантії незалежності такого депутата. Тому керівник обласної прокуратури може доручити слідчому або іншому прокурору вручити депутату місцевої ради повідомлення про підозру.
		Уповноваження іншої особи на вручення повідомлення про підозру депутату місцевої ради, рішення про здійснення якого прийнято належним суб`єктом, на завершальному етапі здійснення такого повідомлення, не призводить до порушення цієї гарантії, передбаченої статтею 481 КПК України.
		Водночас, відповідне доручення керівник обласної прокуратури може надати лише тій уповноваженій особі, яка здійснювала досудове розслідування або входила до групи, яка призначена для здійснення цього кримінального провадження відповідно до статті 37 КПК України.
		Такі висновки в частині вручення підозри суб`єктам, передбаченим ст. 481 КПК України, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.12.2019 року (Справа № 536/2475/14-к, Провадження № 13-34кс19).
		Як вбачається з матеріалів провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 22.02.2017 року складено та підписано прокурором Рівненської області ОСОБА_18 та за його дорученням вручено слідчим ОСОБА_19 , який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні (а.с.1-5 Т.2).
		Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_4 відбулося відповідно до вимог ст. 481 КПК України.
		За таких обставин, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
		Згідно з ч.1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Частиною 6 ст. 22 КПК встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч.1 ст.17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Під час судового розгляду стороні захисту та обвинуваченому надавалась можливість скористатись своїми правами передбаченими ст. 22 КК України, однак останні не надали до суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростували покази потерпілого, свідків та висновок судово-медичної експертизи щодо отримання потерпілою тілесних ушкоджень.
		Крім того, обвинувачений та його захисник не надали жодних доказів, що стосується недопустимості як судово-медичної експертизи так і інших доказів. 
		Сторона обвинувачення довела, що покази потерпілого та свідка є послідовними, які надавались як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду, узгоджуються між собою, висновок судово-медичної експертизи відповідає вимогам ст.ст.101-102 КПК України. 
		Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2ст.345КК України,як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків та ч.2ст.342 ККУкраїни,як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		Обставин, що пом`якшують покаранняобвинуваченого судом не встановлено.
		Обставини, що обтяжують покаранняобвинуваченого судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненихправопорушень, передбачені ч.2 ст.342 КК України, відповідно до вимог ст.12 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину), відносився до злочинів невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України  до злочинів середньої тяжкості.
		Що стосується особи обвинуваченого то суд враховує, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
		Відповідно до вимог п.п.2, 3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі та п`ять років, у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, які на момент їх вчинення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносилися до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості відповідно. Злочини ним були скоєні 08.07.2016 року, тобто з дня їх вчинення на день постановлення рішення судом минуло 3 і 5 років відповідно, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочини не зупинявся та не переривався.
		Згідно з ч. 8 ст. 284 КПК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності можливо тільки за її згодою. Однак, у даному випадку мова йде про звільнення особи від покарання на підставі положень ч. 5 ст. 74 КК України з урахуванням положень ст. 49 цього ж Кодексу.
		З обвинувального акту вбачається, що з моменту вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень минуло понад 5 років.
		Обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування або суду, нового кримінального правопорушення не вчинив, а тому строки давності спливли.
		За таких обставин і міркувань суд вважає обґрунтованим звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України.
		Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, під час ухвалення судового рішення суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів. Відповідно до пункту 1 вказаної норми конфіскуються гроші, цінності та інше майно, які були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім випадків коли власник чи законний володілець не знав і не міг знати про їх незаконне використання
		Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.
		Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Враховуючи те, що пістолет «ВІЙ» серійний номер НОМЕР_1 кал. 9мм Р.А. є знаряддям вчинення злочину його необхідно конфіскувати
		Керуючись п. 1 ч. 1ст. 49 КК України, ст.285 КПК Українисуд, -
		 
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за частиною 2 статті 342 КК на підставі статті 49, частини 5 статті 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		Звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за частиною 2 статті 345 КК на підставі статті 49, частини 5 статті 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
		Цивільний позов ОСОБА_7  залишити без розгляду.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 40 коп.
		Речові докази: 
		-оптичний диск марки «KAKTUZ», DVD-R 8-16Х, 4,7 GB залишити в матеріалах провадження; 
		-чотири гільзи з маркувальним позначенням на них «2 мм. РАПС9» - знищити
		Пістолет «ВІЙ» серійний номер НОМЕР_1 кал. 9мм Р.А., який є знаряддям вчинення злочину - конфіскувати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...