Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/20437/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2022. Зареєстровано: 26.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2022.
Дата набрання законної сили: 10.11.2022
Результат оскарження 10.11.2022 Волинський апеляційний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/211/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030010002900

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/20437/20 
		Провадження № 1-кп/161/211/22
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		26 серпня 2022 року м. Луцьк
		 
		   Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030010002900 від 25 вересня 2020 року про обвинувачення  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, розлученої,на утриманніперебуває малолітнядонька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватного підприємця, не судимої, 
		у вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.1ст.121КК України, 
		за участю прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 ,
		обвинуваченої ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачена ОСОБА_3 , 23 вересня 2020 року, близько 22 год. 00 хв., знаходячись поблизу магазину "Літра", що за адресою: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, буд. 28, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, в ході словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_6 , умисно, нанесла один удар правою ногою в область тулуба потерпілої, від якого остання впала на спину, отримавши тілесне ушкодження у виді поверхневої рани на потиличній ділянці голови, після чого продовжуючи свої протиправні дії, умисно нанесла один удар правою ногою в ділянку голови потерпілої, внаслідок чого остання отримала тілесне ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому лобної кістки зліва з гострою епідуральною гематомою в місці перелому та забоєм головного мозку. 
		Згідно висновку експерта № 836 від 22 жовтня 2020 року, за ступенем тяжкості закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому лобної кістки зліва з гострою епідуральною гематомою в місці перелому та забоєм головного мозку відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Поверхнева рана на потиличній ділянці голови за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні умисних дій, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, та дані її дії кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушення (злочині), передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України визнала повністю та показала, що вона дійсно, 23 вересня 2020 року, у вечірню пору доби, знаходячись поблизу магазину "Літра", що за адресою: м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_6 , нанесла один удар правою ногою в область тулуба, від якого вона впала на спину і один удар правою ногою в ділянку голови. У вчиненому щиро каялась, просила суворо не карати та вибачення у потерпілої. Цивільний позов визнала в повному обсязі та зазначила про добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілій та бажання продовження такого відшкодування перебуваючи на волі.
		Незважаючи на повне визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого їй органами досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, її винність у його вчиненні повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
		Так, потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що того дня, 23 вересня 2020 року вона йшла зі своїми знайомими. Біля магазину "Літра", що за адресою: м. Луцьк, пр.Президента Грушевського, зустріла ОСОБА_3 , яка була її однокласницею. З незрозумілих для неї причин, обвинувачена підбігла до неї та вдарила її по тулубу ногою, внаслідок чого, вона впала та втратила свідомість. Конфлікту між ними не було. Прийшла до тями, як на місце приїхала поліція. Її знайомий взяв за руку та завів додому. Вночі їй стало погано і зранку вона пішла до поліції, щоб написати заяву, а вони скерували її до лікарні, щоб зафіксувати побої. Пам`ятає, як ОСОБА_3 нанесла їй один удар, іншого, той що в голову, не пам`ятає, адже була без свідомості. Внаслідок завданих дій, вона проходила курси лікування та перенесла дві операції, отримала довічно ІІІ групу інвалідності. У вирішенні призначення покарання покладалась на розсуд суду, зазначаючи, що не наполягає на суворій мірі покарання. 
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 23 вересня 2020 року, він, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 йшли разом додому. Біля магазину, в районі ж/д вокзалу, з машини вийшла ОСОБА_3 та ще одна дівчина і підійшли до них. Потерпіла та ОСОБА_10 між собою сперечались, а ОСОБА_3 підбігла і ногою вдарила ОСОБА_6 в грудну клітку, внаслідок чого, остання впала на землю, а потім ще правою ногою вдарила в голову. Він та знайома ОСОБА_3 приводили ОСОБА_6 до тями. Обвинувачена була агресивна, лаялась, її тримали. Потерпіла як прийшла до тями, то повідомила, що зник її телефон, а через пару хвилин обвинувачена сказала, що знайшла згублений телефон. Він завів ОСОБА_6 додому, причини таких дій обвинуваченої не знає, між дівчатами суперечки жодної не було.
		Допитаний свідок ОСОБА_9 показав, що того дня, близько 22 год., він зі знайомими йшли в районі ж/д вокзалу. Біля магазину "Літра" приїхала машина, з неї вийшло четверо дівчат, двоє пішли, а двоє почали йти до них. ОСОБА_3 , він її раніше бачив, підійшла до них і вдарила ногою ОСОБА_6 , та впала і вдарилась об бруківку та втратила свідомість, потім ще раз вдарила її ногою по голові. Хтось викликав поліцію, конфлікту чи суперечки не було, причини, чому так сталось, не знає. 
		Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 23 вересня 2020 року, у вечірній час, вона зустрілась з потерпілою, у них був конфлікт з ОСОБА_6 , вона їй погрожувала. Пізніше до них підійшла ОСОБА_3 і штовхнула ОСОБА_6 , потерпіла була в стані алкогольного сп`яніння. Їх конфлікт переріс в конфлікт ще ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , адже потерпіла погрожувала її дитині і їй. Обвинувачена штовхнула потерпілу, та впала, але й через те, що була п`яна. Приїхала поліція, потерпіла прийшла до тями і сказала, що ніхто ніяких претензій немає. Ніхто її не бив. ОСОБА_6 забрав хлопець і повів додому. Ногами потерпілу ніхто не бив, сліди крові були позаду.
		Крім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, об`єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.
		Зокрема, протоколом огляду місця події з доданою фототаблицею від 25 вересня 2020 року, яким зафіксовано обстановку прилеглої території до магазину " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", за адресою: м. Луцьк, пр. Грушевського, буд. 28 Волинської області.
		Висновком експерта № 836 від 22 жовтня 2020 року, згідно якого, у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому лобної кістки зліва з гострою епідуральною гематомою в місці перелому та забоєм головного мозку, за ступенем тяжкості, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Поверхнева рана на потиличній ділянці голови за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з травмуючою дією тупих предметів (предмету), цілком можливо в час вказаний в постанові та в медичній документації. Виявлена закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому лобної кістки зліва з гострою епідуральною гематомою в місці перелому та забоєм головного мозку виникла в результаті прямої травмуючої дії тупого предмету, більш детальна характеристика якого не відобразилась в морфології ушкодження. 
		Протоколом проведення слідчого експерименту з доданим диском від 09 листопада 2020 року, в ході якого зафіксовано, як потерпіла ОСОБА_6 відтворила події, які мали місце 23 вересня 2020 року.
		Протоколом проведення слідчого експерименту з доданим диском від 09 листопада 2020 року, в ході якого зафіксовано, як свідок ОСОБА_8 відтворив події, які мали місце 23 вересня 2020 року.
		Протоколом проведення слідчого експерименту з доданим диском від 09 листопада 2020 року, в ході якого зафіксовано, як свідок ОСОБА_9 відтворив події, які мали місце 23 вересня 2020 року.
		Протоколом проведення слідчого експерименту з доданою фототаблицею від 09 листопада 2020 року, в ході якого зафіксовано, як ОСОБА_3 відтворила події, які мали місце 23 вересня 2020 року.
		Висновком експерта № 892 від 12 листопада 2020 року, згідно якого, у ОСОБА_6 виявлена закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому та забоєм головного мозку виникла в результаті прямої травмуючої дії тупого предмету. Не виключається можливість, що таким предметом могла бути нога сторонньої особи, як вказують свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час проведення слідчих експериментів 09 листопада 2020 року за їх участю. 
		В судовому засіданні перевірялись визнавальні показання обвинуваченої ОСОБА_3 , які повністю узгоджуються з дослідженими доказами у кримінальному проваджені, зокрема, показаннями самої потерпілої та свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які є послідовними і узгоджуються між собою та протоколами слідчих дій, відеоносіїв та висновками судових експертиз, які, на думку суду, є правдивими, тому суд покладає їх в основу обвинувального вироку.
		У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, дані про її особу та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд не вбачає.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
		Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою, а саме, набуття статусу інваліда 3 групи, ставлення самої обвинуваченої до вчиненого, яка свою винуватість в суді визнала повністю, частково відшкодовує і намагається повністю відшкодувати потерпілій заподіяну злочином шкоду, при цьому, просила вибачення у потерпілої, одночасно, у вчиненому розкаювалась, інформацію про стан здоров`я обвинуваченої, яка не перебуває на обліках у лікаря нарколога чи психіатра та за допомогою до них не зверталась, позитивну характеристику по місцю її проживання, відомості про вперше притягнення до кримінальної відповідальності, дані про те, що вона є приватним підприємцем, перебування на її утриманні малолітньої доньки, за якою здійснює догляд, а також думку самої потерпілої, яка у вирішенні призначення покарання покладалась на розсуд суду, зазначаючи, що не наполягає на суворій мірі покарання у виді реального позбавлення волі, при цьому, підтримала заявлений цивільний позов до обвинуваченої, в частині відшкодування моральної шкоди.
		З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_3 , покарання, в межах санкції частини статті, за якою її засуджується у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільняє від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши, при цьому, максимальний іспитовий строк, із покладенням на неї обов`язків, згідно ст. 76 КК України.
		Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
		До початку судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 32562 грн. 27 коп.
		Свої позовні вимоги потерпіла обґрунтовує тим, що внаслідок дій обвинуваченої їй завдано матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода полягає у витратах на лікуванні, а немайнові втрати полягають у спричинені психологічних (моральних) страждань.
		В судовому засіданні потерпіла  цивільний позивач підтримала поданий цивільний позов у повному обсязі, обвинувачена - цивільний відповідач, заявлений до неї цивільний позов визнала в повному обсязі та зазначила про добровільне часткове відшкодування матеріальної і моральної шкоди та бажання надалі відшкодувати таку перебуваючи на волі.
		Заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову.
		Відповідності до вимог ст.128КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов.
		Згідно довимог п.3ч.2 ст.11ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		У відповідності до роз`яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Статтею 23ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Частиною 1 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
		Беручи до уваги вищевказані вимоги Закону, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 , на підставі вимог ст. 1167 ЦК України, суд враховує матеріальний стан відповідача, вимоги розумності та справедливості, тяжкість вчиненого злочину, глибину фізичних і душевних страждань потерпілої, зміни в її повсякденному житті, порушення нормальних життєвих зв`язків, інші обставини справи, ступінь вини обвинуваченої, факт повного визнання позовних вимог, суму добровільного відшкодування коштів, зокрема повне відшкодування матеріальної шкоди і часткове відшкодування моральної шкоди, та оцінює їх в розмірі 93562 грн. 27 коп., які слід стягнути з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_6 , а тому цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 128, 368, 370 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати винною  ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5(п`ять) років.
		На підставіст.ст.75,76КК Українизвільнити ОСОБА_3  від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3(три) роки,не вчинитьнового кримінальногоправопорушення івиконає покладеніна неїобов`язки,а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позовпотерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченої  ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 93562 (дев`яносто три тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 27 коп.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		Головуючий::/підпис/
		Згідно з оригіналом:
		Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...