Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/6036/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2022. Зареєстровано: 27.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2022.
Дата набрання законної сили: 10.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/570/41/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019180180001292

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 570/6036/19
		номер провадження 1-кп/570/41/2022
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   26 серпня 2022 року     м. Рівне
		Рівненський районний суд Рівненської області колегіально ускладі головуючогосудді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 , захисника адвоката  ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12019180180001292 від 07.10.2019 р. щодо  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Рудня, Костопільського р-ну, Рівненської області, громадянина України, реєстр. прож. АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		в с т а н о в и в :
		06 жовтня 2019 року, близько 20 год. 00 хв. в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство ОСОБА_9 за наступних обставин. 
		06 жовтня 2019 року вдень ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші особи спільно перебували на риболовлі на річці, на території Рівненського району, Рівненської області, де вживали алкогольні напої. Того ж дня вечірній час ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та згадані особи прибули до будинку, в якому ОСОБА_8 орендував квартиру, за адресою АДРЕСА_1 . На пропозицію ОСОБА_8 у нього мав залишатися ночувати ОСОБА_9 . Інші особи поїхали в м. Рівне. В подальшому того дня 06 жовтня 2019 року близько 20 год. 00 хв., коли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували у зазначеній квартирі удвох, між ними раптово виник конфлікт, та в ході словесної суперечки ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , умисно, із значною силою, наніс останньому металевим совком не менше 35 (тридцяти п`яти) ударів у життєво важливу частину тіла - голову, у результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження - відкриту черепно-мозкову травму у вигляді не менше, як 35 забійних ран на голові, чисельних багатоуламкових переломів тім`яних кісток склепіння черепа з відходженням тріщин на лобну та потиличну кістки, один терасовидний перелом лівої тім`яної кістки, а також два вдавлених перелома лобної кістки з ушкодженнями мозкових оболонок, речовини головного мозку, масивний синець правої щоки з переходом навколо правого ока на тлі якого садно, від яких ОСОБА_10 помер на місці події.
		Крім того, ОСОБА_8 умисно наніс ОСОБА_9 невстановленим плоским, односторонньо загостреним, колото-ріжучим знаряддям на зразок клинка ножа, один удар у праву поперекову ділянку, а також численні удари невстановленими слідством тупими предметами по обличчю, тулубу та кінцівках, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення правої поперекової ділянки, поперечного уламкового перелому нижньої щелепи справа; прямого, поперечного перелому 10-го ребра зліва; поперечного, уламкового перелому середньої третини, основної фаланги 2- го пальця лівої кисті; однієї рани на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2-ї п`ясної кістки, в середній її третині; двох саден на спині зліва на рівні 10-го ребра, в проекції лопаткової лінії; одного садна на тому ж рівні, справа, в проекції правої лопаткової лінії; садна на лінії; садна на задній півкружності лівого плечового суглобу; садна на зовнішній поверхні лівого плеча, у верхній його третині; масивного набряку м`яких тканин нижньої третини лівого передпліччя та лівої кисті; садна на задній поверхні лівого передпліччя, у верхній його третині; трьох саден на животі, трьох саден на тильній поверхні правої кисті, в проекції п`ясно- фалангових суглобів 2-3-4-го фаланг, на тлі набряку м`яких тканин та великоплямистого, багряно-фіолетового синця; садна на задньо-зовнішній поверхні правого передпліччя, в нижній його третині, садна на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя, у середній його третині, садна на задньо- внутрішній поверхні правого передпліччя, у верхній його третині, садна на задньо-зовнішній поверхні правого ліктя.
		Смерть ОСОБА_9 настала внаслідоквідкритої черепно-мозковоїтравми увигляді чисельнихзабійних ран,які супроводжувалисямасивною кровотечеюта масивноюкрововтратою,багатоуламкових переломівсклепіння таоснов черепаз ушкодженнямоболонок таречовини мозку. Між спричиненням травми голови ОСОБА_9  та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.
		В судовому засіданніпідсудний  ОСОБА_8 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав частково. Не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, зазначив, що умислу на вбивство ОСОБА_10 у нього не було. 06 жовтня 2019 рок, у вечірній час, повернувшись після риболовлі, він ( ОСОБА_8 ) за місцем свого проживання по АДРЕСА_1  він із ОСОБА_9 перебували в орендованій ним квартирі. Протягом дня він (підсудний) випив близко 250 грамів горілки, в т.ч. 100 грамів ввечері у вказаній квартирі. Вважає, що ОСОБА_9 , намагаючись викрасти у нього ( ОСОБА_8 )гроші,спровокувавконфлікт міжними,що перерісу сутичку, під час якої вони наносили один одному удари. Він ( ОСОБА_8 ) відбивався від ОСОБА_9  металевим совком. У ОСОБА_9 в руках нічого не було. Наніс значну кількість ударів про по голові та тілу ОСОБА_11 , від чого металевий совок розламався, та він ( ОСОБА_8 ) продовжив наносити удари частиною совка (металевою ручкою). Ножем чи іншими предметами удари не наносив, бив лише метвлевим совком. Точну кількість та локалізацію усіх нанесених ним ударів, як і усі деталі події не зміг пригадати, вказуючи, що за вказаних обставин він перебував у шоковому стані. Зазначив, що в подальшому йому боліла права нога, якою він також наносив удари ОСОБА_9 . В певний момент ОСОБА_9 намагався уникнути ударів та втікав від нього, однак у цей момент він (підсудний) продовжував наносити йому удари ззаду по спині. Після конфлікту ОСОБА_9 лежав на підлозі притомний. Через деякий час він ( ОСОБА_8 ) заспокоївся та забрав із кишені куртки ОСОБА_9 гроші. Пізніше заснув, коли прокинувся виявив, що ОСОБА_9 помер. Від побаченого дуже злякався та залишив місце події (поїхав до сестри). У нього (підсудного) значних ушкоджень чи кровотечі не було, за медичною допомогою він не звертався. Пізніше повідомив про подію у поліцію. 
		Вважає, що за вказаних обставин він захищався та перевищив межі необхідної оборони. Визнає, що саме від його дій загинула людина, однак умислу на вбивсто ОСОБА_9 у нього не було, наслідків, які настали він не бажав. Вважає, наявними в своїх діях певні помилки, зокрема при виборі знайомих для спілкування. Намагався негативно характеризувати загиблого ОСОБА_9 . При цьому, підсудний заявив, що загалом шкодує з приводу того, що сталося та про щире каяття у вчиненому, просив вибачення у потерпілих (родичів загиблого ОСОБА_9 ). Цивільні позови потерпілих визнав частково, вважаючи, що моральна шкода заподіяна дочці загиблого ОСОБА_9 не є значною, а визначений потерпілими розмір відшкодувань вважає надмірним.
		Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину за ч. 1ст. 115 КК України, його винуватість у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 повністю доводиться дослідженими у судовому розгляді доказами.
		Із показань потерпілого ОСОБА_12 - батька загиблого ОСОБА_9 , в судовому засіданні позитивно характеризував свого сина  загиблого ОСОБА_9 . Повідомив, що очевидцем події він не був. Напередодні його син говорив, що зі знайомими їдуть на риболовлю. Коли дізнався про вбивство сина пережив значене потрясіння, тяжко сприймає таку втрату, зазнав гостру душевну біль. Дочка загиблого ОСОБА_9  після події тривалий час перебувала в шоковому стані, з нею неможливо було говорити. Пред`явлений позов підтримав повністю.
		Неповнолітня потерпіла ОСОБА_13 , 2007 р.н., очевидцем події не була. В судовому засіданні, в присутності законного представника ОСОБА_14 (матері), пояснила що раніше зі своїм батьком ОСОБА_9 вона бачилась та спілкувалась майже кожного тижня. Батько приймав участь в її утриманні та вихованні. Втрата батька є тяжкою для неї. Пред`явлений позов законний представник підтримала повністю.
		Свідки, допитані в судовому засіданні очевидцями події не були.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що 05.10.2019 року разом із іншими своїми знайомим планували поїхати на риболовлю. ОСОБА_8 попросився з ними, на що йому не відмовили. Наступного дня (06.10.2019 року) спільно перебували на риболовлі на річці, на території Рівненського району, Рівненської області, де крім іншого, готували шашлики, вживали алкогольні напої (приблизно 1 літр горілки на чотирьох). Конфліктів між ними, та зокрема між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (які також вживали алкогольні напої)  не виникало. Після завершення відпочинку на автомобілі підвозили ОСОБА_8 додому в с. Шпанів. На пропозицію останнього ОСОБА_9 погодився продовжити відпочинок у нього та залишитись на ночівлю. Близько 20 год. 00 хв. того дня телефонували до ОСОБА_9 , однак той не відповідав.
		Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_15 . Також повідомив, що після завершення риболовлі на автомобілі підвозили ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до місця проживання останнього в с. Шпанів близько 15 год. 30 хв., а близько 16 год. 00 хв. приїхали в м. Рівне.
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Пояснив також, що в той день на риболовлі алкогольні напої він не вживав, перебував за кермом автомобіля.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона є власницею квартири по АДРЕСА_1 (де відбалася подія). ОСОБА_8 проживав там до події близько двох тижнів. При цьому, договір оренди вони не оформляли, хоча ОСОБА_8 оплатив за проживання. Підтвердила, що в квартирі дійсно був важкий, металевий (зварений з металу) совок. Також повідомила, що надавала згоду на проведення огляду місця події у квартирі. При огляді присутня не була, за її погодженням був присутній її брат ОСОБА_19 .
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_18 . Також повідомив, за погодженням із  ОСОБА_18 (його сестра), він був присутній при проведенні огляду місця події у квартирі, яку він в присутності працівників поліції відкрив та де в коридорі на підлозі було виявлено тіло загиблого ОСОБА_9 . 
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснила, що квартира, де відбулась подія знаходиться над квартирою, в якій вона (свідок) проживає. 06.10.2019 року ввечері, близько 18 год. 00 хв. із вказаної сусідньої зверху квартири протягом 1-2 хвилин вона чула значний гуркіт, удари (ніби пересовували шафу). Також повідомила, що була понятою при проведенні слідчого експерименту з участю обвинуваченого. 
		Свідок ОСОБА_22 (сестраобвинуваченого) в судовому засіданні пояснила, що очевидцем події вона не була. Про обставини події їй відомо зі слів її брата ОСОБА_8 , який 07.10.2019 року приїжджав до неї додому в с. Рудня Костопільського р-ну, Рівненської області, віддав їй кошти близько 12 тис. грн., сказав що має проблеми і що йому треба їхати. Розповів їй також, що вночі, коли спав, помітив привідкриту шухляду, де були гроші. Між ним та іншим чоловіком розпочалась бійка і він ( ОСОБА_8 ) вбив людину. Після того автобусом поїхав в м. Рівне.
		Із письмових доказів встановлено наступне.
		У письмовій заявівід 07.10.2019р.(т.1а.с.44) ОСОБА_8  вказав про зізнання у вчиненні злочину та повідомив, що 06.10.2019 р. у вечірній він за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 він вживав спиртні напої із малознайомим на ім`я ОСОБА_23 , після чого запідозрив того у крадіжці грошей, між ними виник конфлік та бійка, в результаті якої він наніс декілька ударів металевим совком ОСОБА_23 , який лежав на підлозі притомний, а він заснув, та коли прокинувся то виявив, що той помер. 
		Згідно витягу ізЄРДР 07.10.2019р.о 15год.32хв.на підставіписьмої заяви ОСОБА_8 зареєстровано кримінальнепровадження №12019180180001292про те,що 06.10.2019р.приблизно о20год.00хв. ОСОБА_8  за місцем свого тимчасового проживання в квартирі АДРЕСА_2 умисно позбавив життя невідому особу.
		Із протоколуогляду місцяподії від07жовтня 2019року з ілюстративноютаблицею (т.1а.с.166-199) вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої дії в квартирі АДРЕСА_2 оглянуто квартиру за вказаною адресою, де був виявлений труп ОСОБА_9 із множинними тілесними ушкодженнями, чисельні рани наявні на волосянистій частині голови, з поміж яких проглядається уламки кісток склепіння черепа, з нашаруваннями як підсохлої так і рідкої речовини бурого кольору зовні схожі кров. На пілозі на рівні голови виявлено калюжу рідкої речовини бурого кольору зовні схожої кров. Також на дверях, на стінах, шпалерах, та продовженням на стелі приміщень квартири виявлено плями, бризки та потоки, нашарування бурого кольору зовні схожі кров. Також на підлозі виявлено сліди волочіння, які відобразилися на речовині бурого кольору зовні схожої кров та сліди підошв взуття. Було виявлено та вилучено рюкзак, в якому знаходилась частина металевого совка, на дивані під одягом - металеву ручку (частину совка), також фрагмени, предмети, одяг, взуття на яких містились сліди та нашарування речовини бурого кольору зовні схожої кров, ін.
		Згідно заяви від 07 жовтня 2019 року(т. 1 а.с. 165) ОСОБА_18 , як власниця квартирі АДРЕСА_2 надала згоду на огляд вказаної квартири без ухвали суду. Заяву про дозвіл огляду вказаної квартири отримано також у ОСОБА_20 (т. 1 а.с. 225), який відкривав квартиру для проведення її огляду та був учасником такого огляду.
		У даномувипадку невстановлено недопустимість,як доказу,вказаного протоколуогляду зпідстав йогоневідповідності ст.ст.104,223КПК України,у зв`язкуіз відсутностюдозволу (ухвали)слідчого суддіна проведеннятакого огляду,оскільки такийдозвіл отримановід власникаквартири.Щодо наданнявідповідного дозволув судовомузасіданні підтвердипри допитісвідки ОСОБА_18 ,як власницяквартири (вказалатакож,що договіроренди квартирине укладався),та ОСОБА_20 (ріднийбрат останньоїта запогодження ізякою відкриввказану квартируі бувприсутній припроведені огляду).У даномувипадку невстановлено підставдля спростовуаннядійсності обставинподії,встановлених приогляді місцяподії,та невстановлено,що такийдоказ отриманонезаконним шляхом.Повноваження слідчогопідтверджуються ізпостанови начальникаСВ РівненськогоРВП РівненськогоВП ГУНП вРівненській області ОСОБА_24 від 07.10.2019р. Дії слідчого під час проведення зазначеного огляду місця події під час підготовчого судового засідання в суді не оскаржувалися. 
		Крім того, згідно ухвали слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09.10.2019 р. (т. 1 а.с. 223-224), із зазначенням про відповідність дій слідчого при проведенні вказаного огляду місця події вимогам ст. 233 КПК України, надано дозвіл на проведення обшуку належної ОСОБА_18 квартири за вказаною адресою з метою вішукання та вилучення речей та слідів (відповідний перелік вказано) в порядку ст. 234 КПК України. Заперечення проти ухвали слідчого судді від 09 жовтня 2019 р. під час підготовчого судового засідання та надалі в суді не вказувались та не подавались.
		З висновкусудово-медичноїекспертизи трупа ОСОБА_9 №555від 09.10-12.12.2019р.(а.с.211-222) вбачається, що при СМЕ трупа ОСОБА_9 було виявлено наступні ушкодження:
		- відкрита черепно-мозкова травма у вигляді не менше, як 35-ти забійних ран на голові, численних багатоуламкових переломів тім`яних кісток склепіння черепа з відходженням тріщин на лобну та потиличну кістки, один терасовидний перелом лівої тім`яної кістки, а також два вдавлених переломи лобної кістки з ушкодженнями мозкових оболонок, речовини головного мазку, масивний синець правої щоки з переходом навколо правого ока на тлі якого садно;
		- одне непроникаюче колото-різане поранення правої поперекової ділянки;
		- одна рана на тильній поверхні лівої кисті, в проекції другої п`ясної кістки, в середній її третині;
		- поперечний уламковий перелом нижньої щелепи справа; прямий, поперечний перелом 10-го ребра зліва; поперечний уламковий перелом середньої третини, основної фаланги 2 -го пальця лівої кисті;
		- два садна на спині зліва на рівні 10-го ребра, в проекції лопаткової лінії, одне садно на тому ж рівні, справа в проекції правої лопеткової лінії, садно на задній півкружності лівого плечевого суглобу, садно на зовнішній поверхні лівого плеча, у верхній його третині масивний набряк м`яких тканин нижньої третини лівого передпліччя та лівої кисті, садно на задній поверхні лівого передпліччя, у верхній його третині, три садна на животі, три садна на тильній поверхні правої кисті, в проекції п`ясно- фалангових суглобів 2-3-4-го фаланг, на тлі набряку м`яких тканин та великоплямистого, багряно-фіолетового синця; садно на задньо-зовнішній поверхні правого передпліччя, в нижній його третині, садно на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя, у середній його третині, садно на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя, у верхній його третині, садна на задньо-зовнішній поверхні правого ліктя.
		Рани на голові, з огляду на аналогічні характеристики країв та стінок: краї ран нерівні, дрібнохвилясті, розтрощені, вздовж країв в наявності смуги осаднення шириною від 0,4 мм до 0,8 мм, співставляються без утворення дефекту тканини; стінки ран рівні, в стінках наявні фрагменти волосся; кінці ран гострі та П-подібні, та з врахуванням даних медико-криміналістичного дослідження вилученого клаптя шкіри голови із вказаними ранами, спричинені не менш, як 35 (тридцяти п`яти) разовою, досить вираженою за силою, тупого знаряддя з видовженою, обмеженою, контактуючою поверхнею, прямолінійноподібних форм, при цьому шість із них виникли від не менш, як шести травматичних дій кутів ребер, твердим тупим знаряддям з суміжними видовженими обмеженими контактуючими поверхнями, прямолінійних форм.
		Виявлені, в проекції вище вказаних ран, уламкові переломи кісток черепа з врахуванням даних медико-криміналістичного дослідження вилученого фрагменту склепіння черепа, що складається з частин склепіння, обох тім`яних, частини лобної та потиличної кістки, спричинені не менш, як 4-ри разовою, досить вираженою за силою, тупого знаряддя з обмеженою контактуючою поверхнею.
		Перелом нижньої шелепи справа, перелом 10-го ребра зліва, перелом середньої третини, основної фаланги 2-го пальця лівої кисті виникли від дії тупих предметів.
		Непроникаюча рана виникла від незначної за силою травматичної дії плоского, одностороннє загостреного, колюче-ріжучого знаряддя на зразок клинка ножа.
		Садна та синці на тілі, з огляду на вид ушкоджень, утворились внаслідок відносно незначного за силою травматичного впливу тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючої поверхні яких не відобразились.
		Вище зазначена черепно-мозкова травма в момент спричинення (згідно п. 2.1.3. в), г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказ МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.) відноситься до тяжких і перебуває у прямому причинно- наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого.
		Всі інші виявлені на тілі ОСОБА_9 ушкодження: перелом щелепи, ребра та пальця відносяться до категорії середнього ступеня важкості по довготривалості розладу здоров`я, синці та садна кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, та у причинно- наслідковому зв`язку з настанням його смерті не перебувають.
		Смерть гр-на ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних забійних ран, які супроводжувались масивною кровотечою та масивною крововтратою, багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепа з ушкодженнями оболонок та речовини мозку. Цей висновок підтверджується виявленими при судово-медичній експертизі його трупа ушкодженнями, та даними судово-гістологічної експертизи - знижене кровонаповнення судин досліджених органів, з ознаками порушення кровообігу в печінці, нирках та головному мозку, в двох шматочках кори головного мозку визначаються ділянки некрозу тканини з вогнищевими зливними та чисельними розсіяними внутрішньомозковимикрововиливими, а в двох інших шматочках - вогнищеві субарахноїдальні крововиливи з шматковими реактивними змінами.
		В даному випадку виходячи із даних судово-гістологічного дослідження вилучених з трупа шматочків органів (де в шкодженнях мозку початкові реактивні клітинні та тканинні прояви) та з врахуванням особливостей черепно-мозкової травми, причини смерті потерпілого та відсутності ознак тривалого агонального періоду, проміжок часу між спричиненням черепно-мозкової травми та настанням смерті гр-на ОСОБА_9 може становити від десятків хвилин до 1-2 годин, що не виключає можливість здійснення потерпілим цілеспрямованих активних дій (рухатися, пересуватися, кричати і т.п.), і загалом, клінічне протікання і наслідки такої як у ОСОБА_9 черепно-мозкової травми, в тому числі і за умов надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги - є несприятливими.
		Синці, рана та садна на тильних поверхнях обох кистей потерпілого могли бути отримані коли потерпілий намагався боротись або прикритись від ударів.
		Виявлені на трупі ОСОБА_9 тілесні ушкодження є наслідками неодноразових травматичних впливів, кожний з яких, звичайно ж супроводжується відчуттям фізичного болю, якщо під час їх нанесення потерпілий не перебував у без свідомому стані.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_9 , знайдений етиловий спирт в концентрації - 1,12 ‰. Зазначене свідчить, що незадовго до настання смерті останній вживав алкогольні напої. Така концентрація етилового алкоголю зазвичай у живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного спяніння.
		Кров ОСОБА_9 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		Доводи захисника адвоката ОСОБА_7 про недопустимість та неналежність як доказу вказаної СМЕ у даному провадженні з тих підстав, що на час завершення експертизи експерт був звільнений з відповідної посади суд вважає безпідставним та необгрунтованими. У даному випадку відсутні підстави вважати, що вказаний доказ, отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Вказані захисником обставини не спростовують дійсності висновків експертизи та не вказують на те, що такий доказ отримано незаконним шляхом. Захисник не підтвердила належним чином ті обставини про які повідомляла при зверненні до суду із вказаним питанням. Відповідно, не встановлено підстав для визнання даного доказу недопустимим згідно ст. 86-87 КПК.
		Із висновкумедико-криміналістичноїекспертизи від11грудня 2019року №151/182-мк (т. 1 а.с.254-263) вбачається, що на шкіряному клапті з ділянки голови від трупа ОСОБА_9 виявлені 32 забійні рани, подібними до тупо рублених.
		На фрагменті склепіння черепа від трупа ОСОБА_9 виявлені уламкові переломи правої та ї тім`яної кісток з відходженням тріщин налобну та потиличну кістки; також виявлений один ісовидний перелом розташований на лівій тім`яній кістці у середній третині; також на лобній ділянці, дещо зліва виявлений вдавлений перелом зовнішньої кісткової пластинки.
		Дані пошкодження на шкіряному клапті та кістках фрагменту склепіння черепа виникли внаслідок не менш 26 травматичних дій твердим тупим знаряддям з видовженою (видивженими) обеженною (обмеженими) контактуючою (контактуючими) поверхнею (поверхнями), прямолінійноподібннх форм, шириною контактуючої частини до 1,3мм П-подібних перетинів контактуючої частини (частин); 
		також виявлені 6 ран кутоподібних форм; що виникли внаслідок 6 травматичних дій кутів ребер твердим тупим знаряддям з суміжними видовженими обмеженими контактуючими поверхнями, прямолінійноподібних форм, з шириною контактуючих частин до 1,3 мм П-подібних перетинів контактуючих частин та є характерними для виникнення внаслідок ударів верхніми ребрами стінок ковша (лотка) совка та верхніми (задніми) кутами ребер бокових та задньої стінки ковша (лотка) совка.
		На шкірному клапті з ділянки спини (правої поперекової) від трупа ОСОБА_9 виявлено одну колото-різану рану. Дана рана виникла внаслідок однієї травматичної дії плоским односторонне загостреним, колюче-ріжучим травмуючим знаряддям на зразок клинка ножа. 
		Ковш (лоток) совка та ручка совка раніше складали єдине ціле.
		Із висновкумедико-криміналістичноїекспертизи від09грудня 2019року №154-мк (т. 1 а.с.249-253) вбачається, що на представлених для дослідження тканині светра, джемпера та теніски ОСОБА_9 виявлені на кожному по два колото-різаних пошкодження розташованих: по одному в середніх третинах спинки справа та по одному в верхніх чвертях задніх поверхностей лівих рукавів. На тканині майки ОСОБА_9 виявлено одне колото-різане пошкодження розташоване в середній третині спинки справа. Колото-різані пошкодження на предметах одягу співпадають по характеру та розташуванню, виникли одночасно, внаслідок двох травматичних дій плоским односторонньо загостреним колюче  ріжучим знаряддям на зразок клинка ножа.
		Із висновку судової імунологічної експертизи від 25 жовтня 2019 року № 1037 (т. 1 а.с. 235) вбачається, що кров ОСОБА_8 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
		Із висновку судової імунологічної експертизи від 11 листопада 2019 року № 1056 (т. 1 а.с. 236-237) вбачається, що на представлених фрагментах шпалер (об. №1-3), змиві зі стіни (об. № 4), рушнику (об №5), сорочці (об. № 6-9), сірих штанах (об. №10-11), орових штанах (об №12), встановлена наявність крові людини. Із висновкусудової цитологічноїекспертизи від26листопада 2019року №66 (т. 1 а.с.240-242) вбачається, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту обох рук потерпілого ОСОБА_9 , знайдена кров, клітинні елементи та білок людини. Із висновку судової імунологічної експертизи від 26 листопада 2019 року № 1130 (т. 1 а.с.247-248) вбачається, що на представлених для дослідження фрагменті ліноліума, туфлях, шльопанцях встановлена наявність крові людини. Із висновкусудової імунологічноїекспертизи від06грудня 2019року №1184 (т. 1 а.с.238-239) вбачається, що на представлених для дослідження майці, футболці, джинсах та двох кофтах, встановлена наявність крові людини. Із висновкусудової цитологічноїекспертизи від13грудня 2019року №77 (т. 1 а.с.243-246) вбачається, що при судово-медичній експертизі ковша совка, вилученого в ході огляду місця події, виявлена кров, білок людини, ядровмісні клітини не знайдені. Встановити статеву належність крові і клітин не було можливості у зв`язку з відсутністю в препаратах клітин крові необхідних для статевоспецифічної диференціації. При експертизі ножів (11 шт) та ручки совка, вилучених в ході огляду місця події, кров не виявлено. Згідно висновківвказаних імунологічних,цитологічних експертиз при серологічному дослідженні вищевказаної крові, встановлено, що вона може належати, як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_8 , у випадку наявності у нього зовнішньої кровотечі на момент події.
		Із протоколу проведенняслідчого експериментуіз участюобвинуваченого від 11жовтня 2019року (т. 2 а.с. 97-106, 88) вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої дії, ОСОБА_8 на місці події показував та пояснював щодо обставин вбивства ОСОБА_9 . Зазначив, що 06 жовтня 2019 року вони обоє перебувала в квартирі за місцем його (підсудного) проживання в АДРЕСА_1 . Деякий час вони розмовляли, вживали горілку у незначній кількості (підсудний двічі по 50 грам). Пізніше між ними відбулася суперечка та сутичка, оскільки ОСОБА_8 запідозрив ОСОБА_9 у крадіжці грошей, на що той почав нецензурно висловлюватись та штовхатись. Від поштовху ОСОБА_8 впав, вдарившись головою об підлогу. Побачивши поблизу металевий совок, підхопив його та почав ним наносити удари по голові та тілу ОСОБА_9 . В процесі бійки совок розламався і він (підсудний) продовжував наносити удари ручкою від того совка. У ОСОБА_9 із голови йшла кров, також кров`ю забризкало стіни. Пізніше заспокоївшись, розмовляли, також ОСОБА_8 з`ясовував щодо грошей, які пізніше знайшов та забрав із кишені куртки ОСОБА_9 . Пізніше ОСОБА_8 пішов до себе в кімнату, де заснув, а прокинувшись, він побачив мертвого ОСОБА_9 який лежав в коридорі головою до дверей.
		Допитантий в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , за участю якого проведено досліджений слідчий експеримент, своїми поясненнями фактично підтвердив вказані відомості та дані ним покази на місці події. У даному випадку суд вказує про інкорпорування пояснень наданих обвинуваченим під час слідчої дії в поясненя, які він надавав у судовому засіданні. Крім того, проведення слідчого експерименту відбувалося у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, а не лише виключно проголошення обвинуваченим пояснень з метою їх процесуального закріплення.
		З висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_8 від 21.10.2019 року № 763(т. 2 а.с. 1-2) вбачається, що при огляді ОСОБА_8 , виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна на лівій гомілці, яке могло утворитись в термін від 14-ти до 15-ти діб до моменту огляду і згідно п.2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. №6, відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Виставлений лікарями діагноз Забій грудної клітки справа. Забій гомілково- ступневого суглобу не підтверджений будь-якими об`єктивними клінічними даними (припухлість, крововилив, садно, рана тощо), тому згідно п.4.6. Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.95р. №6 (надалі Правил), при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається.
		Дане тілесне ушкодження могло виникнути не менше як від однієї травматичної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука, нога чи інші тупі предмети, диференційні ознаки якого в тілесних ушкодженнях не відобразилися.
		Вказане тілесне ушкодження на лівій гомілці могло виникнути при різних обставинах, як від безпосередньої дії тупого предмету в ділянку лівої гомілки, так і при падінні на площину з послідуючим контактуванням даною ділянкою з твердою поверхнею.
		Тілесних ушкоджень, які можна було б з судово-медичної точки зору розцінити як сліди боротьби чи самооборони, при судово-медичній експертизі на тілі потерпілого не виявлено.
		Згідно висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи№ 241/19 від 08 листопада 2019 року (т. 2 а.с. 5-10), ОСОБА_8 на момент інкримінованого йому діяння психічним захворюванням, яке позбавляло би його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждав, у тимчасово хворобливому стані, а також в стані фізіологічного афекту під час скоєння інкримінованого злочину він не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. При проведенні дослідження встановлено також, що ОСОБА_8 психічним захворюванням не страждає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Крім того, при психологічному обстеженні досліджуваний ОСОБА_8 підтверджував показання, які є аналогічними за змістом його (підсудного) поясненням в судовому засіданні, вказуючи, що при з`ясуванні щодо зникнення грошей, бійку розпочав ОСОБА_9 , штовхаючи його, а він (підсудний) відбиваючись наніс (потерпілому) удари металевим совком. Не заперечував, що вживав спиртне напередодні делікту  300-350 г горілки і одна пляшка пива, п`яним себе не відчував. 
		Також в судовому засіданні оглянуто речові докази: дві частини металевого совка, які були виявлені та вилучені під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. При їх огляді судом підсудний ОСОБА_8 та його захисник не заявляли будь-яких сумнівів та заперечень щодо дійсності та належності вказаних частин металевого совка, як речового доказу та знаряддя злочину. 
		Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Про дослідження інших доказів, щодо обставин справи сторони не зверталися, на їх дослідженні не наполягали. Тому, такі докази суд не досліджує, із урахуванням вимог статтей 22, 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, також диспозитивності.
		При розгляді даної справи, суд забезпечив усім учасникам провадження належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зокрема були допитані всі заявлені свідки та вирішені заявлені клопотання. Будь-яких належних та допустимих доказів захисту на спростування доказів обвинувачення стороною захисту, під час судового розгляду суду не надано. Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.
		Відповідно до вимог ст.ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні, і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Оцінюючи подані сторонами кримінального провадження та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині повністю доведена. Дії підсудного ОСОБА_8 підпадають під ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Показання ОСОБА_8 , а так само доводи захисника про відсутність у підсудного умислу на позбавлення ОСОБА_9 життя - суд вважає реалізацією обвинуваченим права давати свої показання з огляду на обрану ним правову позицію захисту.
		Не погоджується колегія суддів і з доводами захисника про те, що не встановлено мотив злочину, оскільки обвинувачений пояснив, що злочин він вчинив на ґрунті особистих неприязних відносин, особистої образи, що розвинулися внаслідок взаємних претензій між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо поведінки та некоректного (образливого) ставлення останнього до підсудного. У даному випадку визначальним у поведінці ОСОБА_8 було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися з ним). Такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру.
		Колегія суддів вважає доведеним, що з боку потерпілого не було дій, які б свідчили про наявність дійсного, реального і об`єктивного суспільно небезпечного посягання, яке б за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності могло реально заподіювати чи створювати реальну загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_8 , що охороняються законом, зокрема, його життю чи здоров`ю, а відвернення чи припинення його вимагає заподіяння шкоди тому, ким вчинюється посягання.
		Підсудний мав можливість припинити конфлікт та уникнути його, натомість наніс іншій людині чисельні удари важким та значного розміру металевим предметом (совком) не лише по руках, та тілу, але й в голову, які виявилися смертельними.
		Водночас, про намір і прямий умисел ОСОБА_8 на позбавлення ОСОБА_9 життя свідчать спрямованість дій винного і характер заподіяних потерпілому ушкоджень, застосування важкого та значного розміру металевого предмета (совка), як знаряддя вчинення злочину, значна кількість та локалізація поранень, обставини їх спричинення, в т.ч. нанесення зі значною силою не менше 35 ударів згаданим металевим предметом в голову від яких виникли у вказаній кількості забійні рани на голові ОСОБА_9 , від яких настала його смерть, також поведінка обвинуваченого після вчинення злочину  пішов спати та втік з місця вчинення злочину, не повідомивши медичних працівників та в поліцію.
		Із урахуванням встановлених обставин та наведених доводів, відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_8 за ст. 118 КК України.
		Крім того, у даному випадку поза увагою органу досудового розслідування залишилося питання про походження та визначення належності усієї суми грошей, які ОСОБА_8 (за його версією) забрав із кишені загиблого ОСОБА_9 під час події. У разі заволодіння під час вбивства грошовими коштами, які належали загиблому, дії особи можуть містити й корисливий мотив та кваліфікуватися за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України. Оскільки відсутні відомості про з`ясування таких обставини під час досудового розслідування, їх наявність судом не перевіряється та дії особи судом не перекваліфіковуються, оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (див. ч. 1 ст. 337 КПК України).
		Клопотання представника потерпілих про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 на п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України із зазначенням про особливу жорстокість дій ОСОБА_8 при вчиненні ним вбивства ОСОБА_9 , зважаючи на кількість та локалізацію ударів, застосування як знаряддя злочину важкого та значного розміру металевого предмету (совка)  не підлягає до задоволення в силу вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, згідно якої суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		За місцем проживання та із СІЗО підсудний ОСОБА_8 характеризується позитивно.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є з`явлення із зізнанням.
		У даному випадку відсутні об`єктивні дані, які б свідчили про щире каяття підсудного, про що останній зазанчав у суді. Щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через її щирий осуд, визнання вини та готовність підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину. 
		Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково, своїми поясненнями намагається применшити ступінь своєї вини для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім (див. також пост. ВС від 18.09.2019 у спр. № 166/1065/18, від 27.11.2019 у спр. № 629/847/15-к, від 20.08.2020 спр. № 750/1503/19, від 07.10.2020, спр. № 347/1360/17).
		Повідомлене про відшкодування для потерпілих частини заподіяної злочином шкоди також не вказує про щире каяття особи та не є обставиною, яка пом`якшує його покарання, а може врахуватися як обставина, яка характеризує особу винного.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		Доводи підсудного та захисника про непідтвердження такої обставини суд вважає необгрунтованими. Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень ст.ст. 84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів (див. постанова ККС ВС від 01.12.2021 р. у справі № 672/1402/17).
		У даній справі підсудний у своїх поясненнях вказував, що вживав спиртне напередодні делікту  300-350 г горілки, але п`яним себе не відчував. Вживання ОСОБА_8 алкогольних напоїв незадовго до події підтверджували також і допитані в суді свідки. Вказана обставина підтверджується також із досліджених судом письмових доказів (протокол проведення слідчого експерименту, психолого-психіатрична експертиза  у відповідних частинах). 
		Враховуючи наведені обставини справи, в т.ч. характер дій обвинуваченого при вчиненні злочину, застосування ним знаряддя у вигляді важкого та відповідного розміру металевого предмету для вбивства людини, значну кількість нанесених ударів в голову іншій людині таким предметом, ушкодження до яких призвели дії підсудного та настання невиправних наслідків, у вигдляді смерті людини, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, та дані про особу винного, який характеризується позитивно, працездатний, раніше не судимий, стан його здоров`я, те, що на обліку у лікаів нарколога та психіатра не перебуває, його сімейний стан, враховуючи наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, часткове відшкодування потерпілим заподіяної шкоди, вибачення перед потерпілими, із урахуванням позиції потерпілих, доводів їх представника, а також і аргументів прокурора, міркувань захисника, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому слід обрати йому покарання, передбачене санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності у виді позбавлення волі, в межах відповідного строку, визначених санкцією вказаної статті КК.
		Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
		При прийнятті такого рішення, суд враховує, що підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК при призначенні покарання підсудному - не встановлено. 
		Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК. Зазначається, що справедливість покарання визначається з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Із матеріалів справи (т. 2 а.с. 11) вбачається, що 07 жовтня 2019 року ОСОБА_8 затримано та в подальшому застосовано щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.Відповідно до положень ч. 5ст. 72 КК України,у строкпокарання засудженогозарахувується строкпопереднього увязненняіз 07жовтня 2019року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Щодо цивільногопозову (т. 1 а.с. 84-94, 77-83). Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 вказуючи про спричинення потерпілим сильних та глибоких мроральних стражань, колосального стресу внаслідок умисного протиправного заподіяння смерті їх близькій людині підсудним, вказуючи про особливу жорстокість підсудного при вчиненні вбивства, відсутність в останнього щирого каяття, просив в інтересах потерпілих задовольнити повністю пред`явлені та стягнути з підсудного на користь потерпілих: ОСОБА_12 (батько загиблого ОСОБА_9 ) моральної шкоди в розмірі 250 тис. грн.; ОСОБА_13 (неповнолітньої дочки загиблого ОСОБА_9 ) моральної шкоди в розмірі 250 тис. грн.
		Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. У відповідності до ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення (див. висновок Великої Палати ВС у постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц).
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК, врахувуючи глибину душевних страждань, завданих кожному із потерпілих, наявність перешкод у реалізації їх індивідуальних життєвих планів, а також беручи до уваги вимоги щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілим. У даному випадку розмір виплат, що підлягають відшкодуванню визначається: 
		- ОСОБА_12 моральна шкода, пов`язана із вбивством його сина в розмірі 250 тис. грн.
		- ОСОБА_13 моральна шкода, пов`язана із вбивством її батька в розмірі 250 тис. грн.
		Також підлягають стягненню із підсудного на користь потерпілого ОСОБА_12 витрати на правову допомогу в розмірі 7 тис. грн. згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 КПК.
		Щодо запобіжного заходу. Враховуючи те,що ОСОБА_8 вчинив особливотяжкий насильницькийзлочин,обраний судомвид покарання,достатність підставвважати,що ОСОБА_8 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Питання щодо речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК.
		Керуючись ст. 368-370, 373-374 КПК України,суд
		з а с у д и в:
		ОСОБА_8  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 ККта призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 26 серпня 2022 р.
		Зарахувати устрок покарання ОСОБА_8 попереднє ув`язнення починаючи з дня затримання 07 жовтня 2019 року до вступу вироку в законну силу - день за день.
		Продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 діб (до 24 жовтня 2022 року включно).
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на проведення судових експертиз під час досудового розслідування (судові трасологічні експертизи) в загальній сумі 2 тис. 512 грн. 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2019 р. у даному кримінальному провадженні.
		Цивільний позов ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 2007 р.н., до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь:
		- ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 250 тис. грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 тис. грн.
		- ОСОБА_13 , 2007 р.н., моральну шкоду в розмірі 250 тис. грн.
		Речові докази: 1) зв`язку ключів (кільце на якому знаходиться три металевих ключі EUSAM, TLAN, KALE), які поміщено до сейф пакету Національної поліції України №ЕХРО225980, 2) паспорт громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 12 серпня 1995 року Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області (СР 000106) в обкладинці коричневого кольору, в якому знаходиться дві фотокартки 3x4 ОСОБА_8 , 3) військовий квиток № НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_8 , довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_8 № НОМЕР_2 , поміщено цо сейф пакету Національної поліції України № ЕХР0225979 - усі вказані передано на зберігання ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_3 - повернути підсудному ОСОБА_8 .
		Інші речові докази - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		    
		Головуючий суддя                          ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...