Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/2972/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; застава.
Надіслано для оприлюднення: 26.08.2022. Зареєстровано: 27.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2022.
Дата набрання законної сили: 12.09.2022
Результат оскарження 12.09.2022 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/991/2989/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52020000000000759

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/2972/22
		Провадження № 1-кс/991/2989/22
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 серпня 2022 року    місто Київ
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000759 від 15.12.2020, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Котельва Полтавської області, який працює суддею Ленінського районного суду м. Полтави, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		15.08.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 .
		Обставини, на які у клопотанні посилається прокурор.
		Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000759 від 15.12.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 19.05.2011 № 3398-VI ОСОБА_4 обрано безстроково на посаду судді Ленінського районного суду міста Полтави. Згідно з рішенням зборів суду від 14.08.2018 по теперішній час ОСОБА_4 займає адміністративну посаду голови Ленінського районного суду міста Полтави.
		Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_4 , як суддя, зокрема зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Також, на ОСОБА_4 розповсюджуються обмеження передбачені ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка, з якими він в силу займаної ним посали був ознайомлений.
		Однак, ОСОБА_4 , нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.
		Згідно із постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 09.09.2010 №2512-VI ОСОБА_8 обрано безстроково на посаду судді Октябрського районного суду міста Полтави. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_8 , як суддя, уповноважена здійснювати правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом.
		Згідно з приміткою до ст. 368 КК України суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 є службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		У період 2014-2016 років ТОВ «Дігорський», директором та власником істотної частки якого є ОСОБА_9 , здійснювало підприємницьку діяльність, а саме надавало готельні послуги на 2-му та 3-му поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_3 . У 2016 році приміщення за вказаною адресою ТОВ «Дігорський» використовувало на підставі договору оренди (найму) від 03.12.2015 з ОСОБА_10 (далі  Договір оренди), яка являлася їх власником.
		З метою виконання зобов`язань за вказаним договором оренди, ТОВ «Дігорський» уклало з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» договір добровільного страхування орендованого майна суб`єктів господарської діяльності № 11/1164869/1702/16 від 23.03.2016 (далі  Договір страхування), відповідно до якого вигодонабувачем є власник застрахованого майна  ОСОБА_10 . Відповідно до п. 2.5 Розділу 2 Договору страхування, застрахованим є будівля (приміщення): конструктивні елементи; внутрішні невід`ємні інженерні комунікації; заповнення дверних та віконних прорізів; внутрішнє оздоблення і обладнання.
		26.10.2016 у будівлі за адресою: м. Полтава, проспект Першотравневий, 17-Б, сталася пожежа, що відповідно до п 1.1 Договору страхування №11/1164869/1702/16 від 23.03.2016 є страховим випадком. 
		Так, Договором оренди визначено зобов`язання ТОВ «Дігорський» забезпечити належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання приміщень, його обладнання, інвентарю та запобігати його пошкодженню і псуванню, а у випадку погіршення їх технічного стану  відшкодовувати нанесені з його вини збитки. 
		Таким чином, у випадку несплати ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_10 страхового відшкодування за договором оренди ТОВ «Дігорський» буде зобов`язане відшкодувати понесені ОСОБА_10 збитки у зв`язку з пожежею. Крім того ТОВ «Дігорський» зацікавлене у відновленні пошкоджених приміщень за адресою: м. Полтава, просп. Першотравнений, 17-Б та подальшому здійсненні в ньому господарської діяльності.
		У зв`язку з відмовою ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» здійснити виплати за Договором страхування 02.09.2019 ОСОБА_10 подала до Октябрського районного суду м. Полтави позов про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» страхового відшкодування у розмірі 5000000 (п`ять мільйонів) гривень, ТОВ «Дігорський» залучено до вказаної судової справи як третю особу. 
		Згідно звіту про автоматичний розподіл по справі № 554/7903/19 від 02.09.2019 для розгляду вказаної справи визначено суддю Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 .
		Ухвалою судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 від 02.09.2019 відкрито провадження у судовій справі № 554/7903/19 за позовом ОСОБА_10 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Дігорський», про стягнення несплаченого страхового відшкодування. 
		На початку листопада 2020 року під час розмови по месенджеру «Viber» ОСОБА_9 розповів ОСОБА_4 , із яким був знайомий приблизно із 2009 року, про обставини розгляду судової справи № 554/7903/19, свою зацікавленість у задоволенні позову, надмірну тривалість судового розгляду та сумніви щодо прийняття справедливого та законного рішення по справі.
		Дізнавшись вказану інформацію, ОСОБА_4 вирішив використати ситуацію, що склалась у зв`язку з розглядом в Октябрському районному суді міста Полтави судової справи №554/7903/19, зацікавленість ОСОБА_9 як директора та засновника ТОВ «Дігорський» у задоволенні вказаного позову, а також своє знайомство з суддею ОСОБА_8 з метою власного протиправного збагачення. У ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння чужим майном (грошовими коштами) ОСОБА_9 у великих розмірах шляхом обману (шахрайства) та шляхом підбурювання останнього до надання неправомірної вигоди судді Октябрському районному суді міста Полтави ОСОБА_8 як службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади та службового становища.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння шляхом обману чужим майном (грошовими коштами) ОСОБА_4 розробив план, відповідно до якого з метою обернення на власну користь майна ОСОБА_9 йому необхідно схилити останнього до передачі йому грошових коштів для подальшого їх нібито надання як неправомірної вигоди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 за ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА_10 за участю третьої особи ТОВ «Дігорський» у судовій справі №554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування.
		При цьому ОСОБА_4 не мав намірів передавати одержані від ОСОБА_9 як неправомірну вигоду грошові кошти ОСОБА_8 , а остання із його злочинними планами обізнана не була.
		Діючи у відповідності до розробленого плану 13.12.2020 близько 15 год ОСОБА_4 по месенджеру «Viber» зателефонував ОСОБА_9 та поцікавився його майновим станом. ОСОБА_9 повідомив, що він має десять тисяч доларів США. Далі ОСОБА_4 повідомив, що просто так судове рішення не буде винесене на користь ОСОБА_10 та для задоволення позову у судовій справі №554/7903/19 необхідно буде надати судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 неправомірну вигоду через нього та пообіцяв посприяти в цьому. Таким чином, реалізуючи свій злочинний умисел, під час розмови ОСОБА_4 схилив ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди та намагався сформувати у нього враження про настання для нього негативних наслідків в разі відмови, підбуривши його до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в його інтересах та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу 21.12.2020 близько 16 год 30 хв ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_9 поряд з магазином мережі «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 49. Під час розмови ОСОБА_4 знову наголосив ОСОБА_9 на необхідності надати судді ОСОБА_8 десять тисяч доларів США як неправомірну вигоду за ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА_10 у судовій справі № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування, вчергове підбуривши його до надання службовій особі неправомірної вигоди. Отримавши згоду ОСОБА_9 , який до цього вже звернувся із заявою до правоохоронних органів, ОСОБА_4 пообіцяв зустрітися та поговорити з ОСОБА_8 щодо вказаного питання.
		22.12.2020 близько 19 год 10 хв ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 поблизу магазину мережі «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Героїв АТО, 116, та повідомив, що розмовляв із суддею Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 та остання нібито повідомила, що 10000 доларів США буде замало для ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА_10 у справі № 554/7903/19, а також, що необхідну для цього суму коштів вона назве пізніше. Таким чином, реалізуючи свій злочинний умисел, під час розмови ОСОБА_4 намагався навести ОСОБА_9 на думку, що суддя ОСОБА_8 планує відмовити у задоволенні позову ОСОБА_10 у судовій справі № 554/7903/19 та вона не готова задовольнити вказаний позов за неправомірну вигоду у сумі 10000 доларів США. Зазначені дії ОСОБА_4 направлені на формування враження у ОСОБА_9 про настання для нього негативних наслідків вразі відмови та таким чином вчергове підбурив його до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 
		24.12.2020 близько 16 год 55 хв ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном (грошовими коштами) ОСОБА_9 у великих розмірах шляхом обману та шляхом підбурювання до надання неправомірної вигоди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 , зустрівся з ОСОБА_9 поряд з магазином мережі «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 49. В розмові ОСОБА_4 повідомив, що судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 за ухвалення рішення щодо задоволення позову ОСОБА_10 у справі № 554/7903/19 потрібно надати неправомірну вигоду у сумі 15000 доларів США. Розуміючи відсутність на даний час у ОСОБА_9 вказаної суми грошових кошті, ОСОБА_4 повідомив останньому, що 10 000 доларів США потрібно буде надати відразу, а п`ять тисяч доларів - через декілька місяців, а саме після відновлення провадження по справі № 554/7903/19. З метою формування у ОСОБА_9 думки щодо вигідності надання неправомірної вигоди та таким чином спонукання його до вчинення злочину ОСОБА_4 повідомив, що під час розмови з ним ОСОБА_8 спочатку планувала отримати за ухвалення рішення у справі №554/7903/19 щодо задоволення позову ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі 30000 доларів США, однак він переконав її вчинити вказані дії за 15000 доларів США. ОСОБА_9 повідомив, що подумає щодо наданої ОСОБА_4 пропозиції. З метою обмеження в часі на роздуми ОСОБА_4 сказав ОСОБА_9 , що про прийняте ним рішення він повинен повідомити йому зараз або ж зателефонувавши не пізніше 27.12.2020. При цьому ОСОБА_4 акцентував увагу на тому, що на початку наступного тижня ОСОБА_8 планує їхати на відпочинок за кордон і тому неправомірну вигоду їй потрібно надати уже в понеділок 28.12.2020. 
		З метою конспірації та уникнення можливості викриття своїх злочинних дій під час вказаної розмови ОСОБА_4 визначив та повідомив ОСОБА_9 спосіб надання неправомірної вигоди для судді ОСОБА_8 в разі його згоди на це. Так, ОСОБА_9 повинен до 12 год 28.12.2020 надати 10000 доларів США адвокату ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_4 забере у останнього вказані грошові кошти та відразу в той же день надасть їх як неправомірну вигоду судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 за ухвалення нею рішення у судовій справі № 554/7903/19 щодо задоволення позову ОСОБА_10 про стягнення несплаченого страхового відшкодування.
		Під час цієї розмови ОСОБА_9 також запитав у ОСОБА_4 чи зможе суддя ОСОБА_8 прискорити закінчення проведення експертизи по справі №554/7903/19. З метою формування у ОСОБА_9 думки щодо потреби у наданні неправомірної вигоди та таким чином підбурення його до вчинення злочину ОСОБА_4 відповів, що все буде залежати від наявного у ОСОБА_8 інтересу, маючи на увазі результат прийнятого ОСОБА_9 рішення щодо необхідності надання неправомірної вигоди.
		Користуючись набутим за час знайомства з ОСОБА_9 авторитетом, а також авторитетом займаної ним посади голови Ленінського районного суду міста Полтави ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_9 , що на його місці погодився б на надану ним пропозицію. Дані дії ОСОБА_4 були направлені на переконання та викликання впевненості у ОСОБА_9 у необхідності надання неправомірної вигоди судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 за ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА_10 у судовій справі №554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування та таким чином підбурення його до вчинення злочину. 
		26.12.2020 близько 17 год 30 хв ОСОБА_9 під час розмови по месенджеру «Viber» повідомив про свою згоду на надання неправомірної вигоди у сумі 15000 доларів США. Після чого ОСОБА_4 нагадав ОСОБА_9 щодо необхідності передати грошові кошти в розмірі 10000 доларів США ОСОБА_11 до 12 год 28.12.2020, а також надав вказівку зателефонувати ОСОБА_11 щоб домовитись з ним про зустріч та повідомити йому про необхідність зателефонувати ОСОБА_4 
		27.12.2020 близько 13 год 52 хв, виконуючи вказівку ОСОБА_4 , ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про необхідність зателефонувати ОСОБА_4 . 
		27.12.2020 ОСОБА_11 , виконуючи передану йому ОСОБА_9 вказівку ОСОБА_4 , близько 14 год 11 хв зателефонував ОСОБА_4 , однак розмова не відбулася через поганий зв`язок. 
		27.12.2020 ОСОБА_4 близько 14 год 12 хв перетелефонував ОСОБА_11 та повідомив, що 27.12.2020 чи 28.12.2020 до нього приїде ОСОБА_9 після чого потрібно йому перетелефонувати.
		27.12.2020 близько 18 год 50 хв, виконуючи вказівку ОСОБА_4 , в телефонній розмові ОСОБА_9 та ОСОБА_11 домовилися зустрітися 28.12.2020. 
		28.12.2020 близько 12 год 53 хв та 13 год 8 хв ОСОБА_9 , виконуючи вказівку ОСОБА_4 та попередню домовленість із ОСОБА_11 , зателефонував останньому з метою обговорення питань щодо часу та місця зустрічі для передачі грошових коштів в сумі 10000 доларів США як неправомірної вигоди для судді ОСОБА_8 за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА_10 у судовій справі № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування, однак ОСОБА_11 не відповів на дзвінки. Після цього ОСОБА_9 написав повідомлення ОСОБА_4 у месенджері «Viber» з інформацією про те, що ОСОБА_11 не відповідає на дзвінки.
		28.12.2020 близько 14 год ОСОБА_4 з метою дотримання визначеного ним злочинного плану зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що ОСОБА_9 не може до нього додзвонитися, та надав вказівку ОСОБА_11 зателефонувати ОСОБА_9 , після чого перетелефонувати йому.
		28.12.2020 близько 14 год 2 хв ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_9 та вони домовилися зустрітися неподалік Четвертої міської клінічної лікарні, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Залізна, 17, для передачі грошових коштів в сумі 10000 доларів США.
		28.12.2020 близько 14 год 4 хв ОСОБА_11 на виконання вказівки ОСОБА_4 зателефонував останньому та повідомив, що ОСОБА_9 прибуде до ОСОБА_12 протягом 10-15 хвилин. Під час розмови ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_11 зателефонувати йому після зустрічі з ОСОБА_9 
		28.12.2020 близько 14 год 30 хв ОСОБА_9 у салоні автомобіля марки ВАЗ чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 на паркувальному майданчику поряд з багатоповерховим будинком № 22 по вул. Степового Фронту в м. Полтава, зустрівся з ОСОБА_11 та на виконання раніше визначеного ОСОБА_4 способу вчинення злочину, передав ОСОБА_11 світло-сірий поліетиленовий пакет із написом з однієї сторони «OGGI», з іншої  «OODJI», з грошовими коштами у сумі 10000 доларів США, як неправомірну вигоду за ухвалення суддею ОСОБА_8 рішення на користь ОСОБА_10 у судовій справі № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування. 
		28.12.2020 близько 14 год 33 хв ОСОБА_11 на виконання вказівки ОСОБА_4 зателефонував йому та повідомив, що він зустрівся з ОСОБА_9 . Під час розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 , що сьогодні приїде до нього.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу 28.12.2020 близько 19 год 44 хв ОСОБА_4 , знаходячись у салоні використовуваного ним автомобіля «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2 , припаркованого поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_4 , отримав від ОСОБА_11 світло-сірий поліетиленовий пакет (із написом з однієї сторони «OGGI», з іншої  «OODJI») з грошовими коштами у сумі 10000 доларів США, наданими ОСОБА_9 як неправомірна вигода для судді ОСОБА_8 за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА_10 у судовій справі № 554/7903/19. Таким чином чуже майно, а саме вищевказані грошові кошти в сумі 10000 доларів США (згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 28.12.2020 складає 283547 гривень) перейшли у володіння ОСОБА_4 та він отримав реальну можливість розпорядитися ними. 
		Проте отримані грошові кошти ОСОБА_4 судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_8 , як він повідомляв ОСОБА_9 раніше, не передав, розпорядившись в подальшому на власний розсуд. 
		У подальшому, з метою бути обізнаним щодо обставин судової справи №554/7903/19 для інформування ОСОБА_9 та подальшого введення його в оману, ОСОБА_4 відразу після отримання грошових коштів в сумі 10000 доларів США від ОСОБА_11 , а саме близько 19 год 45 хв 28.12.2020 зателефонував до судді ОСОБА_8 , однак остання не відповіла на дзвінок.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 29.12.2020 ОСОБА_4 , попередньо домовившись, близько 18 год 46 хв зустрівся з ОСОБА_8 у салоні автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває у його користуванні, та під час розмови дізнався необхідну йому інформацію щодо розгляду судової справи №554/7903/19.
		26.01.2021 близько 13 год ОСОБА_9 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_4 у приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави. Під час розмови ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_11 передав йому грошові кошти в сумі 10000 доларів США як неправомірну вигоду для судді ОСОБА_8 . Під час розмови ОСОБА_4 повідомив, що протягом тижня зустрінеться з суддею ОСОБА_8 та дізнається у неї щодо необхідності вчинення додаткових дій по справі № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування зі сторони ОСОБА_10 .
		Діючи у відповідності до розробленого плану, з метою отримання інформації щодо обставин розгляду судової справи № 554/7903/19, 27.01.2021 близько 17 год 54 хв ОСОБА_4 зустрівся з суддею ОСОБА_8 у салоні автомобілі марки ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває у його користуванні. Під час руху на вказаному автомобілі від приміщення Октябрського районного суду міста Полтави, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Навроцького, 5 до будинку за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 , користуючись дружніми відносинами, дізнався у ОСОБА_8 додаткову інформацію стосовно обставин розгляду судової справи № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування за позовом ОСОБА_10 . Під час розмови ОСОБА_8 пообіцяла ОСОБА_4 уточнити 28.01.2021 необхідну йому інформацію, яку вона на даний час не пам`ятає, переглянувши матеріали судової справи № 554/7903/19.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою створення видимості надання ним грошових коштів в сумі 10000 доларів США судді ОСОБА_8 як неправомірної вигоди за ухвалення нею рішення на користь ОСОБА_10 у судовій справі № 554/7903/19, а також необхідності подальшої передачі йому ще 5000 доларів США, 27.01.2021 близько 19 год 9 хв, перебуваючи у салоні автомобіля марки «ВАЗ», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , припаркованому поруч з магазином мережі «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Симона Петлюри, 49, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_9 . Під час розмови ОСОБА_4 обговорив з ОСОБА_9 обставини розгляду судової справи № 554/7903/19, користуючись інформацією, що стала йому відома від судді ОСОБА_8 . ОСОБА_4 повідомив, що 28.01.2021 він надасть ОСОБА_9 алгоритм подальших необхідних дій по судовій справі. 
		28.01.2021 близько 09 год 32 хв ОСОБА_4 зателефонував судді ОСОБА_8 та дізнався потрібну йому додаткову інформацію стосовно обставин розгляду судової справи № 554/7903/19 про стягнення несплаченого страхового відшкодування, зокрема щодо необхідності вчинення інших дій по справі зі сторони ОСОБА_10 . 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 28.01.2021 близько 13 год ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_9 та повідомив інформацію щодо судової справи № 554/7903/19, отриману ним від судді ОСОБА_8 , а також інші вигадані ним дані, які на його думку повинні були переконати ОСОБА_9 у виконанні суддею ОСОБА_8 певних дій за отриману нею неправомірну вигоду в сумі 10000 доларів США. Також ОСОБА_4 повідомив про необхідність очікування завершення експертизи, призначеної в судовій справі № 554/7903/19, а також винесення рішення Верховним Судом за результатами розгляду справи № 554/9012/16-ц.
		У подальшому розгляд судової справи № 554/7903/19 затягувався через відсутність підстав для поновлення провадження у справі. У зв`язку з вказаними обставинами ОСОБА_4 ухилявся від зустрічей з ОСОБА_9 для обговорення питань пов`язаних з наданням неправомірної вигоди судді ОСОБА_8 за ухвалення нею рішення щодо задоволення позову ОСОБА_10 у судовій справі №554/7903/19.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а також у вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Крім того, згідно з постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 19.05.2011 № 3398-VI ОСОБА_4 обрано безстроково на посаду судді Ленінського районного суду міста Полтави. Згідно з рішенням зборів суду від 14 серпня 2018 року по теперішній час ОСОБА_4 займає адміністративну посаду голови Ленінського районного суду міста Полтави.
		Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_4 , як суддя, зокрема зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
		У зв`язку з набранням 26.04.2015 чинності Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі  Закон) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
		Відповідно до частини першої статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, до переліку яких входять народні депутати України, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі  НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі  декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. 
		У ч. 4 ст. 45 Закону передбачено, що упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
		Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 грудня 2019 року № 168/19) затверджено форму декларації.
		У 2021 році ОСОБА_4 шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік. Заповнюючи основну декларацію, ОСОБА_4 достеменно ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов`язку декларанта внесення достовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які система електронного декларування автоматично генерувала при переході від розділу до розділу декларації та остаточному її підписанні. 
		Так, ОСОБА_4 , будучи суддею Ленінського районного суду м. Полтави, 19.03.2021 о 12 год 46 хв, із застосуванням електронного цифрового підпису, отриманого в Акредитованому центрі сертифікації ключів органів юстиції України, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/), розташованого за адресою: місто Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 28, подав основну електронну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (далі ? декларація). При цьому використання електронного цифрового підпису відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. За абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
		Протягом 2020 року та станом на 31.12.2020 ОСОБА_4 проживав у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
		Згідно висновку судового експерта ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_13 №СЕ-19-21/40585-ОБ від 22.07.2022 вартість квартири АДРЕСА_6 станом на 31.12.2020 могла складати не менше 1044000 грн.
		Також, протягом 2020 року та станом на 31.12.2020 ОСОБА_4 користувався машиномісцем площею 16,6 кв. м у підземній автостоянці за адресою: АДРЕСА_7 , приблизною вартістю 71 600 гривень.
		Разом із тим у розділі 3 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік «Об`єкти нерухомості» ОСОБА_4 , в порушуючи п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про об`єкти нерухомого майна, що перебували у його користуванні, попередньою вартістю не менше 1115 600 гривень.
		Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
		Протягом 2020 року та станом на 31.12.2020 ОСОБА_4 користувався автомобілем марки KIA моделі SPORTAGE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2019 року випуску, VIN - НОМЕР_4 .
		Згідно висновку судового експерта ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_14 № СЕ-19-21/40584-ОБ від 04.07.2022 вартість автомобіля марки KIA моделі SPORTAGE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2019 року випуску, VIN - НОМЕР_4 станом на 31.12.2020 складала 478756,78 грн.
		Разом із тим у розділі 6 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік «Цінне рухоме майно  транспортні засоби» ОСОБА_4 попри п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» не відобразив відомості про транспортний засіб, що перебував у його користуванні, вартістю 478757 гривень.
		Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до пп.«ґ» п.1ч.1ст.3Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону, порушуючи вимоги п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 46 Закону, достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, діючи з прямим умислом, з метою приховати від контролюючих, правоохоронних, судових та інших державних органів і громадськості свій реальний майновий стан та наявне у його родини майно, у подануелектронну деклараціюособи,уповноваженої навиконання функційдержави,або місцевогосамоврядування,за 2020рік внісзавідомо недостовірнівідомості,не зазначивши інформації про квартиру та машиномісце за адресою: АДРЕСА_8 , а також автомобіль марки KIA модель SPORTAGE, що перебували у його користуванні.
		Відомості, що подані ОСОБА_4 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2020рік відрізняються від достовірних на загальну суму понад 1594356,78 гривні, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України«Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (в редакції Закону України № 1074-ІХ від 04.12.2020).
		12.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
		Наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.190,ч.2ст.15,ч.4ст.27,ч.3ст.369,ч.1ст.366-2  КК України підтверджується зібраними та наданими на обґрунтування клопотання доказами.
		На думку прокурора, вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні в тому числі тяжких злочинів, за які законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
		Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання ризиками встановленим у ч.1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність в обранні йому запобіжного заходу у вигляді застави. 
		На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, прокурор посилається на ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу прокурор просить визначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 300 000 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.
		Крім того, прокурор просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Полтава) без дозволу детектива, прокурора або суду;- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкуватися зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_5 , виданий 05.03.2015, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_6 , виданий 26.01.2018 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 
		Позиція сторін у судовому засіданні.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Однак з урахуванням того, що підозрюваний проживає у с. Щербані Полтавського району, працює у м. Полтава, також має літніх батьків, які проживають у Полтавській області, просив покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатися із м. Полтава та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду.
		Адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що версія, нібито вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, викладена прокурором, не доводиться матеріалами кримінального провадження. Заявник у цій справі є відомою особою, яка «піариться» на цій справі. Також вказував, що існують сумніви в обґрунтованості підозри щодо кваліфікації діяння, оскільки, описуючи одне і те саме діяння, прокурор намагається двічі притягнути ОСОБА_4 до відповідальності. Щодо адвоката ОСОБА_11 , який був допитаний стороною обвинувачення як свідок, стало відомо з матеріалів кримінального провадження. ОСОБА_11 представляв інтереси ОСОБА_4 під час розгляду цивільної справи про стягнення з ОСОБА_4 аліментів, тому взаємовідносини вказаного захисника та підозрюваного мають давню історію. Усі інкриміновані стороною обвинувачення події - це 2020 рік, відомості про те, що у 2021 та 2022 році ОСОБА_4 вчиняв кримінальні правопорушення відсутні. Факт користування майном протягом 2020, а також станом на 31.12.2020 не доводиться. Зазначав, що факт перетину кордону не створює ризику переховування, ОСОБА_4 неодноразово літав на відпочинок, за кордоном не має родичів і майна. Квартира ОСОБА_4 перебуває у власності сестри. ОСОБА_4 має батьків, які проживають у Полтавській області, доньку від першого шлюбу, яка навчається у Полтавській області. ОСОБА_4 має другу групу інвалідності, позитивно характеризується, має подяки, перераховує кошти на ЗСУ, має подяки від воєнних за допомогу. Звертав увагу слідчого судді на те, що у кримінальному провадженні немає ніяких збитків, НАБУ передало 10000 доларів заявнику ОСОБА_19 , а ОСОБА_19 їх повернув. Звертав увагу, на те, що ОСОБА_4 не перетинав державний кордон з вересня 2021 року по теперішній час, розуміє свої обов`язки, надав документи поважності неприбуття у минуле судове засідання. Коли прокурор прибув у м. Полтава, ОСОБА_4 перебував у відпустці і за день до цього розпочав лікування, тому відсутність ОСОБА_4 на робочому місці не підтверджує його переховування. Вказував, що клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваний отримав за місцем свого проживання від голови ОСББ. Повідомлення про підозру взагалі зареєстрували в канцелярії Ленінського районного суду м. Полтави. Просив врахувати, що офіційно отриманий дохід ОСОБА_4 не створює ризику переховування, оскільки це його робота, за яку він отримує кошти. Четверту частину свого доходу підозрюваний сплачує в якості аліментів. Крім того стверджував, що адвокат ОСОБА_11 був допущений до участі у справі в АП ВАКС, коли ними оскаржувалася ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно. Також адвокат ОСОБА_11 направляв до НАБУ та САП запити, як представник ОСОБА_4 . Вважає підозру необґрунтованою та неналежно врученою, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання. 
		Адвокат ОСОБА_5 повністю підтримав думку адвоката ОСОБА_7 , просив долучити до матеріалів клопотання свої заперечення та додатково зазначав, що процедура вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 була порушена, а тому відповідно статусу підозрюваного ОСОБА_4 не набув. Зазначав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, як і відсутня мета застосування запобіжного заходу, у зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. 
		Адвокат ОСОБА_6 також просила долучити письмові заперечення, повністю підтримала думку своїх колег стосовно клопотання, додатково пояснила, що стороною обвинувачення було порушено процедуру вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру. Також вказувала, що досвід перебування за кордоном, як зазначив прокурор, не утворює ризик переховування, дарування квартири не є ризиком перешкоджання кримінальному провадженню, у зв`язку з чим просила відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання прокурора. 
		Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав думку своїх захисників та зазначив, що процедура вручення підозри була здійснена з порушеннями. З приводу матеріалів клопотання та додатків до них зазначав, що прокурор та детектив намагаються створити хибне уявлення у суду про ті події, які відбувалися. Заявник, він же агент НАБУ Дігоров, має неоднозначну репутацію. Зважаючи на те, що з 2010 року він відносно нього ухвалював не одне рішення, зокрема щодо стягнення з Дігорова великих грошових сум кредитної заборгованості на користь банків, тому у вказаної особи був умисел для того, щоб вжити певних заходів за допомогою відповідних правоохоронних органів і дискредетувати його. Зазначив, що він готовий працювати з детективом та САП, щоб довести свою невинуватість, переховуватися у нього немає можливості за станом здоров`я. Просив врахувати, що має батьків похилого віку, яким необхідна допомога. На підставі викладеного просив не обирати ніякий запобіжний захід, усі обов`язки має можливість виконувати без запобіжного заходу. 
		Крім того, підозрюваним ОСОБА_4 надано у судовому засіданні письмові пояснення адвоката ОСОБА_11 , який не був присутнім у судовому засіданні.
		Оцінка і мотиви слідчого судді.
		З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000759 від 15.12.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
		12.08.2022заступником Генеральногопрокурора керівником САП ОСОБА_20 було складеноповідомлення пропідозру ОСОБА_4 ,відповідно доякого вінпідозрюється у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому у великих розмірах, у вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої влади та службового становища, а також в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченоїЗаконом України«Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України. 
		Вказане повідомлення про підозру, 12.08.2022 прокурором САП було зареєстроване в канцелярії Ленінського районного суду міста Полтави, за місцем роботи ОСОБА_4 , та вручене голові ОСББ «Петровське 29-Б» ОСОБА_21 , що здійснює управління будинком за адресою: АДРЕСА_8 , для передачі ОСОБА_4 . 
		Повідомлення про підозру ОСОБА_4 отримав 15.08.2022 о 15-00 год в приміщенні Ленінського районного суду м. Полтави, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 про її отримання. 
		Отже, відповідно до вимогст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
		Як убачається з розписки, що міститься в матеріалах справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2ст. 184 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Щодо обґрунтованості підозри.
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
		Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 вчинив вказані кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: протокол про прийняття заяви ОСОБА_9 ( ОСОБА_22 ) про вчинення кримінального правопорушення від 15.12.2020 ( том 1 а.с. 60-62); протоколи допиту свідка ОСОБА_9 ( ОСОБА_22 ) від 15.12.2020, 22.12.2020, 25.12.2020, 29.12.2020, 26.01.2021, 28.01.2021, 12.03.2021, 04.06.2021, 05.07.2021 (том 1 а.с. 63-73, 140-157, 174-177), в яких послідовно викладено всі обставини вчинення злочину ОСОБА_4 (том 1 а.с. 63-73); протокол огляду сайту Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно справи № 554/7903/19 (том 1 а.с.76-99); протокол огляду сайту Октябрського районного суду м. Полтави стосовно судді ОСОБА_8 від 18.12.2020 (том 1 а.с. 104-114); протокол огляду сайту Ленінського районного суду м. Полтави стосовно судді ОСОБА_4 від 18.12.2020 (том 1 а.с. 124-139); протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 28.12.2020 в якому зафіксовано передачу грошових коштів спочатку адвокату ОСОБА_11 , а потім ОСОБА_4 (том 1 а.с. 158-162); протокол огляду, ідентифікації та повернення грошових коштів від 04.06.2021 в якому зафіксовано повернення грошових коштів ОСОБА_9 від ОСОБА_4 (том 1 а.с. 163-169); протокол огляду телефону ОСОБА_9 від 28.12.2020, в якому зафіксована переписка з ОСОБА_4 (том 1 а.с. 178-181); протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20.12.2021, яка підтвердила загальну хронологію подій (том 3 а.с. 19-29); протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 14.12.2021, який підтвердив хронологію подій, зокрема факт отримання грошей від ОСОБА_9 та подальшої передачі їх ОСОБА_4 та повернення їх назад заявнику (том 3 а.с. 14-18); протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 24.06.2021, в якому розписана вся хронологія злочинної діяльності (том 1 а.с. 182-186); протокол про проведення аудіоконтролю від 24.06.2021, в якому зафіксовано спілкування заявника з адвокатом ОСОБА_11 (том 1 а.с. 187-189); протоколи про проведення аудіоконтролю від 28.12.2020 та 28.12.2020 в яких зафіксовано спілкування заявника з ОСОБА_4 в якому озвучуються вимоги, механізм та розмір грошових коштів (том 1 а.с. 190-197); протокол за результатами спостереження за особою від 06.01.2021 в якому підтверджено пересування ОСОБА_4 (том 1 а.с. 204-210); протокол за результатами спостереження за річчю (грошима) від 06.01.2021, в якому зафіксовано передачу грошей спочатку ОСОБА_11 , а потім ОСОБА_4 (том 1 а.с. 198-203); протокол про проведення аудіо, відеоконтролю від 03.02.2021, в якому зафіксовано зустріч заявника 24.12.2020 з ОСОБА_4 , в ході якої озвучуються вимоги зі сторони судді (том 1 а.с. 211-215); протокол про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05.05.2021 (том 1 а.с. 216-220); протоколи про проведення аудіоконтролю від 03.02.2021, 03.02.2021 та 03.02.2021, в яких зафіксовано розмови заявника та ОСОБА_4 за різний період, в яких останній розповідає про те, що має робити заявник по справі (том 1 а.с. 221-225, 239-242, 252-257); протокол про проведення аудіо, відеоконтролю від 03.02.2021, в якому зафіксовано передачу заявником грошових коштів адвокату ОСОБА_11 28.12.2020 (том 1 а.с. 226-234); протокол про проведення аудіоконтролю від 03.02.2021, в якому зафіксовано зустріч заявника з ОСОБА_4 26.01.2021 в кабінеті голови суду (том 1 а.с. 235-238); протокол про проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.02.2021, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_4 в тому числі з суддею ОСОБА_8 . Під час розмов ними обговорюється судова справа № 554/7903/19. (том 1 а.с. 243-251); протокол про проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіоконтролю від 19.02.2021, в якому зафіксовано в тому числі зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_8 , під час якої вони обговорюють судову справу № 554/7903/19 (том 1 а.с. 258-276); протокол огляду декларацій ОСОБА_4 за 2019 рік від 18.12.2020 (том 1 а.с. 124-139); протокол обшуку від 14.12.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , (том 3 а.с. 1-7); протокол обшуку від 14.12.2021 службового кабінету ОСОБА_4 (том 3 а.с. 8-13); протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 16.12.2021, який очолює ОСББ за адресою: АДРЕСА_8 , (том 3 а.с. 143-149); протоколи допитів охоронців ОСОБА_16 , ОСОБА_17 від 16.12.2021 та ОСОБА_18 від 20.12.2021 (том 3 а.с. 127-142); протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 22.06.2021, (том 1 а.с. 170-173); довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 та паркінгу за цією ж адресою (том 3 а.с. 81-83); протокол огляду сайту автомобілів від 28.10.2021 (том 3 а.с. 84-91); протокол огляду інформації, яка знаходилася на мобільному телефоні ОСОБА_4 від 31-.01-03.02.2022 (том 2 а.с.1-283). 
		Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні прокурора обставини підтверджуються наданими фактичними даними, що містяться у матеріалах клопотання, досліджених у судовому засіданні, які у своїй сукупності переконують слідчого суддю у причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються. Отже, доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК Україниє однією з підстав для застосування запобіжного заходу.
		Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.
		Щодо наявності ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України.
		Статтею 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
		В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування трьох ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
		На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення, може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду. 
		Це твердженняузгоджується ізпозицією ЄСПЛ,викладеною урішенні посправі «Ilijkovv.Bulgaria»від 26.06.2001(§80,заява №33977/96),за якоюсуворість можливоговироку євідповідним елементомв оцінціризику ухилення,а поглядна серйозністьобвинувачення протизаявника даєуповноваженим органамможливість обґрунтовановважати,що такийпочатковий ризикбув встановлений,та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
		Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами та кримінальним проступком відповідно, санкції злочинів за ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369 КК України, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
		Погоджуючись із існуванням реальної можливості здійснення з боку ОСОБА_4 переховування, слідчий суддя також враховує дані про його майновий стан та можливість перебування за кордоном.
		Згідно з довідкою з місця роботи ОСОБА_4 у Ленінському районному судді м. Полтави, останній за 2021 рік отримав дохід у розмірі 1450 043,80 грн.
		Підозрюваний має документи для виїзду за кордон - паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_5 , виданий 05.03.2015, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_6 , виданий 26.01.2018. Аналізом відомостей щодо перетину кордону України ОСОБА_4 встановлено, що протягом 2016-2021 років ОСОБА_4 неодноразово здійснював перетини державного кордону в різних напрямках. Одночасно декілька разів він перетинав білоруську ділянку кордону та відвідував Республіку Білорусь, де знаходився кожен раз більше 10 днів, що може свідчити про наявність можливості перебувати там протягом тривалого часу.
		Таким чином, наявність у підозрюваного активів вказує на наявність достатніх фінансових, матеріальних та інших ресурсів для перебування за кордоном.
		Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.
		Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.
		Під час розгляду клопотання встановлено, що у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування.
		Так, підозрюваний ОСОБА_4 обіймає посаду судді в Ленінському районному суду м. Полтави, в силу своєї роботи має стійкі службові та ділові стосунки із суддями та працівниками суду, які він набув під час перебування на посаді судді з 2006 року по теперішній час. Останній може вчиняти дії з метою впливу на таких осіб для надання ними спотворених показань чи відмови від дачі показань, що в подальшому виключить можливість отримання органом досудового розслідування правдивих і повних показань під час досудового розслідування, та, можливо, судового розгляду.
		На думку слідчого судді, ОСОБА_4 маючи зв`язки та авторитет має можливість впливу на свідка ОСОБА_8 , яка є його знайомою, а також на підлеглих з числа діючих працівників суду, які можуть володіти відомостями про обставини скоєння інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, та на цей час ще недопитані.
		Крім того,  ОСОБА_4 через свідка ОСОБА_8 може спробувати вплинути на працівників Октябрського районного суду м. Полтави, яким можуть бути відомі обставини реєстрації, здійснення авторозподілу та розгляду судової справи № 554/7903/19. 
		Також, ОСОБА_4 може здійснювати вплив безпосередньо на свідка ОСОБА_11 , з яким ОСОБА_4 тривалий час перебуває у дружніх та ділових відносинах, з метою надання ним неправдивих показань. 
		Слідчий суддя вважає, що також існує можливість впливу ОСОБА_4 на свідка ОСОБА_9 шляхом тиску на нього, примушування до зміни показань чи відмови від надання показань, оскільки саме своїми діями ОСОБА_4 підбурював його до надання неправомірної вигоди.
		При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності. 
		Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Доводячи наявність вказаного ризику, прокурор у клопотанні вказує, що ОСОБА_4 після проведення обшуків подарував свою квартиру своїй співмешканці, а також те, що працюючи суддею має велике коло знайомств, вказані зв`язки зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності. 
		Під час оцінки наявності вказаного ризику слідчий суддя враховує, що, після проведеного 14.12.2021 обшуку за місцем проживання ОСОБА_24 , 21.12.2021 підозрюваний подарував належну йому квартиру у АДРЕСА_1 своїй співмешканці ОСОБА_25 .
		Крім того, у судовому засіданні підозрюваним ОСОБА_4 надано договір про надання послуг з адвокатської діяльності, укладений між адвокатом ОСОБА_11 та ОСОБА_4 20.12.2021, та ордер від 20.12.2021. Відповідно до вказаного договору адвокат ОСОБА_11 надає правничу допомогу ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 52020000000000759 від 15.12.2020.
		Разом з цим, як убачається з матеріалів клопотання, адвокат ОСОБА_11 у вказаній справі був допитаний як свідок 14.12.2021. Тобто, допит ОСОБА_11 відбувся до підписання договору з ОСОБА_4 . При цьому, за твердженням сторони захисту, їм стало відомо про допит адвоката ОСОБА_11 з матеріалів кримінального провадження. 
		На думку слідчого судді, вказані дії зі сторони ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_11 можуть свідчити про навмисне перешкоджання проведенню досудового розслідування, оскільки під час проведення з адвокатом ОСОБА_11 повторних та додаткових допитів, він буде пов`язаний адвокатською таємницею щодо розголошення відомостей про події та обставини цього кримінального правопорушення, повідомлених ОСОБА_4 .
		Враховуючи встановленні обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є доведеним.
		Отже, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК Українина підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_4 має вищу освіту, раніше не судимий, працює головою Ленінського районного суду м. Полтава, є інвалідом 2 групи, а також, з його слів, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_25 , яка є вагітною, утримує та виховує неповнолітню доньку  ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює догляд за батьками, які є пенсіонерами і проживають у смт. Диканька Полтавської області, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи. 
		Отже, на цьому етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, два з яких є тяжкими, та трьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
		Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів. 
		Більш м`якими запобіжними заходами у порівнянні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання. Але з урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання чи особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів) не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки ризик звернення застави у дохід держави буде більш ефективним в даному випадку стримуючим фактором від вчинення ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.
		Відповідно до ч. 1ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
		Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1ст. 194 КПК України, слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, яка на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та покладає на нього обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
		Щодо розміру застави.
		Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
		При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
		Разом з тим, ураховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а також особу ОСОБА_4 , який на цей час працює суддею, відомості про майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому є необхідним визначити підозрюваному заставу в більшому розмірі. Розмір застави розраховується із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.07.2022 становить 2 600 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»).
		Під час визначення розміру застави слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. На думку слідчого судді, факт існування обґрунтованої підозри у вчиненні корупційного злочину саме суддею, який до того ж займає посаду голови суду, підриває авторитет та довіру до судової влади.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що розмір застави 500прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 300 000 грн), про визначення якого просить сторона обвинувачення, буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас внесення застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 910 000 гривень. Такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде відповідати вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 182, ст. 178, 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.
		Щодо покладення на підозрюваного обов`язків.
		Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Полтава та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_5 , виданий 05.03.2015, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_6 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
		Згідно з ч. 7 ст.194КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею до 22.10.2022, але в межах строку досудового розслідування.
		За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.132,177,178,182,194,196,309,369-372 КПК України, слідчий суддя
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 910 000 (дев`ятсот десять тисяч) гривень.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
		2) не відлучатися із м. Полтава та Полтавської області без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді, суду;
		3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		4) утримуватись від будь-якого спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_5 , виданий 05.03.2015, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія номер НОМЕР_6 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
		Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановити на два місяці, тобто до 22 жовтня 2022 року.
		Застава у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такийрозрахунковий рахунок:Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_7 , призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).
		Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днівз дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
		Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
		Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Повний текст ухвали складений 26.08.2022. 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...