Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5291/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2022. Зареєстровано: 27.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		04 липня 2022 року                                         м. Київ                                        № 640/5291/22
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  
		                                         ОСОБА_1 
		до                                        Київської міської ради
		про                                        визнання протиправними та скасування рішень, 
		 
		В С Т А Н О В И В:   
		ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код - 22883141,                                            е-mail:  kmr@kmr.gov.ua) (далі - відповідач, КМР, Київрада), у якому просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 03.02.2022                № 4180/4221 "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради";
		- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 03.02.2022    № 4179/4220 "Про організацію управління районами в місті Києві на період до формування виконавчих органів районних у місті Києві рад".
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2022 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви від 14.02.2022 "Про забезпечення позову" ОСОБА_1 . 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 03.02.2022 на пленарному засіданні сесії Київської міської ради IX скликання прийняті спірні рішення.
		Згідно з вказаними рішеннями, серед іншого:
		створено структурні територіальні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва, а саме департаменти районів міста Києва КМДА (в тексті - Департаменти); 
		скорочено повноваження районних у місті Києві державних адміністрацій (нижче - РДА) щодо управління районами, зокрема здійснення повноважень органів місцевого самоврядування у районах, виконання окремих делегованих повноважень КМДА, управління майном підпорядкованих підприємств;
		встановлено, що повноваження органів місцевого самоврядування у районах здійснюються Департаментами;
		розпочато процедуру передачі вищезазначених повноважень до відповідних Департаментів.
		Окреслені оскаржувані рішення позивач вважає такими, що прийняті з порушеннями процедури та всупереч вимогам Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
		Так позивач, в межах порушення процедури опублікування та включення до порядку денного проектів рішень, визначає, по-перше, що спеціальні правила опублікування проектів як невідкладних згідно з Регламентом Київської міської ради суперечать ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які визначають єдиний порядок опублікування проектів рішень - за 10 робочих днів до дня їх розгляду, а тому проекти рішень мали бути                     опубліковані 20.01.2022. 
		Тому, оскільки проекти рішень як невідкладних було опубліковано лише 03.02.2022, тобто в день їх розгляду на пленарному засіданні Київської міської ради, опублікування проектів відбулося всупереч встановленому законом порядку.  
		По-друге, з проекту рішення «Про порядок денний пленарного засідання II сесії Київської міської ради IX скликання 03 лютого 2022 року», опублікованого на веб-сайті Київради, не вбачається, що до нього були включені проекти оскаржуваних рішень КМР. Натомість, він містить проект рішення КМР «Про питання управліннями районами в місті Києві» в іншій редакції (від 19.10.2021 № 08/231-3766/ПР).
		По-третє, проекти рішень під час їх погодження не містили жодних обґрунтувань винятковості щодо невідкладності розгляду таких проектів, про що свідчить наявна інформація на офіційному сайті Київради.
		Обґрунтування винятковості та невідкладності розгляду проектів рішень з`явилось лише після прийняття рішення за результатами розгляду відповідних проектів на пленарному засіданні сесії Київради 03.02.2022.
		При цьому, єдиною підставою «винятковості та невідкладності» розгляду проектів рішень слугувало виключно усунення міського голови від процедури прийняття рішень стосовно звільнення голів районних в місті Києві державних адміністрацій, що сприймається відповідачем, як «втручання центральної влади у систему управління міста Києва».
		Таким чином, проекти рішень Київради на стадії їх погодження не містили обґрунтування винятковості та необхідності у невідкладному розгляді таких проектів, що є прямим порушенням ч. 4 ст. 34 Регламенту Київської міської ради, та згідно з ч. 6 ст. 34 Регламенту Київської міської ради не повинні були бути внесенні до порядку денного та розглядатись на пленарному засіданні сесії Київради від 03.02.2022.
		В рамках порушення порядку розгляду проектів оспорюваних рішень позивач відмічає, що виходячи з положень статей 29, 30 та 31 Регламенту Київської міської ради, у будь-якому випадку до моменту опублікування проектів рішень останні мали пройти відповідну процедуру послідовних погоджень:
		постійними комісіями Київради;
		профільною комісією;
		управлінням правового забезпечення діяльності Київради;
		профільною комісією.
		У ст. 8 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київради із змінами та доповненнями від 7 липня 2016 року № 566/566 (далі - Положення), визначено, що:
		« 2. Позачергові засідання постійних комісій Київської міської ради скликає на вимогу не менше однієї третини членів комісії голова комісії, а у випадку його відмови заступник голови постійної комісії Київської міської ради, секретар або один із депутатів - членів комісії, які є ініціаторами позачергового засідання постійної комісії Київської міської ради. Дата та час проведення позачергового засідання визначають ініціатори його скликання.
		3. Про час, місце проведення та питання, які передбачається внести на розгляд комісії, завчасно повідомляються всі члени постійної комісії Київської міської ради за допомогою електронної пошти та телефонного зв`язку, а також публікації на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua) за два робочих дні до засідання відповідної комісії <...>. 
		5. Постійні комісії Київської міської ради зобов`язані завчасно, але не пізніше як за день до засідання, в письмовій формі повідомити керівництво органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, присутність представників яких на засіданні визнана необхідною, про час і місце засідання та питання, що планується до розгляду. У повідомленні запрошеним на засідання постійної комісії Київської міської ради також зазначається, які документи та матеріали необхідно надати комісії. 
		Втім, постійною комісією Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків, як вбачається з веб-сайту Київради, порядку дотримано не було, чим порушено норми Положення про постійні комісії Київської міської ради в частині завчасного повідомлення про факт проведення засідання, на якому розглядались невідкладні проекти рішень.
		Згідно з витягом протоколу № 2/10 від 02.02.2022 Постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків та витягом протоколу № 5/34 від 02.02.2022 Постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції проект рішення № 4179/4220 було підтримано з пропозиціями Київського міського голови від 02.02.2022 № 225-КМГ-415, якими запропоновано викласти проект рішення у абсолютно новій редакції.
		В той же час, управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради надало зауваження до проекту рішення без урахування вищевказаних пропозицій, тобто зауваження до неактуальної редакції проекту. Вказане підтверджується, зокрема, змістом зауважень до проекту від 03.02.2022 № 08/230-173, де описується зміст проекту: "пропонується скасувати низку розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", хоча у проекті в редакції пропозицій № 225-КМГ-415 жодне розпорядження КМДА не скасовувалось.
		Фактично, управління правового забезпечення не виконало вимоги щодо надання свого висновку щодо проекту рішення, що унеможливлювало винесення його на розгляд Київської міської ради.
		В пояснювальній записці до проекту рішення № 08/231-224/ПР в розділі 3 взагалі відсутній належний опис очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого рішення; а також в розділі 4 - фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат - зазначено, що реалізація цього проекту рішення не потребує додаткових витрат з бюджету міста Києва, оскільки останній є організаційно-розпорядчим актом.
		Проте, в подальшому була прийнята пропозиція (без пояснювальної записки), якою було змінено рішення № 08/231-224/ПР та викладено його зміст абсолютно в новій редакції. Цією редакцією введено структуру функціонування департаментів. Крім того, виконавчому органу КМР (КМДА) доручено вжити заходів щодо комплектування кадрами нових структурних підрозділів:
		«Процес та комплектація кадрами нових структурних підрозділів буде обов`язково супроводжуватись витратами на забезпечення діяльності конкурсної комісії щодо добору кадрів та встановлення оплати праці працівникам таких нових структурних підрозділів, що не відображено в пояснювальній записці та не відповідає інформації про те, що реалізація цього проекту рішення не потребує додаткових витрат з бюджету міста Києва».
		Відтак, повідомлення інформації, що не відповідає дійсності, в проектах мало вплив на голосування та його результати, а також порушило ч. 8 ст. 26 Регламенту Київської міської ради, яка вимагає додати до пояснювальної записки фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат. 
		Позивач наголошує, що погодження проектів рішень завершились лише у день їх розгляду на сесії відповідача - 03.02.2022, тобто без можливості дотримання порядку завчасного оприлюднення погодженого проекту.
		На думку позивача, вказані ним обставини щодо порушення процедури розгляду, визначені Регламентом Київської міської ради, підтверджуються відомостями з офіційного веб-сайту відповідача у картах проходження проектів рішень.
		В частині питання невідповідності спірних рішень вимогам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" позивач визначив, що з огляду на ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка передбачає набрання чинності актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію, відповідачем очевидно порушено норму матеріального права, а зокрема ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки пункт 5 рішення № 4179/4220 передбачає набирання чинності оскаржуваним рішенням з дня його прийняття (крім пункту 1 цього рішення).
		Також позивач примічає, що відповідно до ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів.
		Система місцевого самоврядування включає:
		територіальну громаду;
		сільську, селищну, міську раду;
		сільського, селищного, міського голову;
		виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
		районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
		органи самоорганізації населення.
		У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
		Відповідно до статей 118, 140 Конституції України особливості здійснення виконавчої влади і особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві, який згідно з ч. 3 ст. 133 Конституції України має спеціальний статус, визначаються окремим Законом України «Про столицю України місто-герой Київ».
		Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» Київська міська рада та районні в місті Києві ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
		За такого, створення структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та передача їм повноважень органів місцевого самоврядування на території адміністративних районів міста Києва, фактично, являється створенням Київською міською радою виконавчих органів районних в місті Києві рад, що не передбачено Законом.
		Дане, за переконанням позивача, виходить за межі повноважень Київської міської ради, оскільки виконавчі органи районних в місті рад можуть створюватися виключно радами відповідного рівня.
		Додатково позивач звертає увагу, що створення додаткових структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації - десяти Департаментів по кожному району                  м. Києва, яким вочевидь буде передано й окремі повноваження органів виконавчої влади в районах міста Києва, являється дублюванням повноважень районних в місті Києві державних адміністрацій.
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
		Згідно з ч. 1 ст. 11 цього Закону у районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.
		Разом з тим, пунктом 3 постанови КМУ від 18 квітня 2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій» (зі змінами, станом на 07.02.2022) передбачено:
		«Установити, що не допускається утворення структурних підрозділів, які дублюють діяльність, зокрема, районних в місті державних адміністрацій».
		Тобто, створення структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, до яких буде віднесено частину повноважень, які дублюють повноваження діючих наразі районних в місті Києві державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади, вважатиметься порушенням вимог чинного законодавства.
		Крім цього, пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в м. Києві та Севастополі державної адміністрації з урахуванням вимог законів та особливостей відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть утворюватися структурні підрозділи, не зазначені в рекомендаційному переліку, в межах бюджетних асигнувань, виділених для утримання відповідної місцевої державної адміністрації.
		Оскільки, рекомендаційний перелік не містить департаменти районів, що здійснюють повноваження органів місцевого самоврядування у районах, саме головою КМДА мало бути прийнято рішення про створення Департаментів як структурних підрозділів КМДА, тоді як таке рішення прийняв неуповноважений суб`єкт - Київська міська рада, оформивши його оскаржуваними рішеннями.
		Підсумовуючи викладені у позові обставини позивач наводить твердження, що так як рішення Київської міської ради №№ 4180/4221, 4179/4220 від 03.02.2022 були прийняті з порушеннями процедури; з порушенням норм, передбачених чинним законодавством про місцеве самоврядування, - то вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.
		Вважаючи свої права, як депутата місцевої ради, та одночасно як члена територіальної громади міста Києва порушеними, позивач подав на розгляд суду відповідний позов.    
		З викладеними позивачем у позові твердженнями відповідач не погоджується, та у своєму відзиві вказав, що спірні рішення не є нормативно-правовими актами,  а є актами організаційно-розпорядчого характеру.
		Проекти рішень були оприлюднені на сайті КМР 27.01.2022, а письмові обґрунтування винятковості та невідкладності підготовлені 31.01.2022, тобто до розгляду проектів рішень на пленарному засіданні, які до такого були включені більшістю голосів депутатів і обговорювались на засіданні.  
		КМР акцентує, що управління правового забезпечення проводить правову експертизу проекту рішення саме в тій редакції, яка зареєстрована управлінням організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради. Регламентом КМР                         не передбачено проведення управлінням правового забезпечення Київської міської ради правової експертизи рішень комісій Київської міської ради та письмових обґрунтувань винятковості та невідкладності щодо проектів рішень. 
		За твердженнями відповідача, на підставі оскаржуваних рішень можуть створюватися підрозділи у структурі виконавчого органу КМР (КМДА), які б забезпечували реалізацію повноважень місцевого самоврядування, наданих виконавчому органу КМР (КМДА) законами України. Відтак, Київська міська рада вважає безпідставною позицію ОСОБА_1 щодо дублювання повноважень утворюваними структурними підрозділами.
		Виклавши у відзиві відповідні заперечення Київрада переконана на відсутності порушень прав ОСОБА_1 .
		 
		Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.
		Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ", Законом України «Про доступ до публічної інформації», Регламентом Київської міської ради від 04 листопада 2021 року № 3135/3176, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, суд констатує, що частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: «На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це «комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави»; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.
		«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		«У межах повноважень» має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - «похідні повноваження».
		«У спосіб» значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. 
		Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).
		Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Таким чином прийняті відповідачем спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, для встановлення обставин протиправності оспорюваних рішень, необхідним є перевірка судом таких на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.
		У контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд наголошує на такому.
		Як свідчать матеріали справи, проектом рішення «Про порядок денний пленарного засідання ІІ сесії Київської міської ради IX скликання 03 лютого 2022 року» Київської міської ради викладено про внесення до порядку денного пленарного засідання ІІ сесії Київської міської ради IX скликання 03.02.2022 питання, зокрема, управління районами в м. Києві (№ 08/231-3766/ПР від 19.10.2021) (адреса посилання: https://kmr.gov.ua/sites/default/files/interaktyvnyy_poryadok_dennyy_na_plenarne_zasidannya_03.02.2022.pdf).
		Згідно проекту рішення Київської міської ради ІІ сесії IX скликання «Про деякі питання управління районами в місті Києві» № 08/231-224/ПР від 27.01.2022 (адреса посилання: https://kmr.gov.ua/sites/default/files/224_5.pdf) Київської міською радою запропоновано:
		« 1. Визнати такими, що втратили чинність рішення Київської міської ради:
		1.1. від 9 вересня 2010 року № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»;
		1.2. від 28 жовтня 2010 року № 183/4995 «Про окремі питання організації управління районами в м. Києві»;
		1.3. від 2 грудня 2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
		2. Скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
		2.1. від 30 вересня 2010 року № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані із виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»»;
		2.2. від 27 січня 2011 року № 95 «Про повноваження районних в місті Києві державних адміністрацій»;
		2.3.          від 31 січня 2011 року № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень»; 
		2.4. від 12 квітня 2011 року № 554 «Про реалізацію повноважень районних в місті Києві державних адміністрацій в галузі будівництва».
		4.          Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):
		4.1.          здійснити відповідні організаційно-правові заходи;
		4.2.          внести на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо передачі у відання районних в місті Києві рад майна підприємств, установ та організацій.
		5.          Офіційно оприлюднити це рішення у встановленому законодавством України.
		6.          Це рішення набирає чинності з дня його прийняття.
		7.          Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків».
		До вказаного проекту рішення додано пояснювальну записку, зі змісту якої видно про: опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення; правове обґрунтування необхідності прийняття рішення; опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення; фінансове економічне обґрунтування та пропозицій щодо джерел покриття цих витрат, за яким: «Реалізація проекту не потребує додаткових витрат бюджету міста Києва, оскільки останній є організаційно-розпорядчим актом»; прізвище або назва суб`єкта подання - Київський міський голова - Кличко В.».
		Таким чином, зауваженим проектом визначалося про внесення на розгляд до порядку денного пленарного засідання 03.02.2022 питань: втрати чинності окремих рішень Київської міської ради; скасування певних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); здійснення відповідних організаційно-правових заходів; внесення на розгляд Київської міської ради пропозицій щодо передачі у відання районних в місті Києві рад майна підприємств, установ та організацій.
		В той же час, 31.01.2022 до Київради від суб`єкта подання - Кличка В. надійшло «Письмове обґрунтування винятковості та невідкладності» № 225-КМГ-354 від 31.01.2022, в силу якого останнім у порядку невідкладності на розгляд пленарного засідання II сесії Київської міської ради IX скликання, яке відбудеться 03.02.2022, внесено проект рішення Київської міської ради «Про деякі питання управління районами в місті Києві» (від 27.01.2022 № 08/231-224/ПР).
		02.02.2022 до КМР суб`єктом подання - Кличком В. подано пропозиції № 225-КМГ-415 від 02.02.2022 до проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання управління районами в місті Києві» (від 27.01.2022 № 08/231-224/ПР), за якою проект рішення викладено у новій редакції:
		««Про організацію управління районами в місті Києві на період до формування виконавчих органів районних у місті Києві рад»:
		1.          Встановити, що на період формування виконавчих органів районних в місті Києві рад повноваження органів місцевого самоврядування на території адміністративних районів міста Києва здійснюються утвореними Київською міською радою структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва.
		2.          Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) після створення та державної реєстрації структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва:
		2.1. Забезпечити утворення у структурі структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, необхідних для ефективного виконання повноважень органів місцевого самоврядування в районах міста Києва.
		2.2.          Вжити заходів щодо комплектування кадрами структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва.
		2.3.          Унести на розгляд Київської міської ради проект рішення Київської міської ради щодо передачі до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) комунального майна територіальної громади міста Києва, переданого районним в місті Києві державним адміністраціям рішенням Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» та іншими актами Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також того, що перебуває у сфері управління районних в місті Києві державних адміністрацій.
		2.4.          Вжити організаційно-правових заходів щодо передачі районними в місті Києві державними адміністраціями структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва документації, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
		2.5.          Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо вирішення відповідно до статті 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» питань фінансового забезпечення діяльності районних в місті Києві державних адміністрацій за рахунок Державного бюджету України, а також закріплення за ними на праві управління майна, що є державною власністю.
		2.6.          Привести власні акти у відповідність з цим рішенням.
		2.7.          Підготувати та подати на розгляд Київської міської ради зміни до рішень Київської міської ради, що випливають із цього рішення.
		3.          Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вжити заходів щодо забезпечення функціонування районних в місті Києві державних адміністрацій до вирішення Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» питань фінансового забезпечення діяльності районних в місті Києві державних адміністрацій за рахунок Державного бюджету України, а також закріплення за ними на праві управління майна, що є державною власністю.
		4.          Офіційно оприлюднити це рішення Київської міської ради у встановленому законодавством України порядку.
		5.          Це рішення набирає чинності з дня його прийняття, крім пункту 1 цього рішення, який набирає чинності із моменту видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про готовність здійснення структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва повноважень органів місцевого самоврядування на території адміністративних районів міста Києва.
		6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків».
		Відповідно до Витягу з протоколу № 2/10 від 02.02.2022 Постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків вирішено: «Підтримати проект рішення № 08/231-224/ПР з пропозиціями Київського міського голови від 02.02.2022   № 225-КМГ-415 та пропозиціями постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції від 02.02.2022».
		Постійною комісією Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції вирішено підтримати відповідний проект рішення з пропозиціями Київського міського голови, та з урахуванням викладення п. 6 проекту рішення в наступній редакції: «Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції та постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків», що випливає з витягу з протоколу № 5/34 від 02.02.2022.
		03.02.2022 Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради надано до голови Постійної комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції зауваження (№ 08/230-173) до проекту рішення КМР від 27.01.2022                             № 08/231-224/ПР «Про деякі питання управління районами в місті Києві», за якими: «Проект рішення може бути прийнятий виключно після його доопрацювання та приведення у відповідність до вимог законодавства України з урахуванням вищенаведених зауважень».
		03.02.2022 на пленарному засіданні сесії Київської міської ради IX скликання прийнято рішення № 4179/4220 "Про організацію управління районами в місті Києві на період до формування виконавчих органів районних у місті Києві рад" (адреса посилання:  https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-5923), за яким Київська міська рада вирішила:
		« 1.          Встановити, що на період формування виконавчих органів районних в місті Києві рад повноваження органів місцевого самоврядування на території адміністративних районів міста Києва здійснюються утвореними Київською міською радою структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва.
		2.          Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) після створення та державної реєстрації структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва:
		2.1. Забезпечити утворення у структурі структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, необхідних для ефективного виконання повноважень органів місцевого самоврядування в районах міста Києва.
		2.2.          Вжити заходів щодо комплектування кадрами структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва.
		2.3.          Унести на розгляд Київської міської ради проект рішення Київської міської ради щодо передачі до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) комунального майна територіальної громади міста Києва, переданого районним в місті Києві державним адміністраціям рішенням Київської міської ради від 02 грудня 2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» та іншими актами Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також того, що перебуває у сфері управління районних в місті Києві державних адміністрацій.
		2.4.          Вжити організаційно-правових заходів щодо передачі районними в місті Києві державними адміністраціями структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва документації, матеріально-технічної бази, необхідних для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
		2.5.          Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо вирішення відповідно до статті 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» питань фінансового забезпечення діяльності районних в місті Києві державних адміністрацій за рахунок Державного бюджету України, а також закріплення за ними на праві управління майна, що є державною власністю.
		2.6.          Привести власні акти у відповідність з цим рішенням.
		2.7.          Підготувати та подати на розгляд Київської міської ради зміни до рішень Київської міської ради, що випливають із цього рішення.
		3.          Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) вжити заходів щодо забезпечення функціонування районних в місті Києві державних адміністрацій до вирішення Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» питань фінансового забезпечення діяльності районних в місті Києві державних адміністрацій за рахунок Державного бюджету України, а також закріплення за ними на праві управління майна, що є державною власністю.
		4.          Офіційно оприлюднити це рішення Київської міської ради у встановленому законодавством України порядку.
		5.          Це рішення набирає чинності з дня його прийняття, крім пункту 1 цього рішення, який набирає чинності із моменту видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про готовність здійснення структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва повноважень органів місцевого самоврядування на території адміністративних районів міста Києва.
		6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків та постійну комісію Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції».
		Поряд із цим, проектом рішення Київської міської ради ІІ сесії IX скликання «Про деякі питання діяльності виконавчих органів Київської міської ради»                                        № 08/231-225/ПР від 27.01.2022 (адреса посилання: https://kmr.gov.ua/sites/default/files/225_7.pdf) Київської міською радою запропоновано:
		« 1. Утворити:
		1.1.          Департамент Голосіївського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.2.          Департамент Дарницького району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.3.          Департамент Деснянського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.4.          Департамент Дніпровського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.5.          Департамент Оболонського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.6.          Департамент Печерського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.7.          Департамент Подільського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.8.          Департамент Святошинського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.9.          Департамент Солом`янського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.10. Департамент Шевченківського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):
		2.1.          Здійснити організаційно-правові заходи щодо утворення структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених у пункті 1 цього рішення.
		2.2.          Розробити та подати до Київської міської ради на затвердження положення про структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначені у пункті 1 цього рішення.
		2.3.          Затвердити структуру структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених у пункті 1 цього рішення.
		2.4.          Підготувати та подати на розгляд Київської міської ради зміни до рішень Київської міської ради, що випливають з цього рішення.
		2.5.          Привести свої акти у відповідність із цим рішенням.
		3.          Доручити структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначеним у пункті 1 цього рішення, реалізовувати окремі повноваження, визначені положеннями про них та передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення яких не покладено на інші департаменти, апарат, управління, служби виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		4.          Київському міському голові:
		4.1.          Затвердити граничну чисельність, штатні розписи структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених у пункті 1 цього рішення, після погодження з Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		4.2.          Забезпечити:
		визначення переліку майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), переліку підприємств, установ, організацій територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		розробку та подання Київській міській раді проекту рішення про передачу об`єктів, зазначених у абзаці 2 цього пункту, до сфери управління виконавчих органів, зазначених у підпунктах 1.1-1.10 пункту 1 цього рішення.
		5. Доповнити структуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджену рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2014 року № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», пунктами 31 - 40 такого змісту:
		«31.     Департамент Голосіївського району міста Києва.
		32.          Департамент Дарницького району міста Києва.
		33.          Департамент Деснянського району міста Києва.
		34.          Департамент Дніпровського району міста Києва.
		35.          Департамент Оболонського району міста Києва.
		36.          Департамент Печерського району міста Києва.
		37.          Департамент Подільського району міста Києва.
		38.          Департамент Святошинського району міста Києва.
		39.          Департамент Солом`янського району міста Києва.
		40.          Департамент Шевченківського району міста Києва.».
		6.          У пункті 2 рішення Київської міської ради від 25 грудня 2014 року № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» цифри « 2650» замінити цифрами « 6601».
		7.          Взяти до відома, що реалізація цього рішення буде відбуватись відповідно до окремих рішень Київської міської ради.
		8. Офіційно оприлюднити це рішення у встановленому порядку.
		9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків та постійну комісію Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції».
		До вказаного проекту рішення додано пояснювальну записку, зі змісту якої вбачається про: опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення; правове обґрунтування необхідності прийняття рішення; опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення; фінансове економічне обґрунтування та пропозицій щодо джерел покриття цих витрат, за яким: «Реалізація проекту не потребує додаткових витрат бюджету міста Києва, оскільки останній є організаційно-розпорядчим актом»; прізвище або назва суб`єкта подання - Київський міський голова - Кличко В.».
		31.01.2022 до Київради від суб`єкта подання - Кличка В. надійшло «Письмове обґрунтування винятковості та невідкладності» № 225-КМГ-353 від 31.01.2022, за яким суб`єктом подання внесено у порядку невідкладності на розгляд пленарного засідання II сесії Київської міської ради IX скликання, яке відбудеться 03.02.2022, проект рішення Київської міської ради «Про деякі питання діяльності виконавчих органів Київської міської ради» (від 27.01.2022 № 08/231-225/ПР).
		02.02.2022 до КМР суб`єктом подання - Кличком В. подано пропозиції за № 225-КМГ-414 від 02.02.2022 до проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання діяльності виконавчих органів Київської міської ради» (від 27.01.2022 № 08/231-225/ПР), за змістом якого назву проекту викладено у такій редакції: «Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації». 
		До зазначеного проекту також подано порівняльну таблицю за підписом Кличка В .
		Відповідно до Витягу з протоколу № 2/10 від 02.02.2022 Постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків вирішено: «Підтримати проект рішення № 08/231-225/ПР з пропозиціями Київського міського голови від 02.02.2022   № 225-КМГ-414».
		Постійною комісією Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції вирішено підтримати відповідний проект рішення з пропозиціями Київського міського голови, що випливає з витягу з протоколу № 5/34 від 02.02.2022.  
		Зауважений проект рішення також підтриманий постійною комісією з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, що відображено в витязі із протоколу № 2/39                    від 01.02.2022. 
		02.02.2022 ОСОБА_1 викладено окрему думку щодо результатів розгляду проекту  рішення, за якою прийняття проекту є: «…Передчасним та нерозважним, так як це відбувається:
		«… без визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, що має забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, що надаються такими органами;
		без широкого та відкритого обговорення пропонованих змін системи органів місцевого самоврядування територіальної громади міста Києва;
		до внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади, які прямо стосуються адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування та виконавчої влади на місцевому рівні, а також пов`язаних з ними законодавчих актів, таких, як проект закону України "Про місто Київ - столицю України" № 2143-3 від 24.09.2019;
		за очевидної загрози дублювання функцій і владних повноважень виконавчих органів в системі місцевого самоврядування територіальної громади міста Києва».
		03.02.2022 Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради надано до голови постійної комісії Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції зауваження (№ 08/230-175) до проекту рішення КМР від 27.01.2022 № 08/231-225/ПР «Про деякі питання діяльності виконавчих органів Київської міської ради», за якими: «Проект рішення має бути доопрацьовано з урахуванням вищенаведених зауважень».
		03.02.2022 на пленарному засіданні сесії Київської міської ради IX скликання прийнято рішення № 4180/4221 "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради" (адреса посилання: https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-5924), згідно якого Київська міська рада вирішила:
		« 1. Утворити:
		1.1.          Департамент Голосіївського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.2.          Департамент Дарницького району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.3.          Департамент Деснянського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.4.          Департамент Дніпровського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.5.          Департамент Оболонського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.6.          Департамент Печерського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.7.          Департамент Подільського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.8.          Департамент Святошинського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.9.          Департамент Солом`янського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		1.10. Департамент Шевченківського району міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):
		2.1.          Здійснити організаційно-правові заходи щодо утворення структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених у пункті 1 цього рішення.
		2.2.          Розробити та подати до Київської міської ради на затвердження положення про структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначені у пункті 1 цього рішення.
		2.3.          Затвердити структуру структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених у пункті 1 цього рішення.
		2.4.          Підготувати та подати на розгляд Київської міської ради зміни до рішень Київської міської ради, що випливають з цього рішення.
		2.5.          Привести свої акти у відповідність із цим рішенням.
		3.          Доручити структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначеним у пункті 1 цього рішення, реалізовувати окремі повноваження, визначені положеннями про них та передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення яких не покладено на інші департаменти, апарат, управління, служби виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		4.          Київському міському голові:
		4.1.          Затвердити граничну чисельність, штатні розписи структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зазначених у пункті 1 цього рішення, після погодження з Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		4.2.          Забезпечити:
		визначення переліку майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), переліку підприємств, установ, організацій територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		розробку та подання Київській міській раді проекту рішення про передачу об`єктів, зазначених у абзаці 2 цього пункту, до сфери управління виконавчих органів, зазначених у підпунктах 1.1-1.10 пункту 1 цього рішення.
		5. Доповнити структуру виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджену рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2014 року № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», пунктами 31 - 40 такого змісту:
		« 31. Департамент Голосіївського району міста Києва.
		32.          Департамент Дарницького району міста Києва.
		33.          Департамент Деснянського району міста Києва.
		34.          Департамент Дніпровського району міста Києва.
		35.          Департамент Оболонського району міста Києва.
		36.          Департамент Печерського району міста Києва.
		37.          Департамент Подільського району міста Києва.
		38.          Департамент Святошинського району міста Києва.
		39.          Департамент Солом`янського району міста Києва.
		40.          Департамент Шевченківського району міста Києва.».
		6.          У пункті 2 рішення Київської міської ради від 25 грудня 2014 року № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» цифри « 2650» замінити цифрами « 6601».
		7.          Взяти до відома, що реалізація цього рішення буде відбуватись відповідно до окремих рішень Київської міської ради.
		8. Офіційно оприлюднити це рішення у встановленому порядку.
		9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв`язків та постійну комісію Київської міської ради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції».
		Судом примічається, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до  Конституції України  визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
		Згідно ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
		За ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч. 11).
		Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. 
		Таким чином, згідно Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», "Про доступ до публічної інформації" обов`язковим є оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, розроблених відповідними розпорядниками, не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. 
		При цьому, проекти актів органів місцевого самоврядування можуть оприлюднюватися негайно після їх підготовки, зокрема у випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадках, що має бути передбачене конкретним законом.
		В наведеному слід відзначити, що проекти спірних рішень не були оприлюднені з дотриманням вимог ч. 4 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
		Тим самим, доведеними є доводи позивача щодо порушення процедури оприлюднення оскаржуваних рішень.  
		При цьому, в силу приписів Регламенту Київської міської ради, якщо законами України встановлено інший порядок розгляду Київрадою окремих питань, зазначені питання розглядаються в порядку, передбаченому законами України. 
		Тому, викладені відповідачем у відзиві посилання про дотримання КМР положень     ч. 4 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" через оприлюднення проектів спірних рішень на сайті Київської міської ради є необґрунтованими, оскільки доказів такого оприлюднення не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду не представлено, а крім того Київрадою не вказано конкретного закону, яким визначено виникнення невідкладного випадку, за наявності якого проекти спірних актів мали б бути оприлюднені негайно після їх підготовки.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається  Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.
		Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Так, в рамках питання порядку діяльності Київської міської ради як представницького органу місцевого самоврядування, слід вказати, що Регламентом Київської міської ради (за текстом - Регламент) встановлюється порядок діяльності представницького органу місцевого самоврядування - Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів/депутаток Київради, порядок скликання сесій Київради та призначення пленарних засідань Київради, підготовки та розгляду питань на пленарних засіданнях Київради, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних і тимчасових контрольних комісій Київради, а також участі депутатських фракцій Київради в роботі Київради.
		Якщо законами України встановлено інший порядок розгляду Київрадою окремих питань, зазначені питання розглядаються в порядку, передбаченому законами України.
		Регламент Київради є обов`язковим для виконання всіма депутатами/депутатками Київради, Київським міським головою, секретаріатом Київради та його посадовими особами, виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) та її посадовими особами, усіма розташованими на території міста Києва об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Києва.
		Відповідно до ст. 6 Регламенту, постійні комісії Київради є органами Київради, що обираються з числа депутатів/депутаток Київради для вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради й актів її виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації). Постійні комісії Київради є підзвітними Київраді та відповідальними перед нею.
		Постійні комісії Київради попередньо розглядають питання, що вносяться на розгляд Київради, кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження Київрадою, готують рішення (висновки, рекомендації) з цих питань, виступають на пленарних засіданнях Київради з доповідями та співдоповідями, розробляють проєкти рішень Київради, а також здійснюють контроль за виконанням рішень Київради, актів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та з інших віднесених до їх компетенції питань.
		За результатами опрацювання питань постійні комісії Київради більшістю голосів від загального складу постійної комісії Київради приймають рішення (висновки, рекомендації), що викладаються у протоколі засідання постійної комісії Київради.
		  За ст.ст. 25, 26 Регламенту, Київрада проводить свою роботу сесійно. Сесія Київради складається з пленарних засідань Київради та засідань постійних комісій Київради.
		Суб`єктами подання проєктів рішень Київради відповідно до законів України виступає, зокрема, Київський міський голова.
		Проєкти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради в паперовому та в електронному вигляді (формати.doc,.docx,.rtf, шрифт Times New Roman, кегль 14), або в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису депутата/депутатки Київради та кваліфікованої електронної позначки часу.
		Разом із проєктом рішення Київради до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки (у разі наявності).
		Пояснювальна записка повинна містити:
		1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проєкт рішення Київради, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проєкті рішення Київради механізмів і способів вирішення існуючих проблем, а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва;
		2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення Київради (із посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проєкт рішення Київради);
		3) опис цілей і завдань, основних положень проєкту рішення Київради, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проєкту рішення Київради;
		4) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проєкту рішення Київради на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проєкту рішення Київради.
		У випадку внесення на розгляд Київради проєкту рішення Київради, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету міста Києва (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб`єкт подання зобов`язаний додати до пояснювальної записки фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат.
		Якщо реалізація проєкту рішення Київради не впливає на показники бюджету міста Києва, про це зазначається в пояснювальній записці.
		До проєкту рішення Київради про внесення змін та/або доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення Київради та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.
		У відповідності до ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників і витрати на утримання місцевих державних адміністрацій та їх апаратів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Для забезпечення діяльності місцевих державних адміністрацій, їх структурних підрозділів за ними на праві управління закріплюється майно, що є державною власністю. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації.
		В наведеному варто зазначити, що до проекту рішення Київської міської ради ІІ сесії IX скликання «Про деякі питання управління районами в місті Києві» № 08/231-224/ПР від 27.01.2022, яким було запропоновано:
		« 1. Визнати такими, що втратили чинність рішення Київської міської ради:
		1.1. від 9 вересня 2010 року № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»;
		1.2. від 28 жовтня 2010 року № 183/4995 «Про окремі питання організації управління районами в м. Києві»;
		1.3. від 2 грудня 2010 року № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
		2. Скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
		2.1. від 30 вересня 2010 року № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані із виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»»;
		2.2. від 27 січня 2011 року № 95 «Про повноваження районних в місті Києві державних адміністрацій»;
		2.3.          від 31 січня 2011 року № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень»; 
		2.4. від 12 квітня 2011 року № 554 «Про реалізацію повноважень районних в місті Києві державних адміністрацій в галузі будівництва».
		4.          Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):
		4.1.          здійснити відповідні організаційно-правові заходи;
		4.2.          внести на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо передачі у відання районних в місті Києві рад майна підприємств, установ та організацій», додано пояснювальну записку, зі змісту якої випливає про підготовлення відповідного проекту в питаннях: втрати чинності окремих рішень Київської міської ради; скасування певних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); здійснення відповідних організаційно-правових заходів; внесення на розгляд Київської міської ради пропозицій щодо передачі у відання районних в місті Києві рад майна підприємств, установ та організацій.
		Водночас, 02.02.2022 до КМР суб`єктом подання - Кличком В. подано пропозиції                 № 225-КМГ-415 від 02.02.2022 до проекту рішення Київської міської ради «Про деякі питання управління районами в місті Києві» (від 27.01.2022 № 08/231-224/ПР), за якою проект рішення викладено у новій редакції.
		Пояснювальної записки до цього проекту рішення не складалося. 
		Окрім цього, як убачається з нової редакції проекту рішення в ньому зачіпаються питання, в тому числі, комплектування кадрами структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідних районів міста Києва, а також фінансового забезпечення діяльності районних в місті Києві державних адміністрацій за рахунок Державного бюджету України.
		Однак матеріали справи не містять відповідного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій щодо джерел покриття цих витрат до такого проекту рішення.
		Зворотнього до суду не подано. 
		Статтею 30 Регламенту визначено, що постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом 20 календарних днів (для проєктів рішень Київради, предметом правового регулювання яких є надання або відмова в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою громадянам та юридичним особам протягом 10 календарних днів) з моменту реєстрації проєкту рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проєкту рішення Київради приймають рішення, яким:
		1) підтримують проєкт рішення Київради без зауважень і підписують його;
		2) підтримують проєкт рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями: у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення Київради навпроти назви відповідної постійної комісії Київради поряд із підписом голови цієї постійної комісії Київради ставиться відмітка "Із зауваженнями" або "З рекомендаціями" із зазначенням дати та номера відповідного протоколу засідання постійної комісії Київради;
		3) відхиляють проєкт рішення Київради з відповідним обґрунтуванням: у цьому випадку на оригіналі проєкту рішення Київради навпроти назви відповідної постійної комісії Київради поряд із підписом голови цієї постійної комісії Київради ставиться відмітка "Відхилено" із зазначенням дати та номера відповідного протоколу засідання постійної комісії Київради.
		У разі підтримання проєкту рішення Київради профільна постійна комісія Київради протягом 9 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення (висновку, рекомендації) направляє проєкт рішення Київради разом із відповідними зауваженнями та рекомендаціями (у разі наявності) для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради.
		Статтею 31 Регламенту встановлено, що управління правового забезпечення діяльності Київради протягом 14 календарних днів з дня отримання оригіналу проєкту рішення Київради від профільної постійної комісії чи суб`єкта подання за результатами опрацювання проєкту рішення:
		1) погоджує проєкт рішення Київради та підписує його із зазначенням дати;
		2) погоджує проєкт рішення Київради з наданням письмових рекомендацій щодо наявності недоліків, що можуть вплинути на ефективність його реалізації, щодо ризиків і обмежень, які можуть створити перешкоди його реалізації, щодо того, що обраний шлях правового регулювання не дасть належних результатів, щодо інших недоліків, які можуть бути усунені шляхом доопрацювання в порядку, визначеному ними, та підписує його із відміткою "З рекомендаціями" із зазначенням дати;
		3) погоджує проєкт рішення Київради з наданням письмових зауважень у разі невідповідності окремих його положень вимогам законодавства, проблемних і спірних питань, які можуть бути розв`язані неоднозначно через, зокрема, наявність правових колізій, і підписує його із відміткою "Із зауваженнями" із зазначенням дати;
		4) надає правовий висновок щодо невідповідності проєкту рішення Київради вимогам законодавства та підписує його із відміткою "Правовий висновок" із зазначенням дати.
		Управління правового забезпечення діяльності Київради в межах опрацювання проєкту рішення Київради проводить експертизу на предмет відповідності Конституції України та законам України, іншим нормативно-правовим актам, а також на предмет забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. 
		Якщо проєкт рішення Київради було подано до управління правового забезпечення діяльності Київради профільною постійною комісією Київради та було погоджено управлінням правового забезпечення діяльності Київради, погоджений проєкт рішення Київради разом із відповідними письмовими рекомендаціями та/або зауваженнями управління (у разі наявності) не пізніше наступного робочого дня після погодження направляється профільній постійній комісії Київради.
		Профільна постійна комісія Київради не пізніше наступного робочого дня після отримання проєкту рішення Київради передає його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проєкту порядку денного пленарного засідання Київради.
		За ст. 32 Регламенту, управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради не пізніше ніж за 3 календарні дні до дня засідання Президії Київради систематизує всі направлені проєкти рішень Київради, що були розглянуті з дотриманням вимог цього Регламенту, формує та подає заступнику/заступниці міського голови - секретарю Київради попередній проєкт порядку денного пленарного засідання Київради.
		Президія Київради не може рекомендувати Київському міському голові включити до проєкту порядку денного пленарного засідання Київради проєкти рішень Київради, що на день проведення засідання Президії не були попередньо розглянуті відповідно до вимог цього Регламенту. 
		У відповідності до ст. 34 Регламенту, у виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією суб`єктів подання проєктів рішень Київради проєкт порядку денного пленарного засідання Київради за рішенням більшості голосів депутатів/депутаток Київради від загального складу Київради може бути доповнений проєктами рішень Київради.
		Зазначені проєкти рішень Київради мають бути оформлені та попередньо розглянуті відповідно до вимог цього Регламенту. Винятковість випадку та необхідність невідкладного розгляду проєкту рішення Київради повинні бути письмово обґрунтовані суб`єктом подання.
		Відповідне письмове обґрунтування підписується суб`єктом подання в порядку, передбаченому цією статтею Регламенту, та зачитується суб`єктом подання або головуючим/головуючою на пленарному засіданні Київради під час формування порядку денного пленарного засідання Київради.
		Письмове обґрунтування винятковості та невідкладності розміщується на офіційному вебсайті Київради разом із відповідним проєктом рішення Київради не пізніше ніж за 24 години до пленарного засідання Київради.
		У разі якщо суб`єктом подання є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), письмове обґрунтування винятковості та невідкладності має бути підписане Київським міським головою.
		Головуючий/головуюча на пленарному засіданні Київради не ставить на голосування пропозицію про включення до проєкту порядку денного пленарного засідання Київради проєкту рішення Київради, який не було розглянуто відповідно до вимог цього Регламенту, та до якого не було додане підписане та оприлюднене відповідно до частин четвертої та п`ятої цієї статті письмове обґрунтування винятковості випадку та необхідності невідкладного розгляду.
		З огляду на зауважене судом визначається, що управлінням правового забезпечення діяльності КМР надано до проектів спірних рішень зауваження. 
		Відповідно, в силу приписів Регламенту такі проекти не пізніше наступного робочого дня після наданих управлінням зауважень мали б бути направлені до профільної постійній комісії Київради. 
		Крім того, відштовхуючись від змісту зауважень наданих Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 03.02.2022 (вих. № 08/230-173) до проекту рішення КМР від 27.01.2022 № 08/231-224/ПР, видно, що управління надавало зауваження за результатами опрацювання проекту рішення, яке стосувалося питань: втрати чинності окремих рішень Київської міської ради; скасування певних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тобто первісної редакції.
		Тим самим, Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради не опрацьовувано проект спірного рішення від 27.01.2022 № 08/231-224/ПР в новій редакції, згідно пропозиції № 225-КМГ-415.
		Протилежного до суду не подано.
		В цьому аспекті додатково варто також наголосити, що проєкти рішень Київради мають бути оформлені та попередньо розглянуті відповідно до вимог Регламенту. У іншому випадку головуючий/головуюча на пленарному засіданні Київради не ставить на голосування пропозицію про включення до проєкту порядку денного пленарного засідання Київради проєкту рішення Київради, який не було розглянуто відповідно до вимог цього Регламенту.
		За викладених положень Регламенту, не знаходять своє підтвердження заперечення відповідача в частині відсутності необхідності проведення Управлінням правового забезпечення діяльності Київради   опрацювання проектів спірних рішень на предмет відповідності Конституції України та законам України, іншим нормативно-правовим актам.
		Статтею 118 Конституції України передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
		Згідно ст. 7 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" система місцевого самоврядування у місті Києві включає:
		територіальну громаду міста;
		міського голову;
		міську раду;
		виконавчий орган міської ради;
		районні ради (у разі їх утворення);
		виконавчі органи районних у місті рад;
		органи самоорганізації населення.
		Відповідно до ст. 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
		У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ"). 
		Згідно розпорядження від 30.09.2010 № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) утворено у районах міста Києва районні в місті Києві державні адміністрації, підпорядковані Київській міській державній адміністрації.
		Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій» (редакція від 30.12.2020) встановлено, що головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації з урахуванням вимог законів та особливостей відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть утворюватися структурні підрозділи, не зазначені в рекомендаційному переліку, в межах бюджетних асигнувань, виділених для утримання відповідної місцевої державної адміністрації.
		Структура апарату місцевої державної адміністрації та статус його структурних підрозділів визначаються головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації з урахуванням вимог частини першої статті 44  Закону України "Про місцеві державні адміністрації"  та інших нормативно-правових актів щодо утворення апарату для правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, проведення кадрової роботи, здійснення документообігу та контролю, розгляду звернень громадян, роботи патронатної служби, забезпечення мобілізаційної роботи, запобігання та виявлення корупції, доступу до публічної інформації, адміністрування (ведення) Державного реєстру виборців тощо (п. 4).
		За ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України), суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Іншою тісно пов`язаною з принципом верховенства права засадою національного правопорядку є вимога належного врядування (good governance).
		Зміст цього принципу визначений практикою Європейського суду, яку в силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права на рівні з Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, у пункті 74 рішення від 20.05.2010 у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, Європейський суд вказав, що не має бути обов`язком особи слідкувати за дотриманням державними органами своїх власних внутрішніх правил та процедур, недоступних для громадськості та спрямованих, перш за все, на забезпечення відповідальності та ефективності в рамках самого державного органу. Державі, органи якої не дотримуються своїх власних внутрішніх правил та процедур, не може бути дозволено отримувати вигоду зі своїх протиправних дій та уникнення своїх зобов`язань. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, допущеної державними органами, має нести держава, а самі такі помилки не можуть виправлятись за рахунок зацікавленої особи, особливо коли відсутні будь-які інші конфлікти приватних інтересів.
		Подібно, Європейський суд у пункті 71 рішення від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, прийшов до висновку, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Аналогічна позиція була висловлена Європейським судом у рішенні від 16.05.2013 року у справі «Максименко та Герасименко проти України» (Maksymenko and Gerasymenko v. Ukraine), заява № 49317/07, пункти 63 та 64.
		У пункті 51 рішення Європейського суду від 15.09.2009 року у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, висловлено позицію, що принцип «належного врядування» вимагає, щоб в питаннях, що становлять загальний інтерес, органи влади повинні діяти вчасно, належним чином і з максимальною послідовністю.
		Так, приймаючи до уваги окреслений порядок утворення відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування у місті Києві, зважаючи на утворення КМР відповідних структурних підрозділів в розріз положень ст. 10  Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та  постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій», беручи до уваги встановлені під час розгляду цієї справи процедурні порушення під час прийняття відповідачем проектів оспорюваних рішень, а відповідно з огляду на те, що прийняття спірних рішень відбулося не у відповідності до приписів п.п. 1, 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є свідченням прийняття таких рішень, як невмотивованих, обґрунтованими, за висновками суду, є викладені позивачем у позові аргументи щодо протиправності рішення Київської міської ради від 03.02.2022 № 4180/4221 "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради" та рішення Київської міської ради від 03.02.2022 № 4179/4220 "Про організацію управління районами в місті Києві на період до формування виконавчих органів районних у місті Києві рад", що зумовлює скасування останніх. 
		Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Частиною першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року висловив правову позицію, що у Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у  частині десятій статті 59  якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, та інші закони України, зокрема  "Про столицю України - місто-герой Київ", згідно з частиною третьою статті 8 якого рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
		Системний аналіз цих конституційних і законодавчих положень та положень  пункту 5 статті 121,  пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України  свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування.  Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру").
		У зв`язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку з одночасним зверненням до суду. При цьому Конституційний Суд України зазначає, що право прокурора оскаржувати до суду рішення органів місцевого самоврядування не є абсолютним, оскільки у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55).
		Конституційний Суд України у своєму рішенні від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 висловив правову позицію, що питання об`єднання або роз`єднання територіальних громад, виходячи з визначеного положеннями частини першої  статті 140 Конституції України  поняття "територіальна громада", має вирішуватися з урахуванням відповідного волевиявлення членів цих територіальних громад.
		У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення.
		За таких обставин, з урахуванням звернення позивачем за захистом своїх порушених інтересів до суду як членом територіальної громади міста Києва, а відповідно і подання ним позову щодо оскарження рішень органу місцевого самоврядування, що, по суті, гарантується безпосередньо на підставі Конституції України, судом відхиляються, як не аргументовані, заперечення КМР стосовно відсутності у позивача права на захист.    
		За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
		У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		За переконанням суду відповідачем не доведено правомірності прийнятих оскаржуваних рішень.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).  
		Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України»                   (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
		У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява                     № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). 
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).
		Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ: 
		1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.  
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 03.02.2022                № 4180/4221 "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради".
		3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 03.02.2022    № 4179/4220 "Про організацію управління районами в місті Києві на період до формування виконавчих органів районних у місті Києві рад".
		4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань  Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код - 22883141) понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  984,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок).   
		 
		Рішення, відповідно до  ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ст. 250 КАС України).        
		 
		Суддя                                                                                                                    К.С. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...