Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 149/1089/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 29.08.2022. Зареєстровано: 29.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2022.

Номер судового провадження: 2/149/368/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 149/1089/22
		Провадження №2/149/368/22 
		Номер рядка звіту 79
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		17.08.2022 року                            м. Хмільник
		    Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
		       головуючого судді Вергелеса В.О.,
		       за участі секретаря Лисої В.В.,
		       позивачки ОСОБА_1 , представника адвоката Люлька О.В.,
		       представника відповідача Жаркіх І.В.,
		       третьої особи ОСОБА_2 , представника адвоката Коновала О.Ю.,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця", третя особа, яка не зявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - директор Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" АТ "Укрзалізниця" Гаврилюк Олександр Олександрович, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, -
		                       ВСТАНОВИВ:
		У провадженні Хмільницького районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про визнання незаконним та скасування наказу № 55 від 22.04.2022 року про призупинення трудового договору. Позивачка просить також нарахувати та виплатити середню заробітну плату за період з 25.04.2022 року по день фактичного допуску до роботи та стягнути на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.
		       Позов мотивований тим, що вона, ОСОБА_1 , працює у ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" на посаді заступника директора з лікувальної роботи та лікаря  невропатолога вищої категорії (внутрішній сумісник).
		З 24.02.2022 року на усій території України введено воєнний стан строком, який продовжено до 23.08.2022 року. У зв`язку з чим, наказом директора ВСП № 40 від 03.03.2022 року деяким працівникам було встановлено режим простою з 07.03.2022 року до відміни. ЇЇ посади це не стосувалося, оскільки її основна посада віднесена до основного складу адміністрації закладу. За штатним розписом медичний персонал налічує 147 осіб. Наказом директора ВСП № 53 від 31.03.2022 року у зв`язку з виробничою необхідністю працівників було відкликано з режиму простою з 04.04.2022 року.
		Наказом директора ВСП № 55 від 22.04.2022 року дію її трудового договору з 25.04.2022 року призупинено до відновлення, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану, чим фактично її відсторонено від роботи.
		Наказ обгрунтовано відсутністю умов для організації та виконання виробничого процесу санаторно-курортного лікування відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 року, Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року.
		Такий наказ видано тільки щодо неї, носить дискримінаційний характер та порушує її право на працю, є порушенням ст. 43 Конституції України, ст. 2-1 КЗпПУ, так і ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Працюючи на посаді заступника директора з лікувальної роботи та лікаря  невропатолога вищої категорії (внутрішній сумісник) вона виконувала роботу, яка передбачена її посадовою інструкцією і яка є необхідною для функціонування закладу. По суті призупинення дії трудового договору позивачки з боку працедавця є відстороненням працівника від роботи без збереження за ним оплати праці, оскільки на підставі спірного аказу № 55 працівник не допускається до роботи і відповідно оплата праці не відбувається. Вважає, що вона перебуває у вимушеному прогулі, який підлягає оплаті.
		В порушення вимог ст. 46 КЗпПУ, ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" її право на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання вказаного незаконного наказу. Вважає, що це є фактичне відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати, тому в даній ситуації за аналогією закону (ч. 9 ст.10 ЦПК України), можливим є застосування положень ст. 235 КЗпПУ.
		Зокрема абзацом 2 ч. 1 ст. 13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		Тобто підставою для вжиття такого обмеження трудових прав як призупинення дії трудового договору є наявність одночасно двох факторів/обставин: 1- військова агресія проти України; 2- виключення можливості надання та виконання роботи. Перший фактор є об`єктивним, доводиться введенням воєнного стану у відповідності до законодавства, є наявним, доказування не потребує в силу ст. 82 ЦПК України, оскільки є загальновідомим.
		Другий фактор свідчить, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, тобто є оціночним та потребує доказування. Держпраці радить у наказі про призупинення дії трудового договору зазначити підставу (заява працівника) або причини неможливості надання роботи (відсутність замовлень, зупинення виробництва, бойові дії, пошкодження виробництва внаслідок бойових дій тощо).
		В даному випадку між сторонами виник спір щодо наявності другої обставини. Вона може виконувати свою роботу за посадою, знаходиться по місцю свого проживання. Місто Хмільник Вінницької області де розташовано її робоче місце, не відноситься до зони бойових дій, не є окупованою територією, де є неможливим надання та виконання роботи за її трудовим договором. Робота ВСП "Санаторій "МЦРЗ" відновлена, що вбачається з наказу № 53, яким усіх працівників допущено до роботи. Зазначена у наказі № 55 відсутність умов для організації та виконання виробничого процесу санаторно-курортного нічим не підтверджена та спростовується роботою інших працівників у цьому закладі. Окрім того вона виконувала роботу не тільки заступника директора з лікувальної роботи, а ще й лікаря  невропатолога вищої категорії за сумісництвом. Про наявність роботи зазначеного закладу під час винесення та дії спірного наказу № 55 також свідчать облікові документи, щодо ведення обліку часу роботи працівників, так і обліку пацієнтів. До роботи після простою допущено усіх без винятку працівники, зокрема й лікарів, вони продовжують працювати. Тобто є необхідність в організації такої роботи та виконанні функцій заступника з лікувальної роботи, що передбачає її посадова інструкція. Вище викладені обставини, порушення порядку відсторонення від виконання посадових обов`язків, свідчать про порушення прав позивачки на працю, приватне життя, оскільки позивачка не отримує оплати праці, чим позбавлена засобів забезпечення життя у воєнний стан, що ставить її у скрутне положення та завдає душевних страждань у зв`язку з порушенням її права на працю, відповідно її оплату та забезпечення власного життя, що вимагає додаткових зусиль. Розмір моральної шкоди орієнтовно визначає в 10000 гривень.
		Ухвалою суд від 27.05.2022 року відкрито спрощене позовне справдження та призначено судове засіданні у справі.
		Ухвалою суду від 30.06.2022 року до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, залучено директора ВСП "МЦРЗ" філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця" Гаврилюка О.О.
		Відповідач АТ "Укрзалізниця" у визначені ЦПК України строки подав відзив на позов, яким позовні вимоги не визнає, просять у його задоволенні відмовити.
		Обгрунтовують це тим, що оспорюваний наказ було видано відповідно до ст. 13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		ВСП "МЦРЗ" є одним із виробничих структурних підрозділів філії "Центр оздоровлення та відпочинку" акціонерного товариства "Українська залізниця". Метою діяльності Структурного підрозділу є задоволення потреб працівників, членів їх сімей, пенсіонерів Товариства, юридичних і фізичних осіб в отриманні якісних послуг соціальної спрямованості: спортивних, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку, роботах і послугах, що виконує та надає Структурний підрозділ, а також отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності. Господарську діяльність філія здійснює відповідно до основних фінансово-економічних показників, затверджених АТ "Укрзалізниця". З початком військової агресії проти України АТ "Укрзалізниця" взяла на себе ряд функцій пов`язаних з розміщенням тимчасово-переміщених осіб. Починаючи з 25.02.2022 року ВСП "МЦРЗ" почав приймати та розміщувати в корпусах ВСП тимчасово переміщених осіб. Станом на 16.06.2022 року було прийнято 932 особи. Тобто, з 25.02.2022 року ВСП "МЦРЗ" здійснює свою діяльність із розміщення та забезпечення умов проживання тимчасово-переміщених осіб. Профільна діяльність ВСП "МЦРЗ" здійснюється в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на 14,2 %.
		Позивач стверджує, що працюючи на посаді заступника директора та лікаря-невропатолога вищої категорії, виконувала роботу, яка передбачена її посадовою інструкцією і яка є необхідною для функціонування закладу. Однак, як вбачається з вищенаведеної інформації та довідки № МЦРЗ 1/10 від 14.06.2022 року ВСП "МЦРЗ" було надано медичних послуг з 01.03.2022 року по 01.05.2022 року лише 81 особі.
		Відповідач не оспорює факту, що позивачка може виконувати роботу. Однак відповідач стверджує, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, він як роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачку роботу, у зв`язку з чим і було видано наказ директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року, яким відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" з 25.04.2022 року призупинено дію трудового договору з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		За період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" було надано медичних послуг 81 пацієнту (довідка № МЦРЗ 1/19 від 14.06.2022 року). За період з 01.03.2021 року по 31.05.2021 року ВСП було надано медичних послуг 572 пацієнтам (довідка № МЦРЗ 1/18 від 14.06.2022 року). Починаючи з 25.02.2022 року ВСП прийняв та розмістив в корпусах санаторію 932 тимчасово-переміщених осіб, яким надавалися послуги лише по проживанню та харчуванню (довідка № МЦРЗ 1/20 від 14.06.2022 року).
		З вищевикладеного вбачається, що у зв`язку з військовою агресією проти України обсяг пацієнтів, які потребують послуг медичного характеру суттєво зменшився, тому роботодавець позбавлений можливості забезпечити роботою всіх працівників ВСП "МЦРЗ". Станом на 14.06.2022 року на робочих місцях знаходиться 184 працівника з 248 (довідка № МЦРЗ 1/22 від 14.06.2022 року).
		Що стосується моральної шкоди, то посилання позиваки на статтю 237 КЗпПУ є безпідставним, так як вказана правова норма застосовується, а обов`язок з відшкодування моральної шкоди покладається на роботодавця, якщо звільнення чи переведення працівника здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
		Позивачкою не надано докази на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача так і докази спричинення їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
		Третя особа на стороні відповідача директор ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" Гаврилюк О.О. надав письмові пояснення, якими проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. При цьому посилається на те, що діяв у межах визначених законом. У зв`язку з військовою агресією проти України обсяг пацієнтів, які потребують послуг медичного характеру суттєво зменшився, тому ВСП "МЦРЗ" позбавлений можливості забезпечити роботою заступника директора з лікувальної роботи та лікаря-невропатолога вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		У відповіді на відзив позивачка ОСОБА_1 вважає безпідставними твердження відповідача про те, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачку роботою.
		Метою діяльності ВСП задоволення потреб працівників, членів їх сімей, пенсіонерів АТ "Укрзалізниця", юридичних та фізичних осіб в отримані якісних послуг соціальної спрямованості, спортивних, санаторно-курортного лікування оздоровлення та відпочинку. 
		ВСП "Санаторій "МЦРЗ" це лікувальна база. Профільна діяльність ВСП "МЦРЗ" навіть у 14,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, знаходження на робочих місцях 184 працівників та 25 працівників, які знаходяться у щорічних відпусках, а всього 209 працівників, спростовують відсутність умов для організації та виконання виробничого процесу з санаторно-курортного лікування та правомірність наказу № 55 від 22.04.22 року, яким призупинено трудовий договір з нею.
		Вона, як заступник директора з лікувальної роботи, здійснює безпосереднє керівництво діяльність підпорядкованих завідувачів відділень та виконує інші обов`язки згідно посадової інструкції. ЇЇ освіта відповідає кваліфікаційним вимогам - вища медична освіта з спеціалізацією та клінічною ординатурою по неврології, з наступною спеціалізацією "Організація та управління охороною здоров`я". В даному закладі де вона працює такої освіти як у неї немає в жодного лікаря.
		Як на 22.04.2022 року так і на даний час в ВСП працює весь медичний персонал: медсестри, лікарі, лікувально-діагностичне відділення, спальні корпуса, приймальне відділення, черговий медперсонал, харчоблок, де медиками проводиться контроль за дотриманням якості приготування їжі, а роботодавець не може забезпечити роботою її як особу, яка здійснює керівництво всім медичним персоналом?
		Заподіяна їй моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку противоправною поведінкою щодо неї з боку роботодавця, який незаконно позбавив її права на виконання її посадових обов`язків в ВСП "МЦРЗ". У неї немає іншої роботи, немає інших доходів окрім зарплати, яку вона отримувала на посаді заступника директора з лікувальної роботи.
		Вважає, що керівник який підписав наказ № 55 від 22.04.2022 року своїми незаконними діями залишив її без засобів існування, принизив її честь та гідність, а також ділову репутацію як лікаря вищої категорії перед підлеглим медперсоналом.
		Щодо рішення комісії по трудовим спорам, то рішення є незаконним, оскільки комісія не навела доводів щодо об`єктивності відмови в задоволені її заяви. В описовій частині рішення не мотивовано чому їй відмовляють в скасуванні наказу № 55 від 22.04. 2022 року про призупинення дії трудового договору.
		Відповідач позову не визнає, просить у його задоволенні відмовити. Обгрунтовує це тим, що оспорюваний наказ було видано відповідно до ст. 13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
		ВСП "МЦРЗ" є одним із виробничих структурних підрозділів філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця". Метою діяльності Структурного підрозділу є задоволення потреб працівників, членів їх сімей, пенсіонерів Товариства, юридичних і фізичних осіб в отриманні якісних послуг соціальної спрямованості: спортивних, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку, роботах і послугах, що виконує та надає Структурний підрозділ, а також отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності. Господарську діяльність філія філія здійснює відповідно до основних фінансово-економічних показників, затверджених АТ "Укрзалізниця". З початком військової агресії проти України АТ "Укрзалізниця" взяла на себе ряд функцій пов`язаних з розміщенням тимчасово-переміщених осіб. Починаючи з 25.02.2022 року ВСП почав приймати та розміщувати в корпусах ВСП тимчасово переміщених осіб. Станом на 16.06.2022 року було прийнято 932 особи. Тобто, з 25.02.2022 року ВСП "МЦРЗ" здійснює свою діяльність із розміщення та забезпечення умов проживання тимчасово-переміщених осіб. Профільна діяльність ВСП "МЦРЗ" здійснюється в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на 14,2 %.
		Позивач стверджує, що працюючи на посаді заступника директора та лікаря-невропатолога вищої категорії, виконувала роботу, яка передбачена її посадовою інструкцією і яка є необхідною для функціонування закладу. Однак, як вбачається з вищенаведеної інформації та довідки № МЦРЗ 1/10 від 14.06.2022 року ВСП "МЦРЗ" було надано медичних послуг з 01.03.2022 року по 01.05.2022 року лише 81 особі.
		Відповідач не оспорює факту, що позивачка може виконувати роботу. Однак відповідач стверджує, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, він як роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачку роботу, у зв`язку з чим і було видано наказ директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року, яким відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" з 25.04.2022 року призупинено дію трудового договору з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		За період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року ВСП надано медичних послуг 81 пацієнту (довідка № МЦРЗ 1/19 від 14.06.2022 року). 
		За період з 01.03.2021 року по 31.05.2021 року ВСП було надано медичних послуг 572 пацієнтам (довідка № МЦРЗ 1/18 від 14.06.2022 року). 
		Починаючи з 25.02.2022 року прийняв та розмістив в корпусах санаторію 932 тимчасово-переміщених осіб, яким надавалися послуги лише по проживанню та харчуванню (довідка № МЦРЗ 1/20 від 14.06.2022 року)..
		З вищевикладеного вбачається, що у зв`язку з військовою агресією проти України обсяг пацієнтів, які потребують послуг медичного характеру суттєво зменшився, тому роботодавець позбавлений можливості забезпечити роботою всіх працівників ВСП. Станом на 14.06.2022 року на робочих місцях знаходиться 184 працівника з 248 (довідка № МЦРЗ 1/22 від 14.06.2022 року).
		Що стосується моральної шкоди, то посилання позиваки на статтю 237 КЗпПУ є безпідставним, так як вказана правова норма застосовується і обов`язок з відшкодування моральної шкоди покладається якщо звільнення чи переведення працівника здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
		Позивачкою не надано докази на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності відповідача так і докази спричинення їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.
		Третя особа на стороні відповідача директор ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" Гаврилюк О.О. надав письмові пояснення, якими проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. При цьому посилається на те, що діяв у межах визначених законом. У зв`язку з військовою агресією проти України обсяг пацієнтів, які потребують послуг медичного характеру суттєво зменшився, тому ВСП позбавлений можливості забезпечити роботою заступника директора з лікувальної роботи та лікаря-невропатолога вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник адвокат Люлько О.В. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові та просили їх задовольнити.
		   В судовому засіданні представник відповідача АТ "Укрзалізниця" Жаркіх І.В. просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов. 
		   В судовому засіданні третя особа директор ВСП "Санаторій "МЦР"» ОСОБА_2 та його представник адвокат Коновал О.Ю. підтримали доводи представника відповідача, проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити з підстав наведених у відзиві на позов та письмовому поясненні.
		Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
		ОСОБА_1 згідно наказу № 20/ОС від 26.02.2020 року з 27.02.2020 року працює на посаді заступника директора Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" філії "Центр оздоровлення та відпочинку" акціонерного товариства "Українська залізниця" (ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця").
		Згідно наказу № 167/ОС від 22.09.2021 року з 27.02.2020 року з 22.09.2021 року ОСОБА_1 прийнято на роботу за внутрішнім сумісництвом лікарем-невропатологом вищої категорії 0,25 ставки.
		Вказані факти підтверджуються копією трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 (а.с. 12-14) і сторонами визнаються.
		Згідно довідки про доходи від 19.05.2022 року № 9 ОСОБА_3 працює у ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" заступником директора і за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року ій нараховано 92104,71 гривень заробітної плати (а.с.12).
		24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 на території України строком введено воєнний стан, який затверджено Законом України № 2101-ІХ. Верховною радою України строк дії військового стану продовжено до 23.08.2022 року.
		Наказом директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" № 40 від 03.03.2022 року окремим працівникам та лікарям ВСП, зокрема лікувально-діагностичного відділення, плавального басейну, стаціонарних відділень, було встановлено режим простою з 07.03.2022 року до відміни (а.с.16).
		Наказом директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" № 53 від 31.03.2022 року "Про відміну простою працівників ВСП санаторію МЦРЗ" у зв`язку з виробничою необхідністю відкликано з режиму простою з 04.04.2022 року працівників лікувально-діагностичного відділення, плавального басейну, лікарів стаціонарних відділень (а.с.15).
		Наказом директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦО" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022 року, Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 25.04.2022 року призупинено дію трудового договору з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		Призупинення трудового договору обґрунтувано відсутністю умов для організації та виконання виробничого процесу санаторно-курортного лікування (а.с. 9).
		Як вбачається з рішення комісії по трудових спорах и ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" від 03.06.2022 рок, розглянувши на засіданні комісії заяву заступника директора з лікувальної роботи Шумигори В.В., керуючись до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022 року, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року та іншими нормативно-правовими актами України, а також внутрішніми документами АТ "Укрзалізниця", вирішила, що заява директора з лікувальної роботи ОСОБА_1 від 24.05.2022 року про визнання незаконним та скасування наказу директора ВСП № 55 від 22.04.2022 року задоволенню не підлягає (а.с.87).
		Заступник директора з лікувальної роботи ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" у своїй роботі керується посадовою інструкцією заступника директора з лікувальної роботи 1210.1, затвердженою директором ВСП санаторію "МЦРЗ" у 2021 році, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 25.08.2021 року (а.с.20-27).
		Згідно вказаної посадової інструкції до завдань та обов`язків заступника директора з лікувальної роботи серед іншого відноситься: здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованих завідувачів відділень; здійснювати постійний контроль за якістю обстеження, лікування та догляду шляхом: планового контролю за станом роботи підрозділів, діагностичних та допоміжних служб з аналізу якісних показників діяльності лікувально-діагностичних структурних підрозділів, оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів, проведення обходів буквально-діагностичних підрозділів, контролю вірності та своєчасності виконання лікарських призначень, методів лікування, контролю якості ведення медичної документації; організовувати впровадження досягнень медичної науки та практики, проведення науково-практичних конференцій, семінарів для лікарів та середнього медичного персоналу; організовувати консультації та консиліуми, приділяти увагу хворим, складним в діагностичному відношенні; безпосередньо організовувати роботу та керувати робою комісій про профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій, контролю якості лікувально-діагностичного процесу; аналізувати показники роботи підпорядкованих структурних підрозділів, вживати м межах своєї компетенції заходи щодо її оптимізації; забезпечувати достовірну постановку статистичного оліку та подання у встановлений термін звітності про діяльність санаторію з питань лікувально-діагностичної та профілактичної роботи; приймати участь у роботі медичних нарад; готувати проекти наказів, віддавати розпорядження та вказівки медичним працівникам з питань діагностично- лікувальної, консультативної та профілактичної роботи; розглядати скарги пацієнтів з питань організації лікувально-діагностичного процесу та приймати необхідні міри щодо усунення причин, що їх викликали; розробляти посадові інструкції на підлеглих медичних працівників та контролювати їх виконання; визначати необхідність у лікарських засобах та контролювати їх використання.
		Діяльність Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця" регулюється Положенням про Виробничий структурний підрозділ "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця", затвердженим наказом № 040 від 29.09.2021 року Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця" (а.с.53-74).
		Згідно п. 3.1 вказаного Положення, метою діяльності Структурного підрозділу є задоволення потреб працівників, членів їх сімей, пенсіонерів Товариства, юридичних і фізичних осіб в отриманні якісних послуг соціальної спрямованості: спортивних, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку, роботах і послугах, що виконує та надає Структурний підрозділ, а також отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності.
		Згідно п. 3.2 та 3.3. предметом та видами діяльності, серед іншого є: провадження діяльності з організації подорожей, перевезення та тимчасового розміщення туристів, інші види діяльності, пов`язаної з туристичними послугами, у тому числі бронювання, організація відпочинку та санаторно-курортного лікування; фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність, організація відпочинку та розваг; медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров`я.
		Структура Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця" та кількість працюючих визначається Штатним розписом затвердженим 29.12.2021 року, який введений в дію з 01.12.2021 року (а.с. 122-124).
		Згідно вказаного Штатного розпису структура Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця" складається з: керівництва, в тому числі директор і три заступника директора, всього 13 одиниць; бухгалтерія  9 одиниць; приймальне відділення  5,5 одиниць; перше відділення  13,5 одиниць; друге відділення  10 одиниць; третє відділення - 16 одиниць; лікувально-діагностичне відділення  62,5 одиниць, в т.ч. фізіотерапевтичні кабінети  37 одиниць, ванни та грязелікувальниця- 14 одиниць, загальний персонал  11,5 одиниць; центральна стерилізаційна  1 одиниця; клініко-діагностична лабораторія  5 одиниць; кабінет функціональної діагностики  2 одиниці; рентгенологічний кабінет- 3 одиниці; стоматологічний кабінет - 12 одниць; загально-медичний персонал - 8,5 одиниць; аптека  3 одиниці; їдальня - 40 одиниць; транспортна дільниця - 7 одиниць; пральня - 5 одиниць; котельня  8,5 одиниць; ремонтно- господарча дільниця  25 одиниць; бібліотека  1 одиниця; склад  2 одиниці; дендропарк  7 одиниць; клуб  2 одиниці; плавальний басейн  6 одиниць, всього штатних одиниць - 267,5; штатний тимчасовий розпис  2 одиниці. Медичного персоналу  179 одиниць.
		Згідно довідки № МЦРЗ 1/22 від 14.06.2022 року ВСП, станом на 14.06.2022 року облікова чисельність працівників ВСП становить 248 чоловік. З них: працюючих  184, відпустка без збереження заробітної плати  16; щорічна відпустка  25, призупинення трудового договору  8, ЗСУ  5, відпустки по догляду за дитиною та лікарняні листи  10 (а.с.82).
		Наказом директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" № 58 від 18.05.2022 року відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022 року, Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 25.04.2022 року призупинено дію трудового договору з чотирма сестрами медичними з масажу, з чотирма сестрами медичними (а.с. 75,76).
		Наказом директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниц" № 65 від 13.06.2022 року відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022 року, Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 25.04.2022 року призупинено дію трудового договору з офіціантом 3-го розряду (а.с. 77).
		Згідно довідки № МЦРЗ 1/18 від 14.06.2022 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" за період з 01.03.2021 року по 31.05.2021 року було прийнято пацієнтів загальною кількістю 572 особи. З них: амбулаторних  103, по путівках  469. В розрізі календарних місяців: березень - амбулаторних  42, по путівках  214; квітень - амбулаторних  15, по путівках  77; травень - амбулаторних  46, по путівках  178 (а.с.78).
		Згідно довідки № МЦРЗ 1/19 від 14.06.2022 року ВСП "Санаторій МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" за період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року було прийнято пацієнтів загальною кількістю 81 осіб. З них: амбулаторних  44, по путівках  37. В розрізі календарних місяців: березень  0; квітень - амбулаторних  22, по путівках  5; травень - амбулаторних  22, по путівках  32 (а.с.79).
		Згідно довідки № МЦРЗ 1/20 від 14.06.2022 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" за період з 25.02.2022 року по 14.06.2022 року було прийнято тимчасово-переміщених осіб загальною кількістю 932 особи. В розрізі календарних місяців: лютий  368, березень  317, квітень  174, травень  59, червень  14. Станом на 14.06.2022 року у ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" перебуває тимчасово-переміщених осіб  254 (а.с. 80).
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України.Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можутьвстановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, який набув чинності 24 березня 2022 року.
		Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX "Прикінцеві положення" КЗпПУ доповнено пунктом 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
		Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеженняконституційнихправ і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю -мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Частиною 1 статті 13 Закону № 2136-ІХ визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
		Частиною 2 вказаного Закону передбачено, що призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
		Таким чином, Закон № 2136-ІХ надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин.
		Разом з тим, як вбачається з аналізу частини 1 статті 13 Закону, таке право роботодавця не є абсолютним. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником, є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.
		Міністерство економіки України розмістило на сайті міністерства коментар до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, зокрема і коментар до статі 13 вказаного Закону. При цьому вважають, що зв`язку з призупиненням дії трудового договорупрацівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов`язків, передбачених трудовим договором.
		Оцінивши в сукупності надані сторонами докази, оцінивши доводи сторін у справі, позивачки на обгрунтування позову, відповідача та третьої особи щодо заперечення проти позову, суд прийшов до висновку, що відповідачем та третьою особою у справі не доведено в судовому засіданні законність та обґрунтованість наказу директора ВСП "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року про призупинення дії трудового договору з 25 квітня 2022 року з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 . Зокрема не доведено, що на час видання оспорюванного наказу, існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.
		Доводи відповідача про те, що у зв`язку з початком військової агресії проти України, він як роботодавець позбавлений можливості забезпечити позивачку роботу, у зв`язку з чим і було видано наказ директора ВСП "Санаторій "МЦРЗ" філії "ЦОВ" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року, яким відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" з 25.04.2022 року призупинено дію трудового договору з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 , є незаконним, безпідставними та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Те, що з початком військової агресії проти України АТ "Укрзалізниця" взяла на себе ряд функцій пов`язаних з розміщенням тимчасово-переміщених осіб, що починаючи з 25.02.2022 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" почав приймати та розміщувати в корпусах ВСП тимчасово переміщених осіб і станом на 16.06.2022 року було прийнято 932 особи, що профільна діяльність ВСП "Санаторій "МЦРЗ" здійснюється в порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на 14,2 %, що за період з 01.03.2022 року по 31.05.2022 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" було надано медичних послуг 81 пацієнту, а за період з 01.03.2021 року по 31.05.2021 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" було надано медичних послуг 572 пацієнтам, що починаючи з 25.02.2022 року ВСП "Санаторій "МЦРЗ" прийняв та розмістив в корпусах санаторію 932 тимчасово-переміщених осіб, яким надавалися послуги лише по проживанню та харчуванню, що у зв`язку з військовою агресією проти України обсяг пацієнтів, які потребують послуг медичного характеру суттєво зменшився, вказаного висновку суду не спростовують.
		Більше того, навіть надані відповідачем докази, свідчать проти доводів відповідача та третьої особи, свідчать про протиправність та незаконність наказу директора ВСП "СМЦРЗ» " АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року.
		Так з досліджених в судовому засіданні доказів безперечно вбачається, що метою діяльності Структурного підрозділу є задоволення потреб працівників, членів їх сімей, пенсіонерів Товариства, юридичних і фізичних осіб в отриманні якісних послуг соціальної спрямованості: спортивних, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку, а основним видом діяльності ВСП навіть у умовах військового стану, є провадження діяльності з організації відпочинку та санаторно-курортного лікування, фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність, організація відпочинку та розваг, медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров`я.
		Це чітко і однозначно підтверджується Положенням про Виробничий структурний підрозділ "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця", затвердженим наказом № 040 від 29.09.2021 року Філії "Центр оздоровлення та відпочинку" АТ "Укрзалізниця", штатним розписом ВСП, затвердженим 29.12.2021 року та який введений в дію з 01.12.2021 року, яким визначено структуру вказаного ВСП та штат працівників.
		З вказаного Штатного розпису вбачається, основу ВСП складають саме медичні та санаторно-курортні підрозділи: приймальне відділення  5,5 медичного персоналу; перше відділення  13,5 одиниць медичного персоналу; друге відділення  10 одиниць медичного персоналу; третє відділення - 16 одиниць; лікувально-діагностиче відділення  62,5 одиниць, в т.ч. фізіотерапевтичні кабінети  37 одиниць медичного персоналу, ванни та грязелікувальниця- 14 одиниць медичного персоналу; центральна стерилізаційна  1 одиниця медичного персоналу; клініко-діагностична лабораторія  5 одиниць медичного персоналу; кабінет функціональної діагностики  2 одиниці медичного персоналу; рентгенологічний кабінет- 3 одиниці медичного персоналу; стоматологічний кабінет - 12 одиниць медичного персоналу; аптека  3 одиниці медичного персоналу. Всього згідно штатного розпису медичного персоналу з врахуванням загального 179 одиниць. Таким чином, з 267,5 штатних одиниць ВСП, 179  це лікарі та медсестри.
		Навіть в умовах військового стану, основу персоналу ВСП складають лікарі та медсестри. Зокрема це підтверджується і довідкою № МЦРЗ 1/22 від 14.06.2022 року, з якої вбачається, що облікова чисельність працівників ВСП "Санаторій "МЦРЗ" станом на 14.06.2022 року становить 248 чоловік, з яких працюючих 225.
		Як на день видання оспорюванного наказу, так і на даний час, у ВСП працюють всі медичні та санаторно-курортні підрозділи: приймальне відділення, перше відділення, друге відділення, третє відділення, лікувально-діагностиче відділення, фізіотерапевтичні кабінети, ванни та грязелікувальниця, центральна стерилізаційна, клініко-діагностична лабораторія, кабінет функціональної діагностики, рентгенологічний кабінет, стоматологічний кабінет, аптека.
		Те, що основним видом діяльності ВСП є надання санаторно-курортних та медичних послуг і даний ВСП відноситься до закладів охорони здоров`я, вбачається навіть з назви даного ВСП - санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників".
		   Виходячи з посадової інструкції заступника директора з лікувальної роботи 1210.1, затвердженої директором ВСП у 2021 році, саме заступник директора з лікувальної роботи організовує, контролює роботу медичного персоналу, дає йому оцінку з точки зору якості та правильності медичних та санаторно-курортних послуг та лікування, які і є основним видом діяльності ВСП санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників".
		   Все це в цілому та сукупності безперечно спростовує твердження та доводи відповідача та третьої особи, що відповідач та його структурний підрозділ позбавленні можливості надати роботу заступнику директора з лікувальної роботи та лікарю-невропатологу вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		   Встановлене судом свідчить проте, що наказ директора Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року про призупинення дії трудового договору з 25 квітня 2022 року з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 не відповідає положенням статті 13 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", є свавільним, дискримінаційним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
		       Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов"язання АТ "Укрзалізниця" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 25 квітня 2022 року по день фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу, суд виходив з наступного.
		       Призупинення трудового договору з працівником відповідно до положень статті 13 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 року "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" хоча і не припиняє трудових відносин і не є звільненням у розумінні положень КЗпПУ, проте фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював та своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки.
		       У випадку, якщо наказ буде визнаний незаконним та скасованим, то це на думку суду створить ситуацію, яка як для роботодавця так і для працівника, буде фактичним вимушеним прогулом, викликаним противними діями роботодавця.
		Тому у даному випадку, суд, керуючись відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України принципами верховенства права, вважає за можливе, з метою відновлення порушених трудових прав працівника, застосувати за аналогією закону, що передбачено ч. 9 ст. 10 ЦПК України, положення ст. 235 КЗпП, якою передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		       Задовольнючи позовні вимоги позивачки в частині скасування наказу № 55 від 22.04.2022 року про призупинення дії трудового та зобов"язання АТ "Укрзалізниця" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 25 квітня 2022 року по день фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу, суд такж виходив з того, що згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру". Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE, № 21722/11, § 165, ЄСПЛ, від 09 січня 2013 року).
		       Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації. Враховуючи порушення права позивача на працю, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованихКонституцією України. 
		Згідно з частиною першоюстатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першійстатті 10 ЦПК України.
		Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява № 1365/07, § 39), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява № 21722/11, § 170)).
		Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, § 65)).
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandisрішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchliv.France, заява № 35787/03, § 29).
		При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом ( рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kartv. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79; "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24); "Ешим проти Туреччини" (Esimv.Turkey, заява № 59601/09, § 21).
		У даному випадку ситуація у якій ОСОБА_1 звернулася за захистом до суду, проаналізована судом по двом ключовим статтям в сукупності зі Статтею 14 Конвенції (заборона дискримінації). Перша стаття  це стаття 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), яка в сукупності зі Статтею 14 формує практику ЄСПЛ у сфері заборони дискримінації. Друга позиція  це Стаття 1 Протоколу 1, яка захищає право власності.
		У даному випадку суд прийшов до висновку про свавільний та дискримінаційний характер наказу № 55 від 22.04.2022 року про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 та про порушення трудових прав позивачки в контексті права власності щодо оплати праці.
		   Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
		   Як вбачається з аналізу ч. 2 ст. 16, ч. 3 ст. 23, ст. 280 ЦК України, одним із основних засобів захисту немайнових прав або благ людини є відшкодування моральної шкоди.        Частиною 2статті 23ЦК Українивизначено,що моральнашкода можеполягати:Моральна шкодаполягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`їчи близькихродичів; 3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		   Поняття моральної шкоди також визначено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де зазначено, що "під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб".
		Як вбачається з аналізу ЦК України, зокрема ст. 1167 Кодексу та п. 5 постанови Пленуму Верхового Суду України № 4 від 31.03.1995 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, зобов`язання щодо відшкодування моральної шкоди виникають за наявності наступних підстав: моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші немайнові блага; протиправної поведінки (неправомірних рішень, дій чи бездіяльності) особи, яка заподіяла шкоду; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника і її наслідком  моральною шкодою; вини особи, яка заподіла шкоду. Суди зобов`язані при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясовувати наявність цих підстав.
		Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.
		Суд заслухавши доводи сторін та третьої особи, представників, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до висновку, що протиправна поведінка відповідача, яка виразилася у неправомірному рішенні керівника ВСП відповідача щодо видання ним незаконного дискримінаційного наказу про призупинення трудового договору з позивачкою, спричинила позивачці моральну шкоду, викликану душевними стражданнями та переживаннями у зв`язку з фактичною втратою роботи, заробітку, втратою нормальних життєвих зв`язків та необхідністю докладання значних зусиль для їх відновлення.
		Суд вважає доведеним позивачкою факту заподіяння їй моральної шкоди та інших обов`язкових умов для задоволення судом позову про відшкодування моральної шкоди.
		Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розміри грошового відшкодування моральної шкоди визначаються судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Разом з тим, як вбачається з рішень Європейського суду з прав людини, застосовуючи практику надання потерпілій стороні справедливої сатисфакції шляхом присудження з винної сторони моральної шкоди, суд в окремих справах замість ухвалення рішення про грошове відшкодування моральної шкоди вважає визнання самого факту правопорушення достатнім для справедливої сатисфакції.
		Так, у справі "Перна проти Італії" Європейський суд з прав людини своїм рішенням від 25 липня 2001 року, визнаючи, що було допущено порушення статті 10 Конвенції у відношенні до потерпілого, постановив, що визнання порушення саме по собі становить достатню справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану заявникові.        Враховуючи встановлені обставини у даній справі, суд вважає, що визнання цим рішенням факту порушення трудових прав позивачки, про що свідчить скасування судом наказу про призупинення трудового договору, у даному випадку є достатнім для справедливої сатисфакції за заподіяння позивачці моральної шкоди з боку відповідача.        З урахуванням цих встановлених обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивачки в частині відшкодування моральної шкоди.
		   Щодо інших доводів сторін у справі та третьої особи, то суд вважає за необхідне зазначити, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1).
		   Тому суд, з врахуванням наведеного, вважає за можливе позовні вимоги позивачки задовольнити частково та ухвалити у даній справі рішення, яке є законним та обґрунтованим відповідно до вимог статті 263 ЦПК України.
		   Щодо розподілу судових витрат.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
		Частиною 1 ст.133 ЦПКУкраїни визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Позивачкою сплачено 992,40 гривень судового збору за позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди.
		Відповідно доп.1ч.1ст.5Закону України«Про судовийзбір»,від сплатисудового зборупід часрозгляду справив усіхсудових інстанціяхзвільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		Враховуючи правову позицію щодо включення середнього заробітку до структури заробітної плати, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 №755/12623/19, позивачка згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.
		Таким чином, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, судовий збір сплачений позивачкою при зверненні до суду у розмірі 992,40 гривень, підлягає залишенню за нею.
		З відповідача ж необхідно стягнути судовий збір за задоволені судом позовні вимоги у розмірі 992,40 гривень, від сплати якого позивачка звільнена відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
		На підставі викладеного, керуючись статтями 1,2,10,12,1376-81,258,259,263-265,353,354 ЦПК України, -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.            Визнати незаконним та скасувати наказ директора Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" АТ "Укрзалізниця" № 55 від 22.04.2022 року про призупинення дії трудового договору з 25 квітня 2022 року з заступником директора з лікувальної роботи та лікарем-невропатологом вищої категорії (внутрішній сумісник) ОСОБА_1 .
		Зобов"язати АТ "Укрзалізниця" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 25 квітня 2022 року по день фактичного допуску до роботи як оплату за час вимушеного прогулу.
		Стягнути з АТ "Укрзалізниця" до державного бюджету України 992,40 гривень судового збору.
		   В задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди відмовити.    Судові витрати понесені позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду у розмірі 992,40 гривень, залишити за позивачкою.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Учасники справи:
		   позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
		   відповідач: АТ "Укрзалізниця", місце знаходження - вулиця Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ - 40075815;
		   третя особа: директор Виробничого структурного підрозділу "Санаторій "Медичний центр реабілітації залізничників" АТ "Укрзалізниця" Гаврилюк Олександр Олександрович, місце проживання - АДРЕСА_2 .
		 
		   Суддя                Вергелес В.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...